Глобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3 Розвиток індивідуальних інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання



Сторінка3/4
Дата конвертації17.01.2017
Розмір1.04 Mb.
1   2   3   4
Тема. Твір-опис зовнішності людини.

Мета: підготувати учнів до написання твору-опису зовнішності людини, збагатити у них словниковий запас, розвивати мовлення, закріпити орфографічні навички, поглиблювати знання про українські народні традиції.

Тип уроку: урок розвитку мовлення ( урок-подорож).

Обладнання: інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.

Хід уроку

1.Організаційна частина.



Учитель. Сьогодні ми поїдемо у подорож. І оскільки у нас - урок розвитку мовлення, кінцевою зупинкою буде написання твору-опису. Отже, розпочинаємо нашу подорож.

2. Вступна частина («мовленнєва розминка»)

1-ша зупинка «Мовленнєва»

(текст проектується на дошку)

Учитель. Ми прибуваємо до першої зупинки «Мовленнєва» Прочитайте виразно текст. Визначте, з якого твору взято ці слова?

Молодий Джеря перейшов невеличкий садок і поза хатою повернув на двір. На призьбі сиділа його мати, Маруся Джериха, вже немолода молодиця, бліда, з темними очима, з сухорлявим лицем. На Джерсі була спідниця та сорочка з товстого полотна; в неї голова була заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі. Жовті старі чоботи були почернені по самі кісточки і тільки халяви ще жовтіли. Чорні брови здалеку дуже виразно чорніли під білим пружком намітки. Поруч з Джерихою сиділи чотири молодиці, позав’язувані здоровими хустками на високих очіпках. [1; с.4]

3. Повідомлення теми і мети уроку.



  • Як називається в літературі такий прийом? (літературний портрет)

Отже, що ми будемо сьогодні описувати? Визначте тему уроку.

  • Запишіть дату і тему уроку в зошити.

- Яка мета уроку ? (Мету визначають учні)

4. Мотивація

- Для чого нам потрібна ця тема? (Щоб уміти створювати описи зовнішності, коли це буде потрібно в повсякденному житті і щоб краще знати традиційні звичаї, побут нашого народу.).

5. Словникова робота.

- Назвіть слова з тексту повісті «Микола Джеря», які потребують пояснення їхнього лексичного значення? А зможемо ми це зробити на наступній зупинці, яка називається …

2-га зупинка «Лексична»



З’являються слова на дошці (по одному), демонстрація наочно елементів українського жіночого одягу на фото. - Пояснення значення слів.





НАМІТКА, и, жін.

Покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки. [3; с.397]



СОРОЧКА, и, жін.

1. Жіноча або дитяча натільна білизна.

2. Чоловіча натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла.

До речі, існують прислів’я, що свідчать про те, що сорочці як частині одягу приділялась велика увага. Без сорочки родитися (народитися, вродитися і т. ін.) — бути нещасливим, безталанним. У сорочці родитися (народитися, вродитися і т. ін.) — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу. [3; с.652]



КОРСЕТКА, КЕРСЕТКА, и, жін. Верхній жіночий одяг — безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини. [2; том 4, с.301]

ПЛАХТА, и, жін.

1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. [3; с.509]

ЧОБОТИ, біт, мн. (одн. чобіт, бота, чол.). Рід взуття з досить високими халявами. [3; с.764]

НАМИСТО, а, сер. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. [3; с.397]

ОЧІПОК, пка, чол.

1. Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. [3; с.442]

ХУСТКА, и, жін.

1. Шматок тканини або в'язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечі. [3; с.742]

- А які головні убори носили незаміжні дівчата?

Доповідь учня про вінок.



http://about-ukraine.com/work_folder/svinok_1317501201.jpg

Вінок це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.

В Україні вважали, що вінок-оберіг захищає дівчину від недоброго ока, від нечистої сили. Іноді між квітами у вінок вплітали часник, любисток та полин – від цього зела чимдуж тікала всіляка чортівня. дівочий вінок–надзвичайно цінна річ.

Весільний вінок – це оберіг особливий. Весільного вінка плетуть дружки на дівич-вечорі. Це останній у житті вінок для молодої, адже заміжня жінка носить на голові вже іншу ознаку свого соціального стану: очіпок, хустку або намітку. Плетуть весільного вінка зазвичай із барвінку й калини.
Вінок використовують у багатьох українських обрядах. Наприклад, у четвер перед Трійцею (Семик, Русалчин Великдень) дівчата ходили до лісу завивати на вербі віночки – плели з гілля "коси" й скріплювали травою. У неділю йшли дивитися: якщо вінок свіжий – дівчина буде щаслива. Якщо зів'яв – це віщує якусь біду. Подекуди (скажімо, на Київщині) на Зелені свята дівчата кидали вінки на воду. Поширений обряд у купальську ніч ворожити з вінками на долю. Кожна дівчина плете вінок, пускає його на воду (іноді зі свічкою) і стежить: куди її вінок попливе – з того краю слід виглядати нареченного. Купальські вінки часто зберігали вдома як обереги до наступного свята Купала.

http://about-ukraine.com/userfiles/image/%d0%9e%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8/%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%87%d0%b0.jpg
  Особливий вінок – обжинковий. Це передвісник майбутнього, нового урожаю, який буде вже в наступному році. Жінки й дівчата, співаючи, плели з колосків такий вінок і, поклавши його на голову найгарнішої дівчини, ішли гуртом до села. Вітали господаря й віддавали йому вінок із обрядовим побажанням. Отже, вінок для дівчини – це не просто прикраса, це оберіг, символ молодості, краси, щастя.

Робота в парах. Завдання. Складіть словник до опису дівчини в сучасному національному одязі (темно-червона сорочка, вінок, жовті і блакитні квіти, рожеві, жовті, зелені стрічки, фартух, золотисті босоніжки, довге волосся, вродлива, посміхається).

Обговорення результатів роботи в парах


  • А чи актуальний зараз, у наші дні народний одяг? Які елементи національного костюму носите ви?

3 зупинка «Орфографічна»

6. Повторення орфографічних умінь.



  • Для того, щоб повторити й закріпити правопис слів, які ви можете використати при описі людини, а також збагатити словник до написання твору , зупинимось на орфографічній станції і напишемо словниковий диктант.

Завдання. Запишіть слова, вставляючи букви і розкриваючи дужки.

Темно(червоний), виш…вка, посміхає…ся, біло(сніжна), пр…гарна, усміхне…а, в…сока, радіс…а, обли…я, яскраво(синій), лагідно(ніжний), в…села.



Самоперевірка

Темно-червоний, вишивка, посміхається, білосніжна, прегарна, усміхнена, висока, радісна, обличчя, яскраво-синій, лагідно-ніжний, весела.



5 зупинка «Творча»

7. Написання твору.

Опрацювання плану написання твору (роздатковий матеріал).

План твору-опису зовнішності людини.

1.Вступ. Вік, стать.

2. Що найперше впадає у вічі в її зовнішності?

3. Зріст, постава.

4. Одяг.


5. Форма та риси обличчя.

6. Волосся, зачіска.

7. Загальне враження.



Самостійна робота учнів (чернетки)

Домашнє завдання: написати твір-опис у зошиті, скласти усний опис зовнішності мами, тата чи бабусі, дідуся за планом.

8. Рефлексія.

Продовжіть речення

- Сьогодні я довідався…

- Мене здивувало…

- Я навчився..

Використана література


  1. Нечуй-Левицький І. Микола Джеря. К: Наукова думка, 1965

  2. Словник української мови в 11 томах/ http://sum.in.ua

  3. Тлумачний словник сучасної української мови/ за ред. проф. В.С.Калашника. – Харків: Белкар-книга, 2005

  4. http://about-ukraine.com/index.php?text



Літературно-музична композиція

«Люби і знай свій рідний край.

Наша землячка - Герой України Раїса Кириченко»

МЕТА: виховувати повагу до пам’яті великої артистки, землячки Р.Кириченко

ОБЛАДАННЯ: фотографії Раїси Кириченко, фотопрезентація, звукозапис пісень.

ХІД ЗАХОДУ

Вступне слово-бесіда

Уклін тобі, перлино України,

За неповторний, невмирущий спів

І нескінченні ті пісні однині,

Як пам'ять тих, хто так тебе любив...


  • Ці слова цілком стосуються нашої землячки, Героя України Раїси Кириченко. Поясніть, як ви розумієте ці рядки.

  • Пригадайте, що ви запам’ятали під час екскурсії по пам’ятних місцях Раїси Кириченко.

  • Що вас вразило? Що схвилювало?

d:\валя\100sscam\sdc12297.jpg

Заочна екскурсія шляхами Раїси Опанасівни

УЧЕНИЦЯ. Першою зупинкою було село Корещина Глобинського району, де народилася й зростала майбутня народна артистка України. Ми побували на садибі Раїси Кириченко, де вона часто проживала. Нам розповіли, що на цьому подвір ї і повітря цілюще. Адже саме туту набиралася сили співачка під час загострення хвороби. І навіть, помираючи, заповідала поховати її туту, на невеликому сільському кладовищі. Тому ми відвідали місце останнього спочину видатної полтавки, яке потопало в різнобарв’ї квітів, принесених шанувальниками її таланту.

Удалося побувати нам і біля Покровської церкви Пресвятої Богородиці, збудованої на честь Раїси Кириченко.

Наступна зупинка – це Землянківська школа, у якій колись навчалася співачка, а згодом постійно допомагала школі. Біля школи встановлено пам’ятник народній артистці. Ми побували у музеї-світлиці Раїси Кириченко. Завуч школи провела цікаву екскурсію, розказала нам про нашу відому землячку. Показала нам експонати, а це: фотографії, особисті речі артистки, цікаві книги.



Нам було дуже цікаво дізнатися більше про цю велику людину. Ми пропонуємо усім теж побувати на такій екскурсії.

Ведучий 1. У день християнського свята Покрови Матінки Божої – 14 жовтня 1943 року у селі Корещина Глобинського району в родині фронтовика Панаса Коржа та його дружини Марії народилася донечка Рая.

Ведучий 1. Змалку дівчинка Рая трудилась – носила татові обіди: "Черствий окраєць хліба з часником для мене найсолодшим був сніданком". Вміла все: копати, сапати, пасти, косити, доїти і завжди любила співати: ще маленькою брала батькову гармошку, вилазила на вишню - грала і співала голосно, щоб було чути на все село. У мріях маленька Рая уявляла себе артисткою. Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, в громадському житті якої приймала активну участь. Після закінчення семи класів цієї школи Раїса Опанасівна пішла працювати на ферму, де порала теляток, доїла корів і співала (на фермі дівчата створили хор доярок). Красива, ставна, співуча дівчина привернула увагу професійного музиканта Павла Оченаша, а свято пісні у с. Великі Кринки стало для Раї Корж відправною точкою у світ мистецтва.

Ведучий 1. У січні 1961 р. співачка стає солісткою народного хору Кременчуцького автомобільного заводу під керівництвом Павла Федоровича Оченаша. Вже з червня 1962 р. працює у професійному колективі – Полтавському жіночому хоровому театралізованому ансамблі "Веселка", концертмейстером якого був Микола Михайлович Кириченко. Цього ж року сталася трагедія - пішов з життя батько співачки.

Звучать пісні у запису

Ведучий 1. У листопаді 1962 р. Раїса Опанасівна переїздить на роботу до вокально-хореографічного ансамблю "Льонок" при Житомирській філармонії. А 15 грудня 1963 р. Раїса Опанасівна та Микола Кириченко одружилися.

Ведучий 2. У травні 1967 р. Раїса Кириченко стає солісткою вокально-хореографічного ансамблю "Веснянка" Херсонської філармонії, а вже з січня 1968 р. – солісткою Черкаського народного хору. І де б вона не працювала, її величності українській пісні віддавала всю себе, її вона не виконувала, а творила, не забувала ніколи маминої настанови "...не співай пісні, які ні про що. Вибирай ті, що западають в людську душу!"

Ведучий 1. У травні 1973 р. Раїсі Кириченко присвоєно звання "Заслужена артистка України". 1979 р. співачці присвоєно звання Народної артистки України. У лютому 1986 р. Раїсі Кириченко присуджено Державну премію української УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Ведучий 2. Праця в Черкасах набирала обертів, записувалось багато пісень. Маючи вже значний сценічний досвід, співачка організувала власний ансамбль "Калина", потім "Росава". Працювала одночасно з національним оркестром народних інструментів під керівництвом Віктора Гуцала, естрадно - симфонічним оркестром радіо і телебачення з духовим оркестром (виступала в Києві, Криму, по всій Україні, Білорусії).

Ведучий 1. Доцю, нiколи не спiвай пiсень нi про що, аби не дарма було. Спiвай так, щоб людям подобалося", - радила мама Раїси Кириченко на початку її артистичної діяльності. Раїса Опанасівна завжди пам’ятала про це, коли підбирала репертуар. Маючи унікальний голос – меццо-сопрано, вона завжди співала душею. Мабуть, саме тому пісні у її виконанні були близькі і зрозумілі кожному. Навіть за кордоном, коли глядачі не розуміли мови, слухали, затамувавши подих. А потім, вражені, вибухали оплесками...

Ведучий 2. Її пісні – "Мамина вишня" (Анатолія Пашкевича, Дмитра Луценка), "Світи нам, матінко" (Олександра Білаша, Тамари Голобородько), "Стежина до мами" (Миколи Свидюка, Наталії Коломієць), "Дорога до матері" (Олександра Злотника,Вадима Крищенка) змушують відкладати всі справи і слухати їх, як власне одкровення, згадувати свою матусю, а багатьох і задуматись.

Звучать пісні у запису

Ведучий 1. Одержували, дякуючи їй нове життя і народні пісні – українська пісня у її виконанні звучала під небом Австралії, Алжиру, Америки, Тунісу, Філіппін, Монголії, Канади... Раїса Кириченко підкорила своїм голосом всю Європу. Згодом Ф. Т. Моргун запрошує подружжя Кириченків на Полтавщину, і 27 лютого 1987 р. Раїса та Микола Кириченки повернулися з Черкас у Полтаву, а вже у березні створили ансамбль "Чураївна", де Раїса Кириченко була солісткою-вокалісткою. За рік з концертами об' їздили мало не всю Полтавщину. Співпрацювала Раїса Опанасівна з народним хором "Калина" Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка, яким керує заслужений діяч мистецтв України Григорій Левченко. Навіть випускний іспит (а вона закінчила в 1989 р. Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського) складала диригуючи цим хором.

З вересня 1994 р. співачка працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.



Ведучий 2. Далі був важкий період (з листопада 1996 р. по березень 1997 р.) у житті співачки – її життя висіло на волосинці (тяжка хвороба нирок). Уже мало хто й вірив, що вона виживе. Від'їзд до Німеччини, довгі місяці радикального лікування... Але любов до пісні повернула співачку на сцену – нові пісні, нові сторінки життя.

Ведучий 1. За клопотанням і участю Раїси Кириченко у Корещині було збудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці (2002 р.), реставровано клуб, відкрито дитячий садок у селі Землянки. У відремонтованому приміщенні стала діяти Землянківська повна середня школа ім. народної артистки України Р. О. Кириченко. У школі запрацював і музичний клас, а подружжя Кириченків подарували музичні інструменти. Для всіх здійснилось ще одне бажання – газифікація осель, школи.

Ведучий 2. 3 березня 1998 р. співачці вручили Орден княгині Ольги ІІІ ступеня, через рік – ІІ ступеня і в березні 2001 р. – І ступеня. А в жовтні 2003 р. Указом Президента України присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Ведучий 1. 9 лютого 2005 року не стало Раїси Кириченко. Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей, а потім її повезуть додому - в Корещину, як вона і заповідала. Її поклали вічно спати поряд з матусею.

Ведучий 2. У Полтаві частину вулиці Рози Люксембург переіменували на вулицю Раїси Кириченко. Переіменували саме цю вулицю, бо в студії звукозапису телерадіокомпанії „Лтава”, що по Рози Люксембург, 1, Кириченко записала понад 200 пісень, розповів генеральний директор ОДТРК „Лтава” Микола Ляпаненко. Саме він очолює благодійний фонд „Чураївна”,  що й профінансував витрати на перейменування та встановлення пам’ятника в селі Землянки Глобинського району.

Ведучий 1. Вона продовжує себе у багатьох тих, кого вчила співати, це і Наталка Шинкаренко з Градизька, учні музичного класу Землянківської школи, що своїми голосочками вдячно славлять Раїсу Панасівну. Це і хор "Калинове гроно" - учасник і переможець багатьох конкурсів, концертів.

Звучить пісня у запису

Ведучий 2. Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Р. Кириченко на пісенне свято "Не журися, Україно, в тебе добрий рід!". У жовтні 2006 р. в стінах школи відкрито світлицю Раїси Кириченко.

Ведучий 1. А 8 липня 2013 року на 71-му році життя помер Микола Кириченко –  чоловік  відомої співачки.   Микола Кириченко помер раптово через хворобу серця.

Поховали Миколу Кириченка поряд з могилою Раїси Опанасівни Останні роки Микола  Михайлович доглядав за будинком Раїси Кириченко на її малій батьківщині і проживав там.



Звучить пісня (відезапис)

Ведучий 2. Отака вона була, наша Раїса – справжня українка! І якби не Доля, що сказала – “зупинись”, якби не важка і затяжна хвороба та передчасна смерть, скільки хороших і всеперемагаючих пісень заспівала б вона своїм прекрасним, як поцілунок Бога, голосом. 

Ведучий 1 Після важких поневірянь по лікарнях співачка ще зуміла записати декілька альбомів своїх пісень, записувала мудрі і глибокі за змістом інтерв’ю на радіо, відбула великий сольний концерт у палаці культури “Україна”, куди запросила і моє тріо “Золоті ключі”, зуміла усім щиро подякувати за допомогу, нікого не забула і пішла “за межу”, красива і сильна духом Чураївна. Вона усім серцем любила свою землю і вірно служила Україні. Слава їй у віках!

НАРОДНЕ ВЕСІЛЛЯ

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

(Проект 9 класу)

d:\валя\img_1133.jpgg:\галига урок і вих. захід\виховний захід\фото весілля\dsc00851.jpg

(Приміщення прикрашене рушниками, хустками.

Декорації: українська піч, український посуд, український національний одяг)

Ведучий 1. Українське весілля ... його досліджують, ним захоплюються, з нього черпають народну мудрість, повагу до двох молодих людей, бажаючих поєднати свої долі, свої серця. З давніх-давен  одруження завжди було однією з найурочистіших, найбільш хвилюючих подій у житті людини.

Ведучий 2. Спливав час, падали імперії, утворювались нові держави, але молоді душі завжди прагнули до з'єднання, до створення міцної сім'ї.

Найкращим часом для весіль була осінь: з 15 серпня до 14 листопада (у нас на блозі вже писалося про бажані дні одруження). За законами народної етики починати весілля серед тижня вважлося непристойною справою, тому їх найчастіше проводили на вихідні або на свята, з приходом календарного свята Покрови.

От як оспівується передвесільний обряд в українській народній пісні:

Покровонько, Покровонько,

Покрий мені голвоньку,

Щоб я жінкою була,

Щоб мені весело жилось

З чоловіком молоденьким,

З дитятком весельньким

Ведучий 1. Традиційно українське весілля поділяється на три цикли: перед весільний, весільний і після весільний.

Ведучий 2. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовини, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин. «Сценарій» традиційного народного весілля в основних рисах зберігся й дотепер — більшою мірою в сільській місцевості та у значно трансформованому вигляді в умовах міста.

Ведучий 1. Цікавим є обряд сватанням. Починалося сватання, коли посли від молодого (старости, свати, сватачі, посланці) йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М'ясниці та від Паски до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі — ходили і його батьки, а на Закарпатті — ще й брат або сестра.

Для сватання характерні були традиційна розмова старостів з батьками нареченої, обмін хлібом, перев'язування нареченого хусткою, а старостів — рушниками на знак згоди укласти шлюб.

Це підтверджувалося під час заручин в присутності всіх родичів молодих.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал