Головне управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації



Pdf просмотр
Сторінка7/12
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.04 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тематика і зміст спецкурсів
Метою засвоєння спецкурсів є орієнтація учнів на індивідуалізацію і соціалізацію навчання, на підготовку до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Виходячи з цілей профілізації навчання, тематика і зміст спецкурсів мають відповідати таким вимогам
- сприяти свідомому професійному самовизначенню, адаптації у суспільстві
- мати соціальну актуальність та особистісну значущість, надавати можливість для поглибленої профілізації;


74
- підтримувати вивчення базових і профільних предметів, забезпечувати умови для внутрішньопрофільної спеціалізації
- володіти значним розвивальним і виховним потенціалом, відповідати логіці особистісно орієнтованої освіти
- робити внесок у формування цілісної картини світу
- сприяти розвитку ключових компетенцій, з'ясовувати, для яких професій потрібен зміст даного спецкурсу.
Принципи формування змісту спецкурсів
Принципи формування змісту різних напрямів профілювання відрізняються. Зокрема, для спецкурсів природничих профілів це
- формування цілісної наукової картини світу, системного мислення
- науковість як загальнодидактичний принцип
- розширення меж профільних курсів ( за рахунок міжпредметних зв'язків, інтеграції знань
- поглиблення змісту курсів, розрахованих на обдарованих дітей
- практична спрямованість і прагматичний підхід для підтримки інтересу до профільного предмета і вироблення професійних умінь та навичок
-
інтегративний характер змісту для зменшення перевантажень учнів і звільнення від дубльованих тему суміжних предметах або ж для підвищення загальнокультурного рівня учнів. Наприклад, Адреси світових шедеврів культури тощо
- адресний характер спецкурсу, орієнтованого на конкретного учня
- розвивальний характер колективу, тобто розвиток пізнавальної самостійності та ініціативи, що забезпечить професійне удосконалення упродовж життя
- урахування вікових особливостей школярів ( поєднання логіки розвитку особистості та логіки розгортання доступного навчального матеріалу
- урахування в навчанні особливостей певного регіону, що дуже цікавить учнів
- професійна спрямованість, що полегшує вибір професії ( надання учням якомога більше інформації про професії, які можна здобути, обравши певний профіль.
Розроблення програми спецкурсу
Керуючись зазначеними принципами, учитель, який розробляє програму спецкурсу, повинен крок за кроком
- проаналізувати зміст профільного предмета
- порівняти відмінності між змістом спеціального і профільного курсу
- визначити мету, тему, функції, змісту межах профілю
- виділити у змісті спецкурсу блоки знань, розділи, теми, відвести необхідну кількість годинна кожну з них
- виявити наявність навчальної літератури, обладнання і матеріалів


75
- передбачити основні види діяльності при засвоєнні курсу, виділити частку самостійної, творчої та експериментальної роботи
- обміркувати очікувані результати вивчення спецкурсу, з’ясувати, які освітні продукти мають створити учні у процесі його засвоєння
- визначити критерії оцінювання засвоєння програми курсу та форми звіту учнів про результати його засвоєння. Форми і методи навчання на спецкурсах визначено відповідно до вимог профілізації навчання, урахування індивідуальних особливостей учнів, перспектив розвитку і саморозвитку особистості. Визначення форм організації навчального процесу зумовлено цілями курсу. Це можуть бути як традиційні, такі нетрадиційні уроки конкурси, брейн-ринги, презентації творчості видатних людей тощо. Набули поширення і такі форми організації навчальної діяльності учнів робота на комп’ютерах з наставниками, консультантами тощо. Пріоритетними методами вивчення змісту спецкурсів ( і у профільному навчанні в цілому) сьогодні є такі, що сприяють діалогу культур, становленню цілісного світогляду, розвитку особистості. Це в основному інтерактивні методи, що стимулюють пізнавальну діяльність ( діалогічні бесіди, дискусії, диспути, рольові ігри, імітаційне моделювання, тренінги, метод проектів тощо. Значною має бути й частка самостійної роботи учнів з різними джерелами інформації. Важливо передбачити використання формі методів, які б включали учнів у практичну діяльність відповідно до профілю навчання і давали б їм уявлення про умови та процеси майбутньої професії згідно з обраним профілем навчання.


Профільна та допрофільна підготовка як шлях до вибору професії
(з досвіду роботи Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №10)

Теремецька О.І.

Ми виховуємо не носія знань, а людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.



О.Сухомовський Проблема вибору професії стара як світа вдало обрана професія скорочує частоту фізичних і технічних проблем, пов`язаних із здоров`ям, посилює задоволеність людини життям. Робота відіграє важливу роль ужитті кожної людини й дуже впливає на її стан та самопочуття. Отже, адекватність вибору й рівень освоєння професії впливають на всі сторони й загальну якість життя. Тому одним із центральних і доленосних ужитті кожної людини, її професійній кар`єрі є питання про пошук, вибір і оволодіння професією. Саме на це спрямоване профільне навчання.


76
Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується шляхом зміну меті, змісті та структурі організації навчання.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді та здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання. Саме цей принцип є домінуючим у роботі колективу Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №10. Основними завданнями профільного навчання вважаємо
- виховання в учнів любові до праці, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією
- створення умов для врахування й розвитку навчально- пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки
- забезпечення наступно-перспективних зв`язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю
- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетентності учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності. У школі впроваджено технологічний напрям профілізації, який включає в себе вивчення автосправи та швейної справи. З 2003-2004 навчального року школа є опорною умісті з профілізації старшої школи. План роботи опорної школи на 2008-2009 навчальний рік передбачає наступні заходи
1 Складання навчального плану для класів профільного навчання
2 Розподіл класів для вивчення профільного навчання
3 Спланувати роботу методичних об`єднань учителів профільного навчання
4 Перевірка календарних планів роботи учителів профільного навчання
5 Поновлення бази даних із допоміжної методичної літератури, довідкової літератури з профільного навчання
6 Придбання комплекту плакатів для вивчення автосправи
7 Підготовка до презентації робіт учениць із швейної справи
8 Відвідування уроків учителів швейної справи та автосправи
9 Розробка системи уроків з дотриманням дидактичних принципів навчання
10 Підготовка виставки робіт учнів зі швейної справи до Дня Миколая


77 11 Зміцнення матеріальної бази кабінетів профільного навчання
12 Поповнити кабінети профільного навчання дидактичними та методичними матеріалами
13 Оформлення авторських методичних матеріалів
14 Проведення зустрічей з представниками вузів України
15 Анкетування учнів та батьків 9-их класів з метою визначення професійної спрямованості
16 Забезпечення своєчасної курсової перепідготовки учителів, які викладають у профільних класах
17 Провести екскурсії на підприємства обраного профілю навчання
18 Розглянути питання забезпечення наступно-перспективних зв’язків між середньою та професійною освітою відповідно обраного профілю Велика увага приділяється допрофесійній освіті школярів, яка має складні соціально-педагогічні завдання вона має висвітлити місце і роль шкільних предметів у структурі всіх професій дає можливість учневі отримати певні уявлення про свої можливості та вподобання дозволяє визначити динаміку розвитку функціональної грамотності, технологічної вмілості.
Допрофільну підготовку ми проводимо за трьома етапами
- початковий (період навчання в х класах, який включає загальне ознайомлення зі світом професій, читання художніх текстів про людей праці та про професії, які існують, заняття у гуртках Юні помічники бібліотекаря, Світ вишиванок, Умілі руки, Юний художник
- ознайомчо-пошуковий (період навчання в 5-7 класах, спрямований на формування трудових ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, особисту активність у виборі майбутньої професії. У цей період відбувається ознайомлення учнів з поширеними професіями, формування пропедевтичних умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення свої життєвої та професійної спрямованості тощо. Учням пропонується участь у гуртках декоративно-прикладного мистецтва, народознавства, який передбачає підготовку учнів-екскурсоводів у шкільному музеї декоративно-ужиткового мистецтва і народних промислів України, драматичному, на заняттях якого розвиваються творчі акторські здібності, технологічному, де хлопців навчають роботі з металом
- базовий (період навчання у х класах) передбачає ознайомлення з науковими основами вибору професії, оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей. Для учнів х класів із варіативної складової робочого навчального плану додається 1 година на вивчення трудового навчання (9 клас, 0,5 години - на вивчення креслення (9 клас,

факультатив з основ дизайну (для дівчат 8-их класів. Все це сприяє орієнтації на обраний профіль навчання у х класах.
- велика увага у допрофільній підготовці відводиться роботі з батьками, які повинні допомогти дитині у виборі професії. Щорічно з батьками проводяться роз`яснювальні бесіди щодо необхідності профільного навчання в сучасній школі ознайомлення з нормативно- правовою базою організації профільного навчання зустрічі учнів 8-9-их класів з батьками, які є висококваліфікованими спеціалістами в певній галузі господарства ознайомлення батьків з регіональними навчальними закладами зустрічі з представниками навчальних закладів (ліцея, коледжа) міста організовуються круглі столи для батьків учнів 9-их класів з проблем подальшого вибору професії їхніми дітьми Школа підтримує тісні зв`язки з професійним ліцеєм, який готує малярів-штукатурів, слюсарів, кухарів-кондитерів та інших представників робітничих професій. Традиційними стали спільні заходи учнів х класів школи з учнями ліцею, які проводяться зазвичай під час Тижня профосвіти і профорієнтації. Профільна освіта – це не зовсім новий напрям для нашої вітчизняної школи. Наш підхід до профільного навчання сформувався на переконанні того, що все навчання старшокласників має здійснюватись з урахуванням їхніх індивідуальних фізіологічних особливостей, нахилів, здібностей та їх життєвих планів. Профільне навчання в нашій школі спрямоване на набуття учнями навичок самостійної науково-практичної діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, Структура профільного навчання в Лубенській ЗОШ І-ІІІ ступенів №10 5-9 класи
10-11 класи Профільне навчання
Допрофільне навчання
Мета: виявлення інтересів та перевірка можливостей щодо оволодіння учнем певним профілем

Завдання:
- створення умов для виявлення нахилів та здібностей учнів
- формування практичного досвіду та інтересів у різних сферах пізнавальної діяльності
- орієнтація на вибір профілю навчання в старшій школі.
Завдання:
- задоволення освітніх потреб учнів
- розвиток творчої самостійності
- формування системи уявлень, ціннісних орієнтацій
- створення умов для подальшої професійної підготовки, вибору професії або сфери трудової діяльності.
Мета: Задоволення освітніх та професійних потреб учнів і розвиток здібностей у певній галузі пізнавальної та практичної діяльності

соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Ми виходимо з того, що профільне навчання – це процес зростання впродовж усього перебування учня в школі, тому намагаємося створити всі умови для того, щоб це зростання відбулося і учень вийшов зі школи підготовленим до самостійного життя і самореалізації в складних умовах кризи та нестабільності в суспільстві.

Сутність методу тестування


Кравченко ТО.

Наша держава спрямовує зусилля на приведення освіти у відповідність до освітньої системи світового рівня, обов’язковими ознаками якої є доступність, компетентнісна орієнтація і якість. Інтеграція України у міжнародне співтовариство вимагає співставлення освітніх рівнів та узгодження принципів підготовки спеціалістів. З травня 2005 року Україна стала учасником Болонського процесу. Зараз надзвичайно актуальним завданням для освіти є запровадження сучасних технологій навчання й оцінювання. Важливо не лише навчати, ай правильно контролювати знання. Адже саме контроль результатів забезпечує зворотний зв'язок у навчанні. Останнім часом у педагогіці домінує тенденція використання кількісних методів педагогічного контролю. Серед засобів об’єктивного контролю найбільш обґрунтованим є метод тестування із залученням технічних засобів для сканування та обробки результатів. Метод тестування широко використовується у європейських країнах. В Україні зараз триває процес відтворення технології стандартизованого тестування, яка використовується у тестуваннях у більшості розвинутих країн. Педагогічне тестування в умовах профілізації школи застосовується для вимірювання певних особистісних якостей, рівня знань і навичок під час навчання, при професійному відборі тощо. Метод тестування передбачає, що інструментом вимірювання є тест, складений із тестових завдань, процедурою є тестування, методом оцінювання є шкалювання. Педагогічне тестування вимірює рівень знань екзаменованого. Критеріями якості вимірювання є валідність, об’єктивність,
надійність, точність. Під валідністю розуміють комплексну характеристику, яка включає, з одного боку, відомості про придатність методики вимірювати саме те, для чого вона створена, аз іншого боку, інформацію проте, яка її дієвість, ефективність, практична корисність. А
Анастазі дає таке визначення валідності тесту це поняття, яке визначає, що вимірює тесті настільки якісно це здійснюється.


80
Об’єктивність показує, настільки мінімізовано вплив суб’єктивних факторів. Це така характеристика якості методу, яка проявляється утому, настільки отримані результати відповідають дійсності, є достовірними.
Надійність – це точність діагностичних вимірювань, а також стабільність та стійкість їх результатів по відношенню до впливу різних зовнішніх факторів.
Точність методу визначає мінімальну або систематичну похибку, з якою можна провести вимірювання даним методом. Тестовий процес починається з композиції завдань у тестовій формі. Композиція тесту означає склад, структуру, поєднання та взаємне розташування спочатку завдання у тестовій формі, а потім – тесту як інструменту вимірювання. На жаль, сьогодні в Україні ми спостерігаємо тенденцію появи на ринку педагогічних матеріалів псевдотестів, які лише імітують наявність наукового підґрунтя. Саме аналіз виданих та розповсюджених на ринках тестових матеріалів сумнівної якості для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень дає змогу зробити такий висновок. Головними ознаками справжнього правильно організованого тестового процесу (за В.С. Аванесовим) є науковість, ефективність, об’єктивність та якість отриманих тестових результатів. Якщо говорити не лише про контролюючу роль тесту, ай про навчальну, то варто зазначати як позитивні сторони, такі негативні. Правильне використання якісно створеного тесту дозволяє поліпшити якість освіти, рівень навчальних досягнень випробовуваних, отримати об’єктивну інформацію про результати успішності учнів, на яку можуть опиратися як науковці, розробляючи нові методи навчання, складаючи нові програми, плани, такі виконавці, організовуючи сам навчальний процес. Слід відзначити, що у навчальному процесі школярів не варто вимірювання навчальних досягнень проводити лише у формі тестів. Адже тести не замінять вчителя, який за допомогою допоміжних навідних питань може здійснювати корекцію відповіді та міркування учнів. Працюючи лише з тестами, учні втрачають навички зв’язного мовлення, аргументації відповіді. І результати тестування можуть не завжди бути достовірними через списування або запам’ятовування учнями правильної відповіді. Вважається, що найефективнішим є використання тестів для проведення екзаменів, підсумкового контролю навчальної успішності. Це дає можливість отримати достатньо об’єктивну та надійну інформацію і прийняти на її основі правильне управлінське рішення. Це можливо за умови використання якісних тестів. Для кожного випадку повинен бути розроблений спеціальний тест, що відповідає завданню та меті конкретного тестування.

Успіх вирішення проблеми профільної, компетентнісно орієнтованої школи, ефективність прийнятого рішення напряму залежать від інструменту, за результатами застосування якого робляться висновки.
Література:
1. Булах І. Є. Створюємо якісний тест. / І. Булах, М. Мруга. – К. :
Майстер-клас, 2006. – 156 с.
2. Аванесов В. С. Определение исходных понятий теории
педагогических измерений / Аванесов В. С. // Педагогические измерения. –
2005. – № 2. – С. 19.
3. Основи педагогічного оцінювання. Частина І. / За заг. ред.. І.Булах]
– К. : Майстер-клас, 2005.


Проблеми формування компетентностей особистості в процесі
профільного навчання

Борщ Ж.В.

У сучасних умовах актуальною є проблема формування компетентності особистості, яка готова пристосовуватися до нових життєвих потреб, активно діяти, бути конкурентноспроможною, вміти планувати стратегію власного життя, орієнтуватися у системі життєвих цінностей. Стратегія розвитку сучасної шкільної освіти вимагає впровадження профільного навчання як одного з пріоритетних напрямів розвитку освіти України. Старша школа має функціонувати переважно як профільна. Її профільність, з одної сторони, створює умови для диференціації навчання, врахування індивідуальних здібностей, особливостей розвитку, освітніх потреб учнів. З іншої – профільність навчання визначається на основі врахування соціокультурного середовища, регіональних потреб, матеріальної бази школи, кадрових можливостей. Основними складовими реалізації профільної навчання старшокласників є оновлення змісту освіти, організаційних форм, оптимізація методів навчання, покращення матеріально-технічної бази шкіл, інформатизація, підвищення ролі самостійної і творчої діяльності, здійснення цілісного інтегративного, синергетичного, особистісного, діяльнісного, варіативного, компетентнісного підходів до навчально- виховного процесу. У сучасній науково-педагогічній літературі велика увага приділяється аналізу компетентнісного підходу, який розглядає поняття компетенція і компетентність як провідні. Слід зазначити, що якщо в аналізі результатів навчально-виховного процесу раніше використовували поняття освіченість, підготовленість, вихованість, загальна культура, то в наш час все частіше ми зустрічаємо поняття компетенція і компетентність. У наш час зміст

поняття освіченість ототожнюють з поняття компетентність. Це поняття походить від латинського competens (competentis), що означає відповідний, належний. Компетенція - це добра обізнаність людини, що
ґрунтується на глибокому вивчені знань з певної галузі і яка зумовлює готовність до тієї, чи іншої діяльності [4, с. 6-8]. Компетентність - це психосоціальна якість, що означає силу та впевненість, які дає людині усвідомлення своєї здатності ефективно взаємодіяти з оточенням [5, с.
184]. Отже, компетентність – це складне особистістне утворення або інтегрована характеристика якостей особисті, що складається із системи знань, умінь, навичок, які дозволяють ефективно функціонувати в певному вид діяльності і є результатом підготовки випускника школи. Компетентність характеризується особистісно зумовленими світоглядними, смисловими цінностями і є досвідом для застосування компетенції, як основи. Компетенції слугують ціннісними орієнтирами для учня та об’єднують в єдине ціле особистісне і соціальне. Компетенцію можна розглядати як певну норму якості середньої профільної освіти, як її результат. Компетентність випускника середньої школи проявляється у сукупності знань, умінь, навичок, практичній діяльності і повсякденному житті при розв’язанні різноманітних проблем. Тому компетентність доцільно розглядати і як систему ціннісних орієнтацій випускника школи. Учені виділяють цілу низку ключових компетенцій базова компетенція, загальнокультурна компетенція, соціальна компетенція, політична компетенція, комунікативна компетенція, інформаційна компетенція, компетенція у сфері культури і дозвілля і т. ін. Враховуючи, що компетентність це інтегрована якість особистості, яка має формуватися у процесі навчання у школі, то її доцільно розглядати як певне нормативне утворення. Якщо освіченість випускника школи представити у вигляді системи знань, умінь і навичок, компетентність – у компетенціях. Таким чином, компетенція – це якість особистості, яка базується на знаннях, вміннях, цінностях, які здобувають школярі навчаючись у школі. Формування компетентності випускника профільної школи має якісні відмінності у навчальному процесі, оскільки відпадає необхідність примушувати, або постійно вмотивовути необхідність вивчення кожної теми з навчальних дисциплін, оскільки школярі орієнтовані на здобуття профілюючих знань і пов’язують їх зі вступом до вищого навчального закладу, тобто зі своєю майбутньою професією. Профільна освіта формує готовність до майбутньої діяльності, що виступає як основа конкурентоспроможності на ринку праці. Компетентність школяра не існує поза особистістю і тісно пов’язана з її діяльністю, проявляючись через взаємодію з оточуючим світом. Отже компетентність – це активна дієва сутність особистості. Зміст профільної освіти має бути практично спрямованим, поряд з теоретичними знаннями учні здобуватимуть

прикладні, необхідність яких покликана реаліями сучасного життя. Це вимагає постійного удосконалення технологій навчання. Згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі профілізація середньої освіти здійснюється на основі п’яти основних напрямів природничо-математичного, технологічного, художньо- естетичного, спортивного, суспільно-гуманітарного [2]. Кожен з названих напрямів передбачає цілісність фундаментальної та прикладної підготовки і виховання. Державний стандарт базової і повної середньої освіти наголошує на тому, що зміст базової і повної середньої освіти створює передумови… для формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів [1]. Незалежно від профілю випускник середньої школи має досягти певний рівень загальноосвітньої підготовки згідно Державному стандарту у відповідності до семи освітніх галузей мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технології. Концепцією передбачено, що кожна освітня галузь має наметі через змістові лінії формування різних компетенцій. Так, освітня галузь мови і література формує комунікативну, мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну, літературну компетенції. Формування компетенцій нерозривно пов’язане з ціннісними орієнтаціями особисті школяра. Досліджуючи проблему ціннісних орієнтацій, вчені з різних галузей гуманітарних знань довели інтегральну сутність психологічного утворення, яким є ціннісна орієнтація. Вона забезпечує єдність і цілісність свідомості, емоційно-почуттєвої сфери і поведінки особистості, виявляючи її ставлення до явищ навколишньої дійсності. Кожна з освітніх галузей має забезпечити різні життєво важливі компетенції. Соціокультурна компетенція передбачає засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові [1]. Освітня галузь Суспільствознавство серед інших завдань, має наметі готувати школярів до взаємодії з соціальним середовищем, що можливе завдяки формуванню відповідних компетенцій, а змістове наповнення галузі українознавчою основою дозволить виховати активного компетентного громадянина України, людини з гуманістичними і демократичними цінностями. Серед цілей освітньої галузі Математика доцільно виділити здобуття математичних знань, умінь і навичок, що необхідні у повсякденному житті та вивченні інших освітніх галузей, у формуванні наукового світогляду, інтелектуального розвитку школярів, здійснення основних напрямів виховання. Досягнення поставлених завдань сприятиме формуванню життєвих компетенцій випускника школи. Навчальні предмети освітньої галузі Природознавство мають не тільки формувати науковий світогляд, адекватно сприймати та уявляти сучасну природничо-наукову картину

світу, ай виробити уміння приймати виважені рішення в природокористуванні, усвідомлювати ціннісні орієнтації, що дозволять цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем. Освітня галузь Технологія готує дитину до активної трудової діяльності, що є основою життя, забезпечує умови для професійного самовизначення учнів на основі врахування власних здібностей, інтересів, що дозволяє свідомо обрати профіль. Цінним галузі є виховання активної життєвої позиції, формування відповідальності за результати власної діяльності. Отже, здійснюючи профільне навчання у старшій школі педагоги- практики мають усвідомити, що цей вид навчання має виконувати основні завдання Державного стандарту повної середньої освіти, а профілізація відбуватися не за рахунок зниження якості загальнокультурного рівня випускників, який містить значні можливості щодо формування основних життєвих компетенцій особистості. Організація профільної освіти передбачає створення моделі школи, визначенні конкретного профілю або профілів, що базується на вивченні запитів учнів, потреб регіону, розробці і затверджені навчального плану, визначені змісту освіти з кожної дисципліни, розвитку технологій здіснення навчально-виховного процесу, значне місце в яких належить самостійній, творчий роботі учнів. Проблематичною залишається підготовка вчителя до роботи в профільній школі. Розглядаючи загальноосвітню і профільну підготовку випускників шкіл можна зробити висновки
- навчання в профільних класах є багатогранним процесом, що включає виявлення можливостей створення дидактичних умов для успішного реалізації завдань формування життєво цінних компетентностей
- процес навчання в профільних класах доцільно розглядати як системну підготовку щодо формування компетентностей
- незалежно від навчального профілю школа має надавати учням високий рівень загальноосвітньої підготовки, яка формує життєво важливі компетентності, а не тільки профільна.
Література:
1.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
Постанова кабінету міністрів України від 14 січня 2004 р. №24. – К, 2004.
2.

Концепція профільного навчання в старшій школі // Сільська
школа України. – 2004. - №19-20. – С.
3.

Липова Л. Профільне навчання проблеми, перспективи, досвід
// Освіта і управління. – 2007. - №1. С.
4.

Пашко Л.Ф., Миронович ЮЗ. Деякі аспекти науково-
методичного обґрунтування змісту профільної освіти // Управління
школою. – 2005. - №14-15. - С.
5.

Шапарь В.Б. Словар практического психолога. – МС
85


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал