Генії не падають з неба, вони повинні мати можливість отримати освіту й мати умови для розвитку



Скачати 461.73 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації14.12.2016
Розмір461.73 Kb.
1   2

Формування інноваційного рівня компетентного педпрацівника


В колективі була проведена кропітка робота щодо вивчення теоретичних основ життєвих компетенцій системи навчання, проведено чотири навчальних семінари, на яких було опрацьовано роботи В.А. Нищета «Життєва компетентність як складова шкільного навчання українознавчих предметів», Людмила Лисогор «Життєва компетентність як умова реалізації особистості», Горностай П. П. « Життєва компетентність в умовах обмеженості життєвого світу», літературу з питань педагогічних інновацій, матеріали фахової преси з проблемного питання. Проведено два семінари за участю психолога з питань психологічного аспекту компетнісного підходу до навчання. Адміністрація та вчителі школи знайомилися з досвідом роботи Одеської та Черкаської областей, з напрацюваннями інших шкіл, що працюють над формуванням життєвих компетентностей школярів.

У школі проводяться педагогічні ради , семінари-практикуми, науково-практичні конференції, психолого-педагогічні семінари, творчі звіти вчителів ,з впровадження технологій життєтворчості, працює творча група вчителів з питання «Формування життєвих компетентностей засобами навчальної діяльності.

У закладі здійснюється психологічний супровід інноваційної діяльності - психодіагностика, психопрофілактика, психологічне навчання вчителів, моніторинг комфортності учнів в умовах інноваційного процесу, вивчення психологічного мікроклімату в педагогічному колективі та в учнівських колективах, виявлення здібностей, пошук прихованих талантів.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення інноваційних процесів у закладі


З метою створення належних умов для підвищення фахової майстерності вчителів, ознайомлення їх з новітніми освітніми технологіями, інноваціями в освіті у школі створено методичний кабінет .
У методичному кабінеті школи містяться такі матеріали:
• „Методичний банк”, що містить інформацію щодо сучасних освітніх технологій, ефективних методів, форм роботи, прийомів педагогічної техніки;
• „Інформаційно-методичні матеріали” – розробки вчителів школи з формування життєвих компетентностей учнів;
• „Інформаційний каталог з новітніх технологій”;
• „Каталог публікацій вчителів школи у пресі”;
• „Матеріали по передовому педагогічному досвіду”;
• „Портфоліо педагогічних працівників та учнів”

• інформаційні стенди ;


• фахова преса (газети видавництв „Шкільний світ”, „Основа”), журнали „Педагогічний вісник”, „Управління школою”, „Обдарована дитина” тощо;
• література з психології та педагогіки;
• література з новітніх технологій навчання;
• література щодо організації роботи з обдарованими дітьми ;
• нормативно-правове забезпечення освіти;
• література з управлінської діяльності;
• література, бібліографія з проблемного питання.
• програми з базових дисциплін, розробки уроків з формування життєвих компетентностей , науково-дослідницькі роботи учнів, програми факультативів, курсів за вибором.

В учительській міститься змінний стенд „Методичний вісник”.

Таким чином, у закладі створено належні умови для впровадження інновацій.


Креативність – творча новаторська діяльність
«Ні у кого не виникає сумніву,

що прогрес цивілізації залежить

виключно від обдарованих людей.»

К. Пекес «Обдаровані діти»

Основний показник дитячих обдарувань – креативність, тобто здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань. Дослідженнями фахівців в галузі обдарованості та креативності доведено, що під час розробки нових технологій розвитку обдарованої особистості слід враховувати:

- природні обдарування дитини;

- роль педагогів у навчанні таких дітей;

- вимоги до їх знань і потреби суспільства.

Креативність- творча новаторська діяльність, новітній термін яким окреслюються «Творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора.»

Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття" спрямовує процес реального оновлення стану сучасної середньої освіти через магістральний напрям – творчість вчителя-предметника та його співтворчість з учнями. Цілком очевидно, що саме такий підхід педагогів до виконання своїх професійних функцій є умовою й водночас показником інтенсивного безперервного вдосконалення навчального процесу, на противагу застарілому, репродуктивному, стереотипному підходу до нього. Сучасна освіта потребує педагогів – творчих особистостей з високим рівнем здатності до створення нових ідей з нетрадиційним мисленням, готових швидко й оригінально розв’язувати навчальні проблемні задачі. Така внутрішня особистісна тенденція до творчого розв’язання проблем у психолого-педагогічній науці дістала назву креативність. Очевидним є те, що лише вчителі, які мають достатньо розвинені креативні якості, можуть досягти високої професійної майстерності і сформувати творчі особистості своїх вихованців, стимулювати зростання їхніх інтелектуальних сил і можливостей.

Метою загальноосвітньої та вищої школи XXI ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми особистісно зорієнтованого, розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу учням готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

На мою думку, сучасний педагог – це насамперед творчий вчитель, який відмовився від ролі ретранслятора готових істин і перейшов на позиція помічника, консультанта, організатора навчальної роботи на основі діалогічного спілкування, спільної пошукової діяльності, що сприяє розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей кожної дитини.

Потрібно пам’ятати настанову великого педагога В. Сухомлинського про те, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування в голови дітей знань. Розуміння необхідності орієнтації освіти на формування особистісних якостей в учнях зародилося ще в надрах соціократичної школи, завдяки новаторам гуманістичної педагогічної думки – В. Сухомлинському, Ю. Азарову, Ш. Амонашвілі, Є. Ільїну, Ю. Львовій, С. Лисенковій, В. Шаталову та іншим. Вони збагачували вітчизняну педагогіку ідеями діалогічного спілкування, досвідом співпраці вчителя та учнів, методами розвивального і випереджувального навчання. На жаль, їхні творчі знахідки так і не були перенесені в широку освітню практику.

Ми повинні навчити людей бути креативними в тому сенсі, щоб вони були готові сприймати нове, вміли імпровізувати, не боялися змін, уміли зберігати спокій. Ми маємо виростити новий тип особистості – людей-імпровізаторів, здатних миттєво приймати творчі рішення.



Формування життєвих компетентностей на уроках гуманітарних дисциплін

Українська мова та література

Значні потенційні можливості для формування творчої особистості мають такі предмети як "Українська мова" та "Українська література", завдяки яким учні долучаються до мистецтва слова, національної та вселюдської культури й отримують багатий матеріал для всебічного розвитку своїх інтелектуальних, моральних, естетичних та креативних якостей, а це значить, що потрібно виробляти в учнів уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв’язання певного поставленого завдання, не боятися творити нове, навіть помиляючись, тому що на помилках учні вчаться. Вчителеві необхідно збагачувати інтелектуальну, моральну, емоційно-вольову, естетичну, екзистенційну сферу діяльності та мислення учнів на всіх уроках української мови та літератури.

Навчання в сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття всіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності та творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту всіх навчальних предметів школи, зокрема, української мови та літератури, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та розвиток їхніх творчих можливостей.

Учителі середньої та старшої школи намагаються працювати над виявленням творчого потенціалу учнів, які прийшли з молодших класів, з тим, щоб і надалі розвивати в них творчу уяву, фантазію, мислення і творчий підхід до вивчення української мови та літератури.

Одним із основних завдань, над яким вони працюють, є розвиток дитини як неповторної, унікальної індивідуальності, формування в неї творчого потягу до прекрасного, виявлення свого внутрішнього сприйняття художніх творів, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Тому насамперед намагаються створити на уроці такі умови, за яких дитина почуває себе вільною у пошуку, не скованою рамками заборони, а розкриленою для творчого процесу - написання твору, вірша або казки. Творчих учнів в класі одиниці, в основному, діти бояться творів на задану тему, бо, очевидно, є проблеми із уявою, фантазією. Під час прослуховування учнівських творів я намагаюсь допомогти їм, пропонуючи всім додати в текст епітети, уникнути повторів, русизмів. Робота така є захоплюючою, діти із задоволенням переробляють свої тексти, додаючи нові слова, слідкують за ходом думок учнів, самі оцінюють твори однокласників. І, як правило, не помилялись. Звичайно, дуже добре, якщо у дітей сформовані навички грамотною письма, але якщо робота вчителя спрямована на те, щоб учні вийшли зі школи лише грамотними особистостями, то це, на мою думку, не принесе повноцінного бажаного результату. Такі діти не зможуть в усіх барвах сприймати навколишню дійсність, зрозуміти своє призначення на землі, не зможуть по-своєму, неповторно і яскраво висловлювати свої почуття, мрії та бажання.

Своїх учнів учителі заохочують до написання казок, оповідань, гуморесок, віршів. Звичайно, перші твори не є досконалими, але найцінніше те, що діти прагнуть самостійно злетіти у високе небо творчості, відчути на повні груди смак вітру, пробитися через тверді ґрунти людської байдужості до бажання творити добро, бути милосердними, чутливими.

На уроках української літератури обов’язково дають завдання поспостерігати за мовою дійових осіб, їх вчинками і діями, вчать аналізувати тексти, де негативні риси засуджуються, а позитивні риси подані як приклад для наслідування. Так, під час читання "Міфів та легенд українців" учителька української мови та літератури Л.І. Маринюк дає такі запитання для роздумів: "Якими людськими рисами наділена у легенді природа "Чому буває сумне сонце?", "Які риси характеру людини цінувалися в давнину? А чи сьогодні вони в пошані?" (до легенди "Про вогонь"), "Чому перестало щастити чоловікові?" (до легенди "Про вітер"), "Чи завжди добре жити із найсильнішим?" ("Чому пес живе коло людини?"). Ці запитання потребують роздумів, на них немає однозначної відповіді, тому діти аргументують свої думки, а це вже свідчить про творчий підхід до вивчення навчального матеріалу. Під час опрацювання казки І. Франка "Фарбований Лис" учні виходили за рамки казки в наше реальне життя і намагались зіставити фарбованого в голубий колір фарби хитрого Лиса Микиту із фарбованими в різні кольори політиків сьогодення, а це свідчить, що діти швидше дорослішають, аніж ми про них думаємо. І крім хитрого Лиса, вони виділили переляканого Вовчика-Братика, що надибав і Вовчицю, і Ведмедя, і Кабана, і Оленя, навіть мавпу Фрузю. Не думав, не гадав в далекому XIX ст. І. Франко, як по-сучасному зазвучить його казка для дітей (а, я гадаю, і для дорослих), якщо вдумливо прочитати казку, що має глибинний філософський підтекст, і в XXI столітті вона аж ніяк не втратила своєї актуальності.

Для того, щоб навчити дітей уявляти прочитане, тобто бути самим собі режисером, треба вчити учнів заглиблюватись у текст, помічати навіть дрібниці, щоб потім відтворити їх в уяві, а значить, запам’ятати. Щоб правильно проаналізувати художній текст, його слід правильно прочитати. І тому мені відразу пригадуються слова В. Сухомлинського "Справжнє читання – це співпереживання. Тільки за цієї умови вивчення художнього твору стає ідейним переконанням, бо найтонші й найживотворніші корінці переживань – почуття". Тому треба докласти всіх зусиль, щоб учні сприймаючи твір, співпереживали б із його героями. А для цього потрібна особлива творча атмосфера, застосування вчителем таких методів і прийомів, які б активізували розумову діяльність, викликали б у дітей певні емоції. І шлях творчого осмислення художнього слова буде таким:



Слово – почуття – переживання – думка – мислення – уява.

До цього ряду додаються два психологічних стани – почуття і переживання, що свідчить про те, як слово впливає на емоційний стан людини, зокрема, й дитини, і це є рушієм до творчої уяви. Нові твори художньої літератури, які введені в курс вивчення української літератури 5 класу, вважаю вдалими. Вони цікаві для дітей, легко сприймаються і примушують заглиблюватись в художню тканину твору, вчать зіставляти прочитане із реальним життям. Читаючи казку "Близнята" І. Липи, діти, наприклад, дуже цікаво трактували вислів "всі були веселі, задоволені й немовби щасливі". Пояснювали, як вони розуміли слова із казки "насолоджуючись власним життям, вони (люди) зовсім перестали дбати і думати про свою державу". "Щастя батьків несло за собою нещастя дітям". Учням давалось завдання: "Чи згодні ви із твердженням: "Втіха в тому, щоб забути все на світі". І кожен, хто відповідав, намагався дати відповідь, наводячи приклади із оточуючого життя, що свідчив хоч і про невеликий, але життєвий досвід учнів та їхнє критичне ставлення до всього прочитаного. Сподобалось, як творчо учні підійшли до вивчення казки "Цар Плаксій та Лоскотун" В. Симоненка. Тут були і артистична гра, і творче художнє читання за ролями, і порівняльна характеристика Плаксія і Лоскотуна, і гра, і творча робота в групах над дослідженням проблемних запитань, наприклад:

Сміх Лоскотуна – це зброя чи ліки?

Чи є у вашому житті люди, схожі на персонажів казки?

Чи схожа історія, описана у казці, на сучасне життя? Чим?

Потім учні робили порівняльну схему – характеристику двох героїв, звісно, під керівництвом вчителя:

Цар Плаксій Лоскотун

(його малюнок-портрет) (теж його малюнок-портрет)

Сльози ------------------------------ сміх

Цар ---------------------------------- дядько

Зло ----------------------------------- добро

Горе --------------------------------- щастя

Посіпаки --------------------------- біднота

Слуги -------------------------------- друзі

Хвороба ----------------------------- здоров’я

Смерть -------------------------------- життя

І висновок: Цар Плаксій – песиміст, а Лоскотун - оптиміст.

Учні з молодших класів знайомі із антонімами, тому охоче працюють над даним матеріалом, із таким завданням справляються швидко, придумуючи навіть свої пари антонімів, які вчитель і не планував.

Окремо хочу зупинитися на такій цікавій темі як "Акровірші". Це новий, невідомий ще досі учням матеріал. І діти із задоволенням самі стали творити свої акровірші, чим мене дуже потішили. Ось кращі зразки цих робіт:

Маленька, червона квітка в полі цвіте,

А листя зеленіє, зеленіє й росте.

Коли квітка осипається, то ви її їсте.

(Мак)

Чай із неї часто п’ємо



А вона смачно пригощає.

Шкода, що сама не готує,

Каву кожен з неї п’є,

А напої у ній різні є.

(Чашка)

Можливо, акровірші не такі ще довершені, але творчий потяг є для створення такого виду твору. А це вже перший крок до творчого осмислення того навчального матеріалу, який викладається в курсі "Українська література" 5 класу.



І загадки учні також намагаються самі творити. Ось, наприклад, такі:

Маленька, м’якенька,

тепленька, добренька,

а як мишку побачить,

зразу ж стає зленька.

(Кішечка)

Обов’язковий елемент уроків української мови та літератури – це написання різних видів творчих робіт. Розумію, що не всі учні здатні викласти свої думки на папері, але прагнення щось сказати своє я ціную у своїх дітях. Під час виконання таких робіт понад усе ціную самостійність. Бо творчий процес не такий вже й легкий, але якщо в системі працювати, то з часом учні радують нас, вчителів, маленькими шедеврами своїх творчих поривань. Важливо переконати учнів у тому, що власна думка – найцінніша, тому не треба вживати стандартні, шаблонні, трафаретні фрази, бо вони нівелюють навіть одну на весь твір розумну тезу, речення, абзац. Та я гадаю, що і самій дитині буде приємно і цікаво вислухати твір свого однокласника, порівняти свою роботу із іншими і прагнути покращити свою роботу. Твір кожного учня привертає увагу товаришів, викликає критичне ставлення до написаного, а якщо робота творча, яскрава, то ще викликає у всіх захоплення, повагу, тобто збуджує певні почуття від почутих думок
Робота над словом – надзвичайно важливий засіб розвитку творчих здібностей учнів. Це привчає кожного з них уважніше ставитися до написання твору, до вміння добирати влучні й образні слова, які б найкраще розкривали думку. Для цього на уроці використовується логічний аналіз тексту, виділення в ньому основної думки і деталей.

Для того, щоб навчити учнів писати цікаві й змістовні твори, виявити і розвинути креативні здібності дітей, необхідно показувати приклад власною роботою, тому в кожен урок вноситься творчий елемент, пошук чогось нового, розв’язання проблемних завдань і запитань, щоб учні відчули неповторність цих уроків, запам’ятали їх. І тоді в учнів виникатиме бажання висловлювати власні, самостійні думки, поділитися ними з іншими. А заодно будуть формуватися в них високі моральні якості.

Вважаю, що особистість учителя на уроці – секрет успіху. Тому уроки важливо проводити жваво, послідовно і обов’язково емоційно, щоб учні були співрозмовниками, легко включались у бесіду, не боялись висловити свою думку, навіть в чомусь і помиляючись. Учні мають право на помилку! А нам, вчителям, потрібно допомогти дитині повірити в себе, поставитись до неї доброзичливо, довірливо, але із розумною вимогливістю, не допускаючи панібратства. Процес розвитку креативного мислення не може обмежуватися лише уроками. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота, конкурси участь у олімпіадах, МАНах.

«Сподіваюсь, що учні пронесуть у своїх серцях любов до рідного слова, до рідної української мови, і передадуть цю любов у спадок своїм дітям та онукам, бо тільки так можна зберегти і примножити любов до того, що тебе тримає на світі – це спілкування рідною мовою.» - зазначає Л.І. Маринюк.

Із Твору «Я – європеєць»

Катя Кириченко:

«…Я народилася в Новоазовську а проживаю на Хмельниччині, бо так склалися обставини. Події на сході змінили багато чого у нашій родині : переїзд, влаштування дітей і батьків, адаптація до колективу до умов життя.........

Я переймаюсь за все, що відбувається в нашій країні і часто замислююсь над тим, що я, 15- річна дівчина, можу зробити вже сьогодні для добробуту держави? Мені прикро, боляче і сумно. На сході залишилися мої друзі, сусіди, родичі. Чому так? Хто винен? Чому постраждали діти? Чому сім’ї не дочекалися повернення із бойових дій сина чи батька..?»

Останнім часом учені почали виділяти компетентність як окремий підхід до навчання мови. Компетентісний підхід забезпечує формування низки компетенцій, якими має оволодіти кожний мовець.

Творча особистість – головна мета креативної системи навчання. Творча особистість – це та цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, які певною мірою змінюють на краще життя людини. Креативна дидактична система визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі якої – гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів.

Відродження інтелектуального потенціалу України потребує систематичного, цілеспрямованого розвитку в школярів усіх типів навчальних закладів загальнонавчальних умінь і навичок. Поряд з цим повинні поглиблюватись і творчі вміння. А це спроможний зробити тільки творчо налаштований вчитель, який інтелектуальні вміння та навички вдосконалює із врахуванням вікових аспектів в процесі міжпредметного, цілеспрямованого, активаційного забезпечення, випереджального навчання, операційно-системного формування, поетапності, особистісно зорієнтованого навчання.

Учні учителів нашої школи - постійні учасники і призери конкурсів, олімпіад

Гонюк І. – III місце в районному конкурсі ім. Петра Яцика

Бугай І. – I місце в районному конкурсі ім. Петра Яцика

Налімова В. і Кириченко К. - призові місця в районній олімпіаді з української мови і літератури.

2013р Середа Вікторія - III місце в обласному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика, переможець районного етапу конкурсу знавців рідної мови, III місце в обласному мовно – літературному конкурсі ім. Тараса Шевченка, II місце в районній олімпіаді з української мови та літератури.

Треба кожному вчителеві запам’ятати слова А. Дістервега: "Учитель мусить бути творцем". Тоді і учні будуть творчими послідовниками свого наставника.
Зарубіжна література

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Під час вивчення зарубіжної літератури формуються такі предметні компетентності: емоційно-ціннісна (розкривається гуманістичний потенціал та естетична цінність творів зарубіжної літератури, формується світогляд учнів, їх національна свідомість, мораль та громадянська позиція), літературознавча (вивчаються літературні твори у єдності змісту і форми, учні оволодівають основними літературознавчими поняттями, застосовують їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розглядають літературні твори, явища і факти у контексті літературного процесу, виявляють специфіку літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку світової літератури, розкривають жанрово-стильові особливості художніх творів, знайомляться з основними принципами художнього перекладу), загальнокультурна (під час уроків учні усвідомлюють твори художньої літератури як важливу складову мистецтва, знайомляться з основними цінностями зарубіжної художньої культури, розкривають особливості творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлюють зв’язки літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, на уроках розширюється ерудиція учнів, виховується їх загальна культура, повага до національних і світових традицій, толерантне ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей), компаративна (порівнюють літературні твори, їх компоненти (теми, мотиви, образи, поетичні засоби та інше), явища і факти, що належать до різних літератур, встановлюють зв’язки між українською та зарубіжною літературами, розглядають традиційні теми, сюжети, мотиви, образи у різних літературах, зіставляють оригінальні твори і україномовні переклади).

Отже, компетентнісно спрямована літературна освіта відрізняється практичною спрямованістю, її результат – це здатність учня використовувати здобуті знання, засвоєну інформацію в комплексі у різноманітних нестандартних умовах, проблемних ситуаціях.

Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку.

На уроках зарубіжної літератури це досягається за допомогою навчального діалогу. Тобто діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та етико-культурним принципом вивчення літератури в школі.

Рівноправному діалогу вчителів і учнів підпорядковано словесне малювання, прогнозоване читання, розповіді, коментарі до творів.

На таких уроках школярі вчаться розлого висловлювати і аргументувати свою думку, вести дискусію.

Формуванню головних компетентностей школярів на уроках зарубіжної літератури сприяє також застосування комп’ютерних технологій, прийомів інтерактивного навчання, елементів критичного мислення, інтелектуальні марафони, брейн-ринги, вікторини, ігрові моменти, випереджаючі завдання, залучення школярів до різних досліджень, пов’язаних з лабораторією письменника.

Оскільки в новому Державному стандарті значна увага приділяється уроку компаративного аналізу, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури, тому намагаюся використовувати його частіше. Мета такого уроку - глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

У своїй практиці учителька зарубіжної літератури Шершун Н.В. має проведені такі уроки компаративного аналізу:

5 клас. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні); казка про тварин – один з найдавніших різновидів народної казки. Образ лиса в казках народів світу. Подібність та своєрідність народних казок про лиху мачуху та бідну пасербицю. “Попелюшка” Шарля Перро та її пізніші інтерпретації. Генріх Гейне «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв'язок із фольклором (пісня).

6клас. Порівняльна характеристика байок Езопа, І.Крилова і Л.Глібова «Вовк і Ягня»; порівняльна характеристика Робінзона Крузо і Бена Гана (за романами Д.Дефо «Робінзон Крузо» і Р.Стівенсона «Острів скарбів»).

7 клас. Елементи компаративного аналізу під час вивчення теми «Літературна балада» («Утвердження самоцінності людського життя в баладі Ф.Шиллера «Рукавичка»; «Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі Гете «Вільшаний король»); історична тема в художній прозі. Рицарство та козацтво.

8 клас. «Порівняльний аналіз поем «Іліада» й «Одіссея» Гомера та «Енеїди» Вергілія.

9 клас. «Співці свободної стихії і непокірної надії» (компаративний аналіз вірша О.Пушкіна «Фонтан у Бахчисарайському палаці» та сонету А.Міцкевича «Бахчисарай».

10 клас. Майстри соціальної прози: Стендаль, О. Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін. Микола Некрасов. “Трійка”, “На смерть Шевченка”. Перегуки поезії М. Некрасова з поезією Т.Шевченка.Урок позакласного читання. «Образи маленьких героїв у творчості Чарльза Діккенса і Федора Достоєвського» (На матеріалі творів

Ф. Достоєвського «Хлопчик у Христа на ялинці» і «Пригоди Олівера Твіста»

Ч. Діккенса).

11 клас. «Тема війни в творчості О.Твардовського та Л.Костенко».

«Ключ до роману Булгакова «Майстер і Маргарита». Порівняльний аналіз розділу «Понтій Пилат» і епізоду з серіалу Володимира Бортко."Епічний театр" Бертольда Брехта і авангардний театр Леся Курбаса.

Робота з Вічною Книгою: біблійні мотиви у творчості Т.Шевченка, Л.Костенко, Л.Українки, І.Франка, М.Булгакова; біблійні образи у творах Данте, Гете, І.Франка, Л.Українки, П.Тичини, Г.Сенкевича.

Головною характеристикою учня-читача є компетентність, яка розглядається як система певних якостей особистості, що дають йому змогу ефективно вступати у взаємодію з будь-яким твором, оперувати його елементами, вести діалог з ним залежно від настанови читання, власних стратегій сприймання та розуміння тексту.

Реалії сьогодення засвідчують загальне падіння рівня читацької активності, пріоритет аудіовізуальних засобів отримання інформації. Дослідники вказують, що основний мотив читання художніх творів сучасних школярів має прагматичний характер і пов’язаний з необхідністю реалізації навчальних програм. Зважаючи на ці складнощі, формування учня-читача має здійснюватися в єдиній системі використання різноманітних методів, прийомів і видів навчальної діяльності, де діалогічні форми організації навчальної діяльності повинні стати пріоритетними в системі розвитку читацької культури особистості.



Англійська мова

Модернізація української освіти визначає соціальні вимоги до системи шкільної освіти. Суспільству, що розвивається, потрібні сучасно освічені, етичні, завзяті люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи можливі наслідки, здібні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють розвиненим відчуттям відповідальності за долю країни.

У цьому світлі найважливіше завдання школи - формування повноцінних громадян своєї країни. Школа не може дати людині запас знань на все життя. Але вона в змозі дати учневі основні базові орієнтири основних знань. Школа може і повинна розвивати пізнавальні інтереси і здібності учня, прищепити йому ключові компетенції, необхідні для подальшої самоосвіти.

Сучасний стан розвитку міжнародних зв’язків, вихід України до європейського та світового простору змушують розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Знання іноземної мови дає додаткову можливість для самореалізації особистості в сучасних умовах.

Компетентнісний підхід є результатом нових вимог, що висуваються до якості освіти. Компетентнісний підхід - це:

• підхід, що акцентує увагу на результаті освіти, причому результат розглядається як здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях;

• підхід, за якого результати освіти визначаються значущими за межами системи освіти.

Таким чином, мова йде про зміну одиниць організації змісту освіти і зміну способів оцінки ефективності процесу освіти (оцінка якості).

Виявляють чотири аспекти (типи, варіанти, лінії, напрями) реалізації компетентнісного підходу в шкільний освіті:

• Ключові компетентності;

• Узагальнені предметні уміння;

• Прикладні предметні уміння;

• Життєві навички.

Введення компетенцій в нормативну та практичну складову освіти дозволяє вирішувати проблему, типову для школи, коли учні можуть добре оволодіти набором теоретичних знань, але відчувають значні труднощі в діяльності, що вимагає використання цих знань для вирішення конкретних життєвих завдань або проблемних ситуацій.

Компетентнісний підхід передбачає не засвоєння учнем окремих один від одного знань і вмінь, а оволодіння ними в комплексі. У зв'язку з цим змінюється, точніше, по-іншому визначається система методів навчання. В основі відбору і конструювання методів навчання лежить структура відповідних компетенцій та функції, які вони виконують в освіті.

Людина може стати компетентною лише сама, своїми зусиллями здобувши інформаційні ресурси для певної діяльності, випробувавши різні моделі поведінки в її процесі та обравши з-поміж них ті, що найбільше відповідають власній натурі.

Завдання навчального закладу — представити підростаючим поколінням наявні в людства ресурси для компетентної діяльності й надати їм достатні можливості випробувати різні способи їх використання, різні стратегії поведінки в реальних та змодельованих з навчальною метою ситуаціях.

Для успішної самореалізації в умовах зміни технологій, динамічного розвитку соціальних відносин сучасний громадянин повинен мати такі ключові компетентності, як: готовність робити усвідомлений і відповідальний вибір, готовність до самоосвіти, технологічну, інформаційну, соціальну (готовність до продуктивної соціальної взаємодії) та комунікативну компетентность.

Ключовими освітніми компетенціями є наступні:

1. Ціннісно-смислова компетенція.

2. Загальнокультурна компетенція.

3. Навчально-пізнавальна компетенція.

4. Інформаційна компетенція.

5. Комунікативна компетенція.

6. Соціально-трудова компетенція.

7. Компетенція особистісного самовдосконалення 

Спробуємо розглянути більш докладніше кожну з даних компетецій.

Ціннісно - смислова компетенція

Ціннісно-смислова компетенція - це компетенція у сфері світогляду, пов'язана з ціннісними орієнтирами учня, його здатністю бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватись у ньому, усвідомлювати свою роль і призначення, творчу спрямованість, уміти вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення.

Уроки англійської мови Павлюк Т.В. - благодатний ґрунт для реалізації даної компетенції, оскільки, використовуючи мову як засіб, вона вивчає з учнями початкових класів оточуючий світ у всіх його проявах. Учні опановують дану компетенцію, беручи участь в моральних бесідах, в ситуаціях морального вибору вчинків.

Здебільшого дана компетенція використовується при читанні текстів, аудіюванні та виконанні вправ на говоріння. Наприклад:



  1. Читання тексту.

Popular Sports.

Football is the world’s most popular sport. It is a team sport. A football team has got eleven players. A team wins by scoring goals. The players must kick the ball. They try to kick the ball into the other team’s goal. Only the goal keeper can pick up the ball. The other ten players mustn’t pick up the ball. The most famous football competition is the World Cup.

Tennis is another very popular sport. The players stand in an area called a court. They stand behind a net. They hit a tennis ball to each other with a racket. The ball must go over the net. It mustn’t hit the net and it mustn’t go out of the court. In some games there are only two players. This is called singles. In other games two players play two other players. This is called doubles. The most famous tennis competition is Wimbledon. Wimbledon is in London.

  1. Перевірка розуміння тексту.

Test

Choose and write:

Team, keeper, eleven, popular, kick, famous, court, racket, another, single, doubles, behind

  1. Football is the world’s most……….. sport.

  2. It is a …………sport.

  3. A football team has got……..players.

  4. The players must……. the ball.

  5. Only the goal……..can pick up the ball.

  6. The most ………football competition is the World Cup.

  7. Tennis is………..very popular sport.

  8. The players stand in area called……...

  9. They stand……..the net.

  10. They hit a tennis ball with a …….

  11. In some games there are only two players. This is called…….

  12. In other games two players play to other players. This is called…..

  1. Власне ставлення читача до прочитаного.

What is your favourite sport?

Do you like tennis/football?

It is good or bad to play tennis/ football?

Або ж вправа на говоріння.



1. Вправа « Опиши картинку»

Дітям пропонується картинка і вони мають описати її і виразити власне ставлення до неї. Наприклад, картинки до теми «Погода» у 2 класі.

Look at the picture 1 and describe it.

Tell me, do you like this picture? Why?

Загальнокультурна компетенція

Поняття загальнокультурної компетенції розглядається у різних аспектах:

- як професійно значима інтегративна якість особистості, її здатність взаємодіяти з представниками інших культур в умовах полікультурного суспільства, яка ґрунтується на сукупності знань, умінь, навичок, світоглядних уявленнях, ціннісних орієнтаціях та досвіді, і виявляється в розумовій культурі, загальній ерудиції, культурі спілкування, що дозволяють виконувати педагогічну діяльність;

- як культура особистості в усіх її аспектах, передбачає оволодіння національною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, а також дотримання принципів толерантності;

- як здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Під загальнокультурною компетенцією ми розуміємо специфічно людський спосіб буття, котрий визначає весь спектр практичної і духовної активності учня, його можливої взаємодії з навколишнім світом та собою і включає систему знань, умінь, навичок, а також моральних, етичних, духовних норм та цінностей.

Прислів'я та приказки (підбираючи українські еквіваленти діти переконуються , що різні народи різними словесними формами і образами часто мають історичні корені, висловлюють одні і ті ж ідеї) використовуються у всіх початкових класах, залежно від теми уроку.

Words of Wisdom


  • Home is where the hart is.

  • There is no place like home.

  • Дім там, де серце.

  • В гостях добре, а вдома краще.

Крім того, загальнокультурна компетенція реалізується при читанні різних автентичних текстів та діалогів, з яких учні можуть почерпнути необхідну інформацію. Також важливими при формуванні даної компетенції є рольові ігри.

Рольові ігри використовуються уже з 1 класу. Наприклад:



  1. Інсценізація діалогу

На прикладі поданого у підручнику діалогу учні розігрують свій діалог за ролями.

- Hello! How are you?



- Hello! I am fine, thank you. And how are you?

- I am fine, too. Thanks. Bye!

- Bye!

Навчально - пізнавальна компетенція

Навчально-пізнавальна діяльність учнів початкових класів повинна відповідати цілям, вона розвиває і виховує інтерес до навчання і виконує наступні функції:



  • прищеплювання молодшим школярам потреби і навичок самостійного поповнення знань;

  • розвиток у молодших школярів умінь і навичок логічних міркувань;

  • розвиток пізнавальних здібностей учнів початкових класів та вмінь використання всіх джерел пізнання;

  • формування світогляду молодших школярів. 

Основними методами викладання є проблемний виклад, інформаційно-евристичний метод, організація дослідницької діяльності. 

Момент спільного визначення цілей присутній на кожному уроці. Починаючи вивчати нову тему разом з дітьми обговорюємо сфери застосування даного матеріалу, його практичну спрямованість, розвиваючи тим самим дану компетенцію. Типові питання до учнів:



-Do you like going to your school?

-What’s subject do you learn at school?

-What’s your favourite subject?

- Why is it important to go to school?

Проблемний виклад здебільш використовується при поданні граматичного матеріалу, щоб діти самостійно досліджували і робили висновки. Проектні технології та використання різних відео якнайкраще реалізують дану компетенцію.

Проектні технології використовуються у 3- 4 класах. Наприклад, за зразком у підручнику описати свого друга.


  1. Проектна робота. Впр.3, с. 54.

Знайди фото свого друга, вклей на листок паперу, напиши розповідь про нього і оформи свою роботу.


My friend’s name is…

He/ she is a schoolboy/schoolgirl.

His/ her favourite day is…

His/ her favourite lesson is…

He/ She likes…

He/ She doesn’t like...


Інформаційна компетенція

Навчання англійської мови дає достатньо можливості для формування цієї компетенції. На сьогоднішній день комп'ютери міцно увійшли в життя дітей, вони мають доступ до Інтернету, користуються електронною поштою, і це є їх життєвою потребою. У початкових класах діти тільки починають використовувати комп’ютер з допомогою батьків. Отримуючи завдання, написати реферат або підготувати повідомлення, виконуючи творчі завдання, беручи участь у конкурсах, учні шукають додаткову інформацію з різних джерел, таким чином вдосконалюючи свою інформаційну компетенцію.

Інформаційні комп'ютерні технології зайняли чинне місце в процесі навчання. Практика показує, що вони мають чимало переваг перед традиційними методами навчання: індивідуалізація навчання, інтенсифікація самостійної роботи учнів, підвищення пізнавальної активності і мотивації учнів.

Наприклад, при вивченні граматичних явищ та конструкцій я застосовую мультимедійні презентації. Діти дуже часто при підготовці домашніх завдань користуються он-лайн словничками для перекладу. З мережі Інтернет вони скачують різні картинки для тих же самих проектних робіт та ін.


Комунікативна компетенція

Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціально-культурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві. Головною метою будь-якої системи освіти є розвиток особистості учня. Навчання виступає як основа та засіб психічного і в цілому особистісного розвитку людини.

Сьогодні ми повинні навчити наших учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ми повинні підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках іноземної мови викладач повинен формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають.

Робота над даною компетенцією реалізує найважливішу функцію навчання іноземної мови - комунікативну. Домогтися формування комунікативної компетенції можна послідовно і системно просуваючись по наступних напрямках.

Перш за все, кожна людина повинна вміти заявити про себе : представити себе, повідомити про себе певні відомості. В усній формі це реалізується при монологічному або діалогічному мовленні. Діти визначають соціальні ролі і ведуть діалог з різних тем. Перевагу віддаю проблемно-пошуковим завданням, мовним, рольовим іграм з застосуванням інтерактивних технологій кооперативного навчання: роботі в парах, методам «Акваріум», «Мікрофон», «Займи позицію», «Мозковий штурм» та іншим.

На початковому етапі слід насамперед навчати учнів слухати, повторювати та розуміти. Комунікативні завдання при цьому можуть бути різні. Наприклад:



  • послухати речення та обвести відповідні слова:

five pears four desks

1. There are five pears on the table

washing wearing

2. He’s washing hands

  • послухати і дописати речення:

I don’t like_____ I like____

У письмовій формі про сформованість комунікативної компетенції можна судити, коли учні здатні заповнити анкету , повідомивши про себе необхідну інформацію (починаючи від найпростішої - свого імені та прізвища, адреси в початкових класах).


Соціально - трудова компетенція

У нерозривному зв'язку з комунікативною компетенцією знаходиться соціально - трудова компетенція . Оволодіння комунікативною компетенцією означає володіння різними соціальними ролями. Основний спосіб, який я застосовую на своїх уроках – це рольова гра, про яку вже згадувалось раніше. Беручи участь у вирішенні різноманітних ситуацій , від найпростіших (знайомство , в магазині , за столом) до більш складних учні не просто практикуються у вживанні лексики та граматики , а готують себе до майбутніх соціальних ролей , до життя в суспільстві зі своїми законами і правилами.


Компетенція особистісного самовдосконалення

Особистість учня , його моральні якості , прагнення до самопізнання зростає і розвивається під впливом середовища , в яку потрапляє учень . Велику роль відіграє сам вчитель , стиль його спілкування з дітьми , його духовні цінності та пріоритети.

Таким чином, уроки англійської мови мають велику можливість для реалізації компетентнісного підходу, а саме для формування ключових компетенцій.

Крім уроків англійської мови великою підмогою в справі формування ключових компетенцій є позакласна робота з предмета, (фото з позакласних ходів) коли діти не відчуваючи тиску оцінок із задоволенням вдосконалюють і демонструють свої навички володіння англійською мовою та сформованість загальнонавчальних умінь і навичок в цілому.  (фото з позакласних ходів)

Це традиційні предметні тижні англійської мови, заняття з краєзнавства, відзначення свят англомовних країн (Хелловін, День святого Валентина, Різдво, Великдень та ін.) (фото з позакласних заходів)

Навчання англійської мови - взаємопов'язана система початкового, середнього та старшого ступенів , тому перехід з одного ступеня на інший не є для дитини стресом. На кожному ступені навчання вибудовується навчальний процес так , щоб дати дітям можливість реалізувати себе.

Сьогодні у світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи , тому важливим стає не наявність у дитини певного багажу знань, особистих якостей та здібностей, а й здатність застосовувати ті чи інші компетентності в житті.

Головною метою навчання іноземної мови в сучасній школі є розвиток особистості школяра, здатного використовувати іноземну мову як засіб спілкування в діалозі культур.

Гадаю, практичного результату навченості іноземної мови можна досягти передусім у процесі особистісно - комунікативного навчання, яке передбачає й вирішення завдань, пов’язаних з освітою, вихованням та розвитком особистості.

Протягом усього навчання іноземної мови формується й комунікативна компетенція, складовими якої є: лінгвістична, соціологічна, дискурсивна, стратегічна, соціальна та соціокультурна компетенції.

Під час планування уроків необхідно дотримуватися всіх перелічених принципів та умов, необхідних для формування комунікативної компетенції учнів:

Постійна мовленнєва практика учнів.

«Омовленість » певною мірою всіх вправ.

Використання комунікативного цінного матеріалу.

Постійна активізація мовленнєво – мисленнєвої активності учнів.

Мовленнєвий характер уроку.

Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках англійської мови учителька Лісова Л.І. шукає найкращі методи і засоби навчання. Серед них одним із найпріоритетніших для вчителів іноземної мови є інноваційний метод проектів. Хоча, з іншого боку, проектна робота не є новою методологією в навчання учнів, зокрема англійської мови.

Метод проектів успішно і досить активно розвивається, тому що дає змогу раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних проблем у спільній діяльності школярів.

Учителі, котрі постійно перебувають у творчому пошуку, обов’язково приходять до проектної методики. Бо оновленому суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до самореалізації. Випускнику школи необхідно вирішувати реальні завдання в суперечливих і складних умовах сучасного буття. Тому й головною метою вчителя стає формування ключових компетенцій учня, оскільки саме набуття життєво важливих компетентностей може допомогти людині орієнтуватися в сучасному суспільстві, сприяє формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу.

Учителька англійської мови Лісова Л.І. вважає метод проектів основною технологією формування компетентностей учнів, в тому числі й комунікативних компетентностей, яка дозволяє використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв'язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей.

Методом проектів Людмила Іванівна вирішує багато педагогічних завдань:

1) Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, навички спілкування, допомагає розв’язати проблеми й практично зорієнтованих учнів, яким нелегко виявити себе на уроках, а реалізуючи проекти, вони виявляють найрізноманітніші здібності.

2) Метод проектів є тим середовищем, в якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою подальшого усвідомленого зростання.

3) Досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їх самоосвіті та самореалізації, а й у житті загалом.

Проекти, які виконуються на уроках англійської мови в нашій школі відповідають Програмі з англійської мови для загальноосвітніх шкіл і націлені на розвиток мовної ( лінгвістичної ), соціолінгвістичної та ключових компетентностей особистості учня. Робота над проектами на уроках англійської мови сприяє вивченню англійської мови відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти .

«Плануючи проектну роботу, - говорить учителька, - ми визначаємо разом з учнями мету і завдання, форми підсумкового контролю проектів, роль учителя як керівника проекту, а також складаємо так звану карту – план, де вказуємо назву проекту, тип, тематичний матеріал для опрацювання, кількість годин, кінцевий продукт і вміння, які діти розвивають і набувають, виконуючи проект».

Кожен учень може виразити себе та реалізувати свої здібності через проектну діяльність.



Урок – презентація проекту

THEME: Project work “News of School Life”

Objectives:

- to develop pupils speaking, listening, skills;

- to develop pupils' communicative skills;


  1. to stimulate pupils' critical thinking;

- to incorporate pupils' team and independent work.

- to develop creative abilities, interest to learning.



Equipment: Project work

PROCEDURE

I. INTRODUCTION

T: Hello, everybody. Today we'll have an unusual lesson. It will be devoted to the topic which is closely related to you. We ‘ ll speak about our school life presenting your group project works. But before presenting your project works I'd like you to greet and say some compliments to each other, to give the lesson a pleasant start.

II. WARMING-UP
T: I would like you to look at the blackboard. Here we have some quotations and sayings. Choose the one you like most and explain your choice.

By doing nothing we learn to do ill.

Education covers a lot of ground but it doesn't cultivate it

A university should be a place of light, of library and of learning. (Benjamin Disraeli)

What we have to learn to do, we learn by doing. (Aristotle)

Live and learn!



III. VOCABULARY REVISION

T. What words about school life do you know? Write as many words as you can on the pieces of paper and put them on each cloud in the picture.





  1. MAIN PART

INTRODUSING THE PROJECTS

T. It’s high time to present your projects.



First project group

P 1. Presents school news in brief.

P 2. Gives the portrait of the school he studied at.

P 3. Speaks about school of her dream/

P. 4 Suggests some recommendations how he learns English.

Second project group ( each member of the group presents his or her article )

Class discussion

T: Let's discuss some articles from your newspapers.


  1. Make true sentences about your attitude to these newspapers/

  1. More ideas?

SUMMING -UP. ( колективне оцінювання проектів, виставлення вчителем балів HOME ASSIGNMENT

Проектна робота дає нам широкий спектр діяльності, яка невичерпна, як невичерпна творчість, тому ця методика буде завжди актуальною.



Історія

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зоруособи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.

Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.

Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.


Внаслідок винайдення комп’ютера кількість інформації, накопиченої людством за свою історію, почала зростати надзвичайно швидкими темпами. В інформаційному суспільстві технології змінюються також надзвичайно швидко. Зміннюються завдання перед сучасною освітою. Нинішня школа повинна давати молодій людині , яка житиме в інформаційному суспільстві майбутнього , не лише фактичні знання , але й методику їх здобуття, сприяти виробленню власних цінностей та ставлень тобто формувати життєві компетентності учнів. У зв’язку з цим все більшої актуальності набирає проблема формування предметних компетенцій.

Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К.Баханов, А.Булда, Т.Ладиченко, О.Турянська, О.Удод та ін.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян,такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.

Класифікація основних історико-предметних компетентностей учнів, які перелічили О.Пометун та Т.Фрецман

•Хронологічні

•Просторові

•Інформаційні

•Мовленнєві

•Логічні


•Аксіологічні
У школі сьогодні особлива увага надається формуванню правових компетентностей учнів, адже правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формуванняправосвідомості громадянина.

Аксіологічно-правова- через висловлювання відношення, власної позиції щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави.

Логічна через визначення окремих ознак правових понять, формулювання їх визначення, виділення основних складових правових явищ та фактів, побудову структурно-логічних схем;

Юридично-мовленнєва

через характеристику правових явищ (правомірної та неправомірної поведінки), обговорення їх у групі та представлення власної позиції, обґрунтування її,інсценівки правових ситуацій;



Інформаційно-правова

уміння учнів працювати з джерелами юридичної інформації, аналізувати нормативно-правові акти, користуватись довідковою літературою, Інтернетом для самостійного пошуку інформації.

Формування життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для кожного вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Вчитель,готуючись до кожного уроку, повинен ставити завдання формувати предметні компетенції як засіб розвитку ключових.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Не можна забувати і про використання на уроці історичного атласу , контурної карти , які сприяють до візуалізації навчального процесу. А це в свою чергу допомагає формувати в учнів просторову , інформаційну компетентнос

Серед методик , які допомагають сформувати і розвивати особистість, можна назвати такі : метод – екскурсія, порівняння , використання фотографій, карикатур, мультимедійних засобів, власних малюнків дітей та репродукції картин художників , «поетична хвилинка», , « власне судження», « жива картина», логічний ланцюжок , метод – гра, склади пазли, виключення зайвого, проекти, рефлексія, « вгадай героя» та інщі.



Метод рефлексії

На етапі узагальнення і систематизації знань учнів , ілюстрації допомагають розвивати інформаційну , мовленнєву та логічну компетентність. Одним із завдань для характеристики історичного діяча є відібрати речення, у яких ідеться про гетьмана Івана Мазепу та скласти з них розповідь.



  • Для визволення України з – під влади московського царя уклав союз зі шведським королем.

  • Очолив гетьманську державу після смерті Хмельницького.

  • Знав багато мов, здобув блискучу освіту в Києво – Могилянській академії.

  • Був визначним будівничим української культури, на розвиток якої давав кошти з державної скарбниці та свої власні.

  • Уклав спілку з Туреччиною задля об’єднання українських земель та здобуття незалежності.


Вправа « Вгадай героя» Перед учнями лежить експозиція « Українські гетьмани». Їм необхідно дібрати табличку з підписом до кожного портрета.




  1. І. Мазепа. Борець за українську державність.

  2. Б. Хмельницький.Очолив Національно – визвольну війну українського народу.

  3. Д. Вишневецький.Засновник першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.

  4. П. Конашевич – Сагайдачний. Здійснив морські походи проти турко – татар.

Учитель історії Юрчук О.В. пропонує фрагмент уроку історії, який сприяє формуванню аксіологічної компетентності учнів старшої школи.

Тема: "Україна в період загострення кризи радянської системи (сер. 60-х – на поч. 80-х рр.)" (Історія України. 11 клас)

Урок: "Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери".

Ключове запитання: "Чи дійсно в радянській Україні в життя втілювалося гасло: "Все в ім’я людини, все задля добра людини"? (Яким був рівень розвитку соціальної сфери в сер. 60-х – на поч. 80-х рр.?)

Метод "Займи позицію" дає змогу порівняти різні, навіть діаметрально протилежні, точки зору щодо рівня розвитку соціальної сфери в УРСР в сер. 60-х - на поч. 80-х рр. В різних куточках класу на столах розмістити таблички зі словами "За", "Проти", "Складне питання". Учні мають визначити свою позицію та обрати своє місце біля одного з столів. У групах, які створяться біля кожної таблички, учні обговорюють свою позицію, аргументи та факти, якими вони керувалися.

Потім кожна група по черзі представляє своє обґрунтування класу. Наприклад, група з позицією "За" наводить такі аргументи: підвищення добробуту населення в роки "золотої п’ятирічки", заробітна платня адаптована до стабільних цін, державні дотації на товари широкого вжитку, зростання масштабів будівництва соціальної інфраструктури, безкоштовна освіта та медицина тощо.

Група з позицією "Проти" аргументує такими прикладами, як: хронічний дефіцит та зростання черг, відставання розвитку галузей групи "Б", низька якість обслуговування, продовольча проблема, неможливість вільного виїзду за кордон тощо. Учні, що обрали табличку "Складне питання" не можуть дати однозначної відповіді, наприклад, через те, що вважають це питання спірним.

Після вислуховування різних точок зору вчитель пропонує подумати, чи не змінилася позиція учнів щодо обраної таблички та чи не вважають вони за потрібне перейти до іншої. Якщо позиція змінилася, треба обґрунтувати причини свого переходу. Вчитель разом з учнями підводить підсумки обговорення та робиться висновок. Можливий варіант висновку: гасло далеко не відповідало реаліям життя, хоча не можна стверджувати, що для людей нічого не робилося.

Подібні технології навчання безумовно потрібно використовувати, але необхідно готувати учнів до цього. Має бути системність в роботі вчителя, обґрунтований вибір методів і прийомів навчання, що дають змогу забезпечити завдання уроку, чіткий регламент діяльності учнів і вчителя, створення сприятливої психологічної атмосфери на уроці.

Всі ці умови вимагають додаткових зусиль (бажання, часу, творчого підходу) і тоді можна очікувати пізнавальний та розвивальний ефект. Зрозуміло, що психологічне навантаження на учителя й учнів посилюється, але головне – це результат, а саме: розвиток компетентності учня. Навчати мислити можна й бажано, але це не так просто, і потрібно зробити все можливе, щоб цього досягти.

Я вважаю, що для досягнення поставлених цілей потрібне розуміння проблем і труднощів освітнього закладу, програмування та проектування діяльності школи, інноваційної та експериментальної діяльності педагогічного колективу, реалізації стратегічного задуму, вміння оцінити та проаналізувати реалізацію стратегії.



Попереду ще багато планів і завдань, які необхідно вирішувати. Досягнувши однієї мети, вже працюєш над іншою, не зважаючи на всі перепони. На щастя, сьогодні у мене команда – педагогічний колектив особистостей з активною творчою позицією, власними професійними ресурсами, великим педагогічним досвідом, і мені, як керівникові, легко співпрацювати з ними.















Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал