European credit transfer system ects інформаційний пакет галузь знань: 01 Освіта Спеціальність: 014 Середня освіта Спеціалізація: Українська мова І література



Сторінка2/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

6. КОПІЇ РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

роб

роб

роб

роб

7. АНОТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

І. Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін
Назва дисципліни: Історія України

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Анотація. Навчальний курс історії України для студентів неісторичних спеціальностей охоплює історичні процеси, які відбувалися на території України протягом усієї її історії. Певною мірою курс історії України узагальнює, на рівні вищої школи, отримані раніше знання. Головним призначенням цього предмета є поглибити знання найголовніших ключових проблем української історії, сприяти виробленню критичного мислення і розуміння історії України. Курс покликаний забезпечити підготовку з історії сучасного філолога, журналіста, фахівця, котрий має універсальну загальноосвітню та загальногуманітарну підготовку. У цьому курсі поєднано історію політичну, соціальну, економічну з історією повсякдення, історією культури тощо.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Історія української культури

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 3 семестр;

Анотація. Формування знань про специфіку історії української культури як важливої форми національного поступу, вияву історико-культурницького типу світогляду; показати методологічну роль історії української культури у розумінні особливостей розвитку тієї чи іншої культурно-історичної епохи; ознайомити з історією української культури, з ідеями її поступу; сприяти формуванню у студентів здібностей до критичного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільно-історичного буття. Формування вмінь: здійснити вільний світоглядний вибір і обґрунтувати його; співвідносити культурницькі ідеї з практикою суспільного буття; пов’язати загальноісторичні та проблеми історії культури із поступом сучасного суспільства; сформувати власне переконання у тому, що самореалізація особистості неможлива без прилучення до здобутків національної історико-культурної спадщини, складовою частиною якої є історія культури; працювати з історичними текстами, здійснювати їх інтерпретацію, пояснення й оцінку тих чи інших праць.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Англійська мова

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Мета. Студенти повинні вміти визначати час та стан дієслова, ставити запитання до виділених слів та відповідати на них, вести бесіду на задані теми у межах програмових вимог. У процесі роботи студенти повинні керуютися списком рекомендованої літератури, який додається до кожної теми, брати до уваги зміст питань плану практичного заняття.

Завдання: студенти повинні знати способи утворення однини та множини іменників, часи та стан дієслова, типи запитань та способи їх утворення, способи реферування прочитаного тексту; вміти стисло, виразно переказувати сюжетний зміст тексту, акцентувати на його вузлових моментах, аргувентовано коментувати текст, інтерпретувати образні компоненти тексту, демонструвати своє власне оцінне ставлення.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Німецька мова

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Мета. Практичне оволодіння мовою в обсязі, необхідному для ситуативного та професійного спілкування з метою одержання інформації. У процесі досягнення цієї мети студенти мають одержати достатній рівень комунікативної компетенції, яку складають мовленнєві вміння, сформовані на основі мовних, комунікативно-пізнавальних, мовленнєвих навичок, навички перекладу загальних та специфічних для професії текстів, реферування та анотування, а також підготовку до подальшої самостійної роботи з мовним матеріалом для забезпечення освітніх запитів і гармонійного поєднання навчального процесу та наукової діяльності.

Завдання: освоєння практичних знань та вмінь з предмету німецької мови та використання їх на практиці в життєвих ситуаціях.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Філософія

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Анотація. Філософія як навчальна дисципліна знайомить зі змістом світового та вітчизняного історико-філософського процесу, демонструє широкий спектр методологічних підходів і теоретичних систем філософії як сфери духовної творчості, розширює знання про сучасні її форми та нові підходи до вирішення найважливіших проблем сьогодення. Засвоєння специфіки філософського запитування сприяє формуванню високої світоглядно-методологічної культури, переконання в принциповій важливості для кожної людини вільного світоглядного самовизначення, спрямовує на самостійні роздуми над найважливішими проблемами індивідуального та суспільного буття. Вивчення філософії передбачає формування вміння працювати з філософськими текстами, реконструювати зміст висловлених у них філософських ідей, здійснювати історико-філософську інтерпретацію, пояснення і оцінку філософських вчень, актуалізує потребу співвідносити світоглядні ідеї з практикою суспільного життя, спрямовує на самостійні роздуми, виховує переконання в тому, що самореалізація особистості неможлива без прилучення до здобутків культурної спадщини людства, складовою частиною якої є філософія.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Фізична культура

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1-2 рік навчання / 1-4 семестри

Анотація. Формування системи знань про дотримання основ здорового способу життя; основи організації і методики найбільш ефективних видів і форм раціональної рухової діяльності й уміння застосувати їх на практиці у своїй фізичній активності; основи методики оздоровлення і фізичного удосконалювання традиційними і нетрадиційними засобами та методами фізичної культури; основи професійно-прикладної фізичної підготовки й уміння застосовувати їх на практиці; основи фізичного виховання різних верств населення; систематичне фізичне тренування з оздоровчою або спортивною спрямованістю; виконання нормативів професійно-прикладної фізичної підготовленості; поінформованість про всі головні цінності фізичної культури і спорту. Формування навичок до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних формах; до систематичного фізичного тренування з оздоровчою або спортивною спрямованістю; виконання нормативів професійно-прикладної фізичної підготовленості.

Оцінювання: підсумкова оцінка

Навчальна дисципліна: Етика

Статус: нормативна

Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр

Метою є: забезпечити оволодіння студентами основами етичного знання, усвідомлення структури моральної свідомості та моральних цінностей людського життя; засвоєння основ моральної культури спілкування та розгляд проблем прикладної етики;

Завдання: формування практичних навиків організації і проведення уроків етики; навчання творчому підходу до своєї майбутньої професії.

Оцінювання: залік

Навчальна дисципліна: Соціологія

Статус: нормативна

Рік, семестр: 3 рік, 6 семестр

Метою курсу є : формування знань з загально-соціологічної теорії, розкриття змісту основних соціологічних теорій та концепцій, кожна з яких дає свій специфічний аналіз особливостей функціонування та розвитку суспільства та по своєму виявляє найактуальніші суспільні проблеми, одночасно закладаючи основи світогляду та громадянської зрілості.

Завдання курсу: при вивченні курсу загально-практичного та загальнотеоретичного значення зосереджується увага на процесі засвоєння студентами методологічного аспекту соціології як науки: сукупність методів, принципів, прийомів і процедур пізнання навколишньої соціальної дійсності. Наука соціологія володіє розвинутим інструментарієм аналізу суспільного життя, її методи постійно розвиваються й оновлюються.

Оцінювання: поточне оцінювання, підсумковий контроль – залік

Навчальна дисципліна: Політологія

Статус: нормативна

Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр

Метою є: оволодіння студентами сучасним знаннями історії становлення науки про політику, та розвитку політичних теорій та вчень. Практична частина курсу передбачає вивчення основ громадянського суспільства, вивчаються політичні системи суспільства, методи та форми створення політичних партій та громадських організацій. Окремо розглядаюся етнонаціональні та міжнародні відносин. Метою курсу є розвиток в студентів ґрунтовного розуміння політичної теорії і практики, основних окремих її регіонах, так і в цілому світі.

Завдання: сформувати у студентів концептуальне знання політичної теорії; засвоєння історичних традицій світової та української політичної науки; вміння працювати з політологічною літературою; розуміння ролі й місця політичних інститутів, норм, ідей, вартостей у функціонуванні й трансформації політичних систем.

Оцінювання: поточне оцінювання, підсумковий контроль – залік

Навчальна дисципліна: Інформатика

Статус: нормативна

Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр

Анотація. Знайомство зі спектром технічних і комп’ютерних засобів, можливостями нових інформаційних та комунікаційних технологій, отримання навичок і вмінь використання зазначених засобів і технологій у професійній діяльності; формування у слухачів уявлень про існуючі та перспективні інформаційні технології, що використовуються в освіті; ознайомлення із специфікою і досвідом розробки навчально-методичних комплексів в умовах використання нових інформаційних і комунікаційних технологій; освоєння слухачами, в режимі вирішення творчих освітніх завдань, практичних навичок роботи з наявними на факультеті апаратними та програмними засобами.

Оцінювання: поточне оцінювання, підсумковий контроль - залік

Навчальна дисципліна: Правознавство

Статус: нормативна

Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр

Мета: вивчення основних положень права, підвищення рівня правової свідомості і правової культури студентів, вироблення вмінь і навичок з використання законодавства в практичній роботі.

Предмет: історичні аспекти розвитку держави і права, сутність правовідносин і засобів їх регулювання, правові норми, джерела права, система права України.

Зміст дисципліни: розкривається у двох основних блоках: блок теоретичних питань і блок практичної роботи.

У межах першого вивчаються окремі галузі права (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне та ін.), їх найважливіші інститути, юридичні факти, законодавчі акти, що регулюють ці правові галузі.



Практичний блок охоплює семінарські заняття і завдання для самосгійної роботи, у цьому блоці з урахуванням спеціалізації студентів розглядаються суто практичні питання правового статусу юридичних і фізичних осіб, порядок укладання і розірвання угод, інших комерційних документів, охорони власності, судочинства, основних прав та обов'язків громадянина і людини тощо.

Оцінювання: залік

Навчальна дисципліна: Безпека життєдіяльності та цивільний захист

Статус: нормативна

Рік, семестр: 1 рік, 1 семестр

Мета: підготовка майбутніх працівників освіти до розв’язання проблем безпеки життєдіяльності у професійній діяльності; формування базового понятійно-категоріального, теоретичного і методичного апарату з проблем безпеки, необхідного для вивчення в подальшому курсів «Основи охорони праці», «Основи екології», «Цивільна оборона», «Валеологія» тощо.

Предмет: загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливі вплив на життя і здоров’я людини та основи захисту людей і навколишнього середовища, запобігання небезпекам і ліквідація їх наслідків.

Зміст дисципліни: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Людина як елемент системи «людина – життєве середовище». Вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Техногенні небезпеки. Природні та соціально-політичні джерела небезпеки. Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Надання першої до лікарської допомоги потерпілому. Правові, нормативні та організаційні основи БЖ. Організація та управління БЖ.

Оцінювання: залік

Релігієзнавства немає в навчальних планах


Економіки немає в навчальних планах

ІІ. Цикл фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін
Назва дисципліни: Психологія

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання /3 семестр

Анотація. Курс „Психологія (загальна)” сприяє ознайомленню студентів з актуальними проблемами сучасної психології та основними положеннями загальної психології як базової галузі психологічної науки. Вивчення курсу дає змогу: засвоїти знання про психічні процеси, властивості і стани; сформувати навички експериментального дослідження окремих психічних функцій; виховати переконання в необхідності психологічних знань і застосуванні їх в практиці професійної діяльності; сформувати вміння здійснювати психологічний аналіз педагогічних ситуацій, давати їм належну інтерпретацію і робити певні висновки та узагальнення; формувати вміння застосовувати психологічні знання в роботі з учнівською молоддю та їх батьками.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Педагогіка

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3 рік навчання / 5 семестр

Анотація. Курс „Педагогіка” передбачає засвоєння студентами основних положень і проблематики сучасної педагогіки; формування досвіду самооцінки і самоаналізу педагогічних явищ і ситуацій, умінь моделювати навчально-виховний процес; формування системного педагогічного мислення, професійної компетентності і майстерності. Вивчення курсу дає змогу студентам оволодіти основними поняттями і категоріями педагогіки, системою педагогічних знань; сформувати уміння визначати суть провідних концепцій виховання особистості, застосовувати методи педагогічного дослідження, конструювати цілі, зміст, методи, засоби і форми навчально-виховного процесу, регулювати навчально-виховну взаємодію із суб’єктами педагогічного процесу, аналізувати та оцінювати процес і результат навчання і виховання, використовувати продуктивні педагогічні технології; сформувати гуманістичну спрямованість, творчий підхід до здійснення педагогічної діяльності.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Основи наукових досліджень

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Мета. В умовах інтенсивного зростання обсягів наукової інформації, швидкозмінності й оновлення системи наукових знань виникає потреба в якісно новій підготовці висококваліфікованих спеціалістів, здатних до самостійної творчої роботи. Знання методології, теорії, техніки, методів і організації науково-дослідної діяльності допоможе молодим фахівцям легко включатися у професійну діяльність, втілювати наукові знання у практичну площину, сприятиме розвитку раціонального творчого мислення. Студенти повинні одержати інформацію про науку, її роль у розвитку суспільства, набути навики і вміння проведення досліджень, роботи з літературними джерелами, відбору і аналізу інформації, формулювання цілей і завдань дослідження, узагальнення наукової інформації, написання курсових, дипломних і магістерських робіт, статей та робити певні висновки і рекомендації.

Завдання: навчити початкуючого дослідника (а ним стає практично кожен студент-філолог) правильно розібратися в тому, що таке науково-дослідницька праця, чим різниться реферат від курсової роботи, як правильно записувати бібліографію, які методики використовувати при історико-літературному дослідженні тощо. Навчити не лише теорії, а й показати на конкретних прикладах, що таке науковий пошук, як його вести, як скористатися тим чи іншим фактом, як систематизувати матеріали, як їм надати належного структурного і стилістичного оформлення, як правильно записати друковані й архівні джерела.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Латинська мова

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 1 семестр

Мета. Ознайомити студентів із системою латинської мови, з основами фонетики та граматики латинської мови; допомогти студентам опанувати науковими методами аналізу фонетичних, фонологічних, лексикологічних, фразеологічних, словотвірних, морфологічних і синтаксичних одиниць; розширити загальнолінгвістичний світогляд студентів, засвоїти міжнародну латинську термінологію в галузі гуманітарних наук. Курс латинської мови має сформувати у майбутніх фахівців культуру філологічного аналізу джерела, навички перекладу та науковий підхід до вивчення мови як суспільного явища. Опанування латинською мовою сприяє вивченню нових європейських мов, поглибленню розуміння рідної мови, вивченню курсу порівняльного мовознавства, умінню проведення морфолого-синтаксичного аналізу тексту, розвиває пам’ять студентів, увагу, логічне мислення.

Завдання: опанувати фонетичну і граматичну системи латинської мови; навчити читати і перекладати тексти з латинської мови; засвоїти лексичний мінімум латинської мови; ознайомитись із літературою та культурою народів Давнього Світу.

Оцінювання: залік, іспит

Назва дисципліни: Польська мова

Статус: за вибором

Рік/семестр: 3 рік навчання / 5-6 семестри

Мета. Короткий систематичний виклад звукової системи, морфологічної і синтаксичної будови, а також лексичного складу сучасної польської літературної мови. Цей матеріал закріплюється у процесі читання, перекладу і аналізу відповідно підібраних текстів. При викладанні курсу явища польської мови розглядаються у порівнянні з українською мовою.

Завдання: розкрити подібність польської та української мов на всіх рівнях граматичної та лексичної систем, навчити студентів основ спілкування іноземною мовою в межах визначеної програмою навчальної тематики на рівні, достатньому для використання у майбутній професійній діяльності, базовими навичками мовлення, необхідними для опрацювання оригінальної літератури за фахом, а також подальшого самостійного оволодіння іноземною мовою.

Оцінювання: залік, іспит

Назва дисципліни: Вступ до мовознавства

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 1 семестр

Мета. Вивчення основ загальнолінгвістичних знань, принципових положень лінгвістики як науки, що має загальне, теоретичне, прикладне і конкретне застосування, а також засвоєння методів і прийомів лінгвістичного аналізу.

Завдання: поступове оволодіння науковим мовознавчим апаратом і вироблення навичок практичного застосування теоретичних знань при вивченні і викладанні різних мов (слов’янських, германських, романських, іранських, японської тощо).

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Вступ до слов’янської філології

Статус: за вибором

Рік/семестр: 1 рік навчання / 1 семестр

Завдання: ознайомити студентів із сучасними слов’янськими народами, кількісним складом кожного з них, з територіями їх заселення та територіями розселення різних слов’ян у різні історичні періоди; з проблемою виникнення праслов’янської мови та балтослов’янської мовної спільноти; з теоріями виникненням слов’янства на сучасних теренах слов’янського етносу (встановлення прабатьківщини слов’ян); ознайомити студентів з визначальними ознаками як окремих груп слов’янських мов, так і конкретних слов’янських мов; ознайомити студентів з короткою історією виникнення славістики (короткі відомості про найвідоміших учених-славістів зі слов’янського та неслов’янського світу); з історією виникнення писемності у слов’ян взагалі та східних слов’ян зокрема.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Вступ до літературознавства

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 1 семестр

Мета. Закласти у студентів основи фахової теоретично-літературознавчої підготовки; ознайомити майбутніх учителів із законами, за якими відбувається зображення дійсності в художній літературі, виробити у них уміння аналізувати літературні твори як твори мистецтва, осмислювати мистецтво слова як систему систем, дати уявлення про поетику слова, літературного твору, художнього тексту, про множинність його інтерпретацій, варіативність підходів, про проблеми стильової типологізації та індивідуалізації. „Вступ до літературознавства” – пропедевтичний курс літературознавства, що створює необхідну перспективу для подальшого вивчення теорії та історії літератури та має на меті підготовити студентів до всебічного аналізу літературних явищ у їх цілісності й специфічності, розвиток художньо-рецептивних та художньо-інтерпретаційних здібностей першокурсників.

Завдання: ознайомити студентів із сутністю мистецтва як особливої форми суспільної свідомості; розглянути специфічні риси літератури як виду мистецтва; розглянути основні літературознавчі поняття і категорії в синхронічному та діахронічному аспектах; сформувати поняття про основні положення, теоретичні поняття, терміни літературознавчої науки; розвивати вміння та навички аналізу творів різних жанрів і жанрових різновидів; „висвітлити” закономірності розвитку літературного процесу.

Оцінювання: іспит

ІІІ. Цикл професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програми
Назва дисципліни: Старослов’янська мова

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Мета. Ознайомлення з відомостями про виникнення, функціонування й структуру найдавнішої літературної мови слов’ян, що дасть змогу усвідомити її культурну значущість у їхньому суспільному житті.

Завдання: розкрити загальні відомості про закономірності розвитку слов’янських мов, тісно пов’язаного з історією слов’янських народів, із одного джерела – праслов’янської мови; показати конкретне застосування порівняльно-історичного методу вивчення споріднених мов; засвоїти комплекс знань про графіку та фонетико-граматичну будову старослов’янської мови як лінгвістичної бази історичного вивчення сучасних слов’янських мов, зокрема української.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Історична граматика української мови

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Мета. Вивчення основних закономірностей розвитку фонетичної системи, лексичного складу, словотвірної структури, граматичної будови української мови в найбільш ранній писемний період її розвитку – у ХІ-ХVстоліттях.

Завдання: розкрити історію виникнення української мови, постання української писемності, спорідненість української мови з іншими мовами; висвітлити процеси формування фонетичних, лексичних, словотвірних, граматичних ознак української мови; проаналізувати явища, успадковані українською мовою та зі спільносхіднослов’янського періодів; з’ясувати закономірності розвитку фонетичної, лексичної, словотвірної, морфологічної і синтаксичної систем української мови ХІ-ХVстоліть; навчитися розрізняти спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські, давньоукраїнські фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні мовні зміни, встановлювати взаємозв’язок між ними; набути знань, умінь і навичок роботи з давніми писемними пам’ятками, науковою літературою, лексикографічними джерелами.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Фонетика і фонологія

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Мета. Дати студентам теоретичні знання із сучасної української літературної мови (зокрема з фонетики, фонології, морфонології, орфоепії, графіки та орфографії – розділів науки про сучасну українську літературну мову, які вивчаються на першому курсі), допомогти їм практично оволодіти літературними нормами, підвищити загальну грамотність й культуру усного й писемного мовлення.

Завдання: ознайомити студентів зі змістом, обсягом, завданнями курсу «Сучасна українська літературна мова»; з поняттями «літературна мова», „національна мова”, „державна мова”, „мовна норма”, ознаками літературної мови, окреслити місце української мови серед мов світу; розглянути звукову будову мови, фонетичні одиниці; охарактеризувати систему фонем сучасної української літературної мови; дати відомості про природу, історичну основу, типологію фонетичних процесів; охарактеризувати графічну будову сучасної української літературної мови; засвоїти орфоепічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови; навчити студентів фахово послуговуватися засобами фонетичного письма.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Cучасна українська літературна мова /лексикологія, фразеологія, лексикографія/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 3 семестр

Мета. Оволодіння студентами сучасними знаннями про лексикологію, фразеологію та лексикографію СУЛМ; вміння розрізняти основні типи лексичних значень слова та лексико-граматичних розрядів слів, а також оволодіти диференціацією лексики СУЛМ з погляду її походження, стилістичних особливостей, активності й пасивності тощо; орієнтуватись у питаннях фразеології та призначення основних типів словників.

Завдання: вивчення словникового складу мови в усній його повноті й різноаспектній розгалуженості; вироблення в студентів умінь і навичок використання знань з лексикології та фразеології у викладацькій роботі з різними типами словників.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Cучасна українська літературна мова /морфеміка і словотвір/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Анотація. Курс має за мету комплексне вивчення теоретичних основ морфеміки, морфонології, дериватології української мови та опанування методикою морфемного і словотвірного аналізу лексичних одиниць. Основні завдання курсу: розкриття та ґрунтовне вивчення студентами теорії українського словотвору; ознайомлення із сучасними класифікаціями морфем й основних способів словотворення та їх засвоєння; формування у студентів умінь визначати морфемну і словотвірну структуру слів; здійснення повного та часткового словотвірного аналізу похідних. У результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти термінологією, навиками виконання морфемного та словотвірного аналізів.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Cучасна українська літературна мова /морфологія/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3 рік навчання / 5-6 семестри

Анотація. Курс має за мету поглибити й закріпити у свідомості студентів набуті раніше знання про граматичну природу української мови, систематизувати наукові відомості про частини мови, навчити аналізувати складні морфологічні явища, орієнтуватися в дискусійних питаннях, домогтися засвоєння основних понять морфології, виробити вміння і навички, пов’язані з морфологічним аналізом слова. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти граматичною (морфологічною) системою української мови, а також навичками одного з лінгвістичних аналізів слова, навчитися систематизувати наукові відомості про традиційні і нові підходи до класифікації та кваліфікації морфологічних одиниць.

Оцінювання: іспит, іспит

Назва дисципліни: Cучасна українська літературна мова /синтаксис/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 4 рік навчання / 7-8 семестри

Мета. Формування у студентів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації синтаксичних категорій і синтаксичних одиниць з послідовним розмежуванням: 1) формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного, комунікативного аспектів; 2) аналізом зв’язків між складниками словосполучень, речень (простих і складних), складного синтаксичного цілого; 3) встановлення відношень (предикативних, напівпредикативних, суб’єктних, об’єктних, атрибутивних, обставинних, синкретичних, єднальних, приєднувальних, градаційних, зіставних тощо) між компонентами, які структурують синтаксичні одиниці.

Завдання: забезпечити фахову підготовку майбутніх спеціалістів, допомогти студентам практично оволодіти нормами писемного та усного літературного мовлення, сформувати в них міцні навички культури письма.

Оцінювання: залік, іспит

Назва дисципліни: Українська діалектологія

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Мета. Засвоєння студентами основних понять і термінів діалектології та вивчення класифікації говорів української мови.

Завдання: ґрунтовне вивчення студентами теорії української діалектології; ознайомлення із класифікаціями українських говорів; формування у студентів умінь визначати належність текстів до певного говору і наріччя; здійснення аналізу тексту на фонетичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Методика викладання української мови

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3, 4 рік навчання / 6, 7 семестри

Мета. Підготувати майбутніх учителів української мови, спроможних забезпечувати учнів середньої загальноосвітньої школи мовними знаннями, формувати мовленнєві уміння і навички учнів, підвищувати культурологічну компетенцію, використовуючи пізнавальні можливості суміжних навчальних предметів.

Завдання: cформувати в майбутніх учителів свідоме ставлення до української мови як суспільного чинника, предмета шкільного навчання і засобу вивчення інших предметів; збагатити студентів-філологів психолого-дидактичними знаннями, методичними уміннями й навичками, які змогли б сприяти засвоєнню учнями програмового матеріалу з української мови та формуванню їх морально-патріотичних цінностей; забезпечити засвоєння студентами мовних знань як основи формування мовно-мовленнєвих умінь і навичок – орфоепічних, акцентуаційних, лексико-фразеологічних, морфемних, словотворчих, граматичних, правописних, стилістичних; навчити студентів самостійно працювати з навчально-методичною літературою, поповнювати й удосконалювати професійні знання й уміння; сприяти втіленню нових методичних ідей у практику вивчення української мови, виховувати творче ставлення до праці вчителя-філолога.

Оцінювання: залік, іспит

Назва дисципліни: Методика викладання української літератури

Статус: нормативна

Рік/семестр: 4 рік навчання / 7, 8 семестри

Мета. Підготувати майбутніх учителів української літератури, спроможних забезпечувати учнів середньої загальноосвітньої школи літературними знаннями, формувати в учнів уміння і навички аналізу літературних творів різних жанрів, підвищувати культурологічну компетенцію, використовуючи пізнавальні можливості суміжних навчальних предметів.

Завдання: cформувати в майбутніх учителів свідоме ставлення до української літератури як предмета шкільного навчання і засобу вивчення інших предметів; збагатити студентів-філологів психолого-дидактичними знаннями, методичними уміннями й навичками, які змогли б сприяти засвоєнню учнями програмового матеріалу з української літератури та формуванню їх морально-патріотичних цінностей; забезпечити засвоєння студентами літературних знань як основи формування мовно-мовленнєвих умінь і навичок – роботи над аналізом художнього тексту; навчити студентів самостійно працювати з художньою та навчально-методичною літературою, поповнювати й удосконалювати професійні знання й уміння; сприяти втіленню нових методичних ідей у практику вивчення української літератури, виховувати творчий підхід до праці вчителя-філолога.

Оцінювання: залік, іспит

Назва дисципліни: Усна народна творчість

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 1 семестр

Мета. Ознайомити студентів із феноменом усної народної словесної творчості кожного історичного періоду, специфікою фольклору, з науковими класифікаціями та жанровою різноманітністю творів, взаємовпливами та взаємодією усної народної творчості та художньої літератури.

Завдання: сформувати у студентів систему знань про українську усну народну творчість, її специфіку, закономірності розвитку, спосіб побутування фольклору; дати уявлення про фольклористику як науку, її методи, завдання, проблематику, опрацювати найвідоміші праці учених-фольклористів; розширити уявлення майбутніх словесників про основні світоглядні системи українського фольклору, про класифікацію жанрів української народної творчості; ознайомити студентів із методикою збирання фольклорних творів.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Теорія літератури

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 3 семестр

Мета. Формування уявлення про суть та завдання теорії літератури як основної галузі літературознавства, про етапи її становлення та розвитку, її місце в системі гуманітарних дисциплін; ознайомлення з основними підходами, школами та напрямами дослідження та аналізу літературних явищ, методами та принципами їх систематизації.

Завдання: освоєння термінологічного апарату теорії літератури, оволодіння основами сучасних теоретико-літературних методологій вивчення літературних творів, творчості письменників та літературного процесу загалом; засвоєння навиків фахового аналізу літературного твору на структурно-композиційному, жанровому, художньо-образному, тематичному та ін. рівнях; поглиблення розуміння міждисциплінарних та інтермедіальних зв'язків надскладних літературних феноменів.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Давня українська література

Статус: нормативна

Рік/семестр: 1 рік навчання / 2 семестр

Мета. Ознайомити студентів з історією української літератури Х–ХVІІІ ст., висвітлити найбільш типові явища та факти тогочасного літературного процесу, розкрити жанрові та стильові особливості давньої української літератури, використання її кращих здобутків українськими письменниками пізнішого періоду, зокрема ХІХ–ХХІ ст.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Історія української літератури / перша пол. ХІХ ст./

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 3-4 семестри

Мета. Дати студентам наукові знання з історії та особливостей розвитку нової української літератури, показати її як явище нової історичної епохи. Нова українська література постає якісно новим феноменом у художньо-словесній творчості українського народу, зумовленим впливом різноманітних суспільно-політичних, філософсько-естетичних та мистецьких факторів. Головний з цих факторів (і на цьому наголошується особливо): народність, на основі якої у першій половині ХІХ ст. й відбувалося становлення нової української літератури. Література стає найяскравішим виразником духовного життя народу, розвитку його соціальної і національної самосвідомості.

Завдання: показати студентам новаторські пошуки письменників, що обумовило поширення жанрових меж творчості, збагачення та урізноманітнення тематики. Дати змогу студентам усвідомити, що проблема народності як основного естетичного принципу творчості набуває великого значення не тільки у сміливому використанні живих джерел мови та наданні їм літературної ваги, а й у поширенні змісту творів, у зображенні національного характеру народного життя. Акцентується на тому, що відтепер у творчості письменників заговорив про себе сам народ, заявивши про власні права на духовний розвиток, на гідне місце в культурному житті.

Оцінювання: іспит, іспит

Назва дисципліни: Історія української літератури / друга пол. ХІХ ст./

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Мета. Набуття студентами знань про особливості розвитку українського літературного процесу в умовах геополітичної розірваності української нації другої половини ХІХ століття; поглиблення розуміння літератури як форми художнього пізнання та упорядкування дійсності; розвиток інтелектуального та професійного потенціалу майбутнього словесника засобами української літератури другої половини ХІХ ст.

Завдання: розкрити загальні закономірності розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст.; оволодіти навичками аналізу творчості українських письменників означеного періоду; осягнути тяглість літературного процесу; сформувати уявлення про розмаїття художніх стилів, напрямків, жанрів в українському письменстві другої половини ХІХ ст.; опанувати відповідний термінологічний апарат; навчити студентів працювати з художніми текстами, аналізувати твори класичного українського письменства, застосовуючи відповідні історико-літературні та критичні матеріали.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Історія української літератури /ХХ століття/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 4 рік навчання / 5 семестр

Мета. Ознайомити студентів з основними тенденціями розвитку українського літературного процесу ХХ ст., акцентуючи увагу на традиціях і новаторстві митців слова, простежуючи загальнонаціональні тенденції розвитку української літератури у зв’язках з іншими літературами; на конкретному фактичному матеріалі з’ясовувати історичну змінюваність напрямів, жанрів і стилів, зростання естетичного потенціалу української новітньої літератури, сприйняття її в контексті світової культури.

Завдання: висвітлення неперервності літературного процесу, сприяти усвідомленню літератури як певного національного та історичного типу художньої творчості, удосконалювати вміння студентів зіставляти художні твори, забезпечити оволодіння студентами необхідною термінологією; формувати вміння та навички наукової роботи студентів під час виконання ними рефератів і доповідей з питань, винесених на самостійне опрацювання; розвивати творчу уяву студентів; сприяти виробленню в них власних поглядів на явища літературного процесу.

Оцінювання: іспит

Назва дисциплін: Історія української літератури /20-30-і рр. ХХ ст./

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3 рік навчання / 6 семестр

Мета. Ознайомлення студентів-філологів з особливостями і тенденціями розвитку української літератури міжвоєнної доби, позначеної як високим рівнем мистецького піднесення, так і серйозними деформаціями внаслідок впливів на літературу політичних чинників і факторів; показ багатого літературно-мистецького життя України; розкриття індивідуальних особливостей творчості письменників тощо.

Завдання: дати студентам систематизовану інформацію про обставини та умови розвитку української літератури періоду «Розстріляного відродження»; показати вектори літературно-мистецьких та ідеологічних орієнтирів; ознайомити з розмаїттям літературних видань, творчих угруповань і організацій; вказати на вершинні здобутки у галузі художньої літератури, театрального мистецтва, літературної критики.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Світова література /антична/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 3 семестр

Мета. Засвоєння основних закономірностей розвитку античної літератури як основи формування писемної традиції європейських національних літератур.

Завдання: ознайомлення із творчістю основних античних письменників Стародавньої Греції та Стародавнього Риму; формування уявлення про жанрову систему античної літератури різних періодів її розвитку (долітературного, гомерівського, післягомерівського, аттичного, доби еллінізму, періоду Римської республіки, періоду пізньої імперії); поглиблення розуміння специфіки літературного процесу; осмислення міжкультурних та міжпредметних зв'язків надскладних літературних феноменів (зв’язок з історією, психологією, культурологією та ін.).

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Світова література /Середні віки і Відродження/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 2 рік навчання / 4 семестр

Мета. Ознайомлення студентів із домінуючими літературними явищами доби середніх віків та епохи Ренесансу, розкриття їх місця та значення в історико-літературному процесі; формування вмінь з аналізу літературних текстів.

Завдання: інформування студентів про особливості світогляду доби середньовіччя та епохи Відродження, виникнення та еволюції жанрів і стилів зазначеної доби, про творчість основних письменників і загальні закономірності розвитку літературного процесу, пояснити зміст провідних образів і термінів.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Світова література /XVII-XVIII століття/

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3 рік навчання / 5 семестр

Мета. Прилучення студентів до скарбниці світової літератури, зацікавлення їх неперевершеними творами XVII-XVIII ст., вивчення та засвоєння основних питань з теорії та історії зарубіжної літератури зазначеної доби.

Завдання: виявлення світового значення та особливостей розвитку зарубіжної літератури XVII-XVIII століття; розкриття специфіки естетичних систем окресленої доби; характеристика художніх напрямків; аналіз етапів літературного розвитку і творчих здобутків найвідоміших письменників; вивчення закономірностей взаємодії загальних тенденцій, національного і особистого в літературному процесі; засвоєння теоретичних понять у межах вивчення питань формування літературних жанрів цього періоду, особливостей розвитку художньої форми.

Оцінювання: іспит

Назва дисципліни: Світова література /ХІХ ст./

Статус: нормативна

Рік/семестр: 3 рік навчання / 6 семестр

Мета. Збагачення знаннями із зарубіжної літератури ХІХ століття. Дисципліна покликана виховати у студентів потребу в читанні, інтересу до художнього слова, сформувати естетичний смак, високу загальну і читацьку культуру.

Завдання: сформувати: систематизовані навички в характеристиці художніх напрямів, аналізі етапів літературного розвитку і творчості найвидатніших письменників, засвоєння знань про літературні роди і жанри; уміння володіти навичками текстуального аналізу літературного твору, оцінювати нові літературні явища, систематизувати та узагальнювати набуті знання.

Оцінювання: залік

Назва дисципліни: Світова література /к. ХІХ – к. ХХ ст./

Статус: нормативна

Рік/семестр: 4 рік навчання / 7-8 семестр

Мета. Ознайомити студентів з основними тенденціями літературної епохи кінця ХІХ – кінця ХХ століття, з термінологічним апаратом та літературними течіями раннього модернізму; авторами та їхньою художньою і критичною спадщиною, жанровими особливостями творів; сформувати знання про тенденції, напрями, художні системи, основні жанрові та стильові структури, спільні закономірності та національну специфіку західноєвропейської літератури та літератури американського континенту кінця ХІХ – кінця ХХ століття.

Завдання: викласти студентам системні відомості про літературний процес кінця ХІХ – кінця ХХ століття; дати студентам уяву про виникнення, основні етапи, риси і закономірності літературного процесу Західної Європи та Америки кінця ХІХ – кінця ХХ століття; закцентувати увагу на житті та творчості представників світової літератури кінця ХІХ – кінця ХХ століття; проаналізувати найвизначніші літературні твори світової літератури кінця ХІХ – кінця ХХ ст.

Оцінювання: іспит, залік



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал