Фундаментальних



Pdf просмотр
Сторінка19/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   33
діяльнісного компонента
здібностей у навчальній діяльності молодших школярів полягає у наближенні у свідомості учня цієї діяльності до тих природних видів діяльностей, якими учень вже оволодів раніше. У ситуації невдачі учень повинен мати можливість захистити свою самоповагу, зняти стресі знайти вихід із ситуації фрустрації. Звичайно, тут починають діяти механізми психологічного захисту і якщо вони не стають єдиним засобом забезпечення самоповаги, а діють короткочасно, то навряд чи можна вважати таку дію деструктивною. Але справжніми ліками від фрустрації є ситуація успіху. Ціннісна підтримка необхідна дитині у вигляді можливості вибору діяльності, де вона змогла б задовольнити домагання визнання. Важлива також і підтримка рівня домагань визнання. Ціннісна підтримка
соціального компонента здібностей має бути
моральнісні

цінності

Точка

зародження

обдарованості

Рис.3.1. Ціннісна детермінація розвитку і втрати обдарованості
розвиток
здібностей
наслідування
ОБДАРОВАНІСТЬ
Точка

втрати

обдарованості

ціннісна
криза
втрата
обдарованості
Точка

початку

ціннісної

кризи

Ці
нн
іс
на
підт
р
им
ка

ді
яльн
ості

діяльнісні

цінності



173 спрямована на рефлексію усіх проявів визнання. Так, наприклад, одна із особливостей переходу від сюжетно-рольової гри у дошкільному віці до учіння у молодшому шкільному – це те, що різко змінюються орієнтири визнання. Якщо у грі окремі локальні досягнення завжди цінуються, то при виконанні навчальних завдань оцінка, як правило, комплексна. Гру, що набридла, завжди можна припинити і включитися в іншу, а навчальне завдання потрібно виконати до кінця. Проявом визнання є виграшу грі-змаганні, або ж доручення важливих ролей у сюжетно-ролевій грі. У навчальній діяльності проявом визнання є формалізована бальна оцінка, значення якої не до кінця зрозуміле учням. Дуже важливим ускладнюючим моментом є й те, що суб’єктом визнання, замість групи дітей, як це було у дошкільному віці, в умовах спільно- розподільної діяльності у молодшому шкільному віці фактично стає вчитель. До того ж домагатися визнання першокласнику приходиться у групі, де не склалися стандарти визнання, в умовах початкової стадії розвитку групи цей процес взагалі погано контрольований. Ціннісна підтримка розвитку соціального компонента здібностей має бути спрямованою на консолідацію групи на основі цінностей навчальної діяльності. Однак, вони можуть стати внутрішніми суб’єктними цінностями лише згодом, а в перший рік навчання мають діяти привнесені ззовні стандарти. Для цього віку видається доцільним вводити ці стандарти за допомогою усної народної творчості, сугестивний вплив якої може компенсувати на перших порах брак особистого досвіду та низький рівень розвитку мислення дітей, які необхідні для свідомого сприймання і рефлексії соціальних очікувань.
Розвивальний компонент здібностей є результатом рефлексії розвитку власних здібностей. У порівнянні з іншими компонентами тут вища роль свідомості. Однак, у молодшому шкільному віці, особливо на його початку, розвиток рефлексії недостатній. Ціннісна підтримка має надати дітям способи виявлення і осмислення тих розумових дій, які повторюються від випадку до випадку і ведуть до визнання. Таким чином, можливе формування стратегій діяльності і перенесення вдалих стратегій на інші види діяльності. Загалом, ціннісна підтримка розвитку здібностей має бути спрямована на вироблення і усвідомлення діяльнісних і моральнісних цінностей та на усвідомлення необхідності їх цілісного функціонування як суб’єктних цінностей для забезпечення реалізації потреби у визнанні.
Ціннісна підтримка особистісного росту. Особистісний ріст, на наш погляд, можна розглядати як результат реалізації людиною правильно обраних стратегій досягнення визнання. Маються на увазі стратегії, які пов’язані із взаємодопомогою, співтворчістю, забезпеченням умов для розвитку людей із контактного оточення, підтримкою, поцінуванням тощо. В результаті такого підходу людина постійно розширює межі свого


174
інтерсуб’єктного впливу, набуває все нових і нових можливостей для подальшого розвитку разом з іншими людьми. Конкуренція, приниження, недооцінка значимості людей з контактного оточення, переоцінка власної значимості, орієнтація на стосунки, а не на діяльність, відмова від розвитку власних здібностей – це приклади деструктивних стратегій, які руйнують соціальні зв’язки людини і стримують її особистісний ріст. Як конструктивні, такі деструктивні стратегії закріплюються в свідомості людини у вигляді системи цінностей. На суб’єктивному рівні, цінності – це повторювані стратегії діяльності, що сприяли досягненню успіху. На практиці можна зіткнутися з парадоксом нерідко життєвими цінностями людини стають деструктивні стратегії, тобто ті, які ведуть до депривації домагань визнання. Причина цього, як правило – суб’єктивна інтерпретація успіхів і невдач, яка не завжди буває адекватною. Крім цього, емоційна регуляція діяльності при нерозвинутій рефлексії може підкріплювати деструктивні стратегії і навіть формувати емоційну спрямованість, яка йде врозріз із особистісним ростом. Отже, у просторі суб’єктивності цінності мають для людини позитивну значимість, а об’єктивно нерідко виявляються саморуйнівними. Необхідність надання людині, що потрапила у скрутну ситуацію, пов’язану з життєвими і психологічними кризами, психологічної підтримки вже є не предметом наукових суперечок, а предметом активної роботи психіатрів, психотерапевтів, соціальних працівників тощо. Наповненість терміну психологічна підтримка змінюється в залежності від того, кому вона надається і хто її надає. Це ж стосується і методів цієї підтримки. В основному йдеться про психологічну і соціально-психологічну підтримку людей, які перенесли катастрофи, стихійні лиха, людей із психічними захворюваннями, наркозалежних, ВІЛ-інфікованих тощо. Але буває багато випадків, коли особистісний ріст людини блокується її власною бездіяльністю чи саморуйнівною діяльністю. В руслі суб’єктно-ціннісного підходу, який нами розробляється, виділяється ціннісна підтримка як один із різновидів підтримки психологічної. Тезисно окреслимо сутність нашого розуміння цінностей і ціннісної підтримки особистісні цінності складають основу свідомої регуляції людиною напрямків власного розвитку особистісні цінності відображають своєрідний життєвий шлях кожної людини і усвідомлені успішні стратегії досягнення визнання методика вивчення ціннісної свідомості (МВЦС), яка розробляється нами, дає можливість виявити ціннісні утворення різного рівня значимості випадкові ціннісні конструкти, декларовані цінності, особистісні цінності) і різної структурної належності (діяльнісні, моральнісні, суб’єктні цінності індикаторами стану ціннісної свідомості і регуляторами напрямків її


175 розвитку є суб’єктні цінності, які, як показує факторне моделювання, є своєрідним об’єднанням високозначимих моральнісних і діяльнісних конструктів, що корелюють між собою, іншими словами, є значимим для людини поєднанням дієво-операційних і ціннісно-мотиваційних компонентів активності відсутність суб’єктних цінностей у різних варіантах (переважання діяльнісних чи моральнісних цінностей, низька значимість виділених ціннісних конструктів тощо) є ознакою ціннісної кризи і підставою для застосування ціннісної підтримки ціннісна підтримка застосовується і в тих випадках, коли ціннісна свідомість конфліктна, тобто існують високозначимі ціннісні конструкти, які мають високу обернену кореляцію із суб’єктними, або ж окремими діяльнісними чи моральнісними цінностями здійснення ціннісної підтримки спирається на розвиток всіх видів рефлексії людини
соціальної, яка спрямована на виділення референтних осіб і усвідомлення ціннісних засад їх референтності
діяльнісної, яка спрямована на аналіз та усвідомлення власних дій, операцій, втому числі й мислительних, які ведуть до визнання
творчої
рефлексії, яка спрямована на виділення у кожній діяльності таких компонентів, які дозволяють одночасно повніше проявитися індивідуальному стилю діяльності й усунути ті моменти, які ведуть до конкурентної конфронтації ціннісна підтримка надається в контексті розвитку життєвого світу людини, продовження її реально існуючих стосунків і вдосконалення реально існуючих діяльностей одним із засобів ціннісної підтримки є вдосконалення ціннісного обміну людини з іншими людьми шляхом збагачення ціннісних сфер суб’єктів обміну і засобів (діяльнісних, вербальних тощо) для взаємного поцінування досягнень. Оскільки ціннісна підтримка охоплює різні грані розвитку особистості, то виникає потреба віднайти точки дотику у різних аспектів впливу, виробити і окреслити методичні процедури. Частково це вже зроблено нами [138; 142;
148], але є ще чимало аспектів, які ще потребують теоретичного аналізуй експериментальної перевірки. Виділимо основні особливості ціннісної підтримки, які мають теоретико-методологічне значення і визначають напрямки подальших досліджень.
Ціннісна підтримка розвитку здібностей. Особливість нашого розуміння ціннісної регуляції полягає втому, що вона розглядається у тісному зв’язку з розвитком здібностей. На відміну від знань, умінь і навичок, які дають можливість задовольнити потребу у визнанні в окремих життєвих ситуаціях,


176 здібності є трансситуаційними утвореннями, більш гнучкими, адаптивнішими. Знання, уміння й навички є скоріше побічним продуктом реалізації здібностей в окремих життєвих ситуаціях. Особливе місце в структурі здібностей посідають творчі здібності. Ми розглядаємо їх як особистісно-ціннісну надбудову над дієво-операційними компонентами здібностей. Це відрізняє творчі здібності від креативності. Коли розглядати творчі здібності в динаміці, стає зрозуміло, що креативність як здатність народжувати нові ідеї, зв’язки, бачення ситуації (що робити?) може набути конструктивних рис тільки у поєднанні з дієво-операційним компонентом (як робити?). Здебільшого, продуктивна креативність є не передумовою творчих досягнень, а результатом розвитку дієво-операційних і соціальних компонентів діяльності та їх особистісно-ціннісної рефлексії. Одна з сутнісних ознак творчих здібностей – це їх здатність переводити конфліктну конкуренцію людей, які займаються однією й тією ж діяльністю, у взаємне поцінування досягнень (для кого робити?). Творчість забезпечує безкінечну варіативність досягнень водній і тій же діяльності та створює нішу для особистісного росту кожній людині. Одним із найпоширеніших випадків ціннісних криз є кризи, пов’язані з тим, що людині не вистачає діяльнісних ресурсів для досягнення тих результатів, які б забезпечили їй визнання і поцінування збоку оточення. Людина ніби зупиняє розвиток здібностей, особливо творчих здібностей, вона ніби консервує досягнення, поміж тим, як її референтне оточення рухається вперед. Навіть у тих випадках, коли законсервовані досягнення є ще продуктивними, їх потенціал для поцінування знижується. Наші дослідження показують, що творчі досягнення, навіть незначні, навіть такі, які ще не мають утилітарного значення, мають високий потенціал для поцінування і, схоже, що це їх іманентна властивість. Один із напрямків ціннісної підтримки особистісного росту – це ціннісна підтримка розвитку здібностей. Людина, яка прагне зростати особистісно, має вміти рефлексувати свою діяльність, виділяти особливості своїх здібностей, особливо творчих здібностей, і розуміти, що без їх розвитку особистісний ріст неможливий.
Ціннісна підтримка і віковий розвиток особистості. З віком особистісна автономність людини зростає. Однак, варто пам’ятати й інше – з віком залежність людини від соціального оточення не зникає, вона набуває нових форм, іншого змістового наповнення і регулюється інакшими психологічними механізмами. Для періоду становлення особистості, коли ще вікові особливості беруть верх над індивідуальними (дитинство, підлітковий і юнацький вік, продуктивною концепцією для здійснення ціннісної підтримки є концепція провідної діяльності
(Л.С.Виготський,
Д.Б.Ельконін,
Д.І.Фельдштейн). Типовими ситуаціями, в яких необхідна ціннісна підтримка, є


177 ситуації відхилення від вікових норм, які супроводжуються розузгодженням рольових очікувань, наростанням проблем, пов’язаних із соціальною дезадаптованістю особистості. Широковідомі проблеми, які пов’язані із соціальним відривом обдарованих дітей від своїх ровесників. Причини цього відриву – безперечно ціннісні. Це означає, що ціннісна підтримка має бути спрямована на зміну характеру стосунків, на ціннісно-соціальну реадаптацію особистості. Ціннісна підтримка соціальних компонентів ціннісної свідомості необхідна й у дошкільному віці, який сензитивний для засвоєння правил соціальної взаємодії, і в підлітковому, де розвивається соціальна рефлексія. На підтримку діяльнісних компонентів потрібно звертати увагу у молодшому шкільному та в юнацькому віці з метою включення їх у структуру суб’єктних цінностей. Ціннісна підтримка для більшості дітей має бути спрямована на забезпечення включеності їх у провідну діяльність свого віку, а для тих, для яких це неможливо, хоча б на знаходження місця у тій соціальній ситуації розвитку, яка задається для того чи іншого віку.
Ціннісна підтримка і мотивація діяльності. Більшість ціннісних криз супроводжується втратою мотивації. Методика вивчення ціннісної свідомості дає можливість реконструювати зміни у системі цінностей особистості і націй основі відтворити мотиви окремих вчинків. Ми виходимо з того, що ціннісна свідомість є вищою психологічною інстанцією, яка регулює поведінку людини. Стабільність особистісних цінностей, їх диспозиційність обумовлюється тим, що вони відображають різні аспекти діяльності людини, з одного боку, і мають стійкі внутрішні зв’язки між собою, – з іншого. Умотивуванні окремих дій бере участь певною мірою вся система цінностей. Мотив ми розглядаємо як результат зіставлення ціннісної свідомості особистості з особливостями життєвої ситуації. Отже, не лише об’єктивні життєві складнощі, ай недостатність власного ціннісного ресурсу людини можуть стати причиною втрати мотивації. Наші дослідження показують, що саме поступові деструктивні зміни у ціннісній свідомості і, відповідно, зміни характеру мотивації є причинами такого явища, яке ми назвали
феномен втрати
обдарованості. Наша методика дозволяє виявляти кризові явища у ціннісній свідомості ще на початку їх зародження і здійснювати ціннісну підтримку тоді, коли ціннісна криза ще нестала глобальною, а в деяких випадках, таких, як втрата обдарованості, і незворотною.
Ціннісна підтримка рефлексії. Дослідження, проведені нами і нашими співробітниками, показують значні відмінності між творчо обдарованими і пересічними людьми, які стосуються їх рефлексивних можливостей. Йдеться насамперед про ціннісну когнітивну складність, яка полягає у більшій кількості ціннісних конструктів у обдарованих людей, і, відповідно, більших


178 можливостях їх рефлексивної діяльності. У пересічних людей більшою мірою виражена дія механізмів психологічного захисту, яка утруднює рефлексію чужих і власних досягнень, здібностей і стосунків. Методика вивчення динаміки здібностей, що розробляється нами у руслі проекту фонду фундаментальних досліджень Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків, спрямована на рефлексивне дослідження і розвиток здібностей. На відміну від МВЦС, вона простіша у використанні і може застосовуватися практичними психологами за умови проходження ними короткого навчального курсу. Дослідження показали, що з певними модифікаціями методика є ефективною для дослідження і розвитку рефлексії здібностей у широкому віковому діапазоні від дошкільного віку до дорослості [148].
Ціннісна підтримка соціальних стосунків. Розвиток здібностей, як основа особистісного росту, часто блокується індиферентним, а іноді й ворожим ставленням контактного соціального оточення. Однією зумов особистісного росту є створення особливого соціального клімату, який сприяв би розвитку здібностей. Цей підхід певною мірою реалізовано у концепції програми розвитку здібностей та обдарованості Три кроки, яка спрямована на забезпечення особистісного росту в системі освіти. Психологічна суть нашого підходу полягає втому, що стосунки між людьми пропонується налагоджувати через розвиток здібностей і взаємне поцінування досягнень. При цьому робляться застереження щодо ранньої профілізації та фіксації людини на розвитку якихось одних здібностей і, навпаки, пропонується будувати програму особистісного росту в умовах навчальної діяльності через розвиток здібностей і досягнення високих результатів почергово у багатьох видах діяльності. Безумовно, що з метою ціннісної підтримки соціальних стосунків можуть бути використаній інші методи та методики, які довели свою ефективність. Це різні види соціально-психологічних тренінгів, тренінги сензитивності, спілкування тощо. Але особливістю підходу, який реалізовується в наших дослідженнях, залишається можливість контролю змін, які відбуваються, з допомогою факторного моделювання ціннісної свідомості.
Ціннісна підтримка при конфліктності ціннісної свідомості.
Моделі ціннісної свідомості, які створюються з допомогою МВЦС, можна означити як факторно-семантичні. Вони дають змогу не лише групувати ціннісні конструкти у окремі фактори, визначати факторну вагу цінностей, ай встановлювати їх семантичне наповнення через кореляційні зв’язки з іншими цінностями. Семантичний аналіз може бути поглиблений через включення в нього носіїв цінностей, окремих життєвих подій і протилежних полюсів конструктів, отриманих у процедурах МВЦС, які передують факторному моделюванню. Факторно-семантичне моделювання дозволяє виділити два


179 види конфліктів ціннісної свідомості змістові і формальні. Змістовим конфліктом ми називаємо випадки, коли на факторно- семантичній моделі розташовуються поряд, а отже, й мають високий кореляційний зв’язок, ціннісні конструкти, які за змістом, а іноді навіть і за модальністю, є несумісними. Як правило, при застосуванні поглибленого семантичного аналізу найчастіше виявляється, щоці відмінності пояснюються індивідуальними особливостями смислу, який кожна людина вкладає утечи інше поняття. Лише незначна частина таких випадків пов’язана із перцептивними і смисловими деформаціями ціннісної свідомості. Ознаками формальних конфліктів є розташування ціннісних конструктів у різних квадрантах двомірної факторно-семантичної моделі.
Загалом, для безконфліктної ціннісної свідомості характерний так званий феномен одного квадранта [137]. При цьому виділяються ядерні утворення – суб’єктні цінності, складові яких, хоча й відносяться до двох різних факторів
(діяльнісних та моральнісних цінностей, але мають тісні кореляційні зв’язки між собою. Це свідчить про єдність і несуперечливість ціннісної свідомості. Якщо ж у факторно-семантичній моделі з’являються конструкти в інших квадрантах, то це означає, що є групи цінностей, які мають значимі обернені кореляційні зв’язки, іншими словами, є суперечливими, протилежними, конфліктними. Як правило, носіями цих цінностей є окремі референтні для людини особи, які за своїми цінностями не вписуються у загальний ряд контактного референтного оточення. Коротко охарактеризуємо чотири види ціннісних конфліктів.
Випадковою конфліктністю можна назвати ті випадки, коли ціннісні конструкти, які мають негативну кореляцію з основними цінностями, характеризуються низькими факторними навантаженнями, є випадковими і їх можна не брати до уваги.
Діяльнісні ціннісні конфлікти
у більшості випадків не є деструктивними. Вони, як правило, відображають ситуацію вагання, пов’язану з вибором способів чи стратегій діяльності. Але в деяких випадках, більшою мірою у тих, що пов’язані з захисною ідентифікацією зі значимими особами, ці конфлікти можуть бути руйнівними. Боротьба тих способів діяльності, які зростали разом з особистістю, і привнесених іззовні іноді призводить до діяльнісних криз.
Моральнісні ціннісні конфлікти свідчать проте, що у свідомості людини як референтні представлені кілька протилежних за ціннісною спрямованістю груп чи осіб. У залежності від того, чи це позитивна, чи негативна референтність і від того, чи супроводжується ціннісна опозиція протилежною модальністю, вибираються способи ціннісної підтримки. Найрідше зустрічаються випадки
суб’єктно-ціннісних конфліктів, коли одна чи кілька цінностей мають значиму обернену кореляцію одночасно


180 із діяльнісними і моральнісними цінностями із суб’єктно-ціннісного ядра особистості. Тут може йтися про зміну ціннісних пріоритетів особистості, про переоцінку цінностей, про зміни катарсичного характеру в залежності від змістової семантики і життєвої значимості опозиційних ціннісних груп.
Ціннісна підтримка навчальної діяльності. Навчальна діяльність у порівнянні з іншими видами діяльності має ряд відмінностей, які роблять її особливою. Коли говорити про шкільне навчання, то це передусім його відірваність від реальних потреб людини. Йдеться не лише про неймовірну відстроченість результатів, ай про низьку ймовірність або навіть відсутність у суб’єктивному сприйманні багатьох школярів зв’язку між успішністю в навчанні і життєвими досягненнями. Навчальна діяльність відрізняється не тільки від реальних життєвих діяльностей, ай від ігрової діяльності. В останній кожен учасник характеризується суб’єктністю і свободою. Свобода полягає у можливості вибору інших діяльностей та інших партнерів, які чимось не влаштовують людину. Як правило, відчуття незадоволеності від діяльності з’являється тоді, коли людина не змогла реалізувати уній свою суб’єктність, не змогла отримати поцінування і визнання своїх досягнень. З цієї причини неодмінною складовою природних, а нештучних видів діяльності, є задоволення потреби у визнанні, яке пов’язується не тільки і не стільки з досягнутим результатом, ай з процесом діяльності, спілкуванням, кооперуванням, змагальністю, проміжним оцінюванням, які обов’язково супроводжують цей процес. Сприяти реалізації потреби у визнанні штучними прийомами, штучним підняттям значимості людини у власних очах неможливо. Ситуація фактичного поділу учнів на 10% відмінників, які особистісно ростуть, і решту невідмінників, які нібито не мають природних задатків, жодною мірою не відображає реального стану речей і є винятково проявом неспроможності деяких педагогічно-методичних концепцій. Те, що більшість дорослих людей почувають себе в колі контактного оточення значно успішнішими, ніж почували у школі, підтверджує наведене положення. З точки зору нашого розуміння особистісного росту, забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин є його основою. У свою чергу умовами досягнення цього рівня стосунків є забезпечення можливості задоволення кожним учнем потреби у визнанні через розвиток його здібностей і досягнень, соціально- ціннісного обміну і рефлексії цих процесів. Окрім врахування цих умов особистісного росту, ціннісна підтримка шкільного навчання має спрямовуватися на формування здатності до переносу сформованих здібностей на інші види діяльності, на зміцнення особистісно-ціннісних компонентів у структурі загальних здібностей, що робить їх більш гнучкими і адаптивними у сучасному світі, що стрімко змінюється.


181


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал