Формування патріотизму у підростаючого покоління – одне з основних завдань на уроках історії України



Скачати 114.27 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір114.27 Kb.


УДК 37.035.6

Формування патріотизму у підростаючого покоління – одне з основних завдань на уроках історії України.

Світлана Козловська, вчитель історії.

Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області


У статті автором визначено основні напрями патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, подано сутність і завдання патріотичного виховання.

Ключові слова: патріотичне виховання, учні загальноосвітніх навчальних закладів.

In the article the author analyzes the main directions of Patriotic education of students of secondary schools, presented the essence and tasks of Patriotic education.



Keywords: Patriotic education, students of secondary schools.

Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління як ніколи є актуальним в наш час. Патріотизм є могутньою і непереможною духовною силою кожного народу.

Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні, потребують вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів. Виховання патріотизму в сучасній школі має величезне значення, оскільки мова йде про долю нинішніх та прийдешніх поколінь. Учні повинні не тільки опанувати належний об'єм знань, а й стати зрілими духовно та інтелектуально. Формування патріотизму постає як одне з основних завдань на уроках історії України.

Вихованню у молодого покоління патріотизму надавали першочергового значення В.Сухомлинський, К.Ушинський, С.Русова, Г.Ващенко, Г.Сковорода та ін. Проблему формування в учнів патріотичних почуттів, національної самосвідомості розглядали в контексті загального процесу виховання молодого покоління українські дослідники Т.Бондаренко, В.Борисов, О.Вишневський, О.Коркишко, В.Кузь та ін.

Проблема визначення засобів формування патріотичної свідомості об'єкта навчання шляхом впровадження активних методів навчання розглядається українськими дослідниками: Гонським В., Гнатюком В., Ігнатенко П., Качур М., Чорною К., Фещенко Т. та іншими.

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:

• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;

• наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

• розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;

• програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;

• методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків із рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою [6].

Навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві [1].

Патріотичне виховання - це основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Суть патріотизму розкривається в умінні жити інтересами свого народу, власної держави. Виховувати в дитині патріота - означає навчати її жити заради Вітчизни.

Сучасна школа - це серце та розум суспільства, центр виховання людини майбутнього. Школа - унікальне творіння людства, простір буття дитини, в якому вона повинна мати можливість повноцінно жити. У наш час стало зрозуміло, що освітою та вихованням треба займатися з раннього дитинства, саме в школі, коли дитина тільки починає формуватися як особистість [5].

Багато завдань стоїть перед сучасною школою - це навчання та виховання підростаючого покоління, виховання творчої особистості в умовах розвитку української державності, громадянина - патріота України; виховання у школярів загальнолюдських моральних цінностей, правової культури, здорового способу життя. Школа в Україні зараз переживає ґрунтовне реформування, яке має відображення в оновленні стандартів змісту національних та загальноєвропейських компонентів з урахуванням тенденції європейського і світового розвитку [7].

Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні факти про героїчні бойові та трудові будні українського народу.

Вчитель на уроці ставить за мету формування патріотичних почуттів підлітків унаслідок росту самосвідомості через розвиток логічного та критичного мислення шляхом включення в соціальні процеси. Завданнями патріотичного виховання є досягнення ефекту поєднання реалізації виховних освітніх завдань з набуттям основних предметно-історичних компетентностей.

Основні завдання національно-патріотичного виховання:


  • розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;

  • утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;

  • створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного, так і місцевого значення;

  • виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умова для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;

  • розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки, історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;

  • формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп [1].

Виховним потенціалом для організації ефективного патріотичного виховання на уроках історії у вирішенні стратегічних суспільних завдань (підготовки учнів як майбутніх громадян вільного демократичного суспільства та патріотів своєї країни) є:

  • громадянознавчий зміст (політичні, правові знання, знання основних соціально-економічних процесів у суспільстві, основних історичних і культурних досягнень України і світової цивілізації тощо);

  • виховні можливості уроків історії, на яких відбувається формування базових цінностей громадянського суспільства, утверджується діяльнісний аспект навчально-виховного процесу;

  • активні та інтерактивні методики, що сприяють формуванню навчальних і громадянських умінь і навичок учнів, умінь і ціннісних орієнтацій учнів як патріотів своєї Батьківщини [6].

Для цілісної реалізації мети та завдань патріотичного виховання учнів спрямовувати організацію навчально-виховної діяльності школярів на:

– забезпечення максимального використання виховного потенціалу шкільного курсу історії через персоналізацію навчальних курсів, вивчення історії повсякденності народів України;

– організацію краєзнавчої пошуково-дослідницької роботи для забезпечення духовної єдності поколінь, прищеплення кращих моральних чеснот української нації (працелюбності, прагнення до свободи та справедливості, готовності до захисту Батьківщини) [6].

Здійснюючи патріотичне виховання на уроках історії України, учитель має формулювати виховну мету уроку максимально конкретно й зрозуміло.

Для того, щоб спрямувати хід уроку у напрямі патріотичного виховання учнів, необхідно дотримуватися такого загального алгоритму діяльності:

– сформулювати ключові проблемні питання патріотично- громадянознавчого змісту, навколо яких можна організувати обговорення на уроці;

– сформулювати завдання уроку (результати, які очікує отримати вчитель) з патріотичного виховання та вирішити, якими методами краще скористатись у цьому випадку[6].

Вершиною патріотичного виховання є усвідомлення себе громадянином України.

Тому основними напрямами патріотичного виховання на уроках історії є:


  • ставлення до держави (державо-патріотичне виховання, орієнтоване на соціальні інтереси, патріотизм, почуття відданості);

  • ставлення до суспільства (громадянське виховання, орієнтоване на виховання соціальних якостей особистості – громадянськості, поваги до закону, соціальної активності і відповідальності);

  • ставлення до культури (повага до культурних цінностей і досягнень, виховання духовності, національної самобутності);

  • ставлення до своєї особистості як унікальної цінності [1].

На уроках історії необхідно допомогти учням засвоїти історичний матеріал. Історія, як навчальний предмет, переслідує мету наукового подання матеріалу, тобто такого, який забезпечує пізнання учнями соціальної дійсності.

Істина завжди розуміється однаково. Це твердження, яке відповідає реальному стану речей. Одночасно із засвоєнням знань, формуванням умінь та навичок відбувається і виховний процес на уроці.

Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів передбачає виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Вчителю надані широкі можливості для формування громадянської та національної свідомості молоді. Благодатними в цьому напрямку є багато тем з програмного курсу історії України. Наприклад, теми, які вивчаються у 8 класі.

Ці уроки є надзвичайно емоційними, хвилюючими. Тут є можливість розкрити таку людську якість, як самопожертва в ім’я держави та нації.

При здійсненні складного процесу патріотичного виховання необхідно використовувати проблемні задачі. Проблемні задачі розвивають вміння мислити творчо та критично. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх слабкі та сильні сторони. Мислення проявляється у відображенні навколишнього світу. Учень, який вміє мислити, розглядає різні точки зору та доходить до власного висновку. У процесі навчання учні розвивають історичне мислення [9]. Пізнавши закономірності історичного розвитку, молодь зможе гідно реалізувати себе в житті, досягти поставлених цілей, стати носієм національної свідомості, вихованим на загальнолюдських та національних цінностях. Наприклад, при вивченні теми «Українські землі в ХVІ ст.» можна розв’язати наступну проблемну задачу: «Існує точка зору, що в Запорізькій Січі була не демократія, а охлократія (влада натовпу), яка перешкоджала утвердженню ідеї державності. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Свою відповідь обґрунтуйте» [9].

Вивчаючи тему «Українські землі в 60-80-х роках ХVІІ ст.» вчитель може запропонувати й інші проблемні задачі. Як от:



  • Складіть ланцюжок подій, що відображають причинно-наслідковий зв'язок між двома історичними процесами:

1.Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

2. Руїна.

Поясніть, чому українцям не вдалося досягти згоди. Як можна було уникнути Руїни? Чи було це можливим у тих історичних умовах?


  • Правильно чи помилково стверджувати, що в ході Національно-визвольної війни зародилась ідея української державності? Які історичні факти свідчать на користь цієї точки зору, а які їй суперечать? [9].

Історія України, її державності - це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності й боротьби за державу як окремих діячів, так і цілого українського народу популяризуємо національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.

Вивчаючи тему «Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний», ставлю мету – сприяти осмисленню ролі особи в історії, відповідальності за власні дії. Доречним є завдання: «Внесок гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного в розвиток України можна визначити рядом дієслів. Доповніть їх іменниками та прикметниками.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний:

Завершив…

Здійснив…

Переміг…

Упорядкував…

Відстоював…

Зміцнив…


Уславився…[4].

Учнівська молодь на уроках висловлює ставлення до історичних діячів, характеризує та оцінює діяльність П.Могили, князя В.-К.Острозького, Б.Хмельницького, П.Дорошенка, І. Мазепу, П.Орлика, П.Калнишевського та інших історичних постатей, формує думку про доленосні події доби. Учні отримують завдання на уроці з ключовим запитання «У чому ви вбачаєте внесок вищеназваного діяча в історію України?». Даючи відповідь на запитання, учні готують повідомлення, реферати, доповіді, проекти, презентації, складають історичний портрет, пишуть про видатних борців за українську державність есе або статтю до енциклопедії, з якими вони виступають на уроках.

При засвоєнні матеріалу учні ставлять запитання, дискутують. Це означає, що учням не байдужі факти про боротьбу за українську державність, вони сповнюються впевненістю у собі. Такі завдання створюють широкі можливості для формування громадянської та національної свідомості молоді. Виховне значення має матеріал про історичні постаті, їхнє життя і боротьбу за свободу народу, готовність боротися за волю, віру, честь і славу України.

Таким чином, на уроках історії відбувається виховання учнів на гуманістичних цінностях та історичних традиціях. За В.О. Сухомлинським, патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується[8].

Навчання на уроках історії спрямовує на творчий саморозвиток особистості учня, розвиває чуттєво-емоційні здібності, такі необхідні для формування гідного громадянина своєї держави.
Висновки. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності. На уроках історії України виховується громадянин, який буде діяти і мислити, постане активним перетворювачем життя. Кожен вчитель історії ставить за мету виховувати учнів патріотами свого краю, своєї землі – патріотами Батьківщини, засівати зерна любові, поваги до отчого дому, до рідної землі, до України-неньки.

Література.



  1. Концепція національно-патріотичного виховання. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichne-vikhovannja.html

  2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Наказ МОН України від 31.10.2011 №1243 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua. – Назва з екрана. – Мова укр. (дата звернення: 24.09.2014).

  3. Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році/ Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua – Назва з екрана. – Мова укр. (дата звернення: 24.09.2014).

  4. Гісем О.В. Історія України. 8 клас: розробки уроків.-Х.:Веста:Вид-во «Ранок»,2008.-320с.

  5. Куріленко Н. І. Правове і патріотичне виховання учнівської молоді на уроках суспільствознавчих дисциплін. [Електронний ресурс] // – Режим доступу:http://www.rusnauka.com/10_NPE_2009/Pedagogica/44245.doc.htm

  6. Методичні рекомендації «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання в навчальних закладах Миколаївської області» [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://osvita-mk.org.ua/ – Назва з екрана. – Мова укр. (дата звернення: 27.11.2014).

  7. Нетрадиційні уроки з основ правознавства. /Укладач Н.В. Томашевська.- Харків: ТОРСІНГПЛЮС, 2008.- 224с.

  8. Сухомлинський В.О. Як виховувати справжню Людину // Вибр. твори: В 5-ти. – К: Рад. школа, 1976-Т.2 – с. !58-416

  9. Терно С., Хінєва А. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9-го класів./ Терно С. // Історія України. – 2013. – № 9(793) –Вкладка.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал