Фундаментальних




Сторінка26/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   33
Висновки. Мотивація спортивної діяльності є складним особистісним утворенням, яке, водночас, детермінується ситуацією діяльності. Поведінка спортсменів визначається рівнем їх спортивних досягнень та набутого досвіду. Найсприятливішими для розвитку мотивації досягнення у спорті вважаються ситуації соціального та самопорівняння. Розвиток здібностей у спортивній діяльності визначається взаємодією особистісно-ціннісного, когнітивно-операційного та результативного компонентів. Досягненню успіхів у спорті сприяє орієнтація на розвиток усіх компонентів здібностей у ситуаціях як соціального порівняння, такі самопорівняння. Мотивація досягнення успіху виступає своєрідним фоном розвитку спортивних здібностей, а визначальну роль у цьому процесі відіграє поєднання її структурних елементів.




237
3.6.ТРЕНІНГ ЦІННІСНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ
ПСИХОЛОГІВ (О. Л. Музика)
Професія психолога належить до тих професій, де розвиток особистісних і професійних якостей – непросто два взаємозалежні процеси. Характер залежності тут інший особистісний розвиток у цьому випадку є підгрунтям для професійного. Система особистісних цінностей майбутнього психолога в ідеалі має бути такою, щоб ті професійні стандарти, які привносяться у процесі професійної підготовки, легко інтегрувалися в неї. Таким чином, перед тренінгом професійного становлення психолога стоять дві основні вимоги а) він має актуалізувати у ціннісній свідомості студентів ті елементи життєвого досвіду, які дотичні до професійних якостей психолога б) перспективи професійного саморозвитку мають вибудовуватися в контексті тих цінностей чи антицінностей), які складають життєвий світ особистості. Труднощі, які виникають при підготовці психологів, зумовлюються тим, що більшість абітурієнтів, які вибирають цю професію, не мають досвіду спілкування із реальними психологами-професіоналами. У багатьох випадках вибір професії базується на компенсаторних мотивах або ж на неповній чи спотвореній інформації. Завдання тренінгу ціннісної підтримки полягає втому, щоб допомогти студентові відрефлексувати й усвідомити ті особистісні цінності, які стануть основою його професійного росту.
Зв’язок особистісних утворень з ефективністю діяльності психолога помітили вже перші професіонали в цій галузі. У проблемі трансферу, яка була поставлена ще З. Фройдом, саме цей зв’язок є найістотнішим. На необхідності врахування особливостей особистісного розвитку при підготовці психологів наголошують українські дослідники ММ. Заброцький,
С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.Г. Панок, М.В. Папуча, НІ. Пов’якель,
В.А. Семиченко, МЛ. Смульсон, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко). Постає питання про виділення певної ієрархії якостей особистості, яка б відображала рівень важливості того чи іншого утворення для професійної діяльності психолога. Навички соціальної взаємодії [266], особливості життєвого світу [160;
235], комунікативна компетентність [68; 261], вміння проектувати діяльність
[159; 207] – ось далеко неповний перелік напрямків, що виділяються дослідниками як пріоритетні у підготовці психологів. Паралельно визріває необхідність пошуку такого підходу, який міг би синтезувати всі перераховані вище напрямки, об’єднати їх на основі принципів цілісності і системності. Все більше дослідників сходяться на тому, що шляхи вирішення поставленої проблеми можна знайти у ціннісній сфері людини. Уряді робіт, які присвячені підготовці психологів-професіоналів, такими поняттями як цінності, ціннісні орієнтації, ціннісний вибір тощо окреслюються найважливіші ресурси професійного розвитку психологів [174; 194]. Але однією з найважливіших і


238 невирішених проблем залишається проблема формування системи професійно значимих цінностей.
В описаному нижче тренінгу зроблено спробу вирішити ряд завдань, а саме підібрати методики реконструкції ціннісної свідомості та контролю зміну ній, розробити принципи ціннісної підтримки та ефективні способи її здійснення.

Особливістю використання тренінгових методів з метою професійного зростання є відсутність у студентів-психологів досвіду професійної діяльності. Бракує студентам і життєвого досвіду, але, враховуючи специфіку професії психолога, її людиноцентрованість, саме життєвий досвід студентів, а не технологічно-методичні схеми професійної діяльності, є ресурсом професійного розвитку. Багатогранність психологічної діяльності, різноманіття психологічних проблем є основою для знаходження кожним професіоналом тієї ніші, де він виявиться максимально ефективним. Ідея використання життєвого досвіду у професійній підготовці не нова. При навчанні акторів широко використовується актуалізація емоційного досвіду. Описано досить багато прикладів успішної діяльності у сфері соціально-психологічної і медико-біологічної реабілітації людей, основним мотивом якої є особистий досвід, часто навіть особиста життєва трагедія, яку людина пережила і прагне навчити цьому інших. Досвід – це не те, що було, досвід – це те, що залишилося. Рефлексія переживання емоційного, операційного, споглядального досвіду відображається у системі цінностей особистості. Глибина цього досвіду, широта відображення у ньому різних сторін людських відносин є тією психологічною диспозицією, яка характеризує рівень психологічної готовності студента до сприймання нових знань, до їх вмонтовування у систему особистісно-професійних цінностей. Важливим ресурсом є переосмислення і переоцінка студентами власного життєвого досвіду в світлі нових знань, які вони отримують у процесі професійного підготовки, долання психологічного блокування і захисних механізмів. У цьому контексті завдання мобілізації діалогічності внутрішнього світу, рефлексивності, яке ставиться рядом дослідників, виглядає особливо актуальним [160; 174].
Теоретичні основи і методичне забезпечення тренінгу ціннісної
підтримки професійного становлення. Це, насамперед, основні положення суб’єктно-ціннісного аналізу, методика вивчення ціннісної свідомості (МВЦС) [140], методика вивчення динаміки здібностей (МВДЗ)
[148]. Теоретичною базою тренінгу ціннісної підтримки є поняття суб’єктних цінностей, які визначаються як ціннісні деривати життєвого досвіду, що відповідають двом умовам. По-перше, ці ціннісні конструкти повинні мати високий рівень особистісної значимості. За допомогою МВЦС цей параметр контролюється через кількість взаємозв’язків зрештою конструктів ціннісної


239 свідомості. По-друге, елементарна суб’єктна цінність – це, принаймні, діадне утворення. МВЦС дозволяє з допомогою факторного моделювання відтворити суб’єктно-ціннісне ядро особистості. Проблемно і ситуаційно спрямований аналіз ядерних цінностей на основі кореляційних зв’язків дозволяє виділити діади, що складаються з ціннісних конструктів, які а) відображають ціннісний досвід соціальних стосунків б) ціннісний досвід діяльності і розвитку людиною власних здібностей.
Соціально-моральнісна складова суб’єктних цінностей забезпечує реалізацію їх смислотворчої функції, а операційно-діяльнісна – інтенційної. Завдяки такому поєднанню суб’єктні цінності з більшою ймовірністю, ніж ціннісні утворення, виявлені іншими методами, регулюють реальну (а небажану) поведінку людини, визначають напрямки її саморозвитку. Як показує наш досвід досліджень, основною причиною блокування суб’єктної активності людини є певні диспропорції у структурі суб’єктно- ціннісного ядра особистості там бракує або діяльнісних (так буває частіше, або моральнісних цінностей. Часто спостерігається й неузгодженість між цими групами цінностей, що теж позбавляє їх ознак суб’єктних цінностей. Для прикладу, людина прагне допомагати знедоленим, але жодних конкретних вмінь і знань, окрім співпереживання, для реалізації цієї мети запропонувати не може. Основна мета тренінгу ціннісної підтримки професійного становлення психологів полягає втому, щоб, спираючись на реальний ціннісний досвід людини, використовуючи його як основу, реконструювати й актуалізувати ті суб’єктні цінності, які ведуть до розвитку професійних здібностей.
Етапи тренінгу. Завдання першого етапу – рефлексія ціннісного досвіду і створення моделі ціннісної свідомості з допомогою МВЦС. Другий етап – аналітичний. Тут виявляються проблемні моменти і ресурси для ціннісної підтримки професійного розвитку. На третьому – моделюючому етапі тренінгу – привносяться нові діяльнісні та моральнісні конструкти і створюється нова модель ціннісної свідомості, яка більшою мірою відповідає завданням професійного розвитку. Важливим моментом є те, що в цю нову модель включаються не лише нові ціннісні конструкти, ай люди з контактного оточення, які є носіями цих цінностей. Проводиться ідея проте, що основою професійного зростання має бути взаємодія і співпраця з цими людьми. Наступний етап пов’язаний із контролем та самоконтролем змін, які відбулися у ціннісній свідомості. Контролюються чотири групи показників перелік професійно-важливих діяльностей, якими володіє людина, кількість дій і операцій у кожній діяльності та рівень оволодіння ними, кількість референтних осіб у сфері професійної діяльності та їх належність до контактного оточення і особистісні якості, які необхідні для професійної діяльності. Цей етап спрямовано більшою мірою на розвиток діяльнісних і соціальних компонентів


240 здібностей як необхідної умови професійного росту. П’ятий етап – це повторна реконструкція ціннісної свідомості з допомогою МВЦС, яка проводиться через деякий час, як правило, через місяць-півтора для того, щоб виявити усталені змінив ціннісній свідомості. Зауважимо, що й четвертий етап також може проводитися відстрочено. Допускається (і навіть заохочується) самотестування студентів за МВДЗ, оскільки методика простав користуванні і спрямована на розвиток рефлексії здібностей.
Принципи
тренінгу
ціннісної
підтримки
професійного
становлення. Загалом тренінг базується на авторських методиках, пов’язаних з факторним моделюванням ціннісної свідомості і є досить складним як з точки зору теоретичних засад, такі процедури проведення. Виокремимо лише принципові моменти.
Принцип опори на ціннісний досвід людини. Підтримати можна лише ті ціннісні смисли та інтенції, які вже існують і складають основу особистості.
Принцип вмонтовування у досвід привнесених цінностей. Нові ціннісні конструкти мають доповнювати усталену систему цінностей, а не руйнувати її. Радикальні зміни навряд чи можливі як результат тренінгу.
Принцип групового зняття ціннісних дисонансів. Ті розбіжності у ціннісному досвіді, які видаються людині травмуючи ми досить часто знімаються завдяки трактування їх групою як допустимих, нормальних, таких, що часто зустрічаються.
Принцип доповнення ціннісно-регуляційних схем. Часто в структурі суб’єктних цінностей не вистачає певних діяльнісних чи моральнісних компонентів. Ціннісна підтримка спрямована насамперед на заповнення цих прогалин з метою активізації смислового чи інтенційного компонентів суб’єктної активності.
Принцип зняття ціннісної конфліктності. Часто у ціннісному досвіді людини співіснують ціннісні утворення, пов’язані з різними життєвими періодами та людьми, протилежними за своєю ціннісною спрямованістю. Такий досвід може бути або вмонтований у систему професійних цінностей, або дискредитований шляхом повторної реконструкції ціннісної свідомості.
Принцип включення нових ціннісних регуляційних схему нові схеми
особистісного росту. Цей принцип реалізовується шляхом включення в програму професійного розвитку не лише ціннісних конструктів, ай реальних референтних осіб, які входять до контактного оточення.
Принцип особистісного наближення діяльнісних цінностей. Реалізується шляхом виділення окремих дій і операцій у професійних вміннях з допомогою
МВДЗ.
Принцип
особистісного
наближення
моральнісних
цінностей
реалізується шляхом виділення їх носіїв – людей – з контактного оточення.


241
Принцип соціальної валідизації цінностей. Іноді цінності професійного росту не узгоджуються із системою цінностей тієї соціальної групи, до якої входять студенти. Тренінгова група може надати ціннісну підтримку, визнаючи такі цінності важливими та необхідними.
Принцип рефлексивно-особистісної асиміляції цінностей. Реконструкція ціннісної свідомості, спрямована на професійний ріст, можлива лише за умови активності самих студентів, їх спрямованості на самопізнання і самовдосконалення.
Принцип визнання за особистістю права на відторгнення чи
неприйняття певних цінностей, які є несумісними з її рівнем особистісного чи професійного розвитку. Тренінг ціннісної підтримки, які будь-яке навчання за Л.С.Виготським), має здійснюватися в зоні ближчого розвитку.
Принцип латентного існування ціннісних конструктів як потенціалу
професійного розвитку. Досить часто окремі ціннісні уявлення існують у свідомості людей і оцінюються ними як позитивні, але регулювати поведінку починають лише тоді, коли вплітаються у реальні життєві контексти, у мотивацію реальних вчинків людини.
Принцип врахування необхідності латентного періоду, який потрібний для фіксації результатів ціннісної підтримки. Після тренінгу студентам необхідний деякий час для того, щоб одні цінності включити в контекст регуляції професійного росту, а інші – відкинути. Цей час іде на перебудування як способів власної діяльності, такі соціальних стосунків.
Принцип поєднання двох рівнів аналізу особистісного і професійного. Ціннісна підтримка професійного становлення має використовувати, а не переробляти ті особливості особистості, які вже склалися у людини, прилаштовуючи до них споріднені напрямки і методики психологічної роботи. Принцип фіксування і ціннісного закріплення успіхів у нових видах професійної діяльності.
Принцип взаємного поціновування досягнень. Це ціннісний обмін, в результаті якого відбуваються як процеси групової інтеграції на основі спільних професійних інтересів та цінностей, такі процеси індивідуалізації, які йдуть через визнання підвищеної компетентності особистості в окремих сферах професійної діяльності.
Принцип нерівномірності розвитку і динаміки ціннісних пріоритетів. Професійне становлення відбувається в потоці життя. Життєві переживання, пов’язані з коханням, втратою близьких людей, втомою тощо можуть відсунути назадній план проблеми професійного зростання. В таких випадках не залишається нічого іншого, як дати людині пережити ці події, включити їх у систему особистісних цінностей, а вже тоді повернутися до проблеми професійного росту.


242 Тренінг ціннісної підтримки професійного становлення психологів є досить гнучким і методично насиченим методом. Виконання технологічно достатньо складних завдань і вправ стимулює розвиток професійної спрямованості студентів, а ціннісна підтримка групи надає їй стійкості і трансситуативності. Тренінг може бути адаптований для молодих психологів і скерований на попередження та усунення професійних деформацій та особистісних криз.
3.7. ЦІННІСНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ У ВІЦІ СЕРЕДНЬОЇ
ДОРОСЛОСТІ (В.В.Горбунова)
Особливості розвитку особистості у віці середньої дорослості. Межі середньої дорослості є доволі розмитими і визначаються радше не віком
(40-60 років, а тими психологічними змінами, які відбуваються у ціннісно- мотиваційній сфері кожної окремої особистості. Психологічний зміст поняття середня дорослість перш за все пов’язаний із глибинною рефлексією аналізом життєвого шляху, переоцінкою власних досягнень, переосмисленням цілей та зміною пріоритетів. ЛІ. Анциферова визначає зрілість як початок нового етапу вжитті людини Саме в період зрілості відбувається кардинально важливий перехід особистості зі стадії вирішення поставлених перед нею життєвих завдань на стадію постановки нових проблем, формулювання якісно нових задач [10, с. 38]. Культурний та освітній рівень кожної окремої людини, особливості її професійного і особистісного життя стимулюють або навпаки загальмовують вказані процеси. Відчувати себе дорослим та зрілим, намагатися проаналізувати та переоцінити власне життя можна і вів років. І все ж таки встановлення вікових меж не є випадковим. Соціальна ситуація, в якій опиняється річна людина, доволі складна. Здавалось би все чітко та визначено є робота, склалася кар’єра, система взаємостосунків з колегами є сім’я з усталеними традиціями та узвичаєним побутом. Однак, все не так просто як здається на перший погляд. На роботі дихають в спину молоді та перспективні, починаються проблеми зі здоров’ям, що впливає на працездатність, з’являються невтішні думки про пенсію. Змінити місце роботи також нелегко, серед основних вимог роботодавців – вік кандидатів на посади до 40 років. З’являється ризик емоційного вигорання, коли зникає продуктивна професійна мотивація – накопичується образа на керівництво та колег, в зв’язку з тим, що не дали змоги реалізуватися, недооцінили тане зрозуміли. Сім’я здається вжене такою як раніше діти виростають, взаємостосунки з близькою людиною ускладнюються зміною соціальних функцій. Фройдівський заклик проте, що треба любити і працювати аби захиститись від неврозів, стає нелегким в реалізації. Вітчизняні та зарубіжні автори, серед яких Б.С. Братусь, Ф.Ю. Василюк,


243 Р. Гласер, Є.І. Головаха, О.О. Кронік, Х. Левінсон, Т.М. Титаренко, Е. Еріксон наголошують на тому, що період так званої середньої дорослості пов’язаний із накопиченням певних смислових суперечностей, які в свою чергу ведуть докризових явищу свідомості особистості. Водночас дослідники зазначають, що кризи не є виключно негативними і можуть бути розв’язані продуктивно, стати рушієм подальшого розвитку. Спосіб подолання кризи залежить від кожної конкретної людини Кризи зрілості мають загальну природу – кардинальні зміни у способі життя та діяльності людини, однак причини їх виникнення та шляхи подолання є різними і виключно індивідуальними [52, с. 135].
Долання кризових явищ. Безкризове існування у середній дорослості навряд можливе, адже в силу соціальної ситуації розвитку люди стикаються з потребою усвідомлення своїх нових позицій, перш за все у професійному колі, всім ї, серед друзів та знайомих. Більшість авторів сходяться на думці, що кризові переживання середини життя пов’язані з ціннісно-смисловою перебудовою особистості. Результати емпіричних досліджень К. Муздибаєва свідчать проте, що в 30-50 років різко падає осмисленість життя, втрачається задоволеність сенсом власного буття
[135]. В. Франкл вводить поняття екзистенційного вакууму – відчуття смислової втрати [244]. К. Левін говорить про зміну характеру вимоги – системи вимог до себе та інших, базових параметрів оцінювання [101]. Е. Еріксон наголошує на переосмисленні ставлень до себе та інших занурення у власні переживання чи орієнтацію на загальнолюдські цінності
[63]. Продуктивними для аналізу та подальшої консультативної роботи з кризовими явищами особистості у віці середньої дорослості видаються ідеї
О.Л. Музики, який на основі емпіричних досліджень виділив та обґрунтував явище ціннісної кризи. На думку автора, особистості не уникнути кризових явищ, коли та чи інша цінність втрачає своє мотивуюче значення в силу неефективності тих способів діяльності, в основі яких вона знаходиться. Втрата ціннісної ефективності може бути пов’язана як із зміною соціальних вимог, так із трансформацією особистісної позиції. Ціннісна криза буває локальною, коли фруструється одна або кілька цінностей і глобальною, коли перебудови зазнає уся ціннісна сфера. Автор виділяє локальні діяльнісні чи моральнісні кризи глобальні діяльнісні чи моральнісні кризи та глобальні ціннісні кризи [137]. На нашу думку, в середній дорослості високим є ризик саме глобальних криз, оскільки зазнає переосмислення та вимагає перебудови весь стиль життя. Які ж методи подолання криз є конструктивними Сутність кризових станів середньої дорослості та шляхи психологічної допомоги в їх подоланні закладені у відомому вислові Ф. Вольтера: Той, хто не розуміє сутності свого віку переживає лише те погане, що він приносить.


244 Провідними для сучасної психології є погляди, що лише глибокий самоаналіз та переоцінка власної ролі дають можливість ефективного виходу з кризового стану. Так, В. Галаджер зазначає Криза середини життя загрожує, в першу чергу, тим, хто схильний до уникнення самоаналізу і використовує такий захисний механізм як заперечення, намагаючись не помічати змін, які відбуваються в його житті [цит. за 235, с. 751], а Б. Окун та Е. Шейн наголошують, що люди набагато краще проходять період переосмислення, якщо вони систематично оцінюють власні здібності, а також плюси та мінуси свого професійного життя.
Співзвучні думки знаходимо у роботах Б.С. Братуся, Ф.Ю. Василюка,
Б.В Зейгарник, Т.М. Титаренко. Автори приходять до висновку, що адекватна новому стилю життя ціннісно-смислова перебудова свідомості можлива лише внаслідок глибокого самоаналізу, який на думку Т.М. Титаренко, має призвести до усвідомлення всіх переваг зрілості як віку «... креативності, продуктивності, генеративності, зацікавленості в навчанні молодшого покоління, оптимізації його життя [235, с. 257]. Інакше можлива регресія на попередні вікові стадії, переживання бідності власного життя. Детально описують згаданий феномен Б.Ф. Зейгарник та Б.С. Братусь Якщо відбувається суттєва зміна смислової сфери, смислових утворень і особистісних цінностей, це, як правило, означає новий етапу розвитку особистості, який в нормальному поступальному русі цього розвитку піднімає людину ще на один щабель, наближаючи до ідеалу повного розкриття людської сутності в випадках же аномального розвитку – веде людину в сторону, віддаляє від ідеалу, перекриває шлях до нього [72, с. 138-139]. Питання про існування певних особистісних передумов конструктивного вирішення кризових явищ піднімається у працях Т.В Андрєєвої,
Р.А. Ахмерова, Ф.Ю. Василюка, В.О. Моляко, О.Л. Музики, Т.М. Титаренко. Автори, в той чи інший спосіб, приходять до думки, що саме творча спрямованість особистості забезпечує відносно безболісне та продуктивне подолання ціннісних криз.
Ф.Ю. Василюк розробляє типологію життєвих світів особистості – способів ціннісно-смислового структурування життєвого простору. Найбільш продуктивним, притаманним творчим людям автор вважає важкий і складний (на противагу легкому і простому) життєвий світ, коли для задоволення потреб людина звикла постійно працювати, а її свідомість є складною і багатогранною У складному і важкому світі є часі місце для спробі помилок, випробувань і вороття, відстрочок і компромісів, пораді відпочинку [29, с. 99].
Співзвучними є ідеї О.Л. Музики, який говорить про ціннісну когнітивну складність особистості як багатовимірність, структурованість та ієрархічність її ціннісної свідомості. Дослідник наголошує на тому, що ціннісною складністю


245 вирізняються творчі особистості, які здатні до якісно нового, продуктивного вирішення життєвих проблем. Пересічні ж люди, нездатні швидко та якісно зорієнтуватися в складних умовах і вимушені користуватися фіксованими способами поведінки, закріпленими у соціальних нормах і соціальних ролях На відміну від творчо обдарованих людей, які переважно є самодостатніми і соціально нерегламентованими, пересічні люди потрапляють у ситуацію життєвих криз саме внаслідок нормативних чи рольових конфліктів.
Відзначаючись зниженим рівнем суб’єктності, внутрішньої стійкості і самодостатності, пересічний індивід потрапляє у своєрідну рольову пастку, що веде докризових явищ за будь-яких умов [137, с. Таким чином, основними способами подолання кризових явищу середній дорослості є глибинний самоаналіз, стимуляція творчості, розвитку ціннісної складності особистості через рефлексію здібностей та соціальну рефлексію.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал