Головне управління освіти І науки Київської обласної державної адміністрації Відділ освіти виконкому Ржищівської міської ради Міський методичний кабінет особливості здійснення профорієнтаційної роботи в умовах сучасного навчального закладу



Сторінка4/5
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5

3. Гра «Знавці професій»

Учні сідають у коло. У центрі – вчитель. Він говорить: «Увага!» і вказує на будь-якого гравця, називаючи голосно і чітко будь-яку літеру (крім ь, її, й). Учень, на якого указав ведучий, повинен швидко назвати професію на цю літеру (наприклад: (Н) – наладчик – (К) – касир – (Р) – реставратор – (Р) – редактор – (Р) –... і т. д.).

Той, хто не встигає у відведений час назвати професію, вибуває із гри.

Якою гарною та цікавою не була б професія, вона повинна бути затребуваною. В середу ви отримали завдання: вивчити оголошення в газетах, розпитати батьків. Які професії необхідні в нашому місті? (відповіді дітей, обговорення відповідей).



4. Діагностична частина. Для вивчення схильностей до різних видів діяльності рекомендується використати опитувальник Є. І. Клімова.

Усім роздають «Картки самооцінки схильностей».

Інструкція. «Відповідаючи, слід запитати себе: «Чи подобається мені заняття, про яке йдеться? Якщо скоріше подобається, ніж не подобається. то поставте у відповідній графі один плюс; якщо точно подобається – два плюси; якщо дуже подобається – три плюси. Якщо скоріше не подобається, ніж подобається, – один мінус; якщо точно не подобається – два мінуси; якщо дуже не подобається – три. Відповіді намагайтеся давати швидко.

Припустимо, що після відповідного навчання ви зможете виконувати будь-яку роботу. Проте, якби вам довелося вибирати тільки із двох можливих варіантів, чому ви віддали б перевагу? Вибір зробіть, уважно прочитавши наведені далі твердження. Перевага виражається найбільшою кількістю плюсів в одній із клітин під одним номером» (таблиця 3).



Таблиця 3

Картка самооцінки схильностей

1а. Доглядати за тваринами

аабо

1б. Обслуговувати машини, прилади (стежити, регулювати)

2а. Допомагати хворим

аабо

2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок, грамплатівок

аабо

3б. Стежити за станом, розвитком рослин

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу тощо)

аабо

4б. Доводити інформацію про товари до споживача, рекламувати, продавати

5а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті

аабо

5б. Обговорювати художні твори (п'єси, концерти)

6а. Вирощувати молодняк (тварин певної породи)

аабо

6б. Тренувати товаришів (або молодших дітей), виконувати певні дії (трудові, навчальні, спортивні)

7а. Копіювати малюнки, зображення (або налаштовувати музичні інструменти)

аабо

7б. Керувати певним вантажним або транспортним засобом – підйомним краном, фактором, тепловозом тощо

8а. Доводити до відома, пояснювати людям необхідну їм інформацію (у довідковому бюро, на екскурсії тощо)

аабо

8б. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п'єс, концертів)

9а. Ремонтувати речі, одяг, техніку, житло тощо

аабо

9б. Знаходити й виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках

10а. Лікувати тварин

аабо

10б. Виконувати обчислення, розрахунки

11а. Виводити нові сорти рослин

аабо

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, будинки, продукти харчування тощо)

12а. Аналізувати суперечки між людьми, переконувати, пояснювати, карати, заохочувати

аабо

12б. Аналізувати креслення, схеми, таблиці (перевіряти, уточнювати, упорядковувати)

13а. Вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності

аабо

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів

14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати

аабо

14б. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, опіках тощо

156. Художньо описувати, зображувати події (які спостерігають і які уявляють)

аабо

15б. Складати точні описи-звіти про явища, події, об'єкти, які спостерігаються

16а. Робити лабораторні аналізи в лікарні

аабо

16б. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування

17а. Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхню виробів

аабо

17б. Здійснювати монтаж або збирання машин, приладів

18а. Організовувати культпоходи однолітків або молодших дітей до театрів, музеїв, екскурсії, туристичні походи тощо

аабо

18б. Грати на сцені, брати участь у концертах

19а. Виготовляти за кресленнями вироби (машини, одяг), зводити будинки

аабо

19б. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти

20а. Вести боротьбу із хворобами рослин, зі шкідниками лісу, саду

аабо

20б. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, телетайпі, складальній машині тощо)


Інтерпретація результатів.

Підраховується, скільки в кожному стовпчику плюсів, потім – скільки мінусів. Результати вписуються в порожні клітинки під стовпчиками.



П.І., клас_____________________________________________________


П

Т

Л

3

X





















































96




10а







10б




11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а




16б




17а




17б

18а




18б




19а




19б




20а







20б




П =

Т =

Л=

3 =

Х =



Інтерпретація результатів. Кожний стовпчик пронумерований і відповідає одному з типів праці:

1) «людина – природа»;

2) «людина – техніка»;

3) «людина – людина»;

4) «людина – знакові системи»;

5) «людина – художній образ».


Аналіз проводиться у два етапи. Спочатку з'ясовуються схильності за позитивним ставленням до видів професій (для цього порівнюють кількість плюсів у різних стовпчиках). Найбільший результат свідчить про перевагу певного виду праці. Якщо обрано два види праці, то йдеться про професію, що знаходиться на стику двох видів праці (наприклад: професія вчителя математики належить до двох типів професій: «людина – людина» і «людина – знакові системи»; професія лікаря – «людина – людина» і «людина – природа»; професія дизайнера – «людина – техніка» і «людина – художній образ».

  1. «Людина – природа»: усі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством; представники цього типу мають справу з рослинними й тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їхнього існування (П).

  2. «Людина – техніка»: усі технічні професії; працівники цих професій мають справу з/неживими, технічними об'єктами праці (Т).

  3. «Людина – людина»: усі професії, пов'язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням; предметом інтересу, розпізнавання, обслуговування, перетворення тут є соціальні системи, співтовариства, групи населення, люди різного віку (Л).

  4. «Людина – знакові системи»: усі професії, пов'язані з обчисленням, цифровими й іншими знаками, у тому числі й музичні спеціальності; природні й штучні мови, умовні позначки, символи, цифри, формули цікавлять представників професій цього типу (3).

  5. «Людина – художній образ»: усі творчі спеціальності; явища, факти художнього відображення дійсності – предмет інтересу представників цього типу професій (X).

Підсумок. Діти, сьогодні ви прослухали багато розповідей про професії, і в кожній із них ваші однокласники звертали увагу на ті риси характеру, які необхідні в тій або іншій професії. Які ж з них є загальними для всіх? (працездатність, чесність, любов до своєї справи, відповідальність). Нашу розмову я пропоную закінчити словами Езопа: «Справжній скарб для людей – уміння трудитися».

ЗАНЯТТЯ 5. «ПРОФЕСІЙНА ПРИДАТНІСТЬ»
Мета: ознайомити учнів з поняттям професійної придатності, формувати в них адекватну самооцінку й прагнення до професійного самовизначення, розвивати аналітичний підхід до вибору професії.

Хід заняття

Вступ. Кожна група професій висуває свої вимоги до особистісних рис людини. Під «професійною придатністю» розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення суспільно прийнятної ефективності праці в тій або іншій професії. У це поняття входить також задоволення, пережите людиною в процесі самої праці й при оцінці її результатів.

Якщо професія висуває жорсткі вимоги до психологічних особливостей особи, до властивостей її нервової системи, її варто зарахувати в першу групу професій з абсолютною придатністю. Якщо ж цей вид праці може опанувати практично будь-яка здорова людина, то його можна зарахувати в групу професій, що вимагають відносної придатності.

Виявлення придатності людини до професії 1 типу вимагає особливої форми профорієнтації – професійного відбору.

Профвідбір – це «система засобів, що забезпечують прогностичну оцінку взаємної відповідності людини й професії в тих видах діяльності, які здійснюються в нормативно заданих небезпечних умовах, що вимагають від людини підвищеної відповідальності, здоров'я, високої працездатності, точності виконання завдань, стійкої емоційної регуляції.

Основою професійного відбору є конкретні нормативні характеристики професій: соціальні (функції, завдання, цілі); операційні (точність виконання, термін виконання, просторові, логічні характеристики); організаційні (гігієнічні, соціально-психологічні, психофізіологічні умови праці).

Коло професій 1 типу відносно невелике.

У переважній більшості професій однаково успішно можуть працювати люди з різними психофізіологічними характеристиками (11 тип). Професійна придатність при цьому формується в ході оволодіння професією, а не дана людині споконвічно як якась уроджена риса.

Загалом необхідно враховувати погодженість у структурі особистості трьох факторів: «хочу можу треба» (див. рис. 2). Особливе значення в цьому випадку має ситуація, коли існує розбіжність між інтересами й здатностями («хочу» і «можу»). При ухваленні рішення в такій ситуації варто врахувати:

– стабільність інтересу;

– тренованість певних здатностей;

– відповідність обраної професії потребам ринку праці.




рис. 2. Орієнтири вибору професії
Спираючись на знання класифікації професій, розглянемо, які ж вимоги до особистості висувають професії кожного типу.

Загальні вимоги професій типу «людина – природа» до особистості: любов до тварин, рослин, фізична витривалість, висока працездатність, ініціативність, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори, інтерес і знання природи, гарна уява, оперативне наочно-образне мислення.

Загальні вимоги професій типу «людина техніка»: фізична й психологічна витривалість, працездатність, урівноваженість, фізична сила, гарне зорове, слухове, вібраційне, м'язове сприйняття, чітка координація рухів, розподілена увага.

Загальні вимоги професій типу «людина людина»: високі моральні якості, доброзичливість, доброта, ввічливість, вміння спілкуватися з людьми, стриманість, вихованість, витримка.

Загальні вимоги професій типу «людина знакова система»: дисциплінованість, пунктуальність, працездатність, акуратність, оперативна пам'ять, стійка концентрована увага, абстрактне мислення.

Загальні вимоги професій типу «людина художній образ»: вразливість, емоційність, спостережливість, створення або відтворення, повторення художнього образу або його елементів, оперування засобами естетичного впливу, художні здібності.

3. Закріплення матеріалу. Обговорення.

– Що ви розумієте під терміном «професійна придатність»?



  • Як ви розумієте основне правило вибору професії «хочу – можу – треба»?

Зараз ми спробуємо визначити, наскільки здатні оцінити професійно важливі риси професій (ПВР).

4. Вправа «Професія»

Пропонується вибрати 5-7 найбільш цікавих професій. Учні розбиваються на групи і складають список професійно важливих рис. Після 7-10 хв. Представники кожної групи зачитують свої списки, інші – доповнюють, ведучий – доповнює й акцентує важливі моменти (для активізації учнів можна запропонувати розглянути якусь із таких «професій»: кілер, торгівець наркотиками, хакер, валютна повія, а потім запропонувати серйозно поставитися до аналізу ПВК.) На заняття можна запросити лікаря або шкільну медсестру.



5. Підбиття підсумків заняття.
ЗАНЯТТЯ 6. «МОТИВИ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ»
Мета: розкрити суть поняття «Мотиви вибору професії», навести їхню класифікацію й показати шляхи формування мотивів вибору потрібних професій.

Хід заняття

1. Вступ. У професійній освіті надзвичайно актуальні проблеми професійної мотивації або, інакше кажучи, система та ієрархія мотивів, що визначають ставлення до майбутньої професії.

Мотиви як психологічні фактори людської поведінки, діяльності посідають чільне місце в структурі особистості, пронизуючи її основні структурні утворення: спрямованість, характер, емоції, здібності, діяльність. Не випадково при виборі юнаками й дівчатами професії велику увагу приділяють мотивам вибору професії. Але для того, щоб формувати мотиви, необхідно мати про них уявлення.



Психолог У психологічній науці під мотивами розуміють «те, що спонукає діяльність людини, заради чого вона працює». У ролі мотивів можуть виступати потреби й інтереси, потяги й емоції, установки й ідеали.

С. Рубінштейн писав, що «...глибокі переживання, почуття, пристрасті контролюються як мотиви поведінки, найменше піддаються безпосередньому впливу: за наказом – навіть не чужим, а таким, котрий даєш собі сам, – ніколи нічого не полюбиш і не розлюбиш; прямим впливом тут нічого не вдієш...».

Психологічну основу мотивів вибору професії, поряд з потребами, становить активний інтерес до професії. Чинність і глибина мотивів визначається також і важливістю поставленої мети, що, залежно від мотивів, набуває різного особистісного змісту.

Слід зазначити, що в психолого-педагогічній літературі немає єдиної класифікації мотивів вибору професії. Розглянемо найпоширеніші класифікації.

В одному випадку виділяються такі групи мотивів:


  • загальна мотивація;

  • романтика професій;

  • науково-пізнавальні мотиви;

  • мотиви суспільної значимості професій;

  • наслідування.

В іншому випадку розглядаються:

  • усвідомлення перспективності обраної професії;

  • навчальний і позакласний інтереси;

  • бажання бути корисним країні;

  • вплив рідних і знайомих.

Узагальнюючи такі підходи до класифікації мотивів вибору професії, можна сказати, що при виборі професії людина керується: суспільною значимістю професії, престижем, заробітком, можливістю просування по службі та іншими.

Знання того, чому людина обрала ту або іншу професію, дозволяє передбачати, наскільки успішно вона її опанує, наскільки серйозно, захоплено працюватиме, наскільки стійким буде інтерес до майбутньої діяльності.

Наступна класифікація – це розподіл мотивів на зовнішні і внутрішні.

Внутрішній мотив вибору тої або іншої професії – її суспільна або внутрішня значимість; задоволення, яке приносить робота, можливість спілкування, керівництво іншими людьми. Внутрішня мотивація виникає з потреб самої людини, тому на її основі людина працює охоче, без зовнішнього тиску.

Зовнішня мотивація – це заробіток, прагнення до престижу, страх осуду, невдач. Зовнішні мотиви можна розділити на позитивні й негативні. До позитивних належать: матеріальне стимулювання, можливість просування по службі, схвалення колективу, престиж, тобто стимули, заради яких людина вважає за потрібне докласти своїх зусиль. До негативних мотивів належать впливи на особистість шляхом тиску, покарань, критики, осуду й інших санкцій негативного характеру.

Розглянемо після такого загального огляду окремі мотиви і їхній взаємозв'язок докладніше.



Соціальні мотиви виражаються в бажанні своєю працею сприяти розвитку суспільства, допомагати людям, світові.

Спостерігаються сильні зв'язки соціальних мотивів з моральними, менш значні – з естетичним й пізнавальними мотивами.



Моральні мотиви вибору професії до 17 років стають одними з головних. Естетичні, моральні, пізнавальні й творчі перспективи майбутньої професії юнаки й дівчата оцінюють із моральних позицій.

Естетичні мотиви виражаються в прагненні юнаків і дівчат до естетики праці, її краси, гармонії, у бажанні працювати за певною спеціальністю тому, що вона «сприяє сприйняттю прекрасного», «дає відчуття радості».

У школярів досить високий рівень сформованості естетичних мотивів. І вони сильніше пов'язані із матеріальними мотивами і мотивами престижу.

Пізнавальні мотиви вибору професії характеризуються прагненням учнів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в суть творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці. Частота вибору цієї групи мотивів з віком зростає.

Творчі мотиви виражають бажання юнаків і дівчат обрати ту чи іншу професію тому, що вона дозволяє бути оригінальним у роботі, дає змогу робити «відкриття», виявляти творчість.

Мотиви, пов'язані зі змістом праці за обраною професією, визначаються чіткими знаннями учнів про спільні і відмінні риси всіх елементів процесу праці (функції, операції, зусилля, дії) і характеризують їхню спрямованість на розумову й фізичну працю.



Матеріальні мотиви пов'язані з гарною оплатою праці, забезпеченням постійною роботою, гарантією стабільного майбутнього. Зараз матеріальні мотиви для більшості юнаків і дівчат виступають серед перших і найбільш значимих.

Мотиви престижу виражають прагнення молоді обрати професії, які цінуються серед друзів і знайомих, дозволяють досягти привабливого становища у суспільстві, забезпечують швидке просування по службі. Ця група мотивів пов'язана певним чином з утилітарними мотивами.

Утилітарні мотиви – бажання обрати таку професію, що дає змогу управляти людьми.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал