Філософія освіти і педагогіка №29 ’ 2014



Сторінка3/9
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Весна над Чибрижем
Парк зелений коло річки

Розпуска свої гілки.

І туди стрімким потічком

Розігналися струмки.

Верба схилила свої віти,

Вмиваючись у Чибрижі.

Низинками побігли квіти,

Немов пшеничнії коржі.

Жовтенькі, світлі і яскраві –

З низин не вибратися їм,

Бо там їх сонце зустрічає

І заганя назад у тінь.

Беребера Владислав, учень 7-А кл.,

учитель Шоман Н.Ф.
У Павлиській школі була кімната казки. В.О.Сухомлинський стверджував: «Казка, гра, фантазія – животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень. Багаторічний досвід переконує, що естетичні, моральні та інтелектуальні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів, стимулюють потік думки, який пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками, вона стає сферою духовного життя дитини, засобами висловлення думок і почуттів – живою реальністю мислення. Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Без казки – живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, – неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови».

«Створення казок – один із найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас це важливий засіб розумового розвитку».

Далеко сягає політ дитячої фантазії під час роботи над твором «Якого кольору слова?» ( уроки заслуженого вчителя України Зацаринної Г.В.). Так, у Шуляк Олени, учениці 8-Б класу, мережиться лінгвістична казочка (див. додаток №1).

«Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, - писав В.О. Сухомлинський, − перенесіть із вогника своєї творчості хоча б одну іскру у свідомість дитини. Якщо ви не вмієте творити або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів, - нічого не вийде».

Учителі кафедри української словесності – люди творчі. На її засіданнях час від часу звучить поезія К.Г. Буйної, Г.В. Зацаринної, проза Т.О. Концевої, Н.Ф. Шоман. Мої колеги друкуються в газеті педагогічного колективу гімназії «Свічадо» («Свічадо» №4, 2013 р.).

У школі В.О.Сухомлинського було започатковано альбом «Наше рідне слово» та індивідуальні альбоми, у які записували кращі творчі роботи учнів.

Наше методичне формування має «творчу скарбничку», де зберігається учнівська творчість. А учні Зацаринної Г.В. ведуть індивідуальні папки успіху. Якщо заглянути в зміст папки успіху Бондаренко Альони, учениці 7-Б класу, то зможемо прочитати «Вірш про себе», пам’ятку «Як спілкуватися з Бондаренко Альоною Володимирівною» (жартівлива порада для вчителів), «Казку про дієслово», твір-мініатюру з використанням дієслів «Шкільна перерва», твір «Мрії здійснюються», твір-опис «Зимовий ліс», вірш «Рідна мова». Прекрасно оформлені папки в Бебко Тетяни, Дегтяра Богдана, Атрошенко Дарини та ін.

В.О. Сухомлинський писав, що саме від педагога залежить, чим стане серце дитини – «ніжною квіткою чи засушеною корою». Тому члени кафедри будують свою роботу, ураховуючи особливості вихованців, намагаються поважати її особистість, сприяти розвитку творчості. Адже «творче натхнення, за словами педагога, − людська потреба, у якій особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе».

Щоб змусити звучати струни дитячої творчості, ставимо такі завдання:

1. Вивчити індивідуальні особливості та потреби учнів і відповідно планувати роботу з ними.

2. Створити сприятливі умови для розвитку й реалізації творчих можливостей школярів.

3. Сприяти самоутвердженню гімназистів через усі форми й методи навчальної діяльності.

Робота з розвитку творчих здібностей учнів починається від найпростішого до складнішого:

- спілкування з навколишнім світом або мистецтвом слова;

- оволодіння прийомами художньої творчості;

- виховання культури почуттів;

- самовираження через власну творчість.

Літературна творчість школярів – один із найважливіших шляхів світосприймання. Вона розвиває літературні смаки, спонукає до глибокого розуміння краси світу, виразності, влучності, чарівності слова, навчає правильно користуватися ним.

Для розвитку художньої уяви використовуємо захист малюнків до творів, що вивчаються; підбір епіграфів; підготовка запитань. Важливе місце відводимо літературним і мовним іграм, кросвордам, вікторинам, творчим завданням. Рекомендуємо учням скласти власні запитання. Даємо завдання закінчити строфу, підібрати риму тощо.

На уроках літератури практикуємо такі види вправ:



  • домислити події, дописати описи, характеристики, яких, на думку учнів, не вистачає у творі, щоб образи були яскравішими, зрозумілішими;

  • поставити себе на місце героїв твору та знайти власний вихід із ситуації;

  • рольова гра «Інтерв’ю героя»;

  • твори-думи, експрес-твори, есе, твори-етюди, сенкани, твори-поезії.

Наприклад, коли учні вивчають односкладні речення, пропонуємо написати твір-мініатюру тільки із називних речень.
Пори року
Весна. Тепло. Приліт птахів.

Скресання льоду. Вальс струмків.

Сонце. Радість. Первоцвіт.

Бруньки першої привіт.

Літо. Спека. Дітвора.

Яка чудова це пора!

Річка. Квіти. Небокрай.

Ліс. Ставок. Зелений гай.

Осінь. Листя. Золоті дощі.

Калини вогняні кущі.

Багатий урожай. Відліт птахів.

Шкільний дзвінок. Пахощі грибів.

Зима. Мороз. Ялинка.

Хурделиця. Сніжинка.

Лижі. Ковзани. Санчата.

Веселі хлопчики й дівчата.

(Любченко Анна,

учитель Зацаринна Г.В.)


Учні Буйної К.Г. залюбки складають тавтограми. Ось одна із них.

Прийшла пізня пора. Птахи, покинувши поселення, почали переліт. Погана погода, пригоди перешкоджали подорожі. Печальні перегуки птахів, подібно перлинам передзвону, прозвучали перед польотом.

Після потепління пернаті повернуться, побудують пташині поселення, проспівають прекрасну пісню пошани привітному піднебессю.

Світлана Непопенко
Учителі-словесники активно використовують найкращі досягнення мистецтва (музики, живопису, літератури). Це робить урок цікавим, покращує запам’ятовування навчального матеріалу, розвиває естетичні смаки, виховує кращі риси характеру; такий урок нікого не залишає байдужим, змушує працювати кожного учня, розвиває творчі здібності, кругозір, уміння цілісно, гармонійно сприймати світ, заохочує до навчання.

Наприклад, музика – це могутній фактор духовного і розумового розвитку дітей. В.О.Сухомлинський сказав, що «музичне виховання – не виховання музиканта, а виховання людини». Слухаючи музику, учні прилучаються до світу справжнього мистецтва. Хороша музика, на думку Буйної К.Г., змушує не тільки слухати, а й чути, а головне – відчувати, думати, розмірковувати, співпереживати. Музика розширює кругозір учня і сприяє розвитку творчих здібностей. Школярі прагнуть висловити свої почуття, а коли дитина пише з бажанням, пише про те, що її по-справжньому хвилює, то розвиток мовлення й інтелекту відбувається набагато швидше.

В.О. Сухомлинський писав, що «школа стає справжнім вогнищем культури лише тоді, коли в ній панує чотири культи: культ Батьківщини, культ Людини, культ Книги, культ Рідного Слова». У своїх творах педагог дав неперевершені зразки реалізації естетичної функції рідної мови. Він закликав нас до виховання в дітях відчуття і переживання прекрасного в мові; заохочував творити «своє» слово, справедливо вважаючи, що чуйність до краси облагороджує духовний світ людини. Тому так важливо постійно вчитися у Великого педагога вимогливості до плекання культури слова, його виразності, точності, доречності.

Словесники презентували перед педагогами гімназії колективний проект «Культура мовлення – один із показників компетентності особистості». Готувалися до презентації, об’єднавшись у чотири творчі групи, кожна з яких виступила з мініпроектом, захищаючи який, учителі використали мультимедійну дошку, демонстрували дидактичні матеріали, підготували «Путівник діловода», оформили стенд «Культура мовлення». Наші колеги розставляли наголоси в словах, виправляли мовленнєві помилки, отримали практичні поради словесників.

В.О. Сухомлинський зазначав: «Дві рідні мови – це так само безглуздо, якби ми намагалися уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До смерті. До останнього подиху». Він учив дітей розвивати дар слова, спрямовувати мовлення на добро, красу, істину. Цього прагнемо й ми, учителі української мови та літератури. Слово глибоко шанується і в Городнянській районній гімназії. До Міжнародного дня рідної мови була проведена акція «Переходь на українську!», організована виставка учнівських робіт «Передаймо нащадкам наш скарб – українську мову!». Переможці шкільних, районних, обласних олімпіад із української мови і літератури, переможці 13-го Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика, переможці та лауреати Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка ще раз показали свої знання в гімназійному інтелектуальному шоу «Рідне слово моє, не мовчи!», яке організували та провели вчителі-словесники Н.Ф. Шоман та В.С. Кисіль.

Г.В. Зацаринна очолила святковий турнір «У нашім серці – червоняста, чарівлива мова не зрадлива…». Це був перший захід із циклу « Мова веселкова», і розкривав він суть червоного кольору веселки. («Свічадо» №3, 2013 р.).

Учителі-словесники творчо застосовують рекомендації талановитого педагога щодо підвищення грамотності учнів, поділяють думки вчителів Павлиської школи про поширення педагогічного досвіду. На кафедрі постійно ведеться взаємовідвідування уроків, їх обговорення. Ми сміливо використовуємо у своїй практиці надбання колег.

В.О. Сухомлинський писав: «Досвід уявляється мені садом квітучих троянд. Ось нам треба пересадити цей квітучий кущ із саду на своє поле. Що для цього треба зробити? Насамперед вивчити грунт свого поля, додати те, чого в ньому не вистачає. Підготувати цей грунт, потім уже пересаджувати. Але як? Разом із грунтом, не оголюючи коренів».

Пам’ятаймо: «майстерність колективу – педагогічні ідеї, але ідеї без конкретних справ перетворюються в пустоцвіт».

В. Сухомлинський говорив: «Дуже жаль, якщо в учителя не залишається в школі нічого, що б могло нагадати про роботу хоча б п’ять, десять років тому. Дуже важливо для педагога свою працю бачити в перспективі… Сьогодні з купи піску добуто одну золоту піщинку, а значить через 1000 років буде добуто 1000 золотих піщинок…». Наш колектив переконався в цьому, коли було проведено святкову конкурсну програму «Щасливі серед дітей» за участю старших учителів гімназії. Вони змагалися в професіоналізмі, демонструючи свої знання та вміння в конкурсах: «Мій улюблений методичний прийом», «Педагогічна проблема», «Педагогічний поклик», «Урок із курйозом», «Щасливі серед дітей». Педагоги презентували свої досягнення, розігрували сценки, розв’язували проблемні завдання… («Свічадо» №2, 2012 р.).

Гаслом цього заходу стали слова педагога – новатора: «Учителю потрібно володіти величезним талантом любові до людини, безмежною любов’ю до своєї праці і перш за все до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнятливість почуттів – без цих якостей праця педагога перетвориться в муку».
Література:

1. Спогади про Сухомлинського / упоряд. С.П. Заволока. – К.: Рад. школа, 1990.–223 с.

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. Т. 3 / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1977. – 670 с.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. Т. 4 / В.О. Сухомлинський – К.: Рад. школа, 1976. – 640 с.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 310 с.

Коваленко Н.Ф.
ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ВИЗНАЧНОГО ПЕДАГОГА-ГУМАНІСТА В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ІННОВАЦІЙНІЙ РОЗБУДОВІ ШКОЛИ

95 літ минуло, як Ти ідеш вічністю,

Знов на ниві Твоїй благодатні жнива.

Не у бронзі, а в ділі, важкому й великому,

Будеш жити, допоки Вкраїна жива.

Юрій Мальований

В.О. Сухомлинський в історію української і світової педагогіки ввійшов як директор Павлиської школи. У Василя Сухомлинського вистачило мудрості і мужності обрати серед педагогічних орієнтирів вічні загальнолюдські цінності: добро, любов, щастя, радість для кожного.

В.О. Сухомлинський і його творчість – це наша національна гордість. Його ім’я відоме всьому світу. Навіть у далекому Китаї студенти, майбутні вчителі, не отримають диплома, не склавши залік із творчості В.О. Сухомлинського. А для нас його творчість – це невичерпне джерело ідей, порад, які залишаються дуже актуальними і корисними в наш непростий час.

Сьогодні перед школою стоїть завдання сформувати людину активну, творчу, яка володіє комплексом навичок, уміє контролювати свої дії, швидко пристосовуватися до навколишнього світу, може самостійно мислити, поглиблювати і розширювати свої знання.

Звернення до праць видатного українського педагога стало корисним у пошуках оригінальних шляхів розв’язання завдань, що дає можливість вийти на новий рівень управління педагогічним процесом у сучасній школі.

Метою своєї управлінської діяльності дирекція Синявської ЗОШ І-ІІІ ступенів вбачає вироблення гнучкої стратегії і тактики формування моделі школи нового типу.

У своїй педагогічній практиці всі ми прагнемо досягти виховного ідеалу. Наш досвід підпорядкований реалізації проблеми розвитку і саморозвитку особистості учня. Провідною ідеєю є ідея особистісно зорієнтованого виховання, яка ставить у центр сучасного виховного процесу особистість, її розвиток і соціалізацію.

Синявська ЗОШ І-ІІІ ст. є опорним закладом у районі з проблеми «Виховання особистості учнів на ідеях В.О. Сухомлинського».

Педагогічний колектив школи впродовж багатьох років вивчає педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського, досліджує виховну та дидактичну її складові задля трансформації його ідей у практику роботи школи; працює над створенням проекту «Школа духовності». З цією метою створено творчу групу, яка розробляла програму з дослідно-експериментальної роботи Синявської ЗОШ І-ІІІ ступенів Менського району Чернігівської області на 2012-2017 н.р. з проблеми «Створення умов для формування духовного світу особистості школяра через запровадження в навчально-виховний процес спадщини В.О.Сухомлинського» (науковий керівник дослідницько-експериментальної роботи Антонець Михайло Якович − кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України).

З метою популяризації досвіду навчального закладу над вищезазначеною проблемою директором школи Коваленко Н.Ф. підготовлено відповідний матеріал, який розміщено на шпальтах журналу «Виховна робота в школі» в рубриці «Увага! Досвід!» («Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в інноваційній розбудові школи»).

Перед учителями школи стоїть чітка мета: розвиток індивідуально-пізнавальної діяльності школярів, формування їхньої творчої особистості, громадянської активності, національнальної свідомості; формування необхідних умінь і навичок з трудового, естетичного, екологічного виховання, виховання в школярів доброти, сердечності, милосердя. «Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях» (В.О. Сухомлинський).

Готуючись до уроку, учителі початкових класів продумують де, як запалити іскорку жадоби знань, як донести її до юного серця. Допомагає їм у цьому невелика кімната, яку вони називають «Джерело знань». Тут відбуваються засідання творчої групи.

Учителі нашої школи використовують спадщину В.О. Сухомлинського і в навчальній, і у виховній роботі. Дирекцією школи здійснюються тематичні перевірки, а саме: «Використання листів В.О. Сухомлинського до доньки на уроках української літератури в 11 класі», «Використання творчої спадщини В.О. Сухомлинського на уроках громадянської освіти в початковій школі» та інші.

Школа на селі – це своєрідний оберіг, добрий дім, теплий вогник для дітей і дорослих. Тому проблема реформування освіти в сільській місцевості належить до найактуальніших.

Відповідальне завдання стоїть перед школою сьогодні: дати суспільству творчу адаптовану особистість, тому дирекеція Синявської ЗОШ І-ІІІ ступенів свою управлінську діяльність зосереджує на відпрцюванні моделі адаптивного управління, що дає змогу максимально реалізувати можливості кожного вчителя і учня.

У своїй роботі ми поєднуємо класичні і оновлені підходи до управлінської діяльності. Що і допомогло нам сформувати творчий колектив однодумців, залучити батьків і громадськість до розв’язання проблем школи.

Наш колектив переконався, що адаптивне управління сприяє розвитку школи, колективу, задоволеності власною працею та творчому зростанню учня. Також важливо в діяльності школи звертати увагу на задоволення потреб батьків, учнів, учителів. Вивчення цих потреб ми проводимо через анкетування, моніторинги, співбесіди, індивідуальну роботу.

У школі створюємо умови для самоорганізації учня, а це означає впровадження нетрадиційних методів навчання, які спрямовані на створення оптимальних умов для саморозвитку кожного учня. «Як створити колектив однодумців, об’єднаних єдиною педагогічною ідеєю? «Педагогічна ідея − це крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше й найпотрібніше в шкільному житті – колективна дослідницька робота» (В.О. Сухомлинський).

Учителі нашої школи прислуховуються до думки В.О. Сухомлинського щодо професійної майстерності педагога, його ролі у вихованні підростаючого покоління. Ось одна з них: «Не програма, не підручник і не метод вирішують успіх справи, а особистість і лише особистість учителя. Не допустити власної педагогічної кончини, не згаснути, не вмерти заживо – ось запорука того, що наша вчительська праця приноситиме нам справжнє щастя завжди».

У школі створено всі умови для саморозвитку і самоорганізації вчителя. Розроблена структура методичної роботи в школі так, щоб навчити вчителя швидко адаптуватися в сучасних умовах, створювати умови для переходу на новий рівень професійної майстерності, учити працювати по-новому. Для цього постійно випускаємо методичні бюлетні, як підказка нового в методиці, змінні стенди «Увага, досвід!». «Учитель готується до хорошого уроку все життя…Така філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителеві треба ввібрати ціле море світла» (В.О. Сухомлинський).

Боляче зараз спостерігати, коли перспективна молодь лишає стіни школи в пошуках кращих заробітків. Але нашій школі це не загрожує. Наші молоді вчителі випускники нашої школи, які після закінчення вузу залишились працювати в рідній школі. Вони на все життя засвоїли школу людяності, доброти, віри в дитячі душі.

Розуміючи, що авторитет школи – це перш за все міцні знання його вихованців, дирекція школи спрямовує зусилля на розвиток творчої праці вчителів, її поєднання з творчістю учнів. А коли маєш творчого вчителя, можна очікувати на результати його роботи – творчого учня. З цією метою в школі працює семінар «Від творчого вчителя до творчого учня». «Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності» (В.О.Сухомлинський).

Управлінські інновації сьогодні представлені технологіями громадсько-державного, адаптивного, особистісно орієнтованого управління інноваційними освітніми проектами. Дирекція Синявської ЗОШ І-ІІІ ст. не лише підтримує інноваційні починання в освітньому просторі, а й сама є активним творцем нового, сміливим експериментатором.

Учителів школи зацікавив метод проектів, який народився в 20-х роках минулого століття, сьогодні набув «другого дихання». І є засобом ефективного навчання, виховання й розвитку особистості. «Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини. Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість» (В.О.Сухомлинський).

Методичною радою школи розроблено проекти комплексної програми пошуку, відбору, підтримки та розвитку обдарованих дітей:



  • проект «Освіченість». Його мета: виховати освічену, різнобічно обдаровану, глибоко інтелігентну людину з високими естетичними смаками;

  • проект «Обдарованість». Його мета: виявлення рис обдарованості особистості, різнобічне сприяння розвитку обдарованості, формування творчої особистості, створення системи роботи з обдарованими дітьми;

  • проект «Шлях до педагогічної майстерності». Його мета: створити умови для професійного зростання, для розкриття творчого потенціалу кожного вчителя;

  • проект «ВІВАТ, правознавці». Його мета: виявити дітей з неадекватною поведінкою, що належать до «групи ризику», формування системи роботи з цією категорією дітей;

  • проект «Родина». Його мета: створення належних умов навчання та виховання для кожного учня школи шляхом тісного зв’язку з родиною;

  • проект «Гармонія». Його мета: виховати фізично-, психічно- і морально-здорового громадянина України;

  • проект «Зернятко». Його мета: виховання в молодших школярів рис громадянина Української держави, створення оптимальних умов для різнобічного розвитку особистості;

  • проект «Педагогічний моніторинг». Його мета: визначення рівня ефективності та результативності організації навчально-виховного процесу в школі, раціональності педагогічних засобів, що використовуються, їхньої відповідності поставленим завданням, ефективності функціонування педагогічних технологій.

Недарма видатні діячі нашої держави надавали й надають виняткового значення формуванню розумового потенціалу українського громадянина, вважаючи, що тільки еліта може просувати суспільство й державу до висот досконалості. І тому наше завдання полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти, починаючи з їх найменших літ. «Дитина – дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька» (В.О. Сухомлинський).

В.О. Сухомлинський був переконаний, що успіху у вихованні можна досягти тільки спільними зусиллями школи і сім’ї.

Постійно підтримуємо тісний зв’язок з батьками. Інформуємо батьків про успіхи дітей, вітаємо батьків зі святами, висловлюємо побажання та поради щодо виховання дітей.

Раз на семестр проводимо в школі дні сімейного портрета, де пропагуємо кращий досвід виховання дітей у сім’ї. Готуючись до таких заходів, учні, учителі, батьки ознайомлюються з традиціями якоїсь родини, вивчають чим вона живе, займається у вільний час. І потім виготовляються або альбоми, або газети, або буклети «Портрет сім’ї».

З метою шанобливого ставлення до старших, рідних, близьких у школі традиційно відбуваються «Дні матері», «Дні батька». Цікаво було спостерігати за батьками учнів 3-го класу, які брали участь у кулінарному конкурсі під час проведення свята «Зустріч із татусями». «Роки дитинства – це насамперед виховання серця» (В.О. Сухомлинський).

Урочисто, святково пройшов екологічний турнір «Охорона природи – наш обов’язок» у 4-му класі, як не дивно, але маленькі школярі показали свою обізнаність із секретами охорони природи, а батьки показали свою ерудованість.

Хорошим прикладом безпосередньої участі батьків у навчально-виховному процесі школи є багато років діючий у нашій школі клуб «ВІЗАВІ». Цей клуб створений за ініціативою батьків і вчителів нашої школи. Мета клубу: «Дати учням необхідну інформацію, яка б дозволяла їм приймати розумні рішення, що застерігають їх від СНІДу». Клуб «ВІЗАВІ» побував із своєю програмою в школах Менського району, а також із акцією «Зроби добро» відвідали Березнянську школу-інтернат.

Батьки є ініціаторами всіх добрих починань. Ефективною формою роботи з батьками є спільні засідання методичного об’єднання класних керівників з учнівським та батьківськими комітетами, анкетування батьків і учнів за методиками «Які ми батьки?», «Яке моє місце в сім’ї?». Дні відкритих дверей, робота батьківського комітету засвідчують те, що батьки цікавляться проблемами школи. «Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави» (В.О. Сухомлинський).

Завдання школи полягає в налагодженні тісної взаємодії з сім’єю. Адже лише тісний зв’язок шкільного та сімейного виховання, що полягає в єдності вимог, засобів впливу на дитину, дає позитивний результат.

Налагоджена робота учнівського самоврядування, яке представлено учнівським парламентом, до якого входять такі комітети:



  • комітет з організації навчальної роботи;

  • комітет дисципліни й порядку;

  • комітет з організації культурно-масової роботи та спортивних змагань;

  • комітет санітарно-гігієнічний.

Щорічно в жовтні проходить «Тиждень школи». Це своєрідна презентація вмінь та досвіду роботи всіх секторів учнівського самоврядування. У цьому тижні заплановано проведення «Дня самоврядування», де учні 11-го класу самі проводять уроки в школі – випробовують себе в ролі вчителя. Раз на місяць проходить засідання учнівського парламенту, на якому розглядаються питання навчання і поведінки учнів, підбиваються підсумки. Раз на тиждень (п’ятниця) – загальношкільна лінійка. Практикуємо раз на семестр проводити спільні засідання Ради профілактики і комітету дисципліни й порядку.

Наша школа – це школа життя, яка вчить учнів бути самостійними, мужніми, поважати людську працю, не боятися відстоювати власну думку.



Прокопенко Т.М.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал