Фундаментальних




Сторінка11/33
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   33
Вплив сім’ї та школи на розвиток творчої особистості у
підлітковому віці. Процес соціалізації у підлітковому віці не вичерпується ситуативною взаємодією особистості із референтними особами та соціальними групами. Найважливішими інститутами соціалізації залишаються сім’я та школа. Вплив сім’ї на формування особистості завжди відзначався провідними психологами [82; 97; 116; 147; 153; 161; 231; 257; 270]. Цей вплив особливо помітний в період вікових криз. Кризи протікають гостро, коли батьки засобами перш за все імперативних впливів фруструють природні потреби дитини в автономії та саморозвитку, намагаючись насильно утримувати її (і фізично, і психологічно) на найближчій по відношенню до себе міжособистісній дистанції [82, с. 19]. Така ситуація нерідко складається усім ях обдарованих дітей у тих


98 випадках, коли батьки є досить далекими від творчості і виявляються нездатними зрозуміти істинні мотиви деякого відчуження між ними і підлітками, яке виникає через зайнятість підлітків і через деякі вікові особливості, наприклад, почуття дорослості і максималізм. У деяких випадках, батьки на підставі того, що весь свій вільний час підлітки віддають творчості, намагаються пояснити взаємне відчуження саме цим, і чинять досить значний психологічний тиск на підлітків, маючи наметі найкращі наміри утримання дитини у полі свого впливу. Але, як зазначає ГО. Ковальов, парадокс полягає втому, що така стратегія виховання частіше всього приводить до зворотних ефектів – і психологічно, і в плані фізичної просторової організації ці діти, як правило, все одно з часом віддаляються (якщо, звичайно, дитині вдається вистояти і не відбувається психологічної ломки її особистості [82, с. 19]. Г. Хекхаузен також підкреслює роль сімейних взаємин у розвитку мотивації. такі змінні як демократичні стосунки всім ї, виховання, в основі якого лежить любов до дитини, проявляються у вищому рівні морального розвитку, вищому IQ, вищій соціальній компетентності і більш розвиненому мотиві досягнення, с. 315]. М. Вінтерботтом виявила, що високомотивовані діти отримували більш виражене схвалення своїх успіхів, ніж низькомотивовані. Узагальнюючи дослідження з цієї проблеми, Г. Хекхаузен пише відкривається доволі проста картина сильніший і орієнтований на успіх мотив досягнення складається мабуть за умов, коли 1) успіх заохочується схваленням і прихильністю, 2) невдача викликає в цілому нейтральну реакцію ідо дитини ставляться високі вимоги [249, с. 321]. На перший погляд парадоксальним видається те, що багато творчо обдарованих дітей відмічає незацікавленість, байдуже або навіть вороже ставлення батьків до їх занять творчістю. Насправді, особливо, коли врахувати особливості підліткового віку, таке ставлення є досить сильним спонукальним чинником, оскільки стимулює розвиток внутрішньої мотивації, сприяючи виробленню у дітей здатності до саморегуляції і автономності та розвиткові почуття ефективності і компетентності у сфері творчої діяльності. Дослідження W.S. Grolnick, R.M. Ryan [270] показали, що у тих випадках, коли батьки стимулюють автономність дітей, у них зростає рівень внутрішньої саморегуляції, почуття компетентності і ступінь шкільної адаптованості. Ці ж автори виявили ще одну цікаву залежність більш успішними і адаптованими виявляються діти, чиїми успіхами і досягненнями більше опікуються матері, ніж батьки. Це збігається із нашими спостереженнями. Активність творчо обдарованих хлопчиків-підлітків досить часто мотивується ситуацією прихованого суперництва з батьком, тоді, як позитивна, але некваліфікована оцінка їх занять збоку матері підвищує їх почуття автономності і


99 компетентності. Одним із найважливіших інститутів соціалізації є школа. Критикуючи сучасну школу за закритість, монологічність та імперативність, ГО. Ковальов, посилаючись на американських дослідників У. Рое та А. Паттерсона, відзначає, що застосування особистісно-центрованого підходу дозволяє оптимізувати навчально-виховний процесі значно знизити рівень агресивності дітей. Можна припустити, що зорієнтованість досліджуваних нами обдарованих дітей на заняття творчістю була компенсаційною реакцією на фактичну відсутність такої позакласної виховної роботи у школі, яка б вбачала у дитині не лише об’єкт навчального процесу, алей суб’єкт розвитку особистості [82].
Проблеми розвитку обдарованої особистості шкільна та
позашкільна освіта. Організація навчальної діяльності в сучасній школі, на думку І.Д. Фруміна і БД. Ельконіна, не завжди відповідає внутрішнім закономірностям вікового розвитку. У підлітковому віці учбова діяльність має носити учбово-експериментальний, а в юнацькому – учбово-продуктивний характер [246]. Становлення мотивації творчої активності підлітків залежить від особливостей педагогічного впливу, зокрема від способів контролю. Для нашої школи є нормою високий рівень орієнтації вчителів на контроль. Такі вчителі вважають за краще самим вирішувати що добре і що погано у кожній окремій ситуації і застосовують жорсткі контролюючі засоби для досягнення запланованого результату. Високий рівень орієнтації вчителів на розвиток автономності учнів полягає у заохоченні дітей самим приймати рішення в окремих ситуаціях і нести за нього відповідальність. Така орієнтація сприяє розвиткові внутрішньої, незалежної від соціальних впливів, мотивації.
В.І. Чирков, посилаючись на дослідження Е.Л. Десі [268], зазначає, що вчитель, орієнтований на підтримку автономності у дітей, буде посилювати їх внутрішню мотивацію, самоповагу і тенденцію до компетентності [255]. Важливим показником внутрішньої мотивації є почуття компетентності, яке залежить від способу організації діяльності. Очевидно, що форми організації творчої діяльності сприяють розвитку почуття компетентності, оскільки вибір складності завдань, які вирішуються, значною мірою залежить від самого підлітка. У випадку, коли вибір нав’язується, завдання можуть виявитися надто складними, тоді може виникнути почуття неповноцінності, або ж, навпаки, занадто простими, тоді, зрозуміло, почуття компетентності також не виникає. У цілому ряді досліджень доведено, що при зовнішньому підкріпленні діти схильні вибирати прості завдання, щоб збільшити розмір винагороди, а в ситуації вільного вибору обрання складних завдань значно зростає, оскільки почуття компетентності і самодетермінації, як складові


100 внутрішньої мотивації, є значно сильнішими стимулами. Такі чинники підвищення внутрішньої мотивації як новизна, перцептивна і когнітивна складність, непередбачуваність є характерними ознаками творчої діяльності. Чинниками, які актуалізують зовнішню мотивацію, є призи, оцінки, грошові винагороди, строки виконання діяльності, ситуація змагання, прагнення уникнути покарання і т.п. Не підлягає сумніву, що перераховані чинники у тій чи іншій формі є основними у мотивації навчальної діяльності, у всякому разі саме так це сприймається більшістю підлітків. Крім того, у творчій діяльності зворотній зв’язок про її успішність носить
інформуючий характер, тобто містить інформацію, яка в першу чергу стосується рівня майстерності, компетентності, ступеня завершеності роботи. Такий характер зворотного зв’язку сприяє розвитку внутрішньої мотивації. У навчальній діяльності зворотний зв’язок має контролюючий, часто навіть каральний характер. Нав’язування завдань, нормі правил поведінки з наступним їх оцінюванням сприймається як зовнішня мотивація і негативно позначається на темпах розвитку. Багато школярів в умовах описаної ситуації мають виключно негативне підкріплення діяльності у вигляді низьких оцінок. Цю ситуацію пов’язують зі станом амотивації, який веде до формування комплексу завченої безпорадності. Для підліткового віку, який характеризується кризовими явищами, у навчальній діяльності (яка за формальним розподілом у часі є основною, творчість є певним рятівним кругом. Величезне значення тут мають дорослі – зразки для наслідування, які б демонстрували інші, не такі, яку навчанні способи поведінки та цінності. В.М. Дружинін пише Мабуть, щоб творити, потрібно засвоїти зразок активності людини творчої, шляхом наслідування вийти на новий рівень оволодіння культурою і піти самостійно далі. Для творчості необхідні особисті пізнавальні зусилля. Але коли сил немає, зразки адаптивної поведінки дискредитовані, а до творчості людина непідготовлена зразків такої поведінки в її оточенні не було, вона зривається у провалля руйнування [55, с. 161].
Розвиток творчих здібностей як засіб соціальної адаптації.
Статусні домагання підлітків у навчальній діяльності наштовхуються на деякі перешкоди. Ці проблеми досить детально проаналізовані у вітчизняній літературі [111; 175; 246; 251], тому обмежимося коротким узагальненням.
По-перше, навчальна діяльність у підлітковому віці, на думку фахівців, перестає бути провідною [61; 239], тобто вжене відповідає таким критеріям як самостійний вибір, індивідуальна і соціальна значимість, творча спрямованість. З цієї причини навчальна діяльність втрачає для підлітків привабливість з точки зору реалізації статусних домагань. Стати відмінником
– не означає відразу підняти соціальний статус. Дослідження показують, що відмінники-підлітки користуються значно вищою популярністю серед


101 ровесників, ніж невстигаючі учні, але не за рахунок високої успішності, а інших, здебільшого особистісних якостей – комунікабельності, загальної ерудиції, готовності прийти на допомогу тощо [188].
По-друге, навчальна діяльність – це у значній мірі регламентована діяльність, що не дає простору для самостійності і творчої активності. В реальному навчальному процесі навчальна діяльність має скоріше репродуктивну, ніж творчу спрямованість.
По-третє, якщо розглядати соціальний статус як популярність, то творчо обдаровані підлітки не можуть орієнтуватися на схвалення однокласників, оскільки дуже часто чинниками популярності у підліткових групах є здебільшого такі малопродуктивні з точки зору творчості та досягнень показники як матеріальний добробут, орієнтація в символах масової культури тощо. Виходячи з таких міркувань можна припустити, що однією з багатьох умов, яка сприяє підвищенню творчої активності, є соціальна група, норми поведінки в якій відповідають критеріям провідної діяльності.
Вплив соціальних очікувань на розвиток здібностей. Проведене нами дослідження показало, що творчо обдаровані підлітки у класах, девони навчаються, мають соціальний статус нижчий, ніжу технічних гуртках. Це спонукає їх до пошуку груп, сприятливих для реалізації статусних домагань та задоволення потреби у визнанні. З метою перевірки, чи дійсно в технічних гуртках соціальні норми сприяють проявам творчої активності, було розроблено спеціальну анкету для керівників гуртків, де займалися технічно обдаровані підлітки. Ми виходили з того, що основним джерелом нормотворення у технічних гуртках є їх керівники. На користь цього свідчить добровільність і самостійність у виборі гуртка коли гурток, і в першу чергу його керівник, не подобається підліткові, він просто припиняє заняття. У результаті тривалого спостереження за роботою технічних гуртків, було виявлено декілька випадків, коли підліток, після того, як покинув гурток одного керівника, досягав значних успіхів, займаючись у гуртку схожого профілю у іншого керівника. Крім того, спостерігаючи за заняттями в гуртках, і особливо за змаганнями, не можна не відзначити, хоча цей не було предметом спеціальних досліджень, дивовижну подібність керівника і його вихованців, що проявляється у манері спілкування, способах висловлювати радість чи невдоволення, способах поведінки у конфліктних ситуаціях. Те, які якості керівники гуртків приписують обдарованим підліткам, задає, на наш погляді напрямки, і обмеження розвитку. Іншими словами, коли підліток відповідає уявленню керівника гуртка про обдаровану особистість, його розвиток заохочується, а коли якісь особистісні риси чи способи поведінки підлітка ідуть врозріз із уявленнями керівника гуртка, ці риси чи прояви піддаються санкціям з його боку.


102 Конструювання анкети здійснювалося у два етапи. На першому етапі керівників технічних гуртків просили написати не менше п’яти якостей, якими, на їх думку, відрізняються творчо обдаровані діти. Причому, для того, щоб зменшити вплив стереотипних оцінок, пропонувалося виділити якості конкретного підлітка, якого керівник знає особисто. На другому етапі шляхом частотного аналізу було виділено 29 найбільш значимих якостей, які у вигляді анкети пред’являлися досліджуваним. Виділені якості пропонувалося оцінити за бальною шкалою. Результати анкетування було піддано факторному аналізу методом головних компонент із застосуванням нормалізованої ротації. У результаті факторного аналізу виділилося 8 факторів, що охоплюють
76% дисперсії. Перший, найбільш значимий фактор, що пояснює 27% дисперсії, було названо наполегливість, оскільки ця риса має найвищий коефіцієнт кореляції з ним – 0,87. Керівники гуртків приписують технічно обдарованим підліткам такі риси як працелюбність (0,72), інтерес до справи
(0,69), терпіння (0,60), активність (0,56), які з найбільшим навантаженням увійшли до цього фактора. Другий за значимістю фактор дістав назву самоствердження. Він пояснює 14% дисперсії і включає в себе такі якості прагнення до ідеалу
(0,82), схильність до лідерства (0,79), прагнення до самоствердження (0,75), орієнтація на схвалення (0,71). Досить значний зв’язок з цим фактором має конструкт схильність до ризику (0,49). Відсутність кореляційного зв’язку між отриманими факторами (r = -0,059) свідчить проте, що вони є ортогональними. Це дало змогу побудувати семантичний простір, що відображає сприймання керівниками гуртків особистісних якостей технічно обдарованих підлітків (рис. 2.6.). Отже, два провідні фактори, що пояснюють 42% дисперсії, визначають основні напрямки сприймання обдарованості керівниками, які, які очікувалося, зв’язані з віковими особливостями підлітків із розумінням обдарованості як процесу, що супроводжується розвитком здібностей і високою результативністю діяльності, а не як константної причини високих досягнень. Керівники гуртків добре розуміють і соціальний аспект в мотивації творчої активності. Вони визнають значимими рисами такі, які виходять за межі узвичаєного прагматичного розуміння обдарованості. Керівники гуртків, які виховали обдарованих дітей, розуміють їх прагнення до самоствердження, прагнення до ідеалу і заохочують ці риси. У конструкт схильність до лідерства вкладається зміст, близький до поняття соціальний статус, чи популярність у групі, оскільки цей конструкт тісно корелює з конструктом орієнтація на схвалення (0,83).


103
Рис. 2.6. Семантичний простір сприймання керівниками гуртків
особистісних якостей підлітків
Всі інші виділені фактори мають меншу значимість, але в цілому узгоджуються зданими про особистісні риси обдарованих людей, які традиційно фігурують у психологічних публікаціях з цієї проблематики [100;
153]. Ще раз підкреслимо, що у значимості виділених факторів проявляються сприймання вікових особливостей обдарованих підлітків. Можливо фактор природні здібності (8% дисперсії) виявився б на першому, чина другому місці, коли б ішлося про більш ранній чи більш пізній віка для підліткового він лишена третьому місці. Причому, він тісно зв’язаний з такими
«неприродженими», а явно набутими якостями як оригінальність у роботі
(0,72), орієнтація на процес роботи (0,66), орієнтація на результат роботи
(0,64), терпіння (0,55). До того ж цей фактор виявився несамостійним, оскільки тісно корелює з першим фактором наполегливість (0,62). Іншими словами, у сприйманні керівників гуртків підлітки з природними здібностями
– це, перш за все ті, що багато, наполегливо і творчо працюють. Четвертий фактор – комунікабельність – пояснює 7% дисперсії. До нього з найбільшим навантаженням увійшли такі якості комунікабельність
(0,88), прагнення до незалежності (0,48) та імпульсивність (0,40). Таке
Factor 2 Самоствердження самоствердження прагнення до ідеалу орієнт. на результат орієнт. на процес природні здібності
терпіння самостійність конфліктність оригінальність орієнт. на схвалення комунікабельність готовність допомогти
імпульсивність активність агресивність незалежність лідерство товариськість схильність до ризику працелюбність впевненість у собі
відповідальність зосередженість врівноваженість
інтерес до справи наполегливість інтелект фантазія пізнавальна потреба 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
-0,7
-0,5
-0,3
-0,1 0,1 0,3 0,5 0,7 0,9 1,1


104 наповнення фактора ще раз підкреслює досить сильний вплив соціальних детермінанту процесі мотивації творчої активності. У п’ятому факторі, що пояснює 6% дисперсії, впевненість у собі (0,82) сприймається як позитивна риса, що пов’язується з інтелектом (0,72), прагненням до незалежності (0,50), самостійністю (0,45), товариськістю (0,48). Шостий фактор (6% дисперсії) виявився біполярним, його більш вагомий негативний полюс представлений конструктами конфліктність (-0,72), агресивність (-0,73), імпульсивність (-0,66). На менш значимому позитивному полюсі – орієнтація на результат (0,40), орієнтація на процес (0,46). Зазначимо, що цей фактор має кореляційний зв’язок із фактором самоствердження (0,45), що свідчить про ув’язування у свідомості керівників гуртків цих негативно забарвлених рис з віковими особливостями підлітків, а не з їх сталими особистісними властивостями. Це підтверджує і відсутність кореляції з першим фактором наполегливість (0, 07). Сьомий фактор, за змістом найбільш творчий, пояснює лише 5% дисперсії. Його основу складають такі риси як фантазія (0,83) і самостійність
(0,46), що характеризують творче мислення підлітків, та орієнтація на результат роботи (0,41) й імпульсивність (0,33), що характеризують творчу спрямованість в процесі досягнення мети. Незначна частина власне творчих якостей у сприйманні керівників гуртків легко пояснюється внутрішніми особливостями технічної творчості в підлітковому віці. За змістом
– це, в основному, моделювання, творення суб’єктивно нового. Технічна творчість у підлітковому віці спрямована перш за все на засвоєння знань і вмінь, тому творчі процеси зв’язані із самостійністю та імпульсивністю. Досить цікаве наповнення восьмого фактора (4% дисперсії. Зосередженість (0,79) пов’язується у свідомості керівників гуртків з потребою упізнанні нового (0,31), зі схильністю до ризику (0,47), і, зрештою, з потребою у самоствердженні (0,41). Особистісні властивості керівників гуртків не лише сприяють розвиткові творчої активності підлітків і задають напрямок цього процесу, алей непрямо сприяють підвищенню оцінки себе як суб’єкта суспільно-корисної діяльності.
Що ж до іншого компонента провідної діяльності – спілкування, то можна припустити, що й потреба у спілкуванні уколі гуртківців задовольняється повніше, ніжу інших соціальних групах і також впливає на творчу активність.
Ю.М. Орлов виділив поняття мотиваційний синдром, яке позначає спосіб групування певних мотивів навколо окремої потреби. Так, наприклад, пізнавальна потреба тісно зв’язана з мотивами досягнення, афіляції, домінування. Стимулювання розвитку одного з цих мотивів приводить до структурних змін усього мотиваційного синдрому [156]. Для перевірки значимості соціальних мотивів скористаємося зіставленням показників соціального статусу і мотивів афіляції технічно


105 обдарованих підлітків. Безпосередньо перед дослідженням мотивів афіляції, ми проводили соціометричний тест. Це було зроблено для того, щоб актуалізувати у свідомості досліджуваних афілятивну мотивацію саме у групі включення – у технічному гуртку. Соціальний статус тут розглядається як суб’єктивно- ціннісне уявлення підлітка про власне місце в системі групових стосунків, тобто як уявлення про рівень власної популярності у референтній групі.
Статусні показники обдарованих підлітків, отримані з допомогою соціометричного тесту, проведеного в гуртку, виявилися вищими, ніжу шкільному класі. Показники афіляції суттєво не відрізняються, підтверджуючи дані, про диспозиційний характер мотивів афіляції. Отже, виходячи з цього, отримати додаткову інформацію про соціальні детермінанти мотивації творчої активності можна зіставивши дані про суб’єктивну задоволеність власним положенням технічно обдарованих підлітків у класі та гуртку, девони займаються, з показниками мотивації афіляції. Зіставлення суб’єктивної оцінки соціального статусу з показниками мотивації афіляції дозволило виділити п’ять типів мотивації творчої активності технічно обдарованих підлітків (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2.
Соціально-психологічна детермінація мотивації творчої активності

Задоволеність положенням у групі Мотивація афіляції шкільний клас Технічний гурток надія на прийняття
(НП) страх відторгнення
(СВ) Тип мотивації творчої активності

+
+
+
гіперсоціальний
+
+
+

конвенційний

+

+
тривожний


+
+
конформний




контр соціальний Інші поєднання статусних оцінок і показників афіляції у досліджуваних технічно обдарованих підлітків не зустрічалися. Деякі змістові і зовнішньо поведінкові особливості виділених типів визначили їх назви гіперсоціальний, тривожний, конвенційний, конформний та контрсоціальний.
Типи мотивації творчої активності у підлітковому віці. Методологічним для створення типології активності є положення, сформульоване К.А. Абульхановою-Славською: Сьогоднішнє завдання полягає втому, щоб непросто встановлювати факторну відповідність тих чи


106 інших етапів, подій і обставин життя з тими чи іншими особливостями ірисами особистості, а втому, щоб розкрити їх причинний зв’язок. Вихідною є залежність особистості від об’єктивних характеристик життєдіяльності як суспільного процесу. Але одночасно особистість включається в сукупність причині наслідків свого життя вжене тільки як залежна від зовнішніх обставин, але і як активно їх перетворююча, більше того, як така, що формує в певних межах позицію і лінію свого життя. Типи активності суб’єкта – це характерні способи поєднання особистістю зовнішніх і внутрішніх тенденцій життя, способи їх перетворення в рушійні сили свого життя в суспільстві [1, с.
18-19]. У характеристиках виділених нами типів мотивації творчої активності було використано матеріали спостережень, бесід з гуртківцями та керівниками гуртків.
Гіперсоціальний тип мотивації творчої активності характеризується високим соціальним статусом, високим рівнем надії на прийняття і високим показником страху відторгнення. Характерною особливістю технічно обдарованих підлітків, що складають цей тип, є їх досить низький статус в учнівському колективі. Таким чином, можна припустити, що високі показники по обох шкалах (НП і СВ) у досліджуваних є наслідком переживання статусних конфліктів. У класі вони відчувають певний дискомфорт, відчуженість, хоча, як правило, користуються популярністю. Але суб’єктивно їх ця популярність не задовольняє, оскільки технічно обдаровані підлітки починають усвідомлювати розбіжності між ціннісним підгрунтям, на якому будується популярність у класному колективі, і власними особистісними цінностями. Вони дуже гостро сприймають інтеграційні і диференційні групові процеси, що базуються на матеріальних цінностях, що пов’язані з певними атрибутами підліткової субкультури, котрих вони собі не можуть дозволити (модний одяг, аудіотехніка тощо. Разом з тим, для технічно обдарованих підлітків, що мають гіперсоціальний тип мотивації творчої активності, характерні конфліктні ситуації, які виникають між ними і тими вчителями, котрі, на їх думку, не дотримують слова і говорять одне, а роблять інше. Улюблені ж вчителі стають взірцями для наслідування. Конфлікти з вчителями сприяють популярності підлітків серед ровесників, але самі вони не відчувають від цього задоволення і важко переживають конфліктні ситуації. Для них характерне загострене почуття справедливості і вони часто вступаються за своїх скривджених однокласників і наживають собі ворогів. У бесіді майже всі досліджувані відзначали, щонайбільше їх дратує в однокласниках схильність останніх йти на компроміс зі своїми кривдниками. Очевидно тут має місце конфлікт двох типів мотивації мотиву досягнення, що


107 характерний для технічно обдарованих підлітків, і мотиву уникання невдач, що переважає у значної частини пересічних підлітків. Нездатність до компромісів спонукає технічно обдарованих підлітків до пошуку таких груп, де б спілкування і соціальний статус, за словами
А.В. Петровського, були б опосередковані суспільно значимим і особистісно цінним змістом спільної діяльності. Потрапивши, як правило, випадково у технічний гурток, вони знаходять для себе групу, що відповідає їх високим вимогам. Статусі популярність у технічному гуртку визначається значною мірою успішністю в технічній творчості і це, на їх думку, є значимим стимулом творчої активності цієї групи підлітків. Але, водночас, така спрямованість зміщує пріоритети із спілкування на творчу діяльність, що й призводить до співвідношення показників шкали НП і шкали СВ, характерного для тривожного типу. Сприймаючи гуртківців дещо контрастно по відношенню до однокласників, трохи ідеалізуючи їх, вони мають високі бали по шкалі НП. І дійсно, тут зустрічається значно більше однолітків, які мають схожі цінності, а, отже, викликають симпатію. Але зависокі моральні стандарти, орієнтація на результат, а не на підтримання стосунків, призводять до нерозуміння і несприймання обдарованими підлітками поведінки окремих гуртківців у деяких ситуаціях, особливо ситуаціях конкуренції, які неминуче виникають в технічній творчості. Коли я тільки почав заняття в гуртку, мені дуже сподобалося. Алена змаганнях один хлопець хотів бути першим. Його модель зайняла друге місце, а він взяв і зламав модель свого суперника. Мене це вразило, я хотів кинути гурток. У процесі проведення досліджень з технічно обдарованими підлітками, нам стали відомі випадки, коли підлітки з гіперсоціальною мотивацією творчої активності ставали на заваді педагогам, коли ті намагалися задля видимості поліпшення роботи піти на обман. Обдаровані підлітки не давали згоди, щоб їх старі моделі використовували на змаганнях інші гуртківці, здійснивши лише деякі несуттєві вдосконалення. Проте страх відторгнення часто підштовхує до компромісу, і коли їм обіцяють грунтовнішу допрацьовку, вони, як правило, погоджуються. Технічно обдаровані підлітки з мотивацією творчої активності гіперсо- ціального типу охоче допомагають товаришам, особливо, під час підготовки до змагань. Іноді ця допомога йде навіть на шкоду їм самим, але вони, усвідомлюючи це, ставлять дружні стосунки вище власних успіхів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал