Гончаренко Т. А., учитель української мови та літератури Мультимедійні технології на уроках української літератури



Скачати 190.87 Kb.
Дата конвертації06.03.2017
Розмір190.87 Kb.
Гончаренко Т.А., учитель української мови та літератури
Мультимедійні технології на уроках української літератури
Інноваційна діяльність - це гарно організована,

раціональна й систематична робота.
П.Друкер

Завдання вчителя літератури - навчити учня не лише осмислено читати літературний твір й розуміти нерозривний зв'язок форми і змісту, а й розвивати вміння мислити історично й системно, щоб свідомо сприймати себе насамперед як громадянина рідної країни, патріота, як істоту, що усвідомлює свою національну приналежність і водночас є винятково космополітичною. У різноманітті форм і методів, що існують у сучасній шкільній практиці необхідно вибирати ті, які допоможуть зберегти в учнях захоплення від безпосереднього спілкування з мистецтвом слова і в той же час донести до них ідейно-змістову глибину й естетичну цінність твору.

Місце літератури як предмета в шкільному курсі особливе, так як це єдина мистецтвознавча дисципліна, на якій тримається духовно-моральна сторона формування особистості. Ще однією особливістю предмета є те, що література як мистецтво побудована на діалозі, в основі якого - різні точки зору на один предмет, питання, проблему. Діалог полягає в аспектах спілкування “учень – художній текст”, “учитель – учень”, «учень-учень» й можливий тільки тоді, коли між співрозмовниками є не тільки щось спільне, але й, насамперед, відмінності, які вони й намагаються з'ясувати. Саме література допомагає виховувати в підлітках такі якості, як терпимість і можливість зрозуміти інший погляд на світ, допомагає побачити розмаїття точок зору, які потрібно сприймати шанобливо або хоча б толерантно. Як не згадати слова М. Горького : «Любіть книгу, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися у строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона надихає розум і серце почуттям любові до світу, до людини». Саме у цьому глибинний зміст книжки, літератури.

Не відразу учні розуміють, що принцип «подобається - не подобається» не підходить для оцінки художніх творів. Але, на жаль, саме з таким підходом до літератури найчастіше зустрічається вчитель–предметник. Як багато треба пояснити підлітками і як багато зробити, щоб і для них одним з факторів підходу до літератури стала парадоксальна думка В. Сухомлинського: «Життя сучасної людини немислиме без того постійного духовного спілкування з книжкою, яка надихається гордим людським прагненням звеличити самого себе». Для того, щоб зрозуміти літературний твір необхідно навчитися його вивчати.

Будь-яке навчання, викладання - це, перш за все, передача інформації. Для такого предмета як література головним джерелом інформації є книга. Головним, але на сьогоднішній день не єдиним. Необмежені можливості для доступу до різноманітних джерел інформації надають сучасні інформаційно-комунікативні технології (ІКТ). Те, що інформаційні технології дозволяють створити відкриту систему освіти, що забезпечує кожному школяреві навчання в насиченому інформаційному середовищі в індивідуальному ритмі, тобто побудувати власну траєкторію навчання, це вже не новина. І те, що саме вони допомагають змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи в них системне мислення, раціонально організувати пізнавальну діяльність школярів у ході навчально-виховного процесу, здійснювати контроль успішності новими інтерактивними методами й тим самим урізноманітнити професійні педагогічні навички та форми роботи, теж стало аксіомою.

На відміну від звичайних технічних засобів навчання ІКТ дозволяють не тільки наситити учня більшою кількістю готових, суворо відібраних, відповідним чином організованих знань, але й розвивати інтелектуальні здібності учнів, їх уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Це те, що необхідно в сучасних умовах не тільки вчителю літератури, але й будь-якому викладачу. Говорячи про ІКТ відносно шкільної практики найчастіше зустрічаємо термін «мультимедіа».

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один із перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Під мультимедіа ми розуміємо комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.

Отже, мультимедійні технології - сукупність методів, прийомів і програмно-педагогічних засобів для реалізації навчально-виховної мети предмета, розв'язання окремих дидактичних та виховних завдань. Це така модель навчання, в якій запланований результат передбачає реалізацію визначеної мети навчально-методичного комплексу за допомогою використання аудіовізуальних засобів та програмного забезпечення.

В умовах викладання в гімназії «Ерудит» вчителями літератури визначено основні аспекти апробації мультимедійних технологій на наших спецкурсах («Основи теорії української літератури», «Сучасна українська література» тощо). Звертаємося до цих технологій і при розробці індивідуальних планів пошуково-дослідницької роботи, яка є обов’язковою складовою освітньої системи гімназії. Та й традиційний урок, як основна організаційна форма навчання, виявився адекватною формою і в умовах зміни цілей і цінностей освіти, і в умовах технологічної революції в області засобів навчання, коли з паперовим підручником стали конкурувати електронні дидактичні засоби навчання (мультимедійні підручники, інтерактивні навчальні тренажери, електронні енциклопедії та медіатеки).

Сучасний мультімедійний урок будується за тією ж структурою, що і традиційний:


  • актуалізація знань;

  • оголошення теми та мотивація (короткий вступний матеріал, часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного питання, завдання, відеосюжету тощо);

  • пояснення нового матеріалу (робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами -виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів) ;

  • закріплення (крім роботи над вивченими теоретичними або текстовими відомостями може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання з допомогою мультимедійної системи, звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання);

  • підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Способи організації роботи в класі на мультимедійному уроці можуть бути такі:

  • фронтальний - перегляд відеофрагментів;

  • індивідуальний - виконання практичних робіт;

  • малими групами - виконання спільного навчального проекту тощо.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів, хоч, як правило, використовуються ті ж методи роботи, що і при звичайному уроці: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий та інші.

Таким чином, сучасний мультимедійний урок - це перехідна форма від традиційного навчання до відкритого утворення.

На сьогодні усвідомлено необхідність дидактичного розгляду цілком нових методичних питань, які раніше не стояли в теорії засобів навчання. Наприклад, уведення в дидактичну лексику нових понять, що описують структурні елементи електронних дидактичних засобів навчання. Маючи справу з паперовим підручником, ми знаємо, що його структурними одиницями є тексти (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (система організації засвоєння, ілюстративний матеріал, пояснювальний матеріал тощо). В електронних мультимедійних засобах навчання «текст» як носій навчального матеріалу розуміється вже в більш широкому сенсі слова, це не тільки письмовий вербальний текст, але й відеофрагмент, анімована схема, модель. Останні мають унікальну можливість підвищувати інформаційну щільність викладу за рахунок прискореної подачі інформації, тому видозмінюється їх дидактична функція - це вже не ілюстративний матеріал, а найважливіше джерело інформації і об'єкт для спостережень.

Необхідно прийти до узгодженого розуміння дидактичної специфіки цих нових носіїв навчального матеріалу. На шляху реалізації вказаних завдань важлива постійна самоосвіта, постійний пошук, так як неможливо навчати, не знаючи, які відкриття відбулися в тій галузі знань, яку передаєш дітям, не можна сучасному вчителю відставати від учнів у тих сферах, які формують комунікативну компетентність. Це, в першу чергу, мультимедійні технології, які набувають усе більшої «питомої ваги» в освіті, змушуючи освоювати нові інформаційні простори. У методичному центрі гімназії «Ерудит», яка вже кілька років поспіль бере участь в експерименті „Апробація електронних засобів навчального призначення", накопичено достатній досвід, що дозволяє кожному вчителю співвіднести свої знання з тим, що можливо ще ввести в свою практичну діяльність. Чималий досвід накопичено й учителями літератури, які засобами мультимедіа намагаються змінити саму технологію надання освітніх послуг, інтенсифікувати діяльність учителя й учнів на уроці, здійснювати диференціацію та індивідуалізацію навчання, розвивати спеціальну або загальну обдарованість учнів, формувати політехнічні знання.

Основними ресурсами, якими користуються вчителі літератури в гімназії, є:

1. CD-RW та DVD- RW-диски (лекційніі та демонстративні матеріали кращих вчителів України, Києва, гімназії).

2. Програмні засоби навчального призначення та колекція цифрових освітніх ресурсів (електронні підручники, електронні довідники, мультимедійні дидактичні матеріали, тренажерні комплекси (комп'ютерні моделі, конструктори ), електронні практикуми, електронні навчально-методичні комплекти, комп'ютерні тестуючі системи системи планування процесу навчання тощо)

3. Аудіокниги та підбірки аудіозаписів (тексти, пісні, музичний супровід).

4. Фільмотека (екранізації творів української класики).
5. Інтернет-ресурси (медіатеки й електронні енциклопедії).

6. Власні розробки (мультимедійні презентації, проекти тощо).

Уроки з включенням мультимедійних технологій, що стали невід'ємною частиною нашого освітнього простору, дозволяють вчителю оперативно поєднувати різноманітні засоби, методи і прийоми, що сприяють більш глибокому й усвідомленому засвоєнню досліджуваного матеріалу, раціонально використовувати час на уроці, наситити його інформацією.

Саме використання сучасних інформаційних технологій є одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання. Серед програмно-педагогічних засобів навчального призначення з української літератури, що схваленні МОН і використовуються вчителями гімназії, є: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. — К.: Грамота; Бійчук Г. Л. Програмно-методичний комплекс навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література. 11 клас. — К.: ЗАТ «Мальва», навчальні комплекти, підготовлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства «Просвіта»: компакт-диски та аудіокасети «Етнічна музика України» (14 частин), «Перлини української культури» (5 частин) тощо.



У процесі вивчення української літератури при підготовці мультимедійних уроків варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти (рек. МОН):

  • pysar.tripod.com — класична українська література;

  • www.poetryclub.com.ua — сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

  • poetry.uazone.net — українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

  • books.ms.km.ua — твори репресованих українських письменників;

  • www.lib.proza.com.ua — твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

  • litopys.narod.net — бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

  • www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html — зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:

  • www.book-courier.com.ua — «Книжковий кур’єр»;

  • www.elitprofi.com.ua/gazeta — «Книжник-ревю»;

  • www.krvtyka.kiev.ua — «Критика» та ін.

Учнів приваблює новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких уроків створюється обстановка реального спілкування, при якій учні прагнуть висловити думки "своїми словами", вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до досліджуваного матеріалу. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. У них з'являється зацікавленість в отриманні більш високого результату, готовність і бажання виконувати додаткові завдання та завдання пошуково-дослідницького характеру.

Одним із найпопулярніших типів мультимедійних проектів є комп'ютерні презентації. Мультимедійна презентація, створена вчителем для уроку літератури, повинна сприяти раціональній організації діяльності на уроці. Початковий етап будь-якого виду діяльності - мотивація. За допомогою мультимедійної презентації можна показати образ, який викликає «післяпочуття» настільки сильно, що включає емоції, а думка, пробуджена ними, вимагає діалогу з автором твору, який належить прочитати і про який варто поміркувати. Наприклад, зображення довгої безкінечної дороги вгору при вивченні життєвого шляху Сковороди (9 клас) або янгола біля людини при вивченні поезії «З янголом на плечі» Івана Малковича (8 клас).

Народженню таких образів також може допомогти слайд-фільм - монтаж з фрагментів тексту, зображень та музики, що допомагає увійти в художній світ літературного твору. Окремий слайд займає установче завдання - це або проблемне питання, відповідь на яке можна знайти, лише уважно працюючи протягом уроку, або дослідницьке чи творче завдання. У будь-якому випадку учні повинні уявляти, що їм необхідно буде зробити з матеріалом, який демонструється.


Для активізації основних сфер читацького сприйняття можна підготувати оформлений на слайдах текстовий матеріал:

- цитатну таблицю з «текстовими пустотами» для порівняльного аналізу;


- цитатний розповідь, що привертає увагу до певної сюжетної лінії або героя;
- емоційний ланцюжок для привернення уваги до духовної еволюції/деградації героя;
- виділення кольором, розміром, шрифтом окремих фрагментів тексту;
- завдання на співвіднесення об'єктів у двох колонках з виявленням закономірності.

Презентація є оптимальним засобом для організації порівняльного аналізу, змістом якого можуть бути твори одного або різних видів мистецтва: одночасне розміщення на слайді літературного тексту і живописного полотна («Катерина» , «Тополя» Шевченка ), картин різних художників або художніх текстів різних авторів («Енеїда» Вергілія та І. Котляревського) також організовує спостереження з подальшим аналізом. На слайді можна розташувати евристичні або проблемні питання - але бажано змістовні, що визначають напрямок аналізу. Цікаві проблемні питання на основі полярних висловлювань критиків, літературознавців чи читачів: «Чіпка Вареник - борець за справедливість чи злочинець?» Хіба ревуть воли, як ясла повні П. Мирного); «Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?» («Маруся Чурай» Л. Костенко).

Порівняльний аналіз з іншими художніми текстами, з тематично близькими творами суміжних видів мистецтва певної культурно-історичної епохи, аналіз художніх інтерпретацій літературного твору - можливе наповнення мультимедійної презентації.

Ефективність засвоєння учнями монографічних та оглядових тем у курсі української літератури великим чином залежить від візуалізації навчального матеріалу. З допомогою мультимедіа можна переглянути тематичний відеофрагмент, екранізації творів класичної літератури, здійснити віртуальну екскурсію до музеїв Києва, України, побувати в меморіальних місцях, ознайомитися з надбаннями національного мистецтва у вигляді віртуальних картин, скульптур тощо.

Наприклад, на уроках вивчення життя та творчості класиків української літератури, використавши можливості мультимедіа, можна провести віртуальні екскурсії «Шляхами Сковороди», «Моя Романівка» (рідне село М. Рильського); «відвідати» Національний музей Тараса Шевченка, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Полтавський державний літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша "Ганнина Пустинь", Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського тощо.

На уроках первинного ознайомлення з художнім твором доцільно використати відеофрагменти з розповіддю про історичну добу, суспільні та особистісні чинники, що впливали на письменника в певний період творчості: «Котляревський - перший класик української літератури», «Витязь української літератури» (В. Симоненко), «Яка вона - сучасна українська література» і т.п.


Надзвичайно цікавими для вчителів української літератури є культурологiчні проекти «Обличчя України» (Перший національний канал) , «Гра долі» (Національна кінематека України), "Портрет" (ТРК ГЛАС), «Великі Українці» (телеканал "Интер"), які представляють собою підбірки фільмів та відеопроектів про відомих українських письменників, поетів. На файлообміннику YouTube можна знайти безліч цікавих відеосюжетів, які стосуються як окремих персоналій української літератури, так і художнії творів.

Переглядаючи та прослуховуючи відеофрагмент, учні повинні записати основні моменти лекції. Деякі важливі моменти слід у фільмі виділити. Відеофрагмети можна підготувати (завантажити) завчасно або переглянути прямо на уроці в режимі он-лайн. Взагалі відеофрагмент може зробити кожен учитель, якщо він уміє працювати в програмі Mave Maker чи Pinnacle Studiо, необхідно лише знайти потрібний текстовий матеріал: книги, путівники, картинки, фотографії, відео, іншу інформацію в Інтернеті. На звуковий файл накладаються картинки і відеоматеріал - відеосюжет готовий.


Неможливо уявити сучасний урок української літератури без екранізацій, постановок на сцені творів класичної літератури. У кабінетах української мови та літератури гімназії «Ерудит» зібрана велика відеотека DVD по всім програмним творам. На уроках обов’язково переглядаються фрагменти фільмів, постановок для більш повного розуміння ідейного змісту твору, що вивчається. Використання мультимедіа дозволяє великі за обсягом екранізації, відеосюжети зробити фрагментарними, супроводжувати їх текстовими матеріалами, коментарями.

Наприклад, на уроці літератури в 9 класі перед вивченням п'єси І.Котляревського «Наталка-Полтавка» були відібрані відеофрагменти з фінальних сцен двох постановок (фолк-містерії «Наталка-Полтавка» Миколаївського театру драми та музичної комедії та класична постановка Національного театру імені Івана Франка). Стадія «Виклик» (мотивація навчання) була успішно здійснена на першому уроці, так як вдалося пробудити інтерес до досліджуваного матеріалу. На перший погляд далека від сучасного школяра п'єса прозвучала сучасно, з'явилася можливість самостійно оцінити матеріал. На наступному етапі (осмислення) складені були порівняльні таблиці. І тільки після глибокого вивчення твору на стадії «Рефлексія» учні повернулися до аналізу фінальних сцен уже в якості самостійної роботи з узагальнення. Для заліку в розвиваючій сесії однією з груп учнів був узятий матеріал з постановок цієї п'єси в різні роки й різними режисерами. Включення одного з прийомів ТРКМ (технології розвитку критичного мислення) в мультимедійні технології допомогло учням не тільки узагальнити досліджуваний матеріал, але й далі самим визначити шлях в освоєнні теми (прийом «знаю - хочу дізнатися - дізнався»). Не виключено, що інтерес до теми не згасне, тому що є можливість продовжити роботу самостійно в рамках створення нового власного проекту.


На уроках літератури одним із прийомів, що позитивно впливають на сприйняття учнями художніх текстів, є прослуховування програмових творів української літератури за допомогою мультимедіа у виконанні майстрів художнього слова. Такі аудіофайли - приклад еталонного прочитання, до якого слід прагнути. У колекції кабінету української мови та літератури гімназії «Ерудит» зібрані аудіотвори Л. Українки, Л. Костенко, І. Драча, Є. Маланюка тощо. Цікавим є зібрання «Твої сини, Україно» (Биструшкін О.П.), де художнє читання поезій Т. Шевченка, І. Франка, В. Стуса супроводжується звучанням чарівної класичної музики. Аудіопроект «Класика української літератури. Живі голоси» дозволяє почути поезії М. Рильського, А. Малишка, П. Тичини, В. Симоненка,М. Вінграновського в авторському виконанні, що, безперечно, переводить сприйняття тексту на зовсім інший, вищий рівень. Аудіотексти за допомогою мультимедіа на уроках можуть бути представлені в повному обсязі, фрагментарно, в музичному та фотосупроводах, на фоні художніх калейдоскопів, репродукцій картин видатних художників, анімаційних ефектів, як складові презентацій, відеопроектів. Усе це підсилює сприйняття учнями оглядової теми, підвищує освітньо-культурний рівень, пізнавальну активність, усвідомлення моральних цінностей, збагачує духовно тощо.


Необхідно відзначити взаємозв'язок та взаємовплив мультимедіа та інших педагогічних технологій, зокрема, проектної. Наприклад, вивчаючи у 9 класі тему, присвячену життєвому та творчому шляху Т.Г. Шевченка, завдяки засобам мультимедіа можна дати завдання учням підготувати презентаційні проекти (програма Power Point), що розповідають про різні віхи життя поета або мотиви його творчості.

Найцікавішими як для вчителів, так і для учнів є уроки з використанням інтерактивної дошки. Учителями української літератури гімназії «Ерудит» розроблені окремі уроки й комплекси занять з використанням інтерактивного обладнання. Так у 10 класі підготовлений матеріал з теми «І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я. Образи твору», у 9 класі з теми «Реалізм» створений тренажер для жанрової характеристики з розділу «Теорія літератури» і т.п. На уроці літератури в 11 класі по творчості М. Рильського та П. Тичини практикували складання кластерів і сінквейнів. Зробили заготовки, поділили клас на групи, кожна група складала свої кластери. Потім представники груп створювали свої схеми на дошці. Робота була швидкою, активною, відповідальність учнів не просто підвищилася – у них була мотивація зробити все якнайкраще, адже представляли колективну роботу.

Використання ИД, як одного з елементів мультимедіа, сприяє підвищенню інтересу дитини до вивчення предмета, активізації творчого потенціалу учня й учителя, покращує організацію уроку, розкриває можливості для самореалізації і саморозвитку особистості учня.

Таким чином, можна зробити висновок, що інформаційні технології дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності. Впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес дозволяє активізувати процес навчання, реалізувати ідеї розвиваючого навчання, підвищити продуктивність уроку, збільшити обсяг самостійної роботи учнів. Століття комп'ютерних технологій набирає обертів, і вже, мабуть, немає жодної області людської діяльності, де вони не знайшли б свого застосування. Педагогічні технології не залишилися осторонь від загального процесу комп'ютеризації. Тому використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКГ) в навчальному процесі є актуальним в сучасній шкільній освіті.

Література та інші джерела інформації:

1. Інноваційні технології та сучасний урок літератури / Упоряд. І.Кузьменчук. – К.: Вид. дім «Шкіл. Світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006.

2. Матвієнко П.І. Орієнтир на освітні технології/ Матвієнко П.І. // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. – Полтава, 1999.

3. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. О.М.Пєхоти. – К., 2001.

4. Пометун О.І. Сучасній урок. Інтерактивні технології/ Пометун О.І., Пироженко Л.В. – К., 2004.

5. Сідєльник С.О. Впровадження педагогічного програмного забезпечення в навчально-виховний процес/ Сідєльник С.О.- Режим доступу: http://www. http://vizo.at.ua/publ/1-1-0-2– Назва з екрана.

6. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М. Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003.

7. Селевко Г.К. Проектуємо комп’ютерний урок/ Селевко Г.К. // Відкритий урок. – 2006. - №



3-4.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал