Формування моделі сім’ї



Скачати 41.71 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір41.71 Kb.
Формування моделі сім’ї

Оскільки людина з народження знаходиться в сім’ї, вона першочергово засвоює стилі партнерської взаємодії та сімейного виховання, зразки поведінки, в тому числі гендерної, з однієї конкретної, а саме — батьківської родини. Можна без перебільшень сказати, що в сензитивний період навчання більшості соціальних ролей (дитинство — отроцтво — юність) у людини є тільки один зразок функціонуючої сім’ї — батьківський. Від сімейних цінностей, які були засвоєні у дитинстві, залежить розподіл ролей, питання лідерства та відповідальності, способу життя родини у цілому. Шлюбно-сімейні взаємовідносини батьківської родини, подружні ролі, погляди на виховання дітей успадковуються на свідомому та несвідомому рівнях і проявляються в майбутньому у стосунках чоловік — дружина, батьки — діти. Дитина, спостерігаючи за спілкуванням батьків, поступово засвоює гендерні взаємовідносини, які у свою чергу впливатимуть у майбутньому на вибір моделі родини. Більше того, критерій вибору своєї другої половини при позитивному, а в деяких випадках і при негативному уявленні про своїх батьків — схожість на них. Оскільки молода людина підсвідомо боїться незнайомих стилів поведінки протилежної статі, вона вибирає, на її думку, схожого на батьків шлюбного партнера. Якщо моделі сім’ї у подружжя різняться, то виникнення конфліктних ситуацій майже неминуче. І навпаки — чим ближчі моделі сім’ї, у яких виховуються майбутні чоловік та дружина, тим більше у них шансів створити гармонійний союз. Тобто уявлення подружжя про соціальні ролі у сім’ї повинні бути компліментарні чи хоча б не суперечливі один до одного. У розробленій Д. Удрі теорії моделі «фільтрів», яка пояснює вибір партнера для шлюбу, один із «фільтрів»-іспитів, які повинен пройти обранець, є з’ясовування поглядів на шлюб, виховання дітей, розподіл та розуміння подружніх ролей. Якщо сімейні ідеології не збігаються, майбутня сімейна система буде неефективною в реалізації функцій сім’ї . Будь-яка модель будується на зразках. Саме батьки надають зразки взаємовідносин та утворюють моделі, якими керується наступне покоління. Ставши дорослою, особистість може прийняти таку модель або знехтувати. Це стосується безлічі соціальних ролей, у тому числі й таких, які використовуються у подружньому житті. Традиції, шаблони взаємовідносин, норми спілкування та поведінки передаються із покоління в покоління.

На думку корифеїв психології, дитина в тій чи іншій мірі співвідносить свої уявлення про сім’ю з батьківською. В працях К. Юнга простежується думка про нерозривний, історичний зв’язок психіки дитини із своєю родиною, в тому числі і про вплив батьків на життєві уявлення дітей. Е. Фромм виказував думку по те, що скоріш за все, за приклад побудови моделі подружніх стосунків особистість обере модель сім’ї, у якій виросла. У руслі цих теорій вважається, що у кожної людини під впливом батьків (батьківське програмування) формується життєвий сценарій та життєва концепція. Вона може спиратися при побудові своєї сім’ї повністю на батьківську модель, може частково, не приймаючи якісь компоненти чи навіть замінюючи їх на протилежні. За результатами досліджень російських учених, 43% підлітків обрали за модель своєї майбутньої сім’ї майже ідентичну батьківській, ще 50% — як батьківську, лише трохи покращену з їхньоъ точки зору, і лише 7% бажають не спиратися в побудові своєї сім’ї на досвід родини. Ці дані підтверджуються українськими науковцями. Зокрема, В. Васютинський вважає, що стиль життя передається від покоління до покоління. Він довів, що деякі компоненти індивідуального стилю життя (ставлення до освіти, відповідальність за своє життя, соціальні почуття, соціальна активність) напряму залежать від батьківської сім’ї. І хоча людина при бажанні може змінити спосіб свого існування у соціумі, вона цього не робить. За М. Мушкевич, більшість людей відтворюють функціонально-рольову структуру батьківської сім’ї, отже, тип батьківської родини є головним фактором у становленні типу поведінки та рівня функціональності молодої сім’ї. Функціональність або дисфункціональність нової родини обумовлена батьківською сімейною структурою.

Образ майбутньої сім’ї також поєднує в собі такі важливі аспекти, як кількість дітей (якщо в батьківській родині декілька дітей, то збільшується вірогідність того, що і у власній родині буде націленість на народження більше однієї дитини), погляди на їхнє виховання, питання лідерства та відповідальності за сім’ю, економічні питання (у кого гаманець, розподіл доходів, першочерговість покупок тощо) і не такі визначні, але не менш важливі уявлення стосовно розподілу обов’язків та витрати часу на побут, часу на спілкування з дітьми, форм відпочинку — отже, на сімейні цінності взагалі. Батьки навчають на власному прикладі своїх дітей бути батьками. Моделі батьківства фіксуються в психіці дитини, тому від сімейних моделей материнства, батьківства, засвоєних у дитинстві, залежить, як проходитиме виховання власних нащадків.Сім’я навчає типам емоційного реагування на події, на поведінку інших людей. Позитивний досвід емоційних стосунків з батьками допоможе дитині налагодити дружні відносини з однолітками, відчути та виразити перші прояви симпатії до іншої статі, що посприяє у майбутньому відчути і проявити почуття любові до своєї другої половини.

З вищесказаного стає зрозумілим, що на прийдешнє сімейне життя визначальний вплив має батьківська родина, оскільки здатність до щасливого сімейного життя, батьківства не утворюється сама по собі. Вона закладається саме в дитинстві, в сімейному середовищі, в процесі постійного спостереження та взаємодії з батьками. «Образ» майбутнього обранця, виховні установки, становлення молодої людини як сім’янина залежить від виховного впливу родини.
Лiтература

1. Карел Вiтек. Проблеми подружнього благополуччя. М.,1988.

2. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний.

3. Мишин Т.М. Семейная пситерапия при неврозах и психозах. Л.,1978.

4. Семья в системе нравственного воспитания. Основные проблемы воспитания подростков,

5.Хромишенко Г.С. Сім'я – держава в державі. [Текст] : – К. : Просвіта, 2006 р.

6.Кузьменко Т.М. Соціологія. [Текст] : підручник для ВУЗів. – К. : Вища школа, 2009 р. 387 с.

7.Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2011 року [Текст] : – К. : Наукова думка, 2012 р.


Підготувала головний спеціаліст

Гадяцького РЦСССДМ В.Боровик

Гадяч 2016

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал