Головне управління освіти І науки Київської обласної державної адміністрації Відділ освіти виконкому Ржищівської міської ради Міський методичний кабінет особливості здійснення профорієнтаційної роботи в умовах сучасного навчального закладу



Сторінка1/5
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5
Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Відділ освіти виконкому Ржищівської міської ради

Міський методичний кабінет

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


d:\аспірантура\картинки_організаційна культура\workingcommunities.jpg


Рекомендовано науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у Четвертій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2013»

(протокол № __ від ________2013 року)

Черданцева І. С. Особливості здійснення профорієнтаційної роботи в умовах сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / І. С. Черданцева. – Ржищів. – 2013. – 57 с.

Розкрито теоретичні аспекти здійснення профорієнтаційної роботи з учнями старших класів. Вміщено матеріали щодо використання професійної інформації як важливого чинника формування професійної свідомості старшокласників.

Адресовано педагогічним працівникам, практичним психологам, соціальним педагогам загальноосвітніх навчальних закладів.

Рецензент:

Шевченко А. М., методист центру педагогічних інновацій, викладач кафедри педагогіки і психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Ржищів


2013

ЗМІСТ


ВСТУП

4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ СТАРШИХ КЛАСІВ

6

1.1. Історія виникнення проблеми профорієнтації як суспільного явища

6

1.2. Поняття, мета та функції профорієнтації

7

1.3. Специфіка становлення професійних уподобань підлітків

9

1.4. Вплив соціально – педагогічної діяльності на систему життєвих стратегій школярів

15

РОЗДІЛ ІІ. ПРОФЕСІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

19

  1. 1. Теоретичні аспекти професійної інформації

19

2.2. Профінформація як одна із форм профорієнтації

22

2.3. Форми профінформаційної діяльності

25

РОЗДІЛ ІІІ. КОМПЛЕКС ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЇ ТРЕНІНГОВІИХ ЗАНЯТЬ

27

3.1. Заняття 1. «Типи темпераменту»

27

3.2. Заняття 2. «Темперамент і професія»

31

3.3. Заняття 3. «Здібності людини й вибір професії»

34

3.4. Заняття 4. «Вибір майбутньої професії»

38

3.5. Заняття 5. «Професійна придатність»

44

3.6. Заняття 6. «Мотиви вибору професії»

46

ВИСНОВКИ

52

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

55


ВСТУП
Соціально-економічні зміни, які відбуваються у зв’язку з розбудовою державності України, особливості запиту на робочу силу та її використання в умовах ринкових відносин, становлення різних форм власності, конкуренції і безробіття, посилюють необхідність компетентної професійної орієнтації сучасної молоді.

Сьогодні Україні потрібен спеціаліст нового типу. Основні його риси: високий професіоналізм, компетентність. Ця людина повинна глибоко усвідомлювати задачі, що стоять перед нею, вміти підходити до них з інтересом, творчо. Невід’ємними її рисами мають бути чесність, вимогливість і принциповість, самокритичність, готовність брати відповідальність на себе, вміння і бажання працювати по-новому.

Чим краще і організованіше буде вестись робота з проблем профорієнтації молоді, тим більше висококваліфікованих молодих спеціалістів одержить народне господарство України.

Вирішальна роль у професійній орієнтації молоді належить сучасній школі, особливо шкільній психологічній службі, а також різним соціально-психологічним службам, консультативним центрам, які останнім часом почали функціонувати в Україні.

Вибір майбутньої професії – це серйозний крок, який випускники роблять на підставі інформації отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей. Вступ до вищого навчального закладу є для них важливим життєвим проектом, над яким майбутні абітурієнти працюють разом з вчителями та адміністрацією. З причини незнання правил вибору професії, ситуації на ринку праці, відсутності практичного досвіду професійної діяльності близько 40% молодих людей обирають професію, яка не відповідає їх інтересам, нахилам та вподобанням. Особливо значущою є проблема набуття учнями адекватних знань про певний рід професійної діяльності, власні можливості оволодіння нею.

Проблема підготовки учнів до свідомого вибору професії стає особливо актуальною тому, що орієнтація на певну професійну діяльність, свідомий вибір свого життєвого шляху є невід’ємною складовою всього навчально-виховному процесу в школі.

До функціональних обов’язків практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу входить профорієнтаційна робота. Проте, як показує практика, на вибір школярами майбутньої професії впливають більш суб’єктивні фактори, а саме: матеріальне становище сім’ї, уподобання сім’ї, уподобання батьків, сформовані стереотипи тощо.

Практичний психолог допомагає школярам зрозуміти навколишній світ, піклується про формування моральних, загальнолюдських цінностей, аналізує процес формування особистості, як соціальний процес, процес розвитку їх нахилів та здібностей.



Об’єктом даної роботи є професійна орієнтація особистості, предметом – особливості проведення профорієнтаційної роботи в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета роботи є аналіз питання професійної орієнтації старшокласників і виявлення основних проблем практичного психолога щодо профорієнтаційної роботи в школі.

З огляду на об’єкт, предмет та мету було визначено наступні завдання:



  • розкрити сутність, мету та функції профорієнтаційної роботи;

  • проаналізувати підходи до проблем профорієнтаційної роботи;

  • дослідити проблеми практичного психолога у процесі профорієнтаційної діяльності

  • розробити тренінгові заняття з профорієнтації для старшокласників.


РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ СТАРШИХ КЛАСІВ
1.1. Історія виникнення проблеми профорієнтації як суспільного явища
Вперше питання про необхідність проведення профвідбору, внаслідок якого кожний робітник мав би можливість одержувати спеціальність, що відповідала б його індивідуальним якостям, було поставлено в 1907 році на XIV Міжнародному конгресі з питань гігієни і демографії у Берліні доктором Рот (Потсдам).

У XIX віці з’являються перші літературні джерела, присвячені питанням професіональної орієнтації молоді (1849 рік, Франція, "Руководство по выбору профессий").

У 1883 році англійський психолог Ф.Гальтен вперше запропонував використовувати тестові випробування з метою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу.

У 1897 році російський історик М.І.Карєєв написав і видав книгу "Вибір факультету і проходження університетського курсу".

У 1908 році професор Гарвардського університету Ф.Парсонс заснував у Бостоні "Бюро орієнтації". Основною метою в роботі цього закладу було надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху. Саме діяльність цього бюро прийнято вважати початком "профорієнтаційного руху".

З часом аналогічні бюро були створені в Нью-Йорку та інших містах США. В завдання цих бюро входило вивчення вимог до людини з боку різних професій і вивчення професійних нахилів школярів (молоді).

Такі заходи в той час проводились в Англії, Бельгії, Іспанії, Чехословаччині, Швеції.

В той самий період в Росії аналогічну роботу починає проводити Педагогічний музей Учительського будинку (Москва). Науковці цього закладу досліджують проблеми вибору професії випускниками шкіл і мотивації цього вибору [3].

Профконсультаційні заклади початку XX сторіччя користувались, як правило, лише анкетним методом вивчення. Застосування лише такої методики не давало можливості продуктивно розв’язувати задачі профорієнтації, але початок роботи з профорієнтації було покладено.

Наступним кроком у розвитку системи профорієнтації слід вважати розробку і впровадження у практику профорієнтації директором психологічної лабораторії Гарвардського університету Г.Мюнстербергом так званих психотехнічних тестів. Психотехніка – це галузь психології, що включає в сферу своїх досліджень проблеми застосування психології до розв'язання практичних питань, пов’язаних з трудовою діяльністю людини.

У ряді держав (Німеччина, Франція, Англія, США) створюються психологічні інститути і лабораторії для дослідження питань профорієнтації. У Німеччині в 1922 році прийнято закон про систему профорієнтації і консультації. Об'єктивною основою виникнення проблеми профорієнтації як суспільного явища є соціально-економічні передумови, що проявляється в професійному розподілі суспільної праці, особистісно-психологічні особливості, що зумовлюють індивідуальні розходження між людьми як виробниками матеріальних і духовних благ. З метою розв’язання проблем профорієнтації в багатьох державах з’являються численні служби (бюро, лабораторії, інститути). Поряд із своєю основною роботою ці служби фактично розв’язували й інше завдання – подальшу інтенсифікацію виробництва [12].
1.2. Поняття, мета та функції профорієнтації
Профорієнтацію можна визначити як довготривалий, до певної міри незворотний, соціальний процес оволодіння особистістю тою чи іншою професією, що включає в себе дію як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, притаманних суспільству на сучасному етапі його розвитку. Об’єктивні умови включають в себе умови сучасного суспільства, а суб’єктивні – вплив державних і громадських інститутів, що враховують як потреби суспільства, так і можливості, потреби, інтереси, ідеали самого індивіда. На наш погляд, важливим у цьому визначенні є те, що воно поєднує три основні моменти:


  • процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;

  • процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

  • саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності.

Соціально-економічна ситуація, що склалася сьогодні в Україні, вимагає від суспільства виходу на арену спеціаліста нового типу. Основні його риси – високий професіоналізм, компетентність.

Виділяють чотири функції профорієнтації, які визначаються її цілями: соціальну, економічну, психолого-педагогічну і медико-фізіологічну.

Соціальна функція профорієнтації передбачає процес засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професіональну діяльність як повноправних членів суспільства. Саме тому профорієнтацію школярів слід розглядати перш за все з позицій соціального замовлення суспільства [37, с. 9].

Економічна функція означає поліпшення якісного складу робітників, задоволення юнаків і дівчат змістом праці, підвищення професіональної активності.

Психолого-педагогічна функція – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління професіональним самовизначенням школярів.

Медико-фізіологічна функція – це реалізація вимог до стану здоров'я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тої чи іншої професіональної діяльності. В умовах загальноосвітньої школи важливо своєчасно встановити наявні відхилення в стані здоров'я учнів, щоб запобігти вибору ними протипоказаної професії.

Мета профорієнтації – допомогти людині у виборі сфери діяльності, а в ній – професії, яка б відповідала здібностям і можливостям, сприяла розвитку професійних нахилів і інтересів. Для того, щоб зробити вибір усвідомлено, необхідно:


  • знати самого себе, знати, що особистість може робити найкраще;

  • знати, які професії належать до сфери діяльності, яка цікавить ту чи іншу молоду людину;

  • усвідомити соціальну важливість кожної професії;

  • знати, які вимоги професія пред’являє до людини: якостей характеру, рівня культури і освіти, які забезпечують досягнення професійних вимог.

Створення цілісної системи профорієнтації, здатної розв'язувати покладені на неї задачі, можливе лише в тому випадку, коли кожний її структурний елемент буде безвідмовно працювати на всю систему і однозначно виконувати свої функції. Одним з таких структурних елементів системи профорієнтації є профорієнтаційна робота середньої школи.
1.3. Специфіка становлення професійних уподобань підлітків
Підготовка шкільної молоді до професійної трудової діяльності в період становлення і розвитку ринкової економіки, в умовах занепаду виробництва легкої та харчової промисловостей, машинобудування та сфери послуг вимагає від усіх, хто причетний до цієї справи (вчителів, шкільних психологів, батьків), особливого ставлення і, перш за все компетентності у питаннях профконсультації. Сьогодні молодій людині проблематично реалізувати свій професійний потенціал насамперед через те, що важко зорієнтуватись у світі професій, де відбуваються швидкі зміни: поява нових, трансформація існуючих та зникнення деяких “старих” спеціальностей.

Структура професійного самовизначення старшокласників поєднує такі компоненти: професійну спрямованість (інтереси, мотиви, профінформованість); професійну самосвідомість (знання вимог професії, власних особливостей та уміння професійну самосвідомість (знання вимог професії, власних особливостей та уміння співвіднести їх); професійні плани, що є відображенням стійкості професійних намірів.

Професійну спрямованість ми розглядаємо як інтегральну динамічну якість особистості, основу якої складає сукупність інформованості про професії, інтерес до певного виду професійної діяльності та наявність професійно значущих мотивів [37, с.21].

Поінформованість – це одна з складових у структурі теорії професійної орієнтації. як знання про окремо взяту професію так і орієнтованість у світі професій конкретного учня. Адже, обираючи сферу майбутньої професійної діяльності, учень повинен бути обізнаний з тим, які професії є поширеними, які є дефіцитними в даному регіоні, в якому навчальному закладі треба навчатись, щоб освоїти ту чи іншу спеціальність з даної професії. Крім того, поінформованість включає розуміння головних задач, завдань, розв’язанням яких займаються люди тієї чи іншої професії, а також знання про їхні функціональні професійні дії.

Інтерес до певного виду професійної діяльності є необхідною умовою для її успішного виконання. Тому вона розглядається нами як важлива складова професійної спрямованості. Проблема мотивів у структурі професійної спрямованості є складною. Окремого дослідження потребує процес формування та становлення мотиваційної сфери старшокласника.

Професійно значимі – до них відносимо мотиви, тісно пов'язані із змістом професійної діяльності, із знаннями про функціональні дії людей тієї професії, яку обирають. Тобто, професійно значимими мотивами називатимемо такі, які, будучи пов'язані із змістом та функціями професії є адекватними у відношенні до цієї професії. Виділяємо у сфері мотивацій також соціально значимі мотиви – мотиви, пов'язані з соціальним престижем професії, мотиви професійного зростання, матеріальної забезпеченості, викликані бажанням займати певне соціальне становище, відповідний соціальний статус, обіймати керівні посади тощо.

Пізнавальні мотиви тісно пов'язані з інтересами особистості, з її потребами володіти знаннями та вміннями, які б забезпечували успішне функціонування людини, як професіонала, пов'язані з можливістю творчої діяльності тощо.

Професійна самосвідомість у структурі професійного самовизначення є важливою складовою, що включає як знання психофізіологічних вимог професії, так знання власних особливостей і уміння адекватно їх співвіднести. Формування професійної самосвідомості передбачає розвиток "Я"– професійного особистості. Знання психофізіологічних вимог професії до людини – це необхідна умова для подальшого їх самоаналізу. Кожна професія має свої особливості, які передбачають наявність у особистості відповідних спеціальних (музикант, художник, шахіст, співак) або загальних здібностей.

Змістовний аналіз професійного плану у структурі професійного самовизначення дає змогу з’ясувати ряд важливих характеристик і, зокрема, вказує на усвідомленість у здійсненні вибору. Професійний план включає наявність мети (обрання професії), етапи її реалізації (програма дій) особистістю з виділенням етапів із удосконалення або оволодіння конкретними знаннями, вміннями або навичками. Професійний план характеризується повнотою представлення, змістовністю, продуманістю кожного кроку [37].

Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Однак, наявність такого інтересу нами була зафіксована тільки у окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій намагаються з’ясувати, відкоректувати свої професійні плани. Але у переважної більшості випускників (51%) – фрагментарні професійні плани, тобто недовершені, такі, що характеризують невизначеність оптанта у виборі сфери професійної діяльності.

У процесі дослідження ми намагалися також з’ясувати стан справ стосовно професійної поінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обирає старшокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного виду професійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіння знаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професії тощо.

Проблема вибору професії завжди була актуальною і тим більше, залишається такою в сучасних умовах. Яку професію обрати – одне з головних завдань у житті кожної людини. Особливо значущою є проблема набуття учнями адекватних знань про певний рід професійної діяльності, власні можливості оволодіння нею.

Проблема підготовки учнів до свідомого вибору професії стає особливо актуальною тому, що орієнтація на певну професійну діяльність, свідомий вибір свого життєвого шляху є невід’ємною складовою всього навчально-виховному процесу в школі. При цьому на перший план виступає інформаційно-консультативна діяльність та залучення учнів до практичної роботи по виявленню й розвитку індивідуальних схильностей та інтересів особистості.

Отже, професійна орієнтація в умовах соціально-економічних змін набуває нової якості. Вона є не тільки одним з компонентів освіти, але й пріоритетною метою всього навчально-виховного процесу в школі [35].

У розв’язанні цього важливого завдання чільне місце займає проблема професійної орієнтації як системи психолого-педагогічних, медичних та соціальних заходів, спрямованих на надання допомоги кожному учневі у свідомому виборі професії

Для того, щоб в процесі профорієнтаційної роботи більш-менш точно виявити нахили та здібності учнів, найбільш професійно придатних до оволодіння педагогічними професіями, необхідно ретельно вивчити їхні індивідуальні особливості. Вирішувати це питання в процесі навчально-виховної роботи доводиться, як правило, класному керівникові.

Профорієнтаційна робота повинна гармонійно вписуватися в систему діяльності класного керівника.

Як показує досвід практичної діяльності, виявленню та формуванню в школярів стійких професійних інтересів, здібностей і можливостей сприяє різноманітна за формами, багата за змістом позакласна виховна робота, яка здійснюється класним керівником в тісній співдружності з учителями-предметниками, батьками учнів, позашкільними установами. При цьому великий вплив на формування інтересів школярів, розвиток їх професійної спрямованості має така виховна діяльність, яка об’єднує трудову й пізнавальну активність особистості, вимагає від учня не тільки зовнішнього спостереження, розумового сприйняття й усвідомлення особливостей певної професії, але й активної проби сил у відповідних видах діяльності.

Більшість психологів вважають факт офіційного визнання дорослості молодих людей одним із найважливіших моментів соціальної ситуації розвитку в юності. Крім того, рання юність хронологічно збігається з завершальним етапом середньої освіти, і вже в 15 років у молодих людей з'являється можливість (а часом і необхідність) вибирати свій шлях: одержувати загальну чи професійну середню освіту. Ще більш гостро проблема вибору життєвого шляху постає по закінченні загальноосвітньої школи, тобто на межі ранньої і зрілої юності. Тому більшість вітчизняних психологів [1, 5, 23, 37] вважають, що найважливішою проблемою, суттю соціальної ситуації розвитку в юнацькому віці є оптимальне особистісне і професійне самовизначення. Недарма Л.І. Божович дуже влучно назвала юнацтво "людьми, що дивляться в майбутнє", тому що перед ними вже сьогодні постають найважливіші питання: "Хто я?", "Який я?", "Що я можу?", "Що я хочу?" і т.д., – від відповідей на які безпосередньо залежить майбутнє доросле життя. У зв'язку з цим І.С. Кон характеризує юність як період "відкриття Я", усвідомлення свого внутрішнього світу, своїх психологічних якостей і можливостей. І самого себе, і все, що навколо відбувається, юнацтво усвідомлює, осмислює й оцінює з погляду перспектив подальшого самостійного життя, яке виявляється в спілкуванні і взаєминах зі старшими й однолітками, у ставленні до навчання і навчальних предметів [14, 26].

Найважливішими психологічними характеристиками будь-якої діяльності, її складовими виступають мета, мотиви і дії (орієнтуючі, виконавські, контролюючі й оцінювальні). Що ж вони являють собою в умовах учбово-професійної діяльності юнацтва порівняно з навчанням у підлітковому віці?

По-перше, істотно змінюється усвідомлення мети навчання: знання починають сприйматися як необхідна умова майбутнього самостійного життя і, зокрема, професійної діяльності. У зв'язку з цим, як відзначає багато авторів [8, 11, 22, 35], докорінно змінюється ставлення до навчальних предметів, серед яких юнацтво уже виділяє не тільки цікаві і нецікаві, як це відбувається у підлітків, але в першу чергу потрібні і непотрібні для одержання бажаної професії (звичайно, відповідно до розуміння молодими людьми сутності цієї професії). Тому в юності багато хто ретельно і наполегливо займається тими навчальними предметами, що можуть і не викликати безпосереднього інтересу, але опосередковані інтересом до майбутньої професії (як мінімум – вступом до ВНЗ).

По-друге, учбово-професійна діяльність значно змінює характер навчальної мотивації. Як будь-яка складна діяльність, учбова діяльність полімотивована і серед різноманітних мотивів відносно її мети виділяють мотиви внутрішні і зовнішні. Внутрішні навчальні мотиви – це змістовні пізнавальні інтереси (як безпосередні, так і опосередковані). Зовнішні навчальні мотиви пов'язані з метою навчання не прямо, а опосередковано і тому можуть бути позитивними (обов'язок, самовизначення, самовираження, престиж, широкі соціальні мотиви, спілкування з вчителями й однолітками і т.д.) і негативними (страх покарання або глузування, підкорення примушенню, некритичне наслідування і т.д.). Дослідження навчальної мотивації юнацтва показали значне зниження ролі негативної мотивації і, відповідно, зростання ролі позитивної мотивації, серед якої провідні місця посідають мотиви саморозвитку, самоствердження і пізнавальних інтересів [21, 34]. Третя особливість учбово-професійної діяльності полягає в удосконаленні навчальних дій, що насамперед стосується дій цілевстановлення, контролю й оцінювання (хоча вони ще й далекі від ідеалу). Інакше кажучи, юнацтво починає опановувати самостійною навчальною діяльністю, робить перший крок по шляху формування уміння вчитися самостійно. І, нарешті, четвертою, непрямою, але дуже важливою особливістю учбово-професійної діяльності є її вплив на характер спілкування з вчителями і відносини з ними [8, 10, 35], що виявляється в значному зростанні вимогливості до професіоналізму, наукового і методичного рівня педагогів ("що вони нам можуть дати?") і більшої терпимості порівняно з підлітками до "дивацтв" і "нестандартності" вчителя. При цьому високі вимоги до доброзичливості, довіри, тактовності і поваги в спілкуванні вчителів з юнацтвом зберігаються.

Отже, для юнаків і дівчат, що визначилися в необхідності оволодіння конкретною професією, провідним видом діяльності стає учбово-професійна діяльність, яка істотно змінює усвідомлення мети навчання, навчальної мотивації, навчальних дій і характер взаємин з педагогами. Учбово-професійна діяльність, як будь-яка провідна діяльність, стає вирішальним фактором формування центральних психологічних новоутворень даного віку.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал