Фінанси і кредит



Сторінка1/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3
ВСТУП
Курсова робота є невід'ємною складовою частиною підготовки фахівців спеціальності 5.03050801 "Фінанси і кредит" у навчальних закладах. Вона повинна засвідчити рівень підготовленості студента - майбутнього молодшого спеціаліста - за навчальною дисциплінок"Фінанси"; продемонструвати уміння синтезувати здобуті теоретичні знання і використовувати їх під час дослідження практичних проблем

показати рівень володіння ним законодавчою та нормативно методичною базою; засвідчити уміння оформляти у цілісном; документі результати теоретичних досліджень, використовуючи для цього комп'ютерну техніку (за необхідності); продемонструвати здатність формулювати висновки про напрями вирішення проблеми.

Курсова робота має комплексний характер і пов'язана використанням набутих студентом знань, умінь та навичок із спеціальних дисциплін; робота виконується на підставі вивчення відповідної законодавчої та нормативної бази, вітчизняної та іноземної літератури за спеціальністю (підручників, навчальних посібників, періодичних видань тощо), результатів фінансово-господарської діяльності конкретного підприємства за ряд років (не менше трьох років).

Терміни виконання курсової роботи встановлюються навчальним планом.



1. МЕТА 1 ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів.

Мета курсової роботи - допомогти студентові закріпити поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни "Фінанси". Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійно узагальнювати й аналізувати інформаційні джерела (монографії, підручники, навчальні посібники, публікації періодичної преси), статистичні і практичні матеріали, що характеризують фінансові процеси на різних рівнях господарювання: у сфері суб'єктів господарської діяльності, державних фінансів, міжнародних фінансів, страхового і фінансового ринку.

Курсова робота свідчить, наскільки знання, здобуті студентами у процесі вивчення курсу "Фінанси", є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені

питання обраної теми, застосовувати здобуті знання при дослідженні теми роботи, систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

У другому семестрі студенти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст зі спеціальності 5.03050801 "Фінанси і кредит" виконують курсову роботу з навчальної дисципліни "Фінанси", яка повинна відповідати встановленим вимогам.

Курсова робота виконується, після засвоєння теоретичного курсу "Фінанси" і повинна:

- засвідчити певний рівень підготовленості студента - майбутнього спеціаліста з питань фінансів, продемонструвати уміння систематизувати здобуті теоретичні знання і використовувати їх при дослідженні практичних проблем; показати рівень володіння ним законодавчою та нормативно-методичною базою;

- засвідчити уміння оформляти у цілісному документі результати теоретичних досліджень, використовуючи для цього комп'ютерну техніку; продемонструвати здатність формулювати висновки про напрямки розв'язання проблеми.

Курсова робота виконується на підставі вивчення відповідної законодавчої та нормативної бази, вітчизняної та іноземної літератури за спеціальністю (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичних видань тощо), а також статистичних даних фінансово-кредитної установи.

У курсовій роботі студент має показати:

- знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у фінансовій сфері;

- уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватись законодавчим та інструктивним матеріалом, викладати свою точку зору на проблемні питання та робити обґрунтовані висновки щодо поліпшення фінансових відносин і вдосконалення фінансової системи;

- здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць, графіків, схем, діаграм та інших графічних рисунків.

У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даних питань. Це допоможе більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Виконання курсової роботи передбачає такі етапи:

- вибір теми;

- підбір та вивчення літератури;

- складання попереднього плану;

- консультація з викладачем-керівником й уточнення плану

курсової роботи;

- написання та оформлення тексту курсової роботи;

- передання завершеної курсової роботи на кафедру фінансів

для рецензування;

- доопрацювання роботи згідно із зауваженнями керівника;

- захист курсової роботи.


2.1. Вибір теми курсової роботи
Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. Студентам надається право самостійно вибрати тему курсової роботи згідно з тематикою курсових робіт для спеціальності 5.03050801 "Фінанси і кредит", розробленою та затвердженою цикловою комісією. Обрана тематика може підлягати періодичному перегляду, якщо цього потребують певні зміни в умовах розвитку фінансово-кредитної системи країни. Також студент має право запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розроблення. У такому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з викладачем, який читає дисципліну "Фінанси", та керівником курсової роботи. За необхідності студент може отримати кваліфіковану консультацію наукового керівника.

Тема курсової роботи має бути актуальною, відображати повний спектр діяльності за сучасних умов розвитку фінансів і економіки підприємств всіх форм власності. Кожному студентові при виборі теми слід врахувати чинні власні напрацювання, а саме: наслідки навчально-дослідницької роботи, тем доповідей на гуртках, конференціях, курсових робіт з фінансових та обліково-економічних дисциплін. З метою отримання науково обґрунтованих висновків та пропозицій, формулювання теми курсової роботи повинно супроводжуватися чітко визначеним колом питань. Перед написанням курсової роботи необхідно переконатися у достатній наявності відповідних інформаційних джерел (літератури, документації, теоретичних розроблень). Це дасть можливість накопичувати за певний період законодавчі та нормативні документи, більш детально вивчати спеціальну літературу, ознайомлюватись з впровадженням прогресивних форм та методів організації управління фінансами.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів та нормативних документів. Для складання картотеки рекомендується використовувати такі каталоги:

- систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури університетської бібліотеки;

- каталог періодичних видань, довідників і нормативних матеріалів - у читальному залі бібліотеки;

- систематичні каталоги інших бібліотек.

Найбільша кількість публікацій із фінансових питань міститься в журналах "Фінанси України", "Економіка України", "Фінансова тема", "Економічний часопис", а також у газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр", "Бізнес", "Галицькі контракти" та ін. Законодавчі акти публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та інших періодичних виданнях. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Міністерства статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України. З метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується в останньому річному номері журналу.

Після обрання теми курсової роботи, вона закріплюється за студентом, обов'язково повинна бути затверджена та підписана керівником. Завдання на курсову роботу оформляється в одному примірнику, який підшивається до курсової роботи.

Наступним етапом розроблення теми є складання плану роботи згідно із завданням.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий план курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем - керівником курсової роботи.

План - це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв'язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження плану студент починає писати курсову роботу. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.
2.2. Структура і зміст курсової роботи
Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є:

1. Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи.



2. Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатками (якщо такі є).

3. Вступ. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати об'єкт дослідження та методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи.

4. Теоретична частина. Огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою. У даному розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових напрацювань, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до вирішення проблеми, а також обґрунтовуються свої власні погляди на дану проблему.

Подається оцінка чинних Законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за проблемою, яка досліджується. Розкривається своє розуміння цієї бази, необхідність та доцільність окремих документів.

5. Основна частина теми. У процесі написання основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. Обов'язково окремим питанням виділяються проблемні й дискусійні аспекти дослідження. При цьому наводяться цифрові матеріали, дається їх аналіз. До основної частини ставляться такі вимоги:

- системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу;

- виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення повторень.

6. Висновки. У висновках курсової роботи підводяться підсумки з усіх висвітлених питань, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми; подається перелік пропозицій і рекомендацій, а також міркування автора роботи щодо можливої практичної їх реалізації та передбачувані результати. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду і базуватись на економічному обгрунтуванні, так і через узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

7. Список літератури. У списку літератури наводяться всі використані офіційно-розпорядчі документи, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань. Посилання на певні публікації у тексті здійснюються шляхом наведення в дужках номера джерела у списку літератури і конкретних сторінок.

8. Додатки. Додатки формуються за умов необхідності. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для більш повного сприйняття виконаної роботи (таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи і акти впроваджень, випробувань, проміжні розрахунки, інструкції і методики, ілюстрації допоміжного характеру, первинні документи, що розроблені і запропоновані автором до впровадження тощо).


2.3. Вимоги до курсової роботи
Курсова робота повинна бути написана чи надрукована і містити:

- титульну сторінку, яка оформляється на стандартному бланку (додаток 1,2);

- зміст курсової роботи;

- вступ (орієнтовно 5% від загального обсягу);

- теоретичну частину: огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою та нормативно-правове забезпечення вивчення проблеми (орієнтовно 35%);
- основна частина теми;

- висновки; 60%

- список використаної літератури;

- додатки (за необхідності).


До написання курсової роботи ставляться наступні вимоги:

- творчий підхід до вибору теми досліджень, визначення змісту і структури роботи;

- системність, послідовність і конкретність викладання матеріалу, процесу написання і оформлення роботи;

- глибоке теоретичне висвітлення теми та практичного розроблення теми досліджень на прикладі конкретної фінансово-кредитної установи чи підприємства;

- наукове обґрунтування результатів досліджень, аналізу вміння робити узагальнення та висновки;

- використання комп'ютерної техніки, економіко-математичних методів дослідження, підготовки висновків і рекомендацій з удосконалення процесів автоматизації управління податками;

- виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню.

Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

Текст курсової роботи має бути написаний чітким, розбірливим почерком без пропусків та скорочень слів або надрукований на машинці чи набраний на комп'ютері.

Курсова робота повинна бути написана самостійно. Усі наведені в тексті цитати та цифровий матеріал потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об'єкт аналізу. Обов'язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, спеціальні видання Міністерства фінансів чи Міністерства економіки України, дані податкової адміністрації, а також фактичний матеріал, зібраний за місцем роботи.

При написанні курсової роботи студент повинен чітко і лаконічно формулювати свої думки, висновки, рекомендації, врахувати в роботі чинне законодавство з питань оподаткування, останні досягнення науки, техніки, передового досвіду, грамотно виконувати всі розрахунки і обчислення.

Цифровий матеріал має бути поданий у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. Особливу увагу слід приділити їх правильному оформленню. Таблиці, схеми, діаграми тощо повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень.

На кожну таблицю та інші ілюстрації треба давати посилання на джерело, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками.

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу - їх наочність. Заголовки (назви) таблиць, схем, графіків, діаграм мають відображати основний зміст ілюстрованого матеріалу та вказувати на об'єкт і період, якого стосуються дані. У таблицях вказуються одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються "рисунками" (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.
2.4. Правила оформлення курсової роботи
Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку - ЗО мм, з правого -10 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у текст вписуються від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх треба вписувати пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна наближатись до щільності основного тексту.

Друкарські помилки чи графічні нечіткості, виявлені у процесі оформлення роботи, можна виправляти охайним підчищенням чи за допомогою коректора і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) тим самим кольором, яким написаний текст.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Текст розділів може складатись з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапка у кінці заголовка не ставиться.

Якщо підрозділи містять пункти, то заголовки цих пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту.



У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка.

Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюються і слова при переносах не розбиваються.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) і подальшим текстом має дорівнювати 3-4 міжрядковим інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу без крапки в кінці. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку 1.

Номер розділу ставиться після слова "Розділ", наприклад "Розділ 2".

Підрозділи нумеруються у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставиться крапка, наприклад "2.1." (перший підрозділ (параграф) другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами у межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, "2.1.3." (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту - на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу.

Якщо пункти міститимуть підпункти, то їх нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Зміст роботи викладають на другій сторінці. У ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 25-30 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм). Шрифт - 14, інтервал між рядками - 1,5. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.
2.5. Оформлення таблиць
Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу' і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово "Таблиця" пишуть у скороченому вигляді, наприклад, "(табл. 1.2)". Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її нумерують і слово "Таблиця" не пишуть.

Під словом "Таблиця" розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово "Таблиця" і заголовок починаються з великої літери. Назва не підкреслюється, а її назва виділяється жирним шрифтом.

Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над нею розмістити слова "Продовження табл." із зазначенням її номера, наприклад, "Продовження табл. 1.2".

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, в другому випадку - боковик.

Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу "№ з/п" у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання у тексті). Якщо текст, який повторюється у графі таблиці складається з одного слова, то його можна замінити лапками, якщо текст повторюється і складається з двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють на слова "Те ж", а далі - лапками.

Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставиться прочерк.

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов'язані характеристики об'єкта дослідження. У разі перенесення таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: "Продовження (або закінчення) таблиці... ".

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні - вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням "те саме", а далі -лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск - "-".

Цифри у графах потрібно проставляти у такий спосіб, щоб відповідні розряди чисел по всіх графах були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці та схеми допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки, які нумерують окремо і поміщають після списку літератури. Таблиці й інші ілюстрації повинні мати окрему нумерацію.
2.6. Оформлення формул
Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться з правої сторони аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули, до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад, (2.2) (друга формула другого розділу). Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового^ рядка, починаючи зі слова "де", двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, "У формулі (1.2)".

Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал