Формування політичної культури – визначальний чинник становлення демократичної держави



Скачати 48.42 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації01.06.2017
Розмір48.42 Kb.

1
Формування
політичної культури – визначальний чинник
становлення
демократичної держави
У продовж тринадцяти років після встановлення незалежності в Україні активно проголошуються демократичні принципи, докладаються зусилля для перевлаштування політичної системи відповідно до цих принципів. Між тим ефективність прогресивних перетворень безпосередньо пов’язана ще й зі зміцненням демократичної політичної культури громадян.
Розвиток українського суспільства на сучасному етапі призвів до стрімкого зростання політичної активності громадян, їх спільнот та об’єднань, підвищення ролі різних суспільно-політичних інституцій у житті держави.
Демократизація суспільного життя призводить до втягнення у вирішення проблем суспільства все більш широких мас населення, що в свою чергу породжує потребу в регулюванні цієї участі, уникненні негативних її наслідків.
Одночасно виникає необхідність в забезпеченні прогнозування політичного життя, процесів, які при цьому відбуваються, забезпеченні кваліфікованого аналізу та вирішення політичних дилем, які виникають у суспільстві на сучасному етапі. Водночас, наявна гостра потреба в науковому обґрунтуванні політичних рішень, які розробляються та приймаються органами державної влади та самоврядування, іншими державними структурами.
Наукове обґрунтування рішень, які приймаються, має сприяти уникненню конфліктів у суспільстві, формуванню суспільного миру та спокою.
У країнах розвиненої демократії функціонує історично і культурно сформована впродовж століть система здійснення загального народовладдя.
Вона спирається на відповідне національне законодавство, урядову політику й діяльність місцевих органів влади й самоврядування і, головне, передбачає належний рівень культури учасників політичного процесу. В Україні ж досі відсутня практика систематичного формування політичної культури, яка б відповідала демократичному стану суспільства та була одним із чинників його становлення.
Для розвитку української держави на сучасному етапі характерною є тенденція посилення інтеграції держави до міжнародного життя, зростання ступеню участі держави, її різних інститутів, установ та громадян у міжнародному житті. Одним із провідних напрямків розвитку України на сучасному етапі проголошено курс на євроінтеграцію, що веде до
інтенсифікації міжнародних відносин, участі в них значної кількості громадян
України та різноманітних українських організацій та установ.
Таким чином, потреба в підготовці кадрів вищої кваліфікації в галузі політичних наук є вельми актуальною. Досить гостра потреба в таких кадрах
існує в галузі вищої освіти (незалежно від спеціальності, за якою здійснюється підготовка студентів).
Політична
освіта це практика систематичного поширення і засвоєння громадянами знань про їхні права, свободи та механізми їх здійснення, про шляхи розв’язання проблем суспільного життя, політичну систему й інститути публічного урядування, процедури їхнього функціонування і способи впливу на них, що має наслідком компетентну участь громадян у суспільному житті.

2
Різновидом політичної освіти є політичне інформування, спрямоване на пересічних громадян і покликане надати їм необхідне знання про існуючі суспільні проблеми та способи їх розв’язання, вміння брати участь у такому розв’язанні й мотивувати до цього.
Самостійною ланкою політичної освіти є навчання тих, хто здійснює професійне керування процесами суспільно-політичного життя – державних службовців та політиків, що виборюють право визначально впливати на розв’язання проблем громадян і нації. У цьому разі йдеться про політичну просвіту та її різновид – політичне навчання.
Зрештою, складовою політичної освіти
є академічне навчання, здійснюване у вищих навчальних закладах і спрямоване на підготовку фахівців у галузі політичної науки та її викладання.
Споживачами політичної освіти, тими, для кого вона здійснюється в суспільстві, є: а) громадяни різних вікових категорій, які потребують політичних знань для участі в житті громад, у діяльності неурядових організацій; б) політики, партійні активісти, громадські діячі, як такі, що прагнуть відігравати визначальну роль у політичних процесах, в ухваленні законів і визначенні норм суспільного життя, у розв’язанні суспільних проблем; в) державні службовці – посадові особи, що безпосередньо причетні до реалізації політичних рішень, адміністрування і здійснення суспільної політики; г) працівники органів охорони порядку та військовослужбовці; д) науковці, що здобувають нові знання про політику, розробляють методики політичного навчання і просвіти.
На сьогоднішній день кількість спеціалістів вищої кваліфікації, які мають диплом зі спеціальності «політологія» в усіх зазначених сегментах ринку праці
є досить незначною, не відповідає потребі та не забезпечує належного наукового рівня діяльності державних та інших установ, засобів масової
інформації тощо.
Кафедри політології та міжнародної інформації Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» покликані готувати спеціалістів за напрямом «Політичні науки» для різних державних та інших установ та організацій. Різні ланки державного апарату, наукові та навчальні установи та заклади, інші організації нині потребують значної кількості кадрів даного профілю.
На сучасному етапі розвитку власної державності України постає нагальна потреба підготовки спеціалістів у галузі політології міжнародних відносин, так як наша держава вийшла на якісно новий рівень історичного розвитку, що потребує висококваліфікованих фахівців нової генерації. Дана потреба базується на таких положеннях:

процес глобалізації як принцип, закономірність і фактор у міжнародних відносинах;

інтернаціоналізація інтеграційної стратегічної мети України як новий напрямок зовнішньополітичної діяльності, заявленої
Президентом та

3
закріпленої в документах, та потреба в нових науково-політичних кадрах для її реалізації;

процес політичної реформи, що вимагає молодих наукових кадрів у галузі міжнародних відносин для вироблення нової власної української моделі, адаптованої до стандартів ЄС;

зміна суб’єктної конфігурації учасників міжнародного процесу в результаті територіально-адміністративної реформи, зростання ролі регіонального управління (область, місто) по аналізу зовнішніх зв’язків;

зростання ролі сучасних інформаційних технологій (ЗМІ, Інтернет) і формування якісної інформаційної продукції для розвитку в цілому;

надбання Україною нового геополітичного статусу, як лідера на пострадянському просторі, необхідність концептуального обґрунтування даного статусу фахівцями регіонального напрямку;

зростання ролі зовнішньоекономічної політики та завоювання у світі свого місця, отримання власної частки «світового пирога»;

становлення
інформаційного суспільства, зовнішньополітична діяльність як інформаційний процес, державне управління як інформаційний феномен активності українського народу;

формування громадянського суспільства як фактору недержавного спілкування і розвитку міжнародних відносин на недержавному рівні, актуальність моніторингу ЗМІ;

географічне розташування України як транзитної держави, що має спільні кордони з шістьма державами, що створює певні переваги і певні потреби у міжнародних відносинах;

вирішення завдання оновлення державного політичного управління та вироблення нових напрямків зовнішньої політики;

розвиток демократичного суспільства та його тісний зв'язок з принципом надання рівних прав та можливостей для реалізації своєї соціальної значущості осіб із особливими потребами як наукових висококваліфікованих фахівців-аналітиків.
Фахівці вищої кваліфікації зі спеціальності «Політологія міжнародних відносин» можуть використовуватись у:
- аналітичних службах державних структур;
- адміністрації всіх рівнів;
- корпораціях та приватних фірмах із зовнішньоекономічним напрямом діяльності;
- міжнародних благодійних фондах;
- приватних аналітичних інститутах та центрах;
- міських центрах зайнятості;
- видавництвах, редакціях періодичних видань;
- вищих навчальних закладах ІІ-IV рівнів акредитації викладачами науково-політичного блоку.
Мета
політичної освіти полягає у підвищенні рівня політичної культури громадян України, коли люди добре розуміють головні ідеї та принципи демократії, здатні самостійно діяти для захисту власних прав та інтересів,
інтересів своїх громад. Політична освіта – це своєрідний тренінг із

4
громадянськості, школа, де людей навчають жити спільно, громадою. Вона має сприяти:
- поширенню правила, відповідно до якого будь-яку суспільну проблему належить розв’язувати лише шляхом взаємної згоди й поваги до інтересів усіх, а не через домінування інтересів окремих осіб;
- формуванню звички до діалогу як сутнісної складової демократичної політичної культури;
- укоріненню цінностей відкритого й справедливого суспільства, поважанню принципів і правил суспільного життя;
- підвищенню політичної відповідальності громадських і державних діячів.
Університет «Україна» запрошує всіх бажаючих, кому не байдуже політичне майбутнє України, хто бажає поповнити або отримати політичну освіту задля якісного виконання своїх обов’язків, що сприятиме політичному
іміджу владних структур, прийти до нас.
Потужний науково-педагогічний потенціал кафедр університету докладе максимум зусиль для реалізації програми правової освіти населення, а саме тих, хто стоїть за кермом політичного життя в Україні.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал