Гра як засіб формування зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку. 31123 днз



Сторінка2/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4
Тема. Зайчик у гостях.(молодша група)

Мета.Закріпити та поглибити знання дітей про сім’ю. вчити утворювати іменники за допомогою суфіксів. Формувати бажання розмовляти українською мовою. Сприяти розвитку діалогічного мовлення , творчості, уваги та уяви. Виховувати дружні відносини, любов до рідного краю.

Матеріал: іграшковий зайчик, кольорові квіточки, пеньочки.

Словник. Сім’я, родина, мама,тато,братик,сестричка,дідусь,бабуся.

Хід заняття.

Вихователь. Дітки, Доброго дня! Дітки погляньте хто до Вас завітав

Діти: Зайчик.

Вихователь.А давайте з Зайчиком познайомимось.

(Діти по черзі називають свої імена)

Дітки давайте ми його розвеселимо , пограймо у гру



Рухлива народна гра «Круг кружечок»

(Діти ідуть по колі ,і говорять слова: Круг кружечок повернись разочок раз , два , три повернися Коля ти. Дитина чиє ім’я назвали повертається і гра продовжується)

Вихователь.Дітки він сумний тому що він заблудився , загубив свою маму і тата. Адже у нас у кожного є найрідніші люди - тато , мама, братик, сестричка, дідусь , бабуся, як оці наші пальчики. Дітки давайте згадаємо з вами промовку про пальчики:

Оцей пальчик – мій дідусь, а оцей – бабуся.

Оцей пальчик – мій татусь, а оцей - матуся.

А оцей маленький – то я , і це вся моя сім’я.

В нашого зайчика також є сім’я.



Вихователь.Дітки ми з Зайчиком уже ближче познайомились він трошки повеселішав що в нього появились друзі і він не один. А де наш Зайчик живе

(відповіді дітей)

Отож нам потрібно з вами мандрувати у ліс.

Діти а хто ще в лісі живе? (Діти називають)

Вихователь.Молодці ! Так в лісі живе : Лисичка, Вовк, Ведмідь. Подорожуючи у ліс нам потрібно бути розумними , сильними, і сміливими, адже в лісі можуть трапитись різні пригоди. Дітки, тож давайте мандрувати на пошуки і допоможемо нашому Зайчику.

Гра «Стрибки по пеньочках» (Дітки по черзі виконують)

Молодці дітки ви справилися з цим завданням .

А ось погляньте у нас є квіткова галявинка . Тут квіточки жовтого, червоного і синього кольору , нам потрібно зробити доріжку , щоб скоріше знайти маму і тата зайчика..

Гра «Склади доріжку»

( Діти утворюють доріжку )

Молодці, ви гарно склали доріжку і давайте подивимось хто це там за кущиком сидить? Так дітки – це мама зайчика – зайчиха, тато зайчика – заєць.

Дидактична гра «Назви дитинчат»

Молодці справились з цим завданням.

Дітки ось погляньте на нашого Зайчика як він повеселішав коли побачив свого тата, і свою маму. Він зрадів своїй родині , адже родина – це самі ближчі і найрідніші хто є у кожного з вас і ми повинні берегти і любити свою родину.

Тема. Що посієш, те й пожнеш. Розвиток мовлення. (Старша группа)

 Програмовий зміст

зв’язне мовлення: закріплювати уміння переказувати казку близько до тексту, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв;

звукова культура: розвивати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні), передавати пряму мову; розвивати інтерес дітей до малознайомих слів; розширювати знання і розуміння багатозначних слів; виховувати інтерес до народних казок; вміння розуміти персонажів, висловлювати своє ставлення до них.

 Словник: ознайомлювати дітей із приказками та фразеологізмами.

 Матеріал: ілюстрації казкових персонажів до казки, прислів’я, зображення журавля (птаха) та журавля (біля колодязя).

  Хід заняття

 На дошці зображення Журавля та Лисиці. На столі у вихователя — горнятко й керамічна тарілка.

 Вихователь.

Дітки мої, тихенько сідайте,


На ці предмети увагу звертайте.
Горнятко у мене стоїть на столі.
Звідки взялось, підкажіть ви мені.
Тарілка поряд з горнятком стоїть.
А Журавель за столом у Лисички сидить.

 Діти. Журавель і Лисиця — це казкові герої.

 Вихователь. Чому ви вирішили, що вони завітали до нас із казки, адже лисицю і журавля можна зустріти в природі?

 Діти. Лисиця в природі може полювати на журавля. А на картині вони разом сидять за столом.

 Вихователь пропонує дітям послухати казку.)

 Запитання до тексту

— Як починалася казка?

— Хто перший і до кого завітав у гості?

— Як Лисиця готувалася до прийому гостя?

— Чому Журавель пішов додому голодний?

— Як він вирішив віддячити Лисиці?

— Чи залишилася Лисиця задоволеною?

— Чи можна назвати Лисицю та Журавля справжніми друзями?














Фізкультхвилинка

Прилетіли журавлі, (діти ходять по килимку, високо піднімаючи ноги)


То великі, то малі, (присідання)
Сіли вони на люлі,
Та й співають: «Трі-рі-рі».
А лисиця не зіває,  (ходьба навшпиньки)
Журавлів вона чекає  (присідання)
Хоче їх вона спіймати, (розведення рук на боки)
Щоб кумою усім стати.

 Вихователь. Чи відповідають казці прислів’я «Бачить собака молоко, та в глечику глибоко» та «Як гукнеться так і відгукнеться»? (Відповіді дітей.)

 — Як ви розумієте вислів «Впіймав облизня»? (Якщо діти не дали відповіді на це запитання, то вихователь пояснює сам.)

 Діти. Залишився ні з чим. Зостався голодним.

 Пояснення етимології слів покраяв та горнятко.)

 Робота в парах.

 Вихователь пропонує дітям поділитися на пари за принципом: «Це мій найкращий друг». Один у парі — Лисиця, інший — Журавель. Кожна пара повинна придумати, як помирити Лисицю й Журавля.

 (Діти свій варіант розігрують за особами.)

 Вихователь. Із ким зі своїх друзів ви хотіли б помиритися після прослуховування цієї казки? (Вихователь виставляє на дошку зображення журавля (птаха) і журавля (біля колодязя). Звертає увагу на те, що слова вимовляються однаково, а мають різне значення.)

 — Для чого потрібен журавлю такий дзьоб, шия, довгі ноги?

— На кого схожий журавель?

 ПідсумокВихователь. Хто з героїв казки вам сподобався?

— Як би ви вчинили на місці Лисиці, Журавля?

— Що ви розумієте під словом дружба?



Тема. Будиночок для язичка, або де живуть звуки. Розвиток мовлення. Середня група

 Програмовий зміст: розвивати  уміння слухати й чути звуки навколишнього середовища, а також звуки й інтонації  мовлення; виробляти  навички чіткої вимови  слів, інтонаційного виділення  першого  звука; розвивати фонематичний слух, темп мовлення  та інтонаційну виразність;  удосконалювати навички  вимови  звуків [к], [ш], [г], [ж]; виховувати уміння слухати своїх товаришів.

 Матеріал: магнітофон, записи різних звуків, римівки, предметні картинки, чистомовки, скоромовка.

 Хід заняття

 Дидактична вправа «звукові картинки»

 Мета: розвивати  уміння слухати й чути звуки навколишнього середовища; розрізняти їх.

(Вихователь пропонує дітям заплющити очі, послухати звуки й уявити, кому ці звуки належать: звучить барабан,  нявчить кошеня, шкребе мишка,  свистить свисток.)

 Вихователь. Дуже багато звуків оточують людину в квартирі (бурчання холодильника, дзвінок телефону…) та на вулиці (шурхіт коліс на асфальті, дзюрчання струмка…). З усіх звуків ми легко вирізняємо звуки людської мови. А де живуть ці звуки, ви дізнаєтесь,  коли відгадаєте загадку:

Коли ми говоримо —
Він завжди в роботі.
Коли ми мовчимо,
То й він відпочиває.  (Рот)

 

— Так, це рот. А хто живе у роті?



 Діти. Язик та зуби.

 Вихователь. Отже, рот допомагає нам розмовляти. Давайте спробуємо назвати предмети, які є в нашій груповій кімнаті.

 Діти. Іграшки, меблі, квіти…

 Вихователь. За допомогою  рота можна сказати  дуже багато слів, які звучать по-різному, бо в цих словах є різні звуки. Послухайте римівки. Який звук ви чуєте найчастіше  за інші?

 Мишко  по лісу пішов,
Мишко  малинку знайшов.  (Звук [м].)
Спить спокійно ситий сом,
Дивиться солодкий  сон. (Звук [с].)
Тітка Тетянці торбинку дає,
Тетянка  торбинку бере і іде. (Звук [т].)
Шило шубу Шурі шило,
Білим шовком шви обшило. (Звук [ш].)

 

Дидактична гра «Звук загубився»



Мета: закріпити  вміння виділяти перший  звук у слові.

 








Вихователь. У вас на столах картинки із зображенням предметів, назви яких починаються на звук [г], [к], [ш], [ж]) (по 4 для кожної дитини), оберіть ті, назви яких починаються на звук [г] тощо.

 Діти називають предмет, зображений на картинці, інтонаційно виділяючи перший звук.

 Діти.
Г-г-г-гуси, г-г-г-г-голова, г-г-г-гусінь…

 Фізкультхвилинка

Пригадаймо, друзі вмить,
Як пшениченька шумить. (Рухи руками «імітація руху колосся».)
Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!
Ось комарик  летить
І так дзвінко пищить. (Колові рухи головою.)
З-з-з-з-з-з-з-з-з-з-з !
Жук із гаєм розмовляє.
свою пісеньку співає. (Напівприсід, руки на поясі.)
Ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж !
У траві змія сичить,
З нами пісню свою вчить. (Ходьба навшпиньки.)
С-с-с-с-с-с-с-с-с !
І ми з вами відпочили
Та всі трохи пошуміли.

 Вихователь. Є для вас у мене гра, склад додайте, дітвора! Ви зі мною починайте, склад у риму добирайте.

 Дидактична вправа «Будь уважний»

Вихователь  пропонує  завершити  чистомовку,  промовляючи її без останнього складу, а діти додають його.

Ко-ко-ко — не ходіть дале… (ко).

Ки-ки-ки — мийте чисто ру… (ки).

Жи-жи-жи — чистомовочку  ка… (жи).

Же-же-же — хатинку бере… (же).

Ша-ша-ша-ша — смачна ка… (ша).

Шу-шу-шу — їм ка… (шу).

Га-га-га — широка доро… (га).

Гу-гу-гу — покажу доро… (гу).

 Вихователь пропонує  вивчити скоромовку:

 Ворона сороці намисто купила.


Сорока «спасибі» їй говорила.

 Діти промовляють  скоромовку спочатку повільно,  а потім прискорюють темп.

 Підсумок

Вихователь. Про що цікаве ви сьогодні дізналися?  Чи в усіх словах однакові звуки? Який орган нам допомагає розмовляти?

Конспекти розвивальних занять за сюжетами казок
«Рукавичка»

(театралізоване заняття за мотивами укр.нар.казки в середній групі)
Мета:. Активізувати мовлення. Розвивати у дітей творче мислення, уяву та фантазію; вміння орієнтуватись у просторі; розвивати силу голосу,темп мовлення; Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру.
Матеріал: декорації до казки. Маски тварин
Хід заняття
Автор

Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,

Та й у лісі рукавичку загубив.
Бігла лісочком тим Мишка маленька,

Бачить: лежить рукавичка старенька.

А вже настала холодна зима,

А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.



(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.)
Мишка.

Вже прийшли зимові дні –

Треба щось робити.(Помічає рукавичку.)

Хатка буде тут мені,

В ній я буду жити.
Автор

Ось і живе там Мишка-шкряботушка.

Коли це скаче Жабка-скрекотушка.

(під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).
Жабка

Хтось там є, чи нікого нема?


Мишка

Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?


Жабка

А я Жабка-скрекотушка.

Пусти мене в хатку-

Будемо разом жити,

Разом працювати .

Та удвох дружити. (Заходить до рукавички)


Автор

Живуть спокійно в рукавиці

І день, і другий, мов сестриці.

Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.

Замерз. Побачив хатку та й постукав.

(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)

Зайчик

Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю.

Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?
Зайчик

В рукавиці хтось є чи нема?

Бо мене застудила зима!(Кашляє).

Вуха замерзли,

Захололи і ноги –

В рукавичці б мені

Відігрітись трохи…
Звірята


  • Я Мишка-шкряботушка.

  • Я Жабка-скрекотушка.

А ти хто?(Разом)
Зайчик

Та я ж Зайчик-побігайчик.

Пустіть мене в хатку,

Будемо разом жити,

Разом танцювати,

Та утрьох дружити.



(Зайчика пускають).

Автор.

Дружно так живуть –

усі працюють.

Хоч зима надворі – не

горюють!

Раптом Вовк біжить.

Замерз. Від холоду

дрижить.


(Під музику по залу по тюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється).

Вовк. Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє,

Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!



(Помічає рукавичку. Стукає).

В рукавичці хтось є чи нема?

В лісі бродить сувора зима.

Звірята (з рукавички).


  • Я Мишка – шкряботушка.

  • Я Жабка – скрекотушка.

  • Я Зайчик – побігайчик.

(Разом ). А ти хто?

Вовк.

Та я ж Вовчок, сірий бочок.

Пустіть мене до себе,

Лякатися не треба,

Будем в мирі разом жити,

Працювати і дружити.



(Вовка пускають).

(Звучить музика (на вибір музичного керівника), падає сніжок (або діти виконують танець сніжинок)).

Автор.

А зима все сніжку підсипає…

Білим землю, дерева вкриває.

В кучугурах нелегко ходить.

Ось іде ледве-ледве Ведмідь…

(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).

Автор.

Важко лапами переступає,



Бачить рукавичку, та й питає:

Ведмідь. Яка тепла рукавичка тут

лежить,


Тож зимою в рукавичці

можна жить.



(Стукає).

Хтось неначе там шепоче,

А мене пускать не хоче.
Ведмідь. Ох і злюща настала зима!

В рукавичці хтось є чи нема?



Звірята (з рукавички).

  • Я Мишка – шкряботушка.

  • Я Жабка – скрекотушка.

  • Я Зайчик – побігайчик.

  • Я Вовчок, сірий бочок.

(Разом ). А ти хто?

Ведмідь.

Я Ведмідь волохатий,

Пустіть мене до хати.

Будем разом жити,

Працювати і дружити.

(Ведмедя пускають).

Автор.

Бігла тим лісом красуня Лисичка.

Бачить лежить на снігу рукавичка.

(Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ).



Лисиця.

Хто живе в цій рукавиці?

Відгукніться до Лисиці.

Звірята (з рукавички).


  • Я Мишка – шкряботушка.

  • Я Жабка – скрекотушка.

  • Я Зайчик – побігайчик.

  • Я Вовчок, сірий бочок.

  • Я Ведмідь волохатий.

(Разом ). А ти хто?

Лисиця.

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестричка,

А зовуть мене Лисичка.

Буду вам допомагать,

Можу щей пісень співать.

Пустіть мене до рукавички.

(Лисичку пускають).

Автор.

Дружно так живуть, усі працюють,

Хоч зима надворі – не горюють!

Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,

А Жабка лопатою сніг розгрібає.

Лисичка хату прибирає

І пісню весело співає.

А Мишка у печі борщу наварила

І потім обідати всіх запросила.

(Звірята працюють під музику)

Працюють усі без утоми весь день,

А потім співають веселих пісень.

(Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».)

Автор.

Якось близько Сорока літала,

На весь ліс вона скрекотала,

Про те, що дужче сонце пригріло

І надворі потепліло.

Що вже тане кругом сніг і лід,

І до лісу іде знову Дід.

Мовляв, ідуть удвох з Буянком

Шукати рукавицю ранком.

Пес Буянко винюхує слід,

А за ним уже ступає Дід.

(З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці).
Дід. Добре, що у ліс прийшли,

Рукавицю тут знайшли.



(з рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).

Звірята.(по черзі).

Тепло нам було зимою в рукавичці

І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!

Дід.

І я радий, що без діла не лежала,

І усіх вас рукавиця зігрівала.

Тож на згадку про зустріч такую,

Всі давайте разом затанцюєм.

(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян).

Дід (до Буяна).

Допоміг рукавицю знайти мені, друже.

Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.

Ми ходили по лісу з тобою немало,

Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала.

(Сідають на пеньок і їдять).



Автор.

Рукавичку знайшли,

На галявині спочили

Та додому пішли.

Наша казка скінчилась.

(Дід і Буян встають і йдуть.)
Якби не казка, хто б і знав,

що стільки є чудес на світі.

І хто б завісу відкривав у світ,

в якому грають діти.


Українська народна казка „Коза – дереза”

(театралізоване заняття за мотивами укр.нар.казки в середній групі)
Мета:. Активізувати мовлення. Розвивати у дітей творче мислення, уяву та фантазію; вміння орієнтуватись у просторі; розвивати силу голосу,темп мовлення; Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру.

Матеріал: декорації до казки. Маски
1Дійові особи: Дід, Баба, два ведучих, Коза, Василько, Маринка, Зайчик, Вовк, Рак, Лисичка.


Стоїть хата. Біля хати сидять дід та баба.

Дід.
Ось, стара, що надумав я зробити


Козу - дерезу на базарі купити.

Баба.
То іди, старий, іди


Та козу вже приведи.

Баба заходить до хати.

Вед. 1.
По базарі дід ходив вперед – назад


Придивлявся, де найкраща є коза,
Та й купив таку красиву
Щоб була усім на диво.

Дід.
Купив козу таку красиву


Щоб була усім на диво
То ж її ви доглядайте,
Та глядіть не ображайте!

Василько.


Я таку козу красу,
Піду в ранці попасу.

Дід.
Добре, синку, ти підеш


Козу гарно попаcеш.

Вед .2.
На галявинку козу


Василько привів
А сам із сопілкою під дубом сів.
На сопілці собі грає
А коза траву щипає.

Вед. 1.
Напоїв Василь козу водою


Та й пішов разом з нею додому.
Вечір... Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.

Дід.
Кізонька моя люба,


Кізонька моя мила !
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.
Ні, дідусь, не пила і не їла


Тільки бігла через лісочок
Та вхопила кленовий листочок
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку.
Тільки пила, тільки й їла.

Вед. 2.
Дід Василька прогнав,


А козу - Дерезу обіймав.

Маринка.
Я таку козу красу,


Піду в ранці попасу.

Дід.
Так, Маринка, ти підеш


Козу гарно попаcеш.

Вед. 1.
Коза траву щипала


А Маринка,
Пісні свої співала
І збирала квіти!
Напоїла козу водою
Та й пішла разом з нею додому
Вечір... Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.

Дід.
Кізонька моя люба,


Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)

Вед. 2.
Дід Маринку прогнав,
А козу - Дерезу обіймав.

Баба.
То вже я козу - красу,


Піду в ранці попасу.

Дід.
Добре, бабка, ти підеш


Козу гарно попаcеш.

Вед. 1.
Коза пасеться на травиці


А баба в'яже рукавиці
Напоїла козу водою
Та й пішов разом з нею додому
Вечір...   Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)

Вед. 2.
Дід і бабу прогнав,
А козу - Дерезу обіймав.

Дід.
То ж я сам козу - красу,


Піду в ранці попасу.

Вед. 1.
Дід козу свою пасе


Ще й відро води несе
Дав козі він хліба з'їсти
Відпочити треба сісти.

Вед. 2.
Посидів дід, поспав доволі


Та й почав збиратись додому
Але не став він сам козу гнати
Пішов ворота їй відчиняти.

Дід.
Кізонька моя люба,


Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)



Баба, Марино і Василько виходять з хати.

Дід.
Бачите всі, що коза наробила:


Коза - Дереза усіх нас дурила!
Ось що я козі зроблю –
Я їй боки облуплю!
Вед. 1.
Коза вирвалась і утекла у ліс. Біжить і не оглядається. Побачила при дорозі хатинку, вбігла туди і сидить. А в тій хатинці жив Зайчик. Прискакав він, чує - хтось у хатинці є.

Зайчик.
А хто, хто в моїй хатці?

Коза (співає).
Я, Коза -Дереза,
Пів бока луплена,
За 3 копи куплена,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі і смерть!

Вовк (пісня).


Ой я, Сірий вовчок,
По степах гуляю
Та на тих овечок
Пильно поглядаю.
А яка з них дурна –
Не слухає чабана
Тут я зараз за чуприну
Та й покараю.
(Звертається до зайчика)
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?
k:\осінь\изображение 911.jpg

Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хаті страшний звір сидить?

Вовк.
Не плач, Зайчику, я його вижену.
А хто, хто в Зайчиковій хатці?

Коза (співає).


Я Коза-Дереза...

Вовк.
Ні, Зайчику, не вижену! (тікає)

Лисичка (співає).
Я Лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла
Я гусятка пасла,
Полювати ходила.    2р.
А тепер мені в неділю
Треба відпочити
Свою хату гарненько
Треба прикрасити    2 р.
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Піти треба у гайочок,
Квіточок нарвати.    2 р.
(Звертається до зайчика)
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?

Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить?

Лисичка.
Не плач, Зайчику, я його вижену.
А хто, хто в Зайчиковій хатці?

Коза (співає).


Я Коза-Дереза...

Лисичка злякалася і втекла.

Рак.
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?

Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хаті страшний звір сидить?

Рак.
Я його вижену!

Зайчик.
Де тобі вигнати!
Вовк гнав - не вигнав,
Лисиця гнала - не вигнала, а то ти!

Рак.
А я вижену!


Хто, хто в Зайчиковій хатці?

Коза (співає).


Я Коза-Дереза...

Рак.
А я Рак - неборак!


Як ущипну буде знак!

Щипає клешнями козу і та утікає. Всі виходять на галявину, взявшись за руки. Іде Коза.

Коза.
Я усіх, усіх вас прошу:


Мені боки не лупіть,
Буду я тепер хороша,
Тож від себе не гонить.

Стає посередині і береться за руки. Всі танцюють.

k:\осінь\изображение 916.jpg


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал