Формування життєвих компетентностей особистості через діяльнісний підхід у навчанні



Скачати 330.36 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2016
Розмір330.36 Kb.
  1   2   3


ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРЕЗ
ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ
Те,що я чую, я забуваю.
те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю.
те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
коли я чую. бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок
Кредо учителя
Сучасні дослідники проблеми розвитку змісту освіти - В.Ільченко, В.Кортнев, В.
Паламарчук, С.Подмазін, О.Савченко та інші - наголошують на тому, що головним елементом навчання є діяльність.
Основними видами навчально-пізнавальної діяльності є:

загально навчальна діяльність,

спеціальна (біологічна) діяльність,

творча діяльність,

самоорганізуюча діяльність.
Основою для інтелектуального розвитку дитини та її мислення є оперування
інформацією. Зрозуміло, що простої подачі наявної інформації недостатньо. У діяльності вчителя треба приділити увагу не скільки пошукові і запам'ятовуванню інформації, а й вмілому та доцільному її використанню, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів та їх мислення.
Діяльнісний підхід сприяє розвитку мислення, інтелектуальних, творчих здібностей учнів і забезпечує власну пізнавальну активність учнів, опору на діяльність; співробітництво, мотивацію діяльності, формування адекватної оцінки і самооцінки, активну життєву позицію.
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ
БІОЛОГІЇ
Проблема формування життєвих компетентностей є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Наявність у людини цих здатностей у всі часи зумовлювала успішність у суспільному житті, особливо зараз. Зміни у суспільстві призвели до змін у вимогах до особистості, її життєвих компетентностей.
У добу інформаційного суспільства життєві компетентності полягають у спроможності діяти у швидкозмінюваному середовищі, у здатності управляти всіма процесами змін.
Незворотність та сила впливу нового суспільства на життєдіяльність людини обумовлює пошук засобів подолання негативних наслідків, які впливають на здоров'я та психіку людини.
Серед таких засобів, що дозволяють змінити життя учнів у школі і допомогти виховати громадян, які зможуть продуктивно працювати в нових соціальних умовах, є перехід від
традиційного навчання учнів до формування життєвих компетентностей, які повинна мати сучасна людина.
До найважливіших життєвих компетентностей можна віднести:

здатність до швидкої адаптації у мінливих життєвих ситуаціях;

уміння використовувати набуті знання в навколишній дійсності:

прийняття нестандартних рішень і здатність творчо мислити;

комунікабельність і контактність у різних соціальних групах;

уміння запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

цілеспрямоване використання свого потенціалу для самореалізації у професійному плані і в
інтересах суспільства;

здатність добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для
індивідуального розвитку і самовдосконалення;


бережне ставлення до свого здоров'я як найвищої цінності;

вміння планувати стратегію власного життя, орієнтуватися у системі найрізноманітних суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і свій стиль життя;

здатність до вибору альтернатив, що пропонує сучасне суспільство.
Серед найважливіших компетентностей учнів можна виокремити такі компетентності:

соціальна,

полікультурна,

комунікаційна,

інформаційна,

компетентність саморозвитку і самоосвіти,

компетентність продуктивної творчої діяльності.
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Формування компетентностей учнів зумовлюється впровадженням у практику навчання нових технологій, методів і дидактичних прийомів, які допомагають випускникові знаходити підґрунтя для свого подальшого життя.
Основні задачі,що стоять перед вчителями і які підлягають реалізації, - це:

створення умов для розвитку і самореалізації учнів;

задоволення запитів та потреб школярів;

засвоєння базових знань,умінь та навичок:

розвиток потреби поповнювати знання протягом всього життя;

формування навичок здорового способу життя.
Ці задачі певною мірою співзвучні із завданнями, що випливають із умов формування життєвої компетентності.
Життєва компетентність - це готовність особистості до успішного розв'язання життєвих завдань і здійснення життя як індивідуального проекту. Життєва компетентність зумовлена системою знань, умінь і навичок, життєвим досвідом особистості, її фізичним, психологічним та духовним потенціалом і її розвиток може спиратися на певний логічний ланцюжок:
1.
Здобуття особистістю базового життєвого досвіду, знань, умінь та навичок, формування відповідних життєвих принципів, становлення життєвих цінностей. Основна проблема цього рівня - прагнення зупинитися на досягнутому, не ризикувати в розвитку.
2.
Здатність до імпровізації, продукувати нове, власне у вирішенні типових життєвих завдань, проблем, пов'язаних з відповідною сферою діяльності. На ньому рівневі важливе значення має мотивація.
3.
Застосування певної діяльності як засобу створення себе, свого життя, своєї особистості. На цьому етапі важливо самостійно творчо проектувати своє життя. Вчителеві необхідно чітко уявляти складові своєї професійної компетентності та чітко визначити параметри компетентного учня.
РОЗВИТОК ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ
Ключовою компетентністю шкільної біологічної освіти є уміння вчитися.
Це дуже непростий процес, тому що шкільний курс біології доволі складний, підручники не завжди відповідають віковим особливостям школярів. Щоб активізувати роботу учнів на уроках, вчителеві потрібно використати різні інтерактивні методи та застосувати нові продуктивні технології навчання. Такі підходи до викладання максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів, сприяють формуванню компетентностей.
Суспільству потрібна високоосвічена творча особистість, яка вміє спілкуватися у колективі. Саме інтерактивні технології формують в учнів навички та вміння як предметних, так і загальнорозвивальних, життєвих цінностей; створюють атмосферу співробітництва, що дає змогу повною мірою розкрити природні здібності дітей. Для подальшого розвитку таких
здібностей вчителі біології повинні формувати наступні основні життєві компетентності учнів з біології:
Соціальна компетентність.
1.
Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров'я.
2.
Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.
3.
Залучення учнів до природоохоронних заходів («Первоцвіт», «День Довкілля», «День
Землі» тощо).
4.
Використання групових форм навчання.
5.
Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для використання лабораторних та практичних робіт.
Полікультурна компетентність.
Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей. Використання в процесі викладання біології елементів народознавства. Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.
Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.
Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних об'єктів чи явищ. Використання наочних засобів-картин відомих художників. Проведення профорієнтаційної роботи.
Характеристика зв'язку природи та культури, значення біологічних дисциплін для розвитку цивілізації.
Комунікативна компетентність.
Створення ситуацій порозуміння, співчуття, стимулювання вміння слухати.
Виховання взаємоповаги учнів один до одного, емоційної врівноваженості, характеристика т и п і в темпераменту та рекомендації щодо адаптації темпераменту до загальних вимог емоційної культури.
Використання усного і письмового рецензування відповідей учнів однокласниками.
Використання завдань, які передбачають надання розгорнутих письмових відповідей для розвитку писемного мовлення учнів.
Проведення цілеспрямованої роботи з біологічними термінами з метою їх запам'ятовування і свідомого використання, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв'язків.
Інформаційна компетентність.
Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки. Стимулювання використання додаткової літератури.
Організація в кабінеті виставки літератури з теми, огляд новинок літератури та періодичної преси.
Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.
Використання комп'ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.
Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології.
7. Залучення учнів до опрацювання додаткової біологічної інформації з дитячої періодичної преси («Древо пізнання», «Світ рослин»).
Компетентність самоосвіти та саморозвитку.
1.
Формування та розвиток загальнонавчальних умінь учнів.
2.
Підготовка пам'яток «Як виконувати домашнє завдання», «Як опрацьовувати текст підручника», «Як готуватись до тематичного оцінювання» тощо.
3.
Використання випереджальних завдань.
4.
Створення індивідуальних програм (планів самоосвіти, програм самореалізації) для
обдарованих учнів.
5.
Створення атмосфери, сприятливої для самоосвітньої діяльності, мотивація учнів на постійне навчання протягом усього життя.
Компетентність продуктивної творчої діяльності
1.
Залучення учнів для підготовки повідомлень та рефератів.
2.
Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня.
3.
Залучення учнів до складання підсумкових питань з теми, задач, опорних конспектів .
4.
Залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, незавершених оповідань, складання кросвордів, біологічних загадок.
5.
Залучення учнів до підготовки та проведення ігор, вікторин, заходів предметних тижнів.
Організація самостійної роботи учнів - не одна з умов формування життєвих компетентностей. Тому на уроках біології доцільно впроваджувати такі форми самостійної діяльності учнів:
- складання опорних конспектів;
- розв'язання задач дослідницького та пізнавального характеру;
- засвоєння біологічної термінології;
- робота із словниками та іншою додатковою необхідною інформацією;
- самостійна робота з підручником;
- аналіз відповідей однокласників;
- використання об'єктів,моделей, таблиць з метою ефективного засвоєння знань;
- проведення уроків з використанням технології проектного навчання;
- робота з зошитом (запис висновків та визначень), заповнення таблиць, виконання малюнків, схем, записів у ході пояснень, оформлення лабораторних та практичних робіт.
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ 'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
Формуючи різні життєві компетентності учнів, вчителеві не слід забувати про важливість фізичного стану дітей. Тому треба виділити окремо здоров'язбережувальну компетентність, як характеристику і необхідну умову збереження фізичного, соціального і духовного здоров'я школярів. Адже людина може бути успішною та компетентною в усіх сферах життя лише за умови міцного здоров'я. Тому найважливішою складовою навчання є формування мотивації до збереження здоров'я. Звідси і випливає основне завдання педагогів школи - дати учням міцні теоретичні знання про те, що таке здоров'я, як воно закладається, зберігається і руйнується, сформувати здоров'язбережувальні компетентності під час вивчення біології.
Для впровадження компетнтнісного підходу до навчання на основі здоров'язбережувальних компетентностей учителеві треба вирішити такі завдання:

зняття навчального перевантаження школярів, що призводить їх до перевтоми, шляхом впровадження активних форм і методів навчання;

організація фізичної активності учнів, профілактика гіподинамії (фізпаузи);

формування правильних оглядів на здорове харчування;

запобігання шкідливому впливу на здоров'я чинників,що безпосередньо пов'язані з навчальним процесом(профілактика шкільних хвороб);

охорона і зміцнення психічного здоров'я (запобігання шкільним стресам, поширення серед учнів шкідливих звичок);

формування культури здоров'я учнів і компетентності педагогів з питань основ здоров'я і здоров'язберігаючих технологій.

Діяльність учасників навчально-виховного процесу при формуванні життєвих
компетентностей учнів при вивченні біології
Діяльність вчителя
Діяльність учня
Соціальна компетентність




пропонує варіативні завдання різного рівня, перелік тем творчих робіт, списки додаткової літератури;

організує групову роботу;

створює на уроках проблемні ситуації;

рекомендує самооцінку та взаємооцінку.

Обирає теми для творчих робіт та літературу;

працює в групі;

дає оцінку відповідей товаришів та самооцінку своєї відповіді;

оцінює соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям;

ставить особистісні цілі.
Полікультурна компетентність

пропагує досягнення науки;

виховує на прикладі видатних людей;

висвітлює значення біологічної науки для розвитку цивілізації;

мотивує роль біології у житті учня;

сам є прикладом толерантності.

залучає до своєї відповіді або письмової роботи інформацію полікультурного характеру;

визначає толерантну поведінку щодо інших людей.
Комунікативна компетентність

використовує на уроках діалогічні методи;

організує дискусії;

спонукає висловлювати свою думку;

стимулює аргументовані відповіді;

вчить правильно ставити запитання;

слідкує за культурою мовлення;

проводить нестандартні уроки;

практикує захист учнями творчих робіт,проекті в;

використовує
інтерактивні методи навчання.

висловлює свої думки, вміє аргументовано їх довести;

створює проекти і презентації;

вміє написати тези, план, реферат;

проводить захист проектів;

ставить запитання до вчителя;

визнає свої помилки, уникає категоричності;

використовує адекватну лексику.

Інформаційна компетентність

пропонує завдання, для виконання яких потрібно звертання до альтернативних джерел
інформації
- додаткової літератури, комп'ютерних баз даних,
Інтернету тощо;

консультує з питань тематики;

навчає усвідомлено згортати
інформацію, складаючи план-тези, конспекти;

стимулює критичне оцінювання
інформації.

добуває інформацію з різних джерел;

виділяє потрібне із масиву інформації, поєднує різні джерела;

впорядковує та класифікує добуту
інформацію та документи;

уміє адаптуватися до змін;

критично оцінює інформацію.
Компетентність саморозвитку та самоосвіти

стимулює самоосвітню діяльність учнів, керує процесом цієї роботи;

відстежує динаміку розвитку учнів;

допомагає створити програму самоосвіти.

створює програму самоосвіти;

демонструє достатню сформованість умінь та навичок;

має стійкі пізнавальні потреби тамотивацію;

уміє самостійно здобувати знання.
Компетентність продуктивної творчої діяльності

стимулює творчість учнів, використовує інтерактивні методи;

проводить нестандартні уроки;

організує дослідницьку роботу учнів.

уміє бачити проблеми, шукати шляхи
їх подолання, генерувати
ідеї, сплановувати та організовувати свою діяльність.

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ
ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
Леонова Н.С.
Головне завдання освітнього процесу - розвиток в учнів умінь і навичок саморозвитку
особистості шляхом упровадження технологій, організації процесу навчання та створення
належних умов для навчання.
Багато основних методичних інновацій пов'язано із застосуванням інтерактивних технологій. Інтерактивний означає взаємодіяти або перебувати у процесі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Навчання відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. Це взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.
Педагог є лише організатором процесу навчання, лідером групи.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій,
проведення рольових ігор, спільне розв'язання проблем.
Це навчання ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створює атмосферу співпраці, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.
На сучасному етапі розвитку освіти діти прагнуть навчатися завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловити свою думку, критику, не бояться бути почутими. На таких уроках учитель повинен стати невидимим диригентом, який уміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли діти працюють разом, вони формують такі навички, необхідні для самостійного життя:
- розв'язувати конфлікти;
- активно слухати;
- критикувати думку, а не того, хто її висловив;
- аналізувати;
- приймати рішення.
Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В. Сухомлинського,
Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.
У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання:
- пасивна – учень виступає як об'єкт навчання (слухає й дивиться);
- активна – учень виступає як суб'єкт навчання (самостійна робота, творчі завдання);
-
інтерактивна –inter (взаємний), aci (діяти).
Процес навчання здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів.
Інтерактивні технології навчання – це така організація процесу навчання, коли учень обов'язково бере в ньому участь; колективний, взаємодоповнювальний процес навчального пізнання, що ґрунтується на взаємодії всіх його учасників.
У психології інтеракція – це здатність взаємодіяти або вести бесіду, діалог із чим- небудь (наприклад, з комп'ютером, навчальним засобом тощо) або з ким-небудь (людиною).
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші методи передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці — від двох до шести осіб), другі — спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах — 3-5 хвилин, виступ — 3 хвилини, виступ за фронтальної роботи — 1 хвилина.
Інтерактивні технології навчання сприяють ефективності уроку. О. Пометун та Л.
Пироженко визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання
(моделями), у яких реалізовано інтерактивні технології. Науковці розподіляють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:
-
інтерактивні технології кооперативного навчання;
-
інтерактивні технології колективно-групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології опрацювання дискусійних питань.


ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
Парну та групову роботу організовано на уроках як засвоєння, так і застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після того, як учитель розповів учням новий навчальний матеріал, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок .

Робота в парах
Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи в малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну у традиційному навчанні можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час подумати, поділитись
ідеями з партнером і лише після того озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, уміння висловлюватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію.
Завдяки роботі в парах учні не можуть ухилитися від виконання завдання.
Ротаційні (змінювані) трійки
Діяльність учнів подібна до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Два-чотири-всі разом
Цей варіант похідний від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, уміння переконувати та вести дискусію.
Карусель
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах
Роботу в групах варто застосовувати для розв'язання складних проблем, що потребують колективного розуму. Цю модель доцільно використовувати тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.
Під час групової роботи важливо, щоб учні опрацювали зміст завдання й подали результати колективної діяльності.
Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.
1.
«Діалог». Суть такої роботи полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це втілюється в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Усю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
2.
«Синтез думок». Схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант відповіді іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.
3.
«Спільний проект». Передбачає таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог.
Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних сторін.
4.
«Пошук інформації». Учні як команда шукають інформацію (зазвичай ту, що доповнює лекцію вчителя, матеріал попереднього уроку або домашнє завдання), а потім відповідають на запитання. Цей вид навчальної діяльності використовують для того, щоб оживити одноманітний, складний, іноді нецікавий матеріал.

5.
«Коло ідей» (раунд робіт, кругова система). Мета «Кола ідей» — вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологію застосовують, коли всі учасники мають виконати однакове завдання, що складається з декількох питань,які групи представляють по черзі.
Акваріум
Ще один варіант кооперативного навчання ефективний для розвитку в учнів навичок спілкування в малій групі, формування вміння дискутувати й аргументувати свою думку.
Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже набули навичок групової роботи.

ТЕХНОЛОГІЇ КОЛЕКТИВНО - ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ

Обговорення проблеми в загальному колі
Це загальновідома технологія, що застосовують, як правило, у комбінації з іншими. її мета — пояснити незрозумілі положення, привернути увагу учнів до складних або проблемних питань, мотивувати пізнавальну діяльність, актуалізувати опорні знання тощо.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал