Фундаментальних



Pdf просмотр
Сторінка27/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   33
Організація дослідження рефлексії здібностей та соціальної
рефлексії в віці середньої дорослості. Методика вивчення динаміки здібностей має широкий діагностичний спектрі може бути використана у роботі з людьми різного віку та освітнього рівня. За авторським задумом вивчення того, які діяльності та вміння є важливими для людини і оволодіти якими вона прагне, дозволяє зрозуміти ті життєві смисли та цінності, які регулюють її професійну сферу. Причому важливість згаданих діяльностей визначається не стільки суб’єктивним відчуттям, скільки чіткістю в усвідомленні конкретних дії та операцій, втому числі когнітивних, що є необхідними для здійснення окремих діяльностей. Вивчення особливостей соціальної рефлексії дозволяє проникнути у сферу міжособистісних стосунків, виділити ті параметри на основі яких людина конструює взаємодію з оточенням, розкрити суб’єктивне розуміння успіху та невдачі, побачити корені особистісних криз. Специфіка організації та проведення дослідження з дорослими людьми перш за все пов’язана з проблемами особистісної закритості та соціальної бажаності. Учасники прагнуть виділяти та високо оцінювати ті діяльності, які є соціально схвалюваними та відповідними віку (керувати, вести переговори, переконувати інших, навіть утому випадку, якщо позбавлені можливості їх ефективно виконувати. Також досліджуваним важко торкатися тих тем, які стосуються власної нереферентності для значимих осіб. Так часто на прохання Назвіть людей зі свого оточення, оцінку яких Ви хотіли б змінити можна почути відповідь, проте, що таких людей взагалі не існує. Часткове або повне вирішення вказаних проблем можливе за умови налагодження позитивного контакту, коли психолог як уважний співбесідник м’яко переконує учасника утому, що самопізнання є цікавим і корисним для нього процесом. Слід зазначити, що добровільність є обов’язковою вимогою участі у дослідженні, тому свідомий опір неможливий за означенням.


246 Налагодженню ж стосунків взаємної довіри сприяє організація дослідження у формі невимушеної бесіди, за відсутності офіціозу на кшталт лабораторної обстановки, присутності асистента або виражених супроводжуючих записів. Звичайно, дозвіл на запис (письмовий чи звуковий) є обов’язковою вимогою дослідницького процесу, однак слід наголошувати на його важливості, перш за все, для учасника, як додатковій можливості самоаналізу при повторному ознайомленні. Важливим фактором у роботі з дорослими людьми є вік та професійний рівень дослідника. Нарівні внутрішнього опору психолог сприймається досліджуваними як молодший за віком, або такий, чия кваліфікація видається їм недостатньою. Формальними засобами подолання захисних механізмів є чітке та адекватне ситуації формулювання завдань дослідження, інструкції та питань.
Введення у дослідницький процес специфіка роботи із дорослими
людьми. На першому етапі здійснюється введення у дослідницький процес. Як вже зазначалося, базовим завданням цього етапує налагодження позитивного контакту, створення ситуації довіри та співробітництва. Вступна бесіда може тривати достатньо довго, її загальний зміст має бути нейтральним, таким, що не торкається прямо завдань дослідження, однак орієнтує на подальшу роботу психолог розповідає про себе, коло своїх інтересів, значимих для нього осіб, спонукаючи тим самим учасника до відповідної розповіді, вислуховує його, поступово розкриваючи основні завдання та спосіб дослідницької роботи. При поясненні мети дослідження варто акцентувати увагу на його цікавості та важливості для самого учасника, який стає дослідником навіть у більшій мірі, ніж психолог. Також важливою є демонстрація прозорості методики, наголошення на відсутності прихованих механізмів інтерпретації та аналізу, запевнення у повній конфіденційності та обов’язковому ознайомленню з результатами. Прикладом загальної фрази, яка вводить учасника у дослідницький процес, може слугувати така Разом ми спробуємо зрозуміти, що Вам цікаво, до чого Ви прагнете, на чию думку орієнтуєтесь і щоб хотіли змінити. Це може бути корисним, бо за браком часу, у нас не буває можливості зупинить і подумати про своє життя. Описана бесіда не є формальним компонентом методики, вона вимагає від дослідника, окрім професійних навичок, досвіду роботи з людьми, а також певного рівня інтуїції. Вже на цьому етапі ми отримуємо важливу інформацію про учасника рівень його особистісної відкритості, готовності до самоаналізу, можемо ідентифікувати окремі захисні механізми та зробити перші висновки про рівень ціннісної когнітивної складності.
Процедура дослідження моральнісної та діяльнісної рефлексії. Завданнями другого, власне дослідницького, етапує аналіз особливостей діяльнісної рефлексії, визначення того, які діяльності та вміння приписує собі людина, до оволодіння якими прагне, як високо оцінює їх значимість, чи може


247 виділити конкретні дії та операції (втому числі й мислительні), які потрібні для виконання тієї чи іншої діяльності. Також аналізується соціальна рефлексія, визначається коло референтних осіб, виділяються якості, які забезпечують соціальне схвалення та допомагають/заважають досягти успіху. У базовому варіанті методики пропонується використовувати спеціальну карту, яка може заповнюватися психологом та учасником спільно чи окремо. У роботі з дорослими ефективною виявилася модифікація процедури опитування для фіксування інформації та подальшої роботи з нею використовувалися спеціальні картки, які заповнювалися власне досліджуваними. Психолог, за потреби, самостійно вносить дані в базову карту під час або після дослідження. Формулювання питань та структура карток подані у таблиці 3.2. На прохання виділити й оцінити ті діяльності та вміння, якими володіє або прагне оволодіти, учасник записує кожну діяльність (вміння) на окремій картці, на якій також зазначає рівень та причини її важливості для себе (за 10- бальною шкалою. Коли учасника просять виділити окремі операції та дії (втому числі мислительні) як складові тих чи інших діяльностей (вмінь, він має змогу записати їх на зворотній стороні картки і також оцінити значимість. Схожа процедура мала місце і при виділенні значимих осіб (втому числі і тих, чию думку про себе досліджуваний хотів би змінити, їх імена записуються на окремих картках, де також ставиться оцінка референтності. На зворотному боці кожної картки записуються ті якості, за які та чи інша референтна особа цінує/не цінує досліджуваного, а також ті, які б досліджуваний хотів набути для ефективної взаємодії з іншими, оцінюється особистісна значимість кожної, вказується, сприяють ці якості досягненню успіху ужитті чині. Для того, щоб врахувати той момент, що людина дорослого віку може орієнтуватися на власні цінності як соціально незалежні критерії самооцінки, ми просили одну з карток означати як Я, оцінити значимість власної думки та виділити ті якості, які допомагають/заважають досягати успіху, але не оцінюються оточенням. Описана організаційна процедура має ряд переваг. По-перше вона є зручною у використанні учасникам зручно зіставляти діяльності з тими діями та операціями, яких вони вимагають, а також зіставляти значимих осіб з тими якостями за якими вони здійснюють оцінювання (лицьова та обернена сторона карток. По-друге розширюються можливості кількісного аналізу оскільки за однією шкалою оцінюється важливість як наявних діяльностей, вмінь, дій, операцій та якостей такі тих, яких людина прагне набути – можлива не лише фіксація рівня розвитку компонентів, ай потенціалу такого розвитку. До того ж повторюваність якостей оцінки для різних значимих осіб Виділіть якості на основі яких Вас оцінює кожна зі значимих осіб) дає можливість встановити типові параметри соціальної оцінки.


248
Таблиця 3.2.
Формулювання питань та структура дослідницьких карток
ДОСЛІДНИЦЬКА КАРТКА ФОРМУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ лицьова сторона Діяльність вміння) Оцінка Причини важливості ді
ял ьн
існ ий компонент Виділить ті діяльності та вміння якими Ви володієте прагнете оволодіти. Оцініть їх важливість для себе. Зазначте чому вони для Вас важливі.


зворотня сторона Дії та операції Оцінка Причини важливості РЕФЛЕКСІЯ З
ДІБНОСТ
ЕЙ
оп ера цій но
- когнітивний компонент Виділить дії та операції (втому числі мислительні) складові виділених діяльностей та вмінь. Оцініть їх важливість для себе. Зазначте чому вони для вас важливі.

ДОСЛІДНИЦЬКА КАРТКА ФОРМУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ лицьова сторона Значимі особи Оцінка Причини значимості референтний компонент Назвіть людей, які оцінюють Ваші досягнення та вміння, позначте тих, чию думку Ви б хотіли змінити. Оцініть важливість їх оцінки для себе. Поясніть.

зворотня сторона Особистісні якості Оцінка Причини важливості СОЦІАЛЬНА РЕФ
ЛЕК
СІЯ
ос об ист
існо

ін ні
сн ий компонент Виділіть ті Ваші якості, які оцінюють значима особа. Вкажіть ті, які б хотіли набути для ефективної взаємодії з нею. Оцініть важливість цих якостей для себе. Поясніть. Позначте ті якості, які допомагають/заважають Вам досягати успіху.

Після проведення дослідження та його короткого аналізу для учасника надання достатньої і необхідної інформації, для забезпечення психологічного комфорту) власне діагностика завершується. Наступний крок спільної роботи
– надання ціннісної підтримки. Слід зазначити, що сама методика є дієвим інструментом такої підтримки, адже кропітка робота по дослідженню власного


249 життя є самоаналізом, тренуванням рефлексії. Подальша підтримка у формі індивідуальної консультативної або групової тренінгової роботи здійснюється після детального аналізу результатів дослідження.
Якісний та кількісний аналіз результатів дослідження кризових
явищ. Аналіз отриманих даних можна означити як третій (кількісний аналіз) та четвертий (якісний аналіз та інтерпретація) етапи дослідницької роботи. З метою визначення наявного рівня розвитку рефлексії здібностей та соціальної рефлексії, а також рефлексивного потенціалу особистості нами було виділено кілька математичних показників, які дозволили операціоналізувати такі параметри аналізу
- розвиток діяльнісного компонента рефлексії здібностей
діяльн
) як кількість діяльностей та вмінь (дій та операцій, які виділяє досліджуваний
- особистісна важливість діяльнісної сфери
діяльн
) як середня оцінка за виділені діяльності та вміння (дії та операції
- діяльнісний потенціал особистості
діяльн
) як кількість діяльностей та умінь, якими вона прагне оволодіти, дій та операцій, які хоче розвинути
- можливість реалізації діяльнісного потенціалу (РП
діяльн
) як середня оцінка за ті діяльності та вміння (дії та операції, до оволодіння якими прагне людина
- розвиток моральнісного (соціального) компонента рефлексії
моральн
) як кількість якостей, які виділяє досліджуваний
- особистісна важливість моральнісної сфери
моральн
) як середня оцінка за якості
- моральнісний потенціал особистості
моральн
) як кількість якостей, яких прагне набути людина
- можливість реалізації моральнісного потенціалу (РП
моральн
) як середня оцінка за ті якості, до набуття яких прагне людина. Також можна визначити найважливіші дії та операції як ті, що мають найвищу частоту повторюваності у складі різних діяльностей і вмінь та типові соціально схвалювані якості як кількість однакових параметрів оцінки, що використовуються різними референтними особами. Можна встановити додатковий критерій для оцінки важливості діяльностей та вмінь на основі порівняння оцінок дій та операцій для кожної окремої діяльності (вміння. Слід зауважити, що застосування математичних критеріїв не є самоціллю, ми свідомі того, що предмет нашого дослідження якісний за характером, тому кількісні показники є лише способом унаочнення та стандартизації окремих результатів. До того жне існує статистичних норм для жодного з виділених параметрів, тому усі вони аналізуються як відносні. Етап якісного аналізу та інтерпретації отриманих даних триваліший і складніший за попередній етапі лише дослідницька інтуїція та досвід можуть забезпечити валідність і надійність кінцевого результату. Якісний аналіз


250 зумовлений віковою специфікою рефлексії здібностей, його основні напрямки орієнтовані на пошук ознак кризових явищу ціннісній свідомості учасників
- вивчення особливостей діяльнісної рефлексії (ідентифікація діяльнісних криз) відбувається на основі аналізу змісту найважливіших діяльностей та вмінь наскільки вони відповідають соціальній ситуації розвитку, наскільки операціоналізуються досліджуваним (розкриваються в системі конкретних операцій та вмінь, яка частка особистісного компонента (виділення як діяльності бути дружиною, любити та дружити також аналізуються безпосередні причини важливості тієї або іншої діяльності
- дослідження діяльнісного потенціалу (ідентифікація діяльнісних криз) здійснюється через аналіз змісту бажаних діяльностей, вмінь, дій та операцій наскільки вони є реальними для набуття та дійсно важливими для досліджуваного (чи радше мріями та жалем за загубленими можливостями, наскільки відповідають тим діяльностям як компоненти яких виділяються
- вивчення особливостей соціальної рефлексії (ідентифікація моральнісних криз) можлива на основі аналізу відповідностей вимог, які висуваються референтними особами та вимог, які декларуються базовими діяльностями велике значення має питання Хто такі референтні особи, чи входять вони до діяльнісного кола досліджуваних, чому є референтними
- дослідження моральнісного потенціалу (ідентифікація моральнісних криз) – це ніщо інше як аналіз якостей, яких прагне набути людина, того настільки ці якості відповідають вимогам референтного оточення, аналіз причин прагнення до особистісних змін
- вивчення особливостей взаємозв’язку діяльнісної та соціальної рефлексії
полягає в ідентифікації диспропорцій розвитку (переважання діяльнісного чи моральнісного компонента, аналізі причин такого розвитку (прагнення соціального схвалення, втрата роботи тощо) та пошуку конструктивних можливостей подолання диспропорційності. Слід зауважити, що вивчення рефлексії здібностей не обмежується одним статичним діагностичним зрізом в методику, поряд із встановленням наявних особливостей діяльнісної та соціальної рефлексії, закладена можливість аналізу розвитку рефлексивних компонентів (повторні дослідження. Також важливою для ціннісної підтримки є можливість не лише ідентифікувати кризові явища, ай побачити шляхи їх подолання.
Класифікаційний аналіз ціннісних кризу віці середньої дорослості. Зважаючи на ідеографічність дослідження рефлексії здібностей, отримані результати важко піддаються узагальненню. Продуктивним є класифікаційний аналізу руслі концепції ціннісних криз О.Л. Музики [137], в результаті якого нам вдалося створити типологію кризових явищу віці середньої дорослості, розкрити їх зміст, описати окремі випадки. При аналізі діяльнісної та соціальної рефлексії ми стикнулися з


251 проблемою класифікації кризових явищ як локальних чи глобальних, при відносно легкому їх виділенні та встановленні змісту. Глобальність криз є перш за все їх суб’єктивною характеристикою і має встановлюватися психологом спільно з досліджуваним уході діагностичної бесіди або на етапі ціннісної підтримки. Формальними показниками глобальної ціннісної кризи є відсутність потенціалу та можливостей його реалізації.
Діяльнісні ціннісні кризи. Діяльнісні ціннісні кризи ідентифікуються у таких випадках
відсутність значимих діяльностей та вмінь у загальному переліку
(атрофія діяльнісної сфери досліджуваний не вказує жодної діяльності або вміння, яке б було оцінене ним нарівні балів (водити машину (6), стріляти (6), плавати (5), грати в волейбол (4), грати в настольний теніс (4), грати в більярд (5), грати в шахи (4), вести переговори (6)...»); серед причин такої оцінки вказується а хіба це важливо, це вміє кожен, не таке вже це і задоволення спілкуватися з людьми»);
низька оцінка діяльностей та вмінь безпосереднього включення (низька значимість діяльнісної сфери) діагностується у випадку коли досліджуваний оцінює провідні діяльності та вміння як неважливі (мало важливі) для себе вести переговори (5), керувати людьми (4), гуртовий продаж (6), укладання домовленостей (6)...»); причини такої оцінки, як правило, пояснюються через втрату інтересу та рутинність діяльності;
виділення та оцінка як значимих діяльностей, які не є актуальними
(ригідність діяльнісної сфери досліджуваний високо оцінює діяльності, які вже давно втратили свою актуальність (виховувати дітей (9), інженерна діяльність (8) – не працює за фахом біля 15 років»); причини важливості, як правило, не диференціюються – це цікаво, це дуже важливо, як же ж це може бути неважливим, я ж це робила»;
висока оцінка віртуальних (нереальних) діяльностей (віртуалізація діяльнісної сфери) спостерігається у випадках високої оцінки діяльностей та вмінь на кшталт передбачати майбутнє (9), аналізувати політичні події
(10); останній приклад віднесено до віртуальних діяльностей в силу того, що причиною важливості було названо готую листи в кабінет міністрів»;
низький рівень операціоналізації важливих діяльностей та вмінь (низька рефлексивність діяльнісної сфери) полягає втому, що учасник не може розкрити зміст діяльності у вигляді дій та операцій, що входять до її складу;
операціоналізація діяльностей через особистісні якості (моралізація діяльнісної сфери досліджуваний на прохання виділити дії та операції які допомагають/заважають здійснювати діяльність виділяє особистісні якості допомагають – відповідальність, пунктуальність, ретельність заважає – любов до сім’ї, я не можу їздити у відрядження»);
намагання виділити якомога більше значимих діяльностей та вмінь


252
при високій важливості кожної (гіпертрофія діяльнісної сфери учасник може виділяти значну кількість діяльностей різного роду, не диференціюючи їх за важливістю (досліджувана виділила 22 діяльності, значимість яких коливалася у діапазоні 7-10 балів як правило гіпертрофія діяльнісної сфери спостерігається на фоні гіпотрофії моральнісної.
мала кількість діяльностей та низька значимість виділених (гіпотрофія діяльнісної сфери, коли учасник виділяє кілька (в наших пробах 1-5) діяльностей з показником особистісної важливості не вище 7;
прагнення повернути ті діяльності і вміння, якими володіли в
молодості (ретроспекція діяльнісної сфери) появляється у випадках коли учасники прагнуть повернення в минуле якби повернути молодість, все набуло б змісту, можна було б уникнути багатьох помилок»;
бажання оволодіти нереальними діяльностями і вміннями (віртуалізація діяльнісного потенціалу) має місце, коли досліджувані серед діяльностей та вмінь, які хотіли б набути, вказують вміння типу стати хакером (9), бути політиком як Юлія Тимошенко (10), набути навичок справжнього лікаря (9), танцювати (7)» при цьому, як правило, реєструються високі показники реалізації діяльнісного потенціалу, що навряд чи можливо.
відсутність або мала кількість бажаних діяльностей, вмінь, дій та
операцій (редукція діяльнісного потенціалу досліджуваний може взагалі не прагнути до самовдосконалення, пояснюючи таку ситуацію обмеженням вікових можливостей (що я вже можу, в моєму віці це неактуально або користуючись захисними механізмами я і так все вмію»);
низька оцінка важливості бажаних діяльностей, вмінь, дій та операцій
(низька можливість реалізації діяльнісного потенціалу) реєструється, коли людина невпевнена в собі і можливості власного розвитку є для неї радше мріями, ніж реальними планами (оволодіти комп’ютером (6), вивчити психологію покупця (3), розвинути пам’ять (4)...»).
Моральнісні ціннісні кризи. Моральнісні ціннісні кризи ідентифікуються у таких випадках
виділення та оцінка як значимих осіб, які не цінують (низько цінують)
досягнення (ознаки комплексу неповноцінності в моральнісні сфері) має місце, коли досліджуваний відзначає як високо значимих тих осіб, які не схвалюють його поведінки та діяльності (для учасниці референтними особами є дочка Ала (10) та дочка Ольга (10)», на прохання визначити якості, які цінують дочки, була отримана така відповідь нічого вони в мені не цінують, вважають поганою матір’ю, думають, що я погана вчителька, а я їх обох вивчила, поставила на ноги...»);
низька оцінка особистісної важливості якостей оцінки референтного
оточення (дезорієнтація моральнісної сфери досліджуваний не може оцінити важливість для себе тих якостей, на основі яких його оцінюють


253 значимі нарівні балів) особи це для них важливо, а не для мене, запитайте начальника або оцінює їх достатньо низько нарівні балів);
конфліктність вимог значимих осіб (конфліктність моральнісної сфери) спостерігається, коли референтні особи цінують людину за взаємовиключні якості (дочка (10) вважає, що я чудова мати і дружина (10), я дійсно прагну більше часу проводити з сім’єю, а от начальник (8) говорить, що я ставлю сім’ю на перше місце (10) і нехтую роботою також про конфліктність моральнісної сфери можна говорити у випадку, коли як такі, що заважають досягати успіху, виділяються якості, що поціновуються значимими особами начальник (8) цінує мене за ретельність (3), я ж хочу позбавитись від цього, оскільки застрягаю на дрібницях»);
відсутність осіб, чию думку хотілося б змінити (ригідність моральнісної сфери) може бути проаналізовано з кількох позицій як відсутність бажання особистісного розвитку (вже пізно міняти чиюсь думку, я такий який є, мене не змінити, як захисна реакція на неприйняття оточенням (якщо якомусь не подобаюсь – це його проблеми як орієнтація на власні цінності (вона все одно не зрозуміє, чому я день і нічна роботі останні два випадки не є свідченням ригідності моральнісної сфери, радше певної конфліктності, яка може бути вирішена і конструктивно;
включення у коло осіб, чию думку хотілося б змінити, тих, з якими це
неможливо (травмованість моральнісної сфери, почуття провини учасники зазначають, що хотіли б змінити думку про себе померлих родичів або друзів, також тих, з ким давно не спілкуються (чоловік (9)» – 10 років як
розлучилися, живе закордоном
неможливість виділити якості, які поціновуються референтними
особами (соціальна інфантильність у досліджуваних відсутня (малорозвинена) соціальна рефлексія, їм важко виділити (відрефлексувати) власні якості (мене цінують таким який я є, мене люблять зате, що я існую, а не за якісь якості, нехай вона сама (значима особа) відповість, звідки я знаю»;
виділення великої кількості значимих якостей при високій важливості
кожної (гіпертрофія моральнісної сфери) як прагнення учасника приписати собі велику кількість якостей високої особистісної значимості (за нашими дослідженнями найбільший результат - 47 якостей при В
моральн
= 8,25); може бути пов’язано із гіпертрофованою соціальною бажаністю;
мала кількість якостей при їх низькій значимості (гіпотрофія моральнісної сфери) як правило має місце при соціальній інфантильності, коли людина не може виділити якості, за які її цінують інші люди;
прагнення повернути ті якості, якими володіли в молодості
(ретроспекція моральнісної сфери) появляється у випадках, коли досліджувані сумують за собою колишнім (я хотів би навчитись прощати (7), коли я був молодим я прощав, а заразне можу»);


254
відсутність або мала кількість бажаних якостей (редукція моральнісного потенціалу) фіксується, коли досліджувані відмовляються називати якості, яких би хотіли набути, або називають малу кількість таких якостей (мені нема до чого прагнути які у випадку ригідності моральнісної сфери це може бути пов’язано з зупинкою особистісного розвитку, психологічним захистом чи орієнтацією на власну думку (діагностується, якщо при роботі з карткою Я такі якості виділяються);
низька оцінка особистої важливості бажаних якостей, або
наголошення неможливості їх набуття (низька можливість реалізації діяльнісного потенціалу учасники виділяють якості, які б хотіли набути, однак не надають їм високої значимості (я б хотіла не зважати на інших (4), однак це неможливо хотіла б виправити помилки молодості (8), однак також не можу цього зробити).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал