Фундаментальних




Сторінка16/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   33
Принципи використання методики вивчення динаміки здібностей
у віці ранньої дорослості. Спираючись на виділені нами когнітивні, соціальні та ціннісно-мотиваційні аспекти розвитку особистості, а також на результати пілотажних досліджень, можемо виділити загальні принципи використання методики дослідження динамічних механізмів розвитку творчих здібностей у віці ранньої дорослості.
1.
Принцип орієнтації на діалектичність мислення. Висловлені твердження можуть мати зовні суперечливий вигляд, але у свідомості людини вони цілком інтегруються у цілісну концепцію.
2.
Принцип орієнтації на майбутні досягнення. Вік ранньої дорослості є віком початку досягнення життєвого успіху у професійній та особистісній сферах, атому в процедуру дослідження та аналізу має бути закладена можливість побудови учасником дослідження перспективи розвитку.
3.
Принцип врахування впливу батьків. Не всі люди у віці ранньої дорослості досягають повної автономії від батьківського впливу, і тому


145 варто очікувати, особливо у першій фазі ранньої дорослості, появи серед значимих осіб батьків.
4.
Принцип динамічності ціннісної сфери особистості. У віці ранньої дорослості можливі кардинальні і досить швидкі зміни у ціннісній сфері внаслідок складних життєвих ситуацій, ціннісних криз тощо.
5.
Принцип домінування професійної діяльності як сфери розвитку
творчих здібностей. Цей принцип є нормативним і слугує для поглиблення аналізу діяльнісної рефлексії. Виділення діяльностей, в яких людина успішна, але які не мають відношення до її професійної діяльності, свідчить про фрустрацію творчих спрямувань у професійній сфері і вимушену втечу у хобі.
6.
Принцип врахування можливої появи наставників. Цей принцип спрямований на аналіз соціальної рефлексії. Серед значимих осіб варто шукати наставників – осіб, які в межах професійної діяльності допомагають (або допомагали раніше) адаптуватися та ввійти у роботу та колектив.
7.
Принцип внутрішньої мотивації. Зважаючи на уявлення про домінуючу роль професійної діяльності можна стверджувати, що саме мотивація цієї діяльності є важливим моментом у розвитку в ній творчих здібностей.
Напрямки адаптації методики до використання у віці ранньої
дорослості. На основі розроблених принципів можна виділити такі напрямки модифікації методики вивчення динаміки здібностей до використання у віці ранньої дорослості
- зважаючи на високий рівень розвитку рефлексії у віці ранньої дорослості можлива не лише робота у формі бесіди, алей бланкова та карткова форми роботи
- для вивчення особливостей внутрішньої мотивації різних діяльностей в бланки, що стосуються рефлексії здібностей, включено додаткові пункти, що стосуються рівня задоволення потребу самодетермінованості, компетентності та значимих стосунках. Фрагмент модифікованого бланку (для однієї діяльності) наведено в табл. 1. Бланк, на основі якого здійснювалася модифікація, розроблено
В.В.Горбуновою [43]. Важливим аспектом дослідження є бажання учасника дослідження брати участь у роботі. Тому, крім стандартизованої інструкції по заповненню бланків чи карток, необхідно додатково мотивувати досліджуваних, зокрема, пропозицією спільного аналізу отриманих даних та рекомендацією напрямків та способів розвитку здібностей, майбутньою ціннісною підтримкою тощо. Зважаючи на динамічність ціннісної сфери у віці ранньої дорослості


146 необхідно провести повторне дослідження.
Таблиця 2.3.
Фрагмент модифікованого бланка для вивчення рефлексії здібностей
(для однієї діяльності)
Наскільки Ви себе в цій діяльності почуваєте
чи будете почувати після оволодіння (за бальною шкалою Діяльності та вміння Важливість (бальна шкала) Дії та операції, складові діяльності Компетентним Самостійним і незалежним
Оточеним визнанням і підтримкою

Володію

Прагну оволодіти

Оскільки соціальної рефлексія може бути спрямована у минуле, у відповідний бланк вводиться додаткова графа Ця людина оцінює Вас зараз чи оцінювала в минулому (див. табл. 2.4.)
Таблиця 2.4.
Фрагмент модифікованого бланка для вивчення соціальної рефлексії
(для однієї значимої особи)
Особи, які оцінюють або оцінювали Важливість оцінки бальна шкала) Якості та вміння, за які вас оцінюють Успіх
(+, -)



Змінити думку Оцінює зараз Володію




Не міняти думки Оцінював ум инуло му
Хотів би набути



147
Структура
аналізу
результатів
дослідження
рефлексії
здібностей у віці ранньої дорослості. Передбачається як якісний, такі кількісний аналіз, який може здійснюватися за такими напрямками
1)
Аналіз дієво-операційного компонента рефлексії здібностей: загальна кількість виділених діяльностей, їх належність до професійної сфери діяльності, співвідношення професійних та непрофесійних діяльностей, співвідношення між актуальними та потенційними діяльностями, загальна значимість діяльнісної сфери, порівняння значимостей різних діяльностей (професійних та непрофесійних, актуальних та потенційних, динаміка діяльнісної рефлексії (зміни у всіх названих показниках від зрізу до зрізу, виділення стійких та варіативних компонентів.
2)
Аналіз когнітивно-операційного компоненту рефлексії здібностей: загальна кількість виділених операцій та складових діяльності, аналіз діяльностей із різними кількостями операцій (малою та великою, когнітивна складність операційної рефлексії, зміст операцій, динаміка операційно-когнітивної рефлексії (виділення стабільних та варіативних характеристик.
3)
Аналіз внутрішньо-мотиваційного компонента: підрахунок середніх балів по рівнях задоволення потребу компетентності, самостійності та значимих стосунках, аналіз діяльностей з низькими та високими балами по певних потребах, застосування факторного аналізу для вивчення структури дієво-операційної сфери в контексті розвитку внутрішньої мотивації, аналіз динаміки показників внутрішньої мотивації.
4)
Аналіз референтного компонента соціальної рефлексії: загальна кількість значимих осіб, їх відношення до професійної чи особистісної сфери, аналіз тих осіб, думку яких про себе досліджуваний хотів би змінити, аналіз актуальності оцінки значимих осіб (чи оцінюють вони зараз, чи оцінювали в минулому, аналіз показників важливості оцінки, аналіз динаміки кола значимих осіб та значимості їх оцінки.
5)
Аналіз особистісно-ціннісного компонента соціальної рефлексії
аналіз якостей, за якими оцінюють, аналіз якостей, які приносять успіхи й невдачі, актуальність чи потенційність виділених якостей, когнітивна складність особистісно-ціннісної рефлексії. Вказані напрямки аналізує орієнтовними і спрямовані на аналіз показників рефлексії здібностей у віці ранньої дорослості. В них враховані виділені раніше принципи використання методики та психологічні особливості віку ранньої дорослості. Слід зазначити, що показники методики завжди варто аналізувати в динаміці, орієнтуючись надані не одного, а двох-трьох зрізів. Лише тоді з’явиться можливість відсікти ситуативні і випадкові показники, а також простежити зміни у розвитку здібностей людини.


148
Розвиток та рефлексія здібностей у віці ранньої дорослості. Ми зосередимо свою увагу в аналізі на окремих аспектах, феноменах та закономірностях розвитку здібностей та їх рефлексії у віці ранньої дорослості. У дослідженні взяли участь 7 осіб віком від 20 до 25 років та 6 осіб віком від 25 до 32 років. Усі досліджувані мають високий рівень досягнень у професійній діяльності, оцінюють свою роботу як творчу, спрямовані на досягнення успіху в ній за рахунок розвитку власних здібностей. Основна сфера діяльності – менеджмент (торговий, інноваційний, фінансовий, кадровий. Аналізуючи результати дослідження, проведеного з особами віком 20-25 років можна виділити такі яскраві дихотомічні феномени в контексті рефлексії здібностей переважання загальних здібностей або їх спеціалізація висока актуальність здібностей і діяльностей дихотомія діяльнісної сфери на професійну та особистісну, і наступна депривація однієї з них або інтегрованість діяльнісної сфери елементи моралізації когнітивно- операційного компонента або чіткий діяльнісний аналіз внутрішня або зовнішня локалізація контролю над когнітивно-операційним компонентом здібностей синкретичність окремих когнітивно-операційних компонентів або їх диференційованість відсутність потенційних діяльностей високий рівень внутрішньої мотивації у всіх видах діяльності. У віці від 25 до 32 років описані феномени зберігаються та доповнюються новими рефлексія неактуальних діяльностей поява хобі поява потенційних діяльностей дихотомія діяльнісної сфери або трихотомія за рахунок поділу особистої сфери на власне особисту та сімейну поява серед рефлексованих діяльностей власне рефлексії зниження внутрішньої мотивації водних видах діяльності (переважно, професійних) і підвищення в інших (у сфері хобі та сімейних стосунках. У результаті аналізу у всіх досліджуваних було виявлено такі закономірності можливе переважання загальних або спеціальних здібностей, прямий зв’язок між розвитком здібності та багатством її когнітивно- операційного компонента наявність кореляційних зв’язків між оцінкою значимості діяльності та окремими компонентами внутрішньої мотивації. Аналіз соціальної рефлексії дав можливість виявити такі феномени у віці від 20 до 25 років велика кількість значимих осіб включення великої кількості друзів наявність наставників мала кількість осіб, думку яких хотілося б змінити дисбаланс референтного компонента – висока значимість оцінки батьків та низька – оцінки колег по професійній діяльності висока актуальність особистісно-ціннісного компонента конфліктність особистісно- ціннісного компонента – поціновування за якості, що не допомагають досягти успіху. У віці від 25 до 32 років нами було виявлено, що описані вище феномени видозмінюються зменшується кількість значимих осіб зменшується кількість


149 друзів зникають наставники або знижується значимість їх оцінки з’являються потенції в особистісно-ціннісному компоненті гармонізується референтний компонент – вирівнюється значимість оцінки батьків та колег. Розглянемо описані феномени та закономірності детальніше.
Переважання загальних здібностей чиїх спеціалізація. Усі учасники дослідження (незалежно відвіку) достатньо поширено описували сферу своїх здібностей, однак, змістовий аналіз дав можливість виділити два типи змісту цих описів. Частина учасників дослідження акцентували свою увагу на загальних здібностях, які можуть мати стосунок до будь-якої діяльності знайти підхід до різних людей, спілкування з клієнтами, робота з аудиторією. Вказаний тип здібностей переважав. Інші досліджувані поряд із невеликою кількістю загальних здібностей, виділяли переважно спеціалізовані уміння, важливі для їх теперішньої діяльності вміння керувати фінансовими потоками, розробка структури тренінгу, формулювання запиту на підбір персоналу, вміння спілкуватися з контролюючими органами тощо.
Рефлексія неактуальних здібностей і діяльностей. У всіх досліджуваних віком 20-25 років рефлексовані здібності характеризуються високим ступенем актуальності – вони значимі тут і тепер. У той же час в учасників віком від 25 до 32 років у дієво-операційному компоненті з’являються вже неактуальні здібності, – ті, якими людина володіла раніше, але перестала їх розвивати внаслідок різних життєвих обставин. Так, досліджуваний Р. згадує педагогічну діяльність (він колись працював вчителем, а досліджувана С. вказує журналістику (колись працювала в місцевій газеті.
Рефлексія потенційних здібностей. Як вже зазначалося вище, дієво- операційний компоненту віці 20-25 років характеризується актуальністю – і це стосується не лише минулого, але і майбутнього. Майже всі виділені діяльності досліджувані позначають як такі, якими вони вже володіють. У віці
25-32 років з’являються потенційні діяльності – ті, які позначаються досліджуваними як прагну оволодіти. Більшість з них відносяться до особистої сфери, сфери захоплень медична діяльність, музика, вміння писати, фотографія та комп’ютерна графіка. Водночас у частини досліджуваних потенційні діяльності стосуються їх професійних планів видавнича діяльність, подолання конфліктів з клієнтами, вирішення кризових питань.
Дисгармонії діяльнісної сфери. На протязі всього віку ранньої дорослості у більшості досліджуваних спостерігається різка дихотомія діяльнісної сфери на професійну та особистісну. Учасники дослідження виділяють два типи здібностей ті, які мають відношення до їх професії навчання, вміння знайти підхід до різних людей, робота з людьми різних соціальних класів тощо) та до позапрофесійної діяльності (готування їжі,


150 керування авто, догляд за зовнішністю, грав більярд. У віці 25-32 років ця дихотомія перетворюються на трихотомію окремо виділяються здібності, що мають відношення до професійної діяльності (робота з комп’ютером, організаційна робота, аналітична діяльність, до особистісної сфери (музика, писання, психоаналіз, фотографія) та до сімейної сфери (планування сімейного бюджету, сім’я, спілкування з дітьми тощо. З цим також пов’язане виникнення у багатьох досліджуваних у дієво-операційній сфері хобі – захоплень, які не мають відношення ні до основної професійної діяльності, ні до сімейної сфери музика, малювання, танці. Цікаво, що хоча хобі зустрічаються й у віці 20-25 років, там вони незначимі, тоді яку віці 25-32 років вони стають набагато значиміші, а їх когнітивно-операційний компонент – достатньо розгорнутим. Як з’ясувалося при додаткових бесідах, виділені в 25-
32 років хобі – це ті вміння, якими володіли досліджувані в дитинстві чи в студентські рокита в силу різних життєвих обставинне змогли раніше досягти успіху. Так, досліджуваний Р. у шкільні роки захоплювався фотографією, а в студентські – грав у музичній групі. Зараз він займається інноваційним менеджментом і водночас зазначає у списку діяльностей музику та фотографію. Також серед хобі зустрічаються вміння, якими раніше досліджувані не володіли, але тривалий час мріяли оволодіти і саме зараз почали їх розвивати малювання, виноробство, написання книг, психоаналіз, медицина. Вочевидь, ці розмежування є наслідком двох процесів. Перший – незадоволення потреби у визнанні за досягнення водній сфері представниками іншої сфери. Так, певна здібність (аналітична) забезпечує визнання у професійній сфері, і не в змозі її забезпечити у сімейній сфері. Або особисті музичні здібності за різних причинне знаходять визнання ні всім ї, ні в професійній сфері. Другий процес – незадоволення потреби у визнанні безпосередньо у тій сфері, якої стосується здібність. Так, досліджуваний має високі аналітичні здібності, але через нестійку економіку країни він декілька разів робив серйозні і від нього незалежні помилки, – і він применшує значимість своїх здібностей та намагається знайти іншу діяльність, в якій він досягне успіху. Відмінність між цим віком та більш ранніми періодами втому, що цю нову діяльність людина може шукати поза актуальною і домінуючою професійною сферою, а також здатна це робити цілком усвідомлено. Цілком усвідомленим може бути також зміна сфери професійної діяльності у зв’язку з розвитком нової здібності.
Моралізація операційно-діяльнісної сфери. Феномен моралізації операційно-діяльнісної сфери виділений ВВ. Горбуновою у дослідженні рефлексії здібностей у віці середньої дорослості [43]. Зміст цього явища полягає у підміні досліджуваними операцій, які необхідні для здійснення діяльності, особистісними якостями. В нашому дослідження аналогічний


151 феномен виявлено у віці ранньої дорослості, а саме – у віці від 20 до 25 років. Наприклад, досліджувана О. в діяльності керування авто виділяє такий операційний компонент, як наполегливість, а в діяльності консультування
– доброзичливість та комунікабельність. Вочевидь, це пов’язано не стільки з кризовим станом, скільки з переконанням молодих людей, що їх особисті якості теж є свого роду інструментом для досягнення життєвого успіху. У віці 25-32 років такого феномену не зустрічається.
Локалізація контролю над когнітивно-операційним компонентом
здібностей. У процесі змістового аналізу операційно-діяльнісного компонента виявилося, що окремі його елементи можуть мати два типи локалізації – внутрішню і зовнішню. Внутрішня локалізація когнітивно- операційного компонента виявляється у випадку, коли досліджуваний вказує такі його елементи, які він сам може контролювати гучність голосу, уважність, вміння слухати, ремонт, модернізація тощо. Водночас можуть зустрічатися дії та операції, контроль над якими здійснюється зовнішніми факторами вільний час, вплив значимої особи, думка інших людей. Як правило, зовнішня локалізація контролю стосується тих діяльностей, якими людина починає оволодівати не за власним бажанням, а через вимоги оточення (так, досліджувана О. виділила названі вище операції відносно виділеної діяльності вміння готувати. Якщо таких зовнішніх локалізацій багато – можна говорити про втрату контролю над своїм життям і, відповідно, прогнозувати серйозний кризовий стану майбутньому.
Рефлексія як окрема здібність. Цікаво, що у віці 25-32 років зустрічається виділення власне рефлексії як окремої діяльності. Так, досліджуваний Р. називає таку діяльність психоаналітичною, і виділяє в ній такі операції пізнання, аналіз, діагностика, роздуми, спілкування.
Синкретичність-диференційованість операційно-когнітивного
компонента здібностей. На протязі всього періоду ранньої дорослості можна спостерігати відмінності між окремими діяльностями за диференційованістю їх операційно-когнітивного компонента. Передусім, порівнюючи діяльності, якими досліджуваний оволодів, і якими хоче оволодіти, перші мають набагато вищу диференційованість – їх операційно- когнітивний компонент містить багато операцій різного рівня (дії, мислительні операції тощо. На основі припущення про зв’язок між рефлексією здібностей та рівнем їх розвитку, можна зробити висновок проте, що діяльності з диференційованим операційно-когнітивним компонентом відносяться до сфери здібностей людини. Діяльності, в яких операційно-когнітивний компонент є інтегрованим, а радше – синкретичним, мають низький потенціал в контексті розвитку здібностей. Це або незначимі діяльності, або значимі та внутрішньо нецікаві, або ж просто декларовані здібності, яких насправді немає так проявляється фактор соціальної бажаності.


152
Розвиток внутрішньої мотивації. З метою дослідження розвитку внутрішньої мотивації у віці ранньої дорослості ми включили до методики питання про задоволення психологічних потребу самодетермінованості, компетентності та значимих стосунках. Ступінь задоволення цих потреб свідчить про внутрішню мотивацію певної діяльності. Аналіз показників розвитку внутрішньої мотивації показав наявність певних закономірностей. Зокрема, у віці 20-25 років показники внутрішньої мотивації є дещо вищими (
х
=7,9) і водночас більш однорідними (
х
s
=1,07), ніжці показники у віці 25-32 років (
х
=6,8;
х
s
=1,60). Нижчі показники внутрішньої мотивації, як виявилося, забезпечуються появою в дієво-операційній сфері хобі, які теоретично повинні мати вищі показники внутрішньої мотивації, а реально – мають достатньо низькі показники майже по всіх її компонентах. Наприклад, у досліджуваного Р. в музиці фрустровані потреби у компетентності та значимих стосунках (по 3 бали зав фотографії – фрустрована компетентність (4 бали з 10). Також нижчі показники забезпечуються появою потенційних діяльностей, якими досліджувані планують оволодіти, і які відносяться до професійної сфери. Водночас неоднорідність внутрішньої мотивації у віці 25-32 років забезпечується вищими показниками по невеликій кількості діяльностей, які наданий момент є найзначимішими. Той же досліджуваний Р. нещодавно одружився, і найвищі бали по внутрішній мотивації набрали господарча та сімейна діяльності. Ці ж діяльності виявилися одними з найзначиміших. Нами було виявлено ще один фактор неоднорідності розвитку внутрішньої мотивації у віці 25-32 років. Цим фактором є внутрішня неоднорідність її показників якщо у віці 20-25 років задоволення всіх трьох потреб відбувається майже рівномірно (з відхиленням в 2-3 бали, то у віці 25-
32 років з’являються діяльності, в яких одна потреба може бути задоволена повністю (на 10 балів, а інші – взагалі незадоволені бали. Так, в музиці Р. почуває себе абсолютно самодетермінованим (10 балів, але некомпетентним (3 бали) та поза значимими стосунками (3 бали. Досліджуваний К, називаючи виноробство, почуває себе в ньому самодетермінованим (10), включеним у значимі стосунки (10), і водночас – некомпетентним (4). Таких ситуацій у віці 20-25 років майже не трапляється. Там, якщо показники високі – вони високі по всіх компонентах, якщо низькі – низькі. Ще однією закономірністю є наявність кореляційних зв’язків між значимістю діяльностей та компонентами внутрішньої мотивації. Ця закономірність простежується протягом усієї ранньої дорослості і свідчить про центрацію здібностей навколо окремих компонентів внутрішньої мотивації. Таку досліджуваної О. простежується тісний зв'язок значимості діяльності та


153 задоволеності потреби у значимих стосунках (r = 0,61; p

0,05). Цікава ситуація у досліджуваного Р прямий зв’язок між значимістю діяльності та задоволенням потреби у компетентності (r = 0,59; p

0,05) та обернений зв’язок із задоволенням потреби у самодетермінованістю (r = – 0,53; p

0,05). Це свідчить проте, що у значимих діяльностях Р. почуває себе компетентним і, водночас, несамостійним, підконтрольним стороннім впливам. Виявлена закономірність може слугувати певним дороговказом на шляху до розробки програми ціннісної підтримки – показує, з одного боку, від якої потреби слід відштовхуватися при роботі з клієнтом, аз іншого боку – на яку потребу слід орієнтуватися як на перспективу.
Розвиток здібностей та соціальна рефлексія у віці ранньої
дорослості. Зміна величини референтного компонента. Досліджувані різного віку різняться за величиною кола референтних осіб. В цілому у віці 20-
25 років це коло значно ширше, ніжу віці 25-32 років. Це може бути пов’язане з тим, що зменшується кількість друзів (внаслідок об’єктивних життєвих обставина також орієнтація на оцінку інших людей стає більш вибірковою та диференційованою. Про це свідчить той факт, що у віці 20-25 років досліджувані включають до референтного кола велику кількість осіб, оцінка яких насправді незначима і неважлива (наприклад родичі (2 бали, викладач А. (3 бали, друг К. (3 бали) тощо. В той же час, хоч кількість включених у референтне коло осіб у віці 25-32 років стає меншою, важливість їх оцінки в цілому значно зростає. Досліджувані включають в це коло дійсно значимих осіб, а непросто тих, хто постійно знаходиться поруч.
Феномен наставників. У віці 20-25 років досліджувані починають включати в референтне коло наставників осіб, які відіграють важливу роль у процесі адаптації до професійної діяльності, і значимість їх оцінки є високою. Водночас, наявність наставників спостерігається не у всіх досліджуваних. У віці 25-32 років наставники вколо референтних осібне включаються, вочевидь, через втрату ними безпосереднього контакту з досліджуваними, що викликано, у свою чергу, завершенням їх наставницької місії.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал