Характеристика мовленнєвих недоліків, що найбільше заважають вчитися



Дата конвертації25.12.2016
Розмір30.4 Kb.
Характеристика мовленнєвих недоліків,

що найбільше заважають вчитися.

Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам»яті, сприйняття, рухової сфери, тощо. На жаль, щороку, кількість дітей молодшого шкільного віку з порушенням мовлення збільшується. Мовленнєві недоліки, які з»явилися в дитинстві, з великими труднощами переборюються в наступні роки. Недостатньо розвинене мовлення, бідність словникового запасу негативно впливають на загальний розвиток дитини, такі учні мають труднощі у навчанням письма та читання. Діти швидко втомлюються, поступово стають дратівливими, замкнутими. Згідно психолого-педагогічної класифікації порушення мовлення ділиться на фонетико-фонематичне порушення мовлення та загальне недорозвинення мовлення. Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)– складне порушення мовлення при якому у дитини порушуються всі компетентності розвитку мовлення, а саме: звуковимова, словниковий запас, граматична будова та зв»язне мовлення. Виділяють чотири рівні загального недорозвитку мовлення: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку. Аналіз мовленнєвої діяльності показує, що у дітей із ЗНМ обмежений словниковий запас, в якому присутні тільки слова,які позначають предмети та дії, тобто словниковий запас стереотипний. У дітей із ЗНМ, відмічаються значні відхилення і в розвитку розуміння слів та звернутої мови. Нерозуміння слів приводить до заміни однієї назви іншою. Слова замінюються як за змістом так і по звукових та морфологічних ознаках. Обмеженість мовленнєвої діяльності проявляється при виконанні завдань пов»язаних зі словозміною та словотворенням. Діти допускають багато помилок пов»язаних із вживанням суфіксів, префіксів закінчень. Недостатнє вміння користуватися способом словотворення затримує розвиток словникового запасу у дітей, учні не можуть підібрати наприклад однокорінні слова, не використовують для словотворення префікси, суфікси.

У розповідях діти використовують тільки прості речення, окремі слова. Іноді відсутній зв»язок слів, повторення слів, неправильне використання граматичних конструкцій.

Також не можна не відмітини, що у дітей із ЗНМ порушена звукова та складова структура мовлення.

У дітей з ЗНМ спостерігається досить низький рівень розвитку основних властивостей уваги: недостатня стійкість, обмеженість можливостей розподілу уваги. Смислова, логічна пам'ять у дітей відносно збережена, але відзначається зниження вербальної пам'яті, продуктивності запам'ятовування. Дітям важко запам'ятовувати складні, багатоступеневі інструкції. Вони не можуть відтворити завдання в певній послідовності, забувають, "гублять" елементи завдань. В деяких випадках це призводить до обмеження можливостей розвитку пізнавальної діяльності.

Всі вищевказані відхилення в усному мовленнєвому розвитку дитини призводять до порушення писемного мовлення учня.

Велика частина дітей приходить до школи з фонетико-фонематичним порушенням мовлення. При фонетико-фонематичному порушенні мовлення дитина не тільки має відсутні або дефектно вимовляює звуки, а й недостатньо їх розрізняє. Це приводить до того, що дитина не достатньо чітко опановують звуковим складом слова і має специфічні помилки на письмі та читанні. У дітей з фонетико-фонематичним порушенням мовлення спостерігаються труднощі в диференціації звуків, які проявляються в заміні одного звука іншим та змішування звуків. Заміна відбувається при відсутності звука, наприклад: якщо відсутні ш,ж замінюються на с,з. При змішуванні звуків дитина вимовляє всі звуки, але в словах не завжди користується ними, пропускає або змішує з іншими звуками. Найчастіше змішуються шиплячі з свистячими, дзвінкі з глухими, м»які з твердими. Поряд з недоліками вимови звуків у деяких дітей зустрічається порушення складової структури слова, а саме пропуски та перестановки окремих звуків або частин слова. У даної групи дітей порушення вимови супроводжується порушенням письма та читання.

З вище описаними групами учнів бажано працювати комплексно вчитель разом з логопедом, психологом та батьками.

Використана література:



А.В. Ястребова, Л.Ф. Спирова «Учителю о детях с нарушением речи»

В. Тищенко, Ю. Рибцун «Як навчити дитину правильно розмовляти»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал