Фундаментальних



Pdf просмотр
Сторінка24/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   33
Прийом соціального дистанціювання застосовується для того, щоб зменшити залежність успішної реалізації юнакам і юнкам мотиву музичної діяльності від зовнішньої реальної ціннісної підтримки контактного оточення та допомогти їм здійснити поступовий перехід до забезпечення внутрішньої та віртуальної підтримки вході інтенсивного мисленого діалогу із референтними особами з груп вищого рівня розвитку. З цією метою учасникам рефлексивного тренінгу пропонується уявити ситуацію, в якій вони позбавлені можливості безпосередньо спілкуватися, радитися чи консультуватися із людьми, на підтримку яких звикли розраховувати, і тому успіх виконання музичної діяльності цілком залежатиме від докладених ними зусиль. Завдання полягає утому, щоб знайти потрібні аргументи цінності музичної діяльності для себе. Використання зазначеного прийому сприяє зростанню ступеня автономності ціннісної свідомості юнаків і юнок, незалежності їх суб’єктних цінностей від безпосередніх оцінок та експектацій референтних осіб. Залежно від змістовності, локальності чи універсальності виявленого учасниками тренінгу з позиції для себе ціннісного потенціалу виконуваної музичної діяльності, легкості та швидкості продукування відповідних аргументів можна розмежувати соціоцентричну та індивідуалістичну тенденції у формування мотивації музичної діяльності. Соціоцентрична тенденція свідчить про певну ригідність ціннісної свідомості особистості. Актуалізації мотиваційного потенціалу діяльнісних і моральнісних цінностей передує трансляція референтними особами певних очікувань щодо змісту та характеру виконання музичної діяльності. Індивідуалістична тенденція, натомість, розкриває незалежність та самодостатність музично обдарованих юнаків і юнок, їх здатність до самостійної постановки творчих завдань, ціннісної підтримки процесу їх виконання та поцінування кінцевого результату.
Прийом пошуку творчого прототипу використовується з метою розширення референтного кола музично обдарованих юнаків і юнок за рахунок включення у нього відомих діячів мистецтва. З цією метою учасникам рефлексивного тренінгу пропонується здійснити під керівництвом тренера аналіз біографій одного чи двох видатних композиторів та виконавців, які, на думку студентів, можуть бути зразками успішної творчо обдарованої особистості. Вході аналізу фіксуються переломні моменти в творчій біографії


219 музикантів, а також використані видатними особистостями стратегії для їх подолання. Зазначений прийом допомагає юнакам і юнкам знайти утіху і відшукати потрібні для мобілізації усіх особистісних ресурсів сили в думці, що подібні проблеми були і у великих, розширити свій досвід конструктивного розв’язання життєвих колізій за рахунок апробації стратегій поведінки та діяльності референтних осіб. Узагальнюючи особливості організації та проведення рефлексивного тренінгу музично обдарованої особистості у юнацькому віці, зауважимо, що формування в учасників тренінгу рефлексивних умінь сприяє підвищенню у них загальної чутливості до нюансів соціокультурного мікро- і макросередовища, невід’ємною складовою якого вони є, і позначається на подальшому розвиткові їх музичних здібностей.

3.5. РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ У СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (О.М.Савиченко)
Ціннісно-мотиваційна регуляція розвитку здібностей. На сучасному етапі розвитку психологічної науки велика увага приділяється вивченню мотиваційної сфери особистості. Аналіз індивідуальних та вікових особливостей мотивації дозволяє розкрити механізми розвитку особистості та досягнення нею успіху в певному виді діяльності. Психологічні механізми розвитку мотиваційної сфери у вітчизняній психології вивчали В.Г.Асєєв, Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, а в зарубіжній – А.Бандура, Д.Мак-Клелланд, А.Маслоу, Х.Хекхаузен. Дослідження цих вчених стали теоретичною та методологічною основою вивчення мотивації діяльності людини. Розроблена Дж.Аткінсоном, Д.Мак-Клелландом та Х.Хекхаузеном теорія мотивації досягнення дозволяє вивчити психологічні особливості досягнення успіху в діяльності. Незважаючи нате, що мотив досягнення успіху, так які мотив уникнення невдачі є особистісним утворенням, особливості мотивації досягнення окремої особистості визначаються змістом діяльності, в яку ця особистість включена. Особливого значення та більш яскравого вираження мотивація досягнення успіху набуває у спортивній діяльності (В. Гошек, М. Ванек, Б. Свобода. Мотивацію спортсменів, механізми розвитку спортивної мотивації та її вплив на спортивний результат досліджували вітчизняні спортивні психологи
Т.Т. Джамгаров, Р.М. Загайнов, Ю.Ю. Палайма, Р.А.Пілоян, В.І. Румянцева. Зарубіжні дослідження мотивації спортивної діяльності пов’язані з працями таких вчених як Д.Джоунс, Р.Зайонц, Б.Кретті, Р.Мартенс, Р.Найдіффер,
Г.Уотсон. Вивчення мотивації досягнення взагалі та у спорті зокрема проводиться з використанням ряду опитувальників (А. Меграбян, Ю.М. Орлов, А.А. Реан,


220
М.Ш. Магомед-Емінов), які базуються на кількісному аналізі, та проективних методик (Г. Мюррей, М. Люшер, ОТ. Соколова), що базуються на якісному аналізі даних. Компроміс між цими двома методами був знайдений у використанні контент-аналізу, який детально описаний та представлений у працях Б. Берельсона, П. Лазарсфельда, З. Фройда, Х. Хекхаузена,
В.А. Ядова. Ці дослідження є вагомим внеском у методологію психологічних досліджень, однак вони не дозволяють вивчати ціннісно-смислові аспекти мотивації, зокрема, спортивної діяльності. Ліквідувати цю прогалину можна, спираючись на основні ідеї К.О. Абульханової-Славської, НА. Логінової,
В.О. Моляко, О.Л. Музики, НА. Рибнікова про вивчення життєвого шляху особистості, її ціннісної сфери та використання біографічного методу для особистісної діагностики. Аналізуючи сучасні дослідження мотивації досягнення спортсменів, слід зазначити, що на теренах вітчизняної психології їх вкрай мало або ж вони вивчають мотиваційну сферу лише опосередковано. Дослідження мотивації досягнення зарубіжними вченими довели ефективність та високу інформативність системи контент-аналізу, використаної в методиці ТАТ Дж. Аткінсоном, Д. МакКлелландом та Х. Хекхаузеном. Для вивчення мотивації досягнення успіху у спортивній діяльності ми поєднали ці категорії для контент-аналізу.
Домінуюч ий мотив Категорії контент-аналізу
Аткінсон,
Мак-
Клелланд
Хекхаузен Потреба в досягненні
+
+ Інструментальна активність, спрямована на досягнення
+
+ Очікування успіху
+
+ Підкріплення позитивне (заохочення, похвала тощо
+
+ Позитивний емоційний стан
+
+ Мотив досягнення успіху
Успіх Категорія виділена емпіричним шляхом Потреба в уникненні невдачі
-
+ Інструментальна активність, спрямована на уникнення
+
+ Очікування невдачі
+
+ Підкріплення негативне критика, покарання тощо)
-
+ Негативний емоційний стан
+
+ Мотив уникнення невдачі Невдача
+ Перешкоди внутрішні
+
- Перешкоди зовнішні
+
-


221 У теорії мотивації досягнення розглядаються 3 етапи (Сканлан, Верофф) онтогенетичного розвитку мотивації досягнення
-
Етап автономної компетентності, самопорівняння (рухова активність дитини до 4 років не пов’язана з порівнянням своєї діяльності з діяльністю інших діти вчаться виконувати рухові дії.
-
Етап соціального порівняння (приблизно уроків дитина оволодіває певними руховими навичками, грає в ігри, порівнюючи себе з іншими дітьми (конкуренція, змагання) та дорослими (наслідування.
-
Інтегрований етап соціального та самопорівняння (біля 10-11 років відбувається інтеграція обох мотивів досягнення, підлітки розрізняють ситуації, в яких необхідне порівняння з іншими (оцінка власних здібностей у порівнянні з досягненнями інших у процесі змагальної діяльності та гострої конкуренції, і в яких зі своїми власними попередніми результатами самооцінка власних здібностей, досягнень відносно до попередніх успіхів. Таким чином, доросла людина має розмежовувати ситуації, в яких необхідне порівняння з іншими, і в яких – зі своїми попередніми результатами. У спортивній діяльності мотив досягнення успіху і мотив уникнення невдачі розвиваються в обох ситуаціях. Емпіричним шляхом нами були додатково виділені такі ситуації ситуації самопорівняння з власним результатом, ситуації самопорівняння з нормативом, ситуації соціального порівняння з суперником, ситуації соціального порівняння з еталоном (відомою людиною, а також ситуації успіху та ситуації невдачі. Для диференційованої оцінки шляхів реалізації мотивації досягнення у спортивній діяльності ми використали структурно-функціональну модель розвитку здібностей (О.Л.Музика). Враховуючи комплексний характер аналізу мотивації досягнення спортсменів, ми використали 2 з вказаних компонентів
(когнітивно-операційний та особистісно-ціннісний), оскільки дієво-операційний та референтний будуть відображені при аналізі структури мотивації досягнення успіху (категорії інструментальної активності та підкріплення. Натомість, для створення моделі розвитку здібностей у спортивній діяльності ми ввели результативний компонент, який був виділений емпіричним шляхом та описує орієнтацію людини на результат діяльності (а не процес, уміння чи особистісні риси, які в ній розвиваються. Таким чином, структурно- функціональна модель розвитку мотивації досягнення успіху в спортивній діяльності набуває такого вигляду, як це показано на схемі.
Методика дослідження. Для вивчення мотивації досягнення у спортивній діяльності було створено авторську методику вивчення мотивації досягнення успіху у спортивній діяльності. Для дослідження також було використано елементи біографічного методу та моделювання ситуацій спортивного життя досліджуваних. Для здійснення впливу на розвиток


222 мотиваційної сфери окремих спортсменів було розроблено та впроваджено програму мотиваційного тренінгу. У дослідженні взяли участь 79 спортсменів віком 15-19 років. Дослідження за методикою вивчення мотивації досягнення успіху у спортивній діяльності передбачає використання ПК. Комп’ютерна діагностика досліджуваних має чоловічий та жіночий варіанти та включає такі етапи
1.
Реєстрація досліджуваного (ім’я, вік, стать, вид спорту, спортивні досягнення.
2.
Інструкція: Пропонуємо Вам методику для вивчення Вашого ставлення до спорту та способів поведінки в окремих ситуаціях, специфічних для















МО
Т
ИВ

УНИ
К
Н
Е
ННЯ
Н
Е
В
Д
А
ЧІ
















МО
Т
ИВ

ДОСЯ
ГН
Е
ННЯ
У
С
П
ІХУ

Інструментальна
активність,
спрямована на досягнення
é ç
Потреба
в досягненні
успіху

П
ози ти вне підкріплення Очікування у
сп
іху
П
ози ти вн ий емоційний стан
Потреба
в уникненні
невдачі

ê ç
Інструментальна
активність,
спрямована на уникнення

Н
ег ати вне підкріплення Очікування невдачі Негативний емоційний с
тан
К
огн
іти
вно

п
ер
ац
іо
н
аль
ний
к
ом
п
он
ент

О
соб
и
ст
іс
но

ін
н
іс
ний
к
ом
п
он
ент

Р
езу
л
ьт
ую
ч
ий
к
ом
п
он
ент

î
з
но
рм
ат
ив
ом
С
и
ту
ац
ія
с
ам
оп
орів
н
яння

í
з
вл
асн
им
р
ез
ул
ьт
ат
ом
î
з
ет
ал
он
ом
С
и
ту
ац
ія
со
ц
іаль
н
ого
п
ор
ів
н
яння

í
з
су
пе
рни
ком
Успіх
Невдача


223 спортивної діяльності. Зауважимо, що тут немає правильних чи неправильних відповідей, а робота спрямована на вивчення особливостей поведінки спортсменів, які займаються різними видами спорту. Подивіться уважно на малюнок. Подумайте, хто ця людина, чим вона зараз займається, про що думає, що має з нею відбутися. Згадайте, чи були подібні ситуації у Вашому спортивному житті. Виберіть з цих речень те, яке, на Вашу думку, могло б найкраще почати продовжити) розповідь про зображену ситуацію.
3.
Складання розповідей до картинок із запропонованих речень




успішна ситуація самопорівняння;




неуспішна ситуація самопорівняння;




неуспішна ситуація соціального порівняння




успішна ситуація соціального порівняння.
4.
Кількісний аналіз результатів дослідження (за показниками мотиву досягнення успіху та мотиву уникнення невдачі в ситуаціях успішного та неуспішного соціального та самопорівняння, а також рефлексії особистісно-ціннісного, когнітивно-операційного та результативного компонентів.
5.
Якісний аналіз результатів дослідження




загальна характеристика мотивації




характеристика мотивації в ситуаціях успіху та невдачі




характеристика мотивації в ситуаціях самопорівняння та соціального порівняння




загальна характеристика компонентів структури розвитку здібностей




характеристика компонентів структури розвитку здібностей в ситуаціях успіху та невдачі




характеристика компонентів структури розвитку здібностей в ситуаціях самопорівняння та соціального порівняння. Використання методики вивчення мотивації досягнення успіху у спортивній діяльності у поєднанні з біографічним дослідженням та моделюванням ситуацій дозволило проаналізувати індивідуальні та групові особливості мотивації досягнення успіху спортсменів, виділити закономірності її розвитку у спортивній діяльності та розробити систему психологічного тренінгу для.
Мотивація досягнення успіху спортсменів з різним рівнем
спортивних досягнень. В ході дослідження було проаналізовано загальні тенденції розвитку мотивації досягнення успіху в групах досліджуваних з різним рівнем розвитку здібностей у спортивній діяльності. Виявлено, що у досліджуваних, які мають високий рівень розвитку


224
здібностей (спортсмени І-розрядники (з досягненнями всеукраїнського та міжнародного рівнів, кандидати у майстри спорту та майстри спорту) домінує мотивація досягнення успіху та результативний і когнітивно-операційний компоненти у структурі здібностей. Ситуації успіху пов’язані для них з реалізацією, перш за все, когнітивно-операційного компонента, а ситуації невдачі – результативного. Так, в ситуаціях успіху спортсмени з високим рівнем розвитку здібностей проявляють потребу в досягненні успіху, інструментальну активність (значно вищу, ніж в ситуаціях невдачі) та позитивний емоційний стан в межах когнітивно-операційного компонента. Цікаво, що успіх спонукає їх до очікування невдачі, яке пов’язане з особистісно-ціннісним компонентом здібностей. Наявність у структурі мотивації інструментальної активності, спрямованої на уникнення невдачі, при відсутності відповідної потреби, дозволяє таким спортсменам успішно долати перешкоди. Висока значимість ситуацій невдачі та приписування їм внутрішніх причин є передумовами для самовдосконалення та спонукою до активної більш успішної діяльності. У ситуаціях невдачі успішні спортсмени проявляють потребу в досягненні успіху, невисоку інструментальну активність та негативний емоційний стан, які пов’язані з результативним компонентом (а не процесуальними показниками. Ця ситуація може бути пояснена з таких позицій набуття операціонального досвіду вважається однією з основних умов розвитку здібностей, тому ситуації, в яких вдається його розширити, сприймаються як успішні, спонукають до високої активності та приносять високоуспішним спортсменам задоволення. Особистісні, вольові та моральні якості можуть стати перешкодою в цьому процесі, атому розцінюються як загроза досягненню успіху і викликають певні побоювання (очікування невдачі. З іншого боку, набуття умінь можливе не лише в успішних ситуаціях, будь-яка ситуація невдачі (з точки зору спортивного результату) збагачує операціональний досвід спортсмена і не розцінюється ними як повністю неуспішна. Невдачею є лише недосягнення високого результату (очевидно, через невисоку активність, недостатньо докладені зусилля, що і викликає негативний стан. У всіх ситуаціях (успішних та неуспішних) такі спортсмени отримують поцінування збоку оточення. Причому, збоку тренера важливими вважаються похвала та заохочення задобре розвинені вміння та високий результат (когнітивно-операційний та результативний компоненти, аз боку колег, родичів та вболівальників – лише за спортивні вміння (когнітивно- операційний компонент. Особистісно-ціннісний компонент здібностей мало представлений у структурі мотивації досягнення досліджуваних цієї групи, оскільки, на їхню думку, він є домінуючим на початковому етапі розвитку здібностей.


225 Основними ознаками структури мотивації досягнення спортсменів із
середнім рівнем розвитку здібностей (Із досягненнями обласного та районного рівнів, ІІ та ІІІ (з незначними досягненнями) спортивні розряди) є домінування особистісно-ціннісного та знецінення когнітивно-операційного і результативного компонентів здібностей. Такі спортсмени відчувають підтримку збоку оточуючих і очікують успіху в діяльності. Активність, спрямована як на досягнення успіху, такі на уникнення невдачі, надмірна або, навпаки, занадто низька, подекуди нецілеспрямована, викликає негативний емоційний стан тане веде до отримання високого результату. Потреба в досягненні у цих досліджуваних спрямована, здебільшого, на розвиток особистісно-ціннісного компонента, що, однак, спонукає їх до очікування невдачі у процесі задоволення цієї потреби. Очікування ж успіху пов’язане з реалізацією результативного компонента здібностей, який відіграє важливу роль і при оцінці ситуацій успіху (успішними вважаються ситуації, в яких вдалося досягти високого спортивного результату. Ситуації невдачі для таких досліджуваних виявилися не значимими і не пов’язаними із задоволенням базових потреб. Проміжні успіхи та їх висока суб’єктивна значимість і переоцінка у поєднанні з приписуванням зовнішніх причин невдачам, не веде до досягнення високих результатів у спорті. Поцінування спортсмени середнього рівня отримують збоку тренерів, колег та родичів. Причому, тренер позитивно оцінює вміння і здібності спортсмена, що, однак, не є значимим для нього, атому, очевидно, не стимулює високі досягнення у спорті. Похвалу колег спортсмен може заслужити зависокий результат, який, однак, не завжди має місце, тому таке поцінування також не веде до розвитку здібностей. Близькі родичі цінують та заохочують розвиток усіх компонентів здібностей, однак їх думка не завжди може вважатися референтною для досліджуваних. Таким чином, зовнішнє підкріплення, хоча і носить позитивний характерне спонукає до досягнення високих результатів у спорті, оскільки надається неналежним чином або є незначними для спортсмена. Виникає типова для таких спортсменів ситуація, коли багаторічні (≈7-10 років) заняття спортом не ведуть до розвитку здібностей та досягнення високих результатів. Виняток складають окремі успішні ситуації соціального порівняння, в яких особистісно-ціннісний компонент знаходить своє відображення яку потребі в досягненні, такі в інструментальній активності, очікуванні успіху, позитивному і негативному підкріпленні, позитивних емоціях та є суб’єктивно цінними для спортсмена. Спортсмени з низьким рівнем розвитку здібностей (ІІІ розряд (при відсутності спортивних досягнень) або без спортивного розряду) мають, на перший погляд, органічно розвинуту структуру здібностей усі компоненти представлені пропорційно. У структурі мотивації досягнення домінує потреба


226 в досягненні успіху, яка, однак, не підкріплена інструментальною активністю. Натомість, активність, здебільшого, нецілеспрямована, спонтанна, не пов’язана з задоволенням базових потреб. У структурі мотивації відсутні позитивні та негативні емоції, тобто спортивна діяльність для таких досліджуваних емоційно незабарвлена. Підкріплення, яке вони отримують, в основному позитивне. Проте, тренер заохочує розвиток особистісних якостей, необхідних спортсмену (тоді, як сам спортсмен прагне до розвитку та поцінування умінь, колеги та родичі – результати (які в цієї групи досліджуваних незначні. Негативне підкріплення мало представлене у структурі мотивації досягнення, хоча в більшості випадків відповідало б реальному рівню розвитку спортсмена. Таким чином, неуспішні спортсмени, які тривалий час займаються спортом, не отримують належного підкріплення, що гальмує розвиток здібностей у спортивній діяльності. Цікавим є той факт, що низькоуспішні спортсмени не диференціюють ситуації успіху та невдачі, не надають їм особистісного значення, не рефлексують розвиток своїх здібностей в різних умовах.
Особливості мотивації досягнення спортсменів у різних
ситуаціях.
Ситуації
самопорівняння, здебільшого, спонукають спортсменів до прояву потреби в досягненні та інструментальної активності, спрямованої на її задоволення. Відмінності між спортсменами з різними досягненнями в цих ситуаціях такі. Малоуспішні спортсмени ситуації порівняння з власними попередніми результатами оцінюють як успішні, тобто відзначають позитивну динаміку власних результатів, в той час як в ситуаціях порівняння з нормативом вони лише очікують успіху, що відображає їх реальні досягнення. Середній рівень спортивних досягнень проявляється в орієнтації на досягнення в ситуаціях порівняння з власним результатом та на уникнення в ситуаціях порівняння з нормативом. Ситуації порівняння з власними досягненнями, здебільшого, успішні, заохочуються тренером та сприймаються як внутрішньо детерміновані. З-поміж ситуацій порівняння з нормативом найбільш значимими є неуспішні, тобто ті, які не дозволяють наблизитися до бажаного спортивного результату. Досліджувані з високим рівнем спортивних досягнень продемонстрували високу активність для задоволення потреби в досягненні успіху в усіх ситуаціях самопорівняння, які є в основному успішними, а рідкі невдачі зустрічаються лишена етапі порівняння з власними результатами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал