Економічний бюлетень Посольства України в рп вересень 2016 року №111



Скачати 497.77 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.04.2017
Розмір497.77 Kb.
  1   2   3

Економічний бюлетень Посольства України в РП вересень 2016 року №111

_______________________________________________________________________



Посольство України

в Республіці Польща

тел. (+4822) 629-47-97

факс: (+4822) 622-47-43

e-mail: ekonom_pl@mfa.gov.ua

http://www.mfa.gov.ua/poland Варшава, вересень 2016 р.

Економічний бюлетень

(за 2 квартал 2016 року)
1. Соціально-економічна ситуація в Республіці Польща


    1. Огляд економічних новин

    2. Соціально-економічне становище в Республіці Польща за 6 міс. 2016 року



2. Українсько-польське економічне співробітництво
2.1. Торговельно-економічне співробітництво за 6 міс. 2016 року

2.2. Інвестиційне співробітництво (станом на 01.07.2016 р.)


3. Досвід РП у різних сферах економіки
3.1. Інформаційна довідка щодо досвіду Республіки Польща в питанні налагодження торговельно-економічної співпраці з Нігерією. Аналіз можливостей використання існуючих між РП та Нігерією напрацювань з метою виходу української продукції на нігерійський ринок

3.2. Інформаційна довідка щодо практики створення інноваційних систем в РП та проблем в інноваційній сфері



4. Пропозиції двостороннього співробітництва
4.1. Пропозиції співпраці польських компаній


1. Соціально-економічна ситуація в Республіці Польща


    1. Огляд економічних новин


Щодо IV міжнародного форуму «День українського бізнесу»

12 травня ц.р. у Варшаві в приміщенні Міністерства розвитку Республіки Польща відбувся один із найбільш масштабних заходів в українсько-польському економічному співробітництві – IV Міжнародний форум „День українського бізнесу”, який було організовано Польсько-Українською господарчою палатою та Міжнародним правовим центром (МПЦ) „EUCON” за підтримки та під патронатом Посольства України в Польщі.

Під час роботи Форуму, в якому з української сторони взяли участь представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України, АТ „Укрексімбанк”, ПАТ „Укрзалізниця”, Львівської ОДА, мерії м. Біла Церква, керівники вітчизняних підприємств і компаній, обговорено широкий спектр актуальних питань торговельно-економічного співробітництва між Україною та Польщею, зокрема, можливості збільшення товарообігу між двома країнами у контексті застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, перспективи інвестування польського бізнесу в українську економіку, а також входження українського капіталу на ринок Польщі.

Потенційних іноземних партнерів було поінформовано про хід реалізації масштабних реформ, спрямованих на забезпечення сприятливих умов для ведення бізнесу (насамперед, малого та середнього) в Україні, запровадження міжнародних стандартів фінансової, бухгалтерської та аудиторської звітності, спрощення податкової системи тощо. Також були представлені нові стратегії розвитку Львівської області та м. Львів, інвестиційний потенціал м. Біла Церква, можливості економічного співробітництва на регіональному рівні.

Водночас, українська сторона презентувала можливості доступу польського бізнесу до публічних закупівель товарів і послуг через електронну систему „PROZORRO” та повідомила про розміщення на порталі „UBIZ” інформації про активи фінансового ринку України.

По завершенню панельної дискусії „Економічні відносини Україна-Польща. Що змінилося за останні два роки?” президент Асоціації українського бізнесу в Польщі Я.Романчук і президент Міжнародного товариства польських підприємців в Україні П.Ціарковський підписали Угоду про співробітництво між двома організаціями, у рамках якої українським і польським інвесторам буде надаватися консультативна допомога у питаннях ознайомлення з економічним потенціалом та інвестиційними можливостями обох країн, територіально-логістичної дислокації бізнесу, пошуку організаційно-правових форм для створення оптимальних бізнес-моделей майбутнього співробітництва.

Під час заходу фіналісти Міжнародного конкурсу інвестиційних проектів, організованого МПЦ „EUCON”, Польсько-Українською господарчою палатою та Міжнародним аудиторським союзом, презентували низку вітчизняних інвестиційних проектів, які можуть бути реалізовані в Польщі, зокрема, в ІТ – сфері, машинобудуванні, виробництві альтернативних джерел енергії, наданні транспортно-логістичних послуг (перелік проектів додається).



Проведення Форуму, який став постійним майданчиком для спілкування урядовців, представників органів місцевого самоврядування, бізнесових кіл України і Польщі та широко висвітлювався місцевими ЗМІ, дало можливість донести до широкого кола польських партнерів інформацію про реформи в нашій державі, які спрямовані на покращення інвестиційного та ділового клімату, обговорити широкий спектр питань українсько-польської торговельно-економічної та інвестиційної співпраці, а також встановити безпосередні контакти між підприємцями двох країн.

Щодо оцінки РП рейтинговим агентством «Moody's»
14 травня п.р. рейтингове агентство «Moody's» підтвердило кредитний рейтинг Польщі на рівні A2/P-1 для довго-та короткострокових зобов'язань в іноземній валюті. Оприлюднена оцінка є на один пункт вищою за оцінку рейтингового агентства «Fitch» і на два пункти вищою за оцінку, наданою в січні п.р. агентством «S&P». Разом з тим, агентство «Moody's» змінило перспективу рейтингу РП зі стабільного на негативний.

За оцінкою «Moody's», середньорічні темпи зростання ВВП РП у 2011-2015 роках становили 2,9%, при 1,0% для Європейського Союзу. Агентство прогнозує подальше зростання ВВП Польщі на рівні 3,5% у 2016-2017 роках, вказуючи на експорт і приватне споживання, як основні чинники зростання.

Серед причин погіршення рейтингового прогнозу для Польщі агентство «Moody's» назвало, зокрема, зростання фіскальних ризиків, пов’язаних із значним збільшенням витрат з держбюджету на соціальні програми, а також планами польського уряду щодо зниження пенсійного віку.

Агентство наголошує на погіршенні інвестиційного клімату у Польщі у зв’язку з "непередбачуваною" політикою діючої влади і законодавчими ініціативами, зокрема, прийняття закону про зміни умов валютних кредитів і суперечки навколо Конституційного Суду РП.

За оцінкою фінансових аналітиків РП, позиція «Moody’s» є попередженням для уряду Польщі, який повинен до наступної оцінки у вересні п.р. переконати «Moody's» в тому, що польська економіка стабільно розвивається, а внутрішньополітична ситуація не буде мати негативного впливу на платоспроможність країни. В іншому випадку, рейтинг знизиться до рівня А3, що означатиме «деградацію» кредитного рейтингу Польщі до рівня таких країн, як: Оман, Мальта, Литва чи Латвія.

За інформацією Міністра фінансів РП П.Шаламахи, оцінка «Moody’s» є "об’єктивною". Натомість, на його думку, з аналітиками агенції доцільно обговорювати питання зміни перспективи рейтингу з негативного на стабільний, враховуючи ухвалення 26 квітня п.р. Радою Міністрів РП багаторічного фінансового плану країни на 2016-2019 роки, в якому представлено динаміку формування дефіциту державного сектора в найближчий період часу. Зокрема, у 2017 р. дефіцит повинен формуватись на рівні нижче 3%, а в наступні роки поступово знизитись до 1,3% у 2019 р.

При цьому, П.Шаламаха зауважив, що у зв’язку з оприлюдненням даних «Moody’s» очікується зміцнення національної валюти РП.
Щодо ситуації в енергетиці РП
За інформацією польських ЗМІ, системний оператор в РП компанія «PSE S.A.» оприлюднила звіт щодо стану польської енергетики, в якому повідомляється про ймовірність дефіциту електроенергії в національній енергетичній мережі Польщі в період до 2020 року. З метою уникнення критичного стану польської енергетики та забезпечення стабільного постачання енергії споживачам, необхідно своєчасно завершити будівництво всіх споруджуваних і запланованих до спорудження енергетичних блоків, а до цього продовжити експлуатацію існуючих станцій загальною потужністю близько 5,8 ГВт.

За даними компанії «PSE S.A.», звіт підготовлено на основі опитування протягом січня-березня ц.р. представників польських енергетичних компаній та інвесторів, які планують будівництво нових блоків в РП. Питання, які наводились в опитувальнику, стосувались впливу на енергетичні проекти та інвестиції, екологічної політики ЄС, зокрема, введення нових, більш жорсткіших стандартів на шкідливі викиди ВАТ (Best Available Technology).

Звіт описує розвиток двох сценаріїв: перший – енергетичні компанії пристосовуються до нових стандартів ВАТ і модернізують існуючі електростанції для продовження їх експлуатації; другий – з метою економії коштів на модернізацію, компанії виведуть з експлуатації старі енергоблоки. За першим сценарієм сумарний попит РП на нові енергогенеруючі потужності до 2035 року складатиме 23 ГВт, за другим – близько 30 ГВт. У цьому зв’язку, РП розглядає питання імпорту електроенергії з інших країн. Наразі існують технічні можливості постачання електроенергії до Польщі з Литви (500 МВт), з Швеції (600 МВт), з України (200 МВт). Водночас, за даними міжнародної консалтингової компанії «PriceWaterhouseCoopers», рентабельність польського сегменту традиційного виробництва енергії істотно знизилась. Поточний рівень операційного прибутку EBIT для чотирьох найбільших польських енергетичних груп – «PGE», «Enea», «Tauron» та «Energa» досяг показника нижче 2,52 млрд. доларів США (в основному через постійне зниження вартості активів компаній).

За оцінкою експертів, вказані проблеми стосуються не лише польських компаній, значна кількість потужних міжнародних енергетичних компаній, які працюють у секторі традиційної енергетики, опрацьовують можливість виходу з ринку через постійне зниження прибутковості та посилення екологічних вимог. Діючі ринкові умови не заохочують до інвестицій в нові потужності (незалежно від типу енергоресурсів) або модернізації існуючих, які після адаптації до екологічних вимог могли б працювати ще 10-15 років. Без впровадження нових правил на ринку, енергетичні компанії готові відключати ці блоки. Європейські експерти вказують на необхідність впровадження таких регуляторних правил, які дозволять зберегти рентабельність виробництва енергії протягом тривалого періоду, а також нададуть можливість інвестувати в нові енергетичні об’єкти.

Одним з таких законів могло б стати введення в дію так званого механізму надійних потужностей (англ. CRM - Capacity Reliability Mechanism) - створення фінансових стимулів для виробників електроенергії, при якому оплата здійснюється не тільки за вироблену і продану енергію, але й за готовність забезпечити на даний момент затребувану потужність.

Згідно з даними французьких і німецьких асоціацій традиційної енергетики «UFE» і «BDEW», вже протягом найближчих 10 років частина європейських країн не зможе задовольнити свою потребу в енергії самостійно. Для вирішення цієї проблеми може бути застосовано саме вищезгаданий механізм, який надасть енергетичним компаніям стабільні доходи для компенсації витрат. Однак експерти підкреслюють, що ЄС активно пропагує ідею виключно ринкового формування таких цін, які забезпечують рентабельність інвестицій в нові енергогенеруючі потужності. При цьому, позиція ЄС полягає у використанні гнучких тарифів, які будуть сприяти рівномірному розподілу енергоспоживання з урахуванням вершини попиту.

Дана ситуація створює передумови для активізації співробітництва України та РП в електроенергетичній сфері, зокрема, проведення переговорів національних системних операторів ДП «НЕК «Укренерго» та «PSE S.A.» з метою опрацювання проекту Меморандуму про співпрацю, що сприятиме інтеграції Об’єднаної енергосистеми України в Європейські енергосистеми ENTSO-E. У свою чергу, це дасть можливість реалізувати проект щодо постачання електроенергії по повітряній лінії 750 кВ Хмельницька АЕС – Жешув для потенційних споживачів в країнах ЄС. Про взаємовигідність цього проекту йшлося під час українсько-польських консультацій на рівні директорів територіальних департаментів МЗС України і РП, які відбулися 23 травня ц.р. в м.Варшава.
Щодо візиту Глави КНР до РП
19-21 червня 2016 р. відбувся візит Глави КНР Сі Цзіньпіня до Польщі.

В ході візиту китайський лідер провів переговори з Президентом РП А.Дудою, Прем’єр-міністром Польщі Б.Шидло та спікерами Сейму та Сенату РП. Також під час візиту було проведено Міжнародний форум «Новий шовковий шлях» та IV Польсько-китайський форум регіонів.

За результатами переговорів глав РП та КНР було підписано комюніке «Про стратегічне партнерство між РП та КНР», в якому відзначено наміри активізувати двостороннє співробітництво в рамках запропонованої КНР ініціативи «Один пояс, один шлях» і нового плану розвитку Польщі. Разом з тим, глави двох держав взяли участь в урочистому відкритті залізничного маршруту Китай-Європа під маркою «China Railway Express».

Також, під час візиту підписано близько 40 угод різного рівня, в т.ч. міжурядових, про співпрацю в транспортній, сільськогосподарській, авіаційній та космічній галузях, енергетиці, фінансовій сфері та науково-гуманітарному співробітництві тощо. Зокрема, за присутності глав обох держав, керівники Міністерства розвитку РП і Національної комісії з розвитку і реформ КНР підписали «Меморандум про взаєморозуміння з питань спільного формулювання принципів двостороннього плану співробітництва». Також підписано «Меморандум про створення Керуючого комітету з питань промислового співробітництва», який повинен сприяти активізації співробітництва між промисловістю та підприємствами РП і КНР, та «Меморандум про взаєморозуміння з питань співробітництва в галузі інфраструктури» з «Export-Import Bank of China («EXIM Bank»), який дає можливість скористатися фінансовою підтримкою банку для реалізації інфраструктурних проектів у Польщі.

Підписання інших документів сприятиме виходу польських сільськогосподарських і харчових продуктів на китайський ринок (зокрема, польських яблук), а також збільшення китайських інвестицій у польську економіку.

За оцінкою польських експертів, Польща є головним економічним партнером Китаю серед країн Центральної та Східної Європи. Завдяки географічному розташуванню, Польща стала основним транспортним вузлом для вантажних залізничних перевезень за маршрутом Китай-Європа. Майже всі регулярні вантажні потяги за цим напрямком проходять через територію Польщі. У цьому контексті, автомобільне та залізничне сполучення портів Балтійського, Чорного і Адріатичного моря є важливим елементом чергової китайської ініціативи – співпраці держав Центральної та Східної Європи та КНР за формулою «16+1».


Закон РП «Про оподаткування супермаркетів в Польщі»
6 липня ц.р. Сейм РП прийняв Закон РП «Про оподаткування супермаркетів в Польщі» (далі Закон), який буде введено в дію з 1 вересня 2016 року.

За Закон проголосували 234 депутати, 207 були проти, двоє утрималися. Закон передбачає введення двох ставок оподаткування роздрібної торгівлі 0,8 % від доходів між 17 млн. (орієнтовно 4,3 млн. дол. США) і 170 млн. злотих (орієнтовно 42,5 млн. дол. США ) на місяць і 1,4% від доходу понад 170 млн. злотих (орієнтовно 42,5 млн. дол. США) на місяць. Сума неоподатковуваного мінімуму за рік має скласти 204 млн. злотих (орієнтовно 51 млн. дол. США).

Об'єктом оподаткування є дохід від роздрібного продажу, тобто продажу споживачам. Дохід від роздрібного продажу не буде включати ПДВ, який підлягає сплаті. Не буде оподатковуватися дохід від продажу підприємцям. Закон також не передбачає оподаткування доходу від продажів, що здійснюються через Інтернет.

Закон був підготовлений Урядом РП, але під час розгляду в Сеймі було внесено низку змін. Депутати, серед іншого, конкретизували поняття господарської діяльності, грунтуючись на визначенні в Законі РП «Про податок на додану вартість (ПДВ)». Закон також передбачає, що послуги, які супроводжують продаж, будуть вказані окремо і будуть оподатковуватися.

Депутати вирішили перенести дату вступу в силу Закону з 1 серпня на 1 вересня 2016 року. За оцінками Уряду РП, якщо би податок діяв з 1 серпня ц.р., надходження від нього становили би біля 630 млн. злотих брутто (орієнтовно 157,5 млн. дол. США) і біля 510 млн. злотих нетто (орієнтовно 127,5 млн. дол. США). У зв'язку з перенесенням дати вступу в силу Закону ці надходження будуть нижчими.

У зв’язку із введенням в дію Закону, Уряд РП розраховує на суттєве надходження коштів до бюджету країни. У 2017 році, коли податок буде діяти протягом усього року, уряд оцінює надходження від нього в сумі 1,9 млрд. злотих брутто (орієнтовно 475 млн. дол. США).

При розгляді Закону депутати Сейму відкинули всі поправки опозиційних партій, в тому числі поправку перенесення дати вступу в силу закону на 1 січня 2017 року, а також поправку про звільнення від оподаткування гастрономічної сфери торгівлі.

Метою Закону, як говорили під час парламентських засідань представники PiS, – є зближенням принципів функціонування невеликих місцевих магазинів та великих торгівельних мереж. На їхню думку, існуючі до цього часу відмінності в податках призвели до того, що сімейні магазини зникли з ринку, а великі торгівельні мережі суттєво зросли.

В свою чергу представники опозиційних партій Польщі виступають проти введення цього податку і стверджують, що закон не підтримує малого сімейного бізнесу, а його введення вважають відчайдушним пошуком грошей для збіднілого бюджету РП. Вони також передбачають, що впровадження неоподатковуваного мінімуму буде заперечуватися Європейською Комісією.

Представники партії Nowoczesna, зокрема, Пауліна Хенниг-Клоска (Paulina Hennig-Kloska) в ході дискусії в Сеймі заявила, що день вступу в силу цього закону буде чорним днем для польської торгівлі, а після його вступу в силу постраждають клієнти, постачальники і субпідрядники. Тому що всій торгівельній сфері доведеться, або підвищувати ціни, або скоротити витрати. На її думку новий податок вдарить по найбідніших покупцях, що роблять закупівлі в дисконтних магазинах, які заплатять найбільше. У свою чергу, великі міжнародні мережі, на її думку, не заплатять жодних грошей.

Податок від гіпермаркетів представники PiS використовували в ході своєї виборчої кампанії. Він повинен був стосуватися, в першу чергу, іноземних торгівельних мереж. Першу версію податку Міністерство фінансів РП представило 2 лютого п. р. Передбачалося, що податок повинен був мати дві базових ставки. Ставка 0,7% повинна була застосовуватися до доходу, що не перевищував на місяць 300 млн. злотих (орієнтовно 75 млн. дол. США). Ставка 1,3% повинна була сплачуватися з надлишку доходу понад 300 млн. злотих на місяць. Інші ставки податку з продажів повинні були застосовуватися по суботах, неділях і в святкові дні - 1,3%. (Для суб’єктів, що отримують дохід менше, ніж 300 млн. злотих на місяць) та 1,9% (вище цієї межі). Сума податку, вільна від податку повинна була складати 1,5 млн. злотих (орієнтовно 375 тис. дол. США) на місяць (18 млн. злотих (орієнтовно 4,5 млн. дол. США) на рік).

Ці пропозиції викликали протести з боку ряду зацікавлених кіл, особливо торговців. В свою чергу Європейська Комісія негативно відізвалася про прогресивну ставку, що в кінцевому результаті змусило Мінфін РП переглянути версію проекту закону від 2 лютого ц.р.


Курс польського злотого до іноземних валют у Національному банку Польщі станом на 21 вересня 2016 р.
1 EUR – 4,3071 PLN

1 USD – 3,8586 PLN

1 UAH – 0,1498 PLN
1.2. Соціально-економічне становище в Республіці Польща
За результатами 6 міс. 2016 р. у Польщі спостерігалось пожвавлення тенденцій розвитку економіки. У порівнянні з 2015 р. зареєстровано зростання виробництва промислової продукції на рівні 6,0% проти зростання на 7,4% у 2015р., та спад продукції будівельно-монтажного виробництва на рівні 13,0% проти спаду на 2,5% у 2015 році.

У Польщі за результатами 6 міс. 2016 р. занотовано зростання середнього рівня працевлаштування у секторі підприємництва - на 14,2% по відношенню до 2015 року. Щодо зареєстрованих безробітних осіб в Польщі наприкінці червня 2016 року, то їхня кількість становила 1 392,5 тис. осіб. Рівень безробіття на кінець червня 2016 року склав 8,8%.

Зростання ВВП РП у 2015 році склало 3,6%.

Зростання ВВП РП у 2014 році склало 3,3%.

Зростання ВВП РП у 2013 році склало 1,6%.

Номінальні обсяги ВВП РП в 2015 році склали 1 888,0 млрд. пол. злотих або 524,2 млрд. дол. США. Номінальні обсяги ВВП РП в 2014 році склали 1 729,0 млрд. пол. злотих або 548,0 млрд. дол. США.

ВВП на душу населення в РП у 2015 році становив 13 795 дол. США. ВВП на душу населення в РП у 2014 році становив 14 379 дол. США. і завдячує приросту рівня виробництва промислової продукції, та рівню роздрібного продажу, а також рівню продажу виробничих підприємств, які забезпечують продаж продуктів харчування.

Структура ВВП РП: послуги – 63%, промисловість – 34%, сільське і лісове господарство – 3%.

Провідні сектори економіки РП: машинобудування, чорна і кольорова металургія, хімічна, нафтохімічна, коксохімічна, текстильна промисловість, виробництво фарфору, фаянсу, виробництво спортивних товарів, а також продовольства і напоїв.

За 6 міс. 2016 р. в Польщі спад цін на товари та послуги зафіксовано на рівні 0,9%, та спад цін на промислову продукцію – на рівні 1,1%, на будівельно-монтажну – спад на рівні 0,7%.

У червні 2016р. рівень середньої заробітної плати у підприємницькому секторі РП становив 4 224 пол. злотих (1 076 дол. США), зростання на 4,0% по відношенню до червня 2015 року.

На кінець 2015 року рівень середньої заробітної плати в промисловості становив – 4 718 пол. злотих (1 197 дол. США), зростання на 2,6% по відношенню до 2014 року; в гірничо-видобувній сфері – 12 006 пол. злотих


(3 047 дол. США), зростання на 0,8%; в секторі енергетики 8 345 пол. злотих (2 118 дол. США), зростання на 2,9%; в будівельному секторі 4 334 пол. злотих (1 100 дол. США) - зростання на 4,9%; в транспортному секторі 3 890 пол. злотих (987 дол. США), зростання на 3,9%.

Рівень інфляції в Польщі за 6 міс. 2016 р. склав 0,9%.

Діючі проценті ставки Центрального банку РП на кінець червня 2016 року по кредитах склали – 2,50%, по депозитах – 0,50%.

Виконання дохідної частини бюджету, за результатами 6 міс. 2016 р. становить 48,3%, і склало 151,6 млрд. польських злотих (орієнтовно 38,7 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2016 р. загальну суму доходів на рівні 313,8 млрд. польських злотих (орієнтовно 80,1 млрд. дол. США). Виконання витратної частини бюджету за результатами 6 міс. 2016 р. становить 46,2%, і склало 170,3 млрд. польських злотих (орієнтовно 43,4 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2016 р. загальну суму витрат на рівні 368,5 млрд. злотих (орієнтовно 94,0 млрд. дол. США).

Зовнішній борг Польщі станом на кінець І кв. 2016 року (останні наявні дані) склав 340 515 млн. дол. США (в тому числі державного сектору 133 544 млн. дол. США).

За 6 міс. 2016 р. обсяг експорту склав 90 462,8 млн. євро або 101 318,3 млн. дол. США (зростання на 2,1%), обсяг імпорту склав 86 266,3 млн. євро або 96 618,3 млн. дол. США (спад на 0,2%). Додатнє сальдо зовнішньої торгівлі склало 4 196,6 млн. євро або 4 700,2 млн. дол. США.

За результатами 6 міс. 2016 р. ключові експортні партнери Польщі: Німеччина (27,20%), Чеська Республіка (6,65%), Великобританія (6,48%), Франція (5,84%), Італія (5,07%), Нідерланди (4,35%). Ключові імпортні партнери: Німеччина (23,50%), Китай (11,84%), Італія (5,32%), Франція (4,08%), Нідерланди (3,77%), Чеська Республіка (3,81%). Серед країн колишньої СНД головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 2,74% польського експорту та 5,78% польського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишньої СНД. На Україну припадає 1,60% польського експорту та 0,94% польського імпорту.

За даними Національного банку РП, величина прямих іноземних інвестицій до Польщі за 5 міс. 2016 року склала 1 471,0 млн. Євро, що лише у незначній мірі менше, ніж у відповідному періоді 2015 року, що становило 1 533,0 млн. Євро.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал