Фундаментальних




Сторінка12/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33
Конвенційний тип мотивації творчої активності складає найбільшу частину серед технічно обдарованих підлітків – 40%. Вони мають високий соціальний статусі суб’єктивну задоволеність ним яку класному колективі, такі у технічному гуртку. Що стосується мотиву афіляції, то по


108 шкалі НП представники цього типу мають високі показники, а по шкалі СВ – низькі. Із бесід з гуртківцями і керівниками гуртків видно, що ця категорія підлітків схильна задовольняти статусні домагання і потребу спілкування в рамках усталених групових норм. У класах, девони навчаються, ці підлітки користуються авторитетом у однокласників. Вчителі характеризують їх як спокійних та доброзичливих. Самим же підліткам цієї групи імпонують більш вимогливі вчителі, тобто ті, які стимулюють мотивацію досягнення. У стосунках з однокласниками і вчителями підлітки з конвенційним типом мотивації творчої активності уникають конфліктів, намагаючись постійно перебувати в ситуаціях конструктивної взаємодії. Вони цінують свою популярність та вплив на товаришів і намагаються їх підтримати і зберегти. Примітно, що всі вони добре навчаються, хоча серед 12 осіб, що мають цей тип мотивації творчої активності виявився лише один відмінник. Технічні гуртки приваблюють цих підлітків, що мають високий рівень мотивації досягнення, можливістю наблизитися до ідеалу, реалізувати себе. Як правило, серед їхнього оточення є люди, що досягли певних висоту техніці. Часто технічні гуртки вибираються під впливом членів сім’ї, які вважають технічну творчість престижним заняттям. У деяких випадках поштовхом до вибору технічного гуртка служили телепередачі, книги і збірки науково-популярних журналів, що зберігаються всім ї. Ці підлітки вирізняються комунікабельністю, відкритістю, готовністю йти на контакт. Вони згідністю приймають похвали і досить спокійно – критику. З готовністю допомагають керівникам гуртків і нерідко перебирають на себе їх функції. У гуртку ці підлітки, як правило, є емоційними і комунікативними лідерами. Цьому сприяє не лише вміння спілкуватися в узвичаєному розумінні, ай специфічне для обдарованих дітей вміння усувати ситуацію конкуренції з міжособистісної взаємодії. Цих підлітків відзначають як скромних завдяки тому, що коли йдеться про особисті успіхи, вони вміло применшують їх. При цьому, як правило, дискредитуються власні здібності і явно перебільшується роль зусиль, докладених для успіху, а також роль випадку, без чого успіх був би нібито неможливим. Те, що серед цієї категорії переважають молодші підлітки, схиляє нас до думки, що цей тип мотивації, незважаючи нате, що є найвагомішим кількісно, не є визначальним для технічної творчості. Незважаючи нате, що у плані афіляції і статусних домагань ці досліджувані почуваються дуже комфортно в технічних гуртках, але не менш комфортно вони почуваються і у класних колективах й, очевидно, в інших соціальних групах. Це підтверджується тим, що майже всі досліджувані з конвенційною мотивацією не обмежуються технічною творчістю, а займаються окрім цього ще однією–двома видами позакласної діяльності, або ж мають хобі не пов’язане з технічною творчістю.


109 Тому ці підлітки іноді досить легко, незважаючи на досягнуті успіхи, кидають заняття технікою і віддають перевагу іншій діяльності, і іншій соціальній групі. Слід, однак, відзначити, що це неосновна причина зменшення долі досліджуваних з конвенційним типом мотивації серед старших підлітків. Тривалі спостереження за заняттями обдарованих підлітків у технічних гуртках дають підстави вважати, що з віком відбувається зміщення акцентів з спілкування на творчу діяльність, що веде до зміни типу мотивації творчої активності, яка проявляється у зниженні показників по обох шкалах мотиву афіляції. Помірі досягнень спостерігається тенденція до занурення у творчість та ігнорування міжособистісних стосунків.
Тривожний тип мотивації творчої активності зустрічається досить часто (16%). До занять в технічному гуртку цих підлітків значною мірою стимулюють статусні домагання, адже їх популярність і суб’єктивна задоволеність нею набагато вища у гуртку, ніжу класі, девони навчаються. Успішність цих підлітків рідко піднімається вище рівня середніх показників. Вони визнають, що друзів у них серед однокласників мало, а часто й немає зовсім. Як правило, ці підлітки замкнуті, неговіркі і сором’язливі. Серед причин цього під час бесід досліджувані називали хворобливість, надлишкову вагу та інші подібні якості, які досить хворобливо сприймаються у підлітковому віці та негативно позначаються на самооцінці. Серед причин непопулярності в класі називаються і низькі матеріальні статки і неможливість мати престижні у підлітковому середовищі речі. Таким чином, заняття у технічних гуртках для цієї категорії підлітків часто, особливо на початку, мають компенсаційний характер. Невміння налагоджувати дружні стосунки з однолітками вони заміняють наполегливістю і старанністю в технічній творчості, завойовуючи визнання оточення. Знання та вміння, які набуваються в результаті таких зусиль, виступають для цих досліджуваних приводом до спілкування і його засобом. Допомога іншим забезпечує їм визнання і теплі товариські стосунки, які дуже цінуються цими підлітками. Низькі показники по шкалі НП і високі по шкалі СВ обумовлюють надмірну настороженість підлітків з тривожним типом мотивації творчої активності у спілкуванні, але оскільки спілкування в технічних гуртках, на відміну від класного колективу, окреслене досить вузьким колом проблем, пов’язаних з творчістю, то ці підлітки почуваються досить вільно. У бесіді більшість з них відзначають, що лише з товаришами по гуртку у них знаходяться теми для розмов. Однокласники мене не розуміють. Я їм нічого не розповідаю про гурток. На думку керівників гуртків, надмірна концентрація на досягненнях часто шкодить таким підліткам. Іноді, замість того, щоб зосередитися на головному,


110 вони по декілька разів можуть переробляти несуттєву деталь. Відзначається також і нестабільність виступів цих підлітків на змаганнях.
Конформний тип мотивації творчої активності характеризується низькою суб’єктивною задоволеністю технічно обдарованих підлітків соціальним статусом яку класному колективі, такі в гуртку, і показниками мотиву афіляції, які свідчать, що таке становище досліджуваних не влаштовує. Пошуки способів задоволення статусних домагань у класному колективі для цих підлітків не дали бажаних наслідків. Суб’єктивно вони сприймають класи, де навчаються, як недружні, а своїх однокласників, як нецікавих, примітивних і грубих. Технічний гурток сприймається як група вищого рівня розвитку. Підлітки з захопленням розповідають про своїх друзів-гуртківців та керівників гуртків. Гіперціннісне сприймання гуртка як соціальної групи веде до гіпертрофованого бажання відповідати всім його нормам і вимогам, навіть у тих випадках, коли вони дещо розходяться з власними цінностями. Високі рівні НП і СВ свідчать проте, що не задовольняється жодна з цих потреб. Мотив афіляції у цьому випадку спонукає підлітків до сліпого наслідування всіх можливих форм поведінки, які прийняті у їхньому гуртку. Гурток подобається досліджуваним і вони прагнуть сподобатися йому. Ця зацикленість на пошуках реалізації потребу спілкуванні відволікає досліджуваних від власне творчості. Вони добросовісно виконують всі вказівки керівників, але їх вироби частенько є повторенням пройденого.
Конформний тип мотивації творчої активності зустрічається всього у 13% досліджуваних, які в основному досить недовго займаються технічною творчістю. Конформною їх поведінку робить надмірна орієнтація на цінності групи, яку вони ідеалізують. Власне ця категорія досліджуваних має дещо деформовану соціальну перцепцію. Вони намагаються створити у своїй свідомості ті групові цінності, яких їм не вистачало у класному колективі, і не помічають того, що індивідуальна оригінальність є однією з найзначиміших цінностей у творчих колективах.
Контрсоціальний тип мотивації творчої активності. У назві цього типу мотивації творчої активності відбито її спрямованість проти цінностей груп включення підлітків, а не проти суспільства в цілому. Контрсоціальна спрямованість мотивації, на відміну від асоціальної, орієнтована на високі моральні і духовні цінності суспільства в цілому, але у своєму розгортанні відштовхується від ціннісних протиріч, які мають місце у контактному оточенні. Іншими словами, підтримкою мотивації творчої активності для цих підлітків є характерний для цього віку максималізм при оцінці розузгоджень між ідеалами і реальною поведінкою. Вони вибирають творчість як засіб досягнення ідеалу, як засіб долучення до спільності людей, які для них є


111 своєрідною віртуальною соціальною групою, на яку спрямовано їх мотив афіляції. Це, як правило, відомі винахідники, конструктори. Орієнтованість питань в опитувальнику на групу включення призвело до того, що бали по обох шкалах у цієї групи досліджуваних набагато нижчі від медіани. Справді, вони вже розчарувалися в однокласниках і вважають їх нецікавими та інфантильними. Але у своїх товаришах по гуртку вони також встигли розчаруватися і не орієнтуються більше ні на схвалення, ні на прийняття. Пояснити останнє можна тим, що контрсоціальний тип мотивації творчої активності мають в переважній більшості старші підлітки. Їх досягнення, як правило, випереджають не лише можливості й досягнення колег по гуртку, ай можливості товаришів кваліфіковано їх оцінити. Більше того, керівники гуртків, де займаються такі підлітки, під час проведення досліджень неодноразово зверталися за консультаціями і психологічною допомогою, оскільки не завжди знали, як справитися із проблемними, і навіть конфліктними, ситуаціями, що виникали з цими підлітками. Як правило, і комунікативних вмінь підлітків виявляється замало, і педагогічного досвіду керівників гуртків недостатньо тоді, коли знання та вміння і зрослі потреби вихованців перевищують можливості педагогів. Очевидно, що становлення контрсоціальної мотивації творчої активності пов’язане із стилем виховання всім ї і ставленням батьків до занять підлітків. Всі вони заявляють, що батьки або ж зовсім ніколи не цікавилися тим, чим вони займалися в гуртку, або ж, якщо і цікавилися, то лишена початку їхніх занять технічною творчістю. Досить типовим є епізод, який розповів один із досліджуваних. Коли він приніс додому модель, то батько не повірив, що він сам її виготовив і ходив до керівника гуртка (вперше, відколи син там займається, щоб довідатися, чи той її бува не вкрав. Досліджувані, що мають контрсоціальний тип мотивації, характеризуються керівниками гуртків як найбільш спрямовані на творчість. Вони намагаються в будь-якій, навіть рутинній роботі, знайти можливості, щоб зробити її по-своєму, не так, як усі. Власне, творчість, за означенням, є запереченням старого, постійна і вперта боротьба з усталеним. Можливо ці стереотипи творчого мислення переносяться і на регулювання соціальних стосунків. Закінчуючи характеристику цього типу мотивації творчої активності, відмітимо, що він нічого спільного немає з асоціальною спрямованістю. Навпаки, в поведінкових проявах підлітки з контрсоціальним типом дуже схожі на підлітків, що мають гіперсоціальний тип мотивації творчої активності. І тій інші досить конфліктні і тій інші показують дуже високі результати. Відмінність між ними полягає втому, що підлітки з гіперсоціальною мотивацією стимулюються більшою мірою орієнтацією на спілкування, а підлітки з контрсоціальною мотивацією – орієнтовані більше на суспільно-


112 корисну діяльність.
Рефлексія здібностей технічно обдарованих підлітків. Який рівень рефлексії здібностей обдарованих підлітків Чи правомірно розглядати розвиток творчих здібностей у підлітковому віці як засіб задоволення потреби у визнанні та соціальної адаптації Шукаючи відповіді наці питаннями провели дослідження у Житомирському міському центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Досліджувалися обдаровані підлітки 10-15 років, які відвідують гуртки радіоконструювання, різьблення, початково-технічного моделювання, технічного дизайну, судномоделювання та історико-технічного стендового моделювання. Критерієм обдарованості слугували високі досягнення у творчості, об’єктивним підтвердженням яких були перемоги на всеукраїнських та обласних змаганнях і конкурсах. Адаптація методики вивчення динаміки здібностей до завдань дослідження та вікових особливостей підлітків проводилося нами у декілька етапів. Перший етап – індивідуальна бесіда з технічно обдарованими підлітками, вході якої аналізувалися успіхи і невдачі у різних видах діяльності через призму стосунків з іншими людьми. Другий етап – виділення діяльностей і вмінь, якими володіє підліток, оцінка рівня розвитку окремих дій і операцій, визначення референтних осіб та особистісних якостей, які допомагають досягати успіхів у діяльності. Третій етап – аналіз отриманих результатів та їх інтерпретація з метою вивчення особливостей рефлексії здібностей та виявлення тенденцій у розвитку здібностей в підлітковому віці. Узагальнюючи отримані результати, зазначимо, що чітко простежувалася така закономірність на перше місце серед освоєних діяльностей та вмінь всі досліджувані ставили такі, що стосуються заняту у гуртку. На перший погляд може здатися, що це пов’язано з місцем проведення дослідження (технічний гурток, що актуалізує у свідомості дитини саме ті, а не інші думки. Зважаючи на це, ми спеціально ставили додаткові питання, орієнтуючи підлітків на сферу шкільного навчання, однак швидко виявилося, що початкові відповіді досліджуваних не були випадковими. Справді актуальними, значимими і розвиненими виявилися вміння, набуті під час гурткових занять. Відповідаючи на питання Якими діяльностями та вміннями Ви володієте, найчастіше підлітки виділяли такі сфери діяльностей та вмінь І – вміння, здобуті в гуртку шпаклювати, клеїти частини моделі, вирізати з дерева, робити вироби з пінопласту, зачищати поверхні, розуміти схеми, паяти, працювати на станках, виготовляти моделі машин тощо.
ІІ – спортивні вміння грати в футбол, займатися карате, плавати,


113 бігати тощо.
ІІІ – побутові вміння робити дрібний ремонт, вкручувати шурупи, підклеювати взуття, мити посуд, чистити картоплю, готувати борщ, прибирати в кімнаті тощо. І – навчальні вміння вміння працювати на комп’ютері», писати реферати. Якщо вміння, здобуті в гуртку, називалися першими, швидко, без довгого обдумування, то діяльності та вміння, не пов’язані з заняттями в гуртках, називалися після певної паузи і найчастіше після поставлених додаткових питань типу Що ще ти вмієш робити, Які вміння допомагають тобі у навчанні Слід також виділити й той момент, що серед навчальних вмінь, окрім вміння працювати на комп’ютері», писати реферати, виділялися переважно молодшими підлітками) й такі бути уважним на уроках, вчитися, слухати, що може свідчити про усвідомлення дитиною доволі вузьких рамок реалізації своєї потреби у визнанні, зокрема прямої залежності між дисциплінованістю і успішністю навчання у школі. На жаль, заохочення більшістю вчителів не стільки моментів творчих пошуків у процесі навчання, скільки виконання їхніх безпосередніх вказівок, призводить до того, що учні є лише об’єктами педагогічних впливів, а не суб’єктами навчального процесу. Як пишуть А.К.Маркова, Т.О.Матіс, О.Б.Орлов, сучасна психологія набагато більше знає проте, як діти вчаться читати і рахувати, але майже нічого не знає проте, як діти (з раннього віку) навчаються отримувати задоволення від самого процесу учіння і як можна посилювати та укріплювати цю їх важливу здатність [111, с. Активність підвищувалася ба інтерес до навчання зростав би, якби учень відчував себе джерелом поведінки (за Р. Де
Чармсом). Дослідження показало, що технічно обдаровані підлітки добре усвідомлюють які навіщо виконуються ті чи інші дії. Жодних труднощів не викликало питання Виділіть окремі дії та операції в уміннях (діяльності, якими ви володієте. (Такі труднощі відмічаються дослідниками, які працювали з молодшими школярами та підлітками, що не займаються творчою діяльністю. І молодші, і старші підлітки методично, точно і послідовно виокремлювали дії та операції, що може свідчити про достатньо високий рівень освоєння й усвідомлення діяльності. Відмінності прослідковувалися у рівні узагальнення окремих дій та операцій. Молодші підлітки виділяли і важливі, суттєві моменти виконання діяльності, і несуттєві, важливі лишена перших етапах освоєння діяльності. При цьому доволі строгою є послідовність дій та операцій, яка утворює ніби своєрідну карту технологічного процесу. Старші підлітки виділяли лише істотне, при цьому вказуючи нате, навіщо окрема дія виконується, яка її роль у ланцюгу послідовних дій і операцій.


114 Наведемо приклади.
Молодші підлітки
Виділені вміння Виділені дії та операції Денис, 10 р. шпаклювати- відкрити баночку з шпаклівкою
- взяти шпатель і не мазками, а крапочками накладати шпаклівку
- після того, як висохне, зачистити крупним наждачним папером
- потім дуже обережно зачистити тоненьким наждачним папером так, але так, щоб залишилося в щілинах. Олексій, 11 р. клеїти
- відкрити банку з клеєм
- взяти пухнасту кісточку і добре промокнути
- нанести перший шар клею так, щоб добре просочився
- нанести другий шар клею і добре притиснути
- міцно потримати деякий час.
Старші підлітки
Виділені вміння Виділені дії та операції
Максим,14 р.
«кидати гранату
-
щоб не пошкодити собі руку, треба розвинути силу
- спочатку кидати легші предмети (наприклад, м’ячі), а потім переходити до гранати
-
щоб дальше кинути, зробити розбіг
- замахнутися і кинути по лінії під кутом приблизно 45 градусів. Якщо вище, то впаде ближче, а якщо далі, тоне вистачить енергії, щоб долетіти.
Слава, 15 р.
«паяти»
- розігріти паяльник
- акуратно,
щоб не попекти руки, взяти деталь
- залудити паяльник,
щоб приставав припой;
- доторкнутися жалом паяльника до припою
- на деталь капнути кислоти,
щоб спайка була міцнішою
- жалом паяльника доторкнутися до деталі і тримати певний час,
щоб вона нагрілася – тоді до неї візьметься припой. Очевидно цей віковий зсув з технологічних зв’язків на детермінаційні відношення відображає зрослий рівень здатності до перенесення набутих вмінь, які вже можуть бути виокремлені з незмінного, а отже, й репродуктивного засвоєного технологічного процесу і можуть бути включені в інший процес – творчий, де підліток сам є автором технологічних схемі послідовностей. Власне, це можна розглядати як готовність до вироблення стратегій творчої діяльності, нащо вказує В.О. Моляко. В чому специфічний смисл стратегії як оригінального психічного утворення Насамперед він полягає в готовності до творчої діяльності, в наявності у конкретного суб’єкта комплексу вмінь і здібностей до здійснення діяльності


115 взагалі або ж окремих її видів [186, с ]. Виділення окремих дій та операцій у вмінні, як це передбачено методикою вивчення динаміки здібностей, вважаємо особливо інформативним для розуміння особливостей рефлексії здібностей. Воно відразу показує досліднику ступінь розвитку вмінь в межах тієї чи іншої діяльності, з одного боку, аз іншого – рівень їх рефлексії підлітком. Сама процедура проведення дослідження сприяє оптимізації самооцінки виокремлених підлітками вмінь. Так, суттєво змінювалася самооцінка навчальних вмінь молодших підлітків після того, як їх просили назвати окремі дії та операції у виділених уміннях. Наприклад, досліджуваний Олексій (11 р) серед умінь виділив вміння працювати на комп’ютері», вміння працювати в Інтернеті і оцінив їх високо – 12 балів (за бальною шкалою по аналогії з шкільною системою оцінювання. Після спроб виділення окремих дій і операцій як складових цих вмінь, сказав Я зазвичай з татом працював за комп’ютером. Він мені підказував. Тепер я розумію, що ще погано вмію робити це самі суттєво знизив загальну оцінку рівня розвитку цих вмінь. Зауважимо, що подібні випадки стосовно освоєних у гуртку діяльностей та вмінь не зустрічалися. Узагальнюючи, зазначимо, що плануючи дії, людина визначає тим самим характері міру прояву своєї активності в майбутньому. Включення у діяльність, яка приносить людині задоволення, пов’язане із виникненням особливого суб’єктивного стану внутрішньої мотивованості, так званого відчуття потоку. М.Чікзентміхалі вказує, що відчуття потоку виникає тільки тоді, коли в діяльності людини збалансовані треба і можу, коли приведено у відповідність те, що повинно бути зроблено (вимоги діяльності) і те, що людина може зробити (здібності. Усвідомлення своїх здібностей дає людині відчуття свободи. Для визначення кола референтних осіб, ми просили назвати людей, яким небайдужі, на думку досліджуваних, їхні досягнення та оцінити, наскільки думка кожної людини для них є важливою і чию думку про себе вони хотіли б змінити. Виявлено, що референтними особами для технічно обдарованих підлітків є Молодші підлітки Старші підлітки І – члени сім’ї (як правило, у такій послідовності
1) батьки (тато, мама
2) брати, сестри
3) бабусі, дідусі.
ІІ – гуртківці та друзі І – гуртківці
ІІ – члени сім’ї (насамперед, батьки
ІІІ – творчі особистості (за межами контактного оточення.
ІІІ – вчителі.


116 Отримані результати підтверджують попередньо висловлені нами думки в межах теоретичного аналізу проблеми. Для підлітків надзвичайно важливим є задоволення потреби у самостійності. Стосунки між дорослими і підлітками всім ї часто бувають напруженими саме із-за блокування почуття дорослості та обмеження самостійності. І те, що підлітки називають в першу чергу батьків, членів сім’ї, є свідченням прагнення дитини отримати визнання своєї дорослості в значимому соціальному оточенні. Думка тата для мене є дуже важливою, Хотів би, щоб брат оцінив мої вміння – типові висловлювання досліджуваних. Підлітковий вік – це період активного самоствердження і конкуренції за визнання. Оскільки навчальна діяльність у силу різних причин часто втрачає привабливість для підлітків, то зрозумілою стає активність підлітка в пошуку інших, привабливих видів діяльності і значимого соціального середовища. Способи організації творчої діяльності у технічних гуртках забезпечують
інтимно-особистісне спілкування в референтному оточенні. Всі досліджувані назвали серед референтних осіб гуртківців, багатьох з яких вважають своїми друзями. Однокласників не назвав жоден досліджуваний. Більше того, типовими були висловлювання Хлопці з класу записалися в гурток і я теж з ними. Вони кинули, а я ні. Однак, серед референтних осіб, як бачимо, виділяються вчителі. Причому, найчастіше про вчителя технічно обдаровані підлітки говорять, як про людину, чию думку про себе вони хотіли б змінити, людину, якій хотіли б щось довести. Можна припустити, що для технічно обдарованої особистості рефлексія розвитку власних здібностей у технічній творчості робить саме цю діяльність пріоритетною як спосіб отримання визнання оточуючих. Вивчаючи особистісно-ціннісний компоненту структурі здібностей, ми просили досліджуваних назвати якості, які допомагають їм досягати успіху. Ми вже писали раніше про оцінку керівниками гуртків значимих якостей обдарованих підлітків. Цікаво було порівняти результати. Серед найважливіших якостей молодші підлітки виділили працелюбність, бажання, терпіння, активність, наполегливість, уважність, витривалість, сміливість, розум. Те, що на перше місце в обох дослідженнях вийшли дієво-
інструментальні якості, такі, як працелюбність, наполегливість, активність та
ін., цілком закономірно, оскільки саме ці якості відображають зусилля підлітка в досягненні мети і, попутно, в розвитку своїх здібностей. Рефлексують обдаровані підлітки і негативні особистісні якості, яких вони хотіли б позбутися. Це злість, байдужість, заздрість, дратівливість, впертість, лінь. Багато з цих якостей, як бачимо, відображає соціальний аспект мотивації творчої активності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал