Фундаментальних




Сторінка13/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   33
Особистісні якості як чинники творчої активності. На відміну від


117 раніших вікових періодів, у підлітковому віці поступово з’являється тенденція до інтеграції різнорідних і різнорівневих ціннісних утворень в якості особистості, які закріплюють її спрямованість і напрямки саморозвитку. Сказане більшою мірою відноситься до обдарованих підлітків. Ряд якостей, характерних для старших технічно обдарованих підлітків можуть розглядатися як самостійні стійкі особистісні чинники їх творчої активності. Серед них усвідомлення власних здібностей, наполегливість, самостійність, проекція в майбутнє і реалістичність. У підлітковому віці усвідомлення власних здібностей висувається в розряд провідних. Виділяється ряд моментів, які, можливо, складають етапність цього процесу. Це, насамперед, початковий подив, здивування, що пов’язані з першими успіхами ніколи не думав, що проект виявиться найкращим. Підлітки потребують кваліфікованої оцінки власних досягнень, їх порівняння з досягненнями інших, що, безумовно, сприяє самооцінці здібностей. Технічна творчість у підлітковому віці дуже часто проходить у формі групової роботи, тому підлітки неминуче зустрічаються з груповими оціночними нормами, які стають джерелом оцінки власних і чужих здібностей. Таким чином, усвідомлення власних здібностей стимулює активність підлітків, спрямовуючи їх на досягнення. Технічна творчість вимагає тривалих зусиль і багатьох умінь. Буває, що одна модель виготовляється протягом кількох років. Це сприяє усвідомленню підлітками того, що швидкість оволодіння певними вміннями є важливим, але невизначальним критерієм високих здібностей переживає, бо зіпсував модель, поспішиш – людей насмішиш. Як показали дослідження
О.І. Кульчицької, важливою у цьому процесі є емоційна підтримка діяльності
[98]. Отже, усвідомлення й оцінка здібностей є не одномоментним ситуативним актом, а тривалим процесом, ключову роль у якому відіграє результат діяльності, а це в свою чергу актуалізує мотиви досягнення. Усвідомлення і висока самооцінка власних здібностей взаємопов’язана з однією із визначальних особливостей технічно обдарованої особистості –
реалістичністю. Це характерно не лише для підлітків, ай для дорослих. Так, наприклад, сучасники С.П. Корольова серед його найзначиміших якостей виділяли здатність ставити перед собою реалістичні цілі [3]. Він сам неодноразово говорив, що потрібно безжально відкидати те, чого не можна втілити в метал. Таким чином, у обдарованих підлітків вибір цілей спонтанно відбувається в зоні найближчого розвитку, що безумовно веде ідо розвитку вмінь та навичок і, в цілому, до розвитку здібностей.
Наполегливість пов’язана із усвідомленістю здібностей, із реалістичністю поставлених цілей. Наполегливість у технічній творчості полягає у тривалій зосередженості зусиль на одній проблемі. Це


118 обумовлюється особливостями діяльності і усвідомлюється підлітками довго і ретельно працював над цією моделлю, удосконалюю свою роботу, заповнюючи нею весь свій вільний час. Наполегливість технічно обдарованих підлітків відмінна від звичайної старанності. Вона має зв’язок з ціллю, який опосередкований усвідомленням високого рівня власних здібностей і реалістичною складністю мети, що в свою чергу тісно зв’язано із самооцінкою. Наполегливість – це не ситуативна, а особистісна технічно риса обдарованих підлітків. Але, слід зазначити, проявляється вона в основному тоді, коли маються перераховані вище зв’язки, що виступають умовами її актуалізації. Відтак для технічно обдарованих підлітків досить типовими є парадоксальні, на перший погляд, ситуації, коли переможець змагань і конкурсів високого рівня тижнями не може зібратися полагодити зіпсований вимикач чи замок. Однією із особливостей, що визначають привабливість мети, є
самостійність у її виборі. Нав’язування задачі, здійснене у будь-якій формі, відразу ж знецінює її як мету діяльності. Припущення, що досліджуваним підліткам вдалося досягти високого рівня розвитку здібностей в технічній творчості саме тому, що вони самостійно її вибрали, має цілком вагомі підстави, особливо коли взяти до уваги спосіб, у який проходять заняття в технічних гуртках. Там підліток, на відміну від школи, вільний у виборі моделі, яку він має виготовляти, має досить значну свободу у виборі матеріалів і технологій її виробництва, а також у значній мірі самостійно вибирає темпі тривалість роботи. Характерною особливістю технічно обдарованих підлітків є їх
орієнтація
в майбутнє. У підлітковому віці збігаються в часі такі важливі для розвитку особистості процеси як професійне самовизначення, оволодіння системою соціальних ролей, побудова життєвих планів тощо. Технічні і творчі здібності включаються обдарованими підлітками в цілком реалістичні життєві плани як диспозиція, що визначає спрямованість розвитку особистості.
2.6. РОЗВИТОК МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ І СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧО
ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ (А.Ю.Вишина)
Вікові
особливості
становлення
творчо
обдарованої
особистості в юнацькому віці. Юнацький вік є періодом самовизначення особистості, активного пошуку нею смислу подальшого життя, а також усвідомленого і самостійного вибору сфери професійної самореалізації. Важливе значення для успішного самовизначення мають процеси самопізнання та саморозуміння. На думку ВВ. Знакова, це нетотожні поняття. Самопізнання відбувається вході пошуку відповіді на констатуючі питання типу Яким я є або Що я вмію. У результаті особистість накопичує певну


119 кількість інформації про себе, проте, знати себе ще не означає розуміти. У процесі саморозуміння особистість відповідає на принципово інше запитання Чому я є саме таким [74]. Отже, у свідомості людини формується уявлення про власну причинність, про детермінацію себе як суб’єкта власної активності. Як основні психологічні механізми саморозуміння ВВ. Знаков виділяє соціальну ідентифікацію та зіставлення суб’єктом розуміння себе з соціальними експектаціями референтних особистостей. обираючи коло спілкування, люди віддають перевагу тим, хто сприймає та оцінює їх так само, які вони самі. Це допомагає підтвердити правильність саморозуміння та ідентичності [74, с. Механізми саморозуміння мають особливу значущість для інтегративних процесів, що визначають особистісний розвиток у юнацькому віці. Позитивний досвід творчої діяльності, набутий у підлітковому віці, дистанціює обдаровану особистість від групи однолітків. Досягнутий нею успіх та визнання дорослими її здобутків у музичній діяльності знецінюються однолітками. Так, Ф.І. Маслов згадує про юнацькі роки спільного навчання з ПІ. Чайковським управничому училищі В музичному плані серед товаришів Петро Ілліч. серйозного ставлення до свого покликання ... не знаходив. Нас розважали лише музичні фокуси, які він показував [112, с. 33]. Екзистенційна ізоляція [264], в якій опиняється творчо обдарована особистість через відсутність ціннісної підтримки збоку найближчого соціального оточення, переживається нею як почуття самотності. У психології розуміння самотність тлумачиться як об’єктивний стані суб’єктивне світосприймання, емоційна модальність яких залежить від соціально-рольвого статусу суб’єкта та його особистісних диспозицій. За цими критеріями Н.Є. Харламенкова виділяє три типи особистості залежний, домінуючий та самодостатній [247]. Перші два типи позначені домінуванням деструктивних тенденцій самоствердження, зокрема, гіпертрофованою пасивністю чи агресивністю. На відміну від них, самодостатній тип особистості орієнтований на реалізацію цінностей незалежності, активного спілкування та саморозвитку. Вироблені ним стратегії життєтворчості мають конструктивний характер. Дослідниця зазначає, що лише особистостям залежного та домінуючого типу властиве переживання самотності як негативного почуття своєї відчуженості та ізоляції [247, с. 90]. Цей феномен можна пояснити, користуючись основними положеннями теорії мотивації А. Маслоу. Вчений диференціює дефіцитарну та буттєву мотивацію для того, щоб описати особистість, здатну до повноцінного функціонування в суспільстві [113]. Нарівні дефіцитарної мотивації індивід спрямовує свою активність на подолання певного особистісного дефіциту, який виникає внаслідок незадоволення відповідних базових потреб. За таких умов залежна та агресивна поведінка є


120 наслідком незадоволення потреби убезпеці й самоповазі. Вона свідчить, на думку А. Маслоу, про особистісне неблагополуччя людини. Натомість, самодостатність свідчить про благополуччя особистості, активність якої детермінується метапотребами упізнанні, красі та гармонії. Самодостатньою особистістю стан самотності сприймається як умова творчої діяльності та асоціюється зі свободою і незалежністю. Потреба в інтеграції, належності та любові творчо обдарованої особистості задовольняється за рахунок її входження у ціннісний простір інших особистостей, що оцінюються як еталони професіоналізму та відданості покликанню. Причому значимими можуть бути не лише реальні люди, ай історичні постаті або ідеальні герої Тим, що я присвятив своє життя музиці, - я зобов’язаний Моцарту [цит. за
181, с. 16]. Основним механізмом присвоєння цінностей значимих інших є процес рольової децентрації, тобто проекції свого Яв уявний світ іншого [28]. У науковій традиції гуманістичної психології феномен саморозуміння пов’язується зі самоприйняттям та адекватною самооцінкою. Ця ідея послідовно розвивається у руслі суб’єктного підходу (С.Л. Рубінштейн,
К.О. Абульханова-Славська, ЛІ. Анциферова,
А.В. Брушлінський,
Б.С. Братусь, ДО. Леонтьєв) та знаходить своє узагальнення у психологічній категорії довіра до себе [211; 220]. Таке розширення проблемного поля психологічної науки є правомірним, оскільки дослідження феномену довіри до себе важливе для виявлення механізмів становлення творчо обдарованої особистості, зокрема, у юнацькому віці.
Т.П. Скрипкіна підкреслює, що довіра до себе є феноменом суб’єктності, пов’язаним із самодетермінацією активності людини. Маючи довіру до себе, особистість виступає суверенним творцем власного життя
[211]. Довіра до себе є динамічною характеристикою особистості. Вона збільшується зростом суб’єктності людини і детермінує розвиток її самостійності та ініціативності, оскільки дозволяє, з одного боку, не боятися зовнішнього світу, якого людина не знає до кінця, із іншого боку, ставитися до себе та своєї суб’єктності як цінності. Творча активність, за Т.П. Скрипкіною, регулюється мірою співвіднесення довіри до себе та оточуючого світу, соціального і предметного. У зв’язку з цим розвиток обдарованості можна переосмислити як процес, що детермінується порушенням рівноваги в сторону збільшення довіри до себе
[211]. Відбувається своєрідне особистісне ідіосинкразичне кредитування, коли обдарована особистість авансує собі довіру для продовження творчої діяльності у наперед невизначеній ситуації. Ця якість обдарованої особистості у психологічній науці позначається як толерантність до ситуації невизначеності, творча воля [55; 234]. Уній відображається ціннісне ставлення до власної творчості, яка дозволяє людині реалізовувати смисл власного життя.


121 Аналіз біографій видатних музикантів свідчить, що вже в юнацькому віці їм властива висока довіра до себе, яка допомагає долати життєві труднощі та залишатися вірними своєму покликанню. Так, наприклад, юнак ПІ. Чайковський на початку своєї музичної кар’єри свідомо відмовився від матеріально вигідної посади юриста та добровільно бідував, доки навчався в консерваторії. У листі до своєї сестри він писав Звичайно, я небагато виграв у матеріальному становищі, але. і це найголовніше, – оскільки я зовсім відмовився від світських задоволень, ... витрати мої скоротилися до досить малих розмірів. Після всього цього ти, скоріш за все, запитаєш що з мене вийде остаточно, коли я закінчу навчатися Водному лише я впевнений, що з мене вийде добрий музикант [Цит. за 181, с. 17]. У підлітковому віці, коли стосунки з ровесниками та найближчими дорослими набувають часто суперечливого й конкурентного характеру, самонаслідування позбавляється відповідної ціннісної та дієвої підтримки, атому замінюється новою формою суб’єктної активності – персоналізацією. В якості об’єкту персоналізації виступає ідеальний інший, що, як правило, безпосередньо не входить у коло спілкування особистості. Ним може бути конкретна людина або узагальнений образ, з яким творчо обдарована особистість вступає у мислений діалог. Найбільш повно процес персоналізації реалізується в юнацькому віці і збігається з таким етапом формування ціннісної сфери творчо обдарованої особистості, як орієнтація на цінності груп вищого рівня розвитку [144]. З позицій суб’єктно-ціннісного підходу до аналізу феномену творчої обдарованості показником особистісної зрілості є самостійність та універсальність змістів її ціннісної свідомості, наявність у неї стійкої розгалуженої системи суб’єктних цінностей, що регулюють її поведінку та творчу діяльність [146]. Узагальнюючи результати проаналізованих вище досліджень, можна зробити висновок, що подальший розвиток музичної обдарованості особистості в юнацькому віці пов’язаний із набуттям нею ознак психологічної зрілості. На основі набутого на попередніх етапах онтогенезу позитивного досвіду спільної музичної діяльності зі значимими іншими в юнаків і юнок формується складна система ціннісно-мотиваційних утворень, в яких закріплені ефективні стратегії регуляції музичної діяльності та міжособистісних стосунків.
Особливості ціннісної регуляції музичної діяльності обдарованої
особистості у юнацькому віці. Систематизація результатів емпіричного дослідження ціннісної сфери музично обдарованої особистості передбачає розробку класифікації ціннісних утворень індивідуальної свідомості. У межах суб’єктно-ціннісного підходу до дослідження творчо обдарованої особистості


122 виокремлюються діяльнісні та моральнісні цінності [146]. Зміст цих цінностей для кожної людини є індивідуально-своєрідним. Діяльнісні та моральнісні цінності є гіпотетичними конструктами, за допомогою яких можна адекватно описати процес поступального розвитку обдарованості як результату усвідомлення обдарованою людиною своїх здібностей та відповідної реалізації їх у суспільно-значимій діяльності. Диференціація стійких особистісних диспозицій, що детермінують зміст діяльності та характер міжособистісних стосунків обдарованих юнаків і юнок, розкриває складну організацію ціннісної свідомості обдарованої особистості. Індивідуальні відмінності у структурі ціннісної сфери музично обдарованих особистостей проілюструємо на прикладі студенток ІІ курсу фортепіанного відділу та відділу хорового диригування. У результаті факторного аналізу рангової матриці досліджуваної К. було виділено два ортогональні фактори (р = 0,13), які охоплюють 52,29 % загальної дисперсії. Перший фактор (36,17 % загальної дисперсії) включає у себе такі особистісні конструкти як творити нове, прагнення гармонії, зосередженість, уміння фантазувати, бажання пізнання, скритність, досягнення гармонії, логічність та експериментування, які виконують роль ціннісних регуляторів музично-виконавської діяльності К. (рис. 2.7.).
Factor Loadings, Factor 1 vs. Factor 2
Rotation: Varimax normalized
Extraction: Principal components
Factor 1
Factor бажання пізнання бути лідером творити нове бути центром уваги досягнення гармонії
енергійність відкритість логічність цілеспрямованість зосередженість експериментування умінняфантазувати скритність свобода прагнення гармонії 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
-0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
Рис. 2.7. Ціннісно-мотиваційний простір досліджуваної К.



123 Цінностями, що детермінують особливості включення досліджуваної в творчу діяльність та оцінки її результатів, є творити нове, уміння фантазувати, бажання пізнання та досягнення гармонії, що значимо корелюють між собою. Можна зробити висновок, що в ціннісній сфері К. у цінність бажання пізнання, як рушійну силу її самореалізації, імпліцитно закладається усвідомлення власної суб’єктності – творити нове (р = 0,66). Наявний у досліджуваної досвід успішної творчої діяльності закріплений у таких цінностях, як уміння фантазувати (р = 0,86), досягнення досконалості (р = 0,76) та зосередженість (р = 0,74.). Наявність констелятивних зв’язків у сфері детермінації музичної творчості є показником високої когнітивної складності її організації. Міжособистісні стосунки досліджуваної К. регулюються цінностями енергійність, бути центром уваги, свобода та цілеспрямованість. Ядро моральної сфери К. утворюють цінності бути центром уваги та енергійність, які значимо корелюють між собою (р = 0,66). Формулювання моральнісних цінностей наводить на думку про їх зв’язок із діяльнісними цінностями. Вході бесіди з досліджуваною стало відомо, що зазначені конструкти вона виділила в результаті ідентифікації себе з особами, значимими для неї у сфері музичної творчості. Видається цілком логічним припустити, що діапазон придатності діяльнісних цінностей поширюється на сферу соціальних контактів К. та певною мірою опосередковує зміст відповідних моральнісних цінностей.
Рис. 2.8. Ціннісно-мотиваційний простір досліджуваної Ю.
Factor Loadings, Factor 1 vs. Factor 2
Rotation: Varimax normalized
Extraction: Principal components
Factor 1
Fac to r великодушність вокаліст ризикованість спільність погляді
сильна людина незалежність почуття гідності
упевненість у
собі
реаліст уміння взаємодіяти не словом - а
ділом прагнення визнання чутливість любов до музики свобода вибор
-0,4
-0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
-0,4
-0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0


124 Факторний аналіз дозволяє виділити у ціннісній свідомості досліджуваної Ю. два відносно незалежні фактори (р = 0,26), що пояснюють
53,61 % загальної дисперсії. Перший фактор охоплює 33,28 % загальної дисперсії, а другий – 20,32 %. Перший фактор розкриває детермінаційні зв’язки між моральнісними цінностями, а другий – між діяльнісними (рис. 2.8.). В якості основних критеріїв регуляції взаємодії із соціальним мікро- і макросередовищем досліджувана виділяє цінності ризикованість, впевненість у собі, незалежність, сильна людина та почуття гідності.
Суперординатним в організації сфери моральнісних цінностей Ю. є ризикованість, яка значимо корелює з іншими цінностями, зокрема, сильна людина (р = 0,66) та незалежність (р = 0,71). Перші два конструкти виявлені в результаті протиставлення досліджуваною себе як слабкої та боязкої двом референтним у сфері митецької діяльності особистостям, а третя – внаслідок ідентифікації себе із еталонною особистістю із групи вищого рівня розвитку та протиставлення однолітку із групи членства.
Діяльнісними цінностями для досліджуваної є не словом – а ділом, любов до музики, вокаліст, спільність поглядів, чутливість та великодушність, які Ю. виділила на основі ідентифікації себе за професійно значимими якостями референтних у сфері музичної діяльності осіб (педагога та оперного виконавця. На відміну від моральнісних цінностей, детермінанти музичної творчості Ю. мають вищу когнітивну складність. Можна виділити базовий, глибинний конструкт вокаліст, що з’єднаний констелятивними зв’язками з іншими цінностями, зокрема, любов до музики (р = 0,75), не словом – а ділом р = 0,68) та уміння взаємодіяти (р = 0,64). Така структура зв’язків забезпечує динамічну рівновагу сфери ціннісної регуляції музичної творчості. Наявність вироблених способів взаємодії зі значимими іншими робить Ю. більш чутливою для генералізації нових цінностей творчості. Особлива роль в організації ціннісно-мотиваційного простору Ю. належить суб’єктним цінностям уміння взаємодіяти та свобода вибору, що значимо корелюють між собою (р = 0,56). Вони одночасно пов’язані з ціннісними сферами музичної діяльності та міжособистісних стосунків. Так, виявлений конструкт уміння взаємодіяти одночасно значимо корелює з діяльнісною цінністю вокаліст (р = 0,64) та моральнісною цінністю ризикованість (р = 0,62). Особистісний смисл пропозиційного конструкту свобода вибору розкривається лише у його взаємозв’язку з моральнісною цінністю впевненість у собі (р = 0,60) та діяльнісною цінністю любов до музики (р = 0,55). Суб’єктні цінності забезпечує поточну оцінку ситуації та визначають подальший напрямок розвитку подій – або у руслі музичної діяльності або в контексті міжособистісної взаємодії. Дослідження ціннісної сфери музично обдарованої особистості в


125 юнацькому віці виявило її складну внутрішню структуру. У ціннісній свідомості досліджуваних юнаків та юнок можна виділити 6 класів цінностей, в яких закріплені дієво-операційний, соціальний та розвивальний компоненти їх музичної обдарованості 1) цінності виконавських умінь 2) цінності сприймання та розуміння музики 3) цінності інтеграції з оточенням 4) цінності індивідуалізації 5) цінності розвивального потенціалу музичної діяльності та
6) цінності переорієнтації у розвитку на іншу сферу діяльності. Зокрема, дієво-операційний компонент музичної обдарованості розкривається у цінностях виконавських умінь, до складу яких входять професійно значимі вміння організовувати свою роботу за музичним інструментом (режим, долання перешкод, працелюбність) та
інтеріоризовані критерії оцінки референтними особами виконавської техніки музиканта (виконавська техніка, точність пальців, віртуозність, а також у цінностях сприймання та розуміння музики, наприклад, краса музики, глибоке розуміння твору. Закріплений у ціннісній свідомості соціальний компонент музичної обдарованості розкриває наявність двох протилежних тенденцій у розвитку системи міжособистісних стосунків юнаків та юнок, що зафіксовані в цінностях інтеграції (спільність поглядів, допомога іншим) та індивідуалізації самобутність, яскрава особистість. Цінності, в яких закріплений розвивальний компонент музичної обдарованості, регламентують поведінку особистості у ситуаціях життєвого вибору з непрогнозованим результатом, тому у них відображаються два альтернативні варіанти подієвої організації майбутнього – цінності розвивального потенціалу музичної діяльності («кар’єра музиканта, самореалізація у музиці) та цінності переорієнтації у розвитку (красиве життя, достаток, музика як хобі, пов’язані з втратою особистісної значимості музики та переорієнтацією на іншу, більш ефективну діяльність. Всередині кожного із шести класів цінностей можна виділити два підкласи цінностей, в яких зафіксовані індивідуальні особливості детермінації особистістю власної життєдіяльності. Підсумовуючи, зазначимо, що становлення музично обдарованих юнаків та юнок детермінується досягнутим ними на попередньому віковому етапі рівнем розвитку музичних здібностей та певним типом діяльнісно- опосередкованих стосунків зі значимими іншими. Подальший розвиток творчої обдарованості сприяє розширенню не лише діапазону віртуальних можливостей для самоактуалізації у музичній діяльності, ай кола соціальної взаємодії, що безпосередньо відображається у змісті свідомості обдарованої особистості, зокрема, її цінностях.


126
Рефлексія здібностей музично обдарованих юнаків та дівчат.
Апробація методики вивчення динаміки здібностей здійснювалася нами з врахуванням специфіки розвитку музично обдарованої особистості в юнацькому віці. Дослідницька гіпотеза ґрунтувалася на припущенні проте, що здатність музично обдарованої особистості рефлексувати творчі елементи в складній диференційованій структурі музично-виконавських умінь і операцій, а також змістовно-емоційні нюанси оцінки процесу та результатів своєї творчої діяльності значимими особами свідчить про високий рівень розвитку музичних здібностей. Нами були проаналізовані особливості рефлексії власних здібностей музично обдарованими юнаками і юнками 17-19 роківі: рефлексія


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал