Філософія освіти і педагогіка №29 ’ 2014



Сторінка4/9
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ

В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ШКОЛІ-РОДИНІ
Вересень – особливий місяць не тільки для української, але й для світової педагогіки. 28 вересня 1918 року народився талановитий педагог Василь Олександрович Сухомлинський. Для нього найбільшим щастям було працювати заради своїх учнів, віддавати серце дітям. Він був твердо переконаний, що дитина повинна відчувати й бачити навколо себе красу, захоплюватися нею, відчувати добре ставлення до себе, тільки тоді вона буде любити Вітчизну, людей. І в той же час великий педагог привчав дітей, що життя – не прогулянка, а праця. Потрібно постійно працювати над собою. Людина повинна бути схожа на ріку, а не на застояне озеро, заросле баговинням.

Чи можливий гармонійний розвиток особистості учня, виховання духовної, благородної людини у звичайній сільській загальноосвітній школі з усіма її проблемами сьогодення? Твердо переконані, що так, бо кожна дитина має право на турботу про неї, увагу, повагу, плекання, створення умов для її розвитку, орієнтацію на життєвий успіх, тобто на любов до неї, бо вона – людина.

У своїй практиці педагогічний колектив Лісківської ЗОШ І-ІІ ступенів уже другий рік поспіль працює над застосуванням професійних надбань видатного педагога, адже методичною проблемою школи є «Упровадження ідей творчої спадщини В. Сухомлинського в школі-родині». З метою реалізації даної проблеми в школі розроблена й реалізується дослідницько-експериментальна програма, яка розрахована на 2012-2015 роки й має чотири етапи: діагностично-аналітичний (2012 рік), конструктивно-моделюючий (2012-2013 н.р.), розвивально-формуючий (2013-2014 н.р.), концептуально-узагальнюючий (2014-2015 н.р.). Дана програма затверджена на батьківській конференції та засіданні педагогічної ради. Кожного року складається план роботи над методичною проблемою. Своїми думками й напрацюваннями вчителі діляться на засіданнях педагогічної ради («Актуальність ідей В. Сухомлинського з формування і збагачення педагогічної культури вчителя», «Удосконалення розумового виховання учнів»), розроблена комплексно-цільова програма «Творчий учитель».

«У кожного вчителя є своя творча лабораторія, вона рік у рік збагачується – це дуже важливий бік педагогічної праці», − писав видатний педагог. Процес шкільного навчання має поєднувати дві взаємопов’язані цілі: розвиток, виховання розуму дитини, що є основним, й оволодіння учнем знань, передбачених змістом освіти.

Серйозною вадою вчений вважав те, що, навчаючи дітей, переважно працює сам учитель. Тому Василь Олександрович, говорячи про забезпечення активної і творчої діяльності учнів у процесі навчання, наголошував, що самому терміну засвоєння знань властивий відтінок пасивності, оскільки у факті набування знань не підкреслюється активна діяльність того, хто здобуває знання – учневі відводиться місце пасивного споживача знань. Учителі школи широко запроваджують на уроках та позакласній навчальній діяльності активні форми роботи, інтерактивні методи, використовують потенціал сучасних комп’ютерних технологій. Тільки той учитель може навчити дитину, який постійно працює над поглибленням своїх знань. Педагоги школи беруть участь у фахових конкурсах. Так, учитель Вітченко С. М. стала лауреатом обласного етапу конкурсу «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі» в номінації «Початкові класи».

Методичний куточок школи збагачується напрацюваннями вчителів зі шкільної методичної проблеми «Уроки розвитку зв’язного мовлення у 3 класі за творами В.О. Сухомлинського» (Кушнеренко С.А.), «Хвилинки каліграфії на уроках української мови за казками Василя Сухомлинського» (Вітченко С.М.), «Уроки позакласного читання за творами В. Сухомлинського» (Прокопенко Т. М.), «Творча реалізація педагогічних ідей В. Сухомлинського і родинне виховання в сучасній школі» (Молочко Л.А.).

Але діти не повинні просто нагромаджувати знання. Педагогічний колектив школи працює над тим, щоб навчання поєднувалося з активною діяльністю учнів, розвивалися творчі здібності учнів саме в той період їх розумового, морально-етичного, естетичного розвитку, коли вони пізнають, оволодівають знаннями про навколишній світ, про людину і самих себе, про соціальні процеси. Це приносить певні результати. Учениця нашої школи Костюченко К. (керівник Ткаченко Л.Г.) стала одним із переможців обласного етапу і брала участь у Всеукраїнському етапі дослідницьких робіт з природознавства.

Як і В.О. Сухомлинський, колектив школи впевнений, що людина, «оволодіваючи знаннями про витвори людського розуму, про мистецтво, про красу людських діянь, про непримиренність і нетерпимість до зла, пізнає саму себе, одухотворяється прагненням бути прекрасною». Виховний аспект у школі завжди провідний, адже навчання є насамперед вихованням, моральним формуванням людської особистості.

У школі діють два учнівські осередки – «Дружнє коло» (учні 1-4 класів) та «Юність» (5-9 класи).

Емблемою «Дружнього кола» є квітка барвінку, кожна пелюстка якої символізує напрям роботи дитячого клубу:



  1. Стежина народної мудрості «Берегиня».

  2. Стежина здоров’я «Подорож до Котигорошка».

  3. Стежина творчості «До кришталевих джерел».

  4. Стежина труда «Рости розумним, працелюбним».

Кожна дитина – це таємнича квітка. І допомогти кожній квітці розквітнути, знайти себе, розкритися у своїх здібностях – найголовніше завдання дитячого клубу «Дружнє коло».

Юнацький клуб «Юність» працює за 5 основними напрямами:



  1. Я – людина.

  2. Я – член родини.

  3. Я – член колективу.

  4. Я – мешканець села.

  5. Я – громадянин України.

Сім’я та школа мають спільну мету – виховати гармонійну особистість, здатну реалізувати себе в професійному, громадському і сімейному аспектах.

Саме в сім’ї дитина засвоює основні норми моралі, опановує навички спільної праці, формує власні життєві плани, естетичні смаки, громадську позицію. І від того, які духовні та моральні цінності закладуть у їхні душі родина і школа, залежатиме майбутнє всього народу.

В.О. Сухомлинський стверджував, школа – вічне вогнище краси, це святе місце, де звичаї, традиції українського народу передаються з покоління в покоління. Кожне свято в нашій школі це велике дійство, до якого старанно готуються всі батьки, учителі і діти.

Традиційним уже став тиждень «Наповнюємо серця добром», який проводиться напередодні дня народження В.О.Сухомлинського. Найбільш вдалими були такі заходи: інсценізація казок В. Сухомлинського учнями початкових класів, виставка творчих проектів про письменника, свято Казки, години спілкування «Десять «не можна» В.О. Сухомлинського», виставка-презентація творчих робіт «Захоплення моїх рідних».

«Усі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання, сягають своїм корінням у сім’ю». Протягом навчального року класні керівники та педагог-організатор проводять цикл бесід, годин спілкування, конкурсів, куди запрошуються батьки, бабусі, дідусі, інші члени родини. Вони спрямовані на формування в учнів духовності, любові до рідних людей, батьківщини – «Людина починається з добра», «Бджілка мала та й та працює», «Значення родини для життя людини», «І живе калина на папері», «Заповідні місця мого краю».

В. Сухомлинський надавав великого значення сім’ї у вихованні дитини, прикладу батьків та вихованню в дітей любові і поваги до батьків. «Справжньою школою виховання щедрості, душевності і чуйності є сім'я: ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер є випробуванням людяності», — писав В.Сухомлинський.

Великого значення набуло в школі проведення родинних свят, які ретельно готуються учнями, учителями, батьками, і стали вже традиційними в нашій школі. Метою проведення родинних свят є виховання любові й поваги до найрідніших людей – батьків, бажання допомагати їм, формувати почуття обов’язку перед ними; учити всіх членів родини вмінню співпрацювати, надавати допомогу один одному; розвивати творчі здібності учнів, відкрити чергові «білі сторінки» сімейної історії; завжди пам’ятати малу батьківщину, готувати учнів до майбутнього сімейного життя, формувати почуття гордості за свою родину. Успішно пройшли в школі родинні свята «Без сім’ї немає щастя на Землі» (5-9 класи), «Ти в мене найдорожча» (1-4 класи), які традиційно проводяться в листопаді та березні кожного навчального року.

У процесі родинного виховання потрібна правильна і цілеспрямована організація впливу на дитину. Тому, відповідно до рекомендацій В.О. Сухомлинського, у нашій школі здійснюється педагогічна просвіта батьків. Так, під час проведення батьківських зборів організовано лекторій, на якому розглядаються найбільш актуальні питання виховання дітей відповідно до сучасних вимог та методичної проблеми школи («Виховання в учнів любові до свого роду, народу на основі творчої спадщини В. Сухомлинського», «Запобігання жорстокості та злочинності серед школярів», «Здоров’я нації – основа культури суспільства», «Родинно-сімейне виховання»).

А щоб по-справжньому організувати виховання в родині, треба максимально використовувати кращі здобутки народної етнопедагогіки. Тому в школі стало традиційним проведення свят відповідно до народного календаря – «Покрова, Покровонька, покрий мою головоньку», «Ой хто, хто Миколая любить», «Андріївські вечорниці», «Недалечко червоне яєчко» та інших. Члени гуртка народознавства зайняли ІІІ місце в районному творчому конкурсі на кращу писанку, який відбувся напередодні Великодня. Улюбленим також є конкурс-виставка та презентація учнями своїх виробів «Подарунки осені», які проводяться перед батьківськими зборами у вересні. Учасниками є всі: учні, батьки, учителі. Обов’язково є вироби та найкращі композиції з квітів, присвячені В. Сухомлинському та захисникам рідного краю. Протягом зимового періоду школярі турбуються про птахів, беручи участь в акції «Пташина їдальня», конкурсі на кращу годівничку. Охайно, майстерно зроблені вироби свідчить про те, що батьки також не залишаються осторонь шкільних турбот дітей і допомагають їм. Закінчується акція літературно-музичною композицією, нагородженням переможців і учасників. Жодна робота дитини не залишається без уваги.

Видатний педагог, оцінюючи тенденції розвитку школи, дійшов висновку, що «подальший розвиток суспільного виховання не може відбуватися без більш активної і безпосередньої участі сім’ї, батьків. Мова йде не про епізодичну допомогу школі з боку сім’ї, а про комплекс спільних дій школи і сім’ї на особистість, про те, щоб виховання дітей становило важливий громадський обов’язок сім’ї».

Велике значення має також зв’язок школи з громадськістю села, активна участь дітей у житті села, адже одним з напрямків роботи клубу «Юність» є «Я – мешканець села». Щороку в переддень літа традиційно проводиться свято зустрічі випускників ювілейних років, яке відбувається в сільському будинку культури, і яке дійсно є значною подією в житті села.

«У кожній людині є її золота жилка. Якою б запущеною, безталанною, нездібною до оволодіння знаннями не здавалась дитина, дорогоцінне зерно таланту десь-то приховується під пластами звичайності, посередності, відсталості. Завдання істинного… виховання полягає в тому, щоб знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку, йдучи якою вона засвітиться своїм неповторним блиском. Це болісно складна справа, яка потребує великого терпіння і безмежної віри в людину… Виховання – це не перебудова чи ломка тих задатків, які закладені в дитину природою, а гармонійний розвиток цих задатків», − писав В. Сухомлинський, і ці слова особливо актуальні в наш складний час.




Баняс С.М.
ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО І СУЧАСНІСТЬ
У світ чарівний, лагідний, казковий

Стежиною добра малят він вів

І мамин голос ніжний, колисковий

Пронести крізь життя нам заповів.

Ім’я його відомо в цілім світі,

Він з нами завжди: в серці й на вустах.

Він серце до краплини віддав дітям,

Він був, він є, він житиме в віках.
Людина лише тоді людина, коли вона людству друг − ці слова якнайкраще підходять, коли мова йде про В. О. Сухомлинського. Його називають великим діячем освіти, якому були властиві подвижництво, повна самовіддача, благородство. Сільський учитель і оригінальний теоретик педагогіки, талановитий директор школи, автор сотень віршованих і прозаїчних мініатюр, дуже скромна і сором'язлива людина і безстрашний, яскравий полеміст і публіцист − такою цілісною натурою постає перед нами В.О. Сухомлинський.

Провідною ідеєю його педагогічної системи була глибока переконаність у тому, що в самій складній, радісно-тривожній, важкій, виснажливій і натхненній праці − створенні Людини наступає період яснішого і мудрішого бачення світу, чутливішого і вимогливішого підходу до особистості вихованця. Вік математики, писав В.О. Сухомлинський, − хороший крилатий вислів, але він не відображає всієї суті того, що відбувається в наші дні. Світ вступає в століття Людини. Більше, ніж колись, ми повинні думати зараз про те, що вкладаємо в душу людини. Принципи і методи виховання людини В.О. Сухомлинський розробляв протягом усього життя. Рано відчувши вчительське покликання, він присвятив школі майже 35 років життя, раз і назавжди віддавши своє серце дітям.

У наш час все частіше звучить твердження про вирішальну роль освіти в розвитку особистості й суспільства. Кожен очікує від освітянських реформ не тільки кількісних, а й якісних змін. Але хто їх буде проводити? Хто зупинить виробництво «фабрики з видання атестатів» і створить «інститут розвитку дітей із кращими людськими якостями?» Тут не потрібно винаходити мобільний телефон, комп’ютер чи літальний апарат. Треба лише проаналізувати педагогічну спадщину, яку залишили нам видатні педагоги, і застосувати ці ідеї для створення «справжньої школи», де діти набувають не тільки знань і вмінь. Навчання − дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя дитини. Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, у якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями. Вивчення і дослідження ідей Павлиської школи В.О.Сухомлинського має важливе значення для вдосконалення сучасної системи освіти, а саме спрямування її, перш за все, на внутрішній світ дитини. В. Сухомлинський говорив: «Школа лише тоді осередок виховання, коли вона стала для дитини вогнищем радісного, цікавого життя, що кличе до знань, науки». Щоб навчити дитину математики, географії чи історії, потрібно спочатку виховати в неї такі почуття, як любов до батьків («Ми дбаємо про те, щоб діти були чутливими, сердечними синами й дочками, щоб найдорожчою у світі людиною була рідна мати»), патріотизм («Я вважаю важливим виховним завданням ввести дитину в сад, ім’я якому – рідне слово, домогтися того, щоб кожний учень пережив відчуття подиву, відкривши красу рідного слова»), бережне ставлення до природи («Наш педагогічний колектив бачить своє важливе виховне завдання в тому, щоб дитина вклала вогник свого серця в працю на рідній землі, побачила створену нею красу»). В. Сухомлинський започаткував нові ідеї, які допомогли зробити процес навчання в Павлиській школі цікавим і багатогранним. Він підкреслював, що кожна школа повинна мати своє обличчя: звичаї і традиції. В. Сухомлинський прагнув того, щоб школярам було цікаво вчитись і тому пропонував нудні години навчання перетворювати на захопливі заняття в «Школі радості». Василь Олександрович Сухомлинський − це унікальна постать в історії педагогіки XX ст. Його педагогічна система − це особливе педагогічне явище не тільки в історії вітчизняної педагогіки, а й світової.

За історичними мірками В. Сухомлинський прожив небагато, але змістовно, залишивши по собі величезну педагогічну спадщину, добру пам’ять і вдячність вихованців. З року в рік ми вшановуємо В.О. Сухомлинського, відкриваючи все нові й нові грані його педагогічної системи, яка спонукає нас до творчих професійних здобутків. Перегортаючи сторінки його праць, не раз задаю собі питання: де Василь Олександрович брав час, де черпав здоров’я, натхнення, щоб подарувати світовій педагогічній громаді стільки корисних праць? Що спонукало його до такої активної педагогічної діяльності? Звичайно, любов до дітей, любов до своєї професії. Сухомлинський був успішним учителем, директором школи, турботливим чоловіком і чуйним батьком. У його працях є поради для усіх учителів-предметників. А хіба не викликають захоплення його поради щодо виховання дітей у сім’ї? Всі ці праці писалися не в чиновницьких кабінетах, а в звичайній сільській школі.

Ідеї В.О. Сухомлинського стають запорукою успіху багатьох учителів. Його поправу називають представником гуманної, людяної педагогіки. Це була людина високих моральних чеснот. Саме вони і визначили педагогічний успіх Василя Сухомлинського. Завдяки йому на сьогодні ми маємо цілу скарбницю корисних порад для батьків та педагогів про те, як саме формувати в дитині якості Справжньої Людини: чуйність, щедрість, доброту, уважність, мужність, совісність. І однією з головних умов для розкриття хороших якостей дитини є уважність до її внутрішнього світу. Тобто чуйність самого педагога або батька, уміння вгадувати і відчувати, що відбувається в душі дитини, уміння передбачати те, до чого може призвести та чи інша реакція дитини. В.О. Сухомлинський закликає нас бути гранично уважними до дрібниць.

Розвиток усіх сфер соціального життя нашої країни, відновлення національних традицій висувають на передній план проблеми соціалізації учнівської молоді, визначення нового функціонального значення завдань соціалізації молоді в педагогічній діяльності. Категорія педагогіки соціалізації посіла належне місце та почала відігравати особливу роль у системі базових категорій педагогіки. Сьогодні існує потреба методологічного і теоретичного обґрунтування засад, форм і методів вирішення проблем соціально-педагогічного характеру, зокрема, тих, які виникають та вирішуються у взаємодії школи й суспільства. Саме від уваги до соціальних і гуманітарних проблем, від обсягу суспільних ресурсів, які спрямовуються на їх вирішення, залежать шляхи й темпи розвитку держави. Натомість зміст і форми організації професійної освіти майбутніх педагогів потребують суттєвого реформування.

Власною педагогічною діяльністю, унікальним педагогічним експериментом у Павлиській школі В.О.Сухомлинський переконливо довів, що школа як соціальний інститут спроможна повноцінно виконувати всі свої функції за умови тісної співпраці з соціальним оточенням, як відкрита виховна система. «У школі, − зазначав Василь Олександрович, − навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати світ, багатства науки й мистецтва. У школі вчать жити». Широкі соціальні зв’язки були спрямовані на особистісний розвиток і виховання кожної дитини, зміцнення її фізичного, морального, психічного здоров’я, педагогічну підтримку та допомогу сім’ї. Павлиська школа сприяла поширенню нових знань, педагогічному просвітництву, підвищенню культурного рівня середовища. До шкільного життя постійно залучалися місцеві жителі, батьки. Завдяки використанню краєзнавчого матеріалу уроки стали різноманітними й цікавими. Новаторські здобутки В.О. Сухомлинського − це і «Школа радості», і «Школа під блакитним небом», і уроки мислення серед природи, і бесіди з людинознавства. В педагогічній системі павлиського вченого органічно поєдналися народні звичаї, класична педагогіка та власні новаторські творчі знахідки.

Традиційно протягом вересня в Кобижчанській ЗОШ I-III ступенів проводяться заходи, присвячені великому українцю, славетному педагогу-гуманісту, мислителю і дитячому письменнику Василю Олександровичу Сухомлинському.

28 вересня 2013 року виповнилося 95 років від дня народження видатного українського педагога, члена-кореспондента АПН, заслуженого вчителя України, публіциста, дитячого письменника, українського просвітителя, Гуманіста, Добротворця, Учителя з Божої ласки Василя Олександровича Сухомлинського.

З нагоди цієї події в Кобижчанській загальноосвітній школі I-III ступенів проведено тижні педагогічної майстерності, у шкільній бібліотеці розгорнуто тематичні виставки «Педагогічна та літературна спадщина В.О.Сухомлинського». Проведено виставки малюнків за творами В.О.Сухомлинського.

Для старшокласників проведена інформаційна година «Серце віддане дітям», з якої вони дізнались про життєвий шлях видатного педагога, який поєднав у собі поета, учителя й мислителя.

Для учнів початкових класів проведено відеожурнал «Сонце В.О. Сухомлинського», а учні 5-8 кл. стали учасниками заходу «Павлиський добротворець». Вони познайомились із окремими концептуальними ідеями Василя Олександровича, почули його звернення до вчителів, переглянувши окремі відеосюжети, документальні кадри.

27 вересня відбулися педагогічні читання на тему «Золоті розписи педагогічних ідей В.О. Сухомлинського», епіграфом яких стали слова Василя Олександровича «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!»

Відбулися педагогічні читання з відеоекскурсією в Павлиську школу, яку підготував Баняс С.М., директор школи.

Глушко О.В., голова МО вчителів початкових класів висвітлила питання: «Дидактика В.О. Сухомлинського: провідні ідеї і розвиток в практиці сучасної школи».

Заступник директора з навчально-виховної роботи Рудько Г.О. акцентувала увагу на значенні колективу в навчально-виховному процесі.

Учитель початкових класів Ромашко Н.М. поділилася досвідом роботи з використання творчої спадщини В. Сухомлинського на уроках у початковій школі.

Про моральне виховання дітей у поглядах В.О. Сухомлинського йшла мова в презентації Патюти С.В., заступника з виховної роботи.

Гурин Н.П., бібліотекар школи підготувала виставку робіт педагога та зробила огляд друкованих видань В.О. Сухомлинського.

Проведення педагогічних читань, присвячених В.О. Сухомлинському, підтверджує, що творчість його надає можливість повною мірою доторкнутися душею й серцем до прекрасних високохудожніх творів педагога-новатора, які насичені пафосом високої Інтелектуальності, Моральності, Духовності, Естетики.

Учні нашої школи часто виступають пропагандистами природоохоронних знань серед своїх товаришів, беруть участь в озелененні школи і села, доглядають лісопарки, ліси, охороняють рідкісні рослини і тварини, вивчають місцеву флору і фауну. В школі створене шкільне лісництво. Велике значення приділяється охороні птахів і їх прирученню. Проводиться заготівля кормів для птахів на зиму. Вдома з батьками учні виготовляють шпаківні, годівнички. Їх розвішують не тільки біля школи чи дому, а й у лісі.

Традиційними стали в школі: свято квітів, свято урожаю (дари природи діти здають в шкільну їдальню), свято зустрічі птахів, День Землі, День народження В.О. Сухомлинського.

Золоті педагогічні зерна впадуть на благодатну ниву духовного відродження України лише за умов, коли кожен учитель увірує у свій святий обов’язок виховання особистості, вільної у своєму виборі та відповідальності за свій вибір. Навчання і виховання – це не підготовка до життя, а саме життя. На творах Василя Олександровича можна і вчити, і виховувати, адже це – невичерпна криниця пізнання світу і себе.

Безпала Л.І.
ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

У ПРАКТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ

ПРАЦІВНИКІВ ДРІМАЙЛІВСЬКОЇ ШКОЛИ
Не кожен може так оспівувати свою рідну школу. Це під силу лише тим, чиї серця переповнені почуттям любові, радості, гордоті, вдячності за ту атмосферу в якій доводиться навчатись, працювати, жити. Саме такі рядки дарують учні Дрімайлівської школи, яка є центром і осередком розмаїтого культурного життя в с. Дрімайлівка Куликівського району.

Школа – це не тільки двоповерхова споруда, а і храм, що ввібрав у себе стрімкий ритм сьогодення. Сам дух, атмосфера школи передає вдачу і настрої його мешканців, які вміють і звитяжно трудитьсь, і змістовно відпочивати

«З любов’ю до кожної дитини» − під таким гаслом працює педколектив школи, головним завданням для якого, є не загубити жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою.

Колектив школи добре розуміє, що школа має навчити жити – пізнавати світ, працювати, жити в суспільстві.

З року в рік дружній творчий колектив школи домагається оптимальних результатів своєї діяльності, має досягнення, успіхи. Свідченням цього є встановлений за наслідками державної атестації школи в 2002 р. та 2012 р. «високий» рівень освітньої діяльності. Школа визнана у вищезгаданих роках «атестована з відзнакою».

Оглядаючись назад без перебільшення можна сказати, що ці успіхи були б недосяжними, якби наш педагогічний колектив цілеспрямовано, творчо не впроваджував багату, невичерпну спадщину великого педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського, яку він залишив:



  • для дітей;

  • для вчителів;

  • для батьків;

  • для людини;

  • для суспільства.

Його ідеї лежать в основі педагогічної системи нашої школи. Вони надихають учителів на творчу дослідницьку діяльність протягом більше 20-ти років, є безцінним скарбом для дітей, для творення людини майбутнього, є цілісною своєрідною програмою взаємин у системах: батьки-діти, директор-педагог, директор-дитина, педагоги-батьки на основі гуманних взаємин. Намагання осягнути таємниці дитячих можливостей стало щоденною колективною дослідницькою роботою, що духовно об’єднало всіх учителів школи. Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського стала науково-теоретичною основою діяльності колективу, дала можливість сміливо поставити науково-педагогічну проблему: «Від ідей Сухомлинського до школи розвитку життєвих компетентностей учнів», яку розв’язував колектив останні 5 років. Результати роботи, знахідки, дослідження були оформлені в збірці «Школа розвитку життєвих компетентностей учнів», епіграфом до якої є слова великого педагога: «Осмислення того, що зроблено – велике духовне багатство школи» та збірка презентована на районній науково-практичній конференції «Компетентнісний підхід, як ключ до якісної освіти» у квітні 2013 року. Ця збірка про пошуки, знахідки, успіхи, висновки, духовне життя звичайної сільської малокомплектної школи. Творчою групою колективу з впровадження ідей Сухомлинського в життя школи були розроблені загальношкільні проекти:


Ідея

В.О.Сухомлинський

Назва проекту

Учитель насамперед особистість. Учитель і учень живуть один в одному

«Кожна дитина талановита»,

«Дітей навчаємо і виховуємо ми насамперед не тими чи іншими методами або прийомами, а особистістю»

«Від творчого вчителя до творчого учня».

«Особистісно зорієнтована система освіти»

Загальношкільний конкурс «Учень року»


Уроки на природі – джерело думки (Ідея активної взаємодії з природою)

«Людське мислення починається з запитання: Чому?»

«Щоб не перетворити дитину у склад знань, комору правил та формул, треба вчити її мислити»

«Уроки на природі»

Сімейно-родинне виховання

«Ми взагалі б нічого не добилися, якби не працювали з батьками»

«Школа. Сім’я. громадськість»

Моральне виховання

(ідея утвердження гуманізму)



«Серцевиною моральності є почуття обов’язку, відповідальності». «Нам треба вчити людину дорожити життям – дорожити людиною, берегти людину, оберігати життя»

«Школа як барометр моральності суспільства» (Спільний проект із сільською громадою. Програма творення добра в людському серці»

Естетичне виховання (ідея виховання красою)

«Піднесена натура творить добро, а низька його споживає», «Краса – могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості»

«Краса врятує світ»

Кожна школа повинна мати своє обличчя, свої традиції

«По тому, як людина ставиться до своєї школи судять про її внутрішню культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою свого народу»

«Символи та традиції школи»

Школа радості (Ідея дитино-центризму)

«Гуманне ставлення до дитини – означає розуміня вчителем тієї простої мудрої істини, що без внутрішніх духовних зусиль дитини, без її бажання бути хорошою, немислима школа, немислиме виховання»

«Єдине джерело, яке підживлює вогник дитини - радість успіху в навчанні, почуття гордості трудівника»

«Компетентнісний підхід, як ключ до якісної освіти», «Школа майбутнього»

Керівник – це перш за все вчитель.

«Суть керівництва навчальним закладом полягає в тому, щоб у найважливішій справі на очах у педагогів створювався, дозрівав і утверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї»

«Концептуальні зміни в системі управління школою та практичні дії керівника»

Уміння керівника вести записи, узагальнення, аналіз (Ідея необхідності уміння аналізувати результати своєї справи)

«Шлях педагогічного узагальнення – від першого спостереження, від короткого запису до дослідницької роботи педагогічного колективу»

«Один із секретів педагогічної творчості і полягає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи

Збірка «Школа розвитку життєвих компетентностей учнів», моніторинг якості освіти

Проектування людини


«Жодної людської рисочки природа не відшліфовує – вона тільки закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству». «Ти народився людиною. Але людиною треба стати»

Модель випускника, Модель компетентного батька,

Модель творчого вчителя



Дуже важливо для педагога свою працю бачити в перспективі (Ідея перспективності)

«Сьогодні з купи піску добуто одну золоту піщинку, значить через тисячу років буде добуто тисячу золотих піщинок»

Лабораторії думки, моделі, пам’ятки, рекомендації


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал