Формування потреби в уроках фізичної культури для учнів молодшого шкільного віку думич Оксана, Задорожна Ольга



Скачати 105.38 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір105.38 Kb.
ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ В УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Думич Оксана, Задорожна Ольга

Педагогічний коледж

Львівського національного університету імені Івана Франка

Анотація. У статі розглянуто проблему формування потреби в уроках фізичної культури серед учнів молодшого шкільного віку.

Ключеві слова: мотивація, потреба, інтерес, урок фізичної культури, учні молодшого шкільного віку.

Аннотация. В статье рассмотрена проблема формирования потребности в уроках физической культуры среди учащихся младшего школьного возраста.

Ключевые слова: мотивация, потребность, интерес, урок физической культуры, ученики младщего школьного возраста.

Abstract. The article considers the problem of formation needs in physical education among schoolchildren.

Key words. Motivation, needs, interests, physical education classes, schoolchildren.

Актуальність. Формування потреби у навчанні, зокрема до уроків фізичної культури, набуває особливої актуальності в сучасних умовах.

Однією з найбільш поширеніших проблем шкільного навчання є формування мотивації до навчання. Таким чином, проблема сучасної системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку полягає в комплексному підході, який дозволяє у процесі занять фізичними вправами виховувати фізично і психічно здорову, вольову та морально стійку особистість. Ця проблема розглядається багатьма відомими вченими, серед яких Л. В. Волков, О. Д. Дубогай, Т. Ю. Круцевич, С. Ф. Цвек та інші. Саме вони підняли проблему підвищення в учнів молодшого шкільного віку інтересу до навчання, тобто формування потреби.

У наукових працях О. О. Гужаловського, Т. Ю. Круцевич, Б.Н. Мінаєва, Б.М. Шияна та ін. є й поняття «фізичне виховання» , але вони стверджують, що у цьому процесі необхідно вирішувати три основні завдання – оздоровчі, виховні, та освітні.

Метою нашого дослідження є теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування в учнів початкових класів усвідомленої потреби в систематичних уроках фізичної культури.

Для досягнення мети дослідження ми поставили такі завдання:



  1. Узагальнити літературні джерела із зазначеної проблематики;

  2. Теоретично обґрунтувати мотиваційно-цілісне відношення до фізичної культури;

  3. Визначити мотиви, що викликають інтерес до уроків фізичної культури у молодших школярів;

  4. Експерементально обґрунтувати ефективність форм і засобів, що сприяють формуванню потреби в уроках фізичної культури молодших школярів;

  5. Сформувати висновки і практичні рекомендації.

Методи дослідження:

  1. Аналіз літературних джерел;

  2. Анкетування;

  3. Метод математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення.

Інтерес школярів до фізичної культури належить до мотиваційної сфери особистості. Значна кількість досліджень присвячена вивченню формування здорового способу життя.

Поряд з питаннями формування в учнів мотивації до навчання, також необхідно вирішувати питання формування потреби у самостійних і систематичних заняттях фізичною культурою на базі теоретичних знань про здоровий спосіб життя. Придбання даних знань сприяє зміні ставлення учнів до уроків фізичної культури, спонукаючи стати сильними, та фізично розвиненими.

Мотивація є однією із фундаментальних проблем як вітчизняної, так і зарубіжної психології, а отже, і педагогіки. В загальному розумінні, як вважає Шиян Б. М., мотив – це те, що визначає, стимулює, побуджує людину до здійснення певної дії. Мотивацію можна визначити, з одного боку, як складну, багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки емоції, цінності і таке подібне, з іншого боку, треба пам’ятати, що в полі мотивованої діяльності завжди домінують певні мотиви. [7, с.265].

За даними Т. Ю. Круцевич, в початкових класах інтерес до занять фізкультурою у школярів, як правило, недиференційований: їм подобається все; що вони старші, то частіше починає виявлятися інтерес до якогось одного розділу навчальної програми (в середніх класах – до спортивних ігор, в старших класах – до легкої атлетики, лижного спорту, спортивних ігор). Поступово інтереси школярів починають вступати в суперечність з навчальною програмою, згідно з якою вони повинні займатися і тим, що їм не завжди подобається. Це є однією з причин охолодження багатьох школярів до занять фізкультурою в школі. Особливістю мотивації більшості школярів молодших класів є беззаперечне виконання вимог вчителя. [4, с.351].

Мотиви занять фізичною культурою умовно ділять на загальні та конкретні, що не виключає їх співіснування. До перших можна віднести бажання школяра займатися фізичною культурою взагалі, чим саме – йому байдуже. До других можна віднести бажання займатися улюбленим видом спорту, певними вправами. У початкових класах майже всі учні віддають перевагу іграм. З часом інтереси стають більш диференційованим: одним подобається гімнастика, іншим –легка атлетика, третім – вільна боротьба[1, с.134].

Психологічні і фізичні якості взаємозв'язані й інтегровані в єдиній особистості, ядром якої служить мотиваційно-потребнісна сфера, що є складною взаємозв'язаною системою прагнення і спонукання. Однією з життєво-важливих потреб дітей 6-10 років є потреба в русі, фізичному навантаженні, іграх і розвагах, обумовлена змінами фізичної і психічної конституції дітей. Високу рухову активність більшості молодших школярів визначає рівень фізичного «Я».

Розвиток фізичного «Я» розуміється як вдосконалення фізичних якостей особистості. Діти постійно створюють ситуації, за яких можна було б порівнювати свої і чужі результати, задовольняючи потребу в досягненні успіху, визнанні своєї значущості серед однолітків [2, с.216].

В молодших школярів емоції відіграють домінуючу роль в загальній структурі діяльності. Формування емоцій в учнів молодшого шкільного віку обумовлено ускладненням пізнавальної діяльності і трансформацією мотиваційної сфери. В основі навчальної мотивації молодшого школяра лежить інтерес до очікування нового. Саме інтерес як емоційне переживання пізнавальної потреби стає основою внутрішньої мотивації навчальної діяльності. [5, с.96].

Оптимізація педагогічних умов навчання у фізичній культурі може виявитися найвагомішим резервом в справі залучення і формування стійкого інтересу до уроків фізичною культурою. Це приведе до зміцнення здоров'я дітей і підлітків, поліпшить їх фізичний розвиток, підготує до трудової діяльності і виховає здорову звичку до самостійних занять фізичною культурою протягом всього життя [3, с.78].

Необхідність дослідження педагогічних умов навчання фізичної культури учнів початкових класів враховує такі компоненти: методи навчання, принципи навчання, форми навчання, прийоми навчання, засоби навчання, навчально-методичне забезпечення, матеріально-технічне забезпечення, теоретичні знання, індивідуальний підхід, контроль та самоконтроль.

Значення уроку фізичної культури полягає в систематичному здійсненні взаємопов'язаних оздоровчих, освітніх і виховних завдань, виконання яких забезпечує фізичний розвиток, зміцнення здоров'я. [6, с.56]. 



Прагнучи до забезпечення високого освітнього, оздоровчого і виховного ефекту, вчитель повинен уважно стежити за індивідуальними реакціями кожного учня на фізичне навантаження, залежно від них добирати вправи, визначати інтенсивність і тривалість їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку і його характер. Належні навантаження викликають позитивні емоційні переживання учнів, інтерес до занять і задоволення ними, допомагають учителю спрямовувати їх на подальше фізичне самовдосконалення.  [7, с.48].

Головним компонентом у структурі навчальної діяльності з фізичного виховання є мотивація. Її можна визначити як складну багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності, тощо. У загальному розумінні мотив – це те, що стимулює людину до певної дії.

Одним із основних компонентів мотивації є інтерес. Необхідною умовою формування інтересу до занять фізичною культурою є надання учням можливості показати свої здібності. Чим активнішими є методи навчання, тим легше зацікавити школярів. Необхідно працювати так, щоб дитина знаходила задоволення від навчання, зростала як особистість . Цікавою є та робота, яка вимагає постійного напруження. Легкий матеріал не викликає інтересу. Подолання труднощів навчально-тренувальної діяльності – важлива умова виникнення інтересу до неї. Проте трудність навчального матеріалу приводить до підвищення інтересу лише тоді, коли ця трудність посильна і її можна подолати. У протилежному випадку інтерес швидко зникає. Важливою передумовою виникнення інтересу є новизна навчального матеріалу [7, с.266].

В сучасних умовах у навчальний процес необхідно впроваджувати сучасні ефективні методи організації навчання учнів, підвищувати емоційність викладання шляхом використання музичного супроводу, ігрових та змагальних елементів, мультимедійних засобів навчання, інноваційних технологій.

Проблема формування у молодших школярів потреби в уроках фізичної культури може розглядатися як окрема педагогічна проблема. Але шляхи вирішення цієї проблеми перебувають у тісному зв’язку з вирішенням основних завдань фізичного виховання як педагогічного процесу. У цьому аспекті вона тісно переплітається із завданнями формування світогляду спеціальних фізкультурних знань нових рухових умінь, навичок і морального виховання. Водночас процес фізичного виховання має свою специфіку, яка визначається переважаючим впливом на рухові якості людини безпосереднім створенням оздоровчого ефекту. На сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи продовжується пошук шляхів щодо вдосконалення як навчально-виховного процесу загалом, так і шляхів вирішення окремих його завдань, зокрема потреби до уроків фізичної культури.

Для визначення потреби в уроках фізичної культури для учнів молодшого шкільного віку ми провели анкетування. Загалом було опрацьовано 72 анкети учнів других класів. Під час опрацювання відповідей встановлено, що 76% учнів вважають, що уроки фізичної культури допомагають їм у зміцнені здоров'я, а 24% учнів вважають протилежне. Окрім цього учням було запропоновано визначити, яке місце займає урок фізичної культури серед інших уроків. При розрахунках 62% учнів вважають, що фізична культура має бути на першому місці серед інших уроків, а 48% учнів відзначили інші предмети.

На питання «для чого вони відвідують уроки фізичної культури» 22% респондентів відповіли, що хочуть бути сильними; 29% – бути здоровими; 10% – щоб отримувати хороші оцінки від вчителів; 19% – щоб побігати і пограти; 10% – навчитися нових ігор і вправ. Виходячи з результатів опитування, більшість учнів молодшого шкільного віку відвідують уроки фізичної культури з метою бути сильними та здоровими.

Вчитель на уроках ставить перед учнями певні завдання які потрібно виконати на протязі уроку 60% дітей їх виконують; 24% виконують але не завжди і тільки 16% їх взагалі не хочуть виконувати. Потрібно дітей зацікавлювати різними завданнями, вправами, іграми, щоб вони охоче відвідувати уроки фізичної культури. На питання «Чи загалом учням подобаються завдання на уроках фізичної культури» 82 % опитаних учнів відповіли, що завдання, які пропонує вчитель протягом уроку їм подобаються, а 10% учнів відповіли що не завжди ці завдання цікавлять їх; 8% учням взагалі завдання не подобаються.

У ході дослідження ми виявили, що вчителі фізичного виховання не надають учням належної теоретичної інформації. Для перевірки цього факту запропонували в анкеті таке запитання і виявили, що 32% учнів отримують належну інформацію; 10% – іноді; і 42% – не отримують належної теоретичної інформації. Це може свідчити про неналежне ставлення вчителів до уроків фізичної культури, що суттєво зменшує мотивацію потреби в уроках фізичної культури серед учнів молодшого шкільного віку.


Висновки.

Серед основних педагогічних умов, що дозволяють одержати якнайкращі результати у процесі формування у молодших школярів потреби в уроках фізичної культури можна виділити:

- здійснення роботи з формування у молодших школярів позитивного відношення до уроків фізичної культури;

- посилення уваги до теоретичного компоненту змісту фізичної освіти;

- використовування активних організаційних форм і методів навчання;

- формування у молодших школярів потреби в систематичних заняттях фізичною культурою з урахуванням їх індивідуальних і вікових особливостей;



- забезпечення уроків з фізичної культури відповідним навчально-методичним і матеріально-технічним оснащенням.

Список використаної літератури.

  1. Волков Л., Голуб В., Коханець П., Молодший шкільний вік. Виховна спрямованість занять фізичною культурою і спортом. – «Освіта України». –К. 2008. –164с.

  2. Габишев А. П. Формування мотивів фізичної активності у школярів на уроках фізичної культури. Збірник тез, доповідей на республіканській науково-практичній конференції . – 2010. – 365с.

  3. Ільїн Є.П. Мотив і мотивація С-П., 2000р. – 95с.

  4. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання / Том 1, – К., 2008. – 391с.

  5. Маркова А.К.,Орлов О.Б., Фрідман Л.М. Мотивації навчання і її виховання у школярів 2009р. – 368с.

  6. Плахтій П.Д. , Фізичні основи фізичного виховання школярів: Навчальний посібник. – Кам'янець Подільський: видавець М.І. Мошок (агентство «Медобори»), 2001 – 238с.

  7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001. – Ч. 1 - 289с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал