Формування цілісного світогляду учнів на уроках математики засобом музикотерапії



Скачати 140.82 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір140.82 Kb.
Л.А.Гриценко

вчитель математики Комунального закладу

«Канівська загальноосвітня санаторна

школа-інтернат I-IIIступенів Черкаської обласної ради»


Формування цілісного світогляду учнів на уроках математики засобом музикотерапії

«Чиста математика в її сучасному розвиткові

може претендувати на те, що вона найоригінальніший

витвір людського генія. Другим претендентом є музика.»

А Уайтхед

Мета даної статті полягає в розкритті ролі музикотерапії на уроках математики та можливості інтегрування уроків математики з музичним мистецтвом.
Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я вихованців є одним із першочергових завдань загальноосвітньої школи, на що наголошує Концепція загальної середньої освіти

Діяльність будь-якого загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров'я учнів, а санаторної школи насамперед, лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров’яформуючі технології

Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших здоров'язберігаючих технологій. Вона зазвичай використовувується як прийом на уроках художньо-естетичного циклу і як допоміжний засіб “рятування” від «шкільних стресів» у позаурочні години. Відомі такі її напрями як механізми виховного і психотерапевтичного впливу: емоційне активування в ході уроку; музичний катарсис; емоційна розрядка або регулювання емоційним станом; розвиток комунікативних здібностей; підвищення художньо-естетичних потреб; набуття нових засобів емоційної експресії;формування установок на позитивні відносини з собою, з колективом, зі світом.

Цілющі особливості музики, що впливають на духовний і фізіологічний стан людини, були відомі вже з давніх давен: згадування про це ми знаходимо ще у папірусах, складених жрецями Давнього Єгипту. Філософами, лікарями, музикантами Давньої Греції, Китаю, Індії теоретично обґрунтовувався і широко використовувався на практиці увесь арсенал музичного мистецтва.

Але лише у ХХ ст. на науковій основі було розкрито профілактичні, лікувальні й оздоровчі властивості музичного мистецтва, а саме: виявлено лікувальні властивості звуків, установлено взаємозв’язок між частотою звукових коливань музики та фізіологічних процесів людини.

Лікувальні можливості музики покладені в основу діяльності Інститутів музичної терапії 15 зарубіжних країнах, у тому числі – Англії, Франції, Німеччини, Австрії, США та ін.



Про її сутність говорив П.Чайковський: «Мета музики – збудити духовне хвилювання. Жодне інше мистецтво не пробуджує настільки підвищеним чином благородні почуття в серці людини». З ним погоджується відомий український педагог В. Сухомлинський: «Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про підвищене, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й в самому собі».

Безумовно, у цих висловлюваннях видатні люди мали на увазі класичну, тогочасну «серйозну» музику, джаз, класичний рок, гітарні пісні, фольклорну музику, естрадну музику у виконанні професійних колективів, наприклад оркестрів під керівництвом П. Моріа, Дж.Ласта, Ф.Пурселя та багато інших.

Одним з доступних ефективних методів педагогічного впливу на дитину є використання на уроках «фонової» музики, це допомагає у вирішенні наступних завдань:

створення сприятливого емоційного фону, що призводить до зняття емоційно-нервового напруження і збереженню здоров'я дітей;

розвиток уяви в процесі творчої діяльності, що сприяє підвищенню творчої активності;

активізація розумової діяльності, що призводить до підвищення якості засвоєння знань;

переключення уваги під час вивчення важкого навчального матеріалу, що попереджає втому і стомлення;

психологічна і фізична розрядка після навчального навантаження - під час фізкультурних хвилинок.

Також можна використовувати музикотерапію на різних етапах урока. Її мета на організаційному етапі - зосередити увагу дітей, дисциплінувати їх, налаштувати учнів після перерви на урок. На інших етапах музика може бути сигналом для концентрації уваги. Отже, науковці рекомендують



«музикотерапевтична аптечка»
Для заспокоєння, зняття емоційної напруги. Розслаблюючу дію володіють звуки флейти, гра на скрипці і фортепіано. Заспокійливий ефект носять звуки природи (шум моря, лісу), вальси (ритм три чверті).Класика: Твори Вівальді, Бетховен«Симфонія 6» - частина 2, Брамс «Колискова»,Шуберт «Аве Марія», Шопен «Ноктюрн соль-мінор», Дебюссі «Світло місяця».

Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності.Можна використовувати різні марші: їхнє прослуховування підвищує нормальний ритм людського серця в спокійному стані, що надає бадьорості, мобілізуюче вплив.

Класика:Чайковський «Шоста симфонія» - частина 3, Бетховен «Увертюра Едмонд», Шопен «Прелюдія 1, опус 28», Аркуш «Угорська рапсодія 2».

Учені провели дослідження в одній з музичних шкіл, де застосовують музичну терапію. Школярі одностайно відповіли, що на уроках математики їм хотілося б слухати музику Й.Баха. Думка дітей підтверджується й дослідженнями, які свідчать, що твори Й.Баха прояснюють мозок, а музика В.Моцарта ще й розвиває розумові здібності. Крім цього, стимулює творче мислення і допомагає генерувати нові ідеї музика О. Скрябіна, Ф. Шопена, С. Прокоф`єва. До речі, фортепіанна музика С. Прокоф`єва, наприклад, налаштовує на високоінтелектуальний лад, у голову приходять несподівані ідеї, навіть пов`язані з космосом.  Прослуховування у великому обсязі музики «поета фортепіано» Ф. Шопена значно збільшує гнучкість мислення.Сучасні дослідження вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті набагато довше.

Британські вчені з'ясували, що математика активує ті ж ділянки мозку, що і музика. До такого висновку вони дійшли в ході дослідження, учасники якого вирішували математичні рівняння, а також слухали музику. Всі вони піддалися процедурі магнітно-резонансної томографії. Зокрема, дослідники зареєстрували активність у медіальній орбіто-фронтальній корі головного мозку під час вирішення математичних завдань, як і під час прослуховування музики (стаття опублікована в науковому журналі Frontiersin Human Neuroscience)


Ще один цікавий факт. Доведено, що діти, які займаються музикою, краще засвоюють математику, зокрема геометрію. Сканування мозку показує: коли складають дробові числа, у музикантів сильніше, ніж у людей без музичної підготовки, активізується та частина мозку, яка задіяна в абстрактному мисленні...Це тому, що навчання музики пов'язане з розумінням, запам'ятовуванням, читанням нотних текстів, які складаються переважно із символів. Навички, сформовані у такий спосіб, полегшують засвоєння математичної символіки. Крім цього, у дітей дуже добре розвинута творча і просторова уява, інтуїція. Під час гри на музичному інструменті кожна рука грає свою партію, а тому працюють обидві півкулі головного мозку одночасно (під час розумових операцій задіяна лише одна півкуля). Тому гра на музичному інструменті безпосередньо перед виконанням домашніх завдань є своєрідним «гімнастичним тренажером» для мозку, підготовкою його до продуктивної праці, а можливо — і для геніальних відкриттів.

Вчені Каліфорнійського університету у 90-х роках минулого століття відкрили так званий Моцарт-ефект: у дитини, яка щоденно слухає музику Моцарта протягом десяти хвилин, значно поліпшуються математичні здібності, підвищується уважність, розвивається пам'ять

Майже всі справжні композитори та музиканти розуміли, що в основі музики лежить математика. Г.Нейгауз, російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч, писав: "Роздумуючи про мистецтво і науку, про їх взаємних зв'язках і протиріччях, я прийшов до висновку, що математика і музика знаходяться на крайніх полюсах людського духу, що цими двома антиподами обмежується і визначається вся творча духовна діяльність людини і, що між ними розміщується все, що людство створило в області науки і мистецтва." Не забували про музику і математики. Зокрема, видатний англійський математик Дж. Сильвестр говорив : «Чи не може музика бути описаною як математика почуттів, а математика як музика розуму ? Так, наприклад, музикант відчуває музику, математик розуміє музику, - музика це мрія, математика - ділове життя – кожна повинна дістати своє завершення від другої, коли людський розум, піднесений до досконалого зразка, сяятиме далі, уславлений у якомусь майбутньому Моцар том – Діріхле чи Бетховеном – Гауссом – такий союз виразно виявляється в генії і працях Гельмгольца!»

Зараз математики напряму почали займатися музикою. Вони розглядають музичну партитуру як графік, на якому по вертикалі відкладається висота звуку, а по горизонталі – час. Інші характеристики – тональність, тривалість звучання, паузи, ритм тощо – додаються, але за допомогою додаткових символів (що примушує обурюватися істинних математиків). Тепер у нас є докази того, що кожний акорд можна представити не просто за допомогою довільних знаків на розлінованому папері, але і як точку в геометричному просторі.

Згадаємо про Леонарда Ейлера. Він полюбляв слухати музику, яка дещо відволікала його від напруженої праці і навіть писав трактат про нову теорію музики, про який говорили, що в ньому багато музики для математиків і водночас надто багато математики для музикантів.

А у листі Х.Гольдбаху у 1712 році великий німецький математик Г.Лейбніц писав: «…Ми в музиці не рахуємо далі п’яти, подібно до народів, які в арифметиці не пішли далі трьох… Всі наші інтервали – це відношення, складені з відношень між двома числами 1, 2, 3, 5… Музика – це прихована математична вправа душі, яка не вміє рахувати…»

Вся ця інформація наводить на думку не тільки використовувати музику як елемент терапії на уроках, зокрема, математики, а спробувати інтегрувати два, такі б здавалося протилежні предмети, як математика і музика (музичне мистецтво). Протилежні –бо математика - сама абстрактна з наук, а музика –це вид мистецтва, що втілює ідейно-емоційний зміст у звукових художніх образах. При проведенні інтегрованих уроків ми намагаємося поглибити знання, які учні отримали раніше на уроках математики і музики, вчимо школярів розглядати світ в усій його багатогранності і взаємозв’зку, сприяти формуванню нового інтегрованого способу мислення, характерного для сучасної людини.

Урок музики сам по собі – здоров’язберігаюча технологія. Його особливістю є організація різних форм музичної діяльності школярів. Кожен урок музики містить в собі оздоровчий ефект, перешкоджає розвитку перевтоми, не погіршує здоров’я, а сприяє його збереженню, зміцненню. Одне з основних завдань уроків музики: знімати нервово-психічні перевантаження, відновлювати позитивний емоційний енергетичний тонус учнів. А основні завдання, які покликані розв’язувати уроки математики-забезпечити міцне і свідоме оволодіння учнями системою математичних знань і умінь.

Для того, щоб здійснювати інтеграцію змісту навчальних предметів, треба встановити певні взаємозв'язки між поняттями, об'єднати їх.

До прикладу:


Теми з математики

Музична складова інтергації

Звичайні дроби

Тривалість нот (половинна, четвертна, восьма, шістнадцята)

Пропорції

Музичні інтервали (октава, квінта і кварта)

Теорема Піфагора

Відкриття Піфагора в області теорії музики (математичне описання звучання натягнутої струни)

Золотий перетин


Аналіз побудови музичних фрагментів (Хроматична фантазія і Фуга ре мінор Й.С.Баха)

Логарифми

Розрахунки рівномірно-темперованого ладу

Такі уроки дають можливість є потужним аналізатором розумової діяльності учнів. Ігрова ситуація, зміна діяльності, сприятливий психологічний клімат - все це сприяє збереженню та зміцненню соматичного і психічного здоров'я учнів.

Використані Інтернет –ресурси:

www.kspu.edu/...ashx/ Щедролосєва К.О. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості.

www.ippro.com.ua/інтернет-семінар «Інтеграція знань з предметів природничо-математичного циклу:проблеми та шляхи їх вирішення» IIчастина, 2012р.

Рибчук Г. Математика і музика. Нетрадиційний урок у 6 класі // Математика. — №46 (446). — 2007.




Додаток 1

Музикально-математичний урок у 6 класі

Тема: звичайні дроби і ноти

Мета: узагальнити отриманні знання про дроби на застосуванні їх в музиці, виявити спільні закономірності елементів музики і математики; розвивати логічне і абстрактне мислення, творчі здібності, дати уявлення про цілісність світу і взаємозв’язок шкільних предметів; виховувати інтерес до предметів математика і музика.

Обладнання: Таблиця чисел, реферати («Все є число», «Музика лікує»), зображення нот, акордеон, магнітофон, диск з аудіо записом пісні, метроном.



Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок

  1. Організаційний етап.

учням пропонується зіграти в гру «Пароль». Назвати не повторюючись (ланцюжком) всі терміни суттєві для теми «Дроби». Тільки застосовуючи слово-пароль, учні по черзі сідають за парти (чисельник, риска дробу, знаменник, звичайні дроби, десяткові дроби, кома, правильні дроби, неправильні дроби, мішаний дріб…).

II. Мотивація навчальної діяльності (оголошення теми і мети уроку)

III. Удосконалення знань і вмінь

Вчитель математики. З давніх пір до нас дійшов афоризм, що математика і музика – сестри. Та я не розумію, що може бути тут спільного між наукою, що користується строгими логічними доведеннями і музикою – одним з прекрасніших мистецтв.

Вчитель музики. А я вважаю, що в музиці є багато таких властивостей і знань, що завдячують математиці.

Вчитель математики. Тож ви вважаєте, що математика потрібна музиці?

Вчитель музики. Неодмінно.

Вчитель математики. А давайте запитаємо в дітей.

Учень. Я теж не розумію. От ми вивчаємо на математиці тему ділення і множення дробів. От спробуйте поділити щось у музиці.

Учениця. А нас на уроках музики навчили тому, що музичні звуки можуть дробитися за своєю довготою. І співвідношення довгих і коротких звуків має свою чітку закономірність: кожен звук може бути довшим чи коротшим за інший у два, чотири, вісім, шістнадцять, і навіть у тридцять два рази. І тут без подріблення чи ділення не обійтись.

Вчитель музики. Ти молодець.

Вчитель математики. Тож давайте на сьогоднішньому нестандартному уроці на тему "звичайні дроби і ноти"( записуємо тему в зошити) спробуємо знайти, що є спільного між математикою і музикою. І розкриємо Наталі Тимофіївні невеликий секрет. Адже ми вже раніше задумались над цим питанням і вивчили його.

Діти підготували реферати «Математика і музика», «Лікувальні властивості музики»

Вчитель музики. Продовжуючи думку дітей, дійсно, звуки бувають різними за довготою і мають чіткий поділ і співвідношення між собою.

Ось цілий звук, або той, що містить в собі 4/4 довготи звучання.(приколюємо на дошку ноти)

Вчитель математики. А в математиці теж 4/4, це одна ціла.

Вчитель музики. А ось половинний звук. Він звучить в два рази коротше цілого, тобто містить половину (або 2/4) довготи звучання цілого.

Вчитель математики. Якщо скоротити дріб 2/4 одержимо 1/2

Вчитель музики. Та в музиці є окрема довгота, що містить 1/4часу звучання. Це четвертний за довготою звук. І позначається він так:

є в музиці і 1/8 звучання, і 1/16, і навіть 1/32.

Вчитель математики. Спробуйте розв’язати математичні завдання.

(на дошці приклади додавання дробів) Діти біля дошки розв’язують завдання.

Вчитель музики. Давайте ми ці математичні приклади випишемо в одну лінію за допомогою нот і побачимо що у нас одержиться.

/ на дошці викладається ритмічний малюнок, що одержався з математичної задачі/

Учениця. Та це ж ритмічний малюнок.

Вчитель музики. Давайте спробуємо його прочитати.

/Вчитель музики допомагає класу прочитати ритмічний малюнок , що виплив з математичної задачі/

Вчитель музики. Цей ритмічний малюнок поділений на чотири рівні частини рисочками. Ці відрізки називаються тактами. Кожна перша чверть такту виділяється наголосом, тобто сильною долею. Інші ¾ становлять другу, третю і четверту слабкі долі. Таке ділення ритму на сильні і слабкі долі дуже важливе. Музиканти його називають метром.

Учитель математики: Є спеціальний пристрій який може відраховувати метр – метроном. Подивіться і послухайте як він діє.

/Демонстрація дії метроному/

Вчитель музики. А знаєте як метр відраховують на інструменті музиканти?

/На інструменті демонструється басовий акомпанемент/

А якщо на цей метр накласти мелодію, то одержиться ось що…

/Грається на інструменті мелодія/

А давайте ви разом хлопками будете виділяти сильні долі, а я під ваш акомпанемент заграю мелодію.

/Діти хлопками під музику вистукують метр/

Вчитель математики. Оточуючий нас світ наповнений різноманітними ритмами: це ритм коліс, стукіт серця, кроки людини… Ритми можна знайти і серед чисел.

(Робота з таблицею чисел від 1 до 30)

Два учні в таблиці виділять числа які діляться на 2 квадратиком, на 3 кружечком.

Через який інтервал, чи ритм вони повторюються?

Яку властивість мають числа обведені двічі?

Добре, ви мене переконали: ритм об’єднує музику і математику. А що ви скажете про протилежності? В математиці їх безліч. Назвіть їх!

/ Діти перелічують приклади протилежностей: множення – ділення, додавання – віднімання, більше – менше, тупий – гострий, просте – складне. /

Вчитель музики. Діти, а в музиці є протилежності? Давайте їх назвемо.

/ Діти перелічують протилежності у музиці: форте-піано; швидко-повільно; мажор-мінор…/

Вчитель математики. Який урок математики без задачі? Сьогодні розв’яжемо музичну.

(за дошкою текст задачі)

Задача. Композитор написав симфонію. На написання І частини витратив всього часу, ІІ частини - . На ІІІ частину витратив стільки часу, як на І і ІІ разом. Знайти, яку частину свого часу він витратив на написання фіналу?

(розв’язуємо з поясненням)

Вчитель математики. А чи є в музиці поняття паралельності? Адже воно в природі зустрічається на кожному кроці. Це і залізничні рейки і траєкторія дощових крапель, в математиці без паралельних прямих не обійтися.

Вчитель музики. Діти, чи зустрічаємо ми в музиці паралельні прямі?

/Діти приводять приклади паралельностей у музиці/

Вчитель математики. А якщо ми зараз заспіваємо разом одну і ту ж пісню, як будуть звучати наші голоси?

Учні. Паралельно.

Вчитель музики. В музиці такий спів називається унісон. От давайте зараз і заспіваємо пісню в унісон.

/Діти співають пісню "Ми любимо читати"/

IV. Підсумок уроку

Вчитель математики. На перший погляд музика і математика нічого спільного не мають. Але варто лише на мить задуматися і зв’язок відразу відшукається. Музика не відривна від нот, кожна з яких має свою тривалість. Рахуючи тривалість нот "раз – і – два – і – три – і …”, відділяємо такти, стежимо за ритмом. А такі назви тривалостей нот, як "половинна”, " четвертна”, " восьма,” " шістнадцята ” і т. д. схиляють до думки про безпосередній зв’язок музики і математики. І це лише найпростіші приклади. Найкращим прикладом поєднання музики і математики є комп’ютер, який сам складає музику та інтерпритує її. Розглядаючи цей зв’язок глибше, можна помітити, що музика просто немислима без математики.

Вчитель музики. Ось і підійшов до кінця урок. Я вважаю, що кожен із вас знайшов ту невидиму ниточку, яка пов’язує математику і музику. Згадайте, які закономірності ми виявили?

/відповіді дітей /

Оцінювання учнів за активність на уроці.

Вчитель математики. Математика і музика – два шкільних предмети, два полюси людської культури. Слухаючи музику, ми потрапляємо в чарівний світ звуку. Розв’язуючи задачі, занурюємося в суворий простір чисел. І не замислюємося про те, що світ звуків і простір чисел здавна є сусідами один з одним.

V. Домашнє завдання (творче)

скласти " музичну " задачу на дії з дробами;



скласти ритмічний рисунок.

g:\новая папка\dscn7797.jpgg:\новая папка\dscn7832.jpg

g:\новая папка\dscn7835.jpg



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал