Філософія освіти і педагогіка №29 ’ 2014



Сторінка2/9
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Література:

  1. Закон України «Про загальну середню освіту» // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України. – 1999. − № 15 (серпень). − С. 6-31.

  2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – 2001. – № 29 (18 липня).

  3. Державний стандарт початкової загальної освіти. Загальні положення: постанова кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462 // Інформаційний збірник МОН України. – 2011. − № 14-15. – С. 17-18.

  4. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник та коментарі МОН, молоді та спорту України. – С. 3-56.

  5. Концепція громадянської освіти в Україні // Директор школи. – 2001. − № 20. – С.7-10.

  6. Антонець М. Книга В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину» в контексті діалогу щодо духовно-моральних цінностей / М. Антонець // Рідна школа, −2009. − №8-9. – С. 11-13.

  7. Бондар Л. В.О. Сухомлинський: ціннісно-гуманна основа виховного процесу / Л.Бондар // Рідна школа. – 2009. − №8-9. – С. 14-17.

  8. Бондар Л. В.О. Сухомлинський: піклування про здоров’я і духовне життя школярів / Л. Бондар // Рідна школа. – 2012. − №6. – С. 33-36.

  9. Кремінь В.Г. Смисл і цінності в системі гуманітарного знання / В.Г. Кремінь // Рідна школа. – 2009. − №8-9. – С. 3-5.

  10. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. / В.О. Сухомлинський. − К.: Рад. школа., 1978. – 263 с.

  11. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям / В.А. Сухомлинский. – 2-е изд. – К.: Рад. школа, 1972. – 244 с.


Секерня О.М.
УПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ В.СУХОМЛИНСЬКОГО

В ПРАКТИКУ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНОГО

КОЛЕКТИВУ ШКОЛИ
«Успіх у навчанні – це стежка, що веде до того

куточка дитячого серця, в якому горить вогник

бажання бути гарним.

Бережіть цей вогник і цю стежку»
В.О. Сухомлинський
У вересні 2013 року світова педагогічна громадськість відзначала 95-річницю від дня народження видатного педагога і вченого Василя Олександровича Сухомлинського, який власною багаторічною працею в середній школі утверджував позиції добра і гуманізму.

В.О. Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в с. Василівка Херсонської губернії, навчався в Кременчуцькому вчительському інституті, який залишив через хворобу. Працював сільським учителем у Васильківській та Зибківській семирічках. У 1936-1938 роках навчався на заочному відділенні Полтавського педагогічного інституту, після його закінчення завідував навчальною частиною Онуфріївської середньої школи Кіровоградської області. В роки другої світової війни перебував на фронті і в 1942 році був тяжко поранений. До 1944 року працював директором середньої школи в с. Ува в Удмуртії. З 1948 року впродовж 22 років був директором середньої школи в селищі Павлиш, Онуфріївського району на Кіровоградщині.

Талановитий учений і педагог є автором 48 книжок та 500 статей, 1500 казок та оповідань для дітей, які видані в багатьох країнах світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Серед найвагоміших праць В.О.Сухомлинського, які збагатили світову педагогічну теорію та практику, є такі: «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа», «Народження громадянина», «Розмова з молодим директором», «Як виховати справжню людину», «Сто порад учителеві».

Працюючи в школі, яка згодом отримала його ім’я і носить донині, В.О. Сухомлинський створив власну оригінальну педагогічну систему, стрижнем якої виступає дитина – унікальна й неповторна особистість, у якій закладено великий творчий потенціал та здібності, розвивати які і є головним завданням учителя та школи. Ця педагогічна система стала результатом тривалості педагогічного експерименту, який багато років проходив у Павлиській середній школі під керівництвом її директора.

Школу вчений – педагог вважав святинею і надією, духовною колискою народу, норовливим дитям суспільства, світом душевних людських доторкань, зосередженням добрих почуттів, тонких переживань, вічним полум’ям краси. А вчитель у такій школі покликаний бути найяскравішим вогником інтелектуальної культури.

В.О. Сухомлинський працював над педагогічною проблемою, яка набуває особливої актуальності сьогодні, в умовах запровадження нових освітніх технологій. Адже виховання молодого покоління залишається одним із найважливіших і найскладніших завдань держави і суспільства. Мету виховання В.О. Сухомлинський бачив у розвитку творчих сил і здібностей дитини в умовах колективу на основі етико-естетичних цінностей, інтересів і потреб, спрямованих на творчу працю і саморозвиток. Він із позицій гуманізму і загальнолюдських цінностей розглядав виховання особистості та навчальну діяльність школяра як насичений творчими відкриттями процес пізнання. Адже дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу. А дорога до її серця лежить через казку, фантазію, гру, неповторну дитячу творчість.

Синонімом педагогіки В.О.Сухомлинського стала «педагогіка добра» – виховання без покарання, підвищення ролі слова та особистості вчителя, природне виховання та вільний розвиток особистості в педагогічно продуманому соціальному середовищі. У вихованні мають бути раціонально поєднані любов до дитини, повага до її особистості та вимогливість, яка не може зводитися до тиску і покарань у таких формах, що принижують людську гідність і не мають виховного впливу.

В.О. Сухомлинський розвивав ідею піднесення навчально-виховного процесу в школі та сім’ї до такого рівня, коли відпадає потреба в покаранні.

Акцентуючи увагу на індивідуальній неповторності дитини, учений не протиставляв її колективу, виховна роль якого зростає при виваженому застосуванні механізмів колективного та індивідуального впливу. Виховання в колективі за принципом «від колективу – до особистості та від особистості – до колективу» збагачує не лише дитину, а й колектив, основу якого складають окремі індивідуальності з неповторним духовним світом, здібностями та інтересами.

Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що дитинство, отроцтво та рання юність мають проходити в атмосфері затишку, гостинності школи як другого рідного дому. Тому серед своїх найрізноманітніших завдань як директора школи вважав створення оптимально сприятливих умов для урочної і позакласної роботи учнів. Згодом територія Павлиської середньої школи нагадувала справжній зелений оазис. Там росли сад, дубовий гай, було закладено багато квіткових алей. Шкільна садиба потопала в горіхових, вишневих, абрикосових, каштанових та ялинових насадженнях. Усе це створювалось руками школярів і педагогів, добре впливало на фізичний і загальний розвиток дітей.

Одним із важливих завдань педагогічного колективу школи В.О. Сухомлинський вважав надання максимальної уваги фізичному розвиткові дітей і насамперед зміцненню захисних сил їхнього організму з метою запобігання багатьом захворюванням. Так, досліджуючи протягом 20 років фізичний і розумовий розвиток, зокрема невстигаючих і відстаючих учнів, Сухомлинський дійшов висновку, що у 85% з них головною причиною відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках і дома є поганий стан здоров’я. З кожним роком В.О. Сухомлинському ставала дедалі зрозумілішою залежність інтелектуального розвитку, мислення, уваги, пам’яті посидючої дитини від «гри» її фізичних сил.

Власним життєвим і педагогічним досвідом В.О. Сухомлинський показує, що зрозуміти духовний світ дитини, знайти шлях до серця кожної можна лише за умови єдності думок, почуттів, інтересів, переживань. Тому радить колегам прагнути стати їй справжнім другом, щоб вона відчувала потребу звертатися до свого наставника навіть і в неформальних умовах. Не панібратські стосунки, а саме мудра дружба з учнями допомагає вчителеві в його повсякденній діяльності.

Немає однакових дітей, тому й сили, потрібні для розумової праці, у них різні. Неприпустимо забувати, що навіть найкраща програма з будь-якого предмета – це лише певний рівень, певне коло знань, але – не жива дитина. Основним завданням учителя є розкриття творчих здібностей, обдарувань, талантів усіх без винятку вихованців. «Щоб знайти в кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку, усі вчителі повинні бути людьми, пристрасно закоханими в свою працю, що вміють запалити вогник такої любові у своїх вихованців».

В.О. Сухомлинський завжди підкреслював, що кожна школа повинна мати своє обличчя: свої традиції і звичаї. Такі багаті традиції має і наша Сиволозька ЗОШ І-ІІІ ступенів Борзнянської районної ради Чернігівської області. Вже традицією стало в нашій школі проведення у вересні Дня відкритих дверей, присвячених В.О.Сухомлинському.

У школі створена світлиця В.О.Сухомлинського, де зібрані матеріали роботи педагогічного колективу протягом 12 років. У ній ви можете ознайомитися з семінарами – практикумами, виступами на педрадах, матеріалами до Днів відкритих дверей, усного журналу «Великий Добротворець», тижнів доброти, панорамою уроків доброти, уроків милосердя, мудрості, методичного мосту «З вірою в учня», годин спілкування, уроками позакласного читання, тестами, розробленими вчителями, до уроків читання за творами Сухомлинського, «правилами доброти», уроками доброти, уроками-дослідженнями, уроками-подорожами та інше.

У школі розроблені правила для учнів «Азбука моральної культури». Працюють дитячі організації «Країна барвінкова», «Країна Мрій» та дитяча Палата. Класні кімнати названі за методикою В.О.Сухомлинського: кімната Природи, Мудрості і досліджень, Мрії, Думки, Істини, Рідного слова, Спілкування, Казки та інше.

Учителі початкових класів багато зусиль докладають для того, щоб роки навчання для наймолодших були справжньою школою радості, як радив Василь Олександрович. Школа радості існує тоді, коли учням цікаво навчатися. А вихованцям у нас дійсно і цікаво, і радісно, і весело. Це тому, що ми обираємо найкращий шлях до сердець малюків через казку, цікаві ігри, музику, дитячу творчість. З перших днів перебування в школі вчителі розкривають перед своїми вихованцями чудові сторінки природи, прищеплюють їм почуття любові до рідного краю. На уроці «Осінь у нашому куточку краси» навчають дітей придивлятися до чарівного світу природи, до того, як непомітно вона вкриває осіннім серпанком землю, як голубить її ще теплим сонячним промінням.

В.О.Сухомлинський , за всієї розмаїтості інтересів і енциклопедичних знань, був передусім учителем української мови і літератури, приділяв дуже велику увагу рідному слову. Зокрема він писав: «Урок наш не дійде до глибини юнацьких сердець, якщо, думаючи над тим, що ви говоритимете, ви бачите тільки слова. Урок літератури – це таке слово самого твору, слухаючи яке, юнак думає про себе, про свій життєвий шлях, про своє сучасне і майбутнє…».

Саме в такий спосіб учителі суспільно-гуманітарного циклу нашої школи будують уроки, відшукуючи ефективні шляхи вивчення поетичних творів. Намагаються відточувати слово, коли говорять про красу навколишнього світу, бо слово − «це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського слова!» Використовуючи казки В.О.Сухомлинського, учителі української літератури вчать дітей естетичного сприймати природу, співпереживати слабким, допомагати меншим, творити добро і словом, і ділом. Діти подумки аналізують свої вчинки з точки зору совісті, бо доброта та людяність немислимі без неї.

Саме в його працях знаходимо відповіді на те, як виховати особистість – творця, гуманіста. Працював великий педагог і над розкриттям індивідуальних обдарувань, задатків, нахилів. «Кожна людська особистість неповторна, виховання нової людини полягає насамперед у розкритті цієї неповторності, самобутності, творчої індивідуальності.

Ці слова відомого педагога впроваджують у навчально-виховний процес школи вчителі природничо-математичного циклу. Тому, що традиційні методи викладання іноді стають перешкодою для становлення самостійної творчої особистості учня. Сучасний урок передбачає визначення разом із учнями особистісно значущих завдань тієї діяльності, яку передбачаємо здійснити протягом уроку. «Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети – найважливіший стимул навчальної діяльності учня». У пошані в школярів народна гра, яка «допомагає сформувати правильні уявлення про добро і зло, красу, людську гідність, честь та безчестя».

Виняткового значення надаємо дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи, діти відкривають істину або ж бачать, що для її відкриття необхідні нові спостереження, потрібна додаткова література, експериментування. Всі ці пошуки самі по собі викликають позитивні емоції, які створюють психологічну основу особистого ставлення дитини до істини. Під час таких дослідів глибше пізнається дійсність, але разом з тим людина усвідомлює саму себе. Досвід, експеримент, праця, у процесі якої ідея стає особистим переконанням, поглядом – це сама сутність багатства справжнього ставлення учня до життя. Пізнаючи – доводити і доводячи – пізнавати – саме в цій єдності думки й праці народжується світогляд. У результатах своєї праці дитина вбачає не лише матеріальні цінності, але й саму себе, свою наполегливість, силу волі. Дуже важливо, щоб це активне світосприймання почалося в молодшому віці, щоб у ранню юність людина вступила вже з міцною основою світоглядних переконань.

Ось як згадує дружина видатного педагога Г.І. Сухомлинська: «Василь Олександрович був різним: добрим, ласкавим, уважним, турботливим, чуйним, гнівним, суворим, але ніколи не був байдужим». Доля відвела йому неповних п’ятдесят два роки життя, але скільки зроблено цією людиною − велетом. Творча спадщина великого гуманіста є невичерпним джерелом для сучасних поколінь педагогів, особливо для наших.
Література:


  1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1976-1977. – 5 т.

  2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 3 т. / В.О. Сухомлинський. − К.: Рад. школа, 1977. – Т.3. – 639 с.

  3. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям / В.А. Сухомлинский. – 2-е изд. – К.: Рад. школа, 1972. – 244 с.

  4. Антонець М.Я. Проблеми початкової освіти / М.Я. Антонець // Початкова школа. − 1993. − № 10. − С. 20-24.

Прокопенко І.І.

ГРАНІ СПІВПРАЦІ МІЖ ВАРВИНСЬКОЮ ЗОШ І-ІІІ СТ. ТА УКРАЇНСЬКИМ КОЛЕЖЕМ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Ідеї Василя Олександровича Сухомлинського прийшли до Варвинської ЗОШ I-III ступенів з маленької школи, що яскравою зіркою світила у районі в 1990-2000 роках. Це була Кухарська школа. А зірку ту запалив колишній директор Іван Костянтинович Прокопенко разом із членом-кореспондентом НАПН України, кандидатом педагогічних наук, заслуженим працівником освіти Василиною Миколаївною Хайруліною, яка два рази побувала в цій сільській ошатній школі. Тоді Василина Миколаївна розповідала, що головне – це навчити дитину вчитися,використовуючи літературні твори для дітей Василя Сухомлинського, за допомогою казок цього талановитого вчителя розвивати творчі здібності учнів та найбільше Василина Миколаївна націлювала на ідеї родинного виховання. Уже до цього в школі молодят «ставили на рушничок щастя і долі», до Збройних Сил проводили хлопців, свято сімейних пар відбувалося, славили жінок села. І це мало свої переваги, бо в селі, де все населення наїждже, важко втримати дисципліну та порядок, а нам вдавалося. Після підписання договору про співпрацю з Українським колежем ім. В.О. Сухомлинського, директором якого і була Василина Миколаївна, колектив занурився в педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського. Педагогічні ради, педагогічні читання, години спілкування для вчителів, виховні години, батьківські збори – все черпалося із цілющого джерела, золотих розсипів педагогічних ідей, рекомендацій, знахідок, добрих порад В. Сухомлинського.

Три роки тому, перейшовши до Варвинської ЗОШ I-III ступенів, спробувала поділитися із колегами своїми ідеями щодо продовження співпраці на утвердженні ідей В. Сухомлинського вже на вищому рівні. Вони мене підтримали. І майже зразу ж делегація від школи відправилася в гості до Києва в колеж ім. В.О.Сухомлинського. Учителі початкових класів, вихователі груп продовженого дня і голова методичного об'єднання вчителів іноземної мови, які входили до складу делегації, зрозуміли, що проблема розвитку творчого мислення школярів є особливо актуальною в наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, творчо мислити. Сприятливі можливості для цілеспрямованого творчого розвитку школярів має, безумовно, початкова ланка освіти, оскільки дітям 6-10 років від природи властива емоційність та чутливість до образних вражень, багатство та кольоровість уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу. Вони із задоволенням беруть участь у різних видах творчих завдань, схильні до фантазування, імпровізацій. Василина Миколаївна, використовуючи слова В.О.Сухомлинського, говорила: «Щоб заграла поетична струна, щоб відкрилося джерельце творчості, її треба вчити спостерігати, помічати численні відношення між речами, явищами. Природа – невичерпне джерело думки, школа розвитку розумових здібностей. Не пасивне милування, а діяльне, активне пізнання як творчість – ось та найтонша сфера діяльності, де знаходиться невичерпне джерело розумового збагачення і розвитку».

Перше засідання, яке провела голова методичного об'єднання учителів початкових класів спільно з вихователями груп продовженого дня, якраз і було на тему «Василь Сухомлинський та розвиток творчого мислення учнів початкових класів». Учителі ретельно готувалися до засідання, перечитавши безліч літератури, у такий спосіб кожен із виступаючих міг висвітлити своє бачення проблеми розвитку мислення і розумових сил дитини. Педагог радив не обтяжувати дитину лавиною знань про предмет, а вміти відкрити перед нею в навколишньому світі одне, але так, щоб залишилося щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще повернутися до нього. Успішний розвиток дитячої особистості забезпечується при реалізації всіх складників навчально-виховного процесу: розумового, морального, трудового, фізичного, естетичного. Із чого ж почати? Завдання не із легших. Діти і природа – основа розвитку особистості школяра. Цей напрям у педагогіці В.О. Сухомлинського особливо гармонійно поєднується з пізнанням краси в усіх її вимірах, розвитком позитивних емоційних співпереживань і захоплень, здобуттям знань, збагаченням життєвого досвіту, прагненням пізнати, зберегти і захистити природу. Прочитали його «Триста сторінок книги природи» і почали реалізовувати ідеї вже у своїй школі, притому, що вже на той час був підписаний договір про співпрацю між Варвинською ЗОШ I-III ступенів та колежем ім. В.О. Сухомлинського. Діти почали частіше бувати на свіжому повітрі не лише під час уроків фізичної культури, вони ходили на прогулянки, екскурсії, виїздили за межі селища. Брали учать у природоохоронних конкурсах та акціях. Виховання на природі тісно перепліталося із трудовим вихованням, адже школа розміщена у центрі селища, і саме тому постійно потрібно підтримувати її в належному стані: обсаджувати деревом, сіяти та розсаджувати квіти, доглядати за ними. Інколи допомоги просили лісничі: зібрати жолуді, каштани, цвіт чи плоди, які мають лікувальні властивості.

У роботі «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» В.О. Сухомлинський пише: «Праця і тільки праця – основа всебічного розвитку особистості. Не може бути й мови про всебічний розвиток, якщо людина не пізнала радості праці». Розвиваючи особистість, першорядного значення вчителі школи, як і Василь Олександрович, почали надавати саме розумовому вихованню. Ідеалом школи стало те, щоб у життя не вступала жодна невихована в розумовому відношенні людина, адже науково-методична проблема школи третій рік поспіль – «Створення школи Завтрашнього дня як відкритої соціально-педагогічної системи». І знову зроблю посилання на Сухомлинського, бо серед шляхів і засобів формування всебічно розвиненої особистості в школі педагог вирізняв: навчання, рідну природу, працю, слово, традиції, експериментування, багате духовне життя вихованців. Школа, за словами вченого, стає колискою народу, якщо в ній панують культ Матері, Батьківщини, Людини, культ Слова. Саме за цих умов і можливе формування юного громадянина.

Для того, щоб вплинути на сучасне молоде покоління, необхідний учитель-новатор. Так, ця проблема, здається, залишається актуальною не один десяток років. Ідеї становлення педагога і на сьогоднішній день черпаємо із книги «Сто порад вчителеві», де вчений розкриває технологію власної творчості. Крім ерудованості, він мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, людяністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої). Крім цього, педагог володів кількома іноземними мовами. У багатьох напрямах педагогічної науки він випередив свій час. Його приклад гідний наслідування. Саме тому 26 жовтня 2011 року до 30-річчя виходу книги «Сто порад учителю» та 40-річчя – «Методика виховання колективу» в школі відбулися педагогічні читання «Творчість учителя – важлива умова реформування школи». Ще тоді, у 2011 році, коли школа знаходилася на I етапі реалізації науково-методичної проблеми, у ході педагогічних читань вівся діалог з педагогікою Василя Сухомлинського. Прозвучали пропозиції щодо удосконалення компетентності вчителів в умовах реформування школи.

На сьогоднішній день школа знаходиться на рівні третього етапу реалізації науково-методичної проблеми – «Розвиток ініціативи і творчості кожного вчителя шляхом упровадження результатів наукових досліджень та передового педагогічного досвіду». Завдяки події, яка відбулася у колежі ім. В.О.Сухомлинського 03.10.2013 року, до списку науковців, з якими налагоджений тісний взаємозв'язок, долучилася Калініченко Надія Андріївна (завідувач кафедрою педагогіки, психології і корекційної освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського). Святкування 25-річчя колежу та 95-річчя від дня народження В.О. Сухомлинського дало можливість також познайомитися із екс-Президентом України Леонідом Кравчуком, мерами Франції та іншими значущими особистостями сучасності, домовитися про дієвий контакт з представниками Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського. Бібліотечний фонд школи давно не поповнюється ні новою методичною літературою, ні періодикою, а обмінно-резервний фонд науково-методичної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського дасть змогу користуватися літературою з мовознавства, історії, педагогіки, навчально-методичною літературою (підручниками та посібниками), художньою і довідковою літературою, періодичними виданнями. Для підготовки учнів до всіх етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади, МАН, різних конкурсів можна скористатися послугами, які надає бібліотека.

Ми дійсно стали прихильниками ідей В. Сухомлинського, а тому прагнемо об'єднатися із закладами, організаціями, товариствами, які вже носять ім'я цього великого вчителя. У своїй діяльності вони поглиблено вивчають, популяризують ідеї педагога, розвивають їх у сучасних умовах, проводять конференції, читання й за їх результатами видають матеріали, збірники, присвячені широкому спектру актуальних тем і проблем. Мріємо, що найближчим часом станемо членами Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського, обов'язково відвідаємо школу в Павлиші, за ідеями В.О. Сухомлинського запалимо свічки Добра, Радості й Творчості. Для того, щоб краще зрозуміти погляди та переконання Василя Олександровича, просто необхідно побувати в тому середовищі, у якому він жив та працював. А багата документальна база дасть можливість усвідомити, що все те, що написане Сухомлинським, можна і необхідно втілювати в життя, варто лише захотіти.



Шоман Ф.М.
ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА В. СУХОМЛИНСЬКОГО В ІННОВАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
Кожен повинен світити

В. Сухомлинський


Сучасний шлях розвитку Городнянської районної гімназії тісно пов’язаний з ім’ям видатного українського педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського. Уже декілька років педколектив цілеспрямовано працює над проблемою «Модернізація освітнього процесу в умовах гімназії». Ми покликані виховувати людину – перспективну, ділову, яка б уміла поєднати багатий духовний світ, знання, практику, ініціативність.

Під час навчання мають бути створені умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації. Для досягнення мети вчитель мусить вибрати таку технологію навчання, за якою скорочується або й зовсім зникає відстань, яка завжди була між учителем та учнем. Навчальний процес спрямовується на окрему особистість, враховуючи її бажання, уміння, творчі можливості.

У цьому плані, на нашу думку, найкращим є особистісно зорієнтоване навчання, яке найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні, безпечні умови розвитку дитини, усебічно реалізує її природні задатки. Саме педагогіка В.О. Сухомлинського особистісно орієнтована, ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях, духовності, родинному вихованні. Великий педагог ціннісність особистісно зорієнтованого навчання вбачав у тому, що жодна дитина не залишається осторонь, лише слухачем чи спостерігачем, а стає активним учасником навчального процесу, її робота на уроці має результат.

«Школа починається з учителя». Василь Олександрович говорив, що «необхідною умовою шкільного життя є педагогічний колектив», що «вчитель – це наріжний камінь виховання і керівництво школою повинно починатися з будівництва міцної інтелектуальної основи для педагогічної майстерності. Без цієї основи немає ні творчості, ні педагогічних переконань». Такою основою для підвищення педагогічної майстерності та розвитку самоосвіти вчителя в нашому навчальному закладі є методичні формування.

Я − учитель української мови та літератури, тому зупинюся на роботі методичного формування українських словесників. До складу кабінетної майстерні Городнянської районної гімназії (таку форму обрали словесники в цьому навчальному році) входить 9 учителів: Г.В. Зацаринна, учитель-методист, Заслужений учитель України, Н.П. Костюкова, Г.В. Калачник – відмінники освіти України, старші вчителі; Т.О. Концева, Н.Ф. Шоман, К.Г. Буйна – старші вчителі; В.С. Кисіль має вищу кваліфікаційну категорію; І.В. Андрущенко, Л.О. Філоненко – першу.

У 2007-2008 н.р. формою роботи була «інтелектуальна світлиця», спрямована на пошук і реалізацію передового педагогічного досвіду (зокрема й В.О.Сухомлинського), запровадження інноваційних технологій, виховання почуття краси й виразності рідного слова, інтелектуального розвитку україністів.

Одним із напрямків роботи було вивчення літератури рідного краю. Василь Олександрович говорив: «З тої землі, де народилася дитинка, де пізнала вона світ, і починається Батьківщина». Тому вчителі – словесники приділяють особливу увагу урокам літератури рідного краю, під час проведення яких плекають любов до Вітчизни, до тої землі, де кожен відчув себе патріотом.

У 2008-2009 н.р. вчителі-словесники обрали форму роботи «проблемний стіл», де розглядаються питання «Творче використання інноваційних технологій із метою підвищення грамотності учнів та ефективного впливу на розвиток особистості».

У 2009-2010 н.р. робота кафедри організована в рамках «методичної Берегині», бо, на думку членів нашого формування, треба так працювати з учнем, щоб виховати національно свідому, духовно багату особистість на основі національної культури та загальнолюдських цінностей. Адже В.О. Сухомлинський писав: «Завдання школи полягає в тому, щоб, оволодіваючи знаннями про витвори людського розуму, про мистецтво, про красу людських діянь, про непримиренність і нетерпимість до зла, людина пізнавала сама себе, одухотворялася прагненням бути прекрасною. Саме життя висуває нині важливу проблему навчально-виховної роботи – проблему взаємозв’язку моральності і знань, духовної культури і освіченості». Тому роботу свою спрямували на:

- прищеплення любові до рідної мови, рідної землі; виховання поваги до традицій та історії свого народу;

- повернення престижу української літератури;

- залучення школярів до скарбниці літератури, а через неї – до фундаментальних загальнолюдських цінностей;

- удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу.

Учителі-словесники активно впроваджували нові методики навчання з використанням мультимедійної техніки.

Члени методичного формування відвідували засідання майстер-класу за проектними технологіями навчання, які вела вчитель української мови і літератури Н.Ф.Шоман.

Було проведено ряд цікавих народознавчих заходів. Це і свят-вечір для учнів 5-7 класів «Щедрівочка щедрувала», «Великодні свята»; 8-мі класи випустили народознавчий календар «Весна – днем красна».

За участю бібліотекарів РБ проведено дискусійний стіл «Як подолати спад інтересу до читання художніх книжок».

У 2010-2011 н.р. учителі-словесники обрали форму роботи проектної майстерні, проблема якої − «Використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів та прийомів у міні-проектах на уроках української словесності».

Учителі-філологи підвищували продуктивність навчальної праці, застосовували на практиці фактичні знання та набували нові ( часто шляхом самоосвіти) під час підготовки проектів. Оволодівши методом проекту, педагоги навчали учнів реалізувати свої можливості, знання, уміння через цю інновацію. Адже В.О. Сухомлинський стверджував, що вчитель повинен «дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності».

У 2012-2013 н.р. у Городнянській районній гімназії працював «вернісаж педагогічних знахідок». Словесники ділилися досвідом роботи, яка спрямована на особистісний розвиток кожної дитини.

2013-2014 н.р. – рік роботи «кабінетної майстерні». Ми прагнемо обладнати сучасний кабінет української мови і літератури. В Павлиській середній школі був прекрасний кабінет мови і літератури. У ньому, за твердженням В. Сухомлинського, «двісті художніх творів, які потрібно прочитати кожному в шкільні роки, щоб бути художньо освіченим. Це значно менше, ніж прочитує людина до вступу в зрілий вік, але добитися того, щоб учні прочитали ці книжки – нелегке виховне завдання». Сьогодні зацікавити учнів читанням − одне із найпріоритетніших напрямів діяльності нашого навчального закладу. Тому актуальним є звернення, яке знаходиться в кабінеті: «Юнаки і дівчата! Перед вами назви книжок, що ввійшли в художню скарбницю людства. Їх треба прочитати кілька разів. Ці книжки навчать вас жити, відкриють перед вами красу мистецтва».

Учителі-словесники проводять бібліотечні уроки, уроки-бесіди з позакласного читання, години спілкування за прочитаними творами… Адже читання – засіб «постійного інтелектуального, морального, естетичного розвитку дитини». Проаналізувавши педагогічну спадщину В. Сухомлинського, ми зробили висновок: «Виховання всебічно розвиненої особистості – єдність усіх його компонентів – розумового, морального, фізичного, естетичного». Впроваджуючи ідеї педагога-новатора у свою практику, учителі-словесники обрали такі самоосвітні теми:



  • розвиток зв’язного мовлення;

  • морально-етичне та естетичне виховання;

  • проектне навчання;

  • використання цікавих і активних форм роботи;

  • поєднання навчання з вихованням любові до рідної землі, формування багатого духовного світу;

  • виховання норм етики та моралі;

  • сучасні форми та методи проведення уроків української мови і літератури;

  • виховання найкращих людських якостей засобами мови та літератури.

Розвиток п’яти умінь: спостерігати, думати, висловлювати думку про побачене, читати і писати – В.О. Сухомлинський називав «кістяком інтелектуального розвитку» і радив для їх формування і вдосконалення використовувати невичерпне джерело думки – навколишній світ. Педагог-новатор зізнався: «Я прагнув, щоб кожен наш похід у природу, кожна зустріч з красою навколишнього світу залишали в дитячих та юнацьких серцях краплину радості».

Уроки спілкування з природою широко входять у практику роботи вчителів-філологів. Такі уроки є не тільки основним джерелом думки, школою розвитку розумових здібностей, а й уроками здоров’я.



7-й клас. Тема уроку «Творення дієприкметників». Ідемо з учнями в парк і «шукаємо» цю особливу частину мови. Виявляється, дієприкметники постійно оточують нас. Ми укладаємо словники дієприкметників, наприклад:

«Виструнчені, дрімаюче, жовтіюче, заболочена, забруднена, задубілий, заінена, заіскрені, закопчена, залистяне, замерзле, замріяне, замовклі, заочеретене, запорошені, засліплююче, засмучений, засохле, заспокоєна, затінена, затуманене, засохлий, мокріючий, обдерті, оголені, опадаюче, потемніле, почорніле, прив’яле, простягаючий».



7-й клас. Тема уроку. «Підготовка до твору-опису місцевості за власним спостереженням». Після спілкування з природою читаю:

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал