Формування життєвих компетентностей у процесі вивчення світової літератури з досвіду роботи учителя



Скачати 189.03 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір189.03 Kb.
Біляївський НВК І – ІІІ ступенів

Формування життєвих компетентностей у процесі вивчення світової літератури

c:\users\виталик\documents\100_4419.jpg

З досвіду роботи учителя

вищої категорії, старшого вчителя

Борисенко В.В.

Особливістю сучасної доби є те, що ми живемо у постіндустріальному світі високотехнологічних інтелектуальних технологій, які постійно впливають на світ людини, змінюючи не тільки її світоглядні позиції, а й безпосередній матеріальний простір. Безумовно, сучасне життя вимагає великої відповідальності від освіти та педагогів із формування соціально-активної, інтелектуально-розвиненої, полікультурної, комунікабельної особистості. На сучасному етапі розвитку освіти головним виміром результативності педагогічної майстерності є здатність молоді повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватися. Саме через освіту ми маємо виховувати людину, здатну творити та мислити в добу інформаційно-технологічних змін.

Отже, актуальність проблеми формування життєвих компетентностей учнів середньої школи полягає в тому, щоб навчити школярів застосовувати знання, отримані на уроках , у реальному житті, що стосується і світової літератури , яка залучає учнів до скарбниці духовних та моральних цінностей загальнолюдської культури. Тому я і почала працювати над проблемою: «Формування життєвих компетентностей у процесі вивчення світової літератури»

Згідно з Концепцією літературної освіти основними принципами викладання літератури у школі є: ціннісний підхід, нерепресивність свiдомостi, толерантність, мультикультуралiзм, канонічність «золотого» фонду класичної літератури як основи літературної освіти, наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення, іманентність, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративність, діалогізм, цілісний підхід до вивчення художніх творів. Перед кожним учителем, що викладає цей предмет, стоять завдання, окреслені в Концепції літературної освіти: прилучення учнів до найкращих здобутків світового письменства; підвищення рівня загальної культури школярів; формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку, здатності розрізняти й оцінювати художні явища; розкриття учням різноманітних функцій літератури – пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної; оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур; засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в різних країнах світу; розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства; формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення; розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки; сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

У зв’язку з окресленими завданнями неабиякої актуальності набуває проблема формування життєвих компетентностей особистості, її духовних орієнтацій, культурно-пізнавальних інтересів, естетичного смаку. Світова література як шкільний предмет, що є одним із наймолодших в системі української освіти, залучає дітей до скарбів людської культури, мистецтва та літератури , дає можливість орієнтуватися у світовому культурному просторі, надихає на пошуки власного «Я». Усвідомлюючи, що метою мистецтва взагалі, а літератури зокрема є людина з глибиною тих психологічних процесів, що відбуваються в її душі, та народ з його довгим національним історичним шляхом, буттям та долею, молода людина замислюється і над власним життям, і над життям свого народу та країни. Важливо, щоб це усвідомлення стало надбанням цілісної, гармонійно розвиненої особистості, тому діяльність викладача на уроці та в позашкільній роботі має бути спрямована на формування життєвих компетентностей учнів.

Основними групами компетентностей , які визначають освітянські документи, є такі:

– соціальні, пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним під час прийняття рішень у суспільному житті;

– полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

– комунікативні – передбачають опанування важливого в роботі та суспільному житті усного й писемного спілкування, оволодіння кількома мовами; інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію;

– саморозвитку та самоосвіти, пов’язані з потребою та готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; компетенції, що реалізуються у прагненні та здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Формування життєвих компетентностей реалізується через творчість вчителя, педагогічні технології, методи інтерактивного навчання, методи навчання, яке розвиває.

Шляхи формування компетентності учнів

Створення умов для Засвоєння продуктивних Розвиток потреб

Їхнього розвитку і знань, умінь поповнювати

самореалізації свої знання

Щоб реалізувати їх, дотримуюсь певних правил:

-головним є не предмет, а особистість, яку ми формуємо;

-допомогаю учням вчити вчитися;

-не шкодую часу та зусиль на виховання активності. Сьогодні активний учень – завтра небайдужий член суспільства;

-щоб навчити учнів мислити причинно-наслідково, частіше використовую запитання «чому?»

-привчаю учнів думати і діяти самостійно;

-показую учням перспективи їхнього навчання;

-використовую схеми, плани тощо, щоб забезпечити системність знань;

-враховую суб’єктивний досвід дитини, її індивідуальні особливості та інтереси;

-стимулюю дослідницьку діяльність учнів.

Моя мета полягає у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність розвитку учня, залученого до сфери педагогічної творчості, визначається освітнім середовищем, скоординованою діяльністю всіх суб’єктів, причетних до її виховання. У плануванні педагогічного задуму та його реалізації використовую алгоритм, розроблений на основі класифікації етапів творчої діяльності, який має такий вигляд:

– педагогічний задум;

– актуалізація і відбір професійних знань, умінь, здобутків власного педагогічного досвіду щодо реалізації задуму;

– інформаційний пошук;

– проектування навчально-виховної взаємодії з учнями;

– визрівання остаточного розв’язку;

– реалізація педагогічного задуму;

– аналіз і внесення коректив у подальші впровадження педагогічного задуму.

Найбільш ефективними у формуванні життєвих компетентностей є проектні технології. Проектний метод у компетентністно спрямованій освіті – це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал. Ефективність методу проектів полягає в тому, що він надає життєвості роботі педагога, поєднує теорію з практикою, пов’язує навчальну діяльність з життям.

Проектна діяльність навчає дітей:

– проблематизації;

– цілевстановлення і планування змісту діяльності учнів;

– самоаналізу та рефлексії;

– презентації у різних формах;

– пошуку й відбору актуальної інформації;

– практичного застосування знань у різних ситуаціях;

– проведення дослідження.

Метод проектів як освітня технологія є сукупністю навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких учні набувають знання та навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань з обов’язковою презентацією результатів. Проектна технологія ґрунтується на позиціях педагогіки прагматизму, що дає можливість реалізувати принцип «навчання за допомогою діяльності», де діяльність розглядається як творча й активна робота учня.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни ролі вчителя: він перестає бути джерелом знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.

Отже, участь учнів у проектній діяльності є одним із шляхів набуття навчального та життєвого досвіду, забезпечує умови для розвитку здібностей і нахилів дітей, учить їх творчо мислити та прагнути до інтелектуального вдосконалення, орієнтує учнів на самостійну роботу та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Відбувається соціалізація особистості учня, стимулюється ініціативність та розвиток лідерських якостей, зростає творчий потенціал. Цінним є також поєднання індивідуальних завдань з елементами колективного пошуку, розвиток комунікативних якостей. Учень навчається самостійно планувати, організовувати й контролювати свої знання та дії.

Стимулюючи активну пізнавальну діяльність учнів, аналізуючи художні твори, найперше намагаюся акцентувати увагу школярів на загальнолюдські цінності, на особливості світосприймання духовного життя народу, його національного характеру. Вчу старшокласників глибоко розуміти і самостійно оцінювати явища життя та суспільні події. Колективне оцінювання здійснюю за допомогою таких методів як бесіда, диспут, дискусія, полеміка, сюжетно-рольова гра.

У навчальний процес залучаються всі учні. При цьому їм надається можливість рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Під час спільної діяльності учні у процесі пізнання й опрацювання навчального матеріалу роблять індивідуальний внесок у навчальний процес, відбувається обмін знаннями, ідеями, спробами, способами діяльності. Проходить це в атмосфері доброзичливої та взаємної підтримки, що дає змогу не тільки одержувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність, виходити на вищі форми співробітництва.

Серед видів та форм робіт на уроці використовуються: рольова гра, "мозкова атака", тренінг, дискусія тощо.

Шляхи удосконалення уроку здійснюю у напрямах:

- зацікавити учнів матеріалом чи формою проведення уроку, тобто зовнішніми його ознаками, наприклад, проведення уроку-подорожі, уроку-вистави, уроку-КВК;

- поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації міжпредметних зв'язків (інтегровані, бінарні уроки, уроки-панорами);

- розвиток творчості учнів, реалізація їх потреб у спілкуванні, формування ідеалу;

- реалізація проблемно-пошукової, науково-дослідної, експери­ментальної роботи учнів (це уроки, на яких учні розв'язують поставлену проблему, захищають реферати і т. ін.);

- удосконалення форм контролю знань: урок-залік, урок-екзамен, урок-консультація;

- пробудження фантазії, розвиток емоційного сприймання навчального матеріалу: урок-казка, урок-гра, урок-враження.

При організації інтерактивного навчання на уроках літератури дотримуюся таких правил:

- до роботи залучаю всіх учасників навчального процесу;

- створюю певну психологічну підготовку;

- найчастіше учні працюють у малих групах;

- до заняття готую приміщення (наприклад, столи вчитель ставить "ялинкою", щоб кожен учень бачив один одного);

- заздалегідь дбаю про необхідні для творчої роботи матеріали;

- налаштовую учасників на серйозне ставлення до питань процедури та регламенту.



Основні показники результативності:

- інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, стимулюють процес пізнання, а також умови процедури, за допомогою яких вчитель досягає запланованих результатів.

- у розв'язанні тих чи інших завдань уроку беруть безпосередню участь всі учні ;

- кожен вільно висловлює власну думку, є критиком літературного твору;

- учні мають можливість обмінюватися власним життєвим досвідом, пов'язавши його із проблемами, піднятими у літературному творі;

- школярі дають власну характеристику тому чи іншому літературному герою;

- кожен є творчою особистістю;

- учні вміють переходити від розумової діяльності до практики (від теоретичного викладу суджень до підтвердження



Розвиток творчої активності учнів

на уроках світової літератури

Розвиток творчої активності учнів на уроках літератури зумовлене самим життям. Як допомогти дитині осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності? Вирішити ці проблеми допоможуть уроки співтворчості, де вчитель і учень, як рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом. На вчителя покладаються лише організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло спрямувати роздуми, як змусити працювати уяву, фантазію, розумові, пізнавальні творчі здібності, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з’явилася впевненість у своїх силах.

В.О. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити у їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу…Записи на ньому роблять батьки, друзі. Оточуючі. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі повинні стати такі: «Допоможи! Не зашкодь!»

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

- систематичне розв'язання на уроці різноманітних творчих завдань;

- урахування вікових особливостей учнів;

- залучення до роботи на уроці всіх учнів;

- відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

- використання різних засобів, підходів до учня;

- проблемний підхід до вивчення творів.

Урок повинен дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником, викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями. Як досягнути цього?

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

- створення сприятливої атмосфери спілкування;

- - забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

- чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

- спонукання до генерування оригінальних ідей;

- залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання;

- повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

- надання права самостійно приймати рішення;

- практична спрямованість навчання;

- моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, створення ситуацій емоційного переживання, створення ситуації успіху, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

- технологія навчального дослідження;

- ігрова технологія;

- проектна технологія;

– технологія «мозкового штурму»;

- технологія «мікрофон»;

- технологія виконання евристичних завдань;

- технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини.Здатність творити можна розвинути. На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо



Використання ігрових технологій на уроці розвиває здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з – поміж декількох можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу.

На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики : захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо

Цікавим, дієвим та результативним був урок-подорож у 6 класі на острів Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об'єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. Розпочинаємо урок – подорож з конкурсу на кращу афішу та літературну рекламу:

« Що робити, коли життя кидає Вам жорстокий виклик? Коли раптом в силу певних обставин Ви опиняєтесь на безлюдному острові? Тоді згадайте про Робінзона Крузо! Даніель Дефо провів свого героя через низку випробувань і довів, що невтомна праця та розум можуть звершити диво. Його герой не тільки не деградував, а навіть удосконалився, позбувшись багатьох недоліків цивілізованого суспільства»

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - семінарами, уроками - диспутами з розв'язанням проблемних задач.

Уроки-диспути.

Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.



Пам'ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам'ятай, що наш диспут - літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших..

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням пропонуються для обговорення такі питання:

Які проблеми порушуються у творі?

Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?

Чи заслуговує Маргарита, щоб її було виправдано?

Чи вважаєте ви Мефістофеля злим і підступним?

Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Щоб диспут був по – справжньому ефективним, необхідно забезпечити такі умови:

- тема повинна бути цікавою для учнів;

- у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення «правильних тверджень» учителя.

За таких умов диспут:

- активізує мислення учнів;

- сприяє розвитку їх усного мовлення;

- формує навички культури спілкування;

- учить творити;

- допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

- викликає інтерес до літератури.

Метод проектів один з проблемно-пошукових методів, який створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Захист проектів – той проблемно-пошуковий метод, який доцільно застосовувати у старших класах .

Найчастіше використовую такі проекти: «Я – поет», «Я – режисер», «Я – перекладач», «Я – літературознавець». Намагаюся творчо підійти до організації роботи за методом захисту проектів – пропоную як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складаю інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знаходжу потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху.

Багато уваги приділяю груповим формам роботи, виконанню випереджувальних завдань, формам рольової гри, бесідам з елементами дискусії.

Наприклад, при вивченні теми «Лірика О.С. Пушкіна» у 9 класі використовую роботу в групах з картками – інформаторами:

Завдання для групи 1.

1.Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я вас любив» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Дайте відповіді на запитання:

• Що стало поштовхом для створення вірша?

• Яким ви уявляєте ліричного героя цієї поезії?

• Чи взаємне кохання ліричного героя?

• Наскільки сильним було його почуття?

• Чи впадає він у відчай

• Чого бажає ліричний герой коханій?

• Чому навчає ця поезія?

• Визначте тему і провідну думку поезії.

Завдання для групи 2.

1. Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я пам’ятаю мить чудову» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Прокоментуйте малюнки та фотографії до вірша.

4. Дайте відповіді на запитання:

• Що стало поштовхом для створення вірша?

• Яке враження справила на вас ця поезія?

• До якого жанру лірики вона відноситься? Чому?

• Визначте риси, що ними характеризується жіночий образ.

• Знайдіть у вірші художні мовні засоби, які допомагають створити портрет жінки.

• Яким образним висловом змальовує ідеал жінки?

• Перечитайте 4 і 6 строфи поезії. Як ви думаєте, чи може кохання вивести людину з важкого душевного стану?

• Визначте тему і провідну думку поезії.

При вивченні повісті Вольтера «Простак» у 9 класі для перевірки знання учнями художнього тексту використовую форму роботи «Порушена послідовність». Учням роздаю картки з фрагментами тексту, вони повинні розкласти картки в тому порядку, в якому відбуваються події у творі. Наприклад:

• Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами.

• Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.

• Прекрасна Сент – Ів опирається ніжним пропозиціям.

• Гронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.

• Простак перемагає англійців.

• Сент – Ів страждає через свою чесноту.

• Прекрасна Сент – Ів помирає.

• Простак приїздить до Версалю.

• Гронець навертається до віри. Простака охрещено.

• Простак прибігає до своєї коханої і страшенно розлючується.

• Простака замкнено у Бастилії з янсеністом.

• Простак закохується.

• Простак розвиває свій геній.

• Сент – Ів визволяє свого коханого і янсеніста.

• Простак, прекрасна Сент – Ів і їхні родичі гуртуються.

Перевірці знання учнями тексту сприяє такі форми роботи як «Літературний диктант»:

1. Зі скількох частин складається «Фауст» Гете? ( з двох)

2. Який твір за жанром? А як його визначив сам Гете? (Драматична поема. Трагедія)

3. Хто бере участь у розмові в «Пролозі на небі»? (Бог, ангел, Мефістофель)

4. Між ким розгорається суперечка? ( Між Богом і Мефістофелем)

5. Хто свідчив: «Я свідок лиш мізерності людської»?

6. Кого вибрав Бог об’єктом дослідження?(Фауста)

7. Зустріч з яким персонажем стає початком духовного випробування Фауста? (З Мефістофелем)

8. Хто такий Мефістофель? (Диявол, спокусник)

9. Ім’я кабінетного ученого, чиї істини мертві? (Вагнер)

10. Яка функція Мефістофеля у творі? (Моральне випробування людини)

11. Хто застеріг Фауста від самогубства?

(Хор ангелів)

12. Хто і кому сказав ці слова:

То буду тобі по змозі

Товаришем вірним?

Інтелектуальні ігри

«Україна в житті і творчості зарубіжних письменників»

Райнер-Марія Рільке й Україна

1. «Якою ж любов’ю та повагою треба було пройнятися до цього (українського) народу, щоб так глибоко, переконливо передати його дух, мрії, фольклорні традиції, віковічні сподівання та прагнення.» Ці слова сказала літературознавець Алла Євграфова про …

(Р.-М. Рільке)

2. Дочка російського генерала французького походження, доля якої пов’язана не лише з Р.М.Рільке , а й з Ф.Ніцше, вона запалила поета мрією побачити Росію, а заодно й Україну.

(Лу Андреас-Саломе)

3 . Перебуваючи в Україні, Рільке знайомиться з природою та історією краю. А куди його приводить пошук духовного поводиря?

(У Канів на могилу Т.Г.Шевченка)

4. Про це місто Рільке писав: «Передусім все те (породження цивілізації) я прагну якомога менше помічати і всю увагу звертаю на стародавні храми та церкви, в яких зберігаються давні картини та дорогоцінні реліквії»

(Київ)

5. Під впливом професора М. Стороженка Рільке читає твори цього поета російською мовою, бо не знає української, відвідує його могилу.



(Т.Г.Шевченко)

6. Рільке вразила українська література настільки, що він займається перекладом. Який відомий твір української літератури він переклав, відображаючи «дух південної чарівної країни»?

(«Слово о полку Ігореве»)

7. Про цей народ Рільке сказав у творі «Пісня про правду»: «Люди нагадують безодні»

(Про українців)

8. Рільке вразила красота полтавських степів: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». У яких творах він описує полтавські степи?

(«Сонети до Орфея»)

9. У цій збірці Україна змальовується як чарівний край безмежних просторів

(«Книга годин»)

10. Цей колоритний персонаж із твору Рільке любить українську народну пісню і вважає обов’язком передати її молодим для збереження.

(Тимофій з оповідання «Як старий Тимофій умирав співаючи»)

Адам Міцкевич і Україна

1. М.Горький писав: «…- обидва поети, які втілюють дух народу з найбільшою повнотою і силою». Один з них – український поет Т.Г.Шевченко. Хто другий?

(А.Міцкевич)

2. А.Міцкевичу дуже сподобалось це старовинне місто. Тут він оглядає Лавру та інші визначні місця.

(Київ)


3. Міцкевич їде до Одеси. Мета його поїздки

(Російські друзі-декабристи допомогли отримати посаду вчителя ліцею Рішельє)

4. Одеса приваблює Міцкевича. Особливо місце, де можна було послухати, як виливає в пісні свою тугу, горе, сподівання на краще життя трудовий народ. Де буває Міцкевич?

(Знамениті одеські ярмарки)

5. За словами Міцкевича, він бачить «Схід в мініатюрі». Захоплюється гірськими пейзажами, величною природою цієї частини українського краю. Єдине, що гнітить тут його душу, це туга за рідним краєм.

(Крим)


6. Співвітчизник А.Міцкевича М.Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям» цикл віршів, на який надихнула поета краса нашого краю. Успіх цього циклу був початком слави польського поета.

(«Кримські сонети»)

7. За визначенням польської критики, найкращим перекладом з Міцкевича є переклад «Кримських сонетів» українським поетом …

(М.Рильський)

8. На початку 1847р. царські жандарми влаштували розгром Кирило-Мефодіївського товариства і серед вилучених матеріалів знайшли поему А.Міцкевича, заборонену в Росії.

(«Дзяди»)

9. А.Міцкевич писав: «Українські простори є столицею української поезії. Я був вражений…» Чим?

(Українською мовою)



Отже, якщо творчо підійти до організації роботи, чітко скласти інструкції, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал