Горизонты образования №3, том 2 (36) 2012



Скачати 85.49 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.02.2017
Розмір85.49 Kb.

56
ГОРИЗОНТЫ ОБРАЗОВАНИЯ
№ 3, том 2
(36) 2012
Стаття присвячена актуальній проблемі фор-
мування гуманістичних цінностей учнів. Повість
О. Турянського Поза межами болю розглянуто як
дієвий засіб гуманістичного виховання учнів. Розкри-
то такі характеристики антивоєнної прози, як спря-
мованість на возвеличення принципів добра, людя-
ності, милосердя. Ціннісні аспекти повісті О. Турян-
ського аналізуються в контексті світової антиво-
єнної прози.
Ключові слова гуманістичні цінності, антивоєнна
проза, О. Турянський, повість Поза межами болю».
Постановка проблеми. Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є ставлення до людини як до найвищої соціальної цінності. Реформування освітньої галузі покликане сприяти орієнтації молоді на засвоєння гуманістичних цінностей та керування ними у своєму житті й професійній діяльності. Досягнення цієї мети багато в чому залежить від учителя-словесника, адже за родом своєї діяльності саме він виступає посередником діалогу між культурами та народами світу. Як наслідок, одним з найважливіших завдань вчителя-філолога є формування в учнів гуманістичних цінностей, що уособлюють повагу до людини та здатність до взаємо- розуміння.
У науковій літературі підкреслюється важливість цінностей як основи розвитку суспільних відносин (С. Анісімов, В. Бакіров, В. Василенко,
Л. Ваховський, О. Дробницький, А. Здравомислов,
М. Кузнєцов, В. Тугаринов та ін.) та актуальність проблеми формування гуманістичних цінностей учнівської й студентської молоді (Ш. Амонашвілі,
Г. Балл, І. Бех, Г. Жирська, Б. Косов, М. Никанд- ров, О. Сухомлинська, І. Тимощук, О. Ціхоцька та ін.).
Поняття гуманістичні цінності в науковій літературі трактується як сукупність значущих ідей,
норм, принципів та ідеалів суспільної та особистої
діяльності, які, виступаючи зразками добра, людяності, милосердя, визначають поведінку людини та покликані формувати усвідомлене, співчуваюче й виключно позитивне ставлення особистості до навколишньої дійсності [3, с. Літературний процес тісно пов’язаний із подіями, які відбувалися в окремий часу всьому світі
чи на певній території. Перша світова війна – переломний момент в історії європейської цивілізації,
що ознаменував кінець го століття, століття консерватизму, просвітництва і стабільності, і початок го століття – століття великих революцій
і світових війн, масового терору і стрімкого технологічного розвитку. Це трагічний час для історії
людства, бо саме в цей період відбувалися ті події,
які знищили мільйони людей та покалічили десятки тисячне лише фізично, ай морально.
Таке руйнівне явище, як війна, не могло не спровокувати виникнення певного літературного напряму. Прогресивні письменники першими відчули моральні наслідки війни і намагалися донести до своїх читачів усі жахіття та страждання націй.
У своїх творах вони зосереджують увагу на дегуманізації суспільства, втраті моральних орієнтирів ужитті і, як результат, безперспективності майбутнього (твори втраченого покоління. Значне місце в літературі ХХ ст. займає антивоєнна проза, спрямована на возвеличення принципів гуманізму, людяності та заперечення жорстокості, вбивств, фашизму. Утворах таких зарубіжних авторів, як А. Бар- бюс, Г. Белль, Д. Голсуорсі, Т. Манн, Р. Олдінгтон,
Е.М. Ремарк, Р. Роллан, Е. Хемінгуей, піднімаються проблеми дружби, родинних взаємовідносин,
кохання, життя та смерті, війни та миру, добра та зла, гуманізму та насильства, творення і руйнування. Як зазначає Т. Дзись, автори емоційно настроюють, спрямовують думку й естетично орієнтують масового читача, програмують його інтереси.
Назви творів – це великі узагальнення, у яких ав-
УДК 378.02:37.016:82
?????????? ?????????????
????????? ? ????? ? ???????
???????? ??????????? ?????
??????? ?? Лариса Вікторівна Макаренко
КАНДИДАТ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК
ДОЦЕНТ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
СЕВАСТОПОЛЬСЬКОГО МІСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

57
СУЧАСНІ МЕТОДИ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
МОВ І ЛІТЕРАТУРИ
Лариса Вікторівна Макаренко
Формування гуманістичних цінностей
в учнів у процесі вивчення антивоєнної прози початку ХХ століття
тори лаконічно виражають ідейно-тематичну сутність творів [1, с. 350]. Антивоєнна проза та її гуманістичне спрямування повинні реалізовувати виховну мету в навчальному процесі та сприяти розвитку таких якостей, як патріотизм, взаємодопомога, дружба, співчуття, любов, повага.
Актуальність дослідження. У радянські часи тво- ри антивоєнної спрямованості друкували доволі
вибірково, зокрема, до забутих з ідеологічних причин можна зарахувати і творчість Осипа Турян- ського. І тому особливо актуальним є введення повісті О. Турянського Поза межами болю в шкільну програму та всебічне її осмислення. Адже той досвід, який довелося пережити авторові, учаснику
Першої світової війни, і який він окреслив у своєму творі, має бути осмислений та репрезентований учням старших класів. Повість О. Турянського ще не розглядалася у контексті світової літератури, з точки зору ціннісних аспектів життя людини, що й визначає актуальність нашого дослідження.
Аналіз попередніх досліджень та публікацій з
теми. Хоча О. Турянський був усебічно розвиненою особистістю мав ступінь доктора філософії, працював викладачем Віденського українського університету, займався літературною, перекладацькою та дослідницькою діяльністю, попри все це в історію вітчизняної літератури він увійшов як письменник однієї книжки у періодиці й некрологах х років ХХ століття його часто згадували просто як
«автора Поза межами болю. Цей автобіографічний твір, написаний у стилі експресіонізму, став видатним явищем української модерної літератури.
«Поза межами болю – твір, широковідомий європейській спільноті двадцятих років (свідчення цьому як рівень читацької рецепції, такі відгуки тодішньої європейської критики віденські рецензенти надавали перевагу роману О. Турянського над Вогнем А. Барбюса, Червоним сміхом Л. Андреєва,
«Vae victis» А. Віванті).
Постать і творчість О. Турянського досліджували такі вчені, як Р. Плєн, П. Карманський, Б. Леп- кий, С. Пінчук, Р. Федорів, З. Гузар, В. Качкан,
М. Ільницький, А. Печарський, О. Лілік та інші.
Мета статті. Метою нашого дослідження є виявлення і характеристика ціннісних аспектів повісті
О. Турянського Поза межами болю в контексті
світової антивоєнної прози.
Повість Поза межами болю Осипа Турянсько- го – видатне явище у світовій літературі, гімн життю, адже стверджує перемогу світла і правди над світом зневіри та насильства. У своєму творі О. Ту- рянський виступає проти війни з усією переконаністю інтелігента-демократа, котрий вийшов із селянської маси. Письменник розумів, що «війна –
це не результат непорозуміння між урядами окремих
держав, а закономірний наслідок розбійницького ка-
піталістичного ладу» [5, с. 13]. Антивоєнний пафос твору О. Турянського має досить міцний і цілком реальний соціальний ґрунт.
Образна система твору побудована таким чином, що кожен з героїв непросто доповнює загальну картину, ай нерозривно пов’язаний з кожною частиною твору. Ми бачимо чіткий розподіл персонажів на головних (мадяр Сабо, австрієць Штран- цінгер, українець Домбровський ) та другорядних
(серби Бояні та Ніколич, поляк Пшилуський, українець Оглядовський). Герої є представниками різних національностей, що невипадково, бо саме таким чином автор наголошує на тому, що війна руйнує долі багатьох людей із багатьох країн. Усі
вони різні у своїх стражданнях, і всі вони однакові
у своїх прагненнях вижити. Таким чином підсилюється антивоєнний пафос твору та його гуманістична спрямованість, адже автор не торкається проблеми міжнаціональних стосунків.
Неможливо не відчути зв’язок між героями та природою, бо весь розпач людей, весь той біль, який вони відчувають, немовби переноситься на навколишній світ. Уже з перших сторінок повісті-поеми ми бачимо, що «ідуть живі трупи людей по трупу
природи» [5, с. 9]. Або пригадаймо картину бурі,
яка сповіщає проте, що трапиться щось нелюдське:
«Серед понурого рокотіння громів стогнало небо й
гори, наче в передсмертних судорогах. Мов смер-
тельно ранена звірюка, вихор кидався на них, в дикім
шалі розшарпував хмари, ганяв по безоднях і шумів,
як розхвильоване море, то знов ридав і стогнав, як
тисячі матерів над могилами мужів і дітей, як
безліч людей, розірваних кулями і спалених отруйним
повітрям у дикій боротьбі» [5, с. Утворі особливо акцентовано увагу на гуманістичних ідеалах і вселюдських мотивах. Ці полонені, доведені до справжнього відчаю, до божевілля, залишаються людьми незважаючи на ту атмосферу, у якій вони опиняються, не втрачають здатності співчувати, допомагати, жертвувати собою заради інших. Достатньо згадати бажання майже кожного героя кинутися в прірву й опір товаришів такому вчинку «Несподівано всі затривожились,
бо Сабо зірвався й побіг над безоднею, щоб, мабуть,
кинутися у глибину. Але Добровський скочив і вхопив
його заруку, с. 51]. Гуманістична спрямованість твору О. Турянського посилюється йогові- рою в людину, велич людського терпіння, адже на фоні невтихаючого болю маліє навіть трансцендентне «О Боже Який ти малий, який ти марний
супроти людського страждання!» [5, с. Мотиви марення та божевілля допомагають більш глибоко поринути в атмосферу того болю,
яким вже живуть герої повісті «Їм уважаються
люди, які їм були близькі колись. Вони вітають,
обнімають їх, говорять з ними» [5, с. 11]. Жодна

58
ГОРИЗОНТЫ ОБРАЗОВАНИЯ
№ 3, том 2
(36) 2012
людина довго не зможе відчувати дикий голод, холоді, як наслідок, настає божевілля. Тому «… з яс-
ними видіннями вони вмирають» [5, с. 12], адже витримати подібні випробування неможливо.
Поведінка героїв допомагає зрозуміти ті глобальні проблеми, які намагався висвітлити автор.
Адже кожен персонаж унікальний, має свої особливості світосприйняття. Так, Добровський не залишився байдужим до вбивства полоненого серба,
його «обурило людське озвіріння» і він знищив кап- рала-конвоїра. Цим епізодом автор стверджує головну ідею твору – необхідність збереження людського в людині «У твоїй душі, значить, і в душі
багатьох людей живе ідея людяності й добра. Ця
ідея – поки що іскра під попелом людського самолюб-
ства і звірячості» [5, с. 42]. Та чи ця іскра «вибухне
могутнім огнем» чи «згасне», залежить від багатьох чинників, тому автор залишає це питання без від- повіді.
Одна із проблем, якій присвячена значна частина повісті, – влада
грошей. Думку проте, що гроші керують світом, висловлює Добровський: «За
гроші буде юрба качатися перед тобою в поросі і в
болоті; грішми відбереш людині честь і життя за
гроші станеш Гібралтаром лицарськості і честі…
за гроші найкращі, найбільш чудові женщини…» с. 46]. Інший герой, Сабо, роздираючи, кусаючи гроші, намагається «розв’язати соціальне питання…
знищити капіталізмі таким чином одночасно вти-
хомирити голод» [5, с. 45]. Він стверджує «Мені зда-
ється, що я нищу, мордую всю ту світову зволоч,
всю грошеву господарку, через яку ми тут мусимо
так нужденно здихати!» [5, с. 45]. Лише тоді, коли всі крони знищено, настає душевний спокій «Това-
риші! Тепер ми вжене маємо грошей і також не
потребуємо грошей. Тепер ми стали справжніми
людьми» [5, с. 50]. Надаючи проблемі особливого звучання, О. Турянський наполягає, що в екстремальних умовах матеріальне немає значення, врятуватися може лише людина, що зберегла певні
моральні позиції – духовне.
Прикладом домінування моралі та людяних якостей можна вважати епізод з цукром. Уже майже втрачаючи свідомість від голоду, Оглядівський знаходить у своїх «обдертих нетрах лахів» «пожовклу
кістку цукру» та «пучку пороху». Цукор можна розглядати як символічний образ солодкого життя».
Зрозуміло, що героям зовсім несолодко, але хоч якимось чином відбувається їхнє нагородження,
майже для всіх останнє вжитті. Недарма герой
«спершу в дикій жалобі хотів все кинути відразу в
уста, не зраджуючи нікому нічого», але знов людяність взяла гору над диким голодом «Та коли глянув
на картину нужди і горя, яку уявляли зі себе мої
товариші, мені стало їх жаль» [5, с. 52]. Взаємодопомога, сумління, прагнення хоч чимось допомогти іншим перемагають муки голоду. Звісно,
важко уявити, що Оглядівський досита наївся б цими залишками брудного цукру, але намагання полегшити дикий біль від голоду в товаришів вказує нате, що саме людяні якості, те душевне, яке ще не до кінця поховане у живих мерцях, надає
можливість вижити.
Прикметно, що повість О. Турянського має
дві кульмінаційні сцени, які створені з рівновеликою напругою вираження і пов’язані з однаково важливими ситуаціями морального, духовного вибору. Перша кульмінаційна сцена твору стосується мотиву боротьби між
духом і тілом. У якийсь момент з потужного життєвого інстинкту у героїв з’явилася думка про канібалізм (людоїдство «Їм
стало ясно, що, хотячи врятувати життя, мусять
їсти тіло свого товариша» [5, с. 57], померлого
Бояні. Шестеро украй зголоднілих людей, які повзали по землі від страшенного болю у шлунках,
постали перед ще страшнішим вибором у повісті
детально передано їхні відчуття, сумніви, розпач,
болючі роздуми проте, що чужою волею всі вони ось тепер «здерли з себе обличчя і стали сліпим,
бездушним, жорстоким оруддям убивства» [5, с. Однак людське взяло гору над нестерпним бажанням втамувати голод. За всіх зробив вибір
Ніколич: «Хай загину, а людського тіла не буду
їсти, й ніхто з вас не йстиме!» [5, с. 61]. Саме таким вчинком він звільнив душі товаришів від «не-
самовито важкого гніту»; в їхні душі ввійшла «якась
дивна святочна хвиля» [5, с. 61]. Це була перемога духовної волі до життя над біологічними інстинктами, іншими словами – перемога духу над потребою тіла.
Надаючи особливого звучання гуманістичним цінностям, О. Турянський зауважує «…тільки лю-
дина може так тяжко страждати» [5, с. 53]. Мабуть, тільки людина може до останнього боротися з лихом, з природними явищами, з голодом, з самим собою. Одна з найважливіших гуманістичних
ідей твору може звучати як твердження про те,
що існує «невмируща сила людської душі…» [5, с. Помираючи фізично, людина залишає частинку своєї душі тим, хто її оточує. Навіть часі відстань не можуть загубити це відчуття присутності.
Основна філософсько-моральна проблема твору зводиться до визначення місця людини в складному світі, що її оточує, і непросто місця, ай позиції громадянина щодо різних сил природи, справедливих соціальних законів, явищ самого фізичного існування людини. І повість-поема О. Турян- ського підноситься до найвищих злетів гуманістичної думки не лише постановкою, ай способом розв’язання цієї проблеми. Хоч яке пекло людського
існування розкрив перед нами письменник, хоч крізь які муки провів він своїх героїв, включаючи і най-

59
СУЧАСНІ МЕТОДИ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
МОВ І ЛІТЕРАТУРИ
Лариса Вікторівна Макаренко
Формування гуманістичних цінностей
в учнів у процесі вивчення антивоєнної прози початку ХХ століття
страшніше – голодну смерть, але загальний морально-етичний пафос твору сповнений оптимізму, що конденсується в афоризмі «Є сонце вжитті, вра- жаючому тим більше, що висловлений устами незрячого Штранцінгера.
Гуманістичний пафос повісті-поеми, його вселюдська значущість врешті створюють передумови пошуку позитивних ідеалів, без яких людство не може існувати, бо це є запорукою поступу у всеосяжному масштабі. Р. Мовчан відзначає, що віра в перемогу Добра, високого почуття людяності і
братерства
проходить через увесь твір, і це власне обумовлюєте величезне виховне значення, яке має
ознайомлення з цим твором. Автор висловлює свою віру то сам, то словами Добровського, а надто яскраво представляє це символічною грою Штран- цінгера на скрипці – піснею вічності, що у спазматичному риданні окреслила весь біг життя, весь жах, усе змагання людського духа, весь зойк, увесь той біль мільйонів, що злився під впливом могутньої пісні космосу в один струмінь велетенської
сили Духа й Вірив себе [4, с. Повість Поза межами болю наскрізь пересичена українським духом. Тут уся духовна глибінь українського народу, його теплота, доброзичливість,
любов і віра в майбутнє, в нове покоління, яке,
вийшовши на ширший шлях свободи, понесе всьому людству любові братнє єднання для добра. Тому основну гуманістичну ідею, яка проймає весь твір, автор визначив так «Любов до життя ідо його вищих цінностей переможе смерть» [5, с. Поза межами болю – поема в прозі, яка має
вселюдську гуманістичну значущість. В умовній модерністській формі, поза конкретним часом і
простором, уній порушено чимало важливих і завжди актуальних проблем кожної людини, незалежно від її національності чи соціального стану,
ідеологічних чи світоглядних переконань. Автор утримується від будь-яких характеристик, осуду тих чи інших учинків головних героїв, тому що кожен із них має символічний характер, уособлює
певний соціальний тип, через них письменник порушує суспільні проблеми суспільство і людина,
війна й людина, війна та політичні амбіції верховенства, влада грошей, збереження духовності,
моральних цінностей. В. Качкан стверджує, уся внутрішня логіка поеми переконує, що зігріта й одухотворена великою ідеєю людська воля може стати такою сильною, що в певних межах здатна змагатися зі сліпими законами природи [2]. Віра в ефективність активної позиції людини, хай у якій важкій ситуації вона опинилася, віра у світле покликання людини, у те, що їй належить творити добро, хоч іноді зовні здається, що ота прив’язаність до добра іде самій людині на шкоду, – ось що надає поемі Турянського особливої ідейно-естетичної
цінності, невичерпності щодо можливостей впливу
і на сучасного читача.
Висновки та перспективи подальшого вивчення
проблеми. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що повість О. Турянського має
гуманістичне спрямування, тому що життя людини розглядається якнайвища цінність буття. Природа виступає підсилювальним фоном, на тлі якого зображується те трагічне становище, в якому опиняються герої. Віра в перемогу добра, людяності і братерства проймає весь твір і, таким чином, реалізує
його виховне значення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Дзись Т. Система і типологія у текстах Йозефа Рота та українських прозаїків / Т. Дзись // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – 2011. – № 31. – С. 348–355.
2.
Качкан В. З верховин світового модерну (Сьогочасне прочитання Осипа Турянського) Електронний ресурс / В. Качкан Обрії : науково-педагогічний журнал. – 2010. – № 1. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/obrii/
2010_1/kachkan.doc.pdf.
3.
Мацько Д. С. Гуманістичні цінності як основа становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні / Д. С. Мацько Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві : матеріали Всеукраїнської наукової
конференції (Харків, 23–24 листопада 2006 р. – Х. : ФОП Лібуркіна Л.М., 2006. – С. 56–62.
4.
Мовчан Р. Осип Турянський (1880–1933) / Р. Мовчан // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 6. – С. 63–72.
5.
Турянський О. Поза межами болю / О. Турянський ; [передм. та примітки Л. О. Слободянюк]. – К. : Національний книжковий проект, 2011. – 272 с.
Макаренко Л. В. Формирование гуманистических ценностей учеников в процессе изучения антивоенной прозы начала ХХ сто-
летия.
Статья посвящена актуальной проблеме формирования гуманистических ценностей учеников. Повесть О. Турянского «Вне
границ боли рассмотрена как действенное средство гуманистического воспитания учеников. Раскрыты такие характеристики
антивоенной прозы, как направленность на возвеличивание принципов добра, человечности, милосердия. Ценностные аспекты повести
О. Турянского анализируются в контексте мировой антивоенной прозы.
Ключевые слова гуманистические ценности, антивоенная проза, О. Турянский, повесть «Вне границ боли».
Makarenko L. V. Students’ humanistic values formation in the process of study of anti-war prose of the beginning of XXth century.
The article is devoted to the urgent problem of students’ humanistic values formation. The narrative «Beyond Borders pain» by O.
Turyanskyi is considered as valid means of humanistic education of students. Revealed the following characteristics of anti-war prose as
the focus on the exaltation of the principles of kindness, humanity and mercy. Value aspects of the story by O. Turyanskyi are analyzed
in the context of the global anti-war prose.
Key words: humanistic values, anti-war prose, O. Turyanskyi, narrative «Beyond Borders pain».


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал