Харчування дітей у школі (виступ на засіданні педагогічної ради) Фізіологія та гігієна харчування дітей



Скачати 95.53 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір95.53 Kb.

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ШКОЛІ

(виступ на засіданні педагогічної ради)

Фізіологія та гігієна харчування дітей

11 Ікільні роки — час стрімкого зростання, безупинного фізичного й розумового розвитку. Швидке змужніння, постійний рух, напружена розумова діяльність — усе це веде до великих витрат енергії. Для забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших чинників неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання принципів помірності й різноманітності їжі, регулярності її приймання.

Велике значення для травлення й засвоєння поживних речовин — джерела енергії — має чіткий розпорядок у прийманні їжі. Інтервали між прийомами мають бути не меншими й не більшими ніж 3,5—4 год. Якщо дині па їсть регулярно в ті самі години, то умовнорефлекторне виділення шлункового соку в неї починається ще до приймання їжі, що значно активізує процес травлення. У разі несистематичного харчування кількість соків, що виділяється травними залозами, є значно меншою: усі умовні рефлекси не виявляються. Іноді діти, зголоднівши, не чекають звичного обіду або вечері, а щось на ходу «перехоплюють». Кількість їжі, яку вони при цьому з'їдають, виявляється недостатньою для задоволення потреб організму. Така шкідлива звичка порушує нормальний режим харчування, це погіршує апетит під час наступного прийняття їжі.

Ще однією умовою режиму харчування є помірність. Надмірна кількість їжі дуже шкодить дитячому організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує рівень розумової діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід ураховувати, що їжа має бути у відповідній кількості, поживною й смачною.

Поживна цінність різних харчових продуктів

Кожен продукт харчування має особливості, пов'язані з його хімічним складом. Розрізняють продукти рослинного й тваринного походження. Рослинна їжа має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше його використовувати.

Найбільша кількість білків міститься в м'ясі, рибі, яйцях. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м'яса. Багато білка містять різні молочні продукти. Проте й у продуктах рослинного походження також є білки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя).

Вуглеводи людина дістає, вживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор.

Жири організм отримує з рослинного та вершкового масла, сала. Багато жирів є в м'ясі, сирі, яйцях, сметані.

Норми харчування

Норми харчування людини залежать від її віку, професії, способу життя. При фізичній роботі норми харчування вищі, оскільки їжа для нашого організму є основним джерелом енергії. Отже, що більше енергії витрачає організм, то більше їжі потрібно для покриття енергетичних витрат.

Види енергії, з якими пов'язана діяльність організму, різноманітні: електрична, хімічна, механічна, енергія руху молекул. Загальна енергетична цінність їжі умовно вимірюється в кілоджоулях.

При складанні норм харчування для дітей слід ураховувати те, що їжа для них повинна мати більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на 1 кг маси тіла на добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку — 293,1; юнакові 18 років — 209,3 кДж.

Проте задовольнити потребу організму в енергії — це ще далеко не все. Наприклад, людині досить з'їсти 1,5 кг білого пшеничного хліба, щоб дістати 14 235 кДж. Але організмові необхідна різноманітна тваринна й рослинна їжа, що містить у потрібних кількостях білки, жири й вуглеводи (таблиця 4), а одноманітна їжа цього забезпечити не може.




Таблиця 4

Орієнтовні норми продуктів харчування для добового раціону школярів 6—10 років

Назва продукту

Кількість харчових продуктів, г

6—7 років

8—10 років

Хліб житній

40

100

М'ясо

80

100

Хліб пшеничний

100

150

Риба

50

75

Картопля

200

300

Молоко

500

500

Овочі різні

175

300

Олія

10

10

Фрукти і ягоди

215

220

Масло вершкове

30

40

Цукор

60

60

Яйця (шт.)

1

1


Добовий раціон

Організм, що зростає, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий раціон слід розподілити так:


  • сніданок — 20—25 % добової кількості їжі;

  • другий сніданок—10—15%;

  • обід —45—50%;

  • вечеря — 20—25 %.

Визначаючи норми та складаючи раціон харчування, ураховують вік дитини, масу її тіла, енергетичну цінність продуктів, їх смакові якості тощо. Лише таке точне врахування складу, якості та кількості поживних речовин у продуктах харчування забезпечує покриття всіх енергетичних витрат організму.

У невеликих школах при складанні меню не завжди враховують потрібну кількість і якість їжі. Але вчитель, який відповідає за здоров'я дітей і організовує харчування, зобов'язаний знати хоча б орієнтовані дані про енергетичну цінність окремих страв. Наприклад, повна тарілка м'ясного супу — це 837,4—1256 кДж, повна тарілка молочного супу — 1591,0—1716,6 кДж, м'ясна страва з гарніром — 2093,4—2512,1 кДж, овочеві страви — 837,4—1674,7 кДж, склянка компоту чи киселю — 418,7—628,0 кДж.

Значення різноманітності їжі

Різноманітна їжа — це та, яка складається з різних продуктів рослинного й тваринного походження. Тільки така їжа задовольняє потреби організму, що зростає, оскільки вона містить необхідну кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Що різноманітніша їжа за складом, то краще вона засвоюється організмом.

Меню для дітей треба продумувати заздалегідь, ураховуючи їхні вікові особливості й потреби в харчуванні. Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Зате для них треба включати в меню квашену капусту, овочеві салати, вінегрети тощо. Дуже корисними є страви з молока, молочних продуктів і круп. V

Обов'язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Уживання тих самих страв кожного дня призводить до одноманітного раціону харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.

Харчування дітей влітку і взимку дещо відрізняється. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії. Тому їжа в цей період повинна мати більшу енергетичну цінність. Улітку при високій температурі навколишнього середовища рекомендується їжа, яка містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини, оскільки діяльність травних залоз у дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа містить усі необхідні для нормального зростання та розвитку дітей поживні речовини, а в рослинній, окрім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м'ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного тракту.

Фізіологічне значення трьох страв

Обід дитини, як і дорослої людини, має складатися з трьох страв. Фізіологічне значення першої, другої і третьої страв для організму було вивчено в лабораторії І. П. Павлова.

Перша страва—це різні супи. Вони містять багато сокогінних речовин. Особливої харчової цінності супи не становлять, вони «готують» шлунок до прийняття другої страви. Сокогінні речовини всмоктуються крізь стінки шлунка в кров і розносяться по всьому організму. Вони підходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену їх секрецію.

Друга страва —- найпоживніша. Це варене, смажене чи тушковане м'ясо або риба з різними гарнірами. Перетравлювання цієї їжі потребує великої кількості ферментів у травному тракті, що розщеплюють білки, жири та вуглеводи.

Третя страва — це сирі фрукти, киселі, компоти, соки. Вона корисна тим, що містить багато вітамінів.

Організація харчування в школі

Про правильну організацію харчування школярів повинні дбати не тільки сім'я, батьки, а й школа, учителі. У невеликих школах, де немає шкільних лікарів, за організацію харчування учнів класу відповідає вчитель.

У школі має бути буфет, який забезпечує школярів гарячими сніданками. Енергетична цінність шкільних сніданків зазвичай становить 1200—1600 кДж. Щоб робота буфету була організована правильно, особи, які відповідають за приготування їжі, повинні складати мешо гарячих сніданків на тиждень з урахуванням характеру діяльності дітей, пори року. На гарячий сніданок передбачаються дві, а на обід (для груп продовженого дня) — три страви.

Прищеплення гігієнічних навичок дітям у зв'язку з прийняттям їжі

Діти молодшого шкільного віку приходять до школи з різним рівнем гігієнічних знань, умінь і навичок. Завдання вчителя — закріпити вже набуті корисні гігієнічні навички та розвинути нові. Необхідною умовою для привчання дітей молодшого шкільного віку до культури поведінки за столом є приклад учителя. До таких навичок належать обов'язкове миття рук перед їдою, культура поведінки за столом. На жаль, нерідко трапляється так, що після дзвінка з уроку вчитель веде учнів у їдальню або, якщо діти снідають у класі, пропонує підготувати парти для прийняття їжі, забуваючи простежити за тим, щоб учні вимили руки.

Якщо школяр сидить за столом недбало відкинувшись на спинку стільця або, навпаки, навалившись грудьми та ліктями на стіл, розмовляє, коли в нього повен рот їжі, коли він плямкає, сопе, шморгає носом, витирає губи руками, а руки об одяг, це справляє погане враження й погіршує апетит в інших дітей. Знижує апетит і неохайний вигляд їдальні.



Профілактика харчових отруєнь

Харчові отруєння поділяються на дві групи:



  • небактеріальні;

  • бактеріальні.

Небактеріальні отруєння — це хімічні отруєння, що виникають унаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також у разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі.

Бактеріальні отруєння виникають через споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин — токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також у разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо.

Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабкості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі та пронос, іноді непритомність. При ботулізмі — найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні — симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності.

Перші ознаки харчового отруєння з'являються через 5—6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу й більше. У дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені однією причиною й мають загальні симптоми.

У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить учителеві початкових класів. Він зобов'язаний ознайомити учнів із причинами отруєнь і добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомі рослини та несвіжу їжу.

При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лікаря й зуміти надати до його прибуття першу допомогу потерпілому, передусім звільнити його травний канал від шкідливих речовин. Для цього хворій дитині можна дати випити кілька склянок теплої води із содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калію. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для підтримання сил їй можна дати міцного чаю або кави.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал