Гонтаренко Наталія Сергіївна



Скачати 383.91 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації30.03.2017
Розмір383.91 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД



«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


Гонтаренко Наталія Сергіївна


УДК 342.9:001.102 (477) (043.3)




ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ КОРИСТУВАННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ НЕРУХОМИМ МАЙНОМ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2016
Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»





Науковий керівник:

доктор юридичних наук, доцент

Бурило Юрій Павлович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
завідувач кафедри конституційного та адміністративного права



Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Білоус Віктор Тарасович,

Університет державної фіскальної служби України, професор кафедри фінансового права







кандидат юридичних наук, доцент

Герасименко Євген Станіславович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри адміністративного права



Захист відбудеться 20 січня 2017 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.006.09 Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г.

Автореферат розісланий 17 грудня 2016 року.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. О. Кожура
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток підприємництва, необхідний для стабілізації економіки України, вимагає удосконалення адміністративно-правового забезпечення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном для формування конкурентного середовища, подолання корупційної складової при здійсненні операцій з продажу об’єктів приватизації, а також отримання права оренди державного та комунального нерухомого майна. Отже, однією з важливих умов функціонування національної економіки є розвиток ринку нерухомого майна.

Ураховуючи євроінтеграційну стратегію України на ринку нерухомого майна України, необхідно забезпечити функціонування системи прав і гарантій для покупців, орендарів, власників нерухомого майна. У цьому зв’язку актуальним завданням правової науки є дослідження, а також удосконалення організаційно-правових та адміністративно-процесуальних аспектів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном.

Комплексне дослідження державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном має ґрунтуватись на розумінні ключової ролі держави як основного регулятора ринку нерухомого майна, що включає як безпосереднє управління об’єктами нерухомого майна державної та комунальної власності, так і владно-організуючий вплив на відносини щодо нерухомого майна приватної форми власності. Розгляд та аналіз відповідного законодавства необхідний для удосконалення адміністративно-правового регулювання державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, а також визначення напрямів оптимізації системи суб’єктів державного управління у цій сфері. Важливим є також удосконалення адміністративно-процесуальних аспектів неюрисдикційної діяльності суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном шляхом реформування: порядку проведення конкурсу для продажу об’єктів малої приватизації, порядку проведення конкурсу на право оренди державного та комунального нерухомого майна тощо. З огляду на зазначене, комплексне теоретичне дослідження адміністративно-правових аспектів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном вбачається доцільним.

Теоретичною основою дослідження є роботи провідних українських і зарубіжних учених, зокрема: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчука, О. М. Бандурки, Д. Н. Бахраха, Ю. П. Битяка, В. Т. Білоуса, В. В. Богуцького, Ю. П. Бурила, С. Я. Вавженчука, В. М. Гаращука, Є. С. Герасименка, Л. Ю. Гордієнко, Г. Ю. Гулєвської, Р. А. Калюжного, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, О. Д. Крупчана, Є. В. Курінного, О. В. Кузьменко, В. Я. Малиновського, Т. О. Мацелик, І. Б. Мачуської, О. А. Машкова, Ю. М. Нечипорук, Н. Р. Нижник, А. В. Омельченка, О. М. Охотнікової, І. Д. Пастуха, В. П. Печуляка, С. Г. Стеценка, В. Д. Сущенка, І. В. Чеховської, Ф. І. Шамхалова та інших.

У дисертаційному дослідженні використовувались напрацювання українських та зарубіжних вчених у сфері управління державним майном, серед них: К. М. Агеєва, Ю. В. Алданов, І. В. Антипенко, Р. Ю. Биков, Л. Т. Верховодова, Я. А. Жаліло, В. І. Кошкіна, А. Ослунд, О. Й. Пасхавер, В. Л. Пількевич, Ю. О. Серебрякова, Е. В. Талапіна, Р. Фрідман, М. В. Чечетов, В. М. Шупиро, а також праці у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно таких науковців, як: Я. Є. Барц, Л. А. Буракова, С. С. Овчарук, Я. В. Пономарьова, С. О. Слободянюк та інших.

Водночас у науці адміністративного права на сьогодні немає спеціального монографічного дослідження, присвяченого проблемним аспектам адміністративно-правового забезпечення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, що також зумовлює актуальність цього дисертаційного дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на юридичному факультеті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках комплексної цільової програми «Угода про асоціацію України з ЄС як основа розвитку її національного законодавства» (номер державної реєстрації 0115U003418). Внесок автора полягає у комплексному дослідженні державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном. При цьому наведені висновки і пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання в зазначеній сфері спрямовані на забезпечення реалізації положень Закону України «Про Державну програму приватизації» від 13 січня 2012 року № 4335–VI; Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» від 12 січня 2015 року № 5/2015; Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково обґрунтованих висновків і пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового забезпечення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном в умовах розвитку ринкових відносин.

Реалізація вказаної мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення таких задач:



  • з’ясувати сутність державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • визначити об’єкт державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • окреслити систему адміністративно-правових норм, що регулюють здійснення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • охарактеризувати систему суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном та їх компетенцію;

  • окреслити напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності Фонду державного майна України як суб’єкта управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • окреслити напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності Міністерства юстиції України та інших суб’єктів державного управління щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна;

  • виокремити та охарактеризувати види адміністративних проваджень у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • розробити рекомендації щодо удосконалення реєстраційних та дозвільних проваджень у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • розробити рекомендації з приводу удосконалення провадження щодо приватизації державного нерухомого майна та провадження щодо отримання права оренди державного та комунального нерухомого майна.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном.

Предметом дослідження є адміністративно-правове забезпечення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Так, метод діалектики було застосовано при розкритті сутності державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном (підрозділ 1.1), методи аналізу і синтезу використовувалися при визначенні об’єкта державного управління у цій сфері (підрозділ 1.2), системи адміністративно-правових норм, що регулюють здійснення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном (підрозділ 1.3). Застосування системно-структурного методу надало можливість встановити систему суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном (підрозділ 2.1, 2.2, 2.3), систему правових норм, що регулюють державне управління у цій сфері (підрозділ 1.3). У процесі дослідження використано порівняльно-правовий метод, зокрема, при дослідженні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (підрозділ 1.3), особливостей приватизації, оренди державного та комунального нерухомого майна (підрозділ 3.3). Крім того, за допомогою вказаного методу та формально-юридичного методу виділено види адміністративних неюрисдикційних проваджень у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, розроблено пропозиції з їх удосконалення (підрозділ 3.1, 3.2).

Нормативну та наукову базу дослідження становлять Конституція України, закони та підзаконні нормативно-правові акти України та інших країн, наукові праці із загальної теорії держави та права, теорії державного управління, адміністративного та інших галузей права, а також літературні джерела.



Емпіричну базу дослідження склали звіти органів виконавчої влади, дані судової практики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких наукових положеннях, що мають ознаки новизни і виносяться на захист:

Вперше:

  1. запропоновано авторське визначення співвідношення поняття державного управління нерухомим майном та реалізації права власності щодо нерухомого майна, яке полягає у тому, що державне управління нерухомим майном є організаційно-правовою передумовою, механізмом реалізації права власності на таке майно;

  2. розроблено класифікацію видів адміністративно-правових відносин у сфері користування та розпорядження нерухомим майном залежно від специфіки їх змісту, на правовідносини, які опосередковують організаційну діяльність щодо: передачі об’єктів державної власності (нерухомого майна) у комунальну власність; передачі в оренду державного та комунального нерухомого майна; передачі державного та комунального нерухомого майна в концесію; приватизації державного та комунального нерухомого майна; державної реєстрації земельних ділянок; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

  3. запропоновано наукове обґрунтування доцільності приватизації державного нерухомого майна разом із земельними ділянками та виключення статті 18-2 із Закону України «Про приватизацію державного майна», яка надає право державним органам приватизації приймати рішення про продаж об’єкта приватизації без земельної ділянки.

Удосконалено:

  1. наукові положення щодо порядку проведення конкурсу для продажу об’єктів малої приватизації, єдиних майнових комплексів державних підприємств груп В і Г шляхом розгляду конкурсних пропозицій, кваліфікаційних документів на участь у конкурсі на відкритому засіданні конкурсної комісії;

  2. наукові положення щодо порядку проведення конкурсу на право оренди державного та комунального нерухомого майна шляхом скорочення переліку документів, необхідних для участі в конкурсі, та подачі повного переліку документів тільки переможцем конкурсу; допуску до участі в конкурсі всіх претендентів; забезпечення особистої участі у конкурсі претендентів або їх представників.

Набули подальшого розвитку:

  1. поняття ринку нерухомого майна як об’єкта державного управління, що має розглядатися як сукупність правових відносин суб’єктів цього ринку щодо нерухомого майна, на які здійснюється владно-організуючий вплив з боку держави;

  2. підходи до розуміння системи суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном і розподілу їх повноважень;

  3. наукові обґрунтування передачі повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині організації професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, а також ведення Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок – Фонду державного майна України;

  4. наукові погляди щодо класифікації видів адміністративних неюрисдикційних проваджень у сфері користування та розпорядження нерухомим майном. Зокрема, залежно від цілей виділяються: нормотворче провадження; провадження з підготовки і ухвалення індивідуальних правових актів; установче провадження; провадження щодо реалізації контрольно-наглядових повноважень; реєстраційні та дозвільні провадження у сфері користування та розпорядження нерухомим майном; провадження щодо приватизації державного та комунального нерухомого майна; провадження щодо отримання права оренди державного та комунального нерухомого майна; провадження у земельних справах; концесійне провадження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків і пропозицій дисертаційного дослідження у:

  • правотворчій діяльності – при підготовці проектів нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення адміністративного законодавства, яке визначає організаційно-правові засади державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • правозастосуванні – для покращення практичної діяльності суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність відділу з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2016 р.; акт впровадження результатів наукового дослідження в практичну діяльність Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 вересня 2016 р.);

  • науково-дослідній роботі – для подальших наукових досліджень адміністративно-правових аспектів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном (лист про впровадження результатів дисертаційного дослідження в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України від 29 вересня 2016 р.);

  • навчальному процесі – при підготовці навчально-методичної літератури, викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право» та «Правові основи управління у сфері економіки» (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 21 березня 2016 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідалися й обговорювалися на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на таких наукових конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія і практика – 2011» (м. Пшемисль, 07 – 15 серпня 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Українська наукова думка» (м. Київ, 6 грудня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука. Теорія і практика» (м. Варшава, 28.12.2011 – 30.12.2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Государство и право. Проблематика, наработки, инновации, практика, теория» (м. Лодзь, 29.04.2015 – 30.04.2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Государство и право. Наука вчера, сегодня, завтра» (м. Варшава, 30.05.2015 – 31.05.2015 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 15 наукових працях, зокрема, у 9 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, 1 статті у науковому періодичному виданні іншої держави та тезах 5 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації зумовлені метою та задачами дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які охоплюють 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 213 сторінок. Список використаних джерел налічує 288 найменувань і викладений на 33 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зазначено її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, задачі, об’єкт і предмет дисертаційного дослідження, окреслено основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-правові аспекти державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном» складається з трьох підрозділів:

У підрозділі 1.1 «Сутність державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном» висвітлено поняття державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, його співвідношення з реалізацією права власності на таке майно, види адміністративно-правових відносин, в яких проявляється специфіка державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, а також цілі, функції та методи державного управління у зазначеній сфері.

Сутність державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном полягає в цілеспрямованій, підзаконній, виконавчо-розпорядчій діяльності уповноважених державних органів, їх посадових осіб та окремих недержавних утворень, яка здійснюється для підвищення ефективності використання державного та комунального нерухомого майна (коли органи виконавчої влади через механізми державного управління здійснюють делеговані їм повноваження щодо комунального нерухомого майна), інвестування, залучення коштів для модернізації національної економіки, а також забезпечення визнання та захисту прав на нерухоме майно, що здійснюється із застосуванням переважно адміністративних методів управління.

Наголошено на тому, що державне управління нерухомим майном та реалізація права власності – поняття не тотожні, оскільки перше пов’язане з вертикальними відносинами влади і підпорядкування, а друге – з горизонтальними відносинами цивільно-правового характеру. Вони можуть бути взаємопов’язані у випадку, коли для реалізації правомочностей власника (володіння, користування, розпорядження) необхідним є створення певних організаційно-правових передумов (зокрема, прийняття управлінських рішень, вчинення управлінських дій), які, в свою чергу, опосередковуються через систему адміністративних відносин (наприклад, прийняття рішення про приватизацію). У цьому зв’язку державне управління нерухомим майном часто виступає організаційно-правовою передумовою або механізмом реалізації права власності на таке майно.

Державне управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном характеризується реалізацією, насамперед, функцій організації, регулювання, керування та контролю, а також застосуванням переважно адміністративних методів управління. Адміністративні методи використовуються органами виконавчої влади як під час управління державним майном, так і при здійсненні владно-організуючого впливу на правовідносини щодо нерухомого майна приватної форми власності. Що стосується економічних методів державного управління, то їх застосування наразі є обмеженим, оскільки потребує значних фінансових ресурсів з боку держави. Щодо нерухомого майна приватної форми власності економічні методи державного управління взагалі не застосовуються.



Підрозділ 1.2 «Об’єкт державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном» присвячено дослідженню ринку нерухомого майна як сукупності правовідносин суб’єктів цього ринку щодо нерухомого майна, на які здійснюється владно-організуючий вплив з боку держави.

Особливу увагу приділено розгляду матеріального об’єкта цих правовідносин, яким виступає нерухоме майно, а роль держави виражається як в безпосередньому управлінні об’єктами нерухомого майна державної власності (наприклад, організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду державного нерухомого майна), так і у здійсненні владно-організуючого впливу на правовідносини щодо нерухомого майна приватної форми власності. Виступаючи регулятором суспільних відносин щодо нерухомого майна усіх форм власності, в тому числі й нерухомості, що перебуває у приватній власності, держава, в особі уповноважених державних органів, здійснює владно-організуючий вплив на найбільш юридично важливих етапах взаємодії учасників ринку нерухомого майна (через проведення об’єктивної та професійної оцінки нерухомого майна до вчинення правочинів щодо такого майна та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно після вчинення відповідних правочинів).



У підрозділі 1.3 «Правове регулювання державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном» досліджено систему нормативно-правових актів та правових норм, за допомогою яких здійснюється адміністративно-правове регулювання державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, та запропоновано класифікацію адміністративно-правових норм у зазначеній сфері. На підставі проведеного аналізу виявлено проблеми адміністративно-правового забезпечення державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном та запропоновано напрями їх вирішення.

Для розуміння системи адміністративно-правових норм, що регулюють державно-управлінські відносини у сфері користування та розпорядження нерухомим майном, запропоновано розмежувати групи таких норм залежно від їх змісту на норми, які:



  • закріплюють порядок утворення, правове становище та систему суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • визначають права та обов’язки суб’єктів адміністративних правовідносин у сфері користування та розпорядження нерухомим майном;

  • регулюють порядок користування та розпорядження нерухомим майном та передбачають взаємодію суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном між собою, а також взаємодію суб’єктів державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном з фізичними та юридичними особами.

Серед основних сучасних проблем правового регулювання державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном виділено, зокрема, такі як: необхідність створення належних правових засад щодо цільового спрямування коштів, одержаних від приватизації державного майна, та інших надходжень, пов’язаних із приватизацією, на фінансування стратегічних об’єктів, проектів розвитку соціально-економічної інфраструктури, пріоритетних інноваційних та науково-технічних програм, відновлення платоспроможності підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, для запобігання їх банкрутству; потреба в удосконаленні адміністративно-правових засад функціонування системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зокрема, удосконаленні захисту прав власників нерухомого майна, вмотивованості відмов у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал