Фундаментальних




Сторінка32/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33
Етап конкуренції. Цей етапу розвитку ціннісної сфери припадає на підлітковий вікі, частково, на ранню юність. На цей час творчо обдарований підліток вже, як правило, має цілий ряд досягнень, які відрізняють його від пересічного представника цього вікового періоду. Насамперед, це визначеність сфери реалізації домагань визнання – технічна творчість, суспільно-корисний характер якої є однією із найважливіших характеристик, що визначають ціннісне ставлення до неї обдарованої дитини. Таким чином, соціальна ситуація розвитку для творчо обдарованого підлітка має ряд суттєвих відмінностей у порівнянні з його ровесниками. Завдяки розвитку технічних здібностей та вмінь він отримує визнання збоку дорослих. Деякі зовнішні ознаки, що виражали особливе ставлення дорослих вітання заруку, звертання на ім’я та по батькові, назавжди закарбувалися в пам’яті досліджуваних. Таким чином, можна відзначити, що творчо обдарованому підліткові, на відміну від його однолітків, потрібно менше часу на вироблення дорослих форм поведінки у спілкуванні з ровесниками та пошуку відповідних форм суспільно-корисної діяльності для самоствердження. До підліткового віку обдарована дитина підходить з певним багажем у вигляді високого розвитку здібностей, вмінь, пізнавальних процесів, соціальної перцепції, які не лише відрізняють її від однолітків, ай дозволяють спрямовувати всі зусилля на розвиток власних здібностей у продуктивній технічній творчій діяльності. Тривалий період пробі помилок у пошуку себе, характерний для пересічного підлітка, для творчо обдарованого виявляється


295 скороченим, ато й зовсім пропущеним. Розвиток творчо обдарованої особистості в деяких випадках регулюється компенсаторними механізмами. Ті з досліджуваних, які виросли всім ї без батька, відчували в дитинстві певний дискомфорт, пов'язаний з труднощами в намаганні посісти високе статусне місце серед ровесників. Відсутність батькової підтримки найгостріше відчувається в підлітковому та юнацькому віці. Технічна творчість служила тим засобом, з допомогою якого реалізовувалися статусні домагання, домагання визнання обдарованих підлітків. Це стосується й тиху кого була повна сім'я. Однак, у підлітків з неповної сім’ї така компенсація проглядається більш явно. Окрім відсутності батька, було виявлено й інші фрустраційні фактори, які породжували компенсаторні механізми. Одним із них є фізична кволість. Близько половини опитаних творчо обдарованих людей відзначили, що в дитинстві вони відставали від ровесників у фізичному розвитку, мали фізичні дефекти, хворіли. Досліджуваний А. розповідає «Дуже часто хворів у дитинстві. Боліла
голова так, що не міг кричати, бувало тільки пищу. Був роздавлений при
родах... Батько – сильний. і брат. Всі дуже міцні були. Тільки я був слабший
фізично. Яне міг бігти більше ста метрів. Яз хлопчиками не компаніював,
не любив… Завжди зайнятий був якоюсь справою. Я дивився, як брат кував,
як вентилятор крутився. Це мене цікавило». На подібні проблеми вказує і досліджуваний Ш «Ще малим я бачив, що
не такий, як усі. Яне знаю, як сказати. нерви якісь у мене. Це і на фронті
проявлялося: як тільки бомбардування – я падаю і засинаю. Одні казали
«Оце так спокій Але це – неспокій, це – від нервів. Спокійно почуваю себе
лише у майстерні, коли працюю над чимось». Досліджуваний Г. повідомив, що в дитинстві часто плакав. Це викликало насмішки ровесників. Вдіяти з цим нічого не міг, хоча й намагався. На запитання, чи не було захоплення технічною творчістю своєрідною компенсацією, Г. відповів ствердно, зазначивши, що заняття технікою дає спокій, а інколи таку радість, яку навряд чи десь ще можна отримати. Із подальшої бесіди з Г. виявилося, що згодом творчість стала для нього цінністю, яка зближує його з людьми. Домагання підлітком визнання і виникнення компенсаторних мотивів творчості типове для підліткового віку. Ігнорування значимими дорослими успіхів підлітків не лише сприймається як образа, ай служить сильним мотивом для подальших занять творчістю. Довести власну значимість іншим людям, а відтак, і самому собі – на це спрямована активність підлітка. Наводимо описи найтиповіших ситуацій. М «У мене був конфлікт із класним
керівником. Вона старалася заставити мене бути правильним, як вона це
бачила. Дрібниці мали для неї важливе значення. Вона не могла зрозуміти,


296
що в мене є своя важлива справа – авіамоделізм. Хоча повинна була б знати,
бо я часто спілкувався з її сином». Д Вона недооцінювала вас. М «Її
вразило, що коли я працював на шкільній радіостанції, то вів передачі
англійською... Заходить – і вухам своїм не вірить. Вона і зараз вважає, що
те, чим я займаюся, не робота, а дитячі іграшки. Тільки ми з жінкою
одружилися, при зустрічі ця вчителька каже І це ти за нього заміж
вийшла?»... А дружина моя була відмінницею в школі. Д.: Чи можна вважати, що цей конфлікт певною мірою стимулював вашу творчість. М
«Зараз я думаю, що так. А тоді я просто ігнорував її уроки, хоча предмет –
англійську мову – знав краще, ніж деякі відмінники. Вчив самостійно, правда,
дещо однобоко, лише те, що стосувалося радіолюбительства та техніки». Очевидно, що така поведінка в конфлікті відзначається певною своєрідною конструктивністю. Користуючись термінологією А. Адлера, її можна віднести до позитивної компенсації. Відзначимо, що схожі спроби компенсації характерній для інших досліджуваних. Так, К. мав конфлікт із вчителькою фізики, але інтересу до предмета не втратив, а, навпаки, проявляв підвищену наполегливість при його вивченні. Подібні ситуації і способи поведінки в них було відмічено в дев’яти досліджуваних. Глибинна причина таких конфліктів, на наш погляд, полягає у зіткненні двох домагань визнання вчителя й учня, в задоволенні якого вчитель часто спирається на голий, нічим не підкріплений авторитет соціальної ролі, а учень – на реальні високі досягнення, які, як правило, є такими, що визнані іншими людьми, а відтак, є джерелом його самоповаги. Компенсаторні механізми – це не обов’язково діяльність з подолання комплексу неповноцінності, який розуміється як занижена самооцінка, – її може і не бути. Підліток може знати й усвідомлювати свої сильні сторони, але йому важливо для підтримання самоповаги, щоб інші також визнавали це. Компенсація як механізм активізації творчої активності проявляється не лише в підлітковому віці. І в зрілості потреба в самоповазі, в яку трансформується потреба у визнанні, також включає компенсаторні механізми. Їх дія стає більш частковою, вона не поширюється на регуляцію всіх процесів творчості, але в окремі моменти проявляється, особливо в ситуаціях конкуренції. Ступінь усвідомлення дитиною власних технічних здібностей зростає в процесі оволодіння нею технічною діяльністю, розвитку знань і вмінь, і особливо, досягнення високих результатів. Порівняння цих показників із показниками інших дітей підвищує самоповагу і стимулює до самовдосконалення. Зростання результативності технічної творчості обдарованих підлітків змінює соціальну ситуацію навколо них, оскільки вони починають випереджати не лише ровесників, ай старших дітей. Навіть в умовах, коли технічна творчість є епізодичним заняттям і конкуренція незначна, успіхи обдарованих породжують негативні почуття збоку оточення.


297 Але особливо це помітно в описах життєвих подій тими досліджуваними, котрі займалися в технічних гуртках. Проілюструємо сказане витягом із бесіди з досліджуваним Р «Стосунки
між гуртківцями були діловими. Кожен займався своєю справою. Але був
один моделіст, старший за мене, у якого модель була красивіша, ніж моя,
але літала гірше. Він полегшив її, а вона не літає краще. Він кинувся до
мене битися. Це мене вразило. Якщо в тебе гірше виходить, то ти
старайся і вийде краще. Я думаю, що це заздрість. Пізніше, коли я сам
став керівником гуртка, то бачив багато подібних моментів плачуть, коли
перше місце не вдалося взяти. і моделі ламають суперникові. Я завжди
дітям пояснював. Це на перший раз. А були випадки, що й виганяв з
гуртка». Те, що більшість дітей не претендує на визнання у галузі технічної творчості, не перешкоджає виникненню у них амбівалентного, а часто просто негативного ставлення по відношенню до підлітка, який це визнання вже здобув. Тут важливе визнання саме по собі, а не галузь, в якій воно здобувається. Звідси конфлікти між підлітком і соціальним оточенням, що дедалі більше поглиблюються, розходження систем цінностей пересічної та творчо обдарованої людини. Цікаво, що дружні стосунки творчо обдаровані люди намагаються будувати із собі подібними, з творчими людьми, які, однак, працюють в інших, часто зовсім неспоріднених сферах. Вони усвідомлюють, що їх потяг до творчих людей обумовлений дотичністю інтересів. Але той факт, що серед друзів не називаються технічно обдаровані люди, які, як було встановлено, входять до числа знайомих, свідчить про прагнення, можливо і неусвідомлене, уникати ситуацій конкуренції. Підсумовуючи, можна відмітити, що етап конкуренції в розвитку творчо обдарованої особистості характеризується дещо гіпертрофованим використанням технічної творчості як засобу реалізації потреби у визнанні, засобу соціалізації. Це спричинює подальший розвиток технічних здібностей. Але виникає нова проблема через відрив суб’єкта від переважної більшості оточення за рівнем здібностей та технічних вмінь зростають відмінності і в ціннісних системах обдарованої та пересічної людини. Система цінностей творчо обдарованої особистості, що сформувалася завдяки свідомому застосування творчих здібностей, переростає цінності її соціального оточення. Домагання визнання, яке було до цих пір рушійною силою формування ціннісної свідомості, втратило свою опору. Підліток бачить, що те, що раніше заохочувалося, схвалювалося, тепер викликає навіть небайдужість, а насмішки і ворожість. Ті цінності, які проголошувалися як ідеали, до яких треба прагнути, наштовхуються на неприйняття, коли вони досягнуті суб’єктом і він намагається застосовувати їх в реальних життєвих стосунках.
Етап орієнтації на цінності груп вищого рівня. Творчо обдаровані


298 підлітки різними способами намагаються позбутися ситуації конкуренції, вийти за її межі. Збагнувши власні відмінності від інших у розвитку здібностей, вони свідомо добиваються такого статусу, який давав би змогу незалежної творчої праці у потрібному їм темпі та напрямку. Наголошуємо, що цей індивідуалізм викликаний не відсутністю емпатійних почуттів у творчо обдарованих підлітків, а різницею у розвитку технічних здібностей обдарованих і необдарованих. Обдаровані завжди допомагають іншим, коли в цьому є потреба, але вони завжди проти, щоб інші діти допомагали їм. Допомога приймається лише від людей, чия компетентність в технічній творчості завідомо вища, наприклад, від керівників гуртків. Як бачимо, усвідомлення власних здібностей як непересічних, вищих, ніжу інших людей, веде до зростання рівня домагань визнання саме в галузі технічної творчості, а відтак, ідо розвитку здібностей. Новий рівень розвитку здібностей, що включається в процес соціальної рефлексії, призводить до виникнення проблеми соціальної відповідності. На певному етапі розвитку технічних творчих здібностей обдарована людина опиняється ніби в соціальному вакуумі, позбувшись ціннісної підтримки найближчого оточення, яке виявляється неспроможним зрозуміти і поцінувати її досягнення. Отримані нами дані свідчать, що для більшості досліджуваних такий період припадає на старший підлітковий та юнацький вік. У решти теж відмічається подібна біографічна криза, але у більш зрілому віці. Аналіз показує деякі особливості впливу соціальних чинників на виникнення кризи соціальної відповідності. Вони полягають, насамперед, у різних стартових можливостях для розвитку здібностей, які були у різних дітей. Ті з них, що росли в містах чи навіть у дитячих будинках, мали змогу навчатися в технічних гуртках, відвідувати бібліотеки, мали в полі зору більше людей, що займалися технікою. Багато дітей, що проживали в сільській місцевості, або й через інші причинив першу чергу матеріальні, таких можливостей не мали. Тому ця криза виникала пізніше і була пов’язана з початком професійної діяльності. Примітно, щоці люди вирізняються домінуванням менш радикальних стратегій яку сфері творчості, такі в сфері життєвих стосунків. Мала вибірка не дозволяє робити остаточні висновки, але цікавим видається той факт, що їх успішність в технічній творчості (за кількісними показниками) нижча, ніжу першої групи. Дефіцит ціннісної підтримки збоку ровесників виявився уході біографічної бесіди. Питання про друзів було одним із найбільш незручних для досліджуваних. Всі вони вказали, що не мали близьких друзів у дитинстві за винятком членів сім’ї). Пояснювалося це зайнятістю, матеріальними нестатками, хворобливістю тощо. Вході бесіди, однак, виявилося, що справжні причини були в іншому, насамперед, у відмінностях ціннісної сфери творчо обдарованих підлітків від пересічних.


299 Для прикладу приведемо витяг із бесіди з досліджуваним Т «Я був
такий, як всі діти. Мабуть, лише серйозніший, самостійніший. Мені нецікаві
були дитячі пустощі, ігри. хоча й це було. Мене тягнуло до техніки.
Можна сказати, що друзі у мене були з числа дорослих. А однолітки Я так
думаю: якщо мені було нецікаво з ними, то їм, мабуть, і зі мною». Діяльність, в яку включена людина, не може не вплинути на характер того, що є цінним для неї як в актуальній ситуації, такі в життєвій перспективі. Ось як про це висловлюється досліджуваний М «Звісно, я відрізнявся від
інших дітей. Я змалку вже знав, чого хочу і як це зробити. А у більшості,
знаєте, вітер в голові». Відсутність друзів серед ровесників у підлітковому віці досить гостро переживається. Протоколи бесіди свідчать, що досліджувані намагалися встановити контакти з ровесниками. Найтиповіша ситуація описана А «Мене
гнітила та ситуація, що не було близьких друзів. Я намагався якось
зблизитися з ровесниками. Але вони не витримували моїх вимог. Я думаю
так: як друг, то завжди друг. А як сьогодні мені друга завтра іншому
друг... У мене так не виходить. Як зробив щось гарне, зразу з’являється
море друзів. А як щось нове робиш, треба допомогти, то вони швидко
зникають. Одні – лінуються, інші – просто не можуть зробити так, як
треба... А робити як-небудь я не звик. Я люблю сам робити те, що
задумав. Компанії мені не треба. Високі вимоги, які ставить до себе обдарований підліток, стають бар’єром для налагодження дружніх стосунків з ровесниками. Творчість є основним джерелом позитивних емоцій. Емоційно забарвлені смисли, що виникають у технічній творчості, усвідомлюються і стають цінностями для обдарованої людини, визначаючи емоційну спрямованість. Відтворення, збагачення і розвиток таких переживань значною мірою стає змістом її активності. Зауважимо, що і в зрілому віці творчо обдаровані люди відчувають дефіцит дружніх стосунків. Як правило, стосунки з людьми, яких визначають як друзів, або носять епізодичний характер, або ж були припинені багато років назад. Причини, що заважають налагодженню дружніх стосунків у зрілому віці мало чим відрізняються від причин, якими пояснюють досліджувані ті ж проблеми у підлітковому віці. До відмінностей можна віднести приписування іншим людям, які претендують на дружбу, мотиву використати їх здібності у власних цілях. Досліджуваний Р «Товариш і друг – це той, котрий може задруга постояти. аж до кровопролиття. А коли за твоїми здібностями
хоче висунутися на перший план, хоче красти твої здібності – це недруг.
Наприклад, робимо з одним повітряну магістраль. робимо все по моїх
кресленнях... Здружилися. Прийшов головний інженера він перший вискочив
звітуватися про роботу. Це мене відштовхнуло. Подібні конфлікти виникають досить часто при оформленні винаходів і раціоналізаторських


300 пропозицій. Вони формують певну настороженість, недовіру до людей. Окрім мікросоціальної ситуації, на розвиток творчо обдарованої особистості, її ціннісної сфери впливає і макросоціальна ситуація. Цей вплив визначається нормами моралі, ідеологією, економічною ситуацією в суспільстві, можливостями розвитку в ньому. Серед учасників дослідження були люди, дитинство яких припало на екстремальні і, і, і роки і відносно благополучні і. Безперечно, особливості соціальної ситуації, що склалася в країні, в цілому позначилися і на життєвій позиції дитини, відобразилися певним чином і в тих її цінностях, що детермінували розвиток творчої обдарованості. Вплив макросоціальних стосунків створює умови для вибору суб’єктом сфери реалізації домагань визнання, зовнішній діапазон якого завжди досить широкий. Тому вибір залежить не лише від певних культурно-історичних умов, що склалися, а, більшою мірою, від розвитку свідомості людини, її волі та здібностей. У випадку творчо обдарованих людей йдеться саме про суб’єктний вибір вже хоча б тому, що вибирається один із найбільш незалежних, атому й найважчих, способів реалізації себе вжитті творчість. Включення людини у творчу діяльність сприяє її незалежності в життєвих ситуаціях, зростанню рівня її суб'єктності. Як показують дані біографічної бесіди, саме культурно-історична ситуація та ідеологічній економічні стосунки, породжені нею, часто ставали поштовхом до розвитку технічної творчої обдарованості. Слід зазначити, що дію соціальних факторів не можна визначити як пряму, тобто як таку, що обов’язково підштовхує обдарованих дітей на шлях розвитку власних здібностей. Дуже часто ця дія проявляється у створенні перешкод, долання яких, очевидно, є однією зумов розвитку творчо обдарованої особистості, принаймні значимість їх для процесів технічної творчості підкреслюється цілим рядом авторів . Яскравим прикладом вияву власної активності дитини в критичних, навіть трагічних, ситуаціях є описи життєвих подій досліджуваним А. В його сім’ї в
1933 році від голоду помер батько. Мати поїхала з села до сестри на південь, де було трохи легше з продуктами, а старші брати також роз’їхалися по країні, рятуючись від голоду. Після поневірянь по дитячих будинках, розподільниках, десятирічний А. разом зі старшим на два роки братом дісталися до матері. Але там вже також був голод. А Важко було... А ми з братом пішли в школу
і кажемо Може вам треба модель двигуна внутрішнього згоряння Ми
можемо зробити. Ми бачили вже таку модель. Вони кажуть Ну,
робіть». Думали, що там вони можуть зробити. Ми місяць робили ту
модель – гарна вийшла. За це нам дали пуд муки і трохи соняшникового
насіння... Заплатили, мабуть, від здивування, бо ми потім знову виготовили
модель – сонячної системи. Хорошу модель. Перед нами вибачилися і вжене
платили. Голод же був. Хіба до моделей тоді. Простолюди хотіли дітям


301
допомогти, проявили милосердя. Це був перший хліб, зароблений
технічним вмінням. Це був зароблений, не випрошений хліб Мати плакала,
коли ми принесли свою платню. Зазначимо, що технічна творчість не була для А. єдиним засобом виживання. До цього він вже мав досвід здобування легкого хліба в групах безпритульних, однак, не зміг змиритися з жорстокістю та несправедливістю відносин, які там панували. Одного разу, щоб не вмерти голодною смертю, він зважився підробити талони на отримання сніданків у заводській їдальні. Керуючись моральними міркуваннями, оскільки «страх був убитий голодом», А. виготовив найдешевші талони і чесно в усьому зізнався, коли підробка була виявлена через кращу якість печатки на фальшивих талонах. Незважаючи на серйозність злочину як на ті часи, керівництво заводу не лишене покарало його, ай, оцінивши майстерність, допомогло влаштуватися в дитячий будинок. Останню крапку в мотивації морального вибору поставила одна незнайома сільська жінка, яка підібрала А, що замерзав і помирав від голоду. Побачивши картинку, яку він намалював, щоб втішити її голодного внука, вона заплакала і зі словами «Боже, які діти пропадають», відрізала йому на дорогу більшу частину чи неостанньої хлібини. Неприйняття стосунків примітивної групи характерне для всіх технічно обдарованих людей, які взяли участь у дослідженні. Так, один із них, К, напівсирота, в голодні повоєнні роки, успішно здавши іспити, забрав документи з нахімовського училища, бо не зміг змиритися з пануючими там традиціями. Таких подій можна навести багато. Вже в зрілому віці обдаровані люди не лише самі керуються високими моральними принципами, алей відстоюють їх, аж до серйозних конфліктів із соціальним оточенням. Показовою може бути хоча б боротьба проти вживання ненормативної лексики, на чому наголошували чи не всі досліджувані. Працюючи, в основному, у виробничих колективах, їм вдається створити навколо себе простір, позбавлений мовленнєвої брутальності. В результаті аналізу отриманих вході біографічної бесіди даних, доводиться з сумом визнати, що це не так просто зробити, як може здатися на перший погляд. Слід відмітити, що вже в ранніх проявах технічної творчості, окрім утилітарних, пов’язаних із виживанням в скрутній ситуації, мотивів, проглядаються й інші, пізнавальні та творчі мотиви. Багато підлітків під впливом життєвих обставин заробляли на прожиття дрібним ремонтом, але на цьому і зупинилися, або ж відійшли при першій зручній нагоді. Для творчо обдарованих матеріальні стимули поступово відходять на другий план, поступаючись тим моральним, естетичним, пізнавальним цінностям, які складають основу самоповаги підлітка і на які орієнтовані його домагання визнання.


302 Матеріальні труднощі для технічно обдарованої людини стають такими перешкодами, долання яких стимулює розвиток творчих процесів і надання їм ціннісного статусу у свідомості. На певному етапі розвитку відсутність необхідних матеріальних благ веде до пошуку способів їх набуття саме засобами технічної творчості, оскільки вони вже стали суб’єктними цінностями людини. Усвідомлення власних здібностей в галузі техніки і їх значимості стимулює людину опиратися саме на них у подоланні життєвих труднощів. Більшість досліджуваних відзначають, що чимало творчих завдань, які їм приходилося вирішувати, були пов’язані з різного роду дефіцитами від дефіциту найнеобхідніших життєвих благ до дефіциту матеріалів, інформації і коштів на завершення розпочатої роботи. Зрозуміло, що має бути певна пропорція між творчими здібностями і перешкодами в їх розвитку. В умовах постійного дефіциту, незадоволеності основних вітальних потреб розвиток творчих здібностей буде обмежений їх рамками. Здібності більшості наших досліджуваних проявилися в повній мірі тоді, коли економічна ситуація в суспільстві стабілізувалася, а відтак – зріс і їх матеріальний добробут. Тоді вони змогли повною мірою проявити ті якості, які були сформовані в ситуаціях тотального дефіциту винахідливість, кмітливість, віру в успіху власні сили.
Макросоціальна ситуація включає в себе й ідеологічний вплив на масову свідомість, що також позначається на розвитку особистості. Ідеологічно ініційована і підкріплена престижність технічних професій значною мірою позначилася на виборі сфери професійної діяльності і творчих задумах обдарованої людини. Професійне самовизначення, як правило, відбувається в підлітковому та юнацькому віці. Це полімотивований процес. Обдарованому підліткові важливо не лише усвідомлення власних технічних здібностей, ай усвідомлення того, що застосування їх у технічній сфері забезпечить йому суспільне визнання. Ідентифікація з героями кінофільмів, газетних публікацій
– це той етапу професійному самовизначенні, через який проходить більшість людей. Високий рівень і просоціальна спрямованість домагання визнання, що притаманне творчо обдарованим підліткам, вело до того, що соціальний престиж професії ставав домінуючим мотивом у процесі професійного самовизначення, відсовуючи на другий план усі інші, втому числі такі, здавалося б важливі з огляду на матеріальні нестатки, як мотиви матеріального благополуччя. Проілюструємо сказане витягом із бесіди з досліджуваним Ш Я спочатку вчився на кухаря і офіціанта. Два роки (1937-1938 рр.) працював у ресторані. Це було непрестижно. Запропонували вчитися на рембазі
Південно-західної залізниці. Хлопці потри роки ходили в учнях, а я за один рік отримав три розряди. Я зрозумів, що мені подобається, мене це тягне. На цьому етапі ціннісна сфера обдарованої особистості ще не набула певної автономності. Вона потребує підтримки, коли не збоку більшості, то


303 хоча б збоку значимих людей. Індивідуальна своєрідність ціннісної сфери творчо обдарованої особистості робить невеликою ймовірність знаходження референтних осіб з числа контактного оточення. Як правило, такі особи – це загальновизнані авторитети в галузі технічної творчості, чи творчості взагалі. Тут знову має місце наслідування, але своєрідне, коли наслідуються нереальні цінності реальних людей, а ідеалізованим людям приписуються дещо ідеалізовані власні цінності. Таким чином, здійснюється ціннісна підтримка життєвого вибору творчо обдарованими людьми. Усвідомлення власних здібностей на цьому етапі все більше пов’язується з рефлексивною діяльністю в полі власних цінностей, хоча суб’єктивно деяка частина з них сприймається як цінності значимих людей.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал