Гуманiтарних



Сторінка8/20
Дата конвертації04.12.2016
Розмір3.66 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

Література

1. Біблія : Святе Письмо Старого та Нового Завіту [Текст]. – 1990. – 352 с.

2. Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови : Лінгвофілософські нариси : монографія / Ф. Бацевич. – К. : ВЦ “Академія”, 2009. – 192 с.

3. Борита В.М. Мова проповідей Патріарха Філарета / В.М. Борита // Філологічні студії. – Вип. 6. Ч. 2. – 2011. – С. 147 – 152 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/view/662/607.

4. Заклик Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, до безперервної молитви за мир і кращу долю України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/promovy/zaklyk-blazhennishoho-svyatoslava-hlavy-uhkts-do-bezperervnoji-molytvy-za-myr-i-kraschu-dolyu-ukrajiny.html.

5. Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з приводу 80-ї річниці Голодомору 1932 − 1933 років [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/promovy/zvernennya-blazhennishoho-svyatoslava-do-virnyh-uhkts-z-pryvodu-80-ji-richnytsi-holodomoru-1932−1933-rokiv.html).

6. Ісус. Ти кожен подих мій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk-ua.facebook.com/pages/Ісус-Ти-кожен-подих-мій/1441717836060254.

7. Католицький оглядач [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://catholicnews.org.ua.

8. Куза А.М. Культура лексикографічного видання: використання релігійної фразеології / А.М. Куза // Поліграфія і видавнича справа. – № 1 (45). – 2007. – С. 110 – 120.

9. Мацьків П.В. Концептосфера БОГ в українському мовному просторі : монографія / П.В. Мацьків. – Дрогобич, 2007. – 330 с.

10. Петришина О.І. Мова проповідей Йосифа Сліпого : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / О.І. Петришина. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 c.

11. Послання Блаженнішого Святослава до молоді [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sdbua.net/index.php/ua/component/content/article/24-news-ua/interes-ua/351-poslannia-blazhennishoho-cviatoslava-do-molodi.

12. Промова Глави УГКЦ під час молитовних чувань у Патріаршому соборі за перемогу добра в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/propovidi/promova-hlavy-uhkts-pid-chas-molytovnyh-chuvan-u-patriarshomu-sobori-za-peremohu-dobra-v-ukrajini.html.

13. Проповідь Блаженнішого Святослава на 18-ту неділю після Зіслання Святого Духа [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://catholicnews.org.ua/ propovid-blazhennishogo-svyatoslava-na-18-tu-nedilyu-pislya-zislannya-svyatogo-duha- povniy-tekst.

14. Розпорядження Отця і Глави УГКЦ щодо позиції і поведінки духовенства в теперішній суспільно-політичній ситуації в Україні. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/promovy/rozporyadzhennya-ottsya-i-hlavy-uhkts-schodo-pozytsiji-i-povedinky-duhovenstva-v-teperishnij-suspilno-politychnij-sytua tsiji-v-ukrajini.html.

15. Святослав Шевчук. Інформація про Главу УГКЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://headugcc.info/biohrafiya/biohrafiya-sluzhinnya-svyatoslav-shevchuk.html.

16. Сербенська О. Мовний світ Івана Франка : Статті, роздуми, матеріали / О. Сербенська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 372 с.

17. Суховій О.О. Фразеологія ораторсько-проповідницької прози Варлаама Ясинського : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / О.О. Суховій. – К., 2002. – 255 арк.

18. Шевчук С. Возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм – Недільна проповідь Глави УГКЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://headugcc. info/dijalnistj/propovidi/vozlyuby-hospoda-boha-tvoho-usim-sertsem-tvojim-nedilna-pro povid-hlavy-uhkts.html.

19. Шевчук С. Щоб побороти корупцію, треба навернутися до Бога [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/ propovidi/schob-poboroty-koruptsiyu-potribno-navernutysya-do-boha-hlava-uhkts.html.

20. Шевчук С. Захисникам на передовій до Дня ЗСУ: ви сьогодні є нашими ангелами-хоронителями [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/promovy/hlava-uhkts-zahysnykam-na-peredovij-do-dnya-zsu-vy-sohodni-je-nashymy-anhelamy-horonytelyamy.html.

21. Шевчук С. Якщо не брати грошей у нечесних людей, Храм будуватиметься довше [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://catholicnews.org.ua/glava-ugkc-yakshcho-ne-brati-groshey-u-nechesnih-lyudey- hram-buduvatimetsya-dovshe.

22. Шевчук С. Що означає сьогодні бути християнином? [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://headugcc.info/dijalnistj/promovy/ hlava-uhkts-scho-oznachaje-sohodni-buty-hrystyyanynom.html.

23. Шевчук С. Не бійся, тільки віруй [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://kyivsobor.ugcc.org.ua/ne-bijsya-tilky-viruj-tsymy-slovamy-sohodni-molimosya-chuvajmo-idimo-vpered-blazhennishyj-svyatoslav-shevchuk/.

24. Шевчук С. Завдання християнина – не знищити своїх ворогів, а спасти їх [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://headugcc.info/ dijalnistj/propovidi/hlava-uhkts-zavdannya-hrystyyanyna-ne-znyschyty-svojih-vorohiv-a-spasty-jih.html.

25. Шевчук С. Не очікуймо чуда від влади, вона не спасає. Спасає лише Господь Бог [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://ugcc. tv/ua/media/72399.html.

26. Шевчук С. Синодальне послання до вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі про суспільно-політичну ситуацію напередодні виборів до Верховної Ради [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://news.ugcc.ua/documents/sinodalne_poslannya_do_vіrnih_ukrainskoi_grekokatolit skoi_tserkvi_ta_vsіh_lyudey_dobroi_volі_pro_suspіlnopolіtichnu_ situatsіyu_v_ukrainіna peredodnі viborіv_do_verhovnoi_radi_71517.html.

27. Шевчук С. Лише любов до Бога і Батьківщини може зробити людину героєм [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://ktds.org.ua/news/ ugcc/glava-ugkts-u-den-svyatogo-mykolaya-lyshe-lyubov-do-boga-i-batkivshchyny-mo ge-zrobyty-lyudynu-geroem/.

28. Шевчук С. Сам Бог сьогодні радіє нашими радощами і страждає нашими болями [Електронний ресурс] / С. Шевчук. – Режим доступу : http://ugcc.tv/ua/media/72604.html.
Куза Анжела. Религиозная фразеология проповедей Святослава Шевчука. Статья посвящена анализу религиозной фразеологии проповедей Святослава Шевчука, которые становятся сегодня важным фактором духовно-нравственных изменений в нашей стране.

Ключевые слова: религиозная фразеология, проповедь, религиозный стиль, религиозные фразеологизмы.
Kuza Angela. Religious phraseology of Sviatoslav Shevchuk’s preaches. The article analyzes the religious phraseology of Sviatoslav Shevchuk’s preaches, which now become an important factor in spiritual and moral changes in our country.

Keywords: religious phraseology, preach, religious style, religious idioms.




УДК 811.161.1’373.7:821.161.1-84

К 95
Олена КУЦИК,

Марія КОЛЕЧКО
РЕАЛІЗАЦІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО КОНЦЕПТУ “РОБОТА // РАБОТА” В УКРАЇНСЬКИХ

І РОСІЙСЬКИХ ПАРЕМІЙНИХ ОДИНИЦЯХ

(на матеріалі збірників І. Франка “Галицько-руські народні приповідки” та В. Даля “Пословицы русского народа”)
У статті проаналізовано концепт “робота // работа” у мовній свідомості носіїв української та російської лінгвокультур. Доведено, що концепт – це не лише когнітивна структура, а й одиниця мислення, збагачена ціннісними ознаками, багатовимірне культурно-значуще соціопсихічне поняття у колективній свідомості, певним чином матеріалізоване. Зовнішня форма цього культурно маркованого смислу представлена низкою мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико-семантичну та когнітивну структури. Проаналі-зовано прислів’я та приказки зі стрижневим компонентом – концептом “робота // работа”. Показано, що він є багатовимірним і містить базовий пласт, репрезентований у свідомості носіїв української та російської мов концептуальними ознаками “радість”, “задоволення”, “зусилля”, “корисність”, “бажання”, “необхідність”, “мука”, “страждання”, “виснаження” тощо. Доведено, що вони формують ядро досліджуваного концепту у мовній свідомості обох соціумів.

Ключові слова: концепт, лінгвокультура, паремія, прислів’я, приказка.
Постановка проблеми. Красу життя, велич власного буття людина по-справжньому здатна зрозуміти лише в процесі чесної,

© Куцик Олена, Колечко Марія, 2014

безкорисливої праці. І лише за такої умови адекватно оцінити всі набутки людства, осягнути світ прекрасного, збагатити душу неоціненними скарбами. Усвідомлення власної повноцінності й вагомості робить людську працю творчою й наближеною до мистецтва.

Ставлення до роботи становить визначальну характеристику окремої людини й нації в цілому, а тому отримує віддзеркалення в їхній мові й культурі. Тож вивчення способів мовного та комуніка-тивного втілення концепту “робота” є своєрідним ключем до пізнання особливостей національного характеру й світогляду.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми лінгво-культурології цікавили й цікавлять багатьох дослідників (Г. Вежбицька, В. Карасик, О. Леонтович, Є. Тарасов, В. Козловський).

Основною одиницею лінгвокультури визнано культурний концепт. Його основне призначення – слугувати вивченню взаємодії мови та культури (Н. Арутюнова, С. Воркачев, В. Воробйов, В. Карасик, Д. Ліхачов, Ю. Степанов, В. Телія та ін.).

Лінгвокультурні концепти видозмінюються в часі, характери-зуються варіативністю в їх груповому та індивідуальному мовному втіленні. Існують типові способи мовленнєвої репрезентації концептів. Необхідність вивчення лінгвокультурної специфіки концепту з застосуванням експериментальних прийомів дослідження підкреслювали О. Баранов, Д. Гудков, О. Горошко та інші.

Пізнаючи світ, людина виокремлює в ньому певні фрагменти, які набувають мовного позначення. До їхнього переліку належить і трудова діяльність. Лінгвісти неодноразово зверталися до вивчення мовних і мовленнєвих одиниць на позначення поняття “праця/труд”. Концепт “труд” в російській мовній свідомості в соціокультурному аспекті (на матеріалі прислів’їв і приказок, афоризмів, текстів пісень) став об’єктом аналізу Т. Гоннової [5, 286 – 305]. Ідеологічний складник концепту “труд” та його видозміну в часі дослідила, із урахуванням російськомовних даних, О. Чернова, причому матеріалом для аналізу послугували висловлення з лексичними одиницями труд, работа та їхніми похідними [13, 305 – 330]. М. Мірошниченко розглядає зміст концепту “труд” (в інтерпретації “сума знань про трудову діяльність”), його семантичні та прагматичні характеристики на матеріалі пареміологічних одиниць російської й новогрецької мов [6, 218 – 236]. Науковим зацікавленням Л. Банкової стали засоби вербалізації концепту “праця” у британському варіанті англійської мови [2, 254 – 269]. Однак специфіка реалізації лінгво-культурологічного концепту “робота // работа” в зіставному аспекті в українських та російських паремійних одиницях ще не була об’єктом дослідження лінгвістів.



Мета статтісхарактеризувати особливості реалізації лінгвокультурного концепту “робота // работа” в мовній свідомості носіїв української й російської лінгвокультур на матеріалі збірників І. Франка “Галицько-руські народні приповідки” та В. Даля “Пословицы русского народа”.

У дослідженні фактичного матеріалу застосуємо лінгвокультуро-логічний аналіз паремійних одиниць, запропонований В. Телією [12]. Він допоможе з’ясувати культурно-національну специфіку концепту. Оскільки зміст базових концептів культури, до яких належить і концепт “робота”, завжди глибший, ніж зміст однойменного мовного поняття, то “їхнє усвідомлення ніби “розтягується” по всьому ідеографічному полю” [12, 124].

Насамперед звернемося до лексикографічних джерел. Вони засвідчують, що в українській мові слово “робота” має 9 значень: 1. Дія за значенням робити; 2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд; 3. Тільки множина з означенням. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь; 4. Коло занять, обов’язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло; 5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку; 6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню; 7. З означенням. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь; 8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір; 9. Фізичний термін [3, 1037]. Із наведених значень ми зосередили свою увагу на перших семи.

Аналогічні значення має досліджувана лексема в російській мові. “Работа”: 1. Процесс превращения одного вида энергии в другой (спец.); вообще нахождение в действии; 2. Занятие, труд, деятельность; 3. Служба, занятие как источник заработка; 4. Произ-водственная деятельность по созданию, обработке чего-нибудь; 5. Продукт труда, готовое изделие; 6. Материал, подлежащий обработке, находящийся в процессе изготовления; 7. Качество, способ исполнения [7, 637].

Синонімічний ряд слова “робота” в українській мові консти-туюють такі лексеми: праця, труд, діло та інші [8, 385; 531]. У російській мові лексема “работа” є домінантою розгалуженого синонімічного ряду, у якому представлено також лексеми “труд” та “дело” [1, 362; 445].

Лексема “праця” в українській мові, як і “труд” у російській, теж полісемантична, проте ми досліджуємо паремійні тексти, що містять це слово (поняття) лиш у прямому значенні, а саме: “Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей” [3, 919]; “труд” – “1. Целе-сообразная деятельность человека, направлення на создание с помощью орудий производства материальных и духовних ценностей; 2. Работа, занятие” [7, 814]. Як бачимо, лінгвокультурологічний концепт “праця” // “труд” у зіставлюваних мовах асоціюється насамперед із життєвими клопотами, труднощами та їх подоланням, способом заробітку грошей тощо.

В обох мовах досліджувані лексеми утворюють розгалужені семантичні поля та синонімічні ряди, що свідчить про цінність досліджуваного концепту для українського і російського соціумів.

Прислів’я розглядаємо як образний, лаконічний за формою вислів, який має повчальний зміст і зазвичай специфічне ритмо-фонетичне оформлення, акумулює життєву закономірність чи правило [10, 25]. Приказка – образний, лаконічний за формою вислів, який не має, на відміну від прислів’я, повчального змісту [10, 26].

Термін “паремія” функціонує як родовий щодо термінів “прислів’я” і “приказка”, причому два останні розмежовуються за наявністю/відсутністю у їхньому складі переносного значення.

Н. Панченко слушно зауважує: “У пареміях поряд із загально-людським виражається характерне і специфічне для певної лінгво-культурної спільності, тобто те, що прийнято називати “душею народу”, національним характером. Паремії є культурним кодом, вбудованим у мову, яка виконує роль скарбниці й знаряддя передачі людського досвіду” [7, 26]. Ми поділяємо цей погляд. Прислів’я та приказки, на нашу думку, чітко і повно фіксують особливості менталітету народу, дух нації (за В. Гумбольдтом), що пояснюється їхньою цілісністю, легкою відтворюваністю в комунікації: прислів’я та приказки – це “готові” до вживання самостійні тексти. Оскільки прислів’я та приказки вирізняються регулярністю вживання, можна припустити, що в них виражено справді найбільш актуальні поняття й судження мовців. Прислів’я та приказки – це дзеркало, яке відбиває стан суспільства на тому чи тому етапі його розвитку, фіксує побут, звичаї, традиції народу – носія мови.

Отже, актуальність вивчення прислів’їв і приказок зумовлена тим, що вони культурологічно навантажені. Вивчення реалізованого в них концепту передбачає виявлення не лише його центру, а й периферії.

Як мовні знаки, паремії виконують і кумулятивну функцію. Вони викликають у свідомості носіїв мови певні асоціації, які, з одного боку, визначають логічну конструкцію виразу, а з другого, – зумовлюють кордони його вживання, зв’язок із певними життєвими ситуаціями, явищами історії та культури народу. Іншими словами, у прислів’ях і приказках виражено культурні цінності, домінанти певного соціуму, його світогляд, тлумачення дійсності.

Суттєва частка досліджуваних українських і російських паремій віддзеркалює уявлення того чи того народу про роботу, про людину працьовиту. Роботу як соціальний обов’язок, потребу життя відображено, наприклад, у таких пареміях: укр. – Без роботи чоловік не вижиє (…не вітримає); Без роботи чоловікови нудно [3, 38]; Робота не напасть [3, 43]; Робота чоловіка на світі держит [3, 43]; рос. – Работа – лучший приварок; По работе еда вкусней [8, 19]; Боже, поможи, а ты на боку не лежи! Богу молись, а сам трудись! [8, 21]; Не сиди сложа руки, так не будет и скуки! [8, 21]; Богу молись, крепись да за соху держись! [8, 22].

Робота/праця є однією з найважливіших цінностей соціуму. Це підтверджують наявні в паремійних дискурсах слова свобода, любов, радість, пісня, щастя. Людина, яка не працює, характеризується в пареміях як порожнє місце; у них підкреслено, що краса й сила людини – у праці, бо у ній формується й виявляється її талант і натхнення.

Концепт “робота”, представлений у досліджуваних паремійних одиницях, багаторівневий. Він містить базовий пласт, репрезентований у свідомості носіїв української й російської мов концептуальними ознаками “зусилля” // “усилие”, “корисність” // “полезность”, “бажання” // “желание”, “необхідність” // “необходимость”, “мука” // “мука”, “страждання” // “страдание”, “виснаження” // “истощение” тощо.

Досліджуваний матеріал показує специфіку реалізації лінгво-культурологічного концепту “робота” в народних формулах україн-ської й російської мов. Спільною особливістю обох збірників є однакова їх будова: за тематичними рубриками. Вдалий вибір методики, заснованої на чітких критеріях опрацювання паремійного матеріалу, залучення широкої джерельної бази, прискіпливий добір текстів, розкриття їхньої семантики, висвітлення художніх особливостей, – усе це забезпечило наукову цінність обох лексикографічних праць.

Однак у І. Франка досліджувану тематичну рубрику виокремлено за стрижневим компонентом “робота”, а в збірнику В. Даля фольклорний матеріал згруповано в основному за семантичними опозиціями або асоціаціями. Це стосується й досліджуваної тематичної групи “Работа – Праздность”.

І. Франко, наводячи прислів’я й приказки, не ставив собі за мету чітко окреслити спектр їхніх диференційних ознак, а прагнув продемонструвати наявний між ними ще з часу виникнення глибинний, внутрішній зв’язок. Попри досить вільну інтерпретацію паремії, він ретельно й послідовно відбирав матеріал, піддаючи його скрупульозному багатоступеневому аналізу, що передбачав з’ясування не тільки “приповідкової” сутності зразків, але також їх естетичної цінності, функціональної активності, генетичної основи. Дослідник відмовився залучати до збірника паремійні зразки літературного походження, невиразні, безoбразні фрази сумнівного характеру з обмеженими актуалізаційними можливостями й прагматично не детерміновані. Окрім того, І. Франко чітко розмежовує народні паремії і їх книжні відповідники.

Аналіз російських паремій дав змогу вибудувати синонімічні ряди дієслів на позначення трудової діяльності з домінантою “работать”: работать – трудиться – пахать – орать – толочь – ткать – прясть – полоть – срубить тощо (Работай до поту, так поешь в охоту [6, 17]; О добре трудиться, есть чем похвалиться [8, 16]; Люди пахать, а мы руками махать [8, 13]; Хоть хлеба и хороши, а пашню паши! [6, 18]; Либо ткать, либо прясть, либо песни петь [8, 15]; Орать пашнюкопить квашню [8, 18]; Просо полоть – руки колоть [8, 21]; Не срубишь дуба, не отдув губы [8, 21]).

У складі паремійних одиниць, зібраних І. Франком, доволі частотні слова їсти, хліб (Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба [3, 38]), калач, їжа загалом, заради якої людина працює, миска (До роботи не силуйте, а до миски, то й бийте! [3, 40]).

Підсилюють загальну семантику прислів’їв на позначення важкої праці такі зооніми, як віл, кінь, кобила; вони стали символами людей, що важко працюють (Все в роботі, як віл у ярмі [3, 39]; Все в роботі, як кінь у кераті [3, 39]; Вона така до роботи, як кобила щира [3, 39]).

У досліджуваних пареміях представлені окремі соматизми: руки, черево, голова, зуби, язик (Горит му робота в руках [3, 39]; До роботи закоти рукави тай закуси зуби [3, 40]; Коби робота, а руки будуть [3, 41]; При роботі черева не випасеш [3, 42]; Тілько роботи, що нема сі коли в голову пошкробати [3, 45]).

У збірнику В. Даля “Пословицы русского народа” значна кількість паремій у рубриці “Работа – праздность” містять аналогічні опорні компоненти: хлеб, калач, есть, печь, руки, брюхо, кобыла, кляча, козёл, жеребёнок (Подать оплачена, хлеб есть, и лежи на печи [8, 13]; Хочешь есть калачи, так не сиди на печи [8, 13]; Ест руками, а работает брюхом [8, 13]; Белые ручки чужие труды любят [8, 17]; Сытое брюхо к работе туго [8, 15]; Кобыла за делом, а жеребенок и так [8, 14]; Кляча воду возит, а козёл бородкой потряхивает [8, 14]).

У проаналізованих пареміях, що містять ознаку ставлення людини до праці, чітко відображено систему цінностей обох народів. Насамперед це позитивне оцінювання праці (задоволення від праці; праця як засіб створення добробуту). Цю тезу яскраво ілюструють паремії, зібрані І. Франком, наприклад: Без роботи день роком стає [3, 38]; При роботі весело [3, 42]; При роботі швидко час минає [3, 43] та інші.

Аналогічний погляд на працю відображений у російських пареміях, зібраних В. Далем: Горька работа, да хлеб сладок [8, 17]; Работа черна, да денежка бела [8, 22]; Хочешь есть калачи, так не сиди на печи [8, 14] тощо.

Поряд із цим, у деяких прислів’ях і приказках робота/праця, особливо важка, кваліфікується негативно. Наведемо приклади: у І. Франка – Проїла ми сі та робота [3, 43]; Роботі ніколи кінця немає [3, 43]; Робота, що нема коли дихнути [3, 43]; З тої роботи хіба язик вивалю тай перед чісом здохну [3, 41]; у В. Даля – Всех дел не переделаешь; всех работ не переработаешь [8, 13]; На мир не наработаешься [8, 13].



Висновки. Проведене дослідження дає підстави до висновку, що робота/праця зазвичай позитивно оцінюється в народній свідомості слов’ян. У роботі людина вбачає сенс життя, праця й щоденна робота позитивно впливає на неї, приносить їй задоволення і радість, урізноманітнює життя.

Проаналізовані паремійні тексти, на думку українців і росіян, слід приймати як аксіому. Вони є моральним кодексом соціуму.


Література

1. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка : практический справочник / З.Е. Александрова. – М. : Рус. яз., 1989. – 495 с.

2. Банкова Л.Л. Труд / Л.Л. Банкова // Антология концептов / под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. – Том 6. – Волгоград : Парадигма, 2007. – С. 254 – 269.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.

4. Галицько-руські народні приповідки : у 3-х т. / зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – Т. 3. – С. 37 – 46.

5. Гоннова Т.В. Труд / Т.В. Гоннова // Антология концептов / под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. – Том 2. – Волгоград : Парадигма, 2005. – С. 286 – 305.

6. Мирошниченко Л.М. Труд / Л.М. Мирошниченко // Антология концептов / под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. – Том 5. – Волгоград : Парадигма, 2007. – С. 218 – 236.

7. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологических выражений / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова ; Российская академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.

8. Панченко Н.Н. Средства объективации концепта “обман” (на материале английского и русского языков) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / Н.Н. Панченко. – Волгоград : Перемена, 1999. – 23 с.

9. Пословицы русского народа : Сборник В. Даля : в 2-х т. / послесл. В. Аникина. – М. : Худож. лит., 1989. – Т. 2. – С. 12 – 23.

10. Словник синонімів української мови : в 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К. : Наук. думка, 2001. – Т. 2. – 968 с.

11. Смерчко А.К. та ін. Фразеологія в таблицях і тестах: онтологічний, культурологічний та контрактивний аспекти / А.К. Смерчко, Н.В. Скотна, О.А. Куцик, А.А. Смерчко. – Дрогобич : ДДПУ, 2003. – 264 с.

12. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В.Н. Телия. – М. : Языки русской культуры, 1996. – 288 с.

13. Чернова О.Е. Труд / О.Е. Чернова // Антология концептов / под ред. В. Карасика, И. Стернина. – Том 2. – Волгоград : Парадигма, 2005. – С. 305 – 330.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал