Генрік Ібсен зачинатель європейської «нової» драми. Соціально-психологічна п’єса «Ляльковий дім»



Скачати 148.67 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір148.67 Kb.
Тема: Генрік Ібсен – зачинатель європейської «нової» драми. Соціально-психологічна п’єса «Ляльковий дім».

Мета: навчальна – ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом письменника, визначити основні принципи «нової» драми, розкрити суть соціально-психологічної драми “Ляльковий дім”, з'ясувати основні проблеми, особливості композиції драми, дослідити процес розвитку особистості Нори;

розвиваюча – розвивати аналітичне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки і толерантно їх відстоювати, формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст.

виховна – виховувати повагу до людської гідності.

Тип уроку: повідомлення та засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети заняття. (Слайди 1-2)

«Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, видатний норвезький драматург другої половини XIX ст., п'єси якого ось уже понад 130 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів Ібсена? Передусім у тому, що письменник глибоко вірив у цінність окремої особистості, протестував проти розчинення її в безликій людській масі. Головний мотив його творчості — заклик до людей реалізувати своє справжнє покликання, але в жодному разі не за рахунок чужого щастя чи навіть життя. Недаремно російський літературознавець Володимир Адмоні в своїй книзі про Ібсена писав: "Сила соціального протесту, вірність високим, моральним принципам, глибина розкриття психології особистості – всім цим можна пояснити заворожуючу силу його драм" . Особливо це відчувається в п'єсі «Ляльковий дім».

Генрік Ібсен зазначав, що п'єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивіпіували оголошення: «Просимо не говорити про "Ляльковий дім"». Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п'єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на занятті.



ІІ. Актуалізація опорних знань (евристична бесіда, слайд 3)

  • Під впливом яких літературних напрямів розвивалась світова література в ХІХ ст.?

  • Дайте визначення термінів «романтизм», «реалізм», «модернізм», «символізм».

  • Що таке «драма»?( Драма — 1. Один з основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів. 2. Один із жанрів драматичного роду, поряд з комедією, трагедією, це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.)

  • Який твір називають соціально-психологічним? (Соціально-психологічний твір — це твір, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.)

  • Які твори соціально-психологічного характеру ви вивчали?

IІІ. Вивчення нового матеріалу (слайд 4):

  1. Життєвий і творчий шлях Генріка Ібсена. Еволюція творчості. Ібсен і українська література.

  2. «Нова драма» Ібсена.

  3. Історія написання драми "Ляльковий дім", її творча доля.

  4. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Філософські, моральні та соціальні проблеми твору.

  5. Аналітична композиція п'єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ головної героїні – Нори Хельмер.

Життєвий і творчий шлях Генріка Ібсена

Генрік Йоганн Ібсен народився 2 березня 1828 року у невеличкому торговельному містечку Шиєні, в багатодітній родині, що належала до кола місцевої купецької аристократії. З усіх братів та сестер Генрік був близьким лише з сестрою Хедвіг. Молодші Ібсени захопилися ідеями релігійного відродження і стали сектантами, яким заборонялося читати літературні твори. Брат Ібсена вже після смерті Генріка зізнався, що майже нічого не читав з творів свого геніального брата. (Слайд 5 )

У 1836 році справи Кнута Ібсена, батька майбутнього письменника, зазнали ряд невдач, і йому довелося оголосити банкрутство. Добробут родини похитнувся, подружжя Ібсенів розлучилося. Все це посилило трагічне світосприйняття мовчазного, схильного до рефлексій підлітка. Можливо, драматичність сімейних стосунків героїв усіх п'єс Генріка Ібсена пояснюється власним сумним досвідом... (Слайд 6)

Цей самотній підліток мріяв про фах лікаря. Тому після конфірмації (церковного обряду повноліття) п'ятнадцятирічний хлопець рушає у Грімстад і стає помічником аптекаря. Оскільки платня у Генріка була невеличкою, а батьки йому не допомагали, майбутній митець дуже бідував. Він не мав ні окремої кімнати, ні зимового одягу, ні пристойного взуття. Обіду в будинку аптекаря часто не було навіть під Різдво. Становище Ібсена поліпшилося лише через чотири роки, з появою нового власника аптеки, який підвищив юнакові платню й надав окрему кімнату. Генрік одержав змогу багато читати, займатися самоосвітою. Незабаром він познайомився з молодими людьми, що поділяли його погляди, і замкнутий характер юнака змінився на краще: він бував веселим, інколи збирав друзів у себе. Молодь потягнулася до інтелектуального товариства, де точилися дискусії з серйозних питань. Ібсен ввійшов у світське товариство, почав брати уроки латини та грецької, деякі науки вивчав самостійно.

Революційні події 1848 року у Франції, Угорщині доходять і до далекого норвезького портового містечка. В усій країні вони з особливою силою пробуджують літературні національно-романтичні традиції, а в творчості письменника-початківця знаходять свої перші політичні відображення. Саме в цей час на зміну раннім лірико-сентиментальним віршам Ібсена з'являються схвильовані відгуки на угорську революцію, цикл сонетів, викликаних датсько-прусською війною, дошкульні епіграми, спрямовані проти місцевої громадської і бюрократичної верхівки. Шум цих же міжнародних бур змусив Ібсена вперше виступити і в ролі драматичного письменника. Із латинських класиків, яких він вивчав, Ібсен узяв сюжет своєї першої трагедії «Катіліна», надрукованої в 1850 році на власний страх і риск таким же юним, як і сам автор, захопленим шанувальником його таланту. Трагедія пройшла непоміченою критиками і театрами. Більша частина тиражу її видання була продана якомусь крамареві на обгортковий папір. (Слайд 7)

Весною 1850 року Ібсен поїхав у столицю — в Хрістіанію (нині м. Осло), де, однак, йому не вдалося здійснити свого наміру — стати студентом медичного факультету. Відсутність потрібних коштів і невдача на екзаменах закрили перед ним дорогу в науку, але побічно сприяли тому, що Ібсен, залишившись у столиці і ведучи в ній життя вільного літератора, пройшов другу, після аптекарського учнівства, ступінь школи життя. Він діяльно співробітничає в періодичній пресі, бере участь в робітничому русі, який розвивається під керівництвом одного з ранніх норвезьких дрібно­буржуазних соціалістів, Маркуса Тране, бере участь у виданні сатиричного журналу « Андхрімнер». У столиці Ібсен віч-на-віч стикається з норвезькою «великою» політикою, що творилася як у стінах парламенту, так і в різних політиканствуючих гуртках. До цього часу слід віднести і його разчарування в цій «великій» політиці, яка в дійсності була політикою малих і здебільшого вузько-користолюбних ділових комбінацій. (Слайди 8-10)

У 1852 році, після відносного успіху одноактної поетичної драми «Богатирський курган», Ібсен одержав запрошення на посаду драматурга і режиcepa при міському театрі в Бергені. Тут він написав і поставив цілий цикл и'єс за мотивами національних переказів, саг та богатирських пісень. (Слайд 11)

У 1857 році Ібсен працює художнім керівником норвезького театру а Хрістіанії, де йому довелося витримати серйозну боротьбу за проникнення національної тематики на столичну сцену на противагу винятково датському впливові, який панував там, так й в усьому норвезькому культурному житті. Тут же настав і рішучий перелом у філософських та суспільних настроях письменника, який провів різку грань між собою і пануючими в соціально-політичному житті країни партіями відвертих реакціонерів і удаваних демократів ліберально-примиренського напрямку. Протести і нападки, мішенню яких стала його нова п'єса — «Комедія кохання», цькування, влаштоване проти письменника і реакціонерами і ліберальствуючим міщанством, гірке розчарування і обурення, викликані в нього датсько-прусською війною, в якій Ібсен цілком справедливо побачив загрозу незалежності всього півострова, прискорили рішення письменника покинути батьківщину. У квітні 1864 року він виїхав за кордон, де й прожив — у Римі, Дрездені та Мюнхені — до 1891 року, лише двічі на короткий час відвідавши батьківщину. (Слайд 12)

Живучи за кордоном, Ібсен має можливість ближче і ширше познайомитися з світовим політичним життям, тим більше, що у 60—70-ті роки перед його очима розгорнулись події такого першорядного історичного значення як об'єднання Італії, франко-прусська війна, виникнення і загибель Паризької Комуни. В цей час він створив такі драми як «Пер Гюнт», «Бранд», «Кесар і Галілеянин», «Ляльковий дім», «Стовпи суспільства», «Привиди» тощо. (Слайд 13)

У 1891 році Ібсен повернувся на батьківщину. А у 1898 році Норвегія урочисто відсвяткувала сімдесятиліття великого письменника.

Помер Генрік Ібсен 1906 року після виснажливої хвороби.

Еволюція творчості Ібсена (слайд 14):

1848-1864


І період творчості — національно-романтичний. Оспівує героїчне минуле Норвегії. «Катіліна», «Богатирська могила»


1865-1878

II період творчості — реалістичний. Засудження буржуазної дійсності — «Бранд»,«Пер Гюнт»


1878-1896

III період творчості — створення «нової драми». «Ляльковий дім» (1879), «Привиди», «Дика качка»

Ібсен і українська література

В Україні про творчість Ібсена писав І. Франко (стаття «Ворог народу» Г. Ібсена», 1891, та ін.; замітка до 70-річчя від дня народження письменника, 1898). Відштовхуючись від вірша Ібсена «Сила спогаду», І. Франко написав «Школу поета (за Ібсеном)», одна із повістей І. Франка має ібсенівську назву «Основи суспільності».

Творчість Ібсена характеризували Леся Українка (стаття «Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.», 1901), Н. Кобринська (ст. «Про «Нору» Ібсена», 1900). Драми Ібсена йдуть на українській сцені з поч. XX ст.

Окремі драматичні твори Ібсена переклали А. Крушельницький («Коли ми, мертві, воскреснемо»), М. Загірня («Ворог народові», «Примари», «Нора» та ін.), Н.Грінченко («Гедда Габлер», «Жінка з моря «та ін.), М. Голубець («Пер Гюнт»), а також М. Грушевська, Ю. Кміт, Ю. Зорянчук, В. Гладка, К. Корякіна, І. Стешенко та інші.

Деякі вірші Ібсена переклали І. Франко, О. Жихаренко, О. Бурґардт, Д. Павличко, Н. Іваничук та інші.

«Нова драма» Ібсена

З другої половини ХІХ ст. драматурги шукали нових форм мистецтва, прагнули наблизити драму до сучасності, приділити більше уваги внутрішньому світу людини.

У центрі уваги «нової драми» кінця ХІХ - початку XX ст. постала особистість з її переживаннями і почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити певні події, їхні твори - своєрідна метафора життя особистості (особливо її внутрішнього життя) та світу.

Біля витоків "нової драми" стоїть творчість Генріка Ібсена. Важливою прикметною рисою творчого методу норвезького драматурга є те, що основна увага концентрується не на інтризі, а на оцінці подій і вчинків, що відбулися в минулому. Головним елементом драми у Ібсена стала дискусія, яка мала на меті виявити різні позиції героїв. Глядач шукає шляхи вирішення проблеми разом з героями.



Риси «нової драми» (слайд 15):

1. У центрі уваги - душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи. Показ трагедії життя.

2. Конфлікт внутрішній - зіткнення персонажів із трагедією буття, зіткнення різних ідей, духовні суперечності героїв.

3. Герой - особистість, "духовний симптом" епохи.

4. Відтворення загальної атмосфери часу, духовних пошуків епохи, прагнення морального пробудження особистості й суспільства.

5. Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.

6. Умовність, узагальнюючий зміст.

7. Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.

8. Показ на сцені людей різних соціальних прошарків, демократизація мови.

9. Зникнення чіткого поділ драматичних творів на комедію, трагедію та драму, поява трагікомедії.

10. Відкритий фінал, який спонукає до роздумів, дискусій.

Історія написання драми "Ляльковий дім", її творча доля. Символіка назви п'єси.

1. Історія створення (слайд 16)

П'єса задумана в 1878 році (перші начерки із заголовком "Нариси до сучасної трагедії" датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув у класичній формі трагедіївисловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-данська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п'єси "Бранд" 19-річна дівчина написала книгу "Дочки Бранда", яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір'ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за ад'юнкта Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. У 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, великий комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель - але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім'ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, який незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічнохворий, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ибсеном. Саме її життя стало основою для сюжету "Лялькового дому".

Цікавою і складною є і сценічна доля твору.

На початку 1900 років ібсенівська драма заполонила всі європейські сцени. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879 у Королівському театрі у Копенгагені.

Саме в цей час у п’єсах Ібсена грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Агнес Сорма. Найкращі акторки світу, граючи роль Нори, втілювали задум Ібсена по-різному (слайд 17).

Італійська прима Елеонора Дузе не погоджувалась з авторським фіналом і драматург був змушений його змінити. Російська акторка Віра Комісаржевська навпаки повністю зберігала у заключній сцені ібсенівський текст. І обидва варіанти мали величезний успіх. На українській сцені п’єса вперше була поставлена ще в 1900 році в київському театрі «Соломон». Але публіка ще не була готова її однозначно сприйняти.



  • Як ви думаєте чому?

Сучасний театр також ставить драми Ібсена, особливою увагою режисерів користується саме «Ляльковий дім»

Екранізації

  • 1973 - "Ляльковий дім", режисер Джозеф Лоузі, у ролях Джейн Фонда, Едвард Фокс, Тревор ХовардДевід Уорнер. Франція / Великобританія

  • 1973 - "Ляльковий дім", режисер Патрік Гарланд, у ролях Ентоні ХопкінсКлер БлумРальф Річардсон, Денхолм Елліот. Великобританія

  • 1973 - "Нора. Ляльковий Дім", режисер Арилд Брінкманн, у ролях Кнут Рисан, Лісі Фьельстад, Пер-Теодор Хауген, Бенте Берсюм. Норвегія 

Цікаві факти

У 2001 році ЮНЕСКО включило рукопис "Лялькового дому" в список " Пам'ять світу".

На честь головної героїні п'єси Генріка Ібсена названий астероїд (783) Нора, відкритий в 1914 році.

«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Філософські, моральні та соціальні проблеми твору. (Слайди 19-22)

Літературна вікторина за сюжетом твору (слайд 23):

1. Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)

2. Який подарунок просила Нора в чоловіка на Різдво? (Гроші)

3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)

4. Чому раділа сім'я Хельмерів напередодні Різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім'я буде добре забезпечена.)

5. Що просить Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)

6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)

7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)

8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)

9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)

10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)

11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об'єднатися; щоб мати, для кого жити)

12. На яке «диво» очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)

Проблемні питання для міні-диспуту (слайд 24):


  • У чому, на вашу думку, полягає символічність назви п’єси «Ляльковий дім»?

  • Розшифруйте ланцюжок «дочка-лялька – дружина-лялька - особистість».

  • Чому Нора не признається чоловікові у скоєному?

  • Чи згодні ви з тим , що Нора є жахливою матір’ю?

  • Доведіть, що «Ляльковий дім» - соціально-психологічна драма.

Жанр - соціально-психологічна драма.

Центральна тема п'єси - становище жінки в суспільстві, бунт проти суспільної моралі.

Ідея – розкриття безправного становища жінки в «чоловічому» суспільстві.

Проблематика:

- жінка і суспільство;

- особистість і суспільство;

- багатство і бідність;

- проблема сім’ї;

- відповідальність за свої вчинки;

- материнський обов’язок;

- сенс життя і щастя.



Композиція п'єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

Ще однією важливою особливістю драми є її відкритий фінал і використання художніх символів, які допомагають розкрити складну психологію поведінки героїв твору.



Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (слайд 26):

  • В чому проявляється відкритий фінал твору?

  • Які можливі повороти сюжету, відмінні від авторського?

  • Які художні символи є у творі (ялинка, Різдво, мигдалеве печиво, тарантелла)?

  • Які події в житті героїні вони символічно передбачають?

  • Якими рисами характеру можна наділити Нору? (характеристика Нори)

Інтерактивна вправа «Мікрофон» (слайд 27):

Закінчіть речення:



  • Сімейне щастя Хельмерів, на мою думку, не склалося, тому що …

  • Проблема сім’ї – це проблема …

Домашнє завдання: вивчити біографію Ібсена, скласти характеристику Нори, читати комедію Б.Шоу «Пігмаліон».

Підведення підсумків. Оголошення і мотивація оцінок.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал