Фінанси підприємств



Pdf просмотр
Сторінка4/36
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36
2.2.
ФОРМИ

БЕЗГОТІВКОВИХ

РОЗРАХУНКІВ

2.2.1.
Принципи організації
розрахунків
2.2.2.
Розрахунки платіжними дорученнями
2.2.3.
Розрахунки платіжними вимогами
- дорученнями
2.2.4.
Розрахунки чеками
2.2.5.
Розрахунки акредитивами
2.2.6.
Вексельна форма розрахунків


2.2.1.
ПРИНЦИПИ

ОРГАНІЗАЦІЇ

РОЗРАХУНКІВ

Ефективність функціонування економіки в
цілому
і
кожного окремого підприємства
значною мірою залежить від організації
розрахунків
Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов '
язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в
установах банку
(
за винятком перехідних залишків у
касі
).
Правовою базою для реалізації
цього принципу
є
угода між підприємством
і
банком щодо розрахунково
- касового обслуговування
Другий принцип полягає
в тім
, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів
(
основного й
додаткового
) за згодою банку
Третій принцип
- принцип самостійного
(
без участі
банків
) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення
їх у
своїх договорах та угодах
Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи
іншу форму розрахунків
, ураховуючи специфіку діяльності
та конкретні
умови
, які
можуть скластися в
процесі
розрахунків
Четвертий принцип
- кошти з
рахунка підприємства списуються за розпорядженням його власника
Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків
, суб '
єкт підприємницької
діяльності
визначає
один з
рахунків як основний
На ньому здійснюється облік заборгованості
, яка списується безспірно
П
'
ятий принцип стосується відкриття рахунків
Поточні
рахунки підприємствам
- суб '
єктам підприємницької
діяльності
відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу
Шостий принцип полягає
в терміновому здійсненні
платежів
Момент здійснення платежу має
бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів
, виконання робіт
, надання послуг
Сьомий принцип
: платежі
здійснюються в
межах залишків коштів на рахунках платника або в
межах наданого банківського кредиту
Восьмий принцип
: розрахунки між суб '
єктами підприємницької
діяльності
можуть здійснюватись готівкою
При цьому постачальник
- отримувач коштів повинен суму отриманої
готівки провести через касову книгу
і
повернути
її
в повному обсязі
на свій рахунок у
банк
Використання готівки
, пов '
язане з
виплатою заробітної
плати
, премій
, винагород
, матеріальної
допомоги
, дивідендів
, провадиться тільки через
її
отримання з
кас банків
Такий порядок дає
змогу контролювати своєчасну сплату податків
, внесків та
інших обов '
язкових платежів
, розмір яких залежить від фонду оплати праці

2.2.2.
РОЗРАХУНКИ

ПЛАТІЖНИМИ

ДОРУЧЕННЯМИ

Платіжне доручення
- це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі
свого рахунка на рахунок отримувача коштів
Платіжні
доручення застосовуються в
розрахунках щодо місцевих
, а
також міжміських поставок за товари
(
роботи
, послуги
).
Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товарно
- матеріальних цінностей
і
здійснення платежу
, прискорюють обертання оборотних коштів
; запобігають виникненню кредиторської
заборгованості
в покупців
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними операціями
Це платежі
до бюджету
, цільових державних фондів
; платежі
кредитним установам
, за банківськими позичками
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за такою схемою
(
рис
. 2.1).

1 - постачальник відвантажує
продукцію
(
виконує
роботи
, послуги
); 2 - постачальник виставляє
рахунок
- фактуру за продукцію
, роботи
, послуги
; 3 - покупець подає
до банку
, що його обслуговує
, платіжне доручення
; 4 - банк покупця списує
з його рахунка кошти
; 5 - банк покупця повідомляє
покупця
- власника рахунка про списання коштів
; 6 - банк покупця передає
електронним зв '
язком або надсилає
платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника
; 7 - банк постачальника
(
отримувача коштів
) зараховує
кошти на рахунок постачальника
; 8 - банк постачальника повідомляє
постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з
розрахункового рахунка

Платіжне доручення банк приймає
тільки в
межах коштів на розрахунковому рахунку
, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків
, зборів
, обов '
язкових платежів
і
внесків до державних цільових фондів
Якщо постачальник
(
отримувач коштів
) не має
рахунка в
банку або розрахунки між постачальником
і
покупцем платіжним дорученням неможливі
, підприємство може виконати розрахунок гарантованим платіжним доручення через підприємства зв '
язку
Гарантовані
платіжні
доручення застосовуються у
разі
переказу коштів на виплату заробітної
плати працівникам
, що заготовляють сільськогосподарську продукцію в
населених пунктах
, де відсутні
банківські
установи
Так само переказують окремим громадянам пенсії
, заробітну плату
, авторський гонорар
, витрати
, пов '
язані
з відрядженням
, тощо
У
таких випадках підприємство
- платник виписує
платіжне доручення
, де визначено призначення вказаної
суми
, на підприємство зв '
язку
і
передає
його в
банк
До доручення додаються бланки заповнених грошових переказів на отримувачів
і
загальний список отримувачів грошей
Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у
порівнянні
з
іншими формами розрахунків
, а
саме
:
- відносно простий
і
швидкий документооборот
;
- прискорення руху коштів
;
- можливість використання даної
форми розрахунків за нетоварних платежів

2.2.3.
РОЗРАХУНКИ

ПЛАТІЖНИМИ

ВИМОГАМИ
-
ДОРУЧЕННЯМИ

Платіжні
вимоги
- доручення
- це комбінований розрахунковий документ
, який складається з
двох частин
Верхня частина
- вимога підприємства
- постачальника до підприємства
- покупця сплатити вартість товару
, виконаних робіт
, послуг
Нижня частина
- доручення покупця
(
платника грошових коштів
) банку
, який його обслуговує
, переказати належну суму коштів з
його рахунка на рахунок постачальника
Цей розрахунковий документ заповнює
постачальник
(
отримувач грошових коштів
)
і
направляє
покупцеві
(
платнику коштів
).
Покупець
(
платник коштів
), коли він згоден оплатити товар
(
роботи
, послуги
), заповнює
нижню частину цього документа
і
направляє
його у
свій банк
(
банк
, який його обслуговує
)
для переказу акцептованої
суми на розрахунковий рахунок постачальника
Розрахунки платіжними вимогами
- дорученнями застосовуються переважно в
міжміських розрахунках за відвантажені
товарно
- матеріальні
цінності
, виконані
роботи
, надані
послуги
,
їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді
, коли вони випливають
із реальних відносин щодо поставки товарів
і
надання послуг
Розрахунки платіжними вимогами
- дорученнями можуть бути з
акцептом або без акцепту
Платники мають право повністю відмовитися від акцепту платіжної
вимоги
- доручення
, коли товари
(
послуги
) не було замовлено
; коли товари відвантажено не на погоджену адресу
; коли
їх доставлено з
порушенням строку
; коли вони недоброякісні
, некомплектні
; коли не погоджено ціну товару
Часткова відмова від акцепту платіжної
вимоги
- доручення можлива тоді
, коли поряд
із замовленими відвантажено
і
якісь додаткові
товари
; коли документально встановлено наявність недоброякісної
або неукомплектованої
частини товарів
; у
разі
завищення цін
, арифметичних помилок у
товарно
- транспортних документах тощо
Основою відмови від акцепту може бути також порушення умов контрактів
(
угод
).
Про відмову від акцепту платник зобов '
язаний у
встановлений строк повідомити банк
і
постачальника
, зазначивши причини відмови
Відмова від акцепту не приймається банком
, якщо
її
недостатньо мотивовано або мотиви суперечать законодавству чи
інструкціям банку
Розрахунок за допомогою платіжної
вимоги
- доручення здійснюється за схемою рис
. 2.2.
1 - постачальник відвантажує
продукцію покупцеві
; 2 - разом з
документами на відвантажену продукцію постачальник передає
платіжну вимогу
- доручення на оплату
; 3 - покупець передає
платіжну вимогу
- доручення в
банк
, який його обслуговує
, для переказу коштів
; 4 - банк покупця
(
платника коштів
) списує
з рахунка покупця кошти
; 5 - банк покупця сповіщає
випискою покупця
- власника рахунка про списання коштів з
його розрахункового рахунка
; 6 - банк покупця направляє
в банк постачальника платіжну вимогу
- доручення
; 7 - банк постачальника зараховує
кошти на рахунок постачальника
(
отримувача коштів
); 8 - банк постачальника сповіщає
постачальника
(
власника рахунка
) про надходження коштів на рахунок
(
випискою з
розрахункового рахунка
).
Розглянута форма розрахунків об '
єднує
розрахунки платіжними дорученнями
і
платіжними вимогами
- дорученнями
Позитивні
її
якості
полягають у
такому
: вона більше відповідає
фінансовим та господарським
інтересам постачальників
і
покупців
; зміцнює
договірні
відносини в
господарстві
; прискорює
оформлення розрахункових документів
; платіж здійснюється за згодою платника після попередньої
перевірки розрахункових
і
товарно
- транспортних документів постачальника

2.2.4.
РОЗРАХУНКИ

ЧЕКАМИ

Чек
- письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі
свого рахунка пред '
явнику чека відповідну грошову суму
У
розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові
чеки
Для отримання готівки з
рахунків у
банківських установах використовуються грошові
чеки
Розрахунковий чек
- це документ стандартної
форми з
дорученням чекодавця своєму банкові
переказати кошти на рахунок пред '
явника чека
(
отримувача коштів
).
Розрахунковий чек
, як
і
платіжне доручення
, заповнює
платник
На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству
- отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської
операції
Отримувач платежу подає
чек у
свій банк для оплати
Існує
кілька видів розрахункових чеків
: акцептовані
, не акцептовані
банком
, з
лімітованих
і
нелімітованих книжок
Останні
застосовуються у
місцевих розрахунках за отримані
товари
, надані
послуги
, у
постійних розрахунках з
транспортними організаціями
(
оплата фрахту
), з
підприємствами зв '
язку
Грошові
чеки застосовуються тільки для отримання підприємствами з
рахунків у
банківських установах готівки для виплати заробітної
плати
, премій
і
винагород
, дивідендів
, коштів на відрядження
, на господарські
витрати
Платником по чеку завжди
є
банк або
інша кредитна установа
Право чекодавця
- звертатися до банку з
вимогою щодо оплати чека
; обов '
язок банку
- виконати цю вимогу
, виходячи з
угоди між банком
і
клієнтом
Відповідно до чекової
угоди клієнту дозволяється використовувати його власні
, а
також залучені
кошти для оплати своїх чеків
Банк сплачує
готівкою або безготівковим переказом коштів з
рахунка чекодавця на рахунок пред '
явника чека
Чек як грошовий документ короткострокової
дії
не має
статусу законного платіжного засобу
Обіг чеків не регулюється законодавством
, а
визначається потребою комерційного обороту
Через це розрахунки чеками мають умовний характер
: видача боржником чека ще не означає
оплати його зобов '
язань перед кредитором
Зобов '
язання погашається тільки після повної
оплати чека банком
- платником
Чекова форма розрахунків потребує
від банківської
установи дотримання відповідних правил
: банк зобов '
язаний упевнитися в
достовірності
чека
(
форма
, термін дії
, відсутність виправлень
, відповідність підпису чекодавця зразку підпису
, який
є
в банківській установі
).
Чек може бути оплачений тільки тій особі
, яку вказано в
ньому
(
іменний чек
); або пред '
явнику
, коли чек видано на пред '
явника
Чекодавець не тільки несе відповідальність за оплату чека банком
- платником
, а
й зобов '
язаний забезпечити цей платіж
, заздалегідь надавши банку необхідні
кошти для покриття своїх чеків
(
кошти на рахунку чекодавця чи кредит
).
За видачу чека без покриття чекодавець несе відповідальність
Банк
- платник
, підпис якого на чеку відсутній
, як правило
, не несе відповідальності
перед власником чека за його оплату
, крім випадків
, коли чек банком акцептовано
Розрахунок чеком здійснюється за схемою
, наведеною на рис
. 2.3.

1 - постачальник передає
товар покупцеві
; 2 - покупець передає
чек постачальнику
; 3 - постачальник передає
чек у
свій банк
; 4 - банк постачальника направляє
чек для оплати в
банк покупця
; 5 - банк платника списує
кошти з
рахунка покупця товару
; 6 - банк платника повідомляє
платника про списання коштів
; 7 - банк платника переказує
банку постачальника відповідні
кошти
; 8
- банк постачальника зараховує
кошти на рахунок постачальника
; 9 - банк постачальника повідомляє
постачальника про зарахування коштів на його рахунок

Чекова форма розрахунків має
певні
переваги перед
іншими формами
Це
, передовсім
, відносна швидкість розрахунків
і
надходження коштів на рахунок постачальника
, що сприяє
зменшенню дебіторської
заборгованості
Принциповими недоліками такої
форми розрахунків
є
недостатня гарантія платежу
, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів
; неможливість розрахунків чеками на велику суму
; складність оформлення чека

2.2.5.
РОЗРАХУНКИ

АКРЕДИТИВАМИ

Акредитив
- це розрахунковий документ
із дорученням однієї
кредитної
установи
іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно
- транспортних документів за відвантажений товар
Акредитив застосовується в
розрахунках між постачальниками
і
покупцями
Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах
, передбачених в
акредитивній заяві
покупця
Коли використовують акредитивну форму розрахунків
, оплата документів за відвантажений товар
, надані
послуги здійснюється або в
банківській установі
постачальника за рахунок коштів платника
, там задепонованих для цієї
мети
, або в
банку платника
- так званий гарантований акредитив
Акредитивна форма розрахунку гарантує
платіж постачальнику
Ця форма розрахунків застосовується за наявності
угоди між постачальником
і
платником щодо такої
форми розрахунків
Постачальник подає
в банк
, що його обслуговує
, заяву
із зазначенням умов використання задепонованих коштів
(
власних або залучених
).
Акредитив відкривається для розрахунків тільки з
одним конкретним постачальником
Його не можна використовувати для розрахунків з
іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою
Чинність акредитива
, як правило
, не перевищує
15 днів з
моменту відкриття
Платнику надано право змінювати умови акредитива
, достроково відкликати невикористані
кошти
Після повідомлення про відкриття акредитива постачальник відвантажує
товар
і
не пізніше трьох робочих днів після цього подає
в установу банку реєстри рахунків
і
транспортні
або
інші
документи
, які
підтверджують відвантаження
Коли документи відповідають умовам акредитива
, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачальника
Існує
кілька видів акредитивів

Покритий
- це такий акредитив
, який передбачає
попереднє
депонування коштів
У
цьому разі
банк платника
(
банк
- емітент
) списує
кошти з
розрахункового рахунка платника
і
переказує
ці
кошти в
банк постачальника
(
банк
- виконавець
) на окремий балансовий рахунок "
Акредитив ".
Депонування коштів в
установі
банку постачальника можна здійснити також
і
за рахунок кредиту
, отриманого платником у
банкуємітенті
Проте для кожного конкретного акредитива можна використати тільки одне джерело платежу
, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власник коштів
, а
частково за рахунок кредиту не дозволяється
Непокритий
- це акредитив
, коли платежі
постачальнику гарантує
банк
У
такому разі
платник звертається до свого банку з
клопотанням виставити для нього гарантований акредитив
Таке клопотання банк
- емітент задовольняє
тільки стосовно платоспроможних клієнтів
і
за умови встановлення між клієнтом
і
банком
, який відкриває
акредитив
, кореспондентських відносин
Відкриваючи гарантований акредитив
, банк
- емітент дає
банку
- виконавцю право списувати платежі
на користь постачальника
- отримувача коштів зі
свого кореспондентського рахунка
Відзивний
- це акредитив
, який може бути змінений або анульований банком
- емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з
постачальником
Але банк
- виконавець повинен оплатити документи
, які
були виставлені
постачальником
і
прийняті
банком
, до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитива
Безвідривний
- це акредитив
, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника
, на користь котрого було відкрито акредитив
Використання акредитивної
форми розрахунків обумовлюється в
угоді
між постачальником
і
покупцем
, в
якій указують конкретні
умови розрахунків за акредитивом
, строк його дії
, вид акредитива
, спосіб його виконання
, банк постачальника
і
покупця
Підставою для відкриття акредитива платником
є
повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару
Для відкриття акредитива платник подає
в банк заяву встановленого зразка з
необхідними реквізитами
(
номер договору
, згідно з
яким відкривається акредитив
; термін чинності
акредитива
; рахунок платника
і
банк
, який його обслуговує
; документи
, згідно з
якими здійснюються виплати за акредитивом
; строк
їх подання
; вид акредитива та сума акредитива
).
Закриття акредитива в
банку постачальника здійснюється
: на заяву постачальника щодо відмови від дальшого використання акредитива до закінчення терміну його чинності
; після закінчення терміну чинності
акредитива
; на заяву покупця про відкликання акредитива повністю або частково
Акредитив закривається в
день отримання повідомлення від банку
- емітента
Невикористана сума акредитива повертається банку платника для зарахування на рахунок
, з
якого депонувалися кошти
Схему здійснення рахунків з
використанням акредитивної
форми наведено на рис
2.4.

1 - покупець доручає
банку
, що його обслуговує
, відкрити акредитив
; 2 - банк покупця відкриває
акредитив
; 3 - банк покупця сповіщає
покупця про відкриття акредитива
; 4 - банк покупця повідомляє
банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму
; 5 - банк постачальника сповіщає
постачальника про відкриття акредитива
; 6 - відвантаження товару
; 7
- покупець повідомляє
банк про виконання умови акредитива
, тобто дає
наказ на розкриття акредитива
; 8 - банк покупця переказує
банку постачальника суму коштів з
акредитива
; 9 - банк постачальника зараховує
кошти на рахунок постачальника
; 10 - банк постачальника повідомляє
про це свого клієнта

Акредитивна форма розрахунку дає
постачальнику впевненість
, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено
Для постачальників
(
отримувачів коштів
) акредитивна форма розрахунків надійна
, відносно проста
і
приваблива
, оскільки гарантує
оплату
Покупцям розрахунки з
використанням акредитива не вигідні
, бо на певний час кошти вилучаються з
обороту
, що погіршує
фінансове становище підприємств
- покупців

2.2.6.
ВЕКСЕЛЬНА

ФОРМА

РОЗРАХУНКІВ

Вексельна форма розрахунків
- це розрахунки між постачальником
(
отримувачем коштів
)
і
покупцем
(
платником коштів
) з
відстрочкою платежу
, які
оформлюються векселем
Вексель
- це письмове безумовне зобов '
язання
, боргова розписка стандартної
форми
, що дає
право
її
власнику вимагати сплати визначеної
у векселі
суми від особи
, яка видала вексель
, у
відповідний строк
і
у відповідному місці
Правовою основою вексельного обігу в
Україні
є
законодавчі
, нормативні
акти
, розроблені
згідно з
положенням
Єдиного вексельного закону
, ухваленого
Женевською вексельною конвенцією
1930 року
Першим реальним кроком на шляху відродження векселя в
Україні
була ухвала
18 червня
1991 р
Верховною
Радою
України
Закону "
Про цінні
папери та фондову біржу ".
У
1992 році
Верховна
Рада
України ухвалила
Постанову "
Про застосування векселів в
господарчому обороті
України ".
Застосування цих двох нормативних актів значно розширило можливості
правового регулювання вексельного обігу
Поряд зі
створенням нормативної
бази
, що регулює
вексельний обіг
, видаються нормативні
акти
, спрямовані
на розвиток цієї
форми розрахунків
Дальшим кроком щодо впровадження векселя як
інструмента фінансово
- господарської
діяльності
підприємства став
Указ
Президента
України "
Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної
заборгованості
суб '
єктів підприємницької
діяльності
" від
14.09.94 р

Цим
Указом було запроваджено в
господарську діяльність підприємства простий товарний вексель
Його можна було застосовувати як засіб оформлення взаємної
заборгованості
суб '
єктів підприємницької
діяльності
Порядок проведення заліку взаємної
заборгованості
з використанням векселів включає
чотири етапи
:
- оформлення та облік платіжних документів
;
- проведення заліку взаємної
заборгованості
;
- вексельне оформлення прострочених заборгованостей
;
- дальші
операції
з векселями
Однак окремі
питання вексельного обігу в
Україні
залишаються ще недостатньо визначеними
З
метою розширення сфери обігу векселів
26 липня
1995 року був виданий
Указ
Президента
України "
Про розширення сфери обігу векселів ", який передбачав скасування обмежень стосовно розміру суми зобов '
язань на один вексель
Розмір зобов '
язань встановлювався за згодою суб '
єктів підприємницької
діяльності
Отже
, в
Україні
вже закладено законодавчі
основи застосування векселів у
розрахунках між постачальниками та покупцями
За своєю суттю вексель
є
абстрактним борговим зобов '
язанням
Його абстрактність полягає
в тім
, що він не обумовлений попереднім виконанням будь
- яких договірних зобов '
язань
Приклад
1.
Підприємство
А
(
покупець
) уклало угоду з
підприємством
Б
на поставку товару
Розрахунок за угодою здійснюється векселем
, який підприємство
А
виписує
на користь підприємства
Б
(
продавця
).
Підприємство
Б
чомусь не виконало своїх зобов '
язань за угодою
У
цьому разі
підприємство
А
не звільняється від обов '
язків сплатити за векселем
і
не може скористатися фактом невиконання продавцем своїх зобов '
язань за угодою для несплати за векселем
Підприємство
Б
також не втрачає
права вимоги за векселем
У
цьому полягає
основна властивість векселя
- вексельна сила
- право безумовної
вимоги платежу від усіх зобов '
язаних за векселем осіб
З
наведеного прикладу випливає
, що вексель
- це грошове зобов '
язання
, тобто грошовий документ зі
строго визначеним відповідним набором реквізитів
Це означає
, що векселем
є
тільки той документ
, який уміщує
всі
необхідні
реквізити векселя
, визначені
Положенням про переказний
і
простий векселі
Векселі
на основі
взаємної
довіри суб '
єктів ринкових відносин функціонують в
обігу як розрахунковий засіб
, боргове зобов '
язання та як різновид цінних паперів
, що має
значні
переваги над паперовими грішми
Ці
особливості
накладають специфічний відбиток на сферу обігу векселів у
порівнянні
з
іншими цінними паперами
Зокрема
, векселі
не знецінюються
, в
обігу перебувають визначений договором час
, скорочують потреби в
готівці
, зменшують витрати грошового обороту
і
прискорюють його
Предметом вексельного зобов '
язання можуть бути тільки гроші
Розвиток кредитних
інститутів обумовлений можливістю негайного обертання боргових зобов '
язань на гроші
, що передбачає
, у
свою чергу
, переказування даних зобов '
язань третім особам у
простій та надійній формі
Вексель
, що відповідає
саме цим вимогам
,
є
зручним
інструментом для руху кредитів
Той
, хто дає
кредит в
обмін на вексель
, за необхідності
може обернути його на гроші
, переказуючи вексель як
іншим особам
, так
і
банку з
умовою надання знижки з
номіналу
Один вексель у
процесі
свого обігу здатний погасити цілу низку грошових зобов '
язань
1.
Векселі
, які
застосовуються в
господарському обороті
як в
Україні
, так
і
в міжнародних розрахунках
, досить різноманітні
Векселі
різняться за емітентом
,
угодами
, які
вони обслуговують
, суб '
єктом
, що здійснює
оплату
, наявністю застави
, порядком оплати
, можливістю передавання
іншій особі
, місцем платежу
, формою пред '
явлення та
іншими ознаками
Класифікацію векселів за різними ознаками зображено на рис
. 2.6.
Векселі
казначейські
- один
із видів державних цінних паперів
, які
випускаються для покриття видатків державного бюджету
Вони можуть бути використані
:
- для здійснення розрахунків
;
- для зарахування сплати податків до державного бюджету
;
- як застава для забезпечення
інших платежів та кредитів
Векселедавцем
і
, відповідно
, платником за казначейськими векселями
є
Головне управління
Державного казначейства
Такі
векселі
видаються на пред '
явника зі
строком платежу не більше одного року

Приватні
векселі
емітуються корпораціями
, фінансовими групами
, комерційними банками
Спеціального забезпечення ці
папери не мають
Як гарантія
їхньої
надійності
виступає
рейтинг векселедавця
, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів
Фінансовий вексель має
в своїй основі
депозитну природу
Якщо класичний вексель видається за реальної
товарної
угоди
, то фінансовий в
основному використовується для мобілізації
грошових ресурсів

Товарний
(
комерційний
) вексель використовується для кредитування торговельних операцій
Він визначає
умови погашення вексе
- ледавцем
- боржником своїх обов '
язків перед постачальником
- кредитором за поставлену продукцію
, надані
послуги
, виконані
роботи
Простий
(
соло
- вексель
) виписується
і
підписується покупцем
(
векселедавцем
)
і
є
його борговим зобов '
язанням оплатити кредитору вказану суму в
установлений час
Тобто
, оформляючи простий вексель
, векселедавець
є
платником
Підписавши простий вексель
, він стає
на певний строк боржником особи
, указаної
у векселі
Векселедавець бере на себе зобов '
язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у
точно зафіксований час у
майбутньому або в
час
, визначений власником векселя
Обіг простого векселя здійснюється за схемою
, наведеною на рис
. 2.7.
1 - векселедавець
(
покупець
) передає
вексель
; 2 - власник векселя
(
ремітент
) пред '
являє
вексель до акцепту
;
З
- векселедавець погашає
вексель
і
передає
його ремітенту
; 4 - власник векселя
(
ремітент
) вручає
погашений вексель векселедавцеві

Нині
в
Україні
прості
векселі
набувають певної
популярності
Вони використовуються для залучення тимчасово вільних грошових коштів
Банківські
установи активно використовують прості
векселі
для залучення коштів
, бо вексель має
перевагу перед ощадним сертифікатом
, оскільки він більш ліквідний
Це означає
, що власник векселя має
можливість розрахуватися зі
своїми кредиторами не тільки грошима
, а
й векселем за відвантажені
товари
і
надані
послуги або достроково врахувати вексель
Важлива особливість векселя полягає
в тім
, що його можна використати як засіб платежу
Фінансово
- кредитні
установи використовують "
розрахунковий " вексель
Розрахунковий вексель
- це вексель
, який купують з
дисконтом для покриття кредиторської
заборгованості
перед векселедавцем у
розмірі
вексельної
суми
Сутність такої
операції
в тім
, що різниця між ціною покупки векселя
і
вексельною сумою стає
доходом
У
таких операціях використовують векселі
надійних банків або транспортних підприємств
Векселі
цих підприємств купують з
метою дострокового погашення кредиторської
заборгованості
перед векселедавцем
Тому до таких векселів додають гарантовані
листи
із зобов '
язанням векселедавця достроково погасити вексель у
рахунок кредиторської
заборгованості
власника векселя перед векселедавцем за отримані
останнім товари
і
надані
послуги
Операції
з такими векселями вважають найбільш дохідними
Приклад
2.
Підприємство має
кредиторську заборгованість перед акціонерним товариством

"
А
" у
розмірі
300 тис грн
На фондовому ринку курсова вартість векселя акціонерного товариства "
А
" становить
25% від номінальної
вартості
Отже
, підприємству
- боржнику вигідно придбати вексель номінальною вартістю
300 тис грн усього за
75 тис грн
і
отримати дохід або економію від погашення кредиторської
заборгованості
в розмірі
225 тис грн
Перевага простого векселя
- у
досить простих правилах його обігу
У
простому векселі
векселедавець
є
прямим боржником
і
він зобов '
язаний за простим векселем так само
, як
і
акцептант за переказним векселем
Виходячи з
цього простий вексель акцептувати не потрібно
Переказний вексель
(
тратта
) - це документ
, який регулює
вексельні
відносини трьох сторін
: кредитора
(
трасанта
), боржника
(
трасата
)
і
отримувача платежу
(
ремітента
).
Такий вексель виписує
та підписує
кредитор
(
трасант
).
Трасант
- особа
, що видає
тратту
, тобто переказує
свій платіж на
іншу особу
Переказний вексель означає
наказ трасату
- особі
- боржнику векселедавця
- сплатити в
установлений термін визначену у
векселі
суму третій особі
(
ремітенту
) або пред '
явнику тратти
Ремітент
- власник переказного векселя
Ним може бути підприємство або банк
, що утримує
на свою користь відповідний відсоток від суми платежу
- комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної
у векселі
суми у
встановлений термін з
рахунка векселедавця на рахунок власника векселя
Суть цих відносин полягає
в такому
: трасант виписує
(
трасирує
) вексель на трасата з
вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у
відповідному місці
у відповідний строк
Приклад
3.
Підприємство
А
отримує
кредит в
установі
банку для виробництва відповідної
продукції
Споживачем цієї
продукції
є
підприємство
Б
Відносини трьох сторін
(
банк
, підприємство
А
і
підприємство
Б
) можуть бути оформлені
переказним векселем за такою схемою
(
рис
. 2.8).
1 - підприємство
А
трасирує
переказний вексель на користь банку з
метою погашення кредиту
; 2 -
банк надає
підприємству суму кредиту
; 3 - підприємство
А
відвантажило товар підприємству
Б
; 4 - банк пред '
являє
підприємству
Б
вексель для акцепту
; 5 - трасат сплачує
гроші
банку за векселем

Розглянемо цю схему
Підприємство
А
трасирує
переказний вексель з
пропозицією до підприємства
Б
сплатити банку відповідну суму
, тобто суму кредиту
, яку підприємство
А
взяло в
установі
банку на відповідний строк
Переказний вексель передається підприємством
А
банку з
метою погашення отриманого кредиту
За згоди банку прийняти такий вексель кредит буде вважатися погашеним
А
підприємство
А
з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем
Банк пред '
являє
підприємству
Б
вексель для акцепту
У
разі
його акцепту підприємство
Б
стає
прямим боржником за переказним векселем
Вексельний обіг
із опротестуванням векселя
і
призначенням посередника здійснюється за схемою рис
. 2.9.
Забезпечений вексель
- це вексель
, гарантований заставою
, яка надається кредиторові
, банку або продавцю доти
, доки борг не буде сплачено
Заставою може бути дебіторська заборгованість
, товарні
запаси
, цінні
папери
, основні
виробничі
засоби
, обладнання
Векселі
на пред '
явника
- це такі
векселі
, що оплачуються негайно після прийняття
їх дебітором
Вексель
, що оплачується в
термін
, указаний у
документі
, називається строковим
,
Доміцильований вексель
- це такий
, у
якому застережено
, що даний вексель підлягає
сплаті
третьою особою
- доміцилян
- том за місцем проживання платника
(
або в
іншому місці
).
Конкретне місце платежу вказується на векселі
векселедавцем
і
пред '
являється до оплати доміцилянту
, який не
є
відповідальною особою за векселем
, тобто не несе жодної
відповідальності
, якщо платіж не буде здійснено

1 - видача векселя
; 2,3 - передача права за векселем
(
індосація
); 4 - перепоручительство за векселем
(
перепоручительний
індосамент
); 5 - пред '
явлення векселя до акцепту
(
презентація
); 6 - підтвердження акцепту
; 7 - пред '
явлення векселя до платежу
; 8 - відмова від платежу за векселем
;
9 - опротестування векселя
; 10 - нотаріальна вимога щодо сплати за векселем
; 11 - відмова від нотаріальної
вимоги щодо сплати за векселем
; 12 - повторне опротестування
; 13, 14 - повернення опротестованого векселя
; 16 - призначення посередника
; 17 - здійснення платежу за векселем
; 18 - вручення оплаченого векселя
(
з розпискою в
отриманні
платежу
).
Доміцилювання переказного векселя може
інколи підвищити його внутрішню вартість
, тому що усуває
труднощі
, що могли б
виникнути в
разі
здійснення платежу в
іншому місці
Вексель може
існувати в
паперовій або безпаперовій формі
- як записи на електронних рахунках



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал