Фонематичний слух



Скачати 166.32 Kb.
Дата конвертації13.01.2017
Розмір166.32 Kb.
На сучасному етапі розвитку логопедичної науки проведення ранньої діагностики порушень мовленнєвого розвитку та надання своєчасної корекційно-педагогічної допомоги набули пріоритетного значення, що сприяє зростанню ефективності подолання численних мовленнєвих вад у дітей.

ФФНМ (фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення) – це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і вимови фонем.


Професор Р. Левіна в рамках психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень виділила групу дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФН). До цієї категорії належать діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливо — фонематичний слух.

Фонематичний слух і фонематичне сприймання — це тонкий систематичний слух, що дає змогу розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. Фонематичний слух є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує, з їх еталонами, що зберігаються в пам'яті людини впорядковано — в «решітці фонем».

Поняття «фонематичний слух» слід відрізняти від поняття «фонематичне сприймання».

З раннього віку дитина, що нормально розвивається, чує звуки навколишнього середовища, бачить артикуляційні рухи губ дорослих і намагається їх наслідувати. При цьому вона постійно стикається з різним звучанням фонем рідної мови: ті самі звуки (наприклад, голосні а, о) по-різному вимовляють дорослі і діти, чоловіки і жінки. Кожна людина має індивідуальні особливості вимовляння звуків: одна говорить тихо, інша — голосно; дитина вимовляє звуки дзвінким, високим голосом, а до росла людина — низьким і хриплим. Проте ці звукові відтінки не слугують для розрізнення звукових оболонок мовних оди ниць.

Індивідуальний варіант звучання фонем визначається не однією ознакою, а їх сукупністю, яка охоплює не тільки компоненти, що чуємо (такі, як шумові, частотні і висотні характери стики), а й зоровий образ і рухові відчуття, які виникають під час звуковимови. На думку Н. Жинкіна, до ознак звука належать і самі процеси кодування, які виникають під час переходу сигналу від периферії нервової системи до центру.

Установлено, що вже на ранніх етапах розвитку мовлення дитина «вловлює» деякі диференційні ознаки фонем. Трирічна дитина, не вимовляючи ще правильно звуки рідної мови, здатна вже визначити, правильно чи ні вони звучать у мовленні людей, що оточують її. Це можливо завдяки наявності фонематичного слуху і фонематичного сприймання.

Фонематичне сприймання —це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові сом? Скільки в ньому звуків? Який приголосний звук стоїть у кінці слова? Який голосний звук усередині слова?

Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено в основу безпомилкового засвоєння письма і читання в процесі шкільного навчання.


Вплив порушення фонематичного слуху на розвиток усного мовлення дитини
Мовлення дітей з ФФН характеризується неправильною вимовою звуків: пропусками, спотвореннями, замінами. Найтиповішими є заміни звуків на більш прості за місцем і способом артикуляції (наприклад, р замінюється на л або в). При цьому дитина той самий звук може замінювати різними звуками: «лука» — рука, «ковово» — корова тощо. В низці випадків дитина може правильно вимовляти ізольований (окремий) звук, а в самостійному мовленні замінювати, спотворювати його.

Кількість порушених звуків у дитини з ФФН може бути досить значною—до 16—20. Таке порушення звуковимови у дітей безпосередньо зумовлене несформованістю у них фонематичного слуху.

Виділяють три можливі стани у разі недорозвинення фонематичного слуху:

• недостатній розвиток і впізнавання тільки тих звуків, вимова яких порушена;

• недостатній розвиток значної кількості звуків із різних фонематичних груп за відносно сформованої вимови їх;

• глибоке фонематичне недорозвинення, коли дитина практично не може виділити їх зі складу слова, визначити послідовність звуків у слові.

Поряд з порушеною звуковимовою у дітей з фонетико-фо-нематичним недорозвиненням спостерігаються помилки в складовій структурі слова і звуконаповненості.

Складова структура слова — це кількість і порядок складів у слові.

Звуконаповненість — кількість і порядок звуків усередині кожного складу.

Нерідко в окремих дітей з ФФН спостерігаються труднощі у вимові слів зі складною складовою структурою і в збігу приголосних, а також речень, що складаються з подібних слів (це стосується насамперед незнайомих і важких слів). Вимовляючи такий лексичний матеріал, вони перекручують звуко-складовий малюнок слів: опускають склади, переставляють їх місцями і замінюють, можуть пропустити або, навпаки, додати звук усередину складу, наприклад: «каркадил» — крокодил, «батурет-ка» — табуретка, «голопед» — логопед тощо.

Отже, характер описаних порушень свідчить про недостатність фонематичного слуху і сприймання у дітей з ФФН. Без спеціальної корекційної роботи дитина не навчиться розрізняти і впізнавати фонеми на слух, аналізувати звукоскладову будову слова, що призводить до появи стійких помилок в оволодінні писемним мовленням.

Психолого-педагогічна характеристика дітей з фонетико-фоне-матичним недорозвиненням мовлення. Крім зазначених вище порушень мовленнєвого (вербального) характеру, окремо слід схарактеризувати можливі особливості в перебігу вищих психічних функцій у дітей з ФФН:

• увага у таких дітей може бути нестійкою, нестабільною і вичерпуватися, а також слабко сформованою, довільною, коли дитині важко зосередитись на одному предметі і за спеціальним завданням переключитися на інший;

• пам'ять може не відповідати нормі. При цьому дитині потрібно більше часу і повторів, щоб запам'ятати заданий матеріал;

• спостерігаються особливості в перебігу мисленнєвих операцій: поряд з переважанням наочно-образного мислення у дітей можуть виникати труднощі в розумінні абстрактних понять і відношень. Швидкість перебігу мисленнєвих операцій може бути дещо уповільненою, внаслідок чого уповільнюється сприймання навчального матеріалу.

Виходячи з перелічених особливостей вищої нервової діяльності, дітей з ФФН в педагогічному плані можна схарактеризувати так:

• поведінка може бути нестабільною, з частою зміною настрою;

• можуть виникати труднощі в оволодінні навчальними видами діяльності; на заняттях діти швидко втомлюються, для них складно виконувати одне завдання впродовж тривалого часу;

• можливі труднощі в запам'ятовуванні інструкцій педагога, особливо дво-, три- і чотирискладових, що потребують поетапного і послідовного виконання;

• у низці випадків з'являються особливості дисциплінарного характеру.

Під час планування і проведення корекційних занять потрібно враховувати ці специфічні особливості дітей з ФФН. Організовуючи з ними логопедичну роботу, доцільно:

• здійснювати суто індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням її вікових і психічних особливостей;

• забезпечити позитивну мотивацію виконання завдань, щоб підвищити ефективність корекційної дії;

• чергувати різні види діяльності;

• включати до занять тренувальні вправи з розвитку уваги, пам'яті, мисленнєвих операцій.
Організація роботи в групах для дітей з ФФН
Згідно з Типовим положенням визначено основні напрями організації роботи дошкільних закладів для дітей з ФФН у двох вікових групах: старшій —для дітей шостого року життя і підготовчій — для дітей сьомого року життя.

Корекційний вплив у цих групах має здійснюватися відповідно до спеціальної програми навчання і виховання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням, розробленої окремо для кожної групи. В процесі навчання дітей з ФФН в умовах спеціального дитячого садка вирішують такі завдання:

• сформувати у дітей фонетичну систему мови, тобто уточнити і закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків;

• розвивати у них повноцінний фонематичний слух і сприймання, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам'ятовувати і відтворювати ряди звуків і складів;

• сформувати навички звукоскладового аналізу і синтезу, тобто вміння ділити слова на склади і звуки, послідовно аналізувати їх, проводити зворотні операції: складати склад зі звуків, а слово — зі складів (синтез);

• на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти. Незважаючи на цілком зрозумілі відмінності, що існують у змісті корекційного навчання і виховання для дітей старшої групи, виділені завдання є основоположними. Програма навчання дітей з ФФН має включати:

• характеристику мовленнєвого розвитку дитини;

• обстеження мовлення;

• режим дня старшої (підготовчої) групи;

• логопедичну документацію.

Режим визначає оптимальний порядок проведення вихователем і логопедом занять із зазначенням їх кількості і тривалості. Згідно з розпорядком логопед проводить різні типи занять:

• індивідуальні — окремо з кожною дитиною;

• підгрупові — з трьома-чотирма дітьми, об'єднаними за принципом подібності вади;

• фронтатьні — з усіма дітьми або половиною групи залежно від рівня мовленнєвого розвитку.

Чергування цих занять забезпечує максимальну ефективність логопедичної роботи.

Програму корекційного навчання, незалежно від вікової групи, поділяють на три періоди. Кожний період передбачає визначений обсяг навчального матеріалу, запланованого для вивчення під час індивідуальних, підгрупових і фронтальних логопедичних занять. Зокрема, визначено такий порядок вивчення звуків на фронтальних заняттях: у, а, ау, ау; іе, і, п, пь, т, к, кь, птк, х, хь, ль, йот, і-и, с, сь, з-зь, сь-зь, ц, б-п, ш-ж, с-ш, з-ж, л,р, ль-рь, ль, л-р-ль-рь, ч, щ, ч-щ.

Залежно від вікової групи цей матеріал по-різному розподілений за періодами навчання.

Обладнання логопедичного кабінету має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і охоплює необхідні логопедичні посібники для обстежень і розвитку:

• інтелекту;

• слуху;


• зв'язного мовлення; вимовляння й умови оволодіння складовою структурою слів; фонематичного слуху; лексичного запасу і граматичної будови мовлення; елементів грамоти.

Рекомендації щодо роботи з батьками. Упродовж року логопед надає батькам можливість вивчати індивідуальні зошити дітей, щоб вони могли простежити динаміку їх навчання, щотижня проводить вечірні бесіди з ними і організовує участь їх у виконанні домашніх завдань.

Крім того, логопед організовує оформлення тематичних виставок і стендів для батьків, не менше ніж три рази на рік проводить батьківські збори, планує показові виступи дітей.

Взаємозв'язок роботи логопеда і вихователя. Логопед має працювати в тісному контакті з вихователем, забезпечуючи чітку послідовність цієї роботи. Тому вихователь логопедичної групи повинен знати мовленнєві і психолого-педагогічні особливості дітей, уміти підходити до них індивідуально. Бажано, щоб він по можливості відвідував фронтальні логопедичні заняття, аби з'ясувати, хто з дітей відчуває труднощі під час виконання завдань логопеда і в чому вони полягають.

Ознайомлення з деякими спеціальними методичними прийомами дасть змогу вихователю не тільки ефективно закріплювати матеріал, пройдений логопедом, а й грамотно координувати з ним вирішення виховних завдань. Логопед і вихователь разом планують роботу з розвитку мовлення дітей, визначаючи тематику і зміст занять, лексичний матеріал і вимоги до мовлення дітей на кожному конкретному етапі навчання. Вихователь планує ознайомити дітей з лексичним матеріалом за заданими темами, а логопед забезпечує його автоматизацію і введення в самостійне мовлення.

Мовлення вихователя має відповідати правилам фонетики і граматики. Він повинен володіти достатньо широким лексичним запасом.

Пропоную дидактичні ігри, які може індивідуально проводити як вихователь, так і логопед на різних етапах корекційно-розвивальної роботи.

Гра «Кольорові піжмурки»
Мета.


  • Закріпити назви основних кольорів та їх відтінки.

  • Активізувати слухову увагу.

  • Формувати спрямованість уваги на фонологічну структуру слова.

  • Розвивати фонематичне сприймання на перцептивному рівні.

  • Удосконалювати граматичний бік мовлення шляхом узгодження назв кольорів з родом іменників.



Обладнання: малюнки із зображенням різнокольорових предметів на позначення cлів-паронімів; картки із зображенням слів-паронімів одного кольору та конфліктних:

  • білий бинт — білий бант, сірий танк, коричневий стіл, червоний бант, сірий вовк;

  • блакитна бабка — блакитна папка — блакитна шапка, сіра палка — сіра пажа, зелена жабка;

  • чорний .жук — чорний сук, зелений жук — зелений лук, сірий сук, сірий ключ;

  • червоний рак —  червоний лак — червоний мак, синій м'яч, рожевий лак, коричневий хліб;

  • коричнева тачка — коричнева качка — коричнева кашка — коричнева чашка, синя тачка, червона ручка;

  • чорна галка — чорна палка — чорна пилка, сіра гілка — сіра гірка, зелена гірка;

  • червона машина — червона малина — червона калина, жовтий колобок — жовтий колосок, синя машина;

  • сіра мишка — сіра миска — сіра маска, зелена миска, коричнева шишка, червона маска;

  • сіра шапка — сіра сапка — сіра лапка, зелена жабка, синя шапка, зелена книжка;

  • коричнева рама — коричнева лама — коричнева лапа, блакитна лампа, оранжева риба, блакитна рама;

  • сіра коса — сіра коза, коричнева лоза — коричнева коза, чорна коса, рожева ваза.


Мовленнєвий матеріал. Слова-пароніми, що містять:

  • акустично та артикуляційно далекі звуки — и—а, б—с, п—л, м—р, м—к, с—л, ж – с, ж – л, г – п, к – ч;

  • артикуляційно далекі, але акустично близькі звуки — с—ш, т—к;

  • артикуляційно близькі, але акустично далекі звуки — р—л;

  • артикуляційно та акустично близькі звуки — б—п, ж—ш, ч—ш, с—з.


Попередня робота: називання окремих предметів та кольору кожного з них.
Опис гри
Варіант 1
Логопед викладає перед дитиною малюнок і розповідає: «Різнокольорові слова запросили гномика Ау погратися з ними у піжмурки. Вони швиденько розбіглись і поховалися хто куди. Деякі слова були однаковими за кольором і схожими за звучанням, тому їх важко було знайти. Допоможи гномикові Ау знайти слова, які я назву. Покажи, де червоний мак. А де червоний рак?».
Варіант 2

Логопед викладає на стіл одну картку і пропонує серед інших знайти відповідну паронімічну пару. Розповідь логопеда: «Гномик Ау знайшов одну картку, а знайти другу ніяк не може, але він знає, що їх назви мають бути дуже схожими». (Логопед першу пару карток добирає самостійно).



Гра «У Країні Кольорів»
Мета.

  • Закріпити назви основних кольорів та їх відтінків.

  • Автоматизувати та диференціювати вимову звуків різних фонетичних груп.

  • Формувати навички слухового контролю.

  • Збагачувати словник.

  • Розвивати граматичний бік мовлення шляхом узгодження назв кольорів з числом та родом іменників.


Обладнання: площинні будиночки із зображенням предметів певного кольору, в назві яких є один і той самий звук.

На етапі автоматизації:

Б: блакитний берет, блакитні чоботи, блакитний комбінезон, блакитна бабка;

Ф: фіолетові фіалки, фіолетова фірмова футболка, фіолетовий фартушок, фіолетова фарба, фіолетовий телефон, фіолетовий портфель;

3: зелений возик, зла зелена змія, зручний зелений комбінезон, величезний зелений гарбуз, зелена ваза, зелений залізний паровозик, запашне зелене зілля, зелена лоза, зелений Телепузик;

С: синя скакалка, сині весняні проліски, синя спортивна сумка, пухнастий синій светр, сині ласти і маска, синій пилосос, синя пластмасова миска, синя смугаста сорочка, синя каструля;

С: скляне салатне намисто, свіжа салатна капуста, корисний салатний салат, салатна серветка, салатна гусінь, святкова салатна скатертина, салатний посуд, салатні сандалі, салатний кіоск;

С: сильний сірий слон, сіра сковорідка, сердитий сірий гусак, сірі спортивні кросівки, сіра сова, сірий носоріг, сірі сходи, веселий сірий песик, сірий ослик;

Ч: коричневий Чебурашка, коричневі панчохи, величезна коричнева черепаха, смачне коричневе печиво, чистий коричневий глечик, коричнева качечка, величезний коричневий чемодан, коричнева качалка, зручні коричневі чоботи;

Ч: червоний м'яч, червоні порічки, червоний обруч, чарівна червона квіточка, чудові червоні черешні, смачні червоні полунички, червона четвірка, зручні червоні черевички;

Ч: чорна чайна чашечка, чорний ключ, чорна сумочка, чорний гачечок, смачні чорні чорниці, чорний чайничок, чорна тачка, невеличкий чорний чемоданчик, чорний човен;

Ж: жовте мереживне жабо, жовтий жовток, поважний жовтий жук, жовті жолуді, жовте ведмежа, жовта жирафа, жовта вантажівка, жовте жито, жовта стружка;

Ж: ажурний рожевий абажур, рожевий кружечок, рожева лож'ка, рожевий папужка, рожевий джемпер, рожеві босоніжки, рожева піжама, ніжні рожеві жоржини, рожева кружка;
Ж:оранжевий жилет, оранжева книжка, молодіжні оранжеві босоніжки, оранжеві рижики, оранжевий жакет, оранжеві ножиці, оранжеві лижі, оранжеве желе, оранжева жуйка;   

Л: кисле зелене яблуко, зелена цибуля, зелені липові листочки, зелена квасоля, зелений пенал, маленька зелена ялинка, зелений олівець, пластмасова зелена лійка, зелений плащ;

Л: біла електроплита, білий лебідь, білі конвалії, білий голуб, біла лілея, біла літня блузка, біла постільна білизна, білий козел, великий білий холодильник;

Л: салатний телефон, салатна мочалка, салатні колготи, великий салатний клубок, пластмасова салатна виделка, настільна салатна лампа, салатний альбом для малювання, теплий салатний халат, салатна коляска;

Л: фіолетовий клубок, фіолетові сливи, фіолетовий олівець, пластмасовий фіолетовий пенал, чоловічий фіолетовий капелюх, спілий фіолетовий баклажан, фіолетова лійка, легкокрилий фіолетовий метелик, маленькі фіолетові фіалки;

Л: мильниця з блакитним милом, великий блакитний літак, блакитне блюдце, блакитна пластмасова лінійка, блакитний пляжний капелюх, блакитний тролейбус, блакитна футболка, блакитна парасолька, блакитне плаття;

Р: оранжева хурма, оранжевий гребінець, оранжеві абрикоси, перістий оранжевий гарбуз, хрумка оранжева морква, оранжева морська риба, оранжевий персик, оранжевий чорнобривець, оранжевий мандарин;

Р: сірий кучерявий баран, сірі хмари, красива сіра куртка, сірий берет, сіре відро, зручні сірі черевики, сірий кролик, сірий носоріг, сірий рюкзак;

Р: рожеві рукавички, рожева троянда, зручний рожевий фартушок, кругла рожева серветка, рожевий сарафан, акварельна рожева фарба, рожевий шарф, рожеве порося, рожева жоржина;

Р: чорні шорти, гірка чорна редька, чорний кріт, гострий чорний крюк, чорні кури, корисна чорна смородина, чорний ворон, чорна пантера, чорний шарф;

Р: дозрілий червоний помідор, червоний прапорець, червона ракета, розквітла червона троянда, гострий червоний перець, червона горобина, варений червоний рак, отруйні червоні мухомори, червоний трактор;

Р: твердий коричневий горіх, коричневі шкарпетки, широкий коричневий ремінь, шкіряний коричневий портфель, коричневі гриби, коричнева картопля, коричнева черепаха, коричневі шорти, коричнева круторога корова.



На етапі диференціації:

Б—П: блакитне плаття, блакитна папка., блакитний парашут, блакитне пальто, блакитний потяг, блакитний папуга;

Ф—В: фіолетовий виноград, фіолетова ваза, фіолетова квітка, фіолетовий диван, фіолетові сливи, фіолетовий возик;

К—Т: коричневі туфлі, коричнева табуретка, коричневий трикутник, коричнева тарілка, коричневий танк, коричневе теля;

К—X: коричневий халат, коричнева хустка, коричневий ховрах, коричневий хрущ, коричнева муха, коричневий фартух;

К—Г: коричневий глечик, коричневий горщик, коричнева гілка, коричневий горобець, коричневий гриб, коричневі граблі;

С—Ш: сіра шапка, сіра шуба, сірий шарф, сірі штани, сіра миша, сіра машина;

С—Ч: сірі очі, сірі черевики, сірий чайник, сірий часник, сіра чапля, сірий човен;

С—Щ: сіра щітка, сірий ящик, сірий плащ, сіре щеня, сіра ящірка, сірі щипці;

З—С: зелена сумка, зелена гусінь, зелений пилосос, зелений самоскид, зелене намисто, зелена скатертина;

З—Ц: зелена цибуля, зелений гребінець, зелений перець, зелена цукерка, зелені рукавиці, зелене відерце;

З—Ж: зелений жук, зелена жаба, зелена піжама, зелений жолудь, зелена жилетка, зелена книжка;

Ж—Ш: рожева шипшина, рожева шапка, рожеві шпалери, рожеві шкарпетки, рожеві шорти, рожевий шарф;

Ч—Ц: червоний прапорець, червоний олівець, червоні цифри, червоний перець, червона полуниця, червона мильниця;

Л—Р: блакитна рибка, блакитна парасолька, блакитний пароплав, блакитний круг, блакитний рюкзак.


Опис гри
Логопед розповідає дитині: «У Країні Кольорів у різнобарвних будиночках жили-були фарби. Якого кольору була фарба, такого кольору були будиночок і предмети, що знаходились у ньому».
Варіант 1
Логопед викладає перед дитиною площинний будиночок із зображенням предметів одного кольору і запитує: «Як ти думаєш, якого кольору фарба живе у цьому будиночку?» (См ня.) Як ти здогадався? (Фарба розфарбувала кожен предмет на цій картці у синій колір.) Я називатиму картинку та її колір, а ти показуй її та повторюй за мною». (Синя сумка, синя каструля, синій светр тощо.)
Варіант 2
Зображені предмети та їх колір дитина може називати самостійно.
Варіант З
Логопед може називати зображення неправильно (плутати звуки), а дитина має виправити його.

Гра «Барвистий маскарад»
Мета.


  • Закріпити назви основних кольорів та їх відтінків.

  • Формувати навички словотворення.

Обладнання: предметні картинки та картки із зображенням різних кольорів.

Мовленнєвий матеріал: малина — малиновий, чорниця — чорний, абрикоса — абрикосовий, пісок — пісочний, салат — салатний, бузок — бузковий, молоко — молочний, шоколад — шоколадний, лимон — лимонний, фіалка — фіалковий, оливки — оливковий, буряк — буряковий, кора — коричневий, волошка — волошковий, морква — морквяний, кава — кавовий, болото — болотний, горох — гороховий.

Попередня робота: пояснення значення слова «маскарад»; розгляд предметних картинок, називання їх, повторення за логопедом назв кольорів у співвіднесенні з предметом.
Опис гри
Варіант 1

Логопед розповідає, що діти вирішили влаштувати маскарад і готували різноманітні костюми до свята. Дівчатка обрали для себе костюми квітів. Надійка була Фіалкою. Костюм у неї фіалкового кольору. Оленка вбралася Волошкою. Якого кольору костюм у Оленки? (Волошкового.) У Оксанки костюм Бузку. Якого він кольору? (Бузкового.)

Варіант 2
Логопед розповідає, що у вихідний день діти з мамами пішли у кафе. Там вони вибрали собі різні ласощі. Миколка попросив вишневий сік. Якого він кольору? (Вишневого) Тетянка замовила абрикосове желе. Якого кольору було желе? (Абрикосового.) Олесі подобаються шоколадні цукерки. Якого вони кольору? (Шоколадного) Максимкові до вподоби морозиво з малиною. Якого воно кольору? (Малинового) Подумай і назви, які «смачні» кольори ти ще знаєш?» (Лимонний, молочний, салатний та інші).

Гра «Як сказати краще?»
Мета.

  • Закріпити назви основних кольорів та їх відтінків.

  • Визначити рівень сформованості лексичного поєднуванння слів.

  • Розвивати граматичний бік мовлення шляхом узгодження назв кольорів з числом та родом іменників.

Обладнання: картки із зображенням предметів, які можна об'єднати в пари за кольором.

Мовленнєвий матеріал: карі очі — коричневі черевики, сивий дідусь — сизий голуб, рум'яні щічки — червоні капці, руда білка — оранжева морквина.

Попередня робота: розгляд картинок, називання зображених предметів та кольору кожного з них.
Опис вправи
Логопед пропонує дитині розглянути картинку, назвати пару предметів, запитує: «Як сказати краще: карі очі чи коричневі очі? Карі черевики чи коричневі черевики?»

Гра «Барвистий килимок»
Мета

  • Закріпити назви основних кольорів та їх відтінків.

  • Формувати навички часткового звукового аналізу.

  • Диференціювати вимову звуків різних фонетичних груп.

Обладнання: картка, поділена на 6 (12) квадратів, кружечки різних кольорів, предметні картинки, перший звук у назвах яких відповідає першому звуку в назві певного кольору (Ж — жовтий, Ч — червоний (шорний), С — синій (салатний), З —. зелений тощо).

Попередня робота: виділення першого наголошеного голосного, щілинного приголосного у слові; визначення першого звуку в назві кольорових олівців.
Опис гри
Логопед розповідає: «Павук Пундик був гарним майстром. Він умів ткати різнобарвні килимки. Муха Дуся замовила йому килимок, але не простий, а з чарівним візерунком. Пундику важко впоратись із завданням. Допоможемо йому». Логопед кладе на стіл картку з розкладеними на ній у певній послідовності предметними картинками, розкладає різнокольорові кружечки, ознайомлює дитину з правилами викладання візерунка: «Перший звук у слові-назві предмета має бути такий самий, як перший звук у назві кольору кружечка. Якщо завдання буде виконано правильно, на килимку утвориться барвистий візерунок».
Варіант 1
У дитини картка поділена на 6 квадратів, у кожному і \ яких — картинка. Поруч кружечки двох кольорів. Логопед вказує на першу картинку: «Хто це?» (Жаба.) Який перший звук у цьому слові? (Ж.) Якого кольору кружечок ти візьмеш — жовтого чи зеленого? (Жовтого, бо перший звук Ж) А це хто? (Змія.) Який перший звук у цьому слові? (3.) Який кружечок слід узяти? (Зелений.) Чому? (Бо перший звук 3.)» Допомогти може запитання типу: «Назва якого кольопу починається на Ж? (Жовтий.) Отже, який кружечок ми покладемо на місце першої картинки? (Жовтий.)» Поступово кількість кольорів кружечків та клітин картки збільшується.
Варіант 2
На картці розкладені різнокольорові кружечки. Дитина послідовно добирає предметні картинки, де слова-назви починаються на відповідні перші і звуки у назвах кольорів.   

Описані ігрові завдання потребують тривалої підготовчої роботи, а також обов'язкового урахування мовленнєвих, розумових, психологічних та характерологічних особливостей дітей.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал