«Елементи арт-терапії в роботі зі старшими дошкільниками»



Скачати 207.38 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір207.38 Kb.
Відділ освіти

Добропільської міської ради

Методичний кабінет

«Елементи арт-терапії в роботі зі старшими дошкільниками»

Бінарна доповідь

Підготували:

практичні психологи

ДНЗ №34 «Вуглик»

Протопопова Н.В.

ДНЗ №25,27,31

Овчаренко Н.О.

м. Добропілля, 2013 рік

Дитинство - це ключовий період становлення особистості людини. При цьому психіка дитини на даному етапі дивно сприйнятлива до зовнішніх впливів. Саме тому розроблено безліч найрізноманітніших методик і психологічних технік, що застосовуються у вихованні дітей. І однією з провідних серед них є арт-терапія.



Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.

Арт-терапія є особливою формою психотерапії, але більшість її різновидів можна використати для педагогічної корекції розвитку особистості. Такі заняття підходять як дітям, так і дорослим, адже цікаві методики на основі мистецтва дають чудову нагоду виразити себе,свої відчуття та свій стан.

В науково-педагогічному розумінні арт-терапія – це піклування про емоційне самопочуття й психологічне здоров’я особистості, групи, колективу засобами художньої діяльності. Це метод розвитку особистості за допомогою різних видів та форм мистецтва й творчості.


Між арт-терапией і художньою творчістю існує чітка межа. При використанні арттерапії мистецтво не є самоціллю, воно лише засіб, що допомагає краще зрозуміти себе. Ці заняття орієнтовані не на результат, а на процес. На спеціальних заняттях, наприклад живописом або ліпленням, всі сили максимально спрямовуються на створення твору мистецтва. Одне із завдань арт-терапії - допомогти людині навчитися виражати власні почуття, а артефакти, що виникають у ході цього процесу, мають лише прикладне значення служать матеріалом для аналізу переживань.

Як кожна методика арт-терапія має свою мету, виходячи з неї поставлені конкретні задачі і завдання, які реалізуються за певними принципами.

Так метою арт-терапії – є гармонізація розвитку особистості через розвиток здібності до самовираження й самопізнання.

Згідно мети поставлені такі задачі і завдання.

1. Виховні задачі реалізуються через навчання коректному спілкуванню,співпереживанню, дбайливим взаєминам з однолітками й дорослими. Це сприяє моральному розвитку особистості, забезпечує орієнтацію в системі моральних норм, засвоєння етики поведінки. Відбувається більш глибоке розуміння себе, свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань). Складаються відкриті, довірчі, доброзичливі відносини з педагогом.

2. Розвиваючі мають на меті створення таких умов, при яких кожна дитина переживає успіх у тій або іншій діяльності, самостійно справляється з важкою ситуацією. Діти вчаться вербалізації емоційних переживань, відкритості в спілкуванні, спонтанності. У цілому відбувається особистісний ріст людини, знаходиться досвід нових форм діяльності, розвиваються здібності до творчості,саморегуляції почуттів і поведінки.

3. Корекційні завдяки яким, коректується образ «Я», поліпшується самооцінка, зникають неадекватні форми поведінки,налагоджуються способи взаємодії з іншими людьми. Можна досягти результатів у роботі з деякими відхиленнями в розвитку емоційно-вольової сфери особистості.

4 Психотерапевтичні задачі здійснюються завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емфатичного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. Результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій.

5 Діагностичні Арт-терапія дозволяє одержати відомості про розвиток й індивідуальні особливості дитини. Це коректний спосіб спостереження за ним у самостійній діяльності, краще дізнатися його інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особистісну своєрідність, а також виявити проблеми, що підлягають спеціальної корекції. У процесі занять легко проявляються характер міжособистісних відносин і реальне становище кожного в колективі, а також особливості сімейної ситуації. Арт-терапія виявляє внутрішні, глибинні проблеми особистості. Маючи багатобічні діагностичні можливості, вона може бути віднесена до проективних тестів.

6 Освітні У роботі з дітьми різними видами художньої діяльності удосконалюються знання й формуються навички й уміння по предметам естетичного циклу: образотворче мистецтво, художня праця, література, музика й т.д.



Принципи:

  • Важливий принцип арт-терапії - схвалення і прийняття всіх продуктів творчої діяльності дитини незалежно від їх змісту, форми, якості. Найбільш важливий сам процес - особливості поведінки дитини, вибір теми, сюжету, матеріалів, прийняття завдання, збереження її впродовж творчої діяльності, спонтанні мовні висловлювання дитини, характер емоційних реакцій, особливості взаємодії з іншими дітьми.

  • Не використовувати негативних суджень

  • Підтримувати його позитивний образ «Я» особистості.

Форми: індивідуальна і групова.

Переваги застосування елементів арт-терапії:

  • підвищує пізнавальну активність дітей;

  • сприяє сенсорному та руховому розвитку;

  • концентрує увагу;

  • дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери;

  • спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем;

  • діяльність не потребує від дитини якихось здібностей до художньої діяльності;

  • допомагає через невербальне спілкування робити перші кроки до самопізнання й саморозкриття;

  • використовується для оцінки емоційного стану особистості, допомагає подолати поганий настрій, апатію, агресивність та тривожність;

  • надає можливість для зняття емоційного напруження , агресивних почуттів;

  • надає підґрунтя для інтерпретацій діагностичної роботи в процесі терапії.

  • дозволяє працювати з думками та почуттями які здаються не подоланими( втрата, смерть, насилля, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, ).

  • сприяє виникненню почуття внутрішнього спокою та рівноваги.

  • посилює відчуття власної особистісної цінності.

Показання для проведення арт-терапевтичних методів або застосування арт-терапії незамінне у випадках :

  • при важких емоційних порушень;

  • при низькому рівні комунікації;

  • відсутності інтересу до гри;

  • наявність конфліктних міжособистісних відносин;

Якщо говорити про класичну арт-терапію, а саме ізотерапію (то вона включає в себе тільки візуальні види творчості, такі, як: живопис, графіка, фотографія, малювання та ліплення). Але сучасна арттерапія налічує багато видів. До неї відносять бібліотерапію, маскотерапію, казкотерапію, орігамі, драматерапія, музикотерапію, кольоротерапія, відеотерапію, пісочну терапію, ігротерапію, естетотерапія, кінезіотерапія, куклотерапія,аквотерапыя. Зараз ми їй коротко розглянемо.

Ізотерапія – це лікувальний вплив на психіку людини за допомогою зображувального мистецтва (ліплення, малювання). Ізотерапія (малюнкові техніки) є традиційним напрямком арт-терапії. Вони найбільш часто використовуються для діагностики порушень розвитку або емоційної нестабільності дітей, а також є простим, доступним і дієвим терапевтичним засобом для їх подолання. Малювання - часто одна з найперших спроб творчого самовираження дітей. Дитина, зазвичай, із задоволенням займається ним, радуючи батьків своїми «шедеврами». Саме тому процес малювання можна і потрібно направляти в правильне русло, перетворюючи його на інструмент самопізнання малюка. Адже викладене на папір є відображенням несвідомого.

Ізотерапія включає в себе величезну різноманітність малюнкових технік. Це хаотичний малюнок (каракулі, плями), діагностичний (домалюй картинку), сюжетний (наприклад, техніка «моя сім'я»), тематичний (ким я хочу стати), довільний (мій настрій в даний момент), і багато інших. Кожен з напрямків має свої особливості, рекомендовані способи проведення та використані матеріали.. Під час роботи дитина не повинна турбуватися про те, що може щось забруднити або зіпсувати. Також варто подбати про різноманітність засобів художнього самовираження: у дитини у вільному доступі повинні бути різнокольорові олівці, воскові крейди, фломастери, гуаш, запас паперу.. Ось кілька прикладів найпростіших, але дієвих прийомів і методик, які можна застосувати:

Кольори та емоції. Складіть список основних емоцій, які може мати людина. Традиційно сюди включають 12 емоцій: 6 позитивних і 6 негативних (наприклад, радість, закоханість, комфорт, страх, тривога, біль). Запропонуйте дитині намалювати кружечок певного кольору для кожної емоції. Переконайтеся, що дитина правильно розуміє значення всіх слів! Після цього намальованою гамою почуттів можна користуватися для розуміння індивідуального кольоро-емоційного сприйняття в наступних малюнках.

Хаотичні малюнки. Дозвольте дитині вільно почеркати на аркуші. Таким чином вона зніме поверхневі емоції, напругу, що накопичилася за день. За допомогою гами почуттів ви зможете зрозуміти, в якому насправді настрої дитина, чи хвилює її щось.

Схема тіла. Відмінна техніка для усвідомлення власного тіла і виявлення скарг дітей, що дає можливість через психіку вплинути на їхнє здоров'я і самопочуття. Запропонуйте дитині намалювати себе (саме тіло) різними кольорами. Після цього разом проаналізуйте (можна задіяти гаму почуттів), що турбує дитину, які частини вона виділила і чому. Техніка обов'язково закінчується позитивним малюнком «яким мені хочеться бути». Ефект від таких малюнків, зазвичай, наступає дуже швидко: техніка знімає легкі нездужання, а також більш глибинно впливає через підсвідомість на здоров'я дитини.

Оригамі - це старовинне японське мистецтво складання різноманітних фігурок із паперу. Як будь-яке рукоділля, заспокійливо діє на психіку, а ще добре розвиває дрібну моторику рук, просторове мислення, творчі та логічні здібності. Техніки та моделі оригамі підійдуть кожному, адже їх безліч.

Бібліотерапія – лікування книгою. Це напрямок заснований на літературному самовираженні через творче письмо, твір. Сучасна бібліотерапія – самостійна творчість.

Маскотерапія – здавна відомій метод психологічної роботи, заснований на переводі глибинних комплексів і проблем людини в неживу матерію маски.

Психотерапія засобами театрального мистецтва, або психодрама –це спонтанна театральна постановка, яка пов’язана з власним життям малюка, яка містить розумові, чуттєві, телесні, духовні почуття.

Психодрама – метод групової психотерапії, що полягає в розігруванні сцен із життя, в яких відтворюються конфліктні ситуації та створюються можливості вільно відреагувати на них.

У психодрамі використовуються елементи драматичної імпровізації життєвих ситуацій, призначені для більш повного розкриття внутрішнього світу людини. Сюжети, що вибираються, певні ролі та способи їх виконання визначаються спонтанно самою людиною, а не задаються ззовні. У ціому випадку широко використовується рольова гра, причому ті форми рольового походження, які спочатку реалізуються в грі, а потім стають звичайними для людини та входять у структуру її особистості, допомагають краще адаптуватися до різних життєвих ситуацій. Експериментальне входження в різні ролі в процесі псих одрами допомагають людині краще розкритися й усвідомити саму себе Кінезіотерапія- лікування за допомогою руху.

Кінезіотерапія – це унікальний метод, який дозволяє виявити та усунути психоемоційну причину майже любого психосоматичного захворювання, швидко та ефективно позбавити організм від пережитого стресу. Лікувальний та профілактичний вид лікувальної фізкультури.

Аквотерапія - це лікування водою. Вона сприятливо впливає на більшість психосоматичних розладів, завдяки аквотерапії організм зміцнюється та відновлюється.

Люди здавна вірили, що лялька має таємничу містичну силу, і надприродними можливостями. Вони використовували ляльок в обрядах вигнання хвороб. У сучасній психології роль ляльок розглядається в різних аспектах.

Ляльки виступають атрибутом дитинства. Лялька для людини в дитинстві не обов’язково «донька» або «синочок», вона партнер в спілкуванні у всіх його проявах. Роль ляльки бачиться в діалозі, у якому відбувається «заміна» реального контакту з людиною, опосередкованою через ляльку, а іноді сама лялька виступає в ролі персоніфікованого персонажа або суб'єкта. Такий підхід розкриває значимість емоційних контактів для дітей і показує величезну роль ляльок у розвитку емоційної сфери дитини. Також приділяється велике значення ляльок у становленні психосексуальної ідентичності хлопчиків і дівчинок, виявляється психологічний зміст ігрової корекції.

Для сучасної дитини лялька - насамперед іграшка, яку можна перетворити в символічного партнера для гри. Граючи з лялькою, дитина вчиться рефлексії, емоційному ототожненню. Лялька має особливе значення для емоційного й морального розвитку дітей. Дитина відокремлює гру від реальності, але при цьому використовує предмети й ситуації з реального миру для того, щоб створити свій власний світ, у якому вміла би повторити приємні переживання по своїй волі, міг би встановлювати й змінювати події тим шляхом, що йому найбільш приємний. Дитина хоче бути дорослою. У грі це можливо. З волі дитини, за допомогою уяви лялька «поводиться» так, як це потрібно в цей момент хазяїну. На психологічному рівні ляльки сприяють і допомагають спрямовувати й коректувати особистістно-орієнтований розвиток, рятуючи дитину від стресу, фобій.

Метод лялькотерапії полягає в створенні «живої» ляльки й лялькового уявлення. Діти стають «артистами», учаться представленню себе через ляльку, і через гру коректують поведінку, налагоджують стосунки з навколишнім світом, переборюють різні хворобливі, у тому числі й медичні симптоми. Поступово кожен «артист» знаходить внутрішній спокій, рівновагу, тому що неприємні явища проходять як би самі по собі. Під приводом працювати над роллю проробляються й переживаються ситуації, що створюють напругу й страх, спрацьовуються саме ті моделі поведінки, які оптимальні саме для цієї конкретної дитини.

Отже, робота з лялькою дозволяє: удосконалювати дрібну моторику рук і координацію руху; дитина вчиться через ляльку проявляти ті емоції й почуття, стани, рухи, які у звичайному житті за якимись причинами він не може виявити, усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки між своїми діями й змінами стану ляльки; учиться знаходити адекватне тілесне вираження різним емоціям, почуттям, станам; розвивати довільну увагу; удосконалювати комунікативні навички й культуру.

Поняття психотерапії піском було запроповановано ще Карлом Юнгом , психотерапевтом засновником аналітичної психотерапії . Перший досвід використання піскової терапії стосувався саме дітей із мовленевими , інтелектуальними , афективними та поведінковими порушеннями, як невербальний вид терапії, з метою дати відчуття безпеки знаходження у середовищі. Зараз цей метод використовується без будь – яких обмежень для усіх : і дорослих і дітей.

Пескотерапія одна з технік, яка допомагає розкрити індивідуальність кожної людини. В процесі піскової терапії відбувається таїнство звернення людини до самої себе. Пісочна терапія – це унікальна можливість досліджувати свій внутрішній світ. Пісочна терапія допомагає у вирішені наступних проблем: різні форми порушень поведінки, складнощі у взаєминах з дорослими, психосоматичні захворювання, підвищена тривожність, страхи; труднощі пов’язані зі змінами в сімейних та соціальних ситуаціях (розлучення батьків, похід до дитячого садка , школи); неврози; Цей вид терапії використовується при найсильніших емоційних навантаженнях.

Пісочна терапія для дітей-це ігровий спосіб розповісти про свої проблеми, показати свої страхи і позбутися від них. Також в іграх з піском у дітей краще розвиваються пізнавальні функції (сприйняття,увага, мислення, пам’ять) мова, моторика, комунікативні навики. Посилюється бажання дитини експериментувати або працювати самостійно. У грі з піском дитина відчуває себе господарем свого маленького світу і режисером своєї казки. Досвід роботи з дітьми показав, що використання піскової терапії дає позитивні результати: діти відчувають себе більш успішними, діти легко адаптуються в дитячому колективі, у першокласників легко проходить адаптаційний період, страх і напруга зникає.

В нашому дитячому садку активно використовується цей метод арттерапії, тому що пісочна терапія допомагає:

- Формуванню цілісного , сильного і здорового «Я» дитини;

- Забезпеченню рівноваги між внутрішнім світом переживань і внутрішніх потреб і зовнішнім соціальним світом;

- Позбутися психологічних травм, переживань.

- Пісок та вода виступаючи важливими носіями сенсорних вражень, відчуттів й емоційно позитивних переживань, здійснюють заспокійливий вплив, дають емоційну розрядку та й одночасно допомагають стимулювати поведінкову активність., спонукають дитину до гри.

- Гармонізувати загальний психоемоційний стан , знизити тривожність.

Ігри з піском є ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. А з огляду на те, що це найулюбленіші ігри дітей. Ми дорослі повинні максимально використовувати їх з розвивальною метою. Сьогодні дуже популярним став метод sandplay, що з англійської означає «пісочна гра». Власне це той метод , завдяки якому дитина з піску і невеличких фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі.

Ще в 20-ті роки минулого століття психотерапевти А. Фрейд, М. Клейн, Г.Хаггельмунт назвали дитячу гру методом лікування, при якому діти розвивають свої здібності. Вчаться долати конфлікти . Поки дитина не уміє визначати об’єктивно весь, світ, він відображає в своїх іграх свій психічний стан і рівень уміння спілкуватися з іншими дітьми.

. Спектр застосування ігротерапії вельми широкий і передбачає можливість використання для всіх дітей, незалежно від розумових і фізичних можливостей. У грі дитина починає гнучкіше мислити, вчитися ухвалювати самостійні рішення і вести діалог з тими, що оточують. Основною, найдоступнішою і ефективнішою ігровою терапією вважається рольова гра-простіше кажучи – гра в ляльки. При грі не тільки досвідчений спеціаліст, але і самі батьки можуть з’ясувати, що турбує дитину. Що їй подобається, а що ні. Беручи участь в активних подіях, малюк вчиться за допомогою ігротерапії спілкуванню. Це початок уміння спілкуватися, розширювати свій об’єктивний світ.

Використання ігротерапії у корекційному заняті полягає в створені або відновлені значущих відносин між дитиною і дорослим з метою оптимізації особового зростання і розвитку. Гра , як діяльність, вільна від примушення , підпорядковування, страху і залежності дитини від світу дорослих; єдине місце де дитина дістає можливість вільного безперешкодного самовираження, дослідження і вивчення власних відчуттів і переживань. Гра дозволяє дитині звільнитися від емоційної напруженості .Корекція повинна бути направлена на затвердження унікальної дитини її особистого «Я» та самостійності. Разом з тим метою корекції не може і не повинна бути пряма зміна особистості дитини, оскільки постановка подібної мети означала б відкидання дитини такою, якою віна є.

У сучасній вітчизняній науці технології використання елементів ігротерапії представлені в дослідженнях А.У Захарова, М.І Чистякової, М.Є Вайнер, Р.А Широкової, Л. Костіной. Отже, ігротерапія є провідним засобом профілактики і корекції неконструктивної поведінки дітей дошкільників, завдяки тому ,що гра активніше впливає на процеси становлення особи дитини дошкільного віку, сильніше зачипає його глибинні емоційні переживання. Спочатку в грі , а потів і в реальному житті для дитини стає доступним: визначення конкретних цілей своїх вчинків; передбачення кінцевого результату своїх дій і вчинків; ухвалення на себе відповідальності за свою поведінку і вчинки; відгук адекватними емоціями на відчуття і емоційний стан інших людей, на події і явища навколишній дійсності. Основа ігротерапії-це повне ухвалення індивідуальності дитини.

Що потрібно для того, щоб малюк зміг самостійно впоратися із багатьма життєвими перешкодами. Як можна з’єднати слово з ділом але при цьому не набридаючи дитині своїми постійними вказівками? І педагоги і психологи шукають різні методи виховання і навчання дошкільників на допомогу приходить казкотерпапія… Какотерапія є досить давнім психолого-педагогічним методом.

Казкотерапія - це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, що спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

Казкотерапія- це метод, що передбачає застосування сюжетів казок у цілях виховання і корекції поведінки дітей. На сьогодні дуже часто казкотерапія поєднується із ізотерапією, ігровою терапією, та іншими методами арт-терапії. Використовуючи цілеспрямовано сюжет казки, у дитини можна формувати активну життєву позицію, закладати прагнення до співпраці і поваги , допомагати у казковій формі віднаходити рішення певних труднощів диини.

Казкотерапія сприяє розвитку у дошкільників:


  • Активності;

  • Самостійності;

  • Емоційності;

  • Творчості;

  • Зв’язного мовлення.

Казкотерапія -це метод, у якому казкова форма застосовується для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, удосконалення взаємодії з навколишнім світом. За допомогою казкових сюжетів дошкільники вперше опановують основні життєві принципи, можуть порівняти добрі та погані вчинки. Казкотеапія більше зорієнтована на дітей дошкільного віку, тому що вони ще не здатні оцінити події, які відбуваються в реальному житті, та проаналізувати їх для прийняття самостійних рішень.

Під час гри , перевтілюючись у казкового героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час сеансів казко терапії діти засвоюють моделі поведінки, вчаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе.



Функції.

Казки мають вагоме значення у вихованні та розвитку дітей, виконуючи різні функції:



  • Діагностичну;

  • Прогностичну;

  • Виховну;

  • Коригувальну.

Залежно від того результату, який необхідно отримати, ставиться певна мета і вже після цього добираються казки, основні функції яких могли б допомогти в реалізації мети.

Діагностична функція відіграє важливу роль на первинному етапі казко- терапії. Вона дозволяє визначити стан дитини і поставити основну мету для подальшої роботи.

Прогнастична функція полягає в тому, що ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, але і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом з дитиною. У кінцевому результаті нам відкриваються особливості поведінки дитини, бачення нею навколишнього світу і стратегії своєї подальшої поведінки.

Виховна функція- допомагає нам за допомогою простих сюжетів і яскравих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості особистості.

Коригувальна функція - є тим кінцевим результатом, який ми хочемо отримати на прикінці казко терапії. Вона полягає в заміні «небажаної» поведінки на необхідну.

Казкотерапія для дітей заснована на тому, що дитина ототожнює себе з головним героєм казки, вчиться на його помилках. Це відмінна можливість приміряти на себе різні соціальні ролі. Казко терапія для дітей не гарантує моментальний ефект. Іноді потрібна довга і кропітка робота, щоб впоратися з тією чи іншою проблемою. Потрібно м’яко направляти , допомагати дитині звертати увагу на ключові моменти.

Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини.

Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.

“Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.

Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.

У нас в дитячому садку активно використовується музикотерапія в рухах, танці музично ритмічні игри, вони допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності..

Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.

Також використовуються спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного результату.

Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці му­зичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.

Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.

Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.

Форми роботи, що застосовуються в музикотерапії

У музикотерапії використовують рухове розслаблення та злиття з ритмом музики, музично-рухові ігри і вправи, психічна та соматична релаксація за допомогою музики, вокальні вправи-співи, гра на музичних інструментах і ритмічна декламація, рецептивне сприймання музики, музичне малювання, пантоміма, рухова драматизація під музику, гра з лялькою та дихальні вправи з музичним супроводом.

Людину все життя оточують кольори .Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів. Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують а навпаки заспокоюють їх , дають можливість почуватися комфортно Здавна відомо , що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія. Кольоротерапія-це мова, що впливає з установленого ще античними вченими зв’язку між кольором й емоціями.

Багато спеціалістів вважає, що деякі хвороби обумовлені порушенням колірної гармонії організму людини, передозування або нестача кольорів, тому потрібна кольротерапія, для відновлення гармонії організму.

Терапію кольором використовують з давних-давен ще з Древнього Єгипту, але розповсюдження принципів кольоротерапії набуло вкінці XlX століття. Було доведенно: якщо середовище відзначається бідною кольоровою гамою, то виникають симптоми (асенізації) недостатність кольору та затримка інтелектуального розвитку в дітей.



Арт-терапія (дослівно - «зцілення мистецтвом») володіє безліччю очевидних переваг. Арт-терапевтичний вплив відбувається природно і м'яко, а часом і непомітно для самої дитини. До того ж, творчість саме по собі автоматично запускає механізми психіки, що відповідають за «зцілення» внутрішнього світу людини.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал