Характеристика підліткового віку Батькам про підлітків



Скачати 58.65 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір58.65 Kb.
Характеристика підліткового віку

Батькам про підлітків

Підлітковий вік (пубертат) – один із найскладніших та найвідповідальніших періодів становлення й розвитку людини. Це вік допитливого розуму, жагучого прагнення до пізнання світу, пошуку свого призначення в ньому, бурхливої активності, ініціативності, потреби в кипучій діяльності та творчості. Він характеризується багатьма суперечностями, різноманітними фізіологічними та психологічними змінами, кризами тощо, зумовленими переважно невідповідністю між прискореним біологічним (фізіологічним) дозріванням та відставанням психологічного й соціального розвитку.

Під впливом інтенсивнішого функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється у підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості тощо. Але цього може не бути, якщо дорослі виявлятимуть чуйність, тактовність і турботу. Поведінка підлітка значною мірою обумовлена тим, як дорослі, зокрема батьки, допомагають йому вирішити внутрішні суперечності.

Дівчата підліткового віку спокійніші, ніж хлопці, дисциплінованіше, відповідальніші, охочіше виконують доручення вчителів, слухняніші, намагаються утвердитися у колективі успіхами в навчанні й громадській діяльності. Цим, зокрема, і пояснюється своєрідний матріархат в учнівському самоуправлінні та багатьох шкільних громадських організаціях.

Статевий розвиток пробуджує цікавість підлітків до осіб протилежної статі й водночас підсилює увагу до своєї зовнішності. Ось чому часто дівчата починають надмірно використовувати косметику, роблять епатажні зачіски, специфічно ставляться до одягу. Хлопці також вигадують різні способи, щоб вирізнити себе серед однолітків.

У підлітковому віці зростає значення дружби й міжособистісних стосунків у колективі однолітків, характерною є специфічна система взаємин із соціальним середовищем, що обумовлює напрям психічного розвитку підлітка. Він багато в чому починає дивитися по-дорослому на світ, більше цінує у людях принциповість, чесність, справедливість, пильно спостерігає за поведінкою дорослих, відчуває будь-які відтінки сімейних стосунків.

У підлітків виникає велика потреба у тому, щоб саме батьки визнали їхню дорослість, їм притаманна чутливість до будь-якої фальші, лицемірства, їхні почуття надзвичайно загострені.

Психологічна криза підліткового віку пов’язана чималою мірою з тим, що у внутрішньому світі молодої людини формується нове явище – «почуття дорослості».

Виникнення «почуття дорослості» має різні психологічні та фізіологічні підстави, наприклад, такі, як розвиток логічного мислення пам’яті, волі, статевий розвиток. Тому можуть виникати конфліктні ситуації, непорозуміння, якщо до підлітка в цей період дорослі ставляться як до дитини, не бачать в ньому рівного собі, гідного, рівноправного співбесідника.

Якщо тиск з боку дорослих посилюється, це відповідно збільшує опір підлітка. Він шукає вихід із конфліктної ситуації, з психологічного і навіть душевного дискомфорту, а способи виходу обираються ним стихійно. Часто підліток не усвідомлює, чому зухвало поводиться.

Визначають різні напрямки поведінки підлітка з дорослими. Ось три з них:


  1. Заперечення та негативна реакція, часом навіть неадекватно надмірна, до будь-яких спроб дорослих (особливо бабусь, матерів) ставитися до нього як до дитини.

  2. Бравада, гіпердемонстрація перед оточуючими ознак власної дорослості, своїх можливостей.

  3. Пошук нових стосунків із дорослими на рівних, за принципом – «дорослий-дорослий».

У відповідь дорослі намагаються знайти шляхи виправлення (корекції) поведінки підлітка. Ось п’ять найпоширеніших способів (стратегій), які обирають дорослі у стосунках із підлітками:

  1. Авторитарна стратегія – придушення у підлітка «почуття дорослості» будь-якими методами.

  2. Компромісна стратегія – шлях поступок або угод між батьками і підлітком.

  3. Партнерська, демократична стратегія – спілкування з підлітком на рівних.

  4. Стратегія нейтралітету – не втручання у справи підлітка: кожен живе своїм життям.

  5. Полістратегічність – застосування різних стратегій відповідно до ситуацій.

Підліток прагне довіряти батькам, відчувати свою корисність, але трапляються випадки, коли дорослим складно перебудуватись, їм хочеться так само, як і раніше, повчати й опікуватись соєю дитиною. Тоді сім’я перестає бути психологічною опорою для підлітка.

Коли підліток відчуває, що не може довіряти близьким своїх думок , сподівань, сумнівів, то звертається за визнанням до своїх однолітків. Їхні, з погляду дорослих, нескінченні «пусті» розмови, гаяння часу, у тривалих зібраннях (тусовках), компаніях однолітків, які часом набувають асоціального характеру – усе це пошук розуміння, підтримки, психологічної захищеності, самоствердження, які підліток не одержав у сім’ї. Щоб дорослі нарешті побачили його дорослість, він готовий бути ким завгодно – героєм або хуліганом.

Допомогти дитині «пом’якшити» і поступово успішно подолати кризу підліткового віку можна, якщо дорослі знають основні тенденції розвитку підлітка, індивідуальні особливості дитини та психолого-педагогічні принципи впливу на неї. Одним із таких принципів є так звана «провідна діяльність» (це діяльність, яка найактуальніша і найважливіша для розвитку особистості у конкретному віковому періоді).

Ось деякі різновиди діяльності, що мають особливе значення саме у підлітковому віці:



  1. Спілкування з однолітками.

  2. Спілкування з дорослими.

  3. Навчальна діяльність.

  4. Професійна діяльність.

  5. Захоплення, спорт.

  6. Художня творчість.

  7. Самореалізація у випробовуванні власних сил.

  8. Пошук сенсу життя та свого місця у суспільстві.

  9. Пізнання світу дорослих людей.

Якщо підліток задовольняє потребу у вказаних різновидах діяльності, у нього формуються різноманітні життєві навички, необхідні для його адаптації у суспільстві, розвитку гармонійної особистості:

  1. Набуття нових навичок спілкування на формальному (діловому) і особистісному рівнях. Підліток навчається різних способів спілкування з однолітками, дорослими, молодшими, розрізняє ділові і особистісні стосунки та правила поведінки.

  2. Усвідомлення підлітком власної індивідуальності, розуміння різноманітності внутрішнього світу інших людей. Він враховує та поважає індивідуальність і неповторність інших особистостей, відкриває внутрішній світ людей і свій особистий.

  3. Формування різних рівнів самооцінювання, самоконтролю, розвиток критичного ставлення до себе і до оточуючих.

  4. Виникнення чинника «само» (самостійність у прийнятті рішень, самоконтроль власної поведінки, самоповага, самоусвідомлення). Якщо у підлітковому віці чинник «само» не формується гальмується нормальний психічний розвиток особистості, у підлітка не виробляються навички самостійно приймати рішення та нести відповідальність за них, він важко адаптується серед однолітків.

  5. Випробовування себе у різних видах діяльності, період спроб і помилок, пізнання та оцінювання власних здібностей, набуття вмінь, пошук «своєї» діяльності.

  6. Пошук власного місця в колективі, завоювання авторитету серед однолітків та дорослих, соціально-психологічна адаптація до навколишнього середовища.

  7. Пізнання прекрасного, розуміння мистецтва, духовний розвиток та самовдосконалення.


Поради батькам
Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв’язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів та дочок. Підбадьорте їх, хваліть за те, що вони роблять добре.

  1. Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей. Нормальний сон і відпочинок зменшить навантаження на  нервову систему.

  2. Дуже важливе харчування підлітків. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, моркві, ожині, горіхах. Суниця, банани допоможуть зняти стрес і підвищити настрій. Корисні родзинки, у них багато калію, який зміцнює нервову систему. Збільште порції споживання їжі за рахунок фруктів, овочевих салатів. Шоколад теж підвищує життєвий тонус, нормалізує артеріальний тиск.

  3. Спробуйте створити позитивний психологічний клімат у сім`ї. Дитина має почуватися комфортно.

  4. Зменшіть перегляд телепередач та сидіння за комп’ютером. Переконайте дітей – життя без телевізора та комп’ютера є.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал