Фінанси підприємств



Pdf просмотр
Сторінка17/36
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   36
6.4.3.
ВПЛИВ

РОЗМІЩЕННЯ

ОБОРОТНИХ

КОШТІВ

НА

ФІНАНСОВИЙ

СТАН

ПІДПРИЄМСТВА

Функціонування оборотних коштів розпочинається з
моменту
їх формування
і
розміщення
Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має
певні
особливості
не лише в
різних галузях
, а
навіть
і
на різних підприємствах однієї
галузі
Визначальними тут
є
такі
чинники
: вид господарської
діяльності
, обсяг виробництва
; рівень технології
та організації
виробництва
; термін виробничого циклу
; система постачання необхідних товарно
- матеріальних цінностей
і
реалізації
продукції
та
ін
Залежно від розміщення
, умов організації
виробництва й
реалізації
продукції
оборотні
кошти мають різний рівень ліквідності
, а
отже
,
і
ризику використання
(
рис
6.2).

Практика господарювання підтверджує
, що найбільш ліквідними
і
з найменшим ризиком
є
кошти в
касі
, на розрахункових
і
валютних рахунках в
установах банку
, вкладені
в цінні
папери
Менш ліквідною частиною з
певним ризиком вкладення вважається відвантажена продукція
і
дебіторська заборгованість покупців
Остання
, у
свою чергу
, може бути менш чи більш ліквідною
Це стосується строкової
і
простроченої
дебіторської
заборгованості
щодо відвантаженої
продукції
Найменш ліквідними
і
з найбільшим ризиком вкладення
є
оборотні
кошти в
незавершеному виробництві
; у
витратах майбутніх періодів
; у
виробничих запасах
; у
готовій продукції
(
що
її
не відвантажено
).
Це пояснюється тим
, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації
і
більше підлягає
впливу змін кон '
юнктури ринку
,
інфляційних процесів тощо
Отже
, ліквідність поточних активів
є
головним фактором
, який визначає
ступінь ризику вкладання оборотних коштів
Ступінь ліквідності
в цілому оборотних активів
і
кожної
їх групи визначається як відношення відповідної
частки оборотних активів до короткострокових зобов '
язань
Найчастіше в
практиці
застосовуються такі
показники
:
- коефіцієнт забезпечення власними коштами
(
Кз к
.) (
коефіцієнт автономії
Ка
);
- коефіцієнт покриття
(
Кп
);

- коефіцієнт абсолютної
ліквідності
(
Кабс л
.)
Перший показник
(
Кз к
.) визначається як відношення різниці
між обсягами власних та прирівняних до них коштів
(
підсумок розділу
І
пасиву балансу
)
і
фактичною вартістю основних засобів та
інших позаоборотних активів
(
підсумок розділу
І
активу балансу
) до фактичної
вартості
наявних у
підприємства оборотних засобів
- виробничих запасів
, незавершеного виробництва
, готової
продукції
, грошей
, дебіторської
заборгованості
та
інших оборотних активів
(
підсумок
II
і
III розділів активу балансу
).
Відповідно до
Положення
(
стандарту
) бухгалтерського обліку
(
ПБО
2) "
Баланс " цей показник
(
Кзк
) визначається як відношення різниці
між обсягами власних та прирівняних до них коштів
(
підсумок розділу
І
пасиву балансу
)
і
фактичною вартістю основних засобів та
інших позаоборотних активів
(
підсумок розділу
І
активу балансу
) до фактичної
вартості
наявних у
підприємства оборотних засобів
- виробничих запасів
, незавершеного виробництва
, готової
продукції
, дебіторської
заборгованості
, поточних фінансових
інвестицій та
інших оборотних активів
(
підсумок розділу
II активу балансу
, рядок
260). де
Кз к
. - коефіцієнт забезпечення власними коштами
;
Вк
- власні
кошти
, грн
.;
СУМА
з к
. - загальна сума оборотних коштів
, грн
Коефіцієнт характеризує
наявність власних оборотних коштів
, необхідних для фінансової
стабільності
підприємства
, його незалежності
від позикових коштів
Якщо значення коефіцієнта спадає
нижче за
0,1, підприємство
є
неплатоспроможним
Зростання коефіцієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової
незалежності
та зниження ризику фінансових вкладень
Коефіцієнт покриття
(
Кп
) - це найбільш узагальнюючий показник ліквідності
балансу
Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства
(
підсумок
II розділу активу балансу
) до суми короткострокових зобов '
язань
(
підсумок
IV розділу пасиву балансу
). де
Кп
- коефіцієнт покриття
;
Сума п
а
- сума усіх поточних активів
, грн
.;
Сума к
з
. - сума короткострокових зобов '
язань
, грн
Цей коефіцієнт характеризує
достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року
Уважають
, що його рівень у
межах
2,0 - 2,5
є
прийнятним
Він показує
, скільки грошових одиниць активів припадає
на кожну грошову одиницю короткострокових зобов '
язань
Коли
Кп стає
меншим за
1,0, структура балансу вважається незадовільною
, а
підприємство
- неплатоспроможним
Коефіцієнт абсолютної
ліквідності
(
Кабс л
.) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства
(III розділ активу балансу
) до короткострокових зобов '
язань
(
підсумки
II
і
III розділів пасиву балансу
).

Де
К
абс л
. - коефіцієнт абсолютної
ліквідності
;
Г
к
. - грошові
кошти
, грн
.;
К
в
. - короткострокові
вкладення
, грн
.;
СУМА
к з
. - сума короткострокових зобов '
язань
, грн
Показник характеризує
негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість
Достатнім
є
значення коефіцієнта в
межах
0,25 - 0,35.
За значення меншого ніж
0,2 підприємство вважається неплатоспроможним
Отже
, фінансове стійким
є
такий суб '
єкт господарювання
, який за рахунок власних коштів покриває
кошти
, вкладені
в активи
, не допускає
невиправданої
дебіторської
та кредиторської
заборгованості
, своєчасно розраховується за своїми зобов '
язаннями
Основою фінансової
стійкості
є
виважена
, раціональна організація й
ефективне використання оборотних коштів
Але це не означає
, що підприємство має
вкладати оборотний капітал лише у
високоліквідні
активи з
метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку
Головною метою діяльності
підприємства
є
створення конкурентоспроможної
продукції
з високими споживчими якостями
ТЕСТИ

ДО

РОЗДІЛУ
6
Знайдіть правильну відповідь
ТЕСТ
1.
Оборотні
кошти підприємства
- це
1.
Гроші
в касі
підприємства
, на розрахункових
і
валютних рахунках
, у
розрахунках
2.
Кошти
, авансовані
у виробничі
оборотні
фонди та фонди обігу
3.
Оборотні
активи
4.
Предмети праці
ТЕСТ
2.
Оборотні
виробничі
фонди
- це
1.
Оборотні
кошти у
виробництві
2.
Оборотні
кошти у
виробництві
та готовій продукції
3.
Оборотні
кошти у
виробничих запасах
4.
Оборотні
кошти у
виробничих запасах та у
виробництві
ТЕСТ
З
Яка частина оборотних коштів обслуговує
сферу обігу
?
1.
Готова продукція на складі
2.
Готова продукція
, грошові
кошти й
кошти в
розрахунках
3.
Кошти на рахунках у
банках
і
касі
, у
розрахунках
, дебіторська заборгованість
4.
Готова продукція
, що відвантажена
ТЕСТ
4.
Принципи організації
оборотних коштів
- це
1.
Самостійність у
розпорядженні
та управлінні
оборотними коштами
2.
Визначення планової
потреби в
оборотних коштах та
їх розміщення за окремими елементами й
підрозділами
3.
Коригування розрахункових
і
чинних нормативів з
урахуванням вимог господарювання
, що постійно змінюються
4.
Наявність раціональної
системи фінансування оборотних коштів
5.
Контроль за раціональним розміщенням
і
використанням оборотних коштів
ТЕСТ
5.
Відповідно до чого здійснюється планування оборотних коштів
?
1.
До кошторисів витрат на виробництво
і
невиробничі
потреби
2.
До виробничої
програми
3.
До бізнес
- плану
4.
До обсягу реалізації
продукції
ТЕСТ
6.
Які
оборотні
фонди слід віднести до нормованих
?

1.
Оборотні
виробничі
фонди
2.
Виробничі
запаси
3.
Фонди обігу
4.
Оборотні
виробничі
фонди й
готову продукцію
ТЕСТ
7.
За допомогою яких показників можна визначити потребу підприємства в
сировині
, матеріалах
, покупних напівфабрикатах
?
1.
Одноденних витрат конкретних видів сировини
, матеріалів
, розрахованих за виробничою собівартістю
IV кв планового року
2.
Собівартості
одиниці
продукції
3.
Норм запасу в
днях конкретних видів сировини
, матеріалів
4.
Обсягу реалізації
продукції
в плановому році
ТЕСТ
8.
За допомогою яких показників можна визначити потребу підприємств у
оборотних коштах у
незавершеному виробництві
?
1.
Тривалість виробничого циклу
2.
Кількість продукції
, що випускається
3.
Одноденні
витрати в
незавершеному виробництві
за планом
IV кв за виробничою собівартістю
4.
Коефіцієнт зростання витрат
,
ТЕСТ
9.
Які
показники необхідні
для нормування оборотних коштів у
запасах готової
продукції
?
1.
Норма запасу оборотних коштів щодо готової
продукції
2.
Одноденний випуск продукції
в
IV кв планового року за виробничою собівартістю
3.
Середні
залишки оборотних коштів на початок планового року
4.
Випуск товарної
продукції
в плановому році
ТЕСТ
10.
Які
показники треба використовувати
, визначаючи потребу в
оборотних коштах економічним методом
?
1.
Середні
залишки оборотних коштів на початок планового року
2.
Зміни в
обсязі
виробництва продукції
3.
Розмір "
виробничого " нормативу на початок планового року
4.
Розмір "
невиробничого " нормативу на початок планового року
ТЕСТ
11.
Які
джерела формування оборотних коштів можна віднести до власних
і
прирівняних до них
?
1.
Сума статутного капіталу
2.
Кредиторська прострочена заборгованість
3.
Сума статутного капіталу
, що зменшена на суму залишкової
вартості
основних фондів
і
збільшена на суму нерозподіленого прибутку
4.
Сума сталих пасивів
ТЕСТ
12.
Яким чином визначається стан оборотних коштів
?
1.
Наявністю оборотних коштів на певну дату
2.
Порівнянням фактичної
наявності
оборотних коштів з
нормативом
3.
Порівнянням фактичної
наявності
оборотних коштів на певні
дати
4.
Браком власних оборотних коштів
5.
Надлишком власних оборотних коштів
ТЕСТ
13.
Показники ефективності
використання оборотних коштів
- це
1.
Фондовіддача
2.
Коефіцієнт обертання
3.
Коефіцієнт ефективності
4.
Коефіцієнт завантаження
ТЕСТ
14.
Деяких наслідків веде прискорення обертання оборотних коштів
?
1.
До абсолютного
їх вивільнення з
обороту
2.
До відносного
їх вивільнення з
обороту

3.
До зростання
іммобілізації
оборотних коштів
4.
До збільшення обсягів позичкового
і
залученого капіталу
ТЕСТ
15.
Які
напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до високоліквідних активів
?
1.
Матеріальні
оборотні
активи
2.
Цінні
папери
3.
Товари відвантажені
4.
Дебіторська заборгованість
5.
Гроші
на банківських рахунках
і
в касі
підприємства
ТЕСТ
16.
Які
напрямки розміщення оборотних коштівможна віднести до се
- редньоліквідних активів
?
1.
Товари відвантажені
2.
Матеріальні
оборотні
кошти
3.
Дебіторська заборгованість
4.
Цінні
папери
5.
Гроші
на банківських рахунках
і
в касі
підприємства
ТЕСТ
17.
Які
напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до низьколіквідних активів
?
1.
Дебіторська заборгованість
2.
Гроші
на банківських рахунках
і
в касі
підприємства
3.
Товари відвантажені
4.
Цінні
папери
5.
Матеріальні
оборотні
засоби
ТЕСТ
18.
Які
показники можна вважати найприйнятнішими для визначення впливу розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
?
1.
Коефіцієнт автономії
(
забезпечення власними коштами
).
2.
Показник витрат на
1 грн реалізованої
продукції
3.
Коефіцієнт покриття
4.
Рентабельність оборотних коштів
5.
Коефіцієнт абсолютної
ліквідності
6.
Коефіцієнт платоспроможності
7.
Питома вага виробничих оборотних фондів у
загальній вартості
8.
Рівень
інфляції
9.
Коефіцієнт кредитоспроможності
10.
Брак власних оборотних коштів
11.
Надлишок власних оборотних коштів

РОЗДІЛ
7
КРЕДИТУВАННЯ

ПІДПРИЄМСТВ

Основні
терміни
і
поняття
: овальний кредит
; акцептний кредит
; банківський кредит
; бюджетні
позики
; відсотки за кредит
; державний кредит
; дисконтний кредит
; комерційний кредит
; консигнація
; консорціональ
- ний кредит
; контокорентний кредит
; кредитна лінія
; кредитоспроможність
; кредитування
; лізинг
; лізинговий кредит
; об '
єкти кредитування
; овердрафт
; сезонний кредит
; факторинг

7.1.
НЕОБХІДНІСТЬ

ТА

СУТНІСТЬ

КРЕДИТУВАННЯ

ПІДПРИЄМСТВ
7.1.1.
Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
7.1.2.
Класифікація кредитів
, що надаються підприємствам

7.1.1.
КРУГООБОРОТ

КОШТІВ

ПІДПРИЄМСТВ

ТА

НЕОБХІДНІСТЬ

ЗАЛУЧЕННЯ


КРЕДИТІВ

Діяльність підприємства в
системі
ринкової
економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів
З
економічного погляду кредит
- це форма позичкового капіталу
(
в грошовій або товарній формах
), що надається на умовах повернення
і
обумовлює
виникнення кредитних відносин між тим
, хто надає
кредит
,
і
тим
, хто його отримує
Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин
є
товарне виробництво
Основою функціонування кредиту
є
рух вартості
у сфері
товарного обміну
, в
процесі
якого виникає
розрив у
часі
між рухом товару
і
його грошовим еквівалентом
, відбувається відокремлення грошової
форми вартості
від товарної
Якщо рух товарних потоків випереджає
грошовий
, то підприємства
- споживачі
товарів
із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні
кошти
, що може зупинити нормальний процес відтворення
Коли рух грошових потоків випереджає
товарні
, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні
кошти
Виникає
суперечність між безперервним вивільненням грошей у
кругообороті
оборотних коштів
і
потребою в
постійному використанні
матеріальних
і
грошових ресурсів
Таким чином
, виникнення
і
функціонування кредиту пов '
язане з
необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення
,
із тимчасовим вивільненням коштів у
одних підприємствах
І
появою потреби в
них у
інших
При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в
часі
відвантаження товару
і
його оплати
, а
узгодженням між суб '
єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної
угоди
Але оборот товарів
є
не
єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин
Нині
кредитні
відносини виникають за будь
- якої
економічної
чи фінансової
операції
, що пов '
язана
із заборгованістю одного з
учасників такої
операції
Поряд з
об '
єктивною основою
існують специфічні
причини виникнення
і
функціонування кредитних відносин
, що пов '
язані
з необхідністю забезпечення безперервності
процесу відновлення

Для розвитку кредитних відносин необхідні
певні
умови
По
- перше
, учасники кредитної
угоди
- кредитор
і
позичальник
, мають бути юридичне самостійними
суб '
єктами
, які
матеріально гарантують виконання зобов '
язань
По
- друге
,
інтереси суб '
єктів кредитної
угоди повинні
збігатися
Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно
, щоб підприємства мали необхідні
оборотні
кошти
, які
вони використовують для придбання оборотних виробничих фондів
Із стадії
виробничих запасів оборотні
кошти переходять у
незавершене виробництво
, а
потім у
готову продукцію
У
свою чергу
, готова продукція
, призначена для продажу
, стає
товаром
і
реалізується
Виручка від реалізації
поступає
на рахунок підприємства
За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські
кредити
, кошти
інших кредиторів та комерційний
(
товарний
) кредит
Кредит дає
змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств
, не витрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини й
матеріалів
У
процесі
кредитування підприємств насамперед ураховуються
індивідуальні
особливості
кругообороту
їхніх оборотних коштів
Особливості
індивідуального кругообороту коштів підприємств проявляються у
розбіжності
в часі
між вивільненням з
обороту вартості
в грошовій формі
та авансуванням коштів у
новий оборот
Такі
розбіжності
відбуваються
, передусім
, через сезонність виробництва
Сезонність виробництва зумовлює
в одні
періоди випереджаюче зростання виробничих витрат порівняно з
надходженням коштів
і
спричиняє
додаткову потребу в
коштах понад ті
, що
є
в розпорядженні
підприємства
В
інші
періоди витрати виробництва зменшуються або зовсім припиняються
, збільшується вихід готової
продукції
та надходження грошової
виручки
, частина якої
виявляється тимчасово вільною
Таке чергування зростання додаткових потреб у
коштах
і
створення тимчасово вільних залишків
їх на тому самому підприємстві
створюють реальну економічну основу для використання кредитів на формування виробничих
і
оборотних фондів та погашення
їх через певний час
Взагалі
особливості
індивідуального обороту коштів підприємства зумовлюються багатьма об '
єктивними
і
суб '
єктивними факторами
До об '
єктивних факторів належать
:
* галузева належність підприємства
;
* характер виробничого процесу
;
* сезонність виробництва
До суб '
єктивних факторів належать
:
* рівень організації
виробництва
;
* рівень організації
збуту й
постачання
;
*
інші
фактори
Розрізняють два види кругообороту коштів підприємства
: відносно рівномірний
і
переважно нерівномірний
Перший вид властивий підприємствам нафтової
, вугільної
, металургійної
та
інших галузей промисловості
Для підприємств цієї
групи характерна відсутність тривалого лагу
(
періоду
) між надходженням
і
витрачанням коштів
Другий вид характерний для підприємств легкої
, харчової
, лісової
промисловості
, сільськогосподарських підприємств
У
них завжди виникає
певна невідповідність між витратами коштів
і
надходженням коштів від реалізації
продукції
У
підприємств з
нерівномірним кру
- гооборотом коштів додаткова потреба в
кредиті
пояснюється сезонністю виробництва
, значною тривалістю обороту оборотних коштів
Тривалість виробничого циклу може коливатися від кількох днів
(
виробництво деяких харчових продуктів
) до кількох місяців
і
років
(
виробництво сільськогосподарської
продукції
, суднобудування
).
Суб '
єктами кредитних відносин можуть бути будь
- які
самостійні
підприємства
Кредитні
відносини характеризуються тим
, що
їх суб '
єктами
є
дві
сторони
: одна з
них у
рамках конкретної
кредитної
угоди називається кредитором
,
інша
- позичальником
Грошові
чи товарно
- матеріальні
цінності
, витрати або виконана робота та надані
послуги
, щодо яких укладається кредитний договір
,
є
об '
єктом кредиту
Основними об '
єктами короткострокового кредитування в
оборотні
кошти
є
:
- виробничі
запаси
(
сировина
, основні
й допоміжні
матеріали
, запасні
частини
, паливо
,
інструмент
);
- незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва
;
- витрати майбутніх періодів
(
сезонні
витрати
, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо
);
- готова продукція
і
товари
;
- платіжні
та розрахункові
операції
з постачальниками й
покупцями
На підприємствах виникає
потреба в
кредитах під виробничі
запаси
, якщо
їх розміри перевищують власні
кошти
, тобто якщо створюються наднормативні
запаси
Причиною таких можуть бути сезонність завезення
, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та
ін
Наднормативні
запаси сільськогосподарської
сировини
є
основним об '
єктом банківського кредиту на підприємствах
, які
переробляють цю сировину
і
працюють сезонно
(
цукрові
заводи
, консервні
комбінати
,
інші
підприємства харчової
та легкої
промисловості
), або створюють великі
сезонні
запаси сировини на рік
, тобто до нового врожаю
Наднормативні
запаси незавершеного виробництва
і
готової
продукції
можуть створюватися на підприємствах у
зв '
язку з
прискоренням темпів зростання обсягів виробництва
, некомплектністю постачання
, транспортними утрудненнями щодо відправлення продукції
споживачам
, припиненням відвантажень продукції
споживачам через
їхню неплатоспроможність тощо
У
складі
витрат майбутніх періодів банки видають підприємствам позики на покриття сезонних витрат
, оскільки в
періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції
тимчасово не покриваються виручкою від реалізації
Так
, цукровий завод навіть у
період міжсезонного простою
(
лютий
- серпень
) потребує
коштів на ремонт обладнання
, утримання постійного персоналу
, проведення всіх підготовчих робіт до сезону цукроваріння
Ці
витрати він покриває
за рахунок банківських позик
, а
розраховується за них з
виручки від реалізації
цукру
Витратами майбутніх періодів
є
також витрати
, пов '
язані
з освоєнням випуску нових видів продукції
, пусконалагоджувальні
витрати
Якщо ці
витрати кредитує
банк
, то в
кредитних угодах називається конкретна продукція
і
витрати включаються в
її
собівартість
За допомогою кредитів підприємство
, коли йому тимчасово бракує
власних коштів
, може розрахуватись зі
своїми постачальниками
Отже
, кредит необхідний
і
для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств
, що обслуговують процес реалізації
продукції
Об '
єктами довгострокового та середньострокового кредитування
є
капітальні
вкладення
, пов '
язані
з реконструкцією підприємства
, його технічним переозброєнням
, упровадженням нової
техніки
, удосконаленням технології
виробництва
, та
інші
витрати
, що приводять до збільшення вартості
основних засобів
До таких кредитів підприємства вдаються
, якщо відчувають брак власних коштів
, призначених на ці
цілі
, а
саме
: прибутку й
амортизаційних відрахувань
Використання різноманітних форм кредитування підприємства прискорює
рух грошових
і
матеріальних ресурсів та сприяє
підвищенню ефективності
фінансово
- господарської
діяльності
Визначаючи потреби в
кредитах
, підприємства виходять
із загальної
потреби у
коштах
і
наявності
таких
Приклад
1.
Підприємству необхідно закупити сировини та півфабрикатів для організації
виробництва продукту х
у сумі
1870 тис грн
Власних джерел воно має
лише
1270 тис грн
Відтак підприємство відчуватиме додаткову потребу в
оборотних коштах у
сумі
600 тис грн
., яка може бути задоволена за рахунок кредиту
Планування потреби в
кредиті
для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином
На першому етапі
розраховується потреба в
оборотних коштах у
цілому та за окремими напрямками
: формування виробничих запасів
, незавершеного виробництва
, готової
продукції
На другому етапі
визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в
оборотних коштах
Для цього можна користуватися формулою
:
Ко б
. =
ОК
-
ОКн
-
ОКпр
+
КЗ
де
Ко б
. - необхідний розмір кредитів
, які
залучаються в
оборотні
кошти
;
ОК
- потреба в
оборотних коштах
;
ОК
н
- власні
оборотні
кошти на початок періоду
;
ОК
пр
- поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства
;
КЗ
- зменшення кредиторської
заборгованості
Потреба підприємства в
кредитах під
інвестиційні
проекти визначається на основі
інвестиційної
програми за окремими етапами
її
реалізації
та з
урахуванням власних джерел фінансування
Власні
кошти для фінансування
інвестиційних програм складаються з
амортизаційних відрахувань
, частини прибутку
, яка спрямовується на реконструкцію
, технічне переоснащення
, нове будівництво
Після проведення розрахунків потреби підприємства в
кредитних ресурсах визначають період
їх залучення
Період залучення кредитів
- це час з
моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування
Період залучення кредиту визначається банком
Практика свідчить
, що нині
в
Україні
у зв '
язку з
високою
інфляцією цей строк не перевищує
З
місяців
У
банківській практиці
для визначення розмірів кредиту використовується метод
, коли позика видається не в
повному обсязі
, а
за мінусом визначеної
частини у
відсотках до заявленої
величини кредиту
Ця величина для кожного підприємства може бути різною
, виходячи з
його кредитоспроможності
і
ступеня ризику кредитування



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   36


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал