«Фортепіанна творчість Миколи Колесси. Питання стилю та інтерпретації.»



Сторінка4/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4

Висновки

В історії музичної культури, як минулій, так і теперішній, нерідко можна зустріти особистостей, котрі одночасно займаються декількома музичними спеціальностями. Але якщо таке явище і є розповсюдженим, то все ж таки рівнозначне трактування цих спеціальностей є відносно більшою рідкістю. До такого типу музикантів належить і Микола Колесса. Його діяльність постійно зосереджувалась в трьох головних ділянках: композиції, диригування та педагогіці. Дві останні, зрештою, тісно пов’язані між собою, бо, як педагог, М.Колесса викладав виключно диригування.

В даній роботі ставиться більший акцент на композиторській спадщині Колесси, а саме його фортепіанного доробку. Як композитор, Микола Філаретович належить до числа авторів, яким характерна радше якість, ніж кількість.

Творчість композитора в загальностилістичному відношенні представляє собою пізньоромантичну, трохи модернізовану традицію в її національній інтерпретації. З-поміж інших українських митців творчість М.Колесси вирізняється оригінальністю і самобутністю у перетворенні народнопісенних традицій.

Саме в небагаточисельній фортепіанній спадщині композитора найяскравіше проявилися характерні риси його стилю, в якому поєдналися національні традиції з досягненнями професійного музичного мистецтва першої половини ХХ століття. У фортепіанних творах склалась конкретна програмно-жанрова ідея: «Дрібнички», «Три п’єси для дітей»; імпресіоністичні тенденції: «Фантастичний прелюд», «Сонатина»; звернення до сюїтних циклів: «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки».

На формування індивідуальності композитора мали вплив як традиції фольклору, так і деякі тенденції професійного музичного мистецтва ХХ ст. (неокласична та імпресіоністична). У фортепіанній творчості композитор постає одним з цікавих представників львівської школи в українській музиці, це майстер із власною манерою, улюбленим колом образів та тем.

Особливістю музичного світу за життя Миколи Колесси було інтенсивне функціонування професійної виконавської «хвилі». Отже, «свіжонаписані» твори одразу знаходили своє місце у концертних репертуарах галицьких піаністів. Оскільки виконавська інтерпретація вимагає не лише виконання нотного тексту, а й розкриття його виразових можливостей, то цілком очевидним є те, що процес інтерпретації завжди є творчим. Це проявляється в оригінальності відтворення індивідуальної версії змісту і художнього значення тексту.

У виконавських інтерпретаціях «Картинок Гуцульщини» та «Трьох коломийок» О. Криштальського, М. Крушельницької та К. Донченка характерне «бачення» музики Миколи Колесси. Для концепцій Криштальського притаманне перш за все прагнення до максимально рельєфного окреслення контрастних сфер, логічності, раціональності побудови, точного і об’ємного штриха. Як музикант з дуже розвиненим почуттям музичного часу особливу увагу приділяє ритміці, пульсації у створенні образу. М.Крушельницька зосереджується на точному відображенні взаємодії голосів, на визначенні природи звукового колориту і зіставленні різних за глибиною і яскравістю барви звучностей. Окрема істотна для піаністки сфера – це специфіка «дихання» звукової матерії, тому так уважно вона ставиться до пауз, виконання закінчень фраз. Яскравість образного мислення дозволяє їй дуже метафорично передавати зміст виконуваних п’єс. Але дані виконання кардинально відрізняються від третього виконання, К.Донченка, якому характерна споглядальність, оцінка «зі сторони». У піаніст переважає розповідна манера, більш об’єктивна.



Отже, можна зробити висновок, що такі викладення власної концепції виконання віддзеркалюють як яскраву особистість композитора, так і не менш яскраві творчі відкриття видатних піаністів, в яких проявляються ментальні риси та особливості історичної епохи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бабинець Н. Камерно-вокальні твори композиторів Галичини ХХ ст. / Надія Бабинець // [упор. Н.Бабинець]. – Львів, 2007. – с 186-187.

  2. Булка Ю.П. Музична культура Західної України / Ю.Булка // Історія укр. муз. – К. – 1992. – т.4: 1917 – 1941. – с. 568-569.

  3. Вісник прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Випуск 8. Івано-Франківськ. «Плай». 2005 76 с.

  4. Волинський Й. Композитор Микола Колесса / Й. Волинський. – Львів, Книжково-журнальне видавництво 1954

  5. Гнатів Т. Передмова до нотного видання / Тамара Гнатів // М. Колесса. Вибрані фортепіанні твори / [ред.-упор. К. Колесса-Гелитович]. – К.: Музична Україна, 1984. – С. 5-7.

  6. Гнатів Т. Фортепіанна творчість Миколи Колесси / Т. Гнатів // М. Колесса – вибрані фортепіанні твори. [ред. Колесса - Гелитович]. – К.: Муз. Україна, 1984. – С. 5-8.

  7. Гоян Я. Перлина нації Микола Колесса / Я. Гоян. –К.: 2001. - С. 161-225

  8. Зіньків І.Я. Жанр обробки народної пісні у творчості Миколи Колесси / Ірина Зіньків // Наукові записки ТНПУ ім. В.Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 2014. - №3. – С. 54-61.

  9. Зіньків І. Я., Шевчук О. Особливості регіонального опрацювання фольклору в обробках Миколи Колесси / Ірина Зіньків, Оксана Шевчук // Записки НТШ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – Т. ССХХVІ. – С. 130-151.

  10. Кальмучин-Дранчук Т. Фортепіанна творчість Миколи Колесси в контексті проблем виконавської інтерпретації / Тереза Кальмучин-Дранчук // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2005. – Вип. VIII. – С. 73-80.

  11. Катрич О. Індивідуальний стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 / О. Катрич. — К., 2000. — 17 с.

  12. Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво у Львові: Статті, Рецензії, Матеріали / Н. Кашкадамова. – Тернопіль: АСТОН. 2001. – 400 с.

  13. Кияновська Л. Вплив празького середовища на становлення творчої особистості В.Барвінського і М.Колесси / Любов Кияновська // Musica Galiciana. – т. ІХ. – Rszeszow, 2005. – S. 113-125.

  14. Кияновська Л. Галицька музична культура ХІХ – ХХ ст.: Навчальний посібник / Л. Кияновська. – Чернівці, 2007. – С. 285-298.

  15. Кияновська Л. Син сторіччя Микола Колесса. Монографія / Л. Кияновська. – Львів, Вид-во НТШ, 2003

  16. Клин В. Л. Українська радянська фортепіанна музика (1917 - 1977) / Віктор Клин. – К.: Наукова думка, 1980. – 316 с.

  17. Козаренко О. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ-ХХ ст. / О. Козаренко. – Тернопіль: СПМ «АСТОН», 2000

  18. Колесса М. Коломийки: Для фортепіано [Ноти] / М. Колесса / [упор. та коментарі М. Крушельницької] // Львів: Сполом, 2004. – 15 с.

  19. Кочнев Ю. Музыкальное произведение и интерпретация // Советская музыка. – 1969. – № 12.

  20. Криштальський О. Про Миколу Колессу / Олег Криштальський // Спогади. – Львів, 2010. – С. 61-68.

  21. Крушельницька М. Стильові особливості виконання фортепіанних творів М. Колесси / М. Крушельницька // Укр. ф-на музика та виконавство: стильові особливості, зв’язки з музичною культурою Західної Європи: матер. ІІІ конф. Асоціації піаністів-педагогів України / [упор. Та ред. Н.Кашкадамова]. – Львів, 1994. – С. 51-53.

  22. Лабанців-Попко З. Сто піаністів Галичини / Зіновія Лабанців-Попко / [ред.-упор. Н. Кашкадамова]. – Львів, 2008. – 224 с.

  23. Марія Крушельницька. Спогади. Статті. Матеріали / [упор. Т.Воробкевич, Н.Кашкадамова]. – Львів, Сполом, 2004. – 208 с.

  24. Молчко У. Чотири фортеп. Прелюди М.Колесси / У.Молчко // М.Колессі – у сторічний ювілей. – Дрогобич, 2003. – С. 177-185.

  25. Ніколаєва Л. Виконавські аспекти стилістики камерно-інструментальних та вокальних творів Миколи Колесси / Лідія Ніколаєва // Наукові збірки ЛДМА ім. М.В.Лисенка: MUSICA HUMANA.–Львів, 2005. – Ч. 2. – С. 218-227.

  26. Ніколаєва Л. Камерно-інструментальна творчість / Л. Ніколаєва, К. Колесса // Микола Колесса – композитор, диригент, педагог: зб. статей. – Львів, 1997. – С. 30 – 43.

  27. Ніколаєва Л. Особливості перетворення фольклору в камерно-інструментальній творчості Миколи Колесси / Лідія Ніколаєва // Родина Колесів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – початку ХХ століття (з нагоди 10-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси). – Львів, 200. – С. 312-320.

  28. Паламарчук О. Р. Микола Колесса / Оксана Паламарчук. – К.: Муз. Україна, 1989. – 76 с.

  29. Пилатюк О. Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму: дис. … канд. Мистецтвознавства: 17.00.03 / Олена Борисівна Пилатюк; НМАУ ім. П.І.Чайковського. – К., 2006. – 186 с.

  30. Родина Клессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ ст. (З нагоди 130-річчя від дня народження академ. Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академ. Миколи Колесси): Збірник наукових праць та матеріалів. – Львів, 2005

  31. Рудницький О. М. Фортепіанна творчість Миколи Колесси в контексті стильових напрямків ХХ ст.: дис. … канд. Мистецтвознавства: 17.00.03: Олег Михайлович Рудницький. – Львів: ЛНМА ім. М.В.Лисенка 1009. – 171 с.

  32. Саврук С. Театральність у фортепіанному циклі М.Колесси «Три коломийки» та її відображення у виконавських інтерпретаціях / С.Саврук // Загальне та спеціалізоване фортепіано у мистецькому просторі України. Серія: Виконавське мистецтво: Зб. ст. – Львів, 2012. – С. 227-237.

  33. Фільц Б. Гармонія як засіб психологізації образу (на матеріалі солоспіву М.Колесси на слова Лесі Українки «Я марила всю ніченьку») / Богдана Фільц // Музична україністика: сучасний вимір: Зб. наук. ст. на пошану доктора мист-ва проф. М.П.Загайкевич. – К., 2009. – Вип. 4. – С. 29-33.

  34. Фільц Б. Хорові обробки українських народних пісень / Б. Фільц. - К.: 1965. - С. 39.

  35. Философский энциклопедический словарь. – Изд. 2. – М., 1989.

  36. Фрайт О. Принцип програмності в фортепіанній творчості Миколи Колесси / Оксана Фрайт // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка: Серія: мистецтвознавство. – Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. - №2 (11). – С. 14-19.

  37. Цірікус К. Обробки народних пісень [М. Колесси] / Катерина Цірікус // Микола Колесса – композитор, диригент, педагог : зб. статей / Упор. та ред. Я. Якубяка. – Львів, 1996.– С. 76-86.

  38. Якубяк. Я. М. Колесса як композитор / Я. Якубяк // Микола Колесса: композитор диригент педагог. Збірка статей. Львів 1997. - С. 21 - 23

  39. Якубяк Я. Микола Лисенко і Станіслав Людкевич / Я. Якубяк. – Львів: ДВЦ НТШ, 2003. – С. 94.

Рецензія на дипломну роботу

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» на тему:

«Фортепіанна творчість Миколи Колесси. Питання стилю та інтерпретації»

(науковий керівник – канд. мист.-ва, доцент О. Басса)

студентки V курсу фортепіанного факультету ЛНМА ім. М. В. Лисенка

напряму підготовки: «Музичне мистецтво» зі спеціальності фортепіано денної форми навчання



Зінчук Роксолани

доцента кафедри концертмейстерства Липецької М. Л.

У своїй роботі Р. Зінчук досліджує фортепіанну спадщину Миколи Колесси, водночас зупиняючись конкретно на виконавський інтерпретаціях його творів. Актуальність запропонованої теми полягає у тому, що вона майже не розроблена в сучасному українському літературознавстві та музикознавстві. Адже якщо інформація про Миколу Колессу існує, то про те, хто і, головне, як виконував його твори не так відомо. Тому в даній роботі не лише аналізується фортепіанна спадщина композитора, особливості його письма та стиль, а робиться акцент на характеристику виконавських принципів вибраних піаністів та проводиться аналіз їх виконавських інтерпретацій.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. В першому розділі розглядається індивідуальність Миколи Колесси з ракурсу його композиторської, диригентської та педагогічної діяльності. В другому розділі надається характеристика фортепіанного доробку композитора, а в третьому проводиться детальний аналіз виконавський інтерпретацій вибраних фортепіанних циклів М. Колесси.

Авторка у своїй роботі виявляє широку ерудицію, даючи детальний опис фортепіанної спадщини Миколи Колесси. Досить уважно вона підходить і до аналізу виконавських інтерпретацій, робить цілком слушні висновки.

Запропонована робота охоплює всі необхідні структурні компоненти, відповідає вимогам напряму підготовки «Музичне мистецтво» , відповідає вимогам до робіт для присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» і заслуговує на високу оцінку.


Рецензент:

Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри концертмейстерства М.Л.Липецька

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал