Формування культури здоров'я молодших школярів засобами критичного мислення. З досвіду роботи вчителя початкових класів тзош №30 Кипибіди Алли Василівни



Скачати 109.2 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір109.2 Kb.
Формування культури здоров'я молодших школярів

засобами критичного мислення.

З досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗОШ № 30

Кипибіди Алли Василівни

Вступ.

Сучасне суспільство ставить перед учителем нові вимоги формування особистості школяра. Сьогодні мало просто навчити чи виховати, на порядку денному проблема самореалізації та соціалізації підростаючого покоління.

Зокрема, сьогодні науковці виділяють наступні компетентності особистості:


Полікультурні

компетентності



комунікативні



Особистість

школяра




Продуктивної творчої діяльності

Саморозвитку

самоосвіти





соціальні

здоров'язберігаючі

Можна дискутувати на рахунок того, яка із вищезгаданих компетентностей є домінуючою. Однак, якщо запитати батьків, то, без сумніву, вони, як найголовнішу, назвали б здоров’язберігаючу.

Проблема «Формування культури здоров’я молодших школярів» зумовлена потребою суспільства у соціально здоровій, фізично активній, здатній реалізувати свій творчий потенціал особистості.

Сьогодні в Україні тривалість життя громадян на 10 -12 років нижча, ніж в країнах ЄС, кожна п’ята українська дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. Але особливо вражає той факт, що із чотирьох здорових дітей першокласників до одинадцятого класу залишається один.

На сьогоднішній день стає очевидним, що будь-яка технологія, яка використовується у початковій школі, повинна бути здоров’язберігаючою.

Тому проблема формуванння культури здоров'я учнів початкових класів слід розглядати у двох аспектах.

По-перше, як одну із ключових компетентностей передбачених програмою, яка реалізовується на уроках з предмета «Основи здоров'я». По-друге , як складову новітніх педагогічних технологій, що забезпечують формування соціально-здорової особистості молодшого школяра.

k:\dcim\102canon\img_4280.jpg

f:\фотоконкурс\img_4302.jpg

Критичне мислення на уроках основ здоров'я.

За основу при підготовці до уроків з основ здоров'я вибрала проблемне навчання та технологію критичного мислення.

Критичне мислення – це складний соціально-психологічний феномен, базою утворення якого є у єдності та взаємодії генетичні, соціальні, світоглядні особливості людини.

Під критичним мисленням розуміють здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності; інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й

негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій

Дж. ЧаффаДж. Чаффа визначає ознаки, з допомогою яких можна визначати себе як людину, яка критично мислить:

– відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

– компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

– інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

– допитливість – уміння проникнути в сутність джерел інформації;

– незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

– уміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

– проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

– самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів» Особливими ознаками критичного мислення молодших школярів є: незалежність мислення, відносна самостійність думок; протистояння до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших; критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне ставлення до них; пошукова спрямованість мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань; вміння брати участь у діалоговій

Навчити критично мислити школярів неможливо пасивними методами навчання. Найдоцільніше використовувати інтерактивні технології. Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнювальному, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою.

Структура уроку критичного мислення:

Виклик – мотивація.




Реалізація змісту – осмислення матеріалу під час роботи над ним.




Рефлексія – підведення підсумків.

Основним завданням фази виклику є постановка проблеми самими учнями.




Під час осмислення матеріалу організовую роботу в групах, парах.

Традиційними на моїх уроках стали інтерактивні методи навчання :

Асоціативний кущ, метод пресс, мікрофон, «займи позицію», «голосування»,

«рангування», створення сенкану.



Використовую наступні методи критичного мислення:

читання з позначками;

щоденник подвійних нотаток;

словесне малювання;

подвійна оцінка;

вправи для розвитку творчого мислення.

k:\dcim\102canon\img_4747.jpg k:\dcim\102canon\img_4748.jpg

Під час рефлексії даю можливість висловитись кожній дитині, щоб зрозуміти наскільки особистісною була тема для учнів. Тому підсумок уроку – це ярмарок ідей, дерево рішень,виставка творчих проектів.



k:\dcim\102canon\img_4732.jpg k:\dcim\102canon\img_4731.jpg

k:\dcim\102canon\img_4740.jpg k:\dcim\102canon\img_4736.jpg

Турбота про здоров'я – пріоритетна цінність сучасної школи.

Спостереження за учнями на уроках та перервах змусили мене дійти невтішного висновку про те, що у школярів недостатньо сформовані навички правильної постави, від якої залежать нормальні умови роботи внутрішніх органів.

Пошук шляхів виходу із даної ситуації привів мене до досвіду вчителів Пирятинської школи 1-111 ступенів №6, які працюють за програмою «Назустріч здоров’ю», в основу якої покладено авторську методику О.Дубогай «Навчання в русі».

У системі роботи передбачені фізкультхвилинки для очей, вправи на дихання, рухливі ігри під час уроків. Особливої уваги заслуговують вправи на формування правильної постави під час виконання письмових завдань – зокрема, працюючи в зошитах, діти тримають на головах мішечки із сіллю. Відомо, що основою формування правильної постави є вироблення динамічного стереотипу раціонального положення тулуба, яке постійно стимулюється – під час уроків необхідно утримувати мішечки із сіллю на голові. Використання мішечків допомагає дитині виправити поставу, зосередити увагу, не вимагає додаткових витрат робочого часу. Запровадження цього досвіду у практику роботи сприяло тому, що учні перестали низько схилятися над партами під час читання та письма. Головне, що діти сприйняли таку новинку з неабияким захопленням.



f:\фотоконкурс\img_4292.jpg

У своїй педагогічній діяльності разом із учнями та батьками вибрали такий шлях назустріч здоров‘ю: казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, релакс –методики, кольоротерапія, аромотерапія, цілющі мудри, пальчикова гімнастика, дихальні вправи, рольові ігри, самомасаж, спільна валеологічна робота з батьками.

. Застосування казкотерапії, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами оздоровлення дітей, суттєво впливає на формування, зміцнення і збереження їхнього здоров’я.

Казка і дитинство – нероздільні поняття. Тому на уроках з основ здоров’я мої учні знайомились із темою « Вплив сонця, повітря, води на здоров’я» через казку «Про дівчинку і сонячний промінчик».

Пояснюючи нову тему з української мови, математики, використовую казки, щоб доступно пояснити учням поняття голосні та приголосні звуки, периметр, промінь, ламана, відрізок, замкнена ламана, тощо.

Щоб зняти емоційне напруження, з виховною метою по формуванню позитивних якостей особистості учня практикую використання гуморесок, смішинок.

Враховуючи дослідження психологів про вплив кольору на людину, використовую кольоротерапію, практикую щоденник насторою учнів. Готуючись до уроків, враховую дослідження сучасної науки про вплив на психіку кожного кольору зокрема.

Червоний колір збуджує, підвищує артеріальний тиск, спонукає до певних дій, активності, агресії. Червоний колір - це імпульс до дії, боротьби, бажання успіху і впливу , намагання змінити і підкорити інших своїй волі.

Жовтий колір також є стимулюючим, активізує психіку, підвищує вегетативні функції, рівень уваги і тривоги, сприяє релаксації, розрядці, свідчить про бажання змін, звільнення й очікування щастя. Основною його рисою є віддзеркалене світло, що створює враження невагомої веселості та яскравості.

Зелений колір символізує спокій, стабільність як у самосвідомості, так і в усіх формах самоствердження і бажання володарювати та керувати. Останнє передбачає точний контроль, реєстрацію і пам'ять, критичний аналіз і послідовну логіку аж до абстрагуючого формалізму.

Синій колір сприяє вегетативному заспокоєнню, асоціюється з гармонією, спокоєм і безконфліктними відносинами. Фізіологічно він означає спокій, а психологічно - задоволення. Синій колір символічно відповідає флегматичному темпераменту, жіночності, емоційності, є втіленням ідеалу (звідси й синій відтінок романтизму), вірності і довіри.

Коричневий колір сприяє задоволенню, безпроблемному й безконфліктному комфорту, спонукає до відпочинку і чуттєвого сприйняття дійсності. Коричневий колір є експансивно діючим імпульсом, якому не вистачає життєвої енергії червоного кольору, а жвавість сприймається пасивно.

Фіолетовий колір є комбінацією червоного (імпульсивний підкорювач) і синього (ніжна самовіддача) кольорів. Він свідчить про бажання подобатись і справляти добре враження, бути зачарованим іншим і самому мати певний магічний вплив і шарм, інтуїтивно-чутливе сприйняття дійсності.

Чорний колір символізує складні, трагічні ситуації, траур, висловлює ідею "ніщо" і означає своєрідний протест проти долі. Це абсолютний кордон, за яким закінчується життя. Цей колір передає накопичення, зберігання і витіснення впливу всіляких подразників.

Білий колір символізує чистоту і мир, кордон початку і злагоди. Цей колір означає звільнення від усякого спротиву, абсолютну свободу від усіх перешкод, свободу для всіх можливостей. Він є символом фізичної смерті, якщо вважати його початком нового перевтілення або поринання в нірвану.

Сьогодні кольоротерапія відноситься до найбільш популярних напрямів альтернативної медицини. Оживляючу дію має червоний колір, веселить, допомагає при депресії – оранжевий, жовтий позитивно впливає на нервову систему, внутрішні органи, зелений – усуває стани крайньої втоми, має антистресовий ефект, синій допомагає при порушеннях сну, фіолетовий знімає психічну напругу. У своєму класі ми запровадили кольоровий щоденник – кожного уроку учні відзначали кольором, який у них настрій на початку та в кінці уроку. Дзеркало настрою – так по-іншому називають таку методику – допомагає вчителю спостерігати за ефективністю методів, які використовуються на уроці, вчасно побачити негативні, тривожні стани у дітей.

Спираючись на найновіші досягнення сучасної педагогічної науки практикую у своїй роботі релакс-методики. Засвоєння навчального матеріалу проходить невимушено, під супровід класичної музики. Використовую елементи ноосферної освіти, а саме вправи по синхронізації лівої та правої півкуль кори головного мозку: «Муха.», «Неслухняні вісімки», дихальні вправи, «Квіточка», «Їжачок», «Повітряна кулька».

Музика, як відомо, допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, сприяє естетичному вихованню.

Для зняття стресів на уроках використовую музику Баха, для підвищення рівня працездатності – гітарні композиції, розслабитися допоможуть музика Моцарта, Бетховена, довго підтримують рівень працездатності «Соната для двох фортепіано» Моцарта.

Навчаючи учнів початкових класів, пам'ятаю, що важливо впливати на всі органи чуттів. Тому тактильні вправи, ароматерапія невід'ємні елементи моїх уроків.

Працюю так, щоб кожен мій день прожитий з учнями був уроком радості, здоров'я та добра…

На етапі закріплення вивченого доцільно використовувати ігри - драматизації, рольові ігри, включаю елементи театральної педагогіки.



k:\dcim\102canon\img_4301.jpg

Вже 15 років, як закладена ялинова алея біля нашої школи, тому учні можуть оздоровлюватися прямо на шкільному подвір’ї.

Традиційними також для учнів початкових класів стали уроки на свіжому повітрі у теплу пору року.

Для всіх вчителів проблемою є організація дозвілля учнів під час перерв.

З метою раціонального відпочинку ми використовуємо кращий досвід української етнопедагогіки: народні дитячі ігри : «Зайчик», «Коза», «Ріпка».

Формування соціально здорової особистості учня через творчість педагога.

Процес формування здоров'язбережувальної компетенції молодших школярів продовжується у виховній роботі.

Незабутні враження залишили родинні свята «Здоровим будеш – все здобудеш», «Від зернини до хлібини». Слід згадати інтелектуальну гру «Вивчаємо, знаємо, перемагаємо.»,годину здоров'я «Подорож по країні Здоров'я».

Важливим аспектом педагогічної діяльності залишається проектна діяльність. Зокрема, учні 4 класу взяли участь у проекті «Вчимося бути здоровим»,

епіграфом до якого ми вибрали слова: «Здоров'я – єдине благо, яке ми відбираємо у себе самі.» М.Мамчич.

Отже, проблема «Формування культури здоров’я молодших школярів»

вимагає використання творчого потенціалу вчителя. Слід зауважити, що практичні методи є основним засобом формування умінь і навичок здорового способу життя

. k:\dcim\102canon\img_4278.jpg



Шукаючи на небі зірку щастя,

Я зрозуміла істину просту:

Учитель той, що все життя навчався,

Горів, творив і не здавався.

Проріс зерном, краплиною упав на

Квіти,веселкою на небі майорів,

І зіркою ясною в небі для кожної

Дитини світ змінив:

Зробив щасливим, радісним, веселим,

Дозволив долетіти до небес,

Відкрити всесвіт, стати в нім поетом,

А потім завершився творчим злетом,

А, може, просто – усміхнувсь.


Використана література:

1. Надія Бібік «Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти». «Початкова школа» № 9, 2010.

2. Балютіна К., «Здоров’я дитини – національна проблема». «Початкова школа» № 9, 2010.

3. Коваль Н. «Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я». «Початкова школа» № 9, 2010.

4. Стельмахович М.С. «Українська народна педагогіка» - К., 1997 – с. 151 – 156.

5. Сухомлинський В.О. «Найкращі ліки. Українська етнопедагогіка про здоров’я та фізичний розвиток.» (Освітній портал).

6. Рибальченко С.Є. «Формування культури здоров’я учнів засобами інноваційних технологій» - Харків, «Основа» - 2010.

7. Основи здоров'я. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, 1 -4 класи,



Київ – 2012.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал