«Хай в серці кожної дитини живе любов до України»



Дата конвертації28.12.2016
Розмір188 Kb.
ТипСценарій
СЗШ № 86


Сценарій свята до 25 річниці незалежності України



Хай в серці кожної дитини

живе любов до України!

Підготувала:

вчитель початкових класів

СЗШ № 86

Рошко М. З



Львів – 2016

Сценарій свята до 25 річниці незалежності України
Тема: «Хай в серці кожної дитини живе любов до України»

Мета: поглиблювати знання учнів про Україну – державу; державні символи, історію рідного краю. Виховувати у дітей патріотичні почуття, національну гідність, любов до рідної мови; горде і шанобливе ставлення до героїв – захисників України.

Сцена святково прикрашена (символи держави, голуби миру, вислови про Україну, декорації для сценок).

Технічне обладнання: ноутбук, проектор.
Учень.

З далекого краю, з далеких світів

Журавлик на крилах додому летів.

Минав океани, ліси і моря,

Вдявлявсь крізь тумани, чия це земля?
Чиї це долини, чиї це луги,

Чию це калину гойдають вітри?

Впізнав Україну! Моя це земля,

Моє тут гніздечко і мова моя.


Моя Україна , червона калина

І мова єдина, моя Україна!


Ведучий

Ніколи не перерахувати всього, про що думають люди, вимовляючи слова «наша батьківщина», «моя вітчизна». Всі безмежні простори країни, всі гори і річки, всі долини й озера, всі квітучі поля і пустелі – все це наша з тобою Батьківщина. Її зими і весни, кожна осінь і кожне літо – це також наша Вітчизна.


Ведуча

Люди, які живуть у нашій країні, їхня мова, їхні звичаї, їхній характер, їхні пісні – це також Вітчизна.


Ведучий

Все, що колись відбувалося на нашій землі, всі радощі і горе, битви і перемоги – це також наша Вітчизна.


Учениця


Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!


Учень

Моя Батьківщина – це наша сім’я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

Всі рідні і друзів багато.
Учениця

Моя Батьківщина – це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.
Учень

Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.
Пісня «Розкажу про Україну»

Слова: Олександр Вратарьов

Музика: Олександр Злотник

(Під час звучання пісні на екрані транслюються тематичні слайди)
Ведучий. Надворі ХХІ століття. А заявила наша держава про себе на повний голос ще на початку ІХ століття. Тоді вона називалася Київська Русь.

Предки українського народу – слов’яни – жили племенами, спільно вирішували свої проблеми, мужньо воювали з ворогами.


Учень.

Кожне плем’я мало князя,

Князь судив, водив на бій,

Перший він був у відвазі

І у мудрості своїй.
Сценка «Розмова княгині Ольги з князем Володимиром»
Князь Володимир: (Знервовано ходить по кімнаті ) : Що робити? Як об’єднати людей? Кожен тягне ковдру на себе. Князі не розуміють, що з того користає ворог. Лиш в єдності наша сила.

Княгиня: Що трапилось онуку?

Князь: Княгине, біда. Немає єдності в державі, люд не розуміє, що коли кожен буде сам по собі народ загине. Порадь, бабусю, як об’єднати князівства в одне ціле?

Княгиня: Володимире, ти – муж мудрий і літами зрілий, а мовиш мов дитина. Хіба можливо об’єднати людей, в яких різна віра?

Князь: Як різна? Ми віримо в Перуна, Дажбога, Велеса.

Княгиня: От бачиш і сам дав відповідь. Різні боги – і люди чинять по-різному. А треба вірити в одного.

Князь: Як ти?

Княгиня: Так. Як я. Вірую в Єдиного Бога, що створив світ і нас людей, який любить всіх однаково: слабких і сильних, бідних і багатих. В цій вірі – сила і спасіння нашого народу.

Князь: Ти пропонуєш змінити віру, але це зрада наших богів. Хто знає чи наші люди повірять в твого Бога? Як звати Бога в якого ти віриш?

Княгиня: Ісус Христос – Син Божий, що віддав своє життя за нас.

Князь: За нас?

Княгиня: За нас. Ти – князь, ти – приклад для людей і ти – знаряддя Бога. Він кличе тебе. Послухай Його. (Князь задумується)

Князь: Я вірю тобі. Не знаю чому, але дивне тепло огортає мою душу.

Княгиня: То Божа любов торкається твого серця. Хай благословить тебе Господь на велику справу. (Княгиня хрестить князя. Він виходить. Вона клякає. Молиться.)


Ведуча. Прийнявши хрещення, Володимир перемінився і просвітлів обличчям, пом’якшав вдачею, опанував запальність. Після хрещення єдиною мрією князя Володимира було повісити меч на стіну, щоб не проливати більше крові на ратному полі.
Ведучий. Так 988 року Русь стала християнською, великою й могутньою країною. І зажила наша держава новим, духовним, яскравим і багатим життям. І звелів Володимир будувати церкви і приводити людей на хрещення – з усіх містечок і сіл. Посилає князь збирати у кращих людей дітей і віддавати їх у книжну науку.
Учениця.

Люблю тебе, мій Боже, і молю,

Ні, не за себе, а за Україну,

Її, повір, як матінку люблю,

Таку, як є – печальну, солов’їну.

Дай, Господи, їй розуму і сили,

Напитись дай цілющої води,

Щоб у безсмертя віру воскресила. Благослови!!!


Звучить пісня-молитва Боже великий єдиний

Слова: Олександр Кониський

Музика: Микола Лисенко
Ведучий. З давніх-давен Україну намагалися поневолити інші народи. Їх приваблювали чорноземні родючі грунти, багаті ліси, повноводні ріки і озера, чудовий клімат. Та прагнення до волі й незалежності в українців у крові. Наші предки визволяли рідну землю від ворогів, вони боролись і перемагали, і хоч деколи й програвали битви, але ніколи не здавались. І завжди були люди, які піднімали народ на боротьбу, вели до волі.
Ведуча. Це його славні сини – Байда Вишневецький, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа.
Учень

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю

Україну свою рідную

Як зіницю берегли.
(Картина Січі. За столом — Гетьман та Писар).

Писар. А чого це ти, батьку-гетьмане, так зажурився?


Гетьман (співає).

Ой, всі люди на світ рівно родяться,

Та не всім рівно на цім світі водиться,

Ой, де ти, правдонько, дівалася?

Щастя-доля в які ліси заховалася?

(Далі говорить).

Колись тебе розшукаємо, колись тебе розпитаємо,

Чого в нетрях ти ховалася, чого в козаків сльози проливалися?
Писар.

Не журися, не сумуй, батьку наш гетьмане,

Чуєш, пісня голосна лине із туману?

Козаки на Січ ідуть, звістку радісну несуть.



(Фонограма «Гей там, на горі, Січ іде», козаки, співаючи, заходять).

Гей, там на горі Січ іде!

Слова і музика: К. Трильовський (Обробка: А. Бобиря)
(Заходять козаки, а з ними Вернигора, Вернидуб та Крутивус).
Козаки.

Здоров будь, батьку наш гетьмане,

Славний отамане.
Гетьман. Здорові були, козаки, українські парубки.
1-й козак.

Круточола наша доля, як вода вона тече,

Козаку найперше — воля,

Козаку найперше — честь!


Гетьман.

Козаки, ви де бували?

Що новенького чували?
1-й козак.

Скрізь про тебе слава лине —

Чорне море ти скорив,

Для козацтва України

Все, що міг, усе зробив!
2-й козак.

Нашу землю ти прославив

Перемогами гучними,

І для славної Січі

Згартував козацькі сили.
3-ій козак

Щоб не втратить булави,

Розум маєш в голові,

Повік тебе не забудем,

Твоя слава з нами буде!
Гетьман.

Поведу таку я річ: козаками славна Січ,

Вам уклін мій і привіт, щастя-долі на весь рід!
Козаки. Ґречно дякуємо!
Гетьман. А хто це, козаки, до вашого гурту прибавився?

(Вперед виступає Вернигора).
Вернигора. Я чималу силу маю, що накажеш – все здолаю.

Крутивус. Відверну разом я воду, і шукать не треба броду!

Вернидуб. Для мене хащі лісові, що вам дороги степові.
Гетьман.

Радий я за вас, хлоп’ята,

Радий, мої козачата!

Ви народжені для волі в рідній хаті, в ріднім полі!

Не чужі вже будете, славу ви здобудете!
Козаки

Вдаримо об землю лихом-журбою,

Щоб стало всім веселіше,

Поки недоля нас не спіткала,

В гурті козацькім пісня зазвучала!
Пісня «Ой на горі женці жнуть» – українська народна пісня
Ведуча. Не тільки боями завойовувалась наша свобода, за неї віддавали своє життя і працю поети, письменники, діячі української культури.
Ведучий. Це – Тарас Шевченко, Леся Українка, І. Франко, Михайло Грушевський, Василь Симоненко, Володимир Сосюра, Василь Стус. Великою любов’ю до Батьківщини сповнена їхня творчість.
Учень.

Свою Україну любіть.

Любіть її… во время люте,

В остатню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть. (Т. Шевченко)
Учениця.

Народе мій, великий, український,

Як буде в тебе воленька свята,

То буде й коровай, і мед по вінця,

Не зразу, та на вічнії літа. (В. Стус)
Учениця.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну. (В. Сосюра)
Ведучий. Завдяки багатолітній героїчній боротьбі Україна здобула незалежність.

Ми повинні пам’ятати дату 24 серпня 1991 року.


Ведуча. У цей день наша Україна стала незалежною, демократичною, правовою державою. Вона має свою Конституцію – Основний Закон України, тобто правила, за якими живуть українці.
Учень

Велике свято незалежної Держави!

Це честь і гордість нашого народу.

Україна ним пишається по праву,

І нашому роду нема переводу!
Учень

Наша Вітчизна у світі єдина:

Велика, могутня, свята Україна!

Кольори Держави: синьо-золотисті, –

Це хлібні колоски і небо променисте!
Україна має свої державні символи: Герб, Прапор і Гімн, які уособлюють її історію, сутність.
Інсценізація казки «Тризуб, Прапор та Гімн»
Казкар. Давним-давно жила собі жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили матір свою. Попідростали і вирішили піти у світ.
Перший син. Мамо, піду я в люди, подивлюся на світ.
Мати. Ну що ж, сину, йди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону із трьома промінцями, хай зігріває тебе вона в далекім краю.
Казкар. Минув час, і старший син став великим князем. Бо трьохпроменева корона зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому матір, назвали гербом. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади, триєдність життя: Сила, Мудрість, Любов.
Другий син. Пустіть і мене, мамо, світ подивитися.
Казкар. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір. Одержав середній син ім’я Прапор. Жовтий колір – колір хліба, життя, а блакитний – колір неба, води, миру.
Казкар. А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ім’я Гімн.

Відтоді ідуть поруч три брати: Тризуб, Прапор, Гімн, прославляючи рідну неньку Україну.


Учень.

Наш Герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш Герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.
Учень.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти,

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні!
Учень.

Слова палкі, мелодія врочиста...

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі нас і вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.
Нова Україна моя

Слова та музика: Мазур М
Ведучий. В цьому році Україна буде відзначати свій 25 рік незалежності. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.
Ведуча. Навіки у пам’яті народу залишаться герої Небесної сотні. А день 20-го лютого за Указом Президента України П. Порошенка, офіційно став днем пам’яті загиблих на київському Майдані-Днем Героїв Небесної сотні.
Ведучий. Так, як наші пращури-козаки ревно обороняли кордони наших земель, так і сьогодні наші українські воїни, учасники АТО борються за нашу державу, відстоюють її суверенітет і цілісність. Вони проявляють великий героїзм і відвагу та є справжніми патріотами України.
«Мами у Бога благають...» (вірш читають дві мами)

(присвячується українським солдатам та їх мамам)
Чекають синів своїх мами,

І моляться день і ніч.

Молитвами зцілюють рани,

Запалюють тисячі свіч.


У Бога, благають спасіння

В молитвах за рідних дітей.

Повернення, благословіння,

Та теплих, спокійних ночей.

Благають, щоб все закінчилось,

Щоб більше не було війни.

Щоб крові на землю не лилось

І були живими сини.


Так моляться слізно і щиро,

Що чує це навіть земля.

Вона ж бо зиму не пустила,

Щоб снігом не вкрила поля.


Щоб ночі, не так холодили

Й солдатам було тепліш.

У Бога мами просили,

Щоб діти вертались скоріш!


Заплакані, стомлені очі,

Молитви-святий оберіг.

Матусі недоспані ночі-

Повернуть з далеких доріг.


Повернуть у батьківську хату

У темряві шлях осяють

Життя збережуть солдату.

Бо мами у Бога благають...


(Виходить двоє дітей зі свічками.)
Учень. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Учень. Нехай світло цієї свічки буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Учень

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви – її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами – ненька Україна!
Учень

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.
Свіча

Слова і музика: Наталія Май
Вчитель.

Це вам, дорогі діти, рятувати поранену українську землю. Саме вам берегти і примножувати чудову, мальовничу, оспівану у віках, Україну. Хоч сонце однакове, та на Батьківщині воно справді золоте, бо обігріває нашу українську землю, нашу душу.

Ми скрізь і завжди відчуваємо тепло рідної землі. Любімо, шануймо, бережімо її!
(Виступ батька класу, волонтера АТО; відео-звертання дітей до воїнів та воїнів до дітей).
Учень

Я – не просто українець!

Я – великий патріот!

Я люблю, як тата й маму,

Український весь народ.

Буду сонечку радіти,

Землю скривдити не дам.

Буду світ увесь любити

І рости на радість вам.

Учениця


Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край понад усе.


Учень

Ми на світі живем для добра,

А снагу ми берем від землі і Дніпра.

А міць і силу берем від пісень матерів

І від подвигу наших батьків.
Учениця

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти цвіла!
Вчитель

Любіть прекрасну Україну,

Цінуйте мову солов’їну,

Шануйте маму завжди, тата!

Працюйте, щоб жилось багато!

Ще посадіть вербу, калину,

Оберігайте Україну.
Друзі єднаймося

Слова та музика: Наталія Май

Додаток (слова пісень)
Розкажу про Україну

Слова: Олександр Вратарьов

Музика: Олександр Злотник

Ми живемо під небом ясним,


А навкруги шляхи й поля
І села, і міста прекрасні -
Це рідний край, моя земля.
Високі крила журавлині,
Співучі вірші Кобзаря -
Ми живемо на Україні,
Це рідний край, моя земля!

ПРИСПІВ
Розкажу про Україну,


Де в Дніпрових хвилях синіх, Лаври куполи,
Де Хрещатик і Софія,
Де чудове місто Київ - краще на землі.
Розкажу про Україну,
Де калина, горобина квітне край вікна.
Запрошу на Україну. Тільки тут моя єдина,
Тільки тут моя єдина рідна сторона.
Запрошу на Україну. Тільки тут моя єдина,
Тільки тут моя єдина рідна сторона.

2к.
У небі райдуга барвиста,


Краплини сонця золоті,
А діти - це маленькі іскри
В долонях рідної землі.
Ми щирих друзів у гостину,
Завжди чекаєм в добрий час.
Нові часи на Україні,
Хай буде в нас усе гаразд!

ПРИСПІВ



Боже великий, єдиний

Слова: Олександр Кониський

Музика: Микола Лисенко
Боже великий, єдиний!
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання


Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,


Нам Україну храни,
Всі Свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,


Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
Гей, там на горі Січ іде!

Слова і музика: К. Трильовський (Обробка: А. Бобиря)
Гей, там на горі Січ іде,

Гей, малиновий стяг несе.

Гей, там на горі, наше славне Товариство,

Гей, марширує, раз, два, три! (2)


Гей, попереду кошовий,

Гей, як той орел степовий.

Гей, як той орел, наше славне Товариство,

Гей, марширує, раз, два, три! (2)


Гей, повій, вітре, зі степів,

Гей, дай нам силу козаків,

Гей, дай нам силу, наше славне Товариство,

Гей, марширує, раз, два, три! (2)


Ой на горі, там женці жнуть – українська народна пісня
Ой на, ой на горі та й женці жнуть, (2)

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть

Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.

Попереду Дорошенко (2)

Веде своє військо, Військо запорізьке хорошенько.

Гей, долиною, гей, широкою,

Хорошенько.

А позаду Сагайдачний, (2)

Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний.

Гей, долиною, гей, широкою,

Необачний.

Ой на, ой на горі та й женці жнуть, (2)

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть

Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.


Свіча

Слова і музика: Наталія Май
Ніч і тільки зорі за вікном,

Ніч, усе поснуло тихим сном...

Тільки сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

Я встаю й запалюю свічу...

Тільки сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

Я молитву тихо шепочу...


Приспів:

Гори, гори, моя свіча,

За тих, хто ще живий,

За тих усіх, хто по землі

І досі топче ряст.

Гори, гори, моя свіча,

За рідних, дорогих,

За тих, хто вже пішов від нас...


Ніч, я знову Господа молю,

Ніч, за тих усіх кого люблю.

Знаю, сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

Та горить у темряві свіча.

Знаю, сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

І сльоза зрадлива на очах...


Приспів.
Тільки сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

Я встаю й запалюю свічу...

Тільки сон мій так далеко

Відлетів, немов лелека,

Я молитву тихо шепочу...

Приспів. (2)
Друзі єднаймося

Слова та музика: Наталія Май
Друзі єднаймося і не цураймося,

Бо Україна одна.

Вічна й нескорена з самого кореня

Піснею квітне вона.

З росами зрощенні трави не скошені

Квіти в саду запашні.

Де народилися, там і згодилися

Доньки твої і сини


Приспів:2 рази

А на небі сонце світить,

Ясним променем сія.

Ти одна така на світі,

Українонько моя
Часу не гаючи, пісню співаючи,

Підемо в серці з добром.

Хвилі підійме нас, та й споглядаючи,

Батько наш сивий Дніпро.

Так нам судилося, ми народилися

У солов’їнім краю

Станем громадою щирою правдою

Землю вшануєм свою.


Приспів: 2 рази програш
Нова Україна моя

Слова та музика: Мазур М
Ми любим тебе, а нас любиш ти,

Ми разом збудуєм в майбутнє мости.

І скажем: «Веди», - і ти скажеш: «Ідем»,

Ми разом з тобою висот досягнем.

Приспів:

Нова, нова, нова, країна моя, Україна моя.

Нова, нова, нова, країна моя, Україна.
Де мама і тато, де місто моє,

Там сонце на небі яскраво встає.

І птаха співає надії пісні,

Квітує земля і ті квіти рясні.

Приспів:

Вступ
Рости, багатій, розвивайся, пануй,

Та просимо ми, лиш не розчаруй.

Дорога одна і нам разом іти,



Ми любим тебе, а нас любиш ти.

Приспів: двічі

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал