European credit transfer system ects – інформаційний пакет галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки Спеціальність: 053 Психологія Спеціалізація



Сторінка3/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4

ВИБІРКОВА ЧАСТИНА

Дисципліни за вибором ВНЗ
Навчальна дисципліна: Психологічні проблеми сімейного виховання

Статус: дисципліна за вибором ВНЗ

Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр

Мета: ознайомити студентів з психологічними особливостями сімейних стосунків, батьківсько-дитячих взаємин; підготувати майбутніх психологів до надання психологічної допомоги сім’ї у вихованні дітей, розв’язанні сімейних конфліктних ситуацій; підвищувати психологічну культуру батьків та дітей.

Завдання: розкрити поняття про батьківство як соціально-психологічний феномен, психолого-педагогічні умови успішного сімейного виховання дітей; ознайомити з основними методами та стилями сімейного виховання, моделями сімейного спілкування з дитиною; охарактериз

Оцінювання: залік

Навчальна дисципліна: Психологія спорту

Статус: дисципліна а вибором ВНЗ

Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр

Мета: ознайомлення та озброєння студентів сучасними знаннями про предмет, завдання та методи спортивної психології; особливості психічних процесів та врахування їх закономірностей в умовах спортивної діяльності; про основні напрямки психологічної підготовки в спорті; види психологічної підготовки спортсменів та команд; засоби психологічної підготовки; психологію спортивного змагання; передстартові та після стартові психічні стани; особливості особистості спортсмена; групову взаємодію в спортивній команді, проблеми лідерства в спорті; психологічну сумісність в спортивній команді; психоспортограму видів спорту.

Завдання: формування у фахівців теоретичних знань та практичних умінь застосування діагностичних методик виявлення психічної надійності та відбору у спорті; вмінь регулювати передстартові та після стартові психічні стани; виявляти лідерів та психологічний клімат в команді; застосовувати загальну та спеціальну психологічну підготовку у роботі зі спортсменами; відновлювати психічну працездатність.

Оцінювання: залік

Навчальна дисципліна: Психологія творчості і обдарованості

Статус: дисципліна за вибором ВНЗ

Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр

Мета: ознайомити студентів з психологічними особливостями обдарованих дітей; підготувати майбутніх психологів до пошуку і виявлення обдарованих дітей, їх інтелектуального та творчого розвитку.

Завдання: розкрити поняття про закономірності, психологічні механізми та психолого – педагогічні умови розвитку здібностей, креативності, обдарованості особистості; навчити студентів здійснювати психологічну діагностику обдарованості, розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини.

Оцінювання: залік

Навчальна дисципліна: Психологія конфлікту

Статус: дисципліна за вибором ВНЗ

Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр

Мета: створення науково-теоретичної бази для засвоєння студентами обсягу знань про конфлікт як психологічний феномен; розвиток умінь та навичок попередження, аналізу та вирішення конфліктних ситуацій; оволодіння діагностичним інструментарієм з метою виявлення особливостей виникнення і перебігу конфліктів.

Завдання: ознайомлення студентів з основними сучасними теоретичними та практичними підходами до проблеми конфліктів; формування у студентів умінь і навичок використання діагностичних методик та технік врегулювання й вирішення конфліктів; підготувати майбутніх практичних психологів до роботи з попередження проявів та проблем впливу конфліктів на становлення особистості.

Оцінювання: екзамен

8. ФАХОВЕ СПРЯМУВАННЯ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Бакалавр психології готується до здійснення консультативної та організаційно- управлінської діяльності в загальноосвітніх закладах, психологічних службах освітніх установ і організаціях, центрах практичної психології і соціальної роботи, до науково-вробничої роботи в галузі освіти, управління та інших галузей виробництва психологічного профілю.



Компетенція. Бакалавр психології підготовлений до профілактичної, просвітницької, діагностичної, консультативної, корекційно-реабілітаційної роботи з метою психологічного забезпечення життєдіяльності суб’єктів освітньої діяльності (їх розвитку та освіти, збереження та підтримки психічного здоров’я) і роботи з кадрами освітніх установ та організацій.

Бакалавр психології підготовлений до наступних видів діяльності:

1. Психодіагностична – проведення психологічних досліджень суб’єктів навчально-виховного процесу, їх груп та колективів, умов навчання та розвитку із наданням висновків та практичних рекомендацій.

2. Консультативна робота-надання психологічної допомоги та підтримки вчителям, батькам та учням з метою збереження фізичного та психічного здоров’я особистості.

3. Корекційно-реабілітаційна робота – цілеспрямоване виправлення та подолання відхилень в психічному та особистісному розвитку і поведінці суб’єктів освітньої діяльності.

4. Психологічна профілактика – своєчасне попередження відхилень в психофізичному розвитку та формуванні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання педагогічним конфліктам та ін.

5. Психологічна просвіта учнів, вчителів та батьків з питань збереження та підтримки психічного здоров’я, підвищення психологічної культури в закладах освіти.



Загальні вимоги: Бакалавр психології повинен мати професійні знання, навички, вміти застосовувати їх у своїй професійній діяльності.

Бакалавр психології повинен: володіти своїм фахом, постійно поповнювати свої знання і вдосконалювати:

 професійну майстерність, розширювати світогляд, застосовувати здобуті знання, вміння та навички в практичній діяльності;



  • мати високий рівень науково-психологічної підготовки , морально- етичної культури, чітко сформовані орієнтири на основі розуміння природничо-наукової картини світу;

  • мати уявлення про шляхи реалізації своїх життєвих та професійних планів в умовах реальної дійсності;

  • мати сформоване природничо-філософське, економічне, політичне, психологічнемислення;

  • засвоїти закономірності та особливості культурного розвитку людства й окремої особистості.

Бакалавр психології має відзначатися:

  • гуманістичною спрямованістю;

  • здібностями до творчої професійної діяльності;

  • професійною компетентністю, широкою ерудицією і комунікативністю;

  • психологічною спостережливістю;

  • високим рівнем розвитку рефлексивного мислення та емпатії;

  • правовими знаннями, дотриманням етичних і моральних норм поведінки в міжособистісних стосунках;

  • соціальною активністю, почуттям обов’язку, відповідальності за доручену справу.

знати: методи психофізіологічних досліджень (електроенцефалографія,

 магнітоенцефалографія, вимірювання локального мозкового кровотоку, томографічні методи дослідження мозку, магніто-резонансна томографія, термоенцефалоскопія, реєстрація вегетативних реакцій);



  • предмет та специфіку проведення психологічної експертизи в різних галузях психології;

  • технологію та методики діагностики явищ які вивчаються;

  • державні вимоги (стандарти) у галузі психології, інші нормативно-правові акти, на відповідність яким проводиться експертиза;

  • основні психодіагностичні методи та методики, які використовуються під час проведення психологічних експертиз;

  • зміст та предмет вивчення психології спорту;

  • наукові методи, які застосовуються в психології спорту;

  • психологічні та соціально-психологічні закономірності особистості спортсмена та спортивної діяльності;

  • зміст та предмет вивчення юридичної психології;

  • наукові методи, які застосовують у юридичній психології;

  • психологічні та соціально-психологічні закономірності правотворчої, правозахисної, кримінальної, судової та виправно-трудової (пенітенціарної) психології;

  • психологію неповнолітніх правопорушників;

  • закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення й експлуатації систем «людина - машина - середовище» (СЛМС);

  • феномени кризових станів (психологію горя втрати, хвороби та вмирання, суїцидальної поведінки);

  • форми екстреної психологічної допомоги у кризових станах;

  • історію виникнення телефонного консультування, його психотехнічні аспекти, основні принципи роботи та етику телефонної допомоги;

  • стадії формування людської статі в онтогенезі, основні теорії становлення статевої ідентичності;

  • об'єкт і предмет психології релігії як галузі психологічного знання; методи, які використовуються в дослідженнях із психології релігії;

  • хронологічні межі основних етапів розвитку психологічної науки та їх основних представників;

  • основні завдання, принципи, підходи, прийоми, методи і техніки психологічного консультування;

  • особливості та умови проведення консультаційної бесіди;

  • психологічні механізми взаємодії консультанта та клієнта.

вміти: схематично зображати нейроанатомію основних психічних функцій;

  • визначати формально-динамічні властивості індивідуальності;

  • здійснювати психодіагностичну та психокорекційну роботу з різними категоріями громадян;

  • здійснювати психологічну характеристику навчально-виховного процесу у закладах середньої та вищої школи;

  • здійснювати профорієнтаційну роботу серед різних верств населеня;

  • здійснювати пропагандистську та просвітницьку роботи серед населення з актуальних психологічних проблем;

  • проводити психодіагностичне обстеження клієнтів;

  • проводити психологічної експертизи у прикладних сферах діяльності;

  • надати психологічну допомогу дорослим, батькам та дитині з вадами психологічного розвитку;

  • здійснювати психолого-педагогічну профілактику та корекцію девіантної поведінки дітей та дорослих;

  • здійснювати профорієнтацію в закладах освіти та профвідбір в державних та приватних установах;

  • здійснювати аналіз психологічного клімату та міжособистісних стосунків в організації;

  • обґрунтуваувати функціональну структуру управління з урахуванням психологічних чинників;

  • здійснювати експертну оцінка стану людини та впровадження рекомендацій з оптимізації трудової діяльності;

  • розробляти програму соціально-психологічних заходів, пропагандистських, рекламних та PR-акцій по формуванню іміджу політичних партій, їх лідерів, а, також, виробничих, громадських та інших організацій;

  • досліджувати динаміку суспільно-політичних поглядів, аналізувати соціальні відносини, настрої, установки різноманітних груп людей;

  • приймати участь в організації психологічного захисту громадян у кризових ситуаціях;

  • розробляти та реалізовувати програми реабілітаційних заходів;

  • визначати обсяг та характер необхідної допомоги, як складової соціальної роботи з населенням;

  • будувати психологічну консультацію із особою, враховуючи тип її кризового стану;

  • проводити телефонний діалог з абонентом, використовуючи техніку активного слухання та емпатії;

  • проводити телефонне консультування із різними типами абонентів;

  • застосовувати знання про психологічні відмінності різних статей у практиці надання консультативної психологічної допомоги та проведення просвітницької і профілактичної роботи психолога;

  • використовувати наукові методи дослідження, які застосовуються у психології релігії; аналізувати значення кожного етапу становлення психології для сучасного стану розвитку науки;

  • здійснювати порівняльний аналіз основних психологічних шкіл та напрямів, виокремлюючи їх основні досягнення та слабкі сторони;

планувати:

  • визначати мету і завдання взаємодії консультанта і клієнта;

  • володіти стратегіями вирішення проблем;

  • робити аналіз проблем, які розглядає експертиза, з метою покращення ефективності діяльності та успішного здійснення професійних завдань;

  • приймати практичні рішення щодо оптимального застосування набутих знань при виконанні своїх професійних обов’язків (трудової, судово-психологічної, медико-педагогічної, конфліктологічної та інших експертиз);

  • використовувати теоретичні знання та практичні уміння з психології спорту в професійній діяльності щодо психологічного забезпечення спортивної діяльності та психорегуляції в спорті;

  • використовувати теоретичні знання та практичні уміння з юридичної психології в професійній діяльності;

  • вирішувати різні завдання з удосконалення діяльності оператора на підставі вивчення закономірностей трудової діяльності, ролі психічних процесів та їх індивідуальних особливостей в реалізації трудових завдань; адаптувати людину до різноманітних компонентів діяльності (її засобів, змісту, умов й організації) і навпаки;

  • застосовувати знання про закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки в практиці проектування, створення і експлуатації систем «людина-машина- середовище».



  1. ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ІЗ ДИСЦИПЛІН


Абстрагування (лат. abstrahere – відвертати) – процес мислення, в результаті якого людина, відходячи від несуттєвого, утворює поняття «від конкретного до абстрактного», при цьому абстрактне наповнюється конкретним змістом. Адаптація психологічного методу – уточнення методичних прийомів, за допомогою яких здійснюється певний метод щодо нових умов.

Адаптація (від лат. adaptatio – пристосування) – процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.

Амбівалентність – одночасний прояв протилежних емоцій і почуттів (наприклад: радості і горя, сміху і плачу, любові і ненависті).

Аффект – короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник. У стані А. знижується здатність людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними.

Біхевіоризм – напрям психології, предметом якого є вивчення поведінки об’єктивним шляхом. Вважається, що з появою цієї течії психологія стала на шлях об’єктивного вивчення психіки.

Висновок експерта – це письмовий документ, складений в результаті дослідження експертом, якому було доручено провести експертизу і дати відповідь на поставлені йому запитання

Відчай – психічний стан розпачу, безперспективності, зневіри людини у своїх можливостях, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього.

Відчуття – найпростіший психічний процес відображення окремих властивостей, якостей предметів та явищ об’єктивного світу, а також внутрішніх станів організму при їх безпосередньому впливі на відповідні рецептори органів чуття.

Гнів – психічний стан людини, фізіологічним механізмом якого є домінування процесів збудження в корі головного мозку, викликаних певними негативними подразниками. У психічному плані Г. виявляється під час негативних емоційних станів, супроводжується послабленням вольового і розумового контролю над свідомістю і поведінкою.

Групова динаміка – сукупність внутрігрупових соціально-психологічних процесів та явищ, які характеризують весь цикл життєдіяльності малої групи і його етапи.

Групова згуртованість – це показник міцності, єдності та стійкості міжособистісних взаємодій і взаємин у групі, який характеризується взаємною емоційною привабливістю членів групи і задоволеністю групою.

Групування – це процес систематизації результатів експерименту, об’єднання їх у відносно однорідні групи за деякою ознакою.

Депресія – це зменшення психічної активності, що викликана перевтомою чи негативними психогенними впливами. Ознаками депресивного стану є відчай, пасивність поведінки, підвищений рівень тривожності, різке зниження самооцінки, блокування життєвих перспектив.

Ейджизм – соціальна установка, яка полягає в невиправдано високій оцінці молодості й дискримінації старості; негативні соціальні установки стосовно старих людей і старості.

Ейфорія – психологічний стан піднесеного настрою, що не виправданий реальністю, об’єктивними причинами. Е. називають також стан некритичного вдоволення (безпричинна радість, безтурботність, надмірна веселість).

Експериментальна нейропсихологія (нейропсихологія пізнавальних процесів) – основним завданням є експериментальне вивчення різних форм порушень психічних процесів при локальних ураженнях мозку.

Експертиза – (франц. expertise, выд лат. еxpertus – досвідчений) – розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (наприклад, медична експертиза, бухгалтерська експертиза, судова експертиза тощо).

Екстраверсія (від лат. extra – назовні, versio – направляю) – спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів індивіда, до зовнішнього світу. Осіб для яких характерна екстраверсія, називають екстравертами.

Екстрена психологічна допомога – це допомога, яка надається людям в гострому стресовому стані, котрий являє собою переживання емоційної та розумової дезорганізації.

Емоції – це особливий клас психічних процесів, пов’язаних з потребами і мотивами, які відображають у формі безпосередньо чуттєвих переживань значимість діючих на людину явищ і ситуацій.

Емпатія – осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої людини (механізм пізнання); дія індивіда, що допомагає йому по- особливому вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність властивість, здатність проникати в психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто емпатійність).

Ентузіазм – психічний стан великого піднесення, душевного пориву.

Етичний кодекс психолога – це сукупність етичних принципів, норм, правил поведінки психолога, які регулюють його професійну діяльність.

Задатки – генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, які є природної передумовою розвитку здібностей.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які є умовою успішного виконання певної діяльності і визначають відмінності в оволодінні необхідними їй знаннями, уміннями та навичками.

Здоров'я – (згідно Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)) включає такий стан людини, при якому: збережені структурні та функціональні характеристики організму; є висока пристосовність до змін у звичній природного та соціального середовища; зберігається емоційне та соціальне благополуччя.

Ідеалізація – процес конструювання в уяві понять про об’єкти, які не існують у дійсності, але які мають певні прообрази в реальному світі.

Ідентифікація – процес ототожнення (уподібнення) себе з іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв’язок; набуття, засвоєння цінностей, ролей, моральних якостей іншої людини, особливо батьків; копіювання суб’єктом думок, почуттів, дій іншої людини, яка є моделлю.

Індивідуальність – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. – особлива і не схожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей.

Інженерна психологія – це наукова дисципліна, що вивчає об’ктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації системи людина-машина (СЛМ)

Інженерно-психологічна оцінка (ІПО) полягає у визначенні основних характристик діяльності оператора і ситеми людина-машина (СЛМ) в цілому з метою її переввірки на відповідність важливим інженерно-психологічним вимогам і рекомендаціям.

Інтелект – це система пізнавальних здібностей, яка забезпечує ефективність індивідуальної поведінки в ускладнених ситуаціях, що характеризує можливість використання минулої і актуальної інформації деяким цілеспрямованим чином.

Інтроверсія (від лат. intro – всередину, versio – повертати) – спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів індивіда, на свій власний внутрішній світ. Осіб, для яких характерна інтроверсія, називають інтровертами.

Інтуїція – пізнання на основі узагальненого ряду високоавтоматизованих розумових навичок.

Інцидент – неприємний випадок або непорозуміння, дія або сукупність дій учасників конфліктної ситуації, шляхом яких провокується різке загострення суперечності й початок боротьби між ними.

Клінічна психологія – це галузь психологічної науки, що вивчає особливі та загальні закономірності порушень і відновлення психічної діяльності при різних патологічних станах і аномаліях розвитку.

Комп’ютерна психодіагностика – напрям психодіагностичних досліджень, пов'язаний з використанням засобів обчислювальної техніки при проведенні дослідження чи аналізі його результатів.

Компетентність – це інтелектуально та особистісно зумовлена соціально-професійна життєдіяльність людини, що ґрунтується на знаннях

Компетенція – коло обов’язків, завдань та прав індивіда, які він може вирішувати.

Комунікабельність – риса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість.

Комунікація (від лат. – повідомлення, передача) – передача інформації від однієї системи до іншої через посередництво спеціальних матеріальних носіїв, сигналів.

Консультаційна бесіда – один з основних методів надання психологічної допомоги, за допомогою якого здійснюється загальне орієнтування в особистісних особливостях і проблемах клієнта, встановлюється і підтримується партнерський стиль взаємин, надається психологічна допомога у відповідності з потребами, проблематикою і характером консультаційної роботи.

Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами.

Конфліктна ситуація – це ситуація прихованого або відкритого протиборства двох або декількох сторін-учасників, кожна з яких має свої цілі, мотиви, засоби або способи вирішення проблеми.

Кореляційний аналіз - це різновид статистичних методів, що застосовується для перевірки гіпотези про статистичну залежність значень двох чи декількох змінних у тому випадку, якщо дослідник може їх вимірювати, але не змінювати.

Креативність – творчість, здатність до створення нового, оригінального.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал