Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді



Сторінка3/6
Дата конвертації11.12.2016
Розмір1.58 Mb.
1   2   3   4   5   6


Програма проведення занять з теми 1

«Феномен людини»

Заняття 1 (2 академічні години)

  1. Вступна частина. Вправа на знайомство «Мій портрет». Визначення очікувань. Прийняття правил роботи групи: Вправа «Давайте дружити».

  2. Основна частина:

Вправа «Людина — це…».

Інформаційне повідомлення «Феномен людини».

Групове обговорення «Що є цінного в житті молодої людини».

Вправа «Мої цінності».

Вправа «Послухай тишу».

Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 2 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство «Хто Я». Повторення правил роботи групи. Очікування.

2. Основна частина:

Вправа «Роздуми про здоров’я».

Групове обговорення «Що формує здоров’я».

Вправа «Сучасний портрет здорової людини».

Вправа «Рецепт довголіття».

Вправа «Дотягнися до зірок».



  1. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.

Заняття 3 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи. Очікування.

2. Основна частина:

Інформаційне повідомлення «Емоції в житті людини».

Вправа «Зобрази емоцію».

Вправа «Я люблю весну».

Групове обговорення «Як впоратися з негативними емоціями».

Вправа «Солдат і ганчір’яна лялька».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.
Програма проведення занять з теми 2

«Підлітковий вік. Світ взаємин»

Заняття 4 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Зірка привабливості».

Вправа «Чого потребує дружба?».

Вправа «Квітка кохання».

Групове обговорення «Почуття у підлітковому віці».

Вправа «Взаємна симпатія».

Вправа «Уяви собі море».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 5 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Привабливість статей».

Мозковий штурм «Як це інколи буває?».

Вправа «Що зробити? Що сказати?».

Вправа «Знайомство і побачення».

Вправа «Мороз і спека».

3. Заключна частина. Підсумки. Вправа «Намалюй побажання».

Заняття 6 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Інформаційне повідомлення «Підлітковий вік».

Вправа «Етапи розвитку міжстатевих стосунків».

Вправа «Порада».

Вправа «Я особливий і я себе поважаю».

Вправа «Тропічний острів».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.
Програма проведення занять з теми 3

«Репродуктивне здоров’я людини»

Заняття 7 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Групове обговорення «Що таке репродуктивне здоров’я людини».

Вправа «Символ материнства».

Вправа «Давайте поміркуємо».

Вправа «Гімнастика із запізненням».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 8 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Групове обговорення «Що впливає на репродуктивне здоров’я».

Вправа «Вплив наркотичних речовин на репродуктивне здоров’я людини».

Вправа «Я і моє здоров’я».

Вправа «Лід і полум’я».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.


Програма проведення занять з теми 4

«Ризики і здоров’я людини»

Заняття 9 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Мозковий штурм «Що означає „ризикувати“?».

Вправа «Коли ми ризикуємо?».

Вправа «Причини і наслідки».

Вправа «Що робити?»

Вправа «Енергійні рухи».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.

Заняття 10 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Групове обговорення «ІПСШ і ВІЛ: шляхи передачі та способи захисту».

Вправа «Чи правильно?».

Вправа «Кроки до небезпеки».

Вправа «Як скази батькам».

Групове обговорення «ЗА і ПРОТИ».

Вправа «МОЗ попереджає!».

Вправа «Сім свічок».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.
Програма проведення занять з теми 5

«Відповідальність і здоров’я людини»

Заняття 11 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Інформаційне повідомлення «Види поведінки».

Вправа «Життєві ситуацій і моделі поведінки».

Вправа «Як чинити опір».

Групове обговорення «Впевнена поведінка. Стратегії відмови».

Вправа «Ввічлива відмова».

Вправа «Зменш напругу».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 12 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Хороші справи».

Групове обговорення «Що таке стереотипи?».

Вправа «А що це таке».

Групове обговорення «Гендерні стереотипи та їх подолання молоддю».

Вправа «Визнач свою позицію».

Вправа «Незалежна молода людини».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 13 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Ситуації вибору».

Групове обговорення «Як приймати рішення».

Інформаційне повідомлення «Твій вибір — твоя відповідальність».

Вправа «Подаруй собі тепло».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.



Заняття 14 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Ваша думка».

Вправа «„Ні“ насильству».

Інформаційне повідомлення «Клініки, дружні до молоді чекають молодих!».

Вправа «Галерея відповідальності».

Вправа «Лист-звернення».

Вправа «Думай про дихання».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.


Програма проведення занять з теми 6

«Сім’я в житті людини»

Заняття 15 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Мій рід — моє коріння».

Інформаційне повідомлення «Сім’я у житті людини».

Вправа «Сімейний дім».

Вправа «Моя сім’я — моя фортеця».

Вправа «Ліпимо з глини».

3. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.

Заняття 16 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Батьки — діти».

Групове обговорення «Проблеми стосунків з батьками та іншими дорослими».

Мозковий штурм «Що мають знати батьки про своїх дітей?».

Вправа «Домовся з батьками».

Вправа «Уміння відповідати за себе».

Вправа «Золота нитка».


  1. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.


Заняття 17 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Чому люди одружуються?».

Вправа «Хороші батьки».

Інформаційне повідомлення «Відповідальне батьківство».

Вправа «Лист майбутнім батькам».

Вправа «У прозорій кулі».



  1. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.


Програма проведення занять з теми 7

«Моє доросле майбутнє»

Заняття 18 (2 академічні години)

1. Вступна частина. Вправа на знайомство. Повторення правил роботи групи.

2. Основна частина:

Вправа «Доросле життя».

Групове обговорення «Відповідальність дорослого життя».

Вправа «Лінія мого життя».

Вправа «Планування сім’ї».

Вправа «Моє серце».

Вправа «Моє майбутнє життя».


  1. Заключна частина. Вправа на підведення підсумків.


Впровадження результатів дисертаційних досліджень.

Васильченко О.М. у своєму дослідженні (2) визначила програми і методики формування репродуктивної поведінки молоді, викладені в дисертаційних дослідженнях, які найбільше користуються попитом серед практичних психологів навчальних закладів.



Програма спецкурсу «Жіноча ідентичність і репродуктивна установка» (М.М. Родштейн) (3).

Мета програми: сформувати аналітичні навички в сфері репродуктивної свідомості жінок.

Теоретична частина

Тема 1. Значеннєвий і оцінний зміст материнства в традиційних культурах:

- соціальні уявлення жінок про репродуктивну норму суспільства й про розподіл батьківських ролей;

- феноменологія любові до дитини.

Тема 2. Проблема перебудови жіночої репродуктивної установки. "Відчуження" репродуктивних і материнських цінностей у самосвідомості жінок:

- консьюмерізм і генофілія;

- домінантність, егофілія й генофобія.

Тема 3. Роль соціалізованості у розвитку репродуктивної установки:

- психотизм і супер-его;

- статева типологізація жінки і її інверсії.

Тема 4. Гендерна варіативність установок. Типологія репродуктивних установок жінок з різною гендерно-рольовою ідентичністю.

Маскулінізована ідентичність:

- домінантно-егофільна установка;

- егофільна установка;

- егофільно-генофобна установка.

Андрогіна ідентичність:

- лібертофільна установка;

- лібертофільно-егофільна установка;

- егофільно-домінантна установка.

Фемінна ідентичність:

- генофільна установка;

- генофільно-альтруістична установка;

- генофільно-егофільна установка.

Тема 5. Роль дитинства в становленні репродуктивної мотивації:

- сімейний гештальт;

- материнський гештальт.

Тема 6. Егофілія й егоцентризм самосвідомості жінки:

- вікова динаміка;

- соціальні ролі;

- соціальна ситуація розвитку.



Тема 7. Корекція гендерної ідентичності й розвиток репродуктивного мислення жінок.

Практичні завдання:

1. Самоаналіз наративного інтерв'ю.

Структура питань:

Яке материнство пропонує жінці природа, а яке - суспільство? Якщо приписи не відповідають один одному, то які приписи оберете ви й чому?

На які зразки репродуктивної поведінки орієнтовані ви й чому?

Чи розглядаєте ви материнство як норму соціальної участі або як приватну сферу жінки?

Образ матері для вас - це, переважно, образ побутовий, естетичний, моральний, психологічний, соматичний?

(Допишіть свої характеристики й аргументуйте їх).

2. За допомогою опитувальника Сандри Бем по вивченню маскуліності - феміності (Bern Sex Role Іnventory) визначите тип власної ідентичності.

3. Заповніть опитувальник рольових орієнтації дітородіння (РОД) і опишіть власну репродуктивну установку. Чи збігається ваша ідентичність із типом репродуктивної установки по гендерній ідентичності? Поясніть збіг або розбіжність з позицій концепції впливу гендерно-рольової ідентичності на характер репродуктивної установки.
Рекомендації по оптимізації психолого-педагогічних умов формування репродуктивних установок (Т.В. Пальцева ) (4).

Пальцева Татьяна Васильевна. Психологические условия становления и развития репродуктивных установок в детско-юношеском возрасте: 19.00.07 Пальцева, Татьяна Васильевна Психологические условия становления и развития репродуктивных установок в детско-юношеском возрасте (от 5 до 18 лет) : дис. канд. психол. наук: 19.00.07, Москва, 2006. - 156 с.

Сьогоднішня демографічна ситуація, загострює питання про цілеспрямоване формування репродуктивних установок, оптимальних для суспільства й гармонічних для конкретної людини. Стихійно утворені установки на народження певної кількості дітей у сім’ї на сьогоднішній день не відповідають потребам суспільства в підтримці злегка розширеного відтворення населення (для цього необхідно прагнення людей мати не менш трьох-чотирьох дітей). Крім того, переважання малодітних сімей, з одним-двома дітьми, веде до негативних психологічних наслідків: сімейні зв'язки стають більше вбогими, у дітей не формується досвід різновікової взаємодії з іншими дітьми в сім’ї, переривається передача дитячої субкультури з покоління в покоління, у тому числі ігровий, діти не вчаться піклуватися про молодших, що є важливим для майбутнього батьківства, батьки надто опікуються єдиною дитиною.

Репродуктивні установки з'являються в старшому дошкільному віці й розвиваються на всьому протязі шкільного віку, тому доцільно планомірну роботу з їхнього формування починати в дитинстві. Ця робота може проводитися в дитячих дошкільних і шкільних установах і може бути одним з компонентів програми підготовки до майбутнього батьківства.

Розвиваючу роботу необхідно будувати виходячи з урахуванням загально вікових особливостей дітей і уявлень про онтогенез батьківської сфери, у тому числі етапів і факторів розвитку репродуктивних установок.

У дошкільному й молодшому шкільному віці величезну роль у розвитку уявлень про бажану у майбутньому кількість дітей, характері відносин з ними й передбачуваний психологічний комфортом у позиції батька(матері) (емоційно-оцінний компонент репродуктивної установки) грає батьківська сім’я: кількість дітей у ній, повна вона або неповна, емоційне благополуччя мами й близькість стосунків з нею. Основна мета роботи в цьому віці полягає в наданні дитині можливості одержати досвід взаємодії в різних сімейних позиціях і емоційному реагуванні в різноманітних сімейних ситуаціях.

Ми не можемо втручатися в сімейні взаємини, навіть якщо вони не є оптимальними для дитини, але оскільки освоєння світу соціальних стосунків дитиною відбувається в грі, то одним із завдань психолого-педагогічного впливу може бути створення умов і (якщо це необхідно) організація сюжетно-рольової гри з використанням сімейних сюжетів, у яких можна моделювати різні типи сім’ї (повна-неповна) і кількість дітей у сім’ї. Дитина, що грає в гру типу "Дочки-матері", одержує досвід взаємодії в різних сімейних позиціях, дитячих і дорослих, і досвід емоційного реагування в різноманітних сімейних ситуаціях, які можуть навіть не виникати в її реальній сім’ї, наприклад у силу її малодітності або відсутності тата в родині.

Інший досвід, що дитина може одержати в грі, це взаємодія з дитиною й первинне знайомство з операціями по догляду за маленькою дитиною (сповивання, годівля, особливий спосіб тримання на руках). У такій грі дитина одержує особливий тактильний досвід, учиться обережно й дбайливо обходитися з лялькою-дитиною, програє особливу інтонацію при розмові з дитиною. Таку гру, на наш погляд, корисно включати не тільки для дівчаток, але й для хлопчиків, тому що в реальному житті чоловіки теж здійснюють догляд за дітьми й часто роблять це не менш уміло, ніж жінки.

Старші дошкільники й молодші школярі із задоволенням займаються малюванням. Малювання сім’ї й наступне обговорення емоцій, що виникли в ході заняття, можна використовувати для відреагування почуттів, пов'язаних із сімейними стосунками, і для кращого усвідомлення дитиною себе й своїх бажань. Можна використовувати різні способи малювання сім’ї: малюнок сім’ї, малюнок сім’ї у вигляді символів або тварин, малюнок ідеальної сім’ї, малюнок майбутньої сім’ї, портрети окремих членів сім’ї, малюнок сім’ї з якої-небудь казки.

Дошкільний вік часто називають "віком казок". Казка - це доступний дитині спосіб передачі знань про людину, його відносин із навколишніми, це виховна система, відповідна духовній природі людини. Більшість російських народних казок демонструють середньодітну модель родин сім’ї ("І було в царя три сини...") і різні взаємини в сім’ї. Тема взаємин у сім’ї проявляється в різних варіантах у кожній другій казці. Це природно, тому що сім’ї - найбільша цінність поза залежністю від віку. Різноманітні казки можна використовувати для аналізу, розповідання, твору, виготовлення ляльок, драматизації, малювання, гри, медитації й т.п.

У підлітковому віці (переважає розвиток когнітивного компонента) найважливішою метою психолого-педагогічної роботи з формування репродуктивних установок повинно стати знайомство дітей з реальною життєдіяльністю сім’ї різної структури. Особлива роль у створенні позитивного образа средньодітної сім’ї тут належить засобам масової інформації.

Розвиваючу роботу можна проводити у вигляді групової гри, спрямованої на дослідження дитячо-батьківських стосунків (наприклад, "Царство-держава"), тому що для підлітків необхідно, з одного боку, спілкування з однолітками, а з іншого боку - рухова активність. Гра проводиться в такий спосіб: клас ділитися на 3 групи: тата, мами, діти. Кожній групі видається аркуш ватману. Аркуші можуть бути склеєні в процесі або наприкінці гри, але тільки після облаштованості кожної держави окремо. Психолог може внести пропозиції про об'єднання держав, але рішення приймають самі діти. У ході облаштування держав учасникам пропонується:

- побудувати державу з урахуванням того, що там живуть саме мами (тата/діти): що подобається мамам (татам/дітям), що цікаво саме їм, як може виглядати держава мам (тат/дітей);

- перелічити особливості й достоїнства своєї держави, а потім звернути увагу дітей на особливості й достоїнства іншої держави, перелічити, що в них подобається, що не подобається, що здається незрозумілим.

Підлітки можуть брати участь у різних заходах і брати на себе дорослі функції, опікуватися молодшими дітьми, що буде стимулювати почуттю дорослості, що з'явилося в підлітковому віці.

У ранній юності корисно проводити розвиваючу роботу по формуванню і розвитку цілепокладання, умінню правильно планувати життєві події. Старшокласники дуже стурбовані своїми життєвими планами, з одного боку, а з іншого зазнають значних труднощів у визначенні своїх життєвих цілей і перспектив. Життєві плани, устремління формуються стихійно протягом усього дитинства через присвоєння ціннісних орієнтації батьків, засвоєння загальнокультурних соціальних норм. До юнацького віку людина здобуває власну здатність будувати життєву перспективу, замислюється над тим, ким і яким хотілося б бути в майбутньому. Найчастіше ці плани пов'язані із прагненням до досягнення успіху, з конкретними подіями. Діти ж у цій шкалі цінностей не мають ваги. Тому важливо, щоб старшокласники змогли усвідомити, для чого їм дійсно необхідне досягнення тих або інших цілей, у чому їхній екзистенціальний зміст. Прагнення до успіху або накопичення матеріальних благ, в остаточному підсумку, потрібне для задоволення базових потреб у любові, визнанні й самоактуалізації, але досягнення цих цілей не завжди в результаті задовольняє ці потреби. У той час як у народженні й вихованні дітей людина одержує задоволення саме цих базових потреб. Кращою формою роботи в цьому випадку є тренінгові групові заняття.

У старших класах потрібно проясняти ціннісні орієнтації учнів, улаштовувати обговорення із приводу сімейних цінностей. Юнаки в ході диспутів зіштовхуються з різними думками про наслідки тієї або іншої репродуктивної поведінки.

Таким чином, включаючи дітей у різноманітну ігрову й навчальну діяльність, у процес спілкування із приводу ролі народження дітей для людини, ми можемо впливати на процес формування репродуктивних установок необхідних для суспільства й оптимальних для самої людини.
Комплексна програми розвитку у дівчат сімейної й материнської спрямованості (Н.В. Нозікова) (5).

Актуальність проблем формування сімейної й материнської спрямованості особистості обумовлена зміною традиційних соціально-психологічних і економічних умов у суспільстві. Культурна модель сучасного євро-американського суспільства характеризується розширенням соціально-комфортного простору особистості не обмеженого рамками сім’ї, зміною розвитку сімейних і батьківських форм поведінки. Тенденція збільшення суспільного запиту на соціально-психологічний розвиток особистості підлітків, підготовку до сімейного життя й материнства відзначається в роботах М.М. Кашапова, Н.В. Клюєвої, В.В. Козлова, В.В. Новікова, Г.Г. Філіппової, Е.Г. Ейдеміллєра, В.В. Юстіцкіса й ін.

У дослідженні Н.В. Нозікової установлені динамічні процеси формування мотиваційних структур, що визначають сімейно-орієнтовану й материнську спрямованість в онтогенезі, залежно від особистісних якостей, віку й умов розвитку дівчат. Було встановлено, що процес формування адекватного материнства пов’язаний з такими якостями як, екстраверсія, стабільний нейротизм, рівень інтелекту, соціальна зрілість й домінуюче прагнення до створення своєї сім’ї. Високий рейтинг сімейної мотивації може стати основою як для прогнозу успішної реалізації подружніх і батьківських функцій, так і для характеристики особистісних якостей.

Результати дослідження Н.В. Нозікової свідчать про необхідність проведення програм психотерапії, психолого-педагогічної корекції й особистісного розвитку в підлітковому віці з метою створення мотиваційних основ успішної сімейно-орієнтованої спрямованості, яку можна вважати головною метою соціально-психологічного розвитку для дівчат (особливо важливою є застосування цієї програми для дівчат із соціально неблагополучних сімей і, для дівчат що виховуються в установах інтернатного типу й дитячих будинках.

Н.В. Нозікова на підставі результатів дослідження розробила комплексну програми розвитку сімейної й материнської спрямованості за допомогою особистісного розвитку, що включає два блоки.

Перший блок - програма й методичні рекомендації учбово-практичного курсу "Психологія материнства й сімейної спрямованості особистості" для студентів, що навчаються за фахом "Психологія" і "Соціальна робота".

Другий блок "Програма розвитку особистості, сімейно-орієнтованої і материнської спрямованості в підлітковому і юнацькому віці".
Навчально-практичний курс «Психологія материнства та сімейної спрямованості особистості»

Учбово-практичний курс включає два розділи.



Лекційний курс "Психологічні основи формування материнської й сімейно-орієнтованої спрямованості особистості" (20 годин).

Курс лекцій: "Психологічні основи формування материнської й сімейно-орієнтованої спрямованості особистості" (20 годин).

1. Поняття материнства в природно-гуманітарних науках. (2 години).

2. Теорія об'єктних відносин і его-психологія про закономірності розвитку базових детермінант особистості. (4 години).

3. Спрямованість і її мотивація в структурі особистості. (2 години).

4. Сімейна й материнська спрямованість у структурі особистості. (6 годин).

5. Динаміка сімейної й материнської спрямованості в підлітковому і юнацькому віці. (2 години).

6. Материнська й сімейна спрямованість у юнацькому віці залежно від психологічних характеристик особистості. (2 години).

7. Особливості сімейної й материнської спрямованості дівчат, що виховуються в суспільних установах. (2 години).

Практикум по діагностиці й методам психолого-педагогічної корекції материнської й сімейної спрямованості особистості. (10 годин).
«Програма розвитку сімейно-орієнтованої та материнської спрямованості в підлітковому і юнацькому віці»

Програма включає психологічний і педагогічний компоненти.



Мета програми - гармонізація розвитку особистості й мотиваційних основ сімейної й материнської спрямованості дівчат підліткового і юнацького віку за допомогою розвитку основних сфер особистості.

Критерієм диференціації психолого-педагогічної допомоги можуть бути: вік, період розвитку особистості, соціальна група ризику й сімейна ситуація розвитку. Методи психолого-педагогічного впливу адекватні завданням програми й включають тренінги розвитку емоційної, комунікативної сфери, самосвідомості особистості і її здатності до формування часової перспективи й цілепокладання. Програма включає чотири тренінги, пов'язані єдиною метою й завданнями по 8-10 занять тривалістю по 2 години.



Тренінг емоційної регуляції особистості.

Мета тренінгу - розвиток емоційного інтелекту особистості на прикладах сімейних стосунків і материнства.

Технологія тренінгу. Заняття розвивають здатності розуміти й передавати почуття партнерові по спілкуванню в різних життєвих ситуаціях, через малюнок, предмети мистецтва й дизайну. Програма будується виходячи з конкретної специфіки групи на методах бесіди, демонстрації предметів мистецтва, арт-терапії, іграх і вправах, що моделюють життєві ситуації сімей і материнства.

Завдання тренінгу: розвиток уміння сприймати, оцінювати й виражати емоції; розуміти, аналізувати й застосовувати емоційні знання; оволодіння рефлексивною регуляцією емоцій.

Тренінг комунікативної компетентності.

Мета тренінгу - розвиток комунікативної компетентності, що включають знання, уміння й навички, які забезпечують ефективність спілкування в сім’ї.

Технологія тренінгу заснована на методах соціально-психологічного тренінгу. Теми вправ і ігор моделюють ситуації спілкування, конфлікту й виходу з нього в сім’ї та стосунках дітей і батьків.

Завдання тренінгу: розвиток системи навичок і вмінь спілкування; корекція діючої системи міжособистісного спілкування; створення особистісних передумов для успішного спілкування.

Тренінг спрямованості на створення сім’ї та материнство.

Мета тренінгу - розвиток значеннєвого змісту сімейної й материнської спрямованості.

Технологія занять заснована на використанні методів дискусії, психодрами.

Завдання тренінгу: розглянути й усвідомити особливості взаємин у сім’ї, себе й своєї позиції в системі сімейних стосунків; розвиток системи навичок і вмінь спілкування в системі дитина - батьки; усвідомлення рольових позицій і стосунків членів своєї сім’ї, їхня типовість і характерні відмінності.

Тренінг формування життєвої перспективи.

Мета тренінгу - формування часової перспективи майбутнього, що є ментальною проекцією мотиваційної сфери людини й представляє різною мірою усвідомлені надії, плани, прагнення й домагання.

Технологія тренінгу включає психотехніки розвитку часової перспективи й здатності до цілепокладання, малюнок, колаж, ведення щоденникових записів, техніку аутотренінгу.

Завдання тренінгу: визначення власних життєвих цілей; за допомогою самоаналізу й рефлексії, розвиток усвідомленої особистісної спрямованості в життєвій перспективі; особистісний розвиток, самовизначення й знаходження власної ідентичності.
Також в навчальних закладах активно використовуються наступні методики формування параметрів та складових репродуктивної поведінки молоді:

  • Програма психотерапевтичних занять по підготовці до пологів неповнолітніх вагітних «Маленька мама» В.В. Волкової (6);

  • Програма усвідомлення гендерних установок студентами «12 кроків» О.І. Болдирєвої (7)


Регіональний досвід.
Автономна Республіка Крим
Проект «Во имя будущего»
Проект реализовался на базе Керченской общеобразовательной школы I – III ступеней № 26 Керченского городского совета АР Крым (практический психолог Опрышко Татьяна Николаевна, стаж работы 7 лет, руководитель ГМО практических психологов общеобразовательных учебных заведений).

Цель проекта: формирование ценностного отношения к репродуктивному здоровью у учащейся молодежи.

Задачи проекта:

- повышение уровня информированности учащихся о репродуктивном здоровье;

- формирование навыков безопасного поведения (профилактика нежелательной беременности, инфекций, передающихся половым путем);

- формирование устойчивой мотивации на здоровый образ жизни;

- формирование психологической устойчивости личности к негативным воздействиям окружающей среды.

Категория участников проекта: учащиеся 8 – 11 классов.

Краткое описание проекта:

Проект включает в себя реализацию нескольких направлений работы:

- диагностику уровня информированности учащихся по проблеме сохранения репродуктивного здоровья (на основе анкетирования, включая анкеты по вопросам профилактики ВИЧ/СПИДа и ИПП).

- цикл классных часов «Анатомия любви», проводимых с целью формирования знаний о любви и семье как ценности; о разных видах и проявлениях любви; о физическом строении организма и об изменениях, которые происходят в период полового созревания; о взаимоотношениях между полами.

- цикл тренинговых занятий «Твоя жизнь – твой выбор», «Сумей сказать СТОП», «Мифы и факты о ВИЧ/СПИДе».

- лектории для родителей, тематика, содержание и организация которых отвечает их запросам.

- методы психологической помощи, предоставляемые в рамках реализации проекта: групповое и индивидуальное консультирование, анонимное анкетирование, комплекс просветительских мероприятий, комплекс тренинговых мероприятий.

В рамках выполнения проекта учащиеся выполняли следующие виды работ: создавали информационные буклеты для сверстников «Во имя будущего»; снимали видео-ролики «А мы думаем ТАК!»; проводили просветительские мероприятия для учащихся 5 – 7 классов, направленные на формирование мотивации на здоровый образ жизни.



Время реализации проекта: сентябрь 2011 – май 2012 года.

Достигнутые результаты: возросший уровень информированности учащихся о репродуктивном здоровье как о состоянии полного физического, психического и социального благополучия, характеризующего способность людей к благополучному продолжению рода; а также формирование навыков его сбережения.
Ялтинская общеобразовательная школа I-III ступеней №10 (директор – Дудушкина С.В., практический психолог – Прилепская Н.В.) с 2011 года является экспериментальным учебным общеобразовательным заведением Всеукраинского уровня по теме: «Школа – центр превентивного воспитания детей и подростков в условиях курортной зоны Южного берега Крыма».

Цель эксперимента: создание необходимой социально-психологической и педагогической среды для превентивного воспитания личности в условиях курортной зоны Южного берега Крыма.

Приоритетные направления: сохранение репродуктивного здоровья, нравственно-половое воспитание, профилактика табакокурения, алкоголизма, наркомании, игромании, профилактика ВИЧ-инфекции, СПИДа, психолого-педагогическое сопровождение учащихся.

Прогнозируемые результаты:

- создание модели школы - центра превентивного воспитания детей и подростков в условиях курортной зоны ЮБК;

- создание личностной модели выпускника с устойчивой формой поведения к негативным явлениям окружающей среды, всесторонне развитой личности с ответственным отношением к своему здоровью и здоровью окружающих;

- умение педагогов профессионально формировать у подростков здоровые установки и привычки ответственного поведения;

- овладение инновационными методами работы с родителями и детьми;

- формирование у детей и подростков адекватной самооценки, снижение потребности в самоутверждении демонстративного отклоняющегося поведения, повышения правовой грамотности и ответственности за свои поступки.

В ходе концептуально-диагностического этапа творческой группой «Нравственно-половое воспитание и сохранение репродуктивного здоровья детей и подростков в условиях курортной зоны ЮБК» согласно плану подобраны диагностические методики, разработаны лектории для детей и родителей, проведены научно-практические конференции, дни здоровья, организованы встречи с медицинскими работниками, заключены договора сотрудничества с городскими социальными службами, детской поликлиникой, центром «Здоровье», наркологическим диспансером.

Школа сотрудничает с общественной организацией «Центр здоровья семьи» и проводит экспериментально-диагностические исследования по определению уровня здоровья, адаптационно-приспособительных механизмов, выявлению психосоматических заболеваний у учащихся на диагностическом приборе «Паркес-Д» и экспериментально-психологические исследования эмоционально-личностной сферы учащихся пубертатного возраста (11-14 лет) с последующей медико-психологической реабилитацией.
У Вінницькій області активно впроваджується програма «Дорослішай на здоров’я», розроблена за підтримки Фонду Народонаселення ООН. Проектом передбачено проведення п’ятиденних семінарів з підготовки педагогів-тренерів для роботи за програмою. У 2012 році підготовлено 80 педагогів і практичних психологів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

Популярним серед практичних психологів і соціальних педагогів області є тренінг Павлюк Л.П. (Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж).


«Збереження репродуктивного здоров’я підлітків»

Тренінг

І заняття

Вступ(20хв):

  • Повідомлення завдань заняття, мети (визначити поняття «Здоров’я людини», «Репродуктивне здоров’я» та його складові, фактори, які впливають на репродуктивне здоров’я)

  • Знайомство з учасниками, правила групи, очікування

Вправа «Що таке здоров’я людини.» (30хв)

Група об’єднується в три підгрупи ( на 1,2,3) Кожній підгрупі надається по дві «пелюстки», які символізують поняття – фізичне, емоційне, розумове, соціальне, особисте, духовне здоров’я. Кожна підгрупа на протязі 10хв має проаналізувати ці складові, показати їх взаємозв’язок з тими складовими які вони отримали.

Презентація кожною підгрупою напрацювань на загал.

В центрі прикріплюється серцевина з поняттям «здоров’я», кожна підгрупа по ходу презентації прикріплює свої пелюстки.



Інформаційне повідомлення : Що таке здоров’я.

Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб ( за визначенням ВООЗ)

Складові здоров’я:



Фізичне здоров’я – функціонування людського організму і стан здоров’я кожної з його систем.

Розумове здоров’я – це наша здатність отримувати інформацію, наша обізнаність, звідки отримувати необхідну інформацію, як її використовувати. Ми повинні вміти збирати потрібні знання із різноманітних джерел і бути спроможними використовувати цю інформацію для прийняття рішень стосовно нашого організму.

Емоційне здоров’я – це здатність розуміти наші почуття і виражати їх. Знання про те, як почуваємося ми самі і як почуваються інші, допомагає нам виражати свої почуття у зрозумілій для інших спосіб, важливо комфортно почувати себе, беручи до уваги діапазон емоцій, і знати коли людям добре, а коли ні.

Соціальне здоров’я – це те, як ми почуваємо себе в якості індивідуумів чоловічої або жіночої статі, як ми взаємодіємо з іншими людьми, вироблення вмінь , які допомагають нам взаємодіяти один з одним.

Особисте здоров’я – це відчуття себе як особистості, відчуття розвитку свого «Его», це наші сподівання у досягненнях, наше уявлення про успіх.

Духовне здоров’я – це суть нашого буття, це те, що ми цінуємо і що є для нас найважливішим.

Вправа «Скріпка» (10 хв)

Роздається кожному учаснику канцелярська скріпка. Пропонується її пару раз зігнути і розігнути, а потім запропонувати відновити її до первинного стану.



Обговорення:

  • Чи вийшло відновити скріпку? Чому?

  • Чи легко було псувати скріпку? З яким почуттями ви це робили?

  • А чому не можливо відновити до оригіналу?

  • Проведіть аналогію із здоров’ям.

Підсумок: Порушене здоров’я не можливо повністю відновити. Його легше зіпсувати. Якщо людина втрачає здоров’я, то навіть користуючись самими сучасними методами та засобами медицини, не завжди можна відновити його стан без будь-яких наслідків. Збережене здоров’я та його профілактика завжди ефективніше, ніж лікування, навіть саме сучасне.

Вправа «Репродуктивне здоров’я» ( 30хв)

Кожний на стікері пише, як він розуміє репродуктивне здоров’я. Прикріплює на плакат «Репродуктивне здоров’я» своє твердження та озвучує його.



Обговорення:

  • Що таке репродуктивне здоров’я?

  • Чи часто ви в житті зустрічаєтесь з цим поняттям?

  • Чи обговорюєте ви цю тему з друзями?

  • Чи потрібно по це говорити? Чому?

  • В якому віці потрібно говорити про збереження репродуктивного здоров’я?

Інформаційне повідомлення «Репродуктивне здоров’я»

Репродуктивне здоров’я – є однією з складових здоров’я, це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань репродуктивної системи, порушення її функцій або процесів у ній.

Поняття «репродуктивне здоров’я» означає, що люди можуть мати безпечне статеве життя, яке дає задоволення, вони вільні приймати рішення про те, чи робити це, коли і як часто, включає також право бути проінформованим і мати доступ до безпечних, доступних і прийнятних методів планування сім’ї на власний вибір, право мати доступ до відповідних послуг у сфері охорони здоров’я, які дозволили б жінкам успішно пройти через етап вагітності та пологів і дали б подружнім парам найкращий шанс мати здорову дитину.

Складовою репродуктивного здоров’я є сексуальне здоров’я.

Сексуальне здоров’я – стан, що дозволяє людині повною мірою відчувати сексуальний потяг і реалізовувати його, одержуючи при цьому задоволення.

Охорона сексуального здоров’я – це створення сприятливих умов для життя і міжособистісного спілкування, а не тільки консультування з приводу ІПСШ та їх лікування або відтворення потомства.

Охорона репродуктивного здоров’я – це поєднання методів і послуг, спрямованих на збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я, сукупність профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, що спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям:


  • Попередження раннього початку статевого життя;

  • профілактика незапланованої вагітності;

  • надання інформації про планування сім’ї і часу народжуваності;

  • профілактика ІПСШ, ВІЛ;

  • профілактика алкоголізму, наркоманії паління.

Вправа : «Фактори, які впливають на репродуктивне здоров’я людини»(20хв)

На стікерах кожний учасник пише по одному фактору, який впливає на репродуктивне здоров’я людини.

На плакат, на якому зображені 4 групи факторів (спосіб життя, спадковість, стан навколишнього середовища, медицина), кожний підходить і прикріплює свій стікер, називаючи його до тієї групи до якої він належить. Якщо виникають складності, або неточності група з тренером допомагає та корегує вибір.

Обговорення:


  • Яких факторів ви найбільше написали?

  • Які виникали складності при написанні факторів? З чим вони пов’язані?

  • Чи враховуємо ми всі фактори, коли піклуємось про наше здоров’я?

  • Який фактор стоїть на першому місці, другому, третьому?

Підсумок:

Спосіб життя – до 50%

Спадковість – до 20%

Стан навколишнього середовища – до 20%

Медицина – до 10%

Підсумки (10хв)
ІІ заняття

Вступ(20хв):


  • Повідомлення завдань заняття, мети (визначити поняття «дружба і кохання», поняття планування сімї, поняття «сексуальність, сексуальна активність»)

  • Знайомство з учасниками, правила групи, очікування



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал