Фінанси підприємств




Сторінка14/36
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   36
РОЗДІЛ
6
ОБОРОТНІ

КОШТИ

ТА

ЇХ

ОРГАНІЗАЦІЯ

НА

ПІДПРИЄМСТВІ

Основні
терміни
і
поняття
: брак власних оборотних коштів
; власні
оборотні
кошти
; вивільнення оборотних коштів
; дебіторська заборгованість
; джерела формування оборотних коштів
; економічний метод розрахунку оборотних коштів
; залучені
оборотні
кошти
; кредиторська заборгованість
; надлишок власних оборотних коштів
; наявність власних оборотних коштів
; норма оборотних коштів
; норматив оборотних коштів
; оборотний капітал
; оборотні
виробничі
фонди
; показники використання оборотних коштів
; показники стану оборотних коштів
; розміщення оборотних коштів
; склад оборотних коштів
; структура оборотних коштів
; фонди обігу

6.1.
СУТНІСТЬ

І

ОСНОВИ

ОРГАНІЗАЦІЇ

ОБОРОТНИХ

КОШТІВ
6.1.1.
Сутність
, склад
і
структура оборотних коштів
6.1.2.
Класифікація
і
принципи організації
оборотних коштів

6.1.1.
СУТНІСТЬ
,
СКЛАД

І

СТРУКТУРА

ОБОРОТНИХ

КОШТІВ

Діяльність суб '
єктів господарювання щодо створення та реалізації
продукції
здійснюється в
процесі
поєднання основних виробничих фондів
, оборотних фондів
і
самої
праці
Безперервність процесу виробничої
та комерційної
діяльності
потребує
постійного
інвестування коштів у
ці
елементи для здійснення розширеного
їхнього відтворення
На відміну від основних виробничих фондів оборотні
фонди споживаються в
одному виробничому циклі
і
їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої
продукції
При цьому одна
їхня частина в
речовій формі
входить у
створений продукт
і
набирає
товарної
форми
, в
якій
її
буде використано споживачем
Інша частина також повністю споживається в
процесі
виробництва
,
але
, втрачаючи свою споживну вартість
, у
речовій формі
в продукт праці
не входить
(
паливо
).
Таким чином
, за умов товарно
- грошових відносин запаси предметів праці
виступають
, з
одного боку
, як сукупність матеріальних цінностей
, з
іншого
- як втілення затрат суспільної
праці
у вартості
фондів
: оборотних
, виробничих
і
фондів обігу
В
економічній літературі
існують різні
підходи до визначення сутності
оборотних коштів
Дехто з
економістів спрощено трактує
їх як "
предмети праці
", "
матеріальні
активи ", "
гроші
, що обертаються ".
Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів
По
- перше
, оборотні
кошти
- це грошові
ресурси
, які
вкладено в
оборотні
виробничі
фонди
і
фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації
виготовленої
продукції
По
- друге
, оборотні
кошти
- це активи
, які
протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені
на гроші
Деякі
автори таке саме визначення дають терміну "
оборотний капітал ".
Це свідчить про
ідентичність
, на
їхню думку
, понять
- оборотні
кошти та оборотний капітал
У
зарубіжній економічній літературі
окремі
автори визначають оборотний капітал як оборотні
активи за мінусом короткострокових зобов '
язань
У
такий спосіб дається визначення власного оборотного капіталу
Узагалі
поняття "
капітал " виступає
в трьох формах
: грошовій
, продуктивній
і
товарній
Найбільш широке
, загальне поняття капіталу відповідає
його грошовій формі
В
економічній теорії
"
грошовий капітал " розглядається як вартісна форма всього капіталу
, а
не лише як певна сума грошей
, що спрямовується в
процесі
господарсько
- підприємницької
діяльності
на придбання засобів виробництва
і
предметів праці
Оборотний капітал проходить три стадії
кругообігу
: грошову
, виробничу й
товарну
На першій стадії
під час авансування коштів здійснюється придбання й
нагромадження необхідних виробничих запасів
У
виробничому процесі
авансується вартість для створення продукції
: у
розмірі
вартості
використаних виробничих запасів
, перенесеної
вартості
основних фондів
, витрат на саму працю
(
заробітна плата та пов '
язані
з нею витрати
).
Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової
продукції
, після чого настає
стадія реалізації
На третій стадії
авансування коштів триває
доти
, доки товарна форма вартості
не перетвориться на грошову
Отримання виручки від реалізації
свідчить про корисність створеної
суспільством вартості
і
про відтворення авансованих у
ній коштів
Грошова форма
, якої
набирає
оборотний капітал на третій стадії
кругообігу
, одночасно
є
і
початковою стадією наступного обороту капіталу
Кругообіг оборотного капіталу
і
створення нової
вартості
відбувається за схемою
:
Г
-
Т
В
Т
' -
Г
' де
Г
- кошти
, що авансуються
;
Т
- предмети праці
(
товар
);
В
- виробництво
;
Т
' - готова продукція
(
товар
);
Г
' - кошти
, отримані
від реалізації
створеної
продукції
Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді
, коли
Г
' =
Г
+
АГ
, тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з
авансованою сумою
Отже
, самозростання капіталу відбувається в
процесі
кругообігу оборотного капіталу
, який проходить різні
стадії
і
набирає
різних форм
Що менше часу оборотний капітал перебуває
в тій чи
іншій формі
(
грошовій
, виробничій
, товарній
), то вища ефективність його використання
,
і
навпаки
Оборотний капітал бере
участь у
створенні
нової
вартості
не прямо
, а
через оборотні
фонди
Склад
і
розміщення оборотного капіталу залежать від того
, в
якій сфері
він функціонує
: виробнича
, торгово
- посередницька
, сфера послуг
(
у тім числі
фінансових
).
У
виробничій сфері
оборотний капітал
(
оборотні
кошти
) авансується в
оборотні
виробничі
фонди
і
фонди обігу
(
рис
. 6.1).
До виробничих фондів належать
: сировина
, основні
й допоміжні
матеріали
, напівфабрикати
, паливо
, тара
, запасні
частини для ремонтів
, малоцінні
і
швидкозношувані
предмети
, незавершене виробництво
, напівфабрикати власного виготовлення
, витрати майбутніх періодів
Фонди обігу
- це залишки готової
продукції
на складі
підприємств
, відвантажені
, але не оплачені
покупцями товари
, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в
банку
, касі
, у
розрахунках
, у
дебіторській заборгованості
, а
також укладені
в короткострокові
цінні
папери
Таким чином
, оборотний капітал
(
оборотні
кошти
) - це кошти
, авансовані
в оборотні
виробничі
фонди
і
фонди обігу для забезпечення безперервності
процесу виробництва
, реалізації
продукції
та отримання прибутку
Співвідношення оборотних коштів
, що перебувають у
сфері
виробництва й
у сфері
обігу
,
є
неоднаковим у
різних галузях народного господарства
Пояснюється це особливостями організації
виробництва
, постачання
, збуту
, а
також системи розрахунків
Для забезпечення безперервності
процесу виробництва
і
реалізації
продукції
необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у
сфері
виробництва й
обігу
При цьому підприємство заінтересоване у
зменшенні
оборотних коштів у
сфері
обігу за рахунок поліпшення системи постачання
, раціональніших форм розрахунків
У
цілому в
народному господарстві
України матеріальні
оборотні
кошти в
1999 р
. (
І
півріччя
) становили
21,5 %, фонди обігу
-

74,7 %, у
промисловості
відповідно
- 29,9% та
67,9 % (
табл
. 6.1).
Склад оборотних коштів
- це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів
і
фондів обігу
Склад оборотних коштів у
різних галузях господарства може мати певні
особливості
Так
, у
виробничій сфері
основні
статті
оборотних коштів
- це сировина
, основні
матеріали
, незавершене виробництво
, готова продукція
В
окремих галузях промисловості
є
статті
оборотних коштів
, що характерні
лише для них
Наприклад
, у
металургійній промисловості
в оборотних коштах враховується змінне обладнання
, а
у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі
роботи
Структура оборотних коштів
- це питома вага вартості
окремих статей оборотних виробничих фондів
і
фондів обігу в
загальній сумі
оборотних коштів
Структура оборотних коштів має
значні
коливання в
окремих галузях господарства
Вона залежить від складу
і
структури витрат на виробництво
, умов поставок матеріальних цінностей
, умов реалізації
продукції
(
виконаних робіт
, наданих послуг
), проведення розрахунків
Якщо розглядати структуру оборотних коштів в
окремих галузях промисловості
, то слід зазначити
, що у
вугільній промисловості
, як уже було сказано
, значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів
Це пояснюється відносно великими підготовчими витратами
, що передують видобутку корисних копалин
(
планування майбутніх розробок
, розкривні
роботи
, облаштування шахт та
інші
).
У
легкій
і
харчовій промисловості
характерною особливістю
є
значна матеріаломісткість продукції
Отже
, високою
є
питома вага оборотних коштів у
запасах сировини й
основних матеріалів
Машинобудування та металообробка відрізняються значною трудомісткістю
, складністю виробничих процесів
, значною тривалістю виготовлення продукції
У
цій галузі
висока питома вага оборотних коштів
, авансованих у
незавершене виробництво
У
нафтохімічній промисловості
високою
є
частка оборотних коштів
, вкладених у
відвантажені
товари
Це пояснюється тим
, що технологічно процеси в
цій галузі
нетривалі
і
значна частина виготовленого продукту перебуває
на шляху до
споживача
Зміни в
управлінні
економікою відчутно вплинули на структуру оборотних коштів промислових
і
непромислових підприємств
України
(
див табл
. 6.1).
Як видно з
табл
. 6.1, на промислових підприємствах частка матеріальних запасів зменшилася на
41,6, грошових коштів
і
відвантаженої
продукції
- відповідно на
6,3
і
11,0 відсоткових пунктів
; питома вага дебіторської
заборгованості
зросла на
58,2 відсоткового пункту
У
цілому в
народному господарстві
України частка матеріальних запасів
, грошових коштів та відвантаженої
продукції
зменшилася відповідно на
41,7, 13,7 та
11,5, а
дебіторської
заборгованості
- зросла на
63,8 відсоткового пункту
Підвищення частки дебіторської
заборгованості
нібито свідчить про поліпшення збуту продукції
, прискорення обертання оборотного капіталу
Але це відбувається на фоні
скорочення матеріальних запасів
, тобто на фоні
скорочення обсягу виробництва
Зменшення залишків коштів свідчить не стільки про високий рівень управління грошовими потоками на підприємствах
, скільки про гострий дефіцит цих коштів
, зумовлений
інфляцією
, кризою неплатежів
, недосконалою податковою політикою
Найбільше зменшення питомої
ваги коштів у
складі
оборотного капіталу сталося
1993 року
Саме в
цей рік
інфляція сягнула найбільших розмірів
Найбільше скорочення питомої
ваги оборотних коштів у
запасах товарно
- матеріальних цінностей відбулося
1992 року
Саме тоді
стався розрив традиційних зв '
язків між виробниками різних регіонів
Пік зростання питомої
ваги відвантаженої
продукції
припадає
на
1992 p., а
дебіторської
заборгованості
- на
1997 р
Це свідчить про скрутне становище
, в
якому опинилися підприємства
У
зв '
язку з
поширенням кризи неплатежів підприємства не мали достатніх коштів для закупівлі
матеріальних цінностей
, ціни на які
значно зросли
Наведені
дані
свідчать
, що стан
і
використання оборотного капіталу окремого підприємства залежать від стану економіки держави в
цілому
У
свою чергу
, стан економіки держави залежить від стану й
використання оборотного капіталу окремого підприємства

6.1.2.
КЛАСИФІКАЦІЯ

І

ПРИНЦИПИ

ОРГАНІЗАЦІЇ

ОБОРОТНИХ

КОШТІВ

Оборотні
кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками
: 1) залежно від участі
їх у
кругообігу коштів
; 2) за методами планування
, принципами організації
та регулювання
; 3) за джерелами формування
Відповідно до першої
ознаки оборотні
кошти поділяються на оборотні
кошти
, авансовані
в оборотні
виробничі
фонди
, та оборотні
кошти
, авансовані
у фонди обігу
Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в
кругообігу коштів двох самостійних сфер
- сфери виробництва
і
сфери обігу
Що більша питома вага оборотних коштів
, розміщених у
сфері
виробництва
, то ефективніше використовується оборотний капітал
Залежно від методів планування оборотні
кошти поділяються на нормовані
та ненормовані
Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані
й ненормовані
випливає
з економічної
доцільності
досягнення найліпших результатів за найменших витрат
Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює
забезпечення безперервної
діяльності
підприємства за умови оптимальних виробничих запасів
, розмірів незавершеного виробництва
, залишків готової
продукції
До нормованих оборотних коштів належать оборотні
кошти у
виробничих запасах
, незавершеному виробництві
та витратах майбутніх періодів
, у
залишках готової
продукції
на складах підприємств
Ненормовані
оборотні
фонди включають фонди обігу за винятком готової
продукції
на складі
За джерелами формування оборотні
кошти поділяються на
: 1) власні
та
прирівняні
до власних
; 2) залучені
; 3)
інші
Класифікація оборотних коштів має
важливе значення
, оскільки дає
можливість підприємству визначити оптимальний склад
і
структуру
, потребу та джерела формування оборотних коштів
Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства
Система організації
оборотних коштів побудована на певних принципах
По
- перше
, надання підприємствам самостійності
щодо розпорядження
, управління оборотними коштами
Це означає
оперативну самостійність у
використанні
оборотних коштів
По
- друге
, визначення планової
потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й
підрозділами
Мається на увазі
розрахунок оптимальної
потреби в
оборотних коштах
, яка б
забезпечила безперервність процесу виробництва
, виконання планових завдань за ритмічної
роботи
(
розробка норм тривалої
дії
та щорічних нормативів
).
По
- третє
, коригування розрахованих
і
чинних нормативів з
урахуванням вимог господарювання
, що змінюються
: обсягів виробництва
, цін на сировину та матеріали
; постачальників
і
споживачів
; форм застосовуваних розрахунків
По
- четверте
, раціональна система фінансування оборотних коштів
Це означає
формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів
і
залучених коштів у
розмірах
, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства
По
- п '
яте
, контроль за раціональним розміщенням
і
використанням оборотних коштів
Мається на увазі
проведення аналізу ефективності
кругообороту коштів
, що використовуються
, з
метою прискорення
їхнього обертання


6.2.
ВИЗНАЧЕННЯ

ПОТРЕБИ

В

ОБОРОТНИХ

КОШТАХ
6.2.1.
Необхідність
і
способи визначення потреби в
оборотних коштах
6.2.2.
Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
6.2.3.
Нормування оборотних коштів у
незавершеному виробництві
і
витратах майбутніх періодів
6.2.4.
Нормування оборотних коштів для створення запасів готової
продукції
6.2.5.
Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом

6.2.1.
НЕОБХІДНІСТЬ

І

СПОСОБИ

ВИЗНАЧЕННЯ

ПОТРЕБИ

В

ОБОРОТНИХ

КОШТАХ

Господарсько
- підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів
Ця потреба
є
одним з
об '
єктів фінансового планування
і
відображення в
обліку та звітності
Розмір оборотного капіталу
, який утворює
кожну складову поточних активів
, має
відповідати потребам
і
можливостям підприємства зі
створення й
реалізації
продукції
Крім того
, виникає
необхідність у
плануванні
фінансових ресурсів для допоміжних
і
підсобних
, житлово
- комунальних господарств
, соціально
- побутових та
інших закладів непромислового характеру
У
практиці
використовуються два методи визначення потреби в
оборотних коштах
: прямий
і
економічний
Метод прямого розрахунку забезпечує
розробку обгрунтованих норм
і
нормативів на кожному підприємстві
з урахуванням багатьох факторів
, які
пов '
язані
з особливостями постачання
, виробництва та реалізації
продукції
Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво
і
невиробничі
потреби та бізнес
- плану
, який охоплює
й пов '
язує
виробничі
й фінансові
показники
, створюючи саме цим умови для успішної
комерційної
діяльності
та розвитку підприємництва
Визначення потреби в
оборотних коштах здійснюється через
їх нормування
Нормування оборотних коштів передбачає
врахування багатьох факторів
, які
впливають на господарську діяльність підприємств
На підприємствах виробничої
сфери до них належать
:
* умови постачання підприємств товарно
- матеріальними цінностями
: кількість постачальників
, строки поставки
, розмір транзитних партій
, кількість найменувань матеріальних цінностей
, форми розрахунків за матеріальні
цінності
;
* організація процесу виробництва
: тривалість виробничого циклу
, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу
, номенклатура випущеної
продукції
;
* умови реалізації
продукції
: кількість споживачів готової
продукції
,
їх віддаленість
, призначення продукції
, умови
її
транспортування
, форми розрахунків за відвантажену продукцію
За відповідності
складу
, структури й
наявності
оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації
підприємство в
змозі
отримувати прибуток з
мінімальними витратами
У
разі
заниження розміру оборотних коштів можливі
перебої
в постачанні
й виробничому процесі
, зменшення обсягу виробництва та прибутку
, виникнення прострочених платежів
і
заборгованості
,
інші
негативні
явища в
господарській діяльності
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини
, матеріалів
; послаблення режиму економії
; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням
Значення нормування оборотних коштів полягає
в такому
По
- перше
, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує
безперервність
і
безперебійність процесу виробництва
По
- друге
, нормування оборотних коштів дає
змогу ефективно використовувати оборотні
кошти на кожному підприємстві
По
- третє
, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва
, реалізації
продукції
, прибутку та рівня рентабельності
По
- четверте
, обгрунтовані
нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії
, мінімізації
ризику підприємницької
діяльності
Визначення планової
потреби в
оборотних коштах передбачає
розробку норм відносно тривалої
дії
і
нормативів на конкретний період
- рік
(
як правило
), півріччя
, квартал
Це досягається за проведення таких робіт
:
1.
Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів
Норма оборотних коштів
- це відносний показник
, який обчислюється в
днях
, відсотках чи гривнях
Норми в
днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей
У
разі
великої
номенклатури розрахунок здійснюється в
тій частині
, яка становить
(
вартісне
) не менше
70^-80% загальних витрат за статтею в
цілому
2.
Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей
, виходячи
із кошторису витрат на виробництво
Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості
рекомендується розраховувати на підставі
даних четвертого кварталу планового року
, що
, як правило
, має
найбільший обсяг виробництва
У
сезонних галузях промисловості
одноденне витрачання визначається на підставі
кварталу з
найменшим обсягом виробництва
Визначаючи одноденні
витрати незавершеного виробництва
, виходять
із суми витрат на виробництво валової
чи товарної
продукції
Щодо готової
продукції
відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість товарної
продукції
3.
Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в
грошовому вираженні
проводиться множенням одноденних витрат в
грошовому вираженні
на відповідну норму запасу в
днях
4.
Розрахунок сукупного нормативу
, або загальної
потреби в
оборотних коштах
, на
підприємстві
проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями
5.
Заключний етап нормування
- визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств
, де використовуються матеріальні
цінності
та виготовляється продукція
Найбільш трудомісткою
і
складною
є
розробка норм запасу
Норми запасу в
днях застосовуються протягом кількох років
, якщо суттєво не змінюються умови виробництва
, постачання та збуту
, розрахунків
Нині
підприємствам надано право самостійно розраховувати нормативи оборотних коштів
Відповідно до
Постанови
Кабінету
Міністрів
України
і
Національного банку
України від
19 квітня
1993 року
№ 279 "
Про нормативи запасів товарно
- матеріальних цінностей державних підприємств
і
організацій та джерела
їх покриття "
Міністерством економіки разом з
Міністерством фінансів установлено
Типовий порядок визначення норм запасів товарно
- матеріальних цінностей



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   36


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал