Фундаментальних



Pdf просмотр
Сторінка23/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   33
Досліджуваний Я. (3 клас, середній рівень успішності) Вміє сам Експериментальна група
Контрольна група
Відсоток школярів, які
виділили меншу кількість якостей
Відсоток школярів, які
виділили більшу кількість якостей
Відсоток школярів, у
яких кількість якостей не змінилася
33%
45%
63%
33%
4%
22%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
Експериментальна група
Контрольна група
Відсоток школярів, які
виділили меншу кількість якостей
Відсоток школярів, які
виділили більшу кількість якостей
Відсоток школярів, у
яких кількість якостей не змінилася
Рис. 3.7. Зміна кількості позитивних
якостей, які виокремили досліджувані
після впровадження програми ціннісної
підтримки
Рис. 3.8. Зміна кількості негативних
якостей, які виокремили досліджувані
після впровадження програми ціннісної
підтримки


209 рахувати дуже тяжкі приклади. Вважає, що це може зацікавити однокласників Руслана (середній рівень успішності) та Тетяну (низький рівень успішності, оскільки в них такі приклади виходять ще погано. Простежується тенденція до поляризації оцінок власних досягнень. Школярі оцінили нижче, ніжна першому етапі дослідження, ті вміння, які в них лише формуються, але водночас вище ті, якими вони вже оволоділи. Це свідчить про зростання рівня критичності та формування ціннісного ставлення до власних здібностей.
Досліджуваний Д. (3 клас, низький рівень успішності) На І етапі дослідження назвав уміння читати (6 сходинка, робити українську мову
(6 сходинка, займатися фізкультурою (6 сходинка, робити математику
(5 сходинка. Хотів би ще навчитися робити працю, бо погано все виходить. На ІІ етапі зазначив, що вміє читати (7 сходинка, малювати (6 сходинка, займатися працею (5 сходинка. Вміння робити математику перемістив до кола бажаних. Коментує Мене за читання весь клас хвалить У мене одні дванадцятки! А вчителька сказала, що я читаю як поет ... А от з математикою в мене погано.
Ціннісний обмін. У школярів експериментальної групи відбулися якісні змінив характері задоволення потреби у визнанні та належності. Для них основним критерієм поцінування та прийняття стали слугувати цілісні ситуації спільної діяльності, взаємодопомоги та ціннісного обміну.
Досліджувана М. (3 клас, високий рівень успішності) Вміє «розв’язувати приклади. Вміння поціновують мама, бабуся та однокласники. Школярка зазначає Ми разом з Аллою на групі продовженого дня робимо уроки. Алла каже Дивись, у мене не так приклад вийшов. Тоді ми разом перераховуємо, і якщо виходить те число, що в мене, то вона перекреслює в себе та пишете, що в мене. У школярів контрольної групи з низьким рівнем успішності, які на І етапі дослідження неадекватно високо оцінювали власні досягнення, психологічний захист посилився, а в школярів експериментальної групи захисні механізми частково знялися. Ціннісна підтримка в умовах зростання рівня рефлексії зумовила в останніх формування конструктивних стратегій адаптації до діяльності, в якій вони не завжди можуть досягнути успіху та бути належно поцінованими. Замість того, щоб заздрити одноліткам і знецінювати їхні досягнення, вони почали звертатися до них за допомогою.
Досліджувана Т. (3 клас, низький рівень успішності. Вміє трошки розв’язувати задачі. Коментує Коли я не знаю, яка буде перша дія, то однокласники мені підказують. Явних прошу допомоги Добрий друг завжди поможе, а вони мені кажуть Для доброго друга випряжу коня з плуга і підказують.


210 Ситуація допомоги сприяє задоволенню потреби у визнанні тих школярів, до яких звернулися за допомогою, та потреби в належності тих, яким таку допомогу погодилися надати.
Усвідомлення розвитку власних здібностей. Досліджувані експериментальної та контрольної груп продемонстрували відмінності в усвідомленні розвитку власних здібностей. У контрольній групі продуктивні змінив окремих уміннях і їх складових відмітили лише відмінники, а в експериментальній групі на такі зміни вказали школярі з різним рівнем успішності Я навчився краще писати В мене краще виходить розв’язувати приклади та задачі Раніше я читав на 9-10, а зараз читаю на 11-12!». Поряд з позитивними тенденціями в розвитку здібностей досліджувані експериментальної групи називають також негативні. Окремі школярі зазначили, що низький рівень розвитку одних умінь обмежує можливості розвитку інших.
Досліджуваний Я. (3 клас, середній рівень успішності. Хоче навчитися краще читати. Обґрунтовує: Я погано читаю. Це мене держить. Я піднімаюся-піднімаюся, а воно мене держить. Додає Раніше я читав 37 слів за хвилину, а зараз читаю менше. Мені потрібно багато читати. У школярів з високим рівнем успішності відбувся зсув з рефлексії локальних досягнень і такого ж локального поцінування збоку референтних осіб до розуміння того, що зростання рівня розвитку вмінь розширює можливості отримання визнання найближчого соціального оточення в цілому.
Досліджувана М. (3 клас, високий рівень успішності. Вміє писати. Вміння поціновує вчителька. Школярка зазначає Коли я стала краще писати, то вчителька сказала, що я молодець, і що їй подобається, як я пишу. Усвідомлення молодшими школярами напрямку та характеру розвитку вмінь, вагомості докладання власних зусиль для досягнення успіху, взаємозв’язку здобутків у діяльності та поцінування збоку найближчого соціального оточення є важливою передумовою регуляції розвитку здібностей.
Висновки
1.
Аналіз організації навчально-виховного процесу в початковій ланці школи, з одного боку, та особливостей рефлексії здібностей молодших школярів, з іншого, показав необхідність регуляції розвитку здібностей в учбовій діяльності. Низький рівень культури взаємного поцінування в умовах конкуренції та відсутність можливості в навчанні належно задовольнити потребу у визнанні та належності провокують у школярів заздрощі, деформації в оцінюванні власних досягнень, знецінювання досягнень і думки оточуючих. Діти змушені переорієнтовуватися на інші сфери діяльності (побут, дозвілля) та шукати соціальне оточення, здатне належно


211 поцінувати їхні здобутки (батьки, родичі. В молодшому шкільному віці перспективним є використання ціннісної підтримки, яка передбачає розвиток здібностей, соціальних стосунків і рефлексії. Як засіб ціннісної підтримки було використано усну народну творчість – приказки та прислів’я. Характеристики усної народної творчості (здатність зберігати та передавати колективний досвід, метафоричне значення, лаконічність, римованість, специфічна фольклорна лексика, функції оцінки) та особливості вікового розвитку дітей (некритичне сприймання, легка навіюваність, висока емоційність, неписемність періоду дитинства) окреслили нові можливості для регуляції розвитку здібностей в учбовій діяльності. Ціннісна підтримка розвитку здібностей молодших школярів засобами усної народної творчості здійснювалася в напрямку ціннісної підтримки процесуальних мотивів діяльності, ціннісної підтримки задоволення потреби у визнанні та ціннісної підтримки задоволення потреби в належності. Приказки й прислів’я узагальнювали типові ситуації, які складалися в процесі учбової діяльності, пропонували учням готові стратегії діяльності та міжособистісної взаємодії і закріплювали їх, що сприяло збагаченню досвіду та розвитку рефлексії. В умовах низької ефективності діяльності або труднощів у взаєминах паремії окреслювали можливі шляхи оволодіння ситуацією на поведінковому, емоційному чи інтелектуальному рівнях і слугували копінг-стратегіями. Приказки й прислів’я виконували функції готових вербальних формул для налагодження школярами ситуацій спільної діяльності, взаємодопомоги та поцінування досягнень один одного, а також використовувалися як засіб прийняття та поцінування. Під впливом ціннісної підтримки в розвитку рефлексії здібностей молодших школярів відбулися кількісні та якісні зміни. Систематична позитивна оцінка здобутків дітей у сфері учбової діяльності посприяла формуванню в них ціннісного ставлення до всіх своїх досягнень. Коло вмінь, якими володіють молодші школярі, стало ширшим. Воно збільшилося переважно за рахунок умінь зі сфери учбової діяльності. Актуалізувалися вміння зі сфери дозвілля та побуту, які сформувалися задовго до експериментального дослідження. Молодші школярі помітили продуктивні зміни окремих умінь та їх складових, що є ознакою усвідомлення розвитку власних здібностей. Зросла критичність оцінки власних досягнень. У рефлексії компонентів, які визначають успіх діяльності, відбувся зсув із технічної складової в сторону особистісної. Поряд з окремими діями, операціями та стратегіями учні початкових класів назвали бажання виконувати діяльність як необхідну


212 складову досягнення успіху. Усвідомлення школярами того, що результат діяльності значною мірою залежить саме від їхніх зусиль, свідчить про становлення їх як суб’єкта учбової діяльності. Формування в межах класного колективу потенційного соціального середовища, здатного надавати ціннісну підтримку, позитивно вплинуло на змінив колі референтних осіб молодших школярів. Окрім батьків, родичів і друзів до нього увійшли вчителі та учні. Частина досліджуваних переорієнтувалася на однокласників як основних осіб, які належно поціновують їхні досягнення в учбовій діяльності. Зростання рівня рефлексії діяльнісного, дієво-операційного, референтного та особистісно-ціннісного компонента здібностей молодших школярів свідчить проте, що усна народна творчість є ефективним засобом ціннісної підтримки розвитку здібностей в учбовій діяльності.

3.4. ТРЕНІНГ ЦІННІСНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ (А.Ю.Вишина)
Принципи завдання та структура тренінгу. Ціннісна підтримка є важливою складовою багатопланового процесу налагодження і підтримки стосунків обдарованої особистості з соціальним оточенням. За означенням
О.Л. Музики, ціннісна підтримка – це система психологічного впливу, яка спрямована на розвиток і стабілізацію суб’єктних цінностей особистості, реалізації нею потреби у визнанні шляхом розвитку її здібностей, соціальних стосунків та рефлексії [143, c.234]. Зміст ціннісної підтримки розвитку творчої обдарованості особистості полягає у створенні сприятливих умов для задоволення нею базової потреби у визнанні вході спільної діяльності у контактній референтній групі [139]. Залежно від особливостей надання можна виділити зовнішню та внутрішню, реальну та віртуальну, безумовну та вибіркову ціннісну підтримку музично обдарованої особистості у юнацькому віці (рис. 3.9.) Критерієм розмежування зовнішньої та внутрішньої ціннісної підтримки є діючий суб’єкт. У першому випадку музична діяльність юнаків та юнок поціновується референтними особами з контактних груп чи груп вищого рівня розвитку, а у другому випадку ціннісна підтримка надається безпосередньо самою музично обдарованою особистістю за рахунок актуалізації досвідуподолання життєвих криз, отриманого вході реальної чи уявної взаємодії з референтними особами.


213

Рис. 3.9. Основні види ціннісної підтримки музично обдарованої особистості
у юнацькому віці.
ЦІННІСНА ПІДТРИМКА
музично обдарованої особистості у юнацькому віці

За діючим суб’єктом
Зовнішня

Внутрішня, або самопідтримка

Надається референтними особами з контактних чи віртуальних груп
Надається самою обдарованою особистістю
За особливостями прояву
Реальна

Віртуальна

Проявляється у
- наявності спільних інтересів у сфері музичної діяльності
- визнанні значимості досягнень обдарованої особистості
- заохоченні обдарованої особистості до постановки більш складних творчих завдань
- створенні сприятливих умов для творчої діяльності обдарованої особистості
- підтримці обдарованої особистості у ситуаціях життєвого вибору
- кредитуванні довіри обдарованій особистості у розробці нових стратегій творчої діяльності та міжособистісної взаємодії Проявляється у
- рефлексії обдарованою особистістю переломних моментів у біографії референтних осіб з груп вищого рівня розвитку
-
інтеріоризації обдарованою особистістю стратегій подолання кризових ситуацій референтних осіб з груп вищого рівня розвитку
- здійсненні обдарованою особистістю ціннісної самопідтримки
За наявністю умов, що регламентують надання
Вибіркова

Надається за умови відповідності діяльності обдарованої особистості очікуванням референтних осіб
Безумовна



214 Реальна ціннісна підтримка виникає вході спільної музичної діяльності із значимими особами і проявляється у визнанні важливості досягнень юнаків і юнок, їх заохоченні до постановки більш складних творчих завдань та створенні необхідних для їх успішної реалізації умов. Натомість віртуальна ціннісна підтримка проявляється у рефлексії обдарованою особистістю переломних моментів у біографії референтних осіб з груп вищого рівня розвитку та інтеріоризації використаних ними стратегій подолання життєвих криз для наступної їх апробації у власному житті. За наявністю або відсутністю умов, що регламентують надання референтними особами ціннісної підтримки, вона буває безумовною та вибірковою. Вибіркова ціннісна підтримка визначає репродуктивний характер подальшого розвитку музичних здібностей юнаків і юнок, оскільки надається за умови відповідності їх діяльності соціальним експектаціям. Безумовна ціннісна підтримка характеризується високою довірою референтних осіб до вибору обдарованою особистістю стратегій виконання музичної діяльності, атому пов’язана із розвитком творчих здібностей юнаків і юнок. Зважаючи на вікові особливості розвитку музично обдарованих юнаків і юнок, при розробці методики ціннісної підтримки на перший план виступає завдання формування у них умінь надавати належну ціннісну самопідтримку. Джерелом пошуку ефективних стратегій поведінки у складних життєвих ситуаціях є біографічні та автобіографічні матеріали видатних особистостей, зокрема, музикантів, які входять до складу біографічно значимих подієвих груп музично обдарованих досліджуваних. Оскільки ціннісна підтримка охоплює різні грані розвитку особистості, як пише О.Л. Музика, то її можна здійснювати нарізних рівнях. Здійснення ціннісної підтримки спирається на розвиток всіх видів рефлексії людини
соціальної, яка спрямована на виділення референтних осіб і усвідомлення ціннісних засад їх референтності
діяльнісної, яка спрямована на аналіз та усвідомлення власних дій, операцій, втому числі й мислительних, які ведуть до визнання
творчої рефлексії, яка спрямована на виділення у кожній діяльності таких компонентів, які дозволяють одночасно повніше проявитися індивідуальному стилю діяльності й усунути ті моменти, які ведуть до конкурентної конфронтації [143, с. Для ціннісної підтримки юнаків і юнок, які переживають ціннісну кризу, можна використати ряд розроблених методів та методик, зокрема, рефлексивний тренінг, принципи організації і методика проведення якого описуються Є.П. Варламовою, С.Ю. Степановим у рамках рефлексивно-
інноваційного підходу до дослідження творчої унікальності людини [28]. Рефлексивний тренінг обдарованих юнаків та юнок можна вибудувати як процес інтенсивної рефлексії соціального, дієво-операційного і розвивального компонентів розвитку їх музичних здібностей на попередніх етапах


215 онтогенезу, спрямований на формування у них ефективних умінь надавати ціннісну самопідтримку у ситуаціях життєвого вибору для попередження втрати музичної обдарованості. В основі розробки програми рефлексивного тренінгу лежать такі завдання
- замотивувати юнаків і юнок, що переживають тривалу фрустрацію потреби у визнанні в музичній діяльності, до подальшого особистісного та професійного розвитку в обраній сфері
- визначити переломні біографічні моменти, пов’язані зі становленням музичної обдарованості учасників тренінгу таз ясувати індивідуальні особливості їх мотивації життєвого вибору на попередніх вікових етапах онтогенезу
- виявити індивідуально своєрідні способи реалізації потреби у визнанні в унікальному для кожного учасника тренінгу соціальному мікросередовищі та ситуації, в яких вони втратили свою ефективність
- розширити репертуар умінь та навичок подолання життєвих криз за рахунок рефлексії та наступної апробації учасниками тренінгу способів поведінки і діяльності референтних для них осіб у подібних ситуаціях. Реалізація окресленого кола завдань передбачає послідовне проходження юнаками і юнками етапів, по-перше, актуалізації розвивального потенціалу власних цінностей по-друге, дезінтеграції свого досвіду з метою подієвої локалізації неефективних, стереотипних форм реалізації потреби у визнанні, визначення їх сфери придатності та обмежень у застосуванні по- третє, ціннісного обміну з референтними особами вході аналізу їх творчої біографії по-четверте, активного експериментування з альтернативними способами виходу з кризових ситуацій, визначення їх переваг та недоліків поп яте, реінтеграції власного оновленого досвіду та, по-шосте, ціннісної самопідтримки музичної обдарованості у ситуаціях життєвого вибору. Корекційний та розвивальний потенціал рефлексивного тренінгу обумовлюється активізацією процесів рефлексії і вербалізації музично обдарованою особистістю ціннісних детермінант власної життєдіяльності, переосмислення нею причиново-цільової структури свого життя та зв’язку між біографічно значимими особами і генералізованими на основі співвіднесення з наданою ними оцінкою результатів музичної діяльності цінностями. Послідовний процес переосмислення цінностей вході відкритого та довірливого спілкування з рівними собі за віком, досвідом та соціальним статусом особами є джерелом актуалізації рефлексивно-ціннісного потенціалу особистості – відкриття нею нових можливостей для творчої самореалізації, змін в її ціннісній сфері та подіях реального життя. Рефлексивний тренінг розрахований на 8 занять, які проводяться один раз на тиждень у позанавчальний час. У середньому, одне заняття триває 90


216 хвилин. До складу тренінгової групи може входити до 12 студентів І-ІV курсів музичного училища з різною музичною спеціалізацією. Безпосередньо тренінговому процесу передує визначення індивідуального запиту досліджуваних юнаків і юнок на участь у ньому. З цією метою варто здійснити попередній аналіз їх ціннісної свідомості у зв’язку зі зниженням успішності виконання музичної діяльності. Структура тренінгового заняття визначається трьома взаємопов’язаними етапами актуалізації рефлексивно-ціннісного потенціалу особистості
підготовчим, що передбачає обговорення юнаками і юнками на початку заняття впливу участі у рефлексивному тренінгу на міжособистісні стосунки та спільну музичну діяльність, обмін досвідом виконання домашнього завдання на рефлексію
основним, який включає виконання учасниками тренінгу завдань і вправ, спрямованих на рефлексію власного досвіду у сфері спілкування, стосунків, музичної діяльності та особливостей його ціннісно-мотиваційної детермінації
заключним, під час якого ведучим тренінгу формулюється домашнє завдання, спрямоване на активну інтеріоризацію учасниками отриманої вході заняття особистісно значимої інформації та перенесення ними у повсякденне життя набутого досвіду конструктивної взаємодії та організації власної діяльності. Крім того, виконання юнаками і юнками запропонованого домашнього завдання дозволяє підтримувати їх включеність у рефлексивний процес на достатньому рівні, а отже, зменшувати втрати семантично значимої інформації через відстроченість тренінгових занять у часі.
Тренінговий цикл, таким чином, ґрунтується на принципі «педагогізації»
(Л.С. Виготський,
П.Я. Гальперін, ВВ. Давидов, ОМ. Леонтьєв,
С.Л. Рубінштейн), відповідно до якого процеси дослідження і розвитку певного психічного явища відбуваються одночасно, що дозволяє простежити його закономірності. Вікові особливості розвитку особистості в юнацькому віці та пріоритетні завдання рефлексивного тренінгу обдарованої особистості обумовлюють вибір методів групової роботи. Словесні методи у розробленій нами програмі представлені мозковим штурмом, дебатами та дискусією [129;
190; 199]. Нами також використані практичні методи, зокрема, моделювання ситуацій, аналізу критичних випадків, рольової гри, метод алгоритм-лабіринту та розробки проектів [241; 242]. Весь матеріал рефлексивного тренінгу складається із чотирьох логічно пов’язаних між собою частинна опрацювання кожної з яких відводилося по два заняття.
Частина 1. Біографічне дослідження індивідуальних особливостей музично обдарованої особистості в юнацькому віці.
Частина 2. Ціннісна регуляція музичної творчості юнаків і юнок.
Частина 3. Мотиви музичної творчості в юнацькому віці.


217
Частина 4. Ціннісна самопідтримка музичної творчості юнаками та юнками.
Рефлексивно-ціннісний потенціал учасників тренінгу актуалізувався за допомогою таких спеціально розроблених методичних прийомів як
1) біографічне позиціювання, 2) реконструювання ситуації життєвого вибору,
3) соціальне дистанціювання та 4) пошук творчого прототипу.
Прийом біографічного позиціювання передбачає диференціацію юнаками і юнками членів подієвих груп, що, на їх думку, суттєво вплинули на розвиток у них музичних здібностей, за критерієм «референтне-опонентне коло. Застосування зазначеного прийому дозволяє визначити домінуючий характер мотивації музичної діяльності учасників тренінгу, як такої, що здійснюється ними відповідно до або всупереч експектацій та оцінок найближчого соціального оточення. Такий підхід було реалізовано
О.О. Музикою у дослідженні мотивації творчої активності технічно обдарованих підлітків [145; 146].
Прийом реконструювання ситуації життєвого вибору допомагає формувати в учасників тренінгу прогностичні уміння та навички, що передбачають здатність особистості визначати близькі та віддалені наслідки актуалізації альтернативних ціннісних детермінант поведінки та діяльності і робити свідомий вибірна користь однієї із них. Індивідуальні особливості реконструювання юнаками і юнками ситуацій життєвого вибору дозволяють виділити і описати два феномени ціннісно- мотиваційної сфери особистості – колінеарності та контрколінеарності розвитку мотивів музичної діяльності. Мотивація творчої активності не може бути обумовлена лише минулим досвідом людини чи особливостями актуальної ситуації. Творча діяльність завжди має певний вектор, спрямований у майбутнє, – пише О.О. Музика
[145, с. Колінеарний розвиток мотивів музичної діяльності є результатом узгодження трьох параметрів особливостей актуальної ситуації, стосунків у системі людина – референтні особи та власного ціннісного досвіду. Уміння особистості в юнацькому віці формувати колінеарний мотив власної діяльності стає для неї своєрідною гарантією отримання реальної (безумовної чи вибіркової) та віртуальної ціннісної підтримки оточуючих, а отже, задоволення потреби у визнанні, що в цілому збільшує її самостійність, спонтанність, ініціативність і сприяє розвиткові у неї творчих здібностей. Поява контрколінеарних мотивів характеризує ціннісну сферу особистості з точки зору її конфліктності та неефективності у детермінації активності.
Контрколінеарність як розузгодженість, невідповідність оцінок актуальної ситуації, ставлення референтних осіб та власного досвіду може стати результатом невміння особистості виділяти та аналізувати істотні характеристики обставин включення і виконання спільної діяльності, що


218 склалися або помилкової інтерпретації експектацій значимих інших щодо власної поведінки у цій ситуації, або неадекватної оцінки своєї компетентності у сфері спілкування та музично-виконавської діяльності. Реалізація юнаками та юнками контрколінеарного мотиву музичної діяльності, як правило, завершується болісними переживаннями власного неуспіху, що при систематичному повторі може призвести до фрустрації у них потреби у визнанні засобами музичної діяльності і, врешті-решт, до втрати музичної обдарованості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал