Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки



Сторінка1/16
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

УДК 378.6:37.041.007.2 (043.5)



ПРИШУПА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА


ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ


13.00.04 – теорія і методика професійної освіти



ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:



БУЛГАКОВА Наталія Борисівна,

доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2016

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……..................................


Стор.

4


ВСТУП ……………………………………………………………..

5

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ …………………………………......

12


1.1. Особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників у контексті сучасних вимог та актуальних суспільних запитів …………………………………………………………………….

1.2. Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників як сучасна педагогічна проблема …………..



1.3. Аналіз стану розробленості проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у педагогічних дослідженнях ...................................................................

12
23

40


Висновки до першого розділу …………………………………..….

59

Розділ 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ........................................................

62


2.1. Науково-методичні обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки..

2.2. Критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки .........................................................................

2.3. Структурно-функціональна модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки …………..…………………………….


62

86



112

2.4. Методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки ………………………

125


Висновки до другого розділу ..………………………………..….

135

РОЗДІЛ 3. ЕкспериментальНА ПЕРЕВІРКА ефективності моделі ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ..

138


3.1. Організація проведення експериментального дослідження формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки ………………………

3.2. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи .....



138


148

Висновки до третього розділу .………………………….………

159

ВИСНОВКИ .……………………….……………………………..

161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………...................

165

ДОДАТКИ ……………………......................................................

197



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад

ВТНЗ – вищий технічний навчальний заклад

ЕГ – експериментальна група

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

КГ – контрольна група

НАУ – Національний авіаційний університет

СД – самоосвітня діяльність

СК – самоосвітня компетентність

СР – самостійна робота




ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Стрімкий розвиток сучасного суспільства характеризується інтеграцією в європейські політичні та економічні структури і визначається формуванням освітнього та наукового простору. Найбільш важливими стають вимоги до професійної підготовки кваліфікованих фахівців усіх сфер діяльності, зокрема вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку майбутніх інженерів, на сучасному етапі тяжіють до прискореного, випереджального та інноваційного розвитку інженерної освіти, намагаючись забезпечити відповідні умови майбутнім фахівцям для успішного професійного становлення, подальшого самоствердження та кар’єрного зростання.

Відповідно до чинного законодавства України (Закон України «Про вищу освіту», Національна стратегія розвитку освіти України на 2012–2021 роки) головна увага професійної освіти має бути зосереджена на розвитку в майбутніх фахівців життєво важливих компетентностей, які дають можливість оперативно реагувати на зміни у професійному середовищі та суспільстві, а також самостійно оволодівати професійними вміннями впродовж життя.

Дослідження проблем підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців свідчить, що ці питання були предметом уваги таких учених, як: А. Андрєєв, Л. Барановська, Н. Бібік, П. Беспалов, В. Бобрицька, Н. Булгакова, І. Зязюн, І. Зимня, В. Кремень, Н. Ладогубець, Е. Лузік, В. Луговий, О. Локшина, Н. Ничкало, О. Пометун, В. Радкевич, С. Сисоєва, В. Ягупов. Наукові аспекти професійної самоосвіти, самовиховання, залишаючись актуальними в усі часи, порушувалися Д. Аткінсоном, Н. Брюхановою, Н. Кічук, М. Князєвою, Г. Коджаспіровою, Е. Лузік, О. Ножовніком, П. Осиповим, Н. Тализіною та ін.

Аналіз наукових праць з питань самоосвіти дозволив виділити провідні аспекти наукових досліджень з цього напряму: визначення сутності, функцій, особливостей самоосвіти, її місця в професійній діяльності (В. Бондар, А. Громцева, В. Давидов, О. Савченко, Г. Сухобська та ін.); концептуальне обґрунтування самоосвітньої діяльності (А. Айзенберг, А. Громцева, М. Скаткін, О. Шукліна та ін.); виявлення шляхів та засобів формування потреби в самоосвіті (В. Буряк, Т. Климова, В. Петерс, І. Редковець та ін.) тощо. У дисертаційних дослідженнях також розглядаються різні аспекти самоосвіти, зокрема: формування самоосвітньої компетентності студентів (Т. Землінська, Е. Чеботарьова, Е. Фоміна та ін.); основи формування самоосвітньої діяльності студента в умовах компетентнісного підходу, багаторівневої вищої освіти (М. Балікаєва, О. Ножовнік та ін.); розвиток самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів (далі ВТНЗ) засобами інформаційних технологій (О. Карпова, А. Самойлов та ін.).

Теоретико-методологічним та методичним засадам формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців були присвячені роботи С. Заскалєти, О. Коваленко, В. Логвиненко, Е. Фоміної. Водночас виявлено, що більшість згаданих вище досліджень присвячено формуванню самоосвітньої компетентності викладачів, економістів, державних службовців, спеціалістів сфери туризму, військової галузі та деяких інших сфер, однак поза увагою вчених залишилися наукові аспекти формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Таким чином, не зважаючи на значну увагу науковців до питань самоосвіти студентів, було виявлено низку суперечностей між: чинною системою підготовки майбутніх інженерів-будівельників та необхідністю її вдосконалення на основі орієнтації на розвиток особистості інженера-будівельника з метою формування самоосвітньої компетентності; вмотивованістю майбутніх інженерів-будівельників щодо опанування самоосвітою і самовдосконаленням та відсутністю таких умінь; потребою пріоритетного впровадження інноваційних технологій навчання та чинною системою здебільшого застосування традиційних форм і методів навчання; необхідністю актуалізації студентами перспектив власного професійного розвитку на основі формування самоосвітньої компетентності та несформованими вміннями майбутніх інженерів-будівельників визначати нові професійні цілі.

Актуальність окресленої проблеми, важливість розв’язання наявних суперечностей, недостатня теоретична і методична розробленість і нагальна потреба у виробленні практичних механізмів підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів до самоосвітньої діяльності зумовили вибір теми дослідження: «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету «Інноваційні технології оцінювання успішності виконавських умінь студентів» (№ 72А/12.02.02 на 2010-2012 р.) та «Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісної парадигми освіти у ВТНЗ» (№ 24/12.02.02 на 2012-2014 рр.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 3 від 13 березня 2013 року) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН в Україні (протокол № 4 від 23 квітня 2013 року).



Мета дослідження – визначити, обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, розробити модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та перевірити її ефективність.

Відповідно до поставленої мети сформульовано завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретико-методологічних аспектів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників з урахуванням особливостей їхньої професійної діяльності в сучасних умовах.

2. Дослідити формування самоосвітньої компетентності як сучасну педагогічну проблему та розкрити поняттєво-категорійний апарат дослідження.

3. Визначити та обґрунтувати сукупність організаційно-педагогічних умов, що впливають на ефективність формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

4. Визначити критерії, показники, схарактеризувати рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі вивчення дисциплін професійного циклу в умовах англомовного проекту.

5. Розробити структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та довести її ефективність у процесі вивчення дисциплін професійного циклу.

6. Розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників через впровадження у навчальний процес дидактичного комплексу “Professional English. Language of Design”.



Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників в авіаційному університеті.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс взаємопов’язаних методів:

- теоретичні: аналіз офіційних нормативних документів, наукової педагогічної, психологічної і спеціальної літератури; загальних і спеціальних праць із педагогіки та психології; порівняння, зіставлення – з метою вивчення та узагальнення стану дослідженості проблеми, визначення напрямів, предмета, мети й завдань дослідження;

- моделювання – для розробки структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки;

- емпіричні: тестування, анкетування, спостереження за учасниками педагогічного процесу, бесіди; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) – для одержання даних про стан і результати дослідження у процесі реалізації організаційно-педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників;

- математичної статистики – для наукового опису і систематизації отриманих даних, виявлення кількісної залежності між досліджуваними явищами, аналізу й узагальнення отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що

вперше
:

визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки (розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення; розробка і використання комплексу тренінгових занять для майбутніх інженерів-будівельників на основі аксіологічного підходу; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів технологіями проблемного навчання та засобами інформаційно-комунікаційними технологіями (далі ІКТ); застосування різних форм самоосвіти і самовиховання майбутніх інженерів-будівельників у процесі аудиторної та позааудиторної роботи);

розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки, що базується на системному, компетентнісному, інтегративно-діяльнісному, аксіологічному підходах, містить три взаємопов'язані блоки (методологічно-цільовий, технологічний, діагностично-корегувальний) та відображає формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників на основі впроваджених організаційно-педагогічних умов;

уточнено:

сутність понять: «самоосвіта», «самоосвітня діяльність», «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників», «готовність до самопізнавальної діяльності»;

удосконалено:

- методику формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, що передбачає цілеспрямоване залучення студентів до проблемно-розвивальної, ігрової, тренінгової, проектної технологій навчання в умовах професійної підготовки;

визначено:

- критерії (аксіологічно-мотиваційний, організаційно-процесуальний, операційно-діяльнісний, особистісний), показники та схарактеризовано рівні (репродуктивний, продуктивний, творчий) сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки;

подальшого розвитку набули:

- основні положення професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, основним завданням якої є формування інтегративної готовності до самоосвітньої діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників щодо формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та підручника “Professional English. Language of Design” (дидактичний комплекс), що містить контрольні, рольові, ситуативні тренінги, комунікативні вправи для перевірки рівнів сформованості самоосвітньої компетентності студентів у процесі аудиторної та позааудиторної роботи.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного авіаційного університету (акт впровадження від 11 березня 2015 р.), Київського національного університету будівництва і архітектури (акт впровадження від 11 січня 2016 р.), Запорізького національного технічного університету (акт впровадження від 29 грудня 2015 р.).

Особистий внесок здобувача. У підручнику “Professional English. Language of Design” у співавторстві з О. Шостак для студентів напряму підготовки «Дизайн архітектурного середовища» [204], особистий внесок здобувача полягає у написанні 2-го, 3-го, 6-го, 7-го та 10-го модулів; у статті, написаної у співавторстві з О. Шостак [289], особистий внесок здобувача полягає в розробленні критеріїв оцінки вмінь самоосвітньої діяльності майбутніх інженерів-будівельників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, а саме:

міжнародних: «Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей» (Київ, 2015), «Авіа – 2015» (Київ, 2015), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2014 ), «Українські дослідження з філології» (Франція, 2012), «Проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2012), «Наука та освіта» (Німеччина, 2012), «Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір» (Київ, 2012);

всеукраїнських: «Дидактика: Теорія і практика» (Київ, 2013), «Новітні тенденції навчання іноземної мови за професійним спрямуванням» (Херсон, 2013), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2012), «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (Дніпропетровськ, 2012), «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2012), «Проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2009);

науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2012).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 17 наукових працях, серед яких 15 одноосібні: з них 5 статей, опублікованих у наукових виданнях, затверджених ДАК України; 2 – у наукових виданнях інших країн; 1 – навчальний посібник; 9 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Розділ 1.

Теоретико-методологічні аспекти ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ

ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1. Особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників у контексті сучасних вимог та актуальних суспільних запитів
Динамічні зміни в українському суспільстві, процеси глобалізації, інтеграції та диверсифікації суспільства актуалізували підготовку фахівців інженерної освіти, оскільки саме їм у життєвих реаліях сьогодення належить приймати оптимальні рішення щодо інженерного забезпечення добробуту України.

Сучасний стан організації професійної підготовки у вищих інженерно-будівельних навчальних закладах та можливі шляхи вирішення проблем розкрито в працях українських та зарубіжних вчених, таких як: О. Білик [25], І. Васил’єв [42], О. Гура [68], Н. Ничкало [172], Дж. Равен [220], А. Хуторський [260] та ін. Низка робіт присвячена вивченню психологічних характеристик професійної діяльності інженерів-проектувальників у промисловому і цивільному будівництві (Л. Бобікова [25], Ж. Гілфорд [281], Ю. Тюнников [251] та ін.) та встановленню єдності особистісного і професійного розвитку майбутніх фахівців (В. Андрєєв [6], А. Ашеров [11], Г. Ельнікова [84], О. Попова [202], В. Сериков [231], І. Шайдур [267], Г. Шевченко [268], М. Чобітько [266] та ін.).



Професійна підготовка майбутніх інженерів є соціально-педагогічною системою, що спрямовується на формування ціннісних орієнтирів майбутнього фахівця з метою професійно-особистісного саморозвитку та самовдосконалення. Тому основною вимогою освіти на етапі професійної підготовки бакалаврів є не просто формування в майбутніх інженерів-будівельників навичок однотипної діяльності, а розвиток таких якостей особистості, як самостійність, комунікабельність, соціальна та професійна відповідальність, творчий підхід до справи, вміння постійно вчитися й самовдосконалюватись тощо.

На основі опрацювання нормативної освітньої бази [212, 213, 214, 215, 216, 217] зазначимо, що система національної вищої освіти в Україні передбачає освітньо-кваліфікаційні рівні (бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук) підготовки інженерів-будівельників. Специфіка інженерної діяльності в тому, що, з одного боку, вона є предметно-практичною, її основу складає знання властивостей об'єкта, з яким вона має справу, а з іншого – вона носить соціальний характер, зумовлений розвитком виробничих відносин у суспільстві і суб'єктивним відображенням цих відносин особистістю.

Своєрідність інженерної діяльності в порівнянні з іншими видами людської практики полягає в самоорганізованості, винахідництві, конструюванні, проектуванні, створенні систем, що перетворюють матеріали, енергію, інформацію в більш корисну форму. Знання особливостей інженерної діяльності дає можливість визначити її специфіку через аналіз змісту та розв'язуваних інженером професійних завдань: створення та експлуатації інженерних систем, дослідження, проектування, конструювання, розробки і впровадження нових і модернізації старих технологій, організації обміну науковим і виробничо-технічним досвідом, розвитку прийомів і способів роботи, управління виробництвом [215].

Як зазначалося вище, відповідно до вимог, які висуваються до рівня професійної підготовки фахівців технічного профілю, невід'ємними якостями інженера нового покоління є самоорганізованість, високий інтелект, професійна мобільність, відповідальність за наслідки своєї діяльності, готовність до міжкультурної взаємодії, прагнення до саморозвитку, творча інтуїція. Вважаємо, що майбутнього інженера-будівельника потрібно розглядати як цілісну особистість на фактологічному, теоретичному й рефлексивному рівнях. Фактологічний рівень пов'язаний зі знанням і вмінням орієнтуватися у всій емпіричній базі своєї професії, теоретичний – зі знанням принципів функціонування об'єкта, а рефлексивний – із розумінням походження цих принципів, володінням методологією пізнання й конструювання [170].

У ході професійної підготовки до інженерно-будівельної діяльності у студентів формуються інтегративні та аналітичні здібності, критичне мислення, здатності здійснювати нововведення, здатності контекстуального розуміння інженерних, промислових і міжнародних умов професійної діяльності, здатності до самопізнання і самоосвіти. У нових умовах необхідна нова професійна та соціально психологічна модель інженера-гуманіста, який володіє не тільки глибокими знаннями, але і високим моральним та інтелектуальним потенціалом, гуманістичним ставленням до праці, широким кругозором, почуттям високої відповідальності перед суспільством і народом за свої дії. Образ інженера виступає як сукупність його знань і якостей, що відображають державні та суспільні вимоги до нього не тільки як до професіонала, але і як до особистості, суб'єкту суспільних відносин [78, с. 18]

Враховуючи традиції вітчизняної освіти і тенденції розвитку освіти за кордоном, основою інтеграції знань висуваються гуманітарні знання, що розкривають закономірності розвитку та реалізації особистості у професійній діяльності. Гуманітарні дисципліни формують особистісні риси, необхідні професіоналу в умовах нових ринкових відносин. Крім того, міжнародний досвід показує, що в останні десятиліття зростає роль гуманітарної освіти, збільшується культуроємність знання як основи розвитку особистості. Тільки в процесі вивчення гуманітарних дисциплін студенти засвоюють майбутню професійну діяльність як сукупність фізичних, економічних, соціальних, соціально-психологічних закономірностей і оцінюють корисність, створюваних штучних середовищ з позиції історизму, пріоритету загальнолюдських цінностей, гуманізму, загально цивілізованого підходу. Істотно важливими у зв'язку з цим виступають питання про функції, які виконує інженер у своїй професійній діяльності. Таким чином, однією із важливих особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників є гуманістичне ставленням до праці.

У процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників до самоосвітньої компетентності відбувається цілеспрямований самоаналіз і корегування професійно важливих якостей особистості, підвищується відповідальність за прийняття рішень, формуються вміння прогнозування результатів, вміння вибору оптимальних дій. Аксіологічний розвиток майбутнього інженера-будівельника – це його професійно-ціннісний розвиток як фахівця, особистості і духовно зрілої людини, зростання її самосвідомості. Аксіологія (грец. – цінність і – вчення) – філософська теорія цінностей, що з'ясовує якості й властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольнити потреби, інтереси, запити і бажання людей [80]. Відзначимо, що значний внесок у розвиток ціннісної проблематики зробили В. Андрєєв, О. Єжова, М. Каган, Ю. Пелех, В. Тугарінов та інші. Теоретико-методологічні основи впровадження аксіологічного підходу в освітній процес різних типів навчальних закладів визначені у працях І. Беха, І. Зязюна, В. Огнев’юка, О. Савченко, О. Сухомлинської. Необхідність ціннісного наповнення змісту навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти обґрунтована С. Гончаренком, Н. Ткачовою, Є. Ямбургом та іншими науковцями.

У ВТНЗ інженери-будівельники розвивають здібності науково аналізувати соціально-значущі проблеми та процеси, формують навички використання методів цих наук у різних видах професійної діяльності. У процесі навчання у майбутнього дипломованого інженера-будівельника галузі будівництва розвиваються здібності до переоцінки накопиченого досвіду в умовах розвитку науки і практики, аналізу своїх можливостей, вміння здобувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології. Разом з тим, студентами здійснюється розуміння сутності та значущості своєї майбутньої професії, основних проблем у змісті базових дисциплін, що визначають конкретну галузь майбутньої професійної діяльності, бачення їхнього взаємозв'язку з цілісною системою знань. Основними ознаками професійно-ціннісних орієнтацій є знання моральних правил і норм; відповідальність за обрану професію, здатність до рефлексії та передбачуваною з приводу скоєних дій і вимог, моральних норм.

Важливе місце в структурі професійно-ціннісних орієнтацій займає готовність до самоорганізації в професійній діяльності, до самостійного формулювання своїх моральних обов'язків та їхнє виконання; здійснення самоконтролю і самооцінки.

Аксіологічний зміст навчально-виховного процесу у ВТНЗ здійснюється через різні навчальні дисципліни, кожна з яких представляє собою систему наукових знань як результат інтеграції інформації з соціальними, професійними і особистісними цінностями студента. Аналіз навчально-методичних комплексів показує, що зміст природничих і соціально-гуманітарних дисциплін носить професійно орієнтований характер. Слід зазначити, що саме на основі взаємної інтеграції гуманітарних і технічних наук може розвиватися мислення майбутнього інженера як суб'єкта освіти, необхідне для креативності при вирішенні технічних, технологічних і творчих завдань, для усвідомлення того, що будь-яка технічна розробка, пристрій створюються заради людини і для людини.

У ВТНЗ створюються можливості для того, щоб студент переглядав, розбудовував свої попередні уявлення, засвоював нові знання і знаходив особистісні значення своєї майбутньої професійної діяльності. Таким чином, у процесі професійної підготовки майбутньому інженеру-будівельнику передаються професійно-ціннісні орієнтації, він активно долучається до них.

У формуванні особистості майбутнього фахівця ціннісні орієнтації визначають напрям і рівень активності та суттєво впливають на його професійні якості. Нині інженерне знання займає в системі культури дедалі важливіше місце, натомість реальною стає небезпека відчуження науки і техніки від людини. За своїм змістом інженерне знання ґрунтується на результатах суспільних і природничих наук, органічно включаючи в «переплавленому» вигляді гуманітарне та науково-природниче знання, моральні імперативи, практичний досвід тощо. ВТНЗ стають унікальними навчальними закладами з підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів і водночас своєрідними осередками культурно-просвітницького й інтелектуального розвитку студентів. На підставі цього можна стверджувати, що другою особливістю професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників є залучення їх до професійно-ціннісних орієнтацій – як аксіологічної основі інженерної діяльності.

У контексті сучасних вимог та актуальних суспільних запитів, формування самоосвітньої компетентності майбутнього інженера будівельника неможливе без розвитку його комунікативного потенціалу. З огляду на це однією з особливостей підготовки майбутніх фахівців є формування комунікативної компетентності. Нові серйозні вимоги висуваються до володіння іноземними мовами в обсязі, необхідному для міжособистісного спілкування та користування іноземною літературою та інформацією, знанням міжнародного, ділового та професійного етикету.

Аналіз навчального плану напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» кваліфікації інженера-будівельника, спеціальності 7/8 06010101 «Промислове і цивільне будівництво» Національного авіаційного університету показав, що навчальні дисципліни «Іноземна мова» та «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» включені Міністерством освіти і науки до циклу професійної та практичної підготовки. Детальний аналіз усіх затверджених навчальних програм засвідчив, що найбільш змістовною та найбільш необхідною щодо формування комунікативної компетентності майбутніх інженерів-будівельників є дисципліна «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» (додаток А).

Майбутні фахівці будівельного профілю покликані бути не лише хорошими спеціалістами, а й бездоганно володіти рідною та іноземними мовами, зокрема англійською, що є однією з найвідоміших європейських мов нашого часу. За своєю загальною технічною потужністю вона посідає перше місце. Застосування іноземної мови в багатьох галузях науки і техніки є потребою сучасного суспільства. Саме такі чинники спонукають майбутнього інженера-будівельника до ґрунтовного вивчення англійської мови та фахових дисциплін з метою формування самоосвітньої компетентності у майбутній професійній діяльності. Тому сучасному інженеру-будівельнику необхідне володіння професійною іноземною мовою для реалізації професійних потреб.

Дослідження [1, 3, 24, 36, 97, 120, 176] показали, що за сучасних умов інтеграція фахових дисципліни та іноземної мови у формуванні самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників має велике значення. Саме такі чинники розвивають у майбутнього фахівця необхідні особисті якості до самоосвіти, ознайомлюють студентів із загальнолюдськими цінностями, дають можливість ширше і глибше сприймати навколишній світ, формують у майбутнього інженера-будівельника сучасний світогляд.

У нашому дослідженні ми акцентували увагу на аналізі програм з дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)». Вивчення даних навчальних дисциплін охоплює період I і IV курсів і тому дає змогу інтегрувати зусилля педагогів та оптимізувати процес формування самоосвітньої компетентності майбутнього інженера-будівельника в умовах англомовного проекту.

Аналіз навчальної програми з дисципліни «Іноземна мова», що вивчається на першому курсі, має, перш за все, освітній характер. Студенти знайомляться із стилем студентського життя, його особливостями, що впливає на формування самоосвітнього компонента іншомовної підготовки та розширює комунікативні та інтелектуальні параметри особистих якостей, необхідних для набуття самоосвітньої компетентності. Вивчаючи навчальну дисципліну «Іноземна мова», студент набуває навичок практичного володіння англійською мовою у різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої потребами щоденного спілкування; отримує новітню інформацію з іноземних джерел; розвиває навички оглядового, самостійного інформативно-пошукового та ознайомлюючого читання. Оволодіння цим навчальним курсом формує у студентів навички практичного використання набутих знань під час участі в змодельованих ситуаціях професійної діяльності.

У результаті вивчення дисципліни «Іноземна мова» студенти повинні



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал