Фундаментальних




Сторінка28/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33
Глобальні ціннісні кризи. Поряд із окремими показниками кризового розвитку особистості може реєструватися так званий, кризовий
симптомокомплекс, коли ідентифікується цілий ряд проблемних моментів у діяльнісній сфері особистості, якщо кризові явища охоплюють як моральнісну, такі діяльнісну сферу можна ідентифікувати глобальну ціннісну кризу. Наприклад, досліджувана А. виділила 22 значимих діяльності поряд із актуальними діяльностями спілкування з людьми (7), вміння доводити свою думку (9), рекламна діяльність (9), маркетингова діяльність (9)» вона виділила як неактуальні – інженерна діяльність (8), виховання дітей (9)»; побутові діяльності консервувати (7), вести господарство (9), готувати (8)» та діяльності особистого плану бути дружиною (10), доглядати за собою (7), дружити (9), спілкуватися з тваринами (8)». Як бачимо, йдеться не лише про гіпертрофію діяльнісної сфери, ай про її ригідність та моралізацію.
Моральнісна сфера досліджуваної редукована, має травматичний характер досліджувана скаржиться на дочок нічого вони в мені не цінують, вважають поганою матір’ю, думають, що я погана вчителька, а я обох їх вивчила, поставила на ноги прагне спокутувати провину перед померлою матір’ю: хочу змінити її думку про себе, виправитися, але як. Аналіз поведінки та реакцій досліджуваних свідчить проте, що участь у процесі самоаналізу є дієвим способом усвідомлення власних проблема також накреслення шляхів їх вирішення. Слід зауважити, що більшість учасників висловлювали вдячність, більше того – погодились на повторне дослідження та психологічну допомогу, окремі – на роботу в тренінговій групі.
Ціннісна підтримка розвитку творчих здібностей з метою
долання ціннісних криз. Аналіз проблем, які приносить з собою середня дорослість, особливостей рефлексії здібностей та соціальної рефлексії дозволяють зробити висновок, що набагато легше та конструктивніше з позитивними результатами на виході, ціннісні кризи долають творчі


255 особистості, які постійно знаходяться в процесі професійного та особистісного пошуку. Виникає ціла низка питань як стимулювати творчість дорослої людини, як допомогти їй в ускладненні ціннісної свідомості, розвинути рефлексію, чи достатньо для цього самоаналізу, наскільки він буде продуктивним та якою має бути його структура Пошук відповіді наці питання лежить в площині виділення та аналізу особистісних механізмів, які стимулюють творчість. У роботах багатьох авторів міститься думка проте, що базовою потребою, яка регулює життя та діяльність людини є прагнення до кращості, вищості і соціального схвалення потреба в домінуванні (А. Маслоу); потреба в досягненні і владі Г. Мюррей), потреба в особистій значимості (В.М. Мясищев), воля до влади (Ф. Ніцше); потреба в персоналізації (А.В. Петровський), потреба позитивної уваги (К. Роджерс). Дослідження, проведені О.Л. Музикою, дозволили висунути твердження проте, що базовою потребою
(метапотребою), задоволення якої може сприяти одночасно розвитку здібностей і розвитку особистості, є потреба у визнанні [141]. Програма ціннісної підтримки розвитку творчих здібностей особистості у середній дорослості орієнтується на виділення, ідентифікацію та аналіз потреби у визнанні, пошук конструктивних шляхів та способів її задоволення. Ми пропонуємо дві процедурні форми організації такої діяльності індивідуальна консультативна робота та груповий тренінг. Вибір тієї або іншої форми насамперед залежить від особистої згоди учасника і зумовлений рівнем його відкритості, здатністю до групового обговорення проблем, прийняття підтримки та критики інших людей. Не виключений і такий варіант, коли після індивідуальної роботи відбувається включається у групу і навпаки. Зауважимо, що як групова, такі індивідуальна форми роботи побудовані за однією схемою, що полегшує їх взаємоперехід та спрощує процедуру повторного дослідження. Перед безпосереднім описом програми хотілося б наголосити на окремих перевагах групової роботи. Включення у певне мікросередовище, кожен з учасників якого переживає схожі проблеми і так само прагне звільнення, якомога краще сприяє стимуляції рефлексивних процесів, оскільки забезпечує зворотній зв’язок, підтримку та конструктивну критику. О.Л. Музика зазначає, що визнання людини як особистості потребує декількох умов людина має вирізнятися вміннями, знаннями чи якостями, які б заслуговували на визнання, та має бути включена у специфічно організоване соціальне середовище, яке здатне ці чесноти поцінувати [141]. Зрозуміло, що тренінгова група не може замінити референтного оточення, однак вона дає змогу пережити відчуття підтримки, розуміння та, найголовніше, поціновування збоку інших людей. Програма ціннісної підтримки розвитку творчих здібностей реалізується у


256 п’ять базових етапів підготовчий, аналітичний, теоретичний, етап ціннісної підтримки та завершальний етап. Тривалість кожного з етапів та програми у цілому не є регламентованою, ціннісна підтримка здійснюється доти, доки в цьому є потреба, що, як правило, визначається самими учасниками. Мета підготовчого етапу – налаштування на роботу, тут аналізуються враження від попереднього дослідження, фіксуються очікування, для групового тренінгу обов’язковою є процедура знайомства та досягнення домовленостей групової взаємодії. Знайомство може відбуватися забудь- якою з класичних тренінгових схем (вільна розповідь про себе вибір тренінгового імені та пояснення вибору розповідь про себе від імені значимої особи створення та аналіз особистої геральдики тощо. Правила групової роботи формулюються усіма учасниками, окрім традиційних (відкритість, правило Я, активність) вводяться домовленості щодо творчого та рефлексивного характеру діяльності. Аналітичний етап – етап введення у самоаналіз. Мета – стимулювати рефлексію, процеси переосмислення та переоцінки себе й свого місця у світі. Також на цьому етапі важливою є ідентифікація потреби у визнанні, аналіз того, наскільки і в який спосіб вона задовольняється у повсякденному житті, хто ті особи, які сприяють або навпаки заважають розвитку відчуття власної значимості, в чому секрет їх референтності. Ми пропонуємо використовувати процедури аналізу життєвого шляху, адаптовані на основі таких відомих методів як психобіографічний метод (З. Фройд, каузометрія (Є.І Головаха,
О.О. Кронік, К.А. Кронік), психологічна автобіографія (Є.Ю. Коржова), вчування (І.П. Маноха), можна застосовувати окремі психотерапевтичні техніки гуманістичного, екзистенційного напрямків, терапії фіксованих ролей
Дж. Келлі (часова перспектива, фіксування на сенсі, нарис фіксованої ролі) тощо. Тривалість та насиченість аналітичної роботи залежить від індивідуального сприймання її цікавості та важливості, часових можливостей учасників та динамічних процесів групового розвитку. Слід пам’ятати, що такий аналіз є лише першим кроком ціннісної підтримки розвитку творчих здібностей, атому не може бути процедурно перенасиченим. Теоретичний етап зорієнтований на просвітницьку роботу. Учасники на міні-лекціях знайомляться з психологічною характеристикою власного вікового періоду, концепцією ціннісних криз та основами суб’єктно-ціннісного аналізу
(О.Л. Музика. Також на цьому етапі обговорюється алгоритмом ідентифікації і аналізу кризових явищ власної свідомості. На етапі ціннісної підтримки починається безпосередня робота з аналізу особливостей рефлексії здібностей та соціальної рефлексії. Кожен з учасників отримує власноруч заповнений набір карток і починає здійснювати самоаналіз під керівництвом психолога. Структура аналізу повністю відповідає усталеній процедурі кількісний аналіз (виділення, підрахунок та інтерпретація основних


257 показників, покроковий якісний аналіз (ідентифікація та дослідження змісту діяльнісних і моральнісних криз, інтерпретація отриманих результатів (пошук причин кризових явищу ціннісній свідомості, накреслення шляхів та способів конструктивного подолання кризових явищ . Групова робота на цьому етапі потребує від психолога високого рівня майстерності, оскільки обов’язковий психологічний супровід кожного учасника є складним. Будь-яка недолуга інтерпретація може зруйнувати всю попередню роботу, відвернути учасників і знівелювати досягнутий ефект. Тому ціннісну підтримку краще здійснювати індивідуально уході консультативної роботи. Необхідність завершального етапу зумовлена потребою у закріпленні конструктивних змін, накресленні шляхів подальшого особистісного розвитку кожного з учасників програми. Рекомендована форма організації роботи на цьому етапі – груповий тренінг. Учасники мають змогу поділитися враженнями від непростої діяльності самоаналізу, вирішити, чи справдились їх попередні очікування, отримати обернений зв’язок та ціннісну підтримку групи. Також на цьому етапі (як закріплення змін) або безпосередньо по його завершенні може бути проведене повторне дослідження рефлексії здібностей. Як бачимо, програма ціннісної підтримки розвитку творчих здібностей у середній дорослості не є жорстко стандартизованою ні в процедурному, ні в змістовому плані. Кожен дослідник може обирати близькі йому форми та методи роботи, визначати її тривалість, кількість задіяних учасників. Загальна структура програми з орієнтовним змістом етапів представлена у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Структура та зміст програми ціннісної підтримки розвитку здібностей
ЕТАП ЗМІСТ Рекомендована форма роботи Попереднє дослідження рефлексії здібностей
індивідуальна
Формулювання мети та основних завдань програми ціннісної підтримки розвитку здібностей
групова
Знайомство учасників

Досягнення групових домовленостей
групова Обмін враженнями від попереднього дослідження рефлексії здібностей
групова чи
індивідуальна ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП Фіксація очікувань учасників від попередньої роботи
групова чи
індивідуальна Аналіз життєвого шляху (ідентифікація значимих подій)
групова чи
індивідуальна
АНАЛІТИЧНИЙ ЕТАП Виділення референтних осіб, аналіз причин
групова чи


258 референтності
індивідуальна
Ідентифікація потреби у визнанні, аналіз рівня та способів її задоволення
групова чи
індивідуальна
Ознайомлення з психологічною характеристикою середньої дорослості
групова чи
індивідуальна
Ознайомлення із концепцією ціннісних криз та основами суб’єктно-ціннісного аналізу
(О.Л. Музика)
групова чи
індивідуальна
ТЕОРЕТИЧНИЙ ЕТАП Ознайомлення із алгоритмом ідентифікації та аналізу кризових явищ власної свідомості
групова чи
індивідуальна
Кількісний аналіз
індивідуальна
Якісний аналіз
індивідуальна
Самоаналіз рефлексії здібностей Інтерпретація результатів
індивідуальна
ЕТАП ЦІННІСНОЇ ПІДТРИМКИ Накреслення шляхів та способів конструктивного подолання кризових явищ – задоволення потреби у визнанні.
групова чи
індивідуальна
Обмін враженнями від самоаналізу рефлексії здібностей
групова чи
індивідуальна
Накреслення шляхів подальшого особистісного розвитку
групова чи
індивідуальна
ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП Аналіз очікувань
групова чи
індивідуальна
Підсумкове дослідження рефлексії здібностей
індивідуальна

Ідея ціннісної підтримки розвитку здібностей виявилася продуктивною у розробці та реалізації серії заходів з подолання кризових явищ середньої дорослості. В основу діагностичної та тренінгової роботи були покладені такі основні положення у віці середньої дорослості в свідомості кожної людини відбувається накопичення цінінсно-смислових суперечностей, пов’язаних із зміною соціальної ситуації розвитку ціннісна свідомість особистості трансформується внаслідок ціннісних моральнісних чи діяльнісний криз, в основі яких лежить депривація потреби у визнанні продуктивними шляхами подолання кризових явищ ціннісної свідомості особистості є стимуляція рефлексії здібностей та особистісної рефлексії, залучення до продуктивної творчої діяльності, пошук шляхів конструктивного задоволення потреби у визнанні.


259
РОЗДІЛ І. БІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕННІ ЗДІБНОСТЕЙ ТА
ОБДАРОВАНОСТІ

4.1.ТВОРЧІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ (В.О.Моляко)
У зв’язку з ускладненням людської діяльності, впровадженням новітньої техніки, зростанням питомої ваги творчих процесів і необхідності приймати нестандартні рішення відповідним чином необхідно підходити й до проблеми багатовимірності творчих здібностей, їх взаємозв’язку, специфіки розвитку й формування. Зокрема, нині особливо важливим видається питання про синхронне вивчення технічних, наукових та художніх здібностей, своєрідності їх переплетення та можливості розвитку в нових умовах з урахуванням нових теорій підготовки фахівців, умов неперервного навчання, виникнення нових синтетичних видів діяльності. Варто зазначити, що над цими питаннями вже й раніше працювали окремі вчені (Б.Г. Ананьєв,
В.Л. Дранков та ін.), щоправда в їхніх дослідженнях увага приділялася переважно художнім здібностям, проявам художнього таланту і лише в окремих їх вимірах. Так, В.Л. Дранков, розглядаючи багатогранність здібностей як загальний фактор художнього таланту, наводить досить широкі дані щодо поєднання літературної та художньої творчості у низки письменників та поетів минулих часів, сучасних письменників та поетів Європи, Америки, Росії, а на прикладі творчої біографії Ф. Шаляпіна він показує вплив різнобічного розвитку особистості на формування вокально- артистичного таланту [54, с. У наш час, коли всебічному вивченню творчої особистості приділяється все більше й більше уваги, цей аспект проблеми здібностей, обдарованості, таланту видається особливо важливим не тільки для спеціального психологічного вивчення, алей для розв’язання цілком конкретних прикладних проблем. Вибір для аналізу відомої творчої особистості видається виправданим саме в плані специфіки прояву таланту, який нас цікавить, виявлення базових структур її творчого потенціалу. Слід зазначити, що здійснюваний аналіз будується перш за все на схемі вивчення особистості та творчості в біографічному аспекті. Розробка методологічних принципів побудови системи творчої біографії у психологічних дослідженнях – справа, будемо сподіватися, найближчого майбутнього, а поки щоці принципи недостатньо визначені, будь-які пошуки в цьому плані мають, звичайно, попередній характер. Уданому випадку, аналізуючи особистість та творчість Михайла
Врубеля, ми дотримуємось окремих положень тих концепцій, що пов’язані як із вивченням специфічних «інтер’єрних» особистісних здібностей, такі факторів зовнішньої біографії – оточення, сім’ї, особливостей виховання,


260 навчання – усього того, що стимулює або ж, навпаки, гальмує розвиток творчих здібностей (див. 6; 54; 124).
Основні принципи біографічного аналізу в психології. У нашому розумінні побудову біографічного аналізу процесу становлення і розвитку творчої особистості слід орієнтувати в першу чергу на такі положення
1) вихідною основою для вивчення видатної особистості (генія, таланту) повинна бути констатація чимось вираженої обдарованості, наявність значних творів в тій чи іншій сфері діяльності, так чи інакше закріплених достовірним способом
2) необхідне виявлення принципово важливих та значущих періодів ужитті такої особистості та встановлення конкретних зв’язків між цими періодами і створюваними продуктами
3) необхідно вивчати особливості макро- та мікросередовища буття творчої особистості та їх впливу на творчу діяльність
4) варто дослідити творче кредо (творчі плани, стратегії) конкретного працівника як суму його мислительних пошуків, етичної та естетичної оцінки світу, оточення, моральних ідеалів та ін. – усього того, що ми називаємо стратегією творчості в цілому, незалежно від того, наскільки усвідомлював її сам творець і наскільки вона була очевидною для інших
5) особливої уваги потребує вивчення індивідуального стилю творчої діяльності – його витоків, розвитку, форм та особливостей прояву, реагування на різноманітні ускладнюючі умови, бар’єри, перешкоди, що впливають на розвиток задуму
6) необхідно встановлювати настільки, наскільки це можливо, вплив творчості досліджуваної людини на оточення (на конкретну сферу творчості, на культуру, на сучасників та нащадків тощо. Зупинимося на прикладі творчої діяльності в її зв’язку з деякими даними життєвої біографії М. Врубеля.
М.О. Врубель (1856-1910) – видатний російський художник кінця ХІХ – початку ХХ століття, виявив себе в багатьох жанрах художньої діяльності, починаючи з графіки і закінчуючи декоративними панно та майоліковою скульптурою. Незважаючи на значну популярність ще за життя, й нате, що його праці вже порівняно давно стали відомі для багатьох відвідувачів найбільших музеїв (Третьяковська галерея, Російський музей, Київський музей російського мистецтва, література про М. Врубеля до цього часу ще порівняно незначна, а спеціальних психологічних досліджень його творчості немає зовсім переважають книги та статті мистецтвознавчого характеру від часу смерті художника вийшло зовсім небагато біографічних книг та збірка листів і спогадів [38; 124; 224; 229; 265]. До цього часу все ще не існує наукової біографії художника, як немає й достатньо розробленої єдиної


261 загальноприйнятої мистецтвознавчої теорії його творчості, що, зокрема, можна пояснити надзвичайно оригінальними творами художника та складністю його характеру, особливостями поведінки і, подекуди, можливо, специфікою захворювання.
Зв’язок біографічних подій з формуванням характеру. Аналізуючи особистість художниками вважаємо за необхідне виокремити деякі обставини в його біографії, а також найважливіші особливості його характеру. Говорячи про походження, виховання, інші зовнішні обставини життя, видається важливим підкреслити такі моменти.
1. М.О. Врубель народився всім ї військового юриста високого чину мати також була досить освіченою жінкою вона померла від туберкульозу, коли синові не було ще й трьох років. Хлопчик живе з батьком та старшою сестрою приблизно до семирічного віку, коли батько одружується вдруге. Всім ї мачухи також були діти, і в наступні роки аж до вступу в університет він живе в новій об’єднаній сім’ї, де панували спокій, співдружність – не існує будь-яких нарікань з його боку таз боку його сестри щодо їхнього життя в новій сім’ї.
2. У зв’язку з характером служби батька сім’я Врубеля часто переїзджає з місця на місце художник народився в м. Омську, через чотири роки сім’я переїхала до Астрахані, потім – до Петербурга, Саратова, Одеси, де майбутній художник закінчував гімназію. Надалі М. Врубель неодноразово змінював місце проживання й багато подорожував – він живу Петербурзі, Києві, Одесі, Москві, мандрував та працював закордоном (Франція, Німеччина, Швейцарія, Італія.
3. М. Врубель із золотою медаллю закінчив гімназію, потім навчався в університеті й закінчив юридичний факультет (за наполяганням батька, потім вступив до Академії мистецтв, де пройшов повний курс навчання, але вчасно не захистив дипломну роботу саме через те, що був запрошений до керівництва художніми реставраціями в київській Кирилівській церкві. Він отримав блискучу підготовку з іноземних мов (майже вільно володів кількома мовами, що дозволило йому в оригіналі читати класичні твори відомих філософів, класичну та нову літературу.
4. Приблизно з семирічного віку він одержує досить систематичну підготовку змалювання, знайомиться з кращими творами мистецтва живопис, архітектура, музика, література, подовгу живучи у великих культурних центрах Росії та Європи. Оскільки йдеться про генезис професійної підготовки, зупинимося на цьому моменті детальніше. Майже загальновизнано (ми маємо на увазі, в першу чергу, наукові розробки, що багато моментів раннього дитинства можна розглядати як дуже значущі у творчій долі особистості. В цьому плані


262 цінними є спогади рідної сестри М. Врубеля, яка відзначала, що в ранні роки життя брат міг дуже серйозно занурюватися в розглядання журналу
«Живописное обозрение», а пізніше в ілюстрації до творів Шекспіра. Коли ж батько одружився вдруге і мачуха виявилася досить вправною піаністкою, брат був ніби прикутий до роялю, слухаючи її музику. В ці роки його жартома називали мовчуном та філософом, але з часом він став жвавішим. Читання дитячої літератури, зокрема досить змістовного дитячого журналу «Дело и отдых», а також книг, що їх привозив з Петербурга батько, слугували братові матеріалом для домашніх інсценувань при цьому героїчні ролі особливо привертали його увагу (сестра зауважує, що центральна фігура на великій картині Тридцять три богатирі дуже нагадує їй братав дитинстві. Таким чином, робить вона висновок, елементи живопису, музики й театру стали вже з ранніх років своєрідною життєвою стихією для маленького Михайла. Потреба у творчості з’явилась у нього десь уроків він змальовував сцени сімейного побуту (сестра наводить приклад однієї з них, на якій був зображений слуга, що чоботом роздмухував самовар. Батько помітив Михайлові нахили й доклав зусиль, щоб допомогти їм розвинутися в Петербурзі він водив восьмирічного сина в художню школу Товариства підтримки мистецтва в Саратові запросив учителя малювання з місцевої гімназії, що ознайомив його з основами техніки малювання з натури. Уроки навчання в університеті М. Врубель намалював багато ілюстрацій до творів сучасної та класичної літератури – Ліза та Лаврицький із Дворянського гнізда Тургенєва, Анна Кареніна – Побачення з сином (Анна Кареніна»
Л.Толстого; Маргарита Гете, шекспірівський Гамлет, Данте й Беатриса,
«Орфей перед похованням Евридіки» та багато інших) [38, с. У цьому порівняно довгому переказі спогадів сестри художника досить чітко відображена своєрідна хроніка розвитку його обдарованості, зародження майстерності. Це також є свідченням широкого тематичного діапазону творчості М. Врубеля. До того жне треба забувати, що це свідчення найдостовірнішого біографа – сестри художника, яка в той час постійно була поруч, а потім завжди залишалася його найближчим другом і порадником.
5. М. Врубель постійно спілкується з художниками, представниками інших видів мистецтва, впродовж досить довгих відрізків часу співпрацює з цілими колективами художників (не тільки в Академії мистецтва й у Києві – в Кирилівській церкві, у новоспорудженому Володимирському соборі, а потім у майстернях відомих меценатів того часу – в Абрамцево, Талашкіно та ін.).
6. Незважаючи на періоди досить скромного побутового життя, М. Врубель в цілому мав можливість навчатися та працювати, отримуючи сторонню допомогу, порівняно рідко, лише епізодично вдаючись до виконання робіт, котрі б не відповідали його життєвим та професійним диспозиціям фактично М. Врубель мав можливість виконувати навіть роботу на


263 замовлення, не зраджуючи своїх поглядів та смаків.
7. Художник одружився досить пізно (у річному віці) з відомою актрисою опери. Шлюб був для нього порівняно вдалим, але значної психічної травми художник зазнав, коли майже одразу після народження помер син. До шлюбу М. Врубель, як відзначають сучасники, дотримувався досить вільного, богемного стилю життя, часом зловживаючи алкоголем.
8. Перше різке загострення психічного захворювання відбулося, коли художникові було 46 років і він дуже багато, напружено працював. До цього часу ми фактично не маємо точних даних, перевірених нарівні сучасної медицини, про хворобу М. Врубеля: від книги до книги подорожують чутки про прогресивний параліч, про деякі симптоми хвороби, причому часто такі перекази носять виражений побутовий характер. Виходячи зі сказаного, загальне виховання та навчання майбутнього художника було організоване й здійснене в цілому досить успішно, а часті переїзди сприяли накопиченню вражень, тим більше, що цілеспрямоване наближення до мистецтва почалося досить рано. Незважаючи націлу низку негативних факторів, в цілому М. Врубель мав можливість працювати професійно, принаймні до різкого загострення хвороби. Активний період його діяльності, не рахуючи навчання в Академії мистецтв, складав біля 20 років. Можна виділити такі риси характеру та особистості в цілому, які, як видається, визначають домінуючі якості М. Врубеля як людини і художника. Висока загальна вихованість та унікальна освіченість були обумовлені домашнім, гімназійним та університетським навчанням і вихованням, а також впливом позитивного в цьому відношенні середовища. М. Врубель був, безумовно, найбільш освіченим російським художником. Ось лише деякі з висловлювань сучасників Освіта цієї людини була величезною. Італію він знав усю, розумів і вивчав її. Яне бачив більш освіченої людини неодноразово підкреслював відомий художник М. Коровін [38, с.
«…Врубель говорить італійською як італієць там само, с. 243];
«Врубель знає вісім мов там само, с. 243]; це була людина одна з найбільш освічених, що я їх знав там само, с. 247]. Художник С.Ю. Судейкін згадував він вражав мене знанням мов. Він декламував «Іліаду» та «Одісею» грецькою, Вергілія латиною, Фауста німецькою, Гамлета англійською й Данте італійською. Усе це було перемішане з французькими чудовими коментарями там само, с. Безумовно, М. Врубель мав видатні здібності до художньої діяльності, хоча по-справжньому ці здібності проявилися порівняно пізно, коли він став навчатися в Академії мистецтв. Художник блискуче оволодів технікою малюнка й сам вважав, що це чи неголовне у образотворчій професії. М. Врубель цілком свідомо декларував домінуючу роль в мистецтві, як до


264 речі і вжитті, людини взагалі, прекрасного, святкового, високого. Ось чому цілком натуральним видаються у його творчості яскраві фарби, витончена декоративність, казкові мотиви тощо. Він не був задоволений тогочасним станом мистецтва й постійно шукав все новій нові засоби зображення своїх задумів, вдаючись до різних технік, використовуючи різноманітні жанри. Висока етична й естетична чутливість сприяла, з одного боку, витонченому розумінню творів мистецтва, явищ природи, але, з іншого, ставила перед художником складні для розв’язання завдання, проблеми як загальногромадянського, такі побутового характеру. Підвищена емоційна збудливість, періодичне ослаблення вольової саморегуляції призводять до аритмії в роботі, до нерідких відволікань (амурні справи, алкоголь) – усе це сприяло часом легковажному ставленню до своїх творів (так, наприклад, він неодноразово писав одну картину на іншій. Таким чином, можна виділити в особистості художника його незаперечну обдарованість, високий професіоналізм, надзвичайно широкій глибокі знання, а також підвищену чутливість й певну емоційно-вольову нестійкість. Домінуючим в особистості художника був потяг до прекрасного, що базувався на його життєвій філософії, системі цінностей. Для того, щоб розвинути цей потяг до прекрасного, який, як відомо, характеризує багатьох художників, а також, щоб показати, яку творчості М. Врубеля відбилося його неприйняття багатьох ознак сучасного йому світу, необхідно хоча б коротко зупинитися на його основних образах і темах.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал