Гальмування в психології



Сторінка4/5
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5

Застосування стандартних умінь - показник ступеня навченості, при якому учень переходить на теоретичний рівень усвідомлення пізнаваного предмета, виявляє окремі його сутнісні зв'язки, діючи за відомим, отриманим у готовому вигляді алгоритмом.

Затримка психічного розвитку - уповільнення темпів розвиту людини, яке виражається у недостатності загального об'єму знань, незрілості мислення, перевазі ігрових інтересів, швидкій пересичуваності в інтелектуальній діяльності. З. п. р. є пограничним станом між нормою та дебільністю.

Захисні механізми - сукупність несвідомих прийомів, за допомогою яких людина як особистість оберігає себе від психологічних травм.

Звичка - закріплений у житті людини спосіб дії і поведінки, здійснення якого у певних ситуаціях набирає сили потреби. З. властиве сильне внутрішнє спонукання, схильність до певної дії, вчинку. Розрізняють З. добрі і погані, корисні та шкідливі. Позитивні, корисні З. сприяють духовному зростанню особи. Негативні, шкідливі З. слід викорінювати в процесі виховання і перевиховання людини. З. належить до автоматизованих компонентів поведінки і виробляється внаслідок багаторазового повторення певних способів діяння.

Згуртованість - ступінь міцності соціально-психологічних зв'язків у групі. З. свідчить, що група є певне ціле у межах даної організації або соціальної спільноти.

Здібності - 1) психологічні особливості людини, від яких залежить успішність отримання знань, умінь, навичок, але які до наявності цих знань, умінь і навичок не зводяться. З. проявляються лише в діяльності, яка не може здійснюватися без наявності цих здібностей. З. виявляється не в знаннях, уміннях і навичках як таких, а в динаміці їх отримання (наскільки швидко, глибоко, легко і міцно здійснюється процес оволодіння знаннями та вміннями, важливими для даної діяльності);

2) сукупність індивідуально-психологічних особливостей людини, які є умовою успішного виконання певної діяльності. Виділяють загальні З., які проявляються в усіх видах діяльності (загальні розумові здібності, пам'ять, увага тощо) і спеціальні, що відповідають обмеженому колу вимог конкретної діяльності (музичний слух - для музиканта, технічне мислення - для інженера тощо).



Здібності потенційні - можливості розвитку індивіда, які виявляються тоді, коли перед ним виникають нові завдання. Проте, оскільки розвиток особистості залежить не лише від її психологічних особливостей, а й від соціальних умов, у яких можуть бути реалізовані (або не реалізовані) ці потенції, то говорять про актуальні здібності, які реалізуються і розвиваються залежно від вимог конкретного виду діяльності. Об'єктивні умови життєдіяльності індивіда бувають не завжди сприятливими, отож, не кожен індивід може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи. Тому актуальні здібності охоплюють лише частину потенційних.

Здоровий глузд - сукупність загальноприйнятих, часто неусвідомлених способів пояснення та оцінки стадій, явищ, розвитку оточуючого світу.

Зібраність - здатність підтримувати свою психіку в стані готовності до вирішення будь-яких завдань.

Зміст навчання (в системі професійної підготовки) - науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно освітньо-кваліфікаційного рівня.

Зміст освіти - 1) випливає з основних її функцій: залучити молодь до загальнолюдських і національних цінностей;

2) система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних вмінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень в процесі навчання. Чинники, що впливають за З. о.: а) об'єктивні: потреба суспільства у робочій силі; розвиток науки і техніки, що супроводжується появою нових ідей, теорій, і докорінними змінами у техніці і технології; б) суб'єктивні: політика керівних сил суспільства, методологічні позиції вчених;

3) система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, праці;

4) в системі професійної підготовки - обумовлені цілями та потребами суспільства вимоги до системи знань, умінь та навичок, світогляду та громадянських і професійних якостей майбутнього фахівця, що формуються в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури. З. о. обумовлюються освітньо-кваліфікаційними характеристиками та іншими актами органів управління освітою і змінюється відповідно рівня розвитку науки, культури, виробництва, суспільства;

5) чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якою повинне оволодіти учень протягом усіх років навчання у школі.

Змістові нововведення - апробація навчальних планів, підручників, які повинні сприяти вдосконаленню навчально-виховного процесу, ефективності всебічного розвитку особистості.

Знання - 1) сукупність ідей людини, в яких відображено теоретичне оволодіння нею предметом пізнання;

2) перевірений практикою результат пізнання оточуючої дійсності, вірне відображення її у свідомості людини;

3) як предмет пізнання З. включають три взаємопов'язані аспекти: а) теоретичний - знання як факти, теоретичні ідеї, поняття; б) практичний - знання як вміння і навички практичного застосування теоретичних знань; в) світоглядно-моральний - знання як сукупність ідей світоглядного та морального характеру;

4) продукт пізнання (уявлення, поняття) людиною предметів і явищ, діяльності, законів природи і суспільства. Види знань: поняття і терміни; знання фактів; знання законів; методів пізнання і способів діяльності. Критеріями оцінки якості знань є такі категорії: а) системність, науковість, узагальненість, усвідомленість, згуртованість, фундаментальність; б) гнучкість, мобільність, оперативність; в) дієвість, спрямованість на практичне використання; г) повнота, об'єм, точність, міцність.



Знання учня - систематизовані наукові та загальнолюдські факти, які засвоюються на основі свідомості і підтверджуються реальною практичною діяльністю школяра.

Зовнішня диференціація - організація навчального процесу, для врахування індивідуальних особливостей учнів останні об'єднуються в спеціальні диференційовані групи. Зовнішня диференціація може здійснюватись шляхом створення гомогенних груп на різних рівнях: на регіональному (типи шкіл); внутрішньо шкільному (профільні, спеціалізовані класи); міжкласному (факультативи, зведені різновікові групи); у межах вільного вибору навчальних предметів на базі інваріантного ядра освіти. Сутністю З. д. є спрямована спеціалізація освіти за інтересами, нахилами і здібностями учнів з метою їх максимального розвитку.

Ідеал - 1) моральний: уявлення про взірець людської поведінки і відносин між людьми, що відображає конкретно історичне розуміння сенсу і мети життя. Виховний ідеал - це мета виховання, образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог виховуючи учнів. Національний ідеал виховання базується на загальнолюдських цінностях і включає в себе ті риси, які відповідають духовності чи звичаям даного народу. конкретний зміст Н. в. і. залежить від державного устрою, світогляду, релігії і моралі, від рівня розвитку культури, від національних особливостей народу;

2) уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми, що базуються на розумінні мети життя;

3) образ бажаного, взірець досконалості, який служить прикладом для особистості в діях і вчинках, у поведінці, діяльності.

Ідеалізація - процес конструювання понять про об'єкт, що не існує в дійсності, але має прообрази в реальній дійсності.

Ідеомоторика - неконтрольовані рухи різних частин тіла (рук, очей, голови, тулуба), що виникають при уявленні цих рухів або виникненні думки про них. Ці рухи непомітні і приховані від свідомості людини, що їх здійснює.

Ідея - 1) вища форма пізнання зовнішнього світу, яка не тільки відображає об'єкт, а й спрямована на його перетворення;

2) чітко усвідомлена думка як основа подальшого процесу мислення чи діяльності. Сукупність І. створюють ідеальну базу для будь-якої діяльності.



Ієрархія - система послідовно підпорядкованих елементів управління, розміщених у порядку від нижчого до вищого: "службова драбина" - посади, звання і т. п. у низці підпорядкування.

Ілюстрація - зображення, яке реалізує науковий педагогічний принцип підручника специфічними засобами наочності.

Імідж - публічно зафіксований або підтримуваний вигляд, образ громадської особи, обличчя професії, діяльності, організації, способу життя.

Імпульсивність - риса характеру людини, проявляється в її схильності до швидкоплинних, непродуманих дій під впливом першого імпульсу.

Індивід - людина зі всіма властивими лише їй рисами та якостями (біологічними, фізіологічними, соціальними, психологічними), що відрізняють її від інших людей.

Індивідуальний підхід - одна з головних форм оптимального використання людського фактора на виробництві. І. п. відіграє важливу роль в управлінні кадрами вирішенні таких питань: а) підбір і розподіл кадрів; б) підготовка кадрів і адаптації нових працівників; в) визначення оптимального режиму праці і відпочинку; г) розподіл функцій між членами колективу; д) визначення форм і методів заохочення працівників.

Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Індивідуалізація навчання - 1) принцип урахування індивідуальних особливостей окремих учнів в інтересах розвитку їхніх нахилів та здібностей;

2) педагогічна технологія навчання, що забезпечує реалізацію принципу індивідуалізації.



Індивідуалізм - риса людини, яка виражається в абсолютизації позицій, інтересів окремого індивіда та в протиставленні їх інтересам суспільства, групі людей, колективу. У морально-психологічному плані індивідуалізм близький до егоїзму.

Індивідуалізоване навчання - вид навчання, що базується на принципі індивідуалізації та педагогічній технології індивідуалізації навчання, яка передбачає врахування особливостей учнів як в середині гомогенних груп, класів, так і гетерогенних.

Індивідуаліст - людина, яка навмисно відокремлюється від колективу, його інтересів, життя.

Індивідуальність - сукупність індивідуально-психологічних неповторних властивостей, що відрізняють одного індивіда від усіх інших.

Індивідуальний підхід - підхід до людини з урахуванням конкретних її особливостей та індивідуальності в цілому.

Індивідуальний стиль діяльності - 1) обумовлена типологічними особливостями стійка система способів діяльності, яка складається у людини, що прагне до найкращого здійснення даної діяльності;

2) узагальнена характеристика індивідуально-психологічних особливостей людини, які формуються і проявляються в її діяльності. І. с. д. залежить від специфіки виховання, психологічних якостей суб'єкта, обумовлених властивостями його нервової системи, а також від особливостей його включення в однотипні ситуації;

3) стійка індивідуально-специфічна система стосовно однорідних прийомів, способів, методів, навичок виконання тієї чи іншої діяльності. І. с. д. стає можливим і необхідним в силу індивідуальних відмінностей людини і компенсування недостатньо розвинутих якостей особистості, детермінуючих дану діяльність іншими, більш розвинутими. Таким чином, І. с. д. дозволяє досягти однаково ефективної діяльності при різному рівні розвитку професійно важливих якостей.

Індиферентність - психологічний стан людини, що характеризується байдужим, нейтральним ставленням до когось або чогось, відсутністю інтересу і потягу до чого-небудь, бездіяльністю.

Індуктивне мислення - рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків як у науковому дослідженні, так і при отриманні учнем нових знань.

Індуктивний метод навчання - спочатку повідомляють факти, демонструють досліди, наочні посібники, організується виконання прав, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів.

Індукція - 1) вид узагальнення, пов'язаний з передбаченням результатів спостереження та експериментів на основі даних досліду;

2) один з методів пізнання, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.



Інертність - властивість людини, що проявляється в пасивності, млявості, уповільненості.

Ініціативні групи утворюються на час підготовки та проведення найзначніших методичних заходів (педагогічної ради, науково-педагогічної конференції, педагогічних читань тощо). У період підготовки педагогічної ради або здійснення інших організаційних або підсумкових заходів ініціативна група педагогів вивчає стан актуальних проблем навчально-виховної та методичної роботи, відвідує уроки й позакласні заходи, проводить бесіди з учителями, а також анкетування; узагальнює думки та побажання щодо удосконалення певної ділянки роботи. Під час педагогічної ради або інших організаційно-методичних заходів - організовує дискусію, полеміку.

Інноватика - наука про оновлення освіти, теорії інноваційних процесів, учення про створення, сприйняття, оцінку, засвоєння і застосування педагогічних інновацій в їх органічному поєднанні.

Інновації - 1) зміни змісту системи. У педагогічній інтерпретації І. означають нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток (перебіг) і результати навчально-виховного процесу;

2) актуально значущі й системні утворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти і позитивно впливають на її розвиток;

3) створення, розповсюдження і застосування нововведення, що задовольняє потреби людини і суспільства.

Інтелектуальний коефіцієнт - показник рівня розумового розвитку по відношенню до віку; виводиться шляхом ділення розумового віку (визначається за допомогою тестів на загальний інтелектуальний розвиток) на хронологічний вік і множиться на 100.

Інтенсивність праці - ступінь напруженості праці в процесі діяльності. І. п. вимірюється кількістю людської енергії, що витрачається за одиницю робочого часу (годину, день). Нормальна І. п. означає таку затрату м'язових і нервових сил працівника, при якій задовольняється природна потреба людини в праці, забезпечується розвиток її здібностей, відновлення сил працюючого до початку нового трудового дня, ефективне використання робочого часу.

Інтенсифікація у педагогічній технології означає застосування найновіших форм, методів та прийомів навчально-виховної діяльності у середній школі, ліцеї, гімназії на основі наукових рекомендацій, узагальнення кращого педагогічного досвіду роботи та застосування комп'ютерної техніки. Основу інтенсифікації складає система вправ, які підбирає вчитель для кожного учня, зокрема, враховуючи його рівень інтелектуального розвитку та його фізичний стан.

Інтереси - 1) сконцентрованість діяльності людини на тому предметі, який здатний задовольнити ту чи іншу її потребу;

2) вибіркова спрямованість людини на певний об'єкт чи діяльність, викликана позитивним, зацікавленим ставленням, емоційною привабливістю.



Інтеріоризація - процес перетворення зовнішніх, реальних дій з предметами на внутрішні, розумові. При цьому вони підлягають специфічній трансформації - узагальнюються, вербалізуються, скорочуються і стають здатними для подальшого розвитку, який переходить межі зовнішньої діяльності. Поняття І. розкриває взаємозв'язок свідомості і діяльності людини, оволодіння нею досвідом. Завдяки І. зовнішні фактори людської поведінки трансформуються в установлені внутрішні якості особистості.

Інтернал - тип особистості, який у випадку невдачі звинувачує себе (не інших) та навколишні обставини. Для І. характерне вміння викликати довіру до себе, знаходити контакти з людьми, особлива чутливість у міжособистісних стосунках, оцінці себе оточуючими. І. частіше досягають успіхів у творчій діяльності, вони менш агресивні, ніж екстернали.

Інтроверсія - переважна скерованість психічних процесів людини на свій внутрішній світ (на відміну від екстраверсії). Людей, для яких характерна І., називають інтровертами. Типовий інтроверт - розсудлива, скромна, усамітнена людина. Віддає перевагу книгам над спілкуванням з людьми, свої дії заздалегідь планує, не любить сильних вражень, серйозний, прагне спокійного, упорядкованого життя. Стриманий, зближується тільки з деякими друзями, погано адаптується. Контролює свої емоції, неагресивний, дещо песимістичний, надає велике значення моральним та етичним нормам. І. притаманна наполегливість, пунктуальність.

Інтроекція - механізм психічного захисту, суть якого полягає в тому, що людина "добудовує", вбирає в себе цінності, погляди і норми іншої, приймаючи їх як свої особисті, і тим самим позбувається внутрішньо особистісного конфлікту.

Інтроспекція - самоспостереження, безпосереднє спостереження за своєю власною психічною діяльністю. І. є одним із методів пізнання суб'єктивного аспекту психіки.

Інтуїція - специфічна здатність особистості осягати істину безпосереднього логічного обґрунтування, доказу: своєрідний тип мислення, при якому окремі лан- ки процесу мислення проходять несвідомо, а гранично ясно усвідомлюється лише підсумок думки істини. І. буває достатньо для досягнення істини, але, щоб переконати в її істинності інших людей, необхідні докази.

Інформаційна потреба - форма ставлення спеціаліста до певної інформації, яка кваліфікується як "необхідна" для вирішення поставленої задачі.

Інформатизація освіти - в широкому розумінні - вивчення принципів роботи та різноманітних сфер застосування комп'ютерів, використання інформаційних технологій навчання, забезпечення вільного доступу до глобальних інформаційних ресурсів, сучасна організація управління системою освіти.

Інформатизація системи освіти як одна із ланок загального процесу розвиту суспільства з одного боку, має на меті підвищення ефективності навчання завдяки розширення обсягів інформації та вдосконалення методів її застосування, а з другого - спрямована на те, щоб користувачі могли застосовувати інформаційні технології в особистій професійній діяльності та навчально-виховному процесі. Основна мета - вдосконалення науково-дослідної та навчально-виховної діяльності навчальних закладів у результаті застосування автоматизованих комплексів і систем під час інформування, проектування, навчання та створення інформаційного середовища для розвитку інтелектуальних сил особистості.

Інформація - 1) продукт праці суб'єкта управління в освітньому процесі;

2) продукт праці вчителя та учнів на уроці; у загальному вигляді - продукт інтелектуальної діяльності людини, спілкування людини з природою і суспільством;



3) відомості про стан системи та оточуючого середовища, які сприймаються людиною чи спеціальним пристроєм.

Істина - все те, що об'єктивно існує. І. абсолютна і незмінна для всіх, вона не може бути відносною.

Кадри - основний (штатний) склад працівників закладу, підприємства, організації, галузі діяльності; усі постійні працівники.

Кадрова політика - розрахована на тривалу перспективу лінія вдосконалення кадрів, генеральний напрямок у роботі з персоналом, що визначається сукупністю найбільш важливих, принципових положень і установок, виражених у державних рішеннях.

Кадрова служба - структурний підрозділ підприємства, закладу, організації. Основні функції: організаційне і методичне забезпечення розвитку самоуправління, демократичних форм розгляду і висунення кандидатур на керівні посади, проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, вивчення громадської думки про діяльність керівників; прогнозування, визначення поточної і перспективної потреби в спеціалістах, їх підготовка і перепідготовка; розробка і реалізація заходів щодо поповнення трудового колективу; планування і регулювання цілеспрямованого просування кадрів, їх професійного і кваліфікаційного зростання, процесів вивільнення і перерозподілу працівників; організаційно-методичне забезпечення професійно-економічного навчання кадрів, їх неперервні освіта, розробка і реалізація заходів щодо зміцнення трудової дисципліни і скорочення плинності кадрів та ін.

Казуальний - причинно обумовлений.

Канцелярія - відділ закладу, що займається службовим листуванням, оформленням поточної документації.

Картина світу - вища форма узагальнення, систематизації та інтеграції пізнавального досвіду.

Картотека - систематизоване зібрання карток з якими-небудь відомостями, матеріалами; ящики для зберігання таких карток.

Катарсис - ефект впливу різних форм мистецтва, що викликають переживання, почуття гніву, страху, радості, співчуття і приводять до емоційної розрядки, тобто перетворення негативних емоцій у позитивні. Явище К. використовується в психотерапії.

Категоріальне мислення - це уміння об'єднувати поняття в класи і групи на основі найбільш суттєвих ознак подібності.

Категорії - найбільш загальні та фундаментальні поняття, що відображають суттєві, загальні властивості і відношення явищ дійсності та пізнання.

Кафедри - як нова форма організації науково-методичної роботи з педагогами - ведуть змістовну організаційно-методичну та науково-дослідну роботу з учителями відповідного предмета, виявляють піклування й організовують роботу щодо підвищення їх науково-методичного рівня та професійної майстерності, залучають педагогів до створення й освоєння нових технологій навчання та виховання, удосконалення навчально-виховного процесу, вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду.

Кваліфікаційна характеристика - документ, що визначає рівень підготовки, стандарт знань, умінь і навичок, які має отримати учень чи слухач після закінчення навчання, К. х. переважної більшості професій, визначених Державним класифікатором, наведені у тарифно-кваліфікаційних документах.

Кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу- сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички. Вона є описовою моделлю професії і визначає кінцеві цілі професійної підготовки. Розробляється на основі галузевої кваліфікаційної характеристики професії та визначає загальні інтегровані вимоги до знань, умінь і навичок випускника з професії відповідного рівня кваліфікації (розряду, класу, категорії).

Кваліфікація - ступінь придатності людини до якого-небудь виду праці, рівень підготовленості.

Кваліфікований робітник - освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, який на основі повної або базової загальної середньої освіти здобув спеціальні уміння та знання, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Квантифікація - кількісна оцінка, "вимірювання" соціальних характеристик. К. у соціології передбачає розташування на шкалі конструйованих соціологом еталонів вимірювання. При вимірюванні застосовують також індекси - якісно-кількісні показники, які дають можливість враховувати баланс позитивних та негативних оцінок.

Квінтесенція - найголовніше, найважливіше і найбільш суттєве.

Керівник - 1) працівник органу освіти, який володіє правом приймати рішення, впливаючи на функціонування і розвиток керованого об'єкту;

2) особа, на яку офіційно покладені функції управління колективом та організації його діяльності.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал